Найкраща книга та, яка містить у собі більше істин. П. Буаст Все трудное – легким в учении станет, коль будешь с хорошею книгою дружен. Н. Хисроу
1 квітня — Міжнародний день птахів. У 1906 році підписано Міжнародну конвенцію про охорону птахів. ДОВІДКА. Щодо цього свята існує кілька офіційних документів: «Міжнародна конвенція з охорони птахів, корисних у сільському господарстві», прийнята 19 березня 1902 року, «Договір про перелітних птахів», прийнятий у 1918 р., «Міжнародна конвенція про охорону птахів», підписана в Парижі 18 жовтня 1950 року. Масово цей день почали відзначати з 1994 року.
1 квітня — День сміху. ДОВІДКА. Як День жартів, 1 квітня почали святкувати за часів Римської імперії в день, коли імператор Костянтин видав указ про те, що один день у році Римом буде правити хтось із блазнів. У перший рік Костянтин призначив правителем блазня на ім’я Кугель, і той негайно видав розпорядження: 1 квітня всім підданим імперії забороняється говорити будь-що всерйоз – вони могли тільки кепкувати. Так і народилася першоквітнева традиція. До початку ХХ століття день 1 квітня мав у кожній країні свій національний колорит. У деяких державах його воліють називати Днем дурня.
1 квітня — День геолога. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 07.02.1995 № 110/95 у першу неділю квітня як професійне свято працівників геології, геодезії та картографії.
1 квітня — 315 років від дня народження Антуана Франсуа Прево (у чернецтві – абат Прево), французького письменника, автора романів «Історія кавалера де Гріє та Манон Леско», «Щоденник шляхетної особи, що залишила світ», «Англійський філософ, або Історія Клівленда». Помер 25 листопада 1763 року.
1 квітня — 175 років від дня народження Василя Васильовича Тарновського (молодшого), українського громадського та культурного діяча, колекціонера, мецената, збирача творчої спадщини Т. Г. Шевченка, на основі колекції якого у Чернігові створено Музей української старовини (нині Чернігівський державний історичний музей). Помер 25 липня 1899 року. ДОВІДКА. В. Тарновський глибоко шанував Шевченка й допомагав йому, був щедрим меценатом українських культурних починів, зокрема, допомагав «Київській Старовині» у 1890-их pp., Київському історичному музеєві, дбав про упорядкування могили Шевченка в Каневі. Також зібрав велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини і створив унікальну збірку Шевченкіани. Видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів «Исторические деятели Юго-Западной России». В. Антоновича й В. Беца.
2 квітня — Міжнародний день дитячої книги. Відзначається у день народження Г-Х. Андерсена. Свято засноване в 1967 р. з ініціативи Міжнародної ради дитячої книги (IBBY) з метою привернути увагу до ролі дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального розвитку дитини, популяризації дитячих книг.
2 квітня — Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (грудень 2007 року) щорічно з 2008 року.
2 квітня — 290 років від утворення Малоросійської колегії – органу управління Лівобережною Україною. У 1727 році Малоросійська колегія була ліквідована і відновлена влада гетьмана. ДОВІДКА. Колегія складалася із шести офіцерів російських полків, розквартированих в Україні. У цивільних справах підкорялася сенату, а у військових – головнокомандуючому військами в Україні. Територіально розташовувалася в м. Глухів. Колегія була найвищою установою в Україні, вище гетьмана. Гетьман мав лише дорадчий голос. У 1764 р. Катерина II скасувала гетьманську владу і відновила Малоросійську колегію. Остаточна ліквідація автономії України, поширення на її території порядків, що панували в Російській імперії, призвели до остаточної ліквідації Малоросійської колегії (1786 р.). Таким чином, настав кінець гетьманату України.
3 квітня — 90 років від того, як у Харкові було ухвалено «Платформу ідеологічну і художню» Спілки селянських письменників України «Плуг» (з 1931 р. – Спілка пролетарсько-колгоспних письменників). Ліквідована після постанови ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 року. ДОВІДКА. До спілки входили: Д. Бедзик, С. Божко, В. Гжицький, А. Головко, Н. Забіла, О. Копиленко, В. Минко, П. Панч, С. Пилипенко, І. Сенченко, П. Усенко, Г. Епік та ін. Члени «Плуга» висвітлювали життя українського села, суттєво доповнюючи таким чином однобічно-індустріальну і часом наївно-пролетарську орієнтацію інших літорганізацій, допомагаючи знайти своє місце в літературі обдарованій селянській молоді.
3 квітня — 80 років від дня народження Михайла Пилиповича Шатрова (справжнє прізвище – Маршак), російського драматурга, автора п’єс «Шосте липня», «Тринадцяте серпня. Більшовики», «Сині коні на червоній траві», «Так переможемо!», «Далі…далі…далі!», «Погода на завтра» та інших. Помер 23 травня 2010 року.
3 квітня — 75 років від дня народження Марка Григоровича Розовського, російського драматурга, театрального режисера, художнього керівника театру «У Микитських воріт» (з 1983 р.), Академіка американської Пушкінської академії, члена ПЕН-клубу, автора п’єс «Кафка: батько та син», «Тріумфальна площа» та інших. ДОВІДКА. М. Розовський першим в СРСР поставив рок-оперу «Орфей та Еврідіка» (1975 р.).
4 квітня — Міжнародний день освіти з питань мінної небезпеки. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (грудень 2005 року).
4 квітня — 865 років від літописної згадки (Іпатіївський літопис) міста Москва. За літописом саме у цей день Юрій Долгорукий запросив сіверського князя Святослава Ольговича «до себе, в Москву». За іншими даними, вперше місто згадується серед третього перепису населення земель, підвладних Золотій Орді, що відбувся 1272 року. Так чи інакше, але до 1303 року князівство було надзвичайно малим. ДОВІДКА. Сьогодні Москва – столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням. Місто розташоване на річці Москва, у західній частині Російської Федерації, займає площу 1081 кв. км. Населення 10,5 млн постійних мешканців (на 2009 р.), а також ще 1 мільйон 800 тисяч приїжджих (трудових мігрантів, студентів і ін.). Москва має свій герб та гімн. Історичним центром міста є Кремль – кам'яна фортеця площею 27,5 га. У місті діє понад 100 театрів, включаючи найвідоміший Большой театр (з 1776 р.), Малий театр (з 1824 р.), Московський художній академічний театр (з 1898 р.), Театр імені Вахтангова, Концертний зал ім. П. І. Чайковського; працює понад 400 бібліотек, включаючи одну з найбільших в світі Російську державну бібліотеку. Діє також Українська бібліотека. У Москві понад 100 закладів вищої освіти.
4 квітня — 80 років від дня народження Андрія Арсенійовича Тарковського, російського кінорежисера та кінодраматурга, народного артиста РРФСР. Фільмографія: «Андрій Рубльов», «Дзеркало», «Іванове дитинство», «Соляріс», «Сталкер», «Ностальгія», «Жертвоприношення» та інші. Помер 29 грудня 1986 року.
5 квітня — 280 років від дня народження Жака Оноре Фрагонара, французького живописця та графіка, майстра побутових та галантних сцен. Помер 22 серпня 1806 року.
5 квітня — 185 років від дня народження Джозефа Лістера, англійського хірурга, засновника антисептики та асептики в хірургії. Помер 10 лютого 1912 року.
5 квітня — 175 років від дня народження Алджернона Чарльза Суїнберна, англійського поета та драматурга, автора поетичних збірок «Пісня про Італію», драматичної віршованої трилогії про Марію Стюарт, віршованої драми «Аталанта у Калидоні», історико-літературних праць про Вільяма Шекспіра та Віктора Гюго. Помер 10 квітня 1909 року.
5 квітня — 70 років від дня народження Пітера Гринуейя (вірна вимова – Гринауейя), англійського кінорежисера, художника, письменника, мислителя. Фільмографія: «Контракт художника», «Відлік утоплеників», «Кухар, злодій, його дружина та її коханець, «Книги Просперо», «Дитина Макона», «8,5 жінок», «Зет i два зеро» та інші.
6 квітня — 200 років від дня народження Олександра Івановича Герцена, російського письменника, публіциста, громадського діяча, філософа, літературного критика, автора філософських творів «Дилетантизм та наука», «Листи про вивчення природи», романів «Хто винний?», повістей «Доктор Крупов», «Сорока-злодійка», біографічного твору «Минуле та думки», засновника та видавця альманахів «Полярна зірка» та «Колокол». Помер 21 січня 1870 року.
7 квітня — Благовіщення Пресвятої Богородиці. ДОВІДКА. Благовіщення – третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму. Відзначали: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень.
7 квітня — Міжнародний день пам’яті євреїв – жертв фашизму.
7 квітня — Всесвітній день здоров’я. У цей день у 1948 році вступив у дію Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я.
7 квітня — 240 років від дня народження Франсуа Марі Шарля Фур’є, французького соціаліста-утопіста і філософа, автора праць «Теорія чотирьох рухів і загальних доль», «Трактат про домашню й землеробську асоціації», «Новий промисловий і соцієтарний світ», «Фальшива промисловість, роздроблена, відразлива, брехлива, і протиотрута — промисловість природна, злагоджена, приваблива» та інших. Помер 10 жовтня 1837 року. ДОВІДКА. В 1837 р. Фур'є вперше застосував термін «фемінізм»; вже в 1808 р. він заявляв, що розширення прав жінок є умовою соціального прогресу.
7 квітня — 165 років від дня народження Єнса Петера Якобсена, датського письменника, який справив суттєвий вплив на розвиток психологічної та імпресіоністичної західноєвропейської літератури, автора романів «Фру Марія Груббе», «Нільс Люне», збірки новел «Шість новел». Помер 30 квітня 1885 року.
7 квітня — 135 років від дня народження Олександра Григоровича Ходзицького, українського історика філософії та церковного діяча, першого дослідка творчості П. Юркевича, автора праці «Професор П. Д. Юркевич як релігійний мислитель». Помер у 1933 році (вірогідно).
7 квітня — 45 років від дня, коли Державним стандартом 1.9–67 «Правила побудови та нанесення знака якості» було започатковано нанесення (маркування) на споживчі товари високої якості Державного Знака Якості СРСР. ДОВІДКА. Державний Знак Якості СРСР виглядав як стилізоване зображення п'ятикутної зірки (державного символу СРСР) з вписаною в неї буквою К (від російського слова «Качество»), поверненою на 90 градусів. Наносився він на товар або його упаковку, а також розміщувався в товаро-супровідній документації, на ярликах і етикетках. Право використовувати знак надавалося підприємствам на термін від 2 до 3 років на підставі результатів державної атестації якості продукції, яка випускалася цими підприємствами.
8 квітня — Вхід Господній у Єрусалим. ДОВІДКА. Народні назви – Вербна неділя, Квітна, Шуткова, Баськова, Пальмова неділя, Неділя ваїй – гілки фінікової пальми. Вербна неділя – велике свято у неділю Вербного тижня, перед Великоднем, яке у християнському році належить до числа Дванадесятих. У цей день святять вербу (вона раніше за інші дерева дає бруньки), яка є замінником гілок фінікової пальми, якими люди встеляли шлях Ісусу, коли той в'їжджав до Єрусалима на віслюкові, тим самим вітаючи Спасителя. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров'я, силу та красу людині або тварині. Вірили, що освячена верба має магічну силу.
8 квітня — Міжнародний день циган. Свято засновано на Всесвітньому конгресі циган, що відбувся 8 квітня 1971 року в Лондоні й зібрав представників 30 країн.
8 квітня — 130 років від дня народження Дмитра Івановича Дорошенка, українського історика, громадського та державного діяча, літературознавця, бібліографа, заступника голови Центральної Ради, міністра Української держави, президента Української вільної академії наук, автора близько 1 тис. праць з історії України, історії культури і церкви в Україні, серед яких: «Нарис історії України», «Історія України 1917–1923 рр.», «Огляд української історіографії», «Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу», монографій про М. Костомарова, П. Куліша, В. Антоновича, гетьмана П. Дорошенка та інших. Помер 19 березня 1951 року. ДОВІДКА. Д. Дорошенко був першим українським істориком, який дав науковий огляд історії України як процесу розвитку української державності. Певний час він працював вчителем у середніх школах Києва і Катеринослава. В 1910–1914 рр. був редактором часопису «Дніпрові хвилі» у Катеринославі, також є засновником товариства «Просвіта» на Катеринославщині.
9 квітня — 130 років від дня народження Вадима Львовича Модзалевського, українського історика, архівіста, організатора архівної та музейної справи, автора генеалогічного довідника «Малоросійський родословник», а також праць з історії України. Помер 3 серпня 1920 року. ДОВІДКА. «Малороссийский гербовник» був випущений в співавторстві з В. Лукомським та оформлений Г. Нарбутом.
10 квітня — 190 років від дня народження Костянтина Сергійовича Аксакова, російського публіциста, лінгвіста та поета, драматурга, історика, одного із основоположників слов’янофільства, автора драми «Визволення Москви у 1612 році», комедії «Князь Луковицький, або Приїзд до села», повісті «Вальтер Ейзенберг», мовознавчих праць «Ломоносов в історії російської літератури і російської мови», «Досвід російської граматики» та інших. Помер 19 грудня 1860 року.
10 квітня — 85 років від дня народження Віля Володимировича Ліпатова, російського письменника та журналіста, автора повістей «Глуха м’ята», «Стрижень», «Смерть Єгора Сузуна», «Сільський детектив», «Сіра миша», романів «Лев на галявині», «І це все про нього», «Ігор Савович» та інших. Помер 1 травня 1979 року.
10 квітня — 80 років від дня народження Омара аш-Шарифа (справжнє ім’я та прізвище – Мішель Демиірі Шальгуб), єгипетського та американського актора, сценариста, кінорежисера. Фільмографія: «Лоренс Аравійський», «Доктор Живаго», «Падіння Римської імперії», «Казкові пригоди Марко Поло», «Золото Маккени», «Ідальго», «Мандрівники» та інших.
10 квітня — 75 років від дня народження Белли Ахатівни Ахмадуліної (справжнє ім’я – Ізабелла), російської поетеси та перекладача, однієї із найвизначніших російських ліричних поетес другої половини ХХ ст., автора поетичних збірок «Струна», «Уроки музики», «Свічка», «Таємниця», «Сад», «Сни про Грузію» та інших. Померла 29 листопада 2010 року.
10 квітня — 75 років від дня народження Миколи Андрійовича Касьяна, українського лікаря-остеопата, академіка Української академії наук, Заслуженого лікаря України, Народного лікаря СРСР, родоначальника мануальної терапії в СРСР та Україні, мецената, автора винаходу «Методи лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта за Касьяном», заслуженого лікаря України. Помер 28 жовтня 2009 року. ДОВІДКА. Ім’я М. Касьяна було занесено до Книги рекордів Ґінесса 1993 р. за те, що протягом 1990 р. він вправив хребетні диски 41 тисячі 251 хворому, серед яких 19 тисяч 359 дітей. За життя кандидатуру М. Касьяна тричі подавали на присвоєння звання «Герой України».
ЧИТАЄМО У КВІТНІ:
Ювіляри місяця у фондах ДОУНБ
-
Камакин О. Добро пожаловать, скворец! Построим для тебя дворец! [О празднике «День птиц»] // Юный натуралист. – 2009. – №4. – С. 34–36.
-
День смеха / День дурака [О празднике «День смеха»] // Праздник. – 2006. – №2. – С. 3.
-
Литовченко В. Скарб Василя Тарновського: [Про мецената та колекціонера] / Валерій Литовченко // Україна молода. – 2002. – 5 червня. – С. 11.
-
Хорунжий Ю. Українські меценати [Текст]: Доброчинність – наша риса / Юрій Хорунжий. – К. : ВД «КМ Академія», 2001. – 137 с.
-
Балла О. Вестник Андрей Тарковский в смысловом контексте ушедшей эпохи / О. Балла // Знание–сила. – 2003. – № 6. – С. 56–62.
-
Опимах И. Жан Оноре Фрагонар / И. Опимах // Смена. – 2005. – №7. – С. 11–25.
-
Антология новой английской поэзии [Текст] / Р. Браунинг [и др.]; авт. предисл. М. Гутнер. – Л.: Художественная литература, 1937. – 454 с.
-
Гринуэй П. Путь свободен: (Интервью): Биография отдельного лица / Беседовал А. Костюкович //Академия. – 2006. – №3. – С. 90–94.
-
Берлин И. Александр Герцен: [Подборка исследований] /И. Берлин // Новое литературное обозрение. – 2001. – № 49. – С. 99–119.
-
Макдермотт А. Мильон терзаний: [Личная трагедия А. Герцена] / А. Макдермотт // Караван историй. – 2002. – № 4. – С. 234–245.
-
Дорошенко Д. І. Нарис історії України [Текст] / Д. І. Дорошенко. – Львів: Світ, 1991. – 576 с.
-
Андрєєв В. М. Дмитро Дорошенко: «перший» чи «другий» в українській історіографії першої половини 20 ст.? // Український історичний журнал. – 2007. – № 4. – С. 102–122.
-
Відоняк Н. Талантом і працею Вадима Модзалевського / Н. Відоняк // Науковий світ. – 2011. – № 6. – С. 20–21.
-
Аксаков К. С. Эстетика и литературная критика [Текст] / Аксаков Константин Сергеевич. – М.: Искусство, 1995. – 526 с.
-
Липатов В. В. Черный яр; Сказание о директоре Прончатове; И это все о нем... [Текст]: Повести, роман / В. В. Липатов. – М.: Советский писатель, 1977. – 720 с.
-
Замостьянов А. Неформатный труд: Массовая культура и «проблема молодежи»: [О русском писателе В. В. Липатове] / Арсений Замостьянов // Народное образование. – 2007. – № 6. – С. 249–254.
-
Капустин М. Феникс России: [Белла Ахмадулина] / М. Капустин // Книжное обозрение. – 2002. – №15. – С. 6.
-
Ахмадулина Б. Шарманки детская душа [Текст] / Б. Ахмадулина. – М.: Эксмо, 2008. – 352 с.
-
Лис В. Здобулася мрія лікаря Касьяна / В. Лис // Робітнича газета. – 2005. – №172(18.11). – С. 5.
-
Бобрищев К. В. Исцеление по Касьяну и не только... [Текст] / Константин Васильевич Бобрищев. – Львов: Афиша, 2001. – 392 с.
-
Савчук Б. Український пласт 1911–1939 [Текст] / Борис Савчук. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1996. – 267 с.
-
Пластування // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №6. – С. 37–41.
-
Палеолог С. Н. Около власти [Текст]: Очерки пережитого. С приложением архивных документов / Сергей Николаевич Палеолог. – М.: Айрис Пресс, 2004. – 349 с.
-
П. А. Столыпин. Грани таланта политика [Текст]. – М.: РОССПЭН, 2006. – 623 с.
-
Старков В. Великдень у традиційній календарній обрядовості українців / Валерій Старков // Пам'ять століть. – 2002. – № 2. – С. 93–96.
-
Пінчук Ю. Українська традиція святкування Великодня / Ю. Пінчук // Історичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 81–84.
-
Шафранська Г. Великодній спомин (етнографічний нарис) / Г. Шафранська // Вітчизна. – 2008. – № 3/4. – С. 123–134.
-
Волынский А. Л. Жизнь Леонардо да Винчи [Текст] / Волынский Аким Львович. – М.: Алгоритм, 1997. – 525 с.
-
Вазари Дж. Жизнеописание Леонардо да Винчи [Текст] / Джорджо Вазари; Пер. с итал. А. Венедиктова, А. Габричевского. – М.: Эксмо, 2005. – 638 с.
-
Шмигевський М. Леонард Ейлер / М. Шмигевський // Математика в школі. – 2003. – № 9. – С. 51–55.
-
Мельников Л. Трагедия «Титаника» / Лев Мельников. – 2007. – №9. – С. 40–42.
-
Леру Г. Духи Дамы в черном [Текст]: Роман / Гастон Леру; Пер. с фр. И. Русецкого. – Спб.: Амфора, 2000. – 375 с.
-
Уайлдер Т. Мост короля Людовика Святого [Текст]; Мартовские иды: День восьмой / Торнтон Уайлдер; Пер. с англ. – М.: Правда, 1990. – 704 с.
-
Коростелева Т. В одном мгновенье видеть вечность... [О Т. Уайлдере / Т. Коростелева // Современная драматургия. – 2009. – №4. – С. 188–190.
-
Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века [Текст] / С. Хантингтон. – М.: РОССПЭН, 2003. – 367 с.
-
Хван Г. С. Права человека в современном мире: Хантингтона теория / Г. С. Хван // Власть. – 2008. – №12. – С. 50–55.
-
Тимошенко Ю. Студії націотворчої доктрини В'ячеслава Липинського / Ю. Тимошенко // Київська старовина. – 2007. – № 2. – С. 159–164.
-
Рум'янцев В. В'ячеслав Липинський – теоретик української державності (до 125-річчя від дня народження) / В. Рум'янцев, М. Страхов // Вісник академії правових наук України. – 2007. – № 2. – С. 62–70.
-
Осташко Т. С. В'ячеслав Липинський: Постать на тлі доби / Т. С. Осташко // Український історичний журнал. – 2007. – №2. – С. 113–130.
-
Голобородько Я. Національний геніалітет: Курбас, Куліш, Крушельницький / Я. Голобородько // Слово і час. – 2006. – №1. – С. 72–84.
-
Хазіна І. Феномен Мар'яна Крушельницького на тлі нової історії / Ірина Хазіна // Слово і час. – К.: НАН України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Національна спілка письменників України. – 2010. – №1. – С. 97–98.
-
Афанасьев В. С. Давид Рикардо [Текст] / Владилен Сергеевич Афанасьев. – М.: Экономика, 1988. – 127 с.
-
Классика экономической мысли [Текст]: Вильям Петти, Адам Смит, Давид Рикардо, Джон Мейнард Кейнс, Милон Фридмен. – М.: ЭКСМО-ПРЕСС, 2000. – 895 с.
-
Богомолов Н. А. Литература метрополии и диаспоры в воззрениях Г. В. Адамовича 1950-х годов (по неизданным письмам) / Н. А. Богомолов // Филологические науки. – 2003. – №1. – С. 71–80.
-
Арьев А. По большому счету [О В.А. Каверине] / А. Арьев // Звезда. – 2002. – №4. – С. 129–132.
-
Каверин В. А. Освещенные окна [Текст]: Трилогия / В. А. Каверин; ред. З. В. Одинцова. – М.: Советский писатель, 1978. – 544 с.
-
История социальной педагогики. Становление и развитие зарубежной социальной педагогики [Текст]: Учеб. для студ. вузов / Под ред. В. И. Беляева; Под ред. В. И. Беляева. – М.: Гардарики, 2003. – 255 с.
-
Борисова З. Фрідріх Фребель – засновник ідеї дитячого садка (220 років від дня народження та 150 років від дня смерті) / З. Борисова // Дошкільне виховання. – 2002. – №12. – С. 5–7.
-
Филдинг Г. Комический эпос в журналистике. Фельетоны Г. Филдинга / Г. Филдинг; вступ. ст., пер. с англ., сост. и примеч. А. Ливерганта // Вопросы литературы. – 2008. – №3. – С. 276–306.
-
Гаков В. Брешь в твердыне: (Судьба книги И. Ефремова «Туманность Андромеды» / В. Гаков // Если. – 2002. – №7. – С. 279–285.
-
Ефремов И. А. На краю Ойкумены [Текст]: Роман / И. А. Ефремов. – М.: АСТ, 2007. – 382 с.
-
Звонарева Л. Мальчик с полуострова Лосося: [Исл. писатель Лакснесс] / Лола Звонарева // Литературная учеба. – 2001. – Кн.3: Май–июнь. – С. 196–199.
-
Егорова Т. Барбара Стрейзанд: Я переплыла реку, не утонув / Т. Егорова // Музыкальная жизнь. – 2007. – №3. – С. 41–44.
-
Смолярчук В. И. Ф. Н. Плевако – судебный оратор [Текст] / В. И. Смолярчук. – М.: Знание, 1989. – 64 с.
-
Замостьянов А. Варшавская рулетка: (Адвокат Федор Плевако) / А. Замостьянов // Человек и закон. – 2006. – №1. – С. 94–99.
-
Лебедева Т. П. Ф. Н. Плевако – искатель и защитник правды / Т. П. Лебедева// Вестник Московского университета. Сер. 12: Политические науки. – 2007. – №6. – С. 78–85.
-
Челпанов Г. И. Введение в философию [Текст]: С приложением вопросника и конспективного обзора истории философии / Г. И. Челпанов. – 8-е изд., доп. – М.: Либроком, 2010. – 584 с.
-
Бледный С. Н. Петражицкий Л. И. – создатель российской психологической теории права / С. Н. Бледный // История государства и права. – 2003. – №5. – С. 14–16.
-
Прокопов Є. Д. Психологічна теорія права в контексті проблеми співвідношення інтуїтивного та позитивного права ( Л. Петражицький) / Є. Д. Прокопов // Держава і право – 2007. – № 1(35). – С. 186–194.
11 квітня — Міжнародний день звільнення в’язнів фашистських концтаборів. Саме в цей день в 1945 році в'язні концтабору Бухенвальд підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців і вийшли на свободу.
12 квітня — Всесвітній день авіації та космонавтики. Відзначається щорічно за рішенням Міжнародної авіаційної федерації.
12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 13.03.1997 № 230/97.
12 квітня — 770 років Льодовому бойовищу (Битва на Чудському озері) під керівництвом О. Невського – одній із найбільших битв середньовіччя, яка зупинила експансію Лівонського ордена на землі Росії і Литви.
12 квітня — 100 років від дня, коли відбулася перша присяга у «Пласті» – скаутській організації України. ДОВІДКА. Мета «Пласту» – сприяти як всебічному патріотичному вихованню, так і самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, виховувати українську молодь, готувати відповідальних та повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот. В Україні кількість членів організації складає 4500 осіб. Діє вона у 24 регіонах України.
12 квітня — 65 років від дня народження Тома Кленсі (повне ім’я – Томас Лео Кленсі молодший), американського письменника, автора популярних романів-бестселерів в жанрі політичного трилера та шпигунства, серед яких: «Полювання на «Червоний Жовтень», «Червоний шторм підіймається», «Гра у владу. Політика», «Ігри патріотів», «Всі страхи світу», «Ведмідь та дракон», «Зуби тигра» та інших. ДОВІДКА. Т. Кленсі вважається експертом у галузі озброєнь, геополітики та секретних спецслужб. Кленсі також є автором багатьох відеоігор, назва яких зазвичай починається з його імені – «Tom Clancy’s».
13 квітня — 115 років від дня народження Едуарда Казимировича Тіссе, російського кінооператора, засновника російської школи операторського мистецтва, професора ВДІКу, заслуженого діяча мистецтв РРФСР. Фільмографія: «Старе та нове», «Аероград», «Броненосець «Потьомкін», «Жовтень», «Олександр Невський», «Іван Грозний», «Зустріч на Ельбі», «Безсмертний гарнізон» та інші. Помер 18 листопада 1961 року.
13 квітня — 90 років від дня народження Джона (повне справжнє ім’я – Джерард) Брейна, англійського письменника, представника «розсерженого покоління», автора романів «Шлях нагору», «Життя зверху», «Ревнивий господь» та інших. Помер 28 жовтня 1986 року.
14 квітня — День працівників Державної автомобільної інспекції МВС. Свято відзначається неофіційно у день, коли 14 квітня 1997 року Кабінет Міністрів України затвердив «Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ».
14 квітня — 150 років від дня народження Петра Аркадійовича Столипіна, російського державного діяча, який започаткував проведення аграрної реформи, реформи місцевого самоврядування, введення загальної початкової освіти, створення військово-польових судів у Російській імперії. Загинув 18 вересня 1911 року.
14 квітня — 125 років від дня народження Олександра Васильовича Ширяєвця (справжнє прізвище – Абрамов), російського поета срібного століття, одного з представників новоселянських поетів, найближчого товариша С. Єсеніна, автора поетичної збірки «Роздолля», поеми «Мужикослов» та інших. Помер 15 травня 1924 року.
15 квітня — Світле Христове Воскресіння. Великдень – найважливіше християнське свято, котре символізує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України). ДОВІДКА. Інші назви свята – Пасха, Паска, Світле Воскресіння, Христов день. Зазвичай Великдень відзначають не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У великодніх звичаях поєднуються три культи – культ роду, культ весняного сонця і культ Христа, що приніс людству ідею Воскресіння – ідею духовного й фізичного відродження. У Воскресінні вбачають підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування. Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають «Воістину воскрес!». Діти і старі, які залишалися вдома, спати не лягали. У хаті світло не гасили, воно горіло всю ніч, щоб його було видно ангелам, які літають над оселями. Після церковної служби люди розходяться по домівках і починають «розговлятися». Розговляються, насамперед, освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино, баранчик – символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Загалом Великдень – родинне свято, а тому в гості майже не ходили. Лише молодь збиралася в центрі села, дівчата водили хороводи, а підлітки, набравши крашанок, грали в «навбитки». На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік.
15 квітня — День працівників карного розшуку. День відзначається на згадку 15 квітня 1919 року, коли Декретом Раднаркому в Україні була створена секція судово-карного розшуку.
15 квітня — 560 років від дня народження Леонардо да Вінчі (повне ім’я – Леонардо ді сер Пьєро да Вінчі), італійського живописця, скульптора, архітектора, вченого, інженера, винахідника, ерудита, однієї з найвизначніших постатей італійського Відродження, автора розпису «Таємна вечеря», портрета «Джоконда», автора винаходів, проектів, екпериментів у сфері природничих наук. Помер 2 травня 1519 року. ДОВІДКА. Леонардо не мав прізвища в сучасному розумінні; «да Вінчі» означає просто «(родом) з містечка Вінчі». Повне його ім'я – іт. Leonardo di ser Piero da Vinci, тобто «Леонардо, син пана П'єро з Вінчі». Найвизначніші винаходи да Вінчі: у 1487 р. розробляє літальну машину – орнітоптер, в основу якої покладений принцип пташиного польоту; у 1489 р. виконує анатомічні малюнки черепів; з 1490-х рр.. зосередився на архітектурі і анатомії. У 1490 р. створена Вітрувіанська людина – уславлений малюнок, який іноді називають канонічними пропорціями. У 1503 р. створює «Мону Лізу»; у 1507 р. вивчає будову людського ока; 1495–1498 рр. Леонардо працює над фрескою «Таємна вечеря» в монастирі Санта-Марія делле Граціє в Мілані; у 1512 р. створює свій відомий «Автопортрет». Єдиний його винахід, що здобув визнання за його життя, – колещатий замок для пістолета (що заводився ключем).
15 квітня — 305 років від дня народження Леонарда Ейлера, швейцарського, німецького та російського математика, механіка, фізика та астронома, автора більше ніж 800 наукових праць. Помер 18 вересня 1783 року. ДОВІДКА. Ейлер вважається найвидатнішим математиком XVIII-го століття. Він також є одним із найбільш плідних авторів – збірка всіх його творів зайняла б 60–80 томів.
15 квітня — 180 років від дня народження Генріха Христіана Вільгельма Буша, німецького поета-юмориста та художника, одного із засновників жанру комікс, автора повістей «Макс та Моріс», «Пліх і Плюх», «Історія для дітей у віршах та картинках» а також більше ніж тисячі невеликих картин, написаних маслом. Помер 9 січня 1908 року.
15 квітня — 100 років від дня, коли загинув суперлайнер «Титанік». ДОВІДКА. Довжина судна складала 259,83 метрів, ширина 28,19 метрів, вага – 46 тисяч тонн, швидкість руху – 23 вузли. На судні, крім звичайних для того часу зручностей, були також басейн, спортзал, Турецька лазня, бібліотека та зал для гри в м'яч. Найоригінальнішою і найвишуканішою частиною інтер’єру лайнера були Великі Сходи «Титаніка». Вони простиралися на п'ять палуб – від верху аж до палуби Е і були вишукано оздоблені різьбою по дереву (дуб), мали позолоту, скульптури та годинник. «Титанік» вийшов на рейс 14 квітня 1912 року. О 23:40 один із матросів помітив айсберг, але зіткнення запобігти не вдалося. О 2 годині 19 хвилин 15 квітня 1912 року суперлайнер затонув. На «Титаніку» знаходилось 1 324 пасажири та 899 членів екіпажу, всього 2 223 особи. Під час аварії загинуло 1 517 чоловік. Пізніше тільки 320 тіл було знайдено на поверхні океану. Врятувалися – 706.
16 квітня — 145 років від дня народження Вілбера Райта, американського авіаконструктора, льотчика, піонера авіації, який спільно з братом О. Райтом сконструював літак, здатний до польоту і здійснив на ньому керований політ. Помер 30 травня 1912 року. ДОВІДКА. Найвидатнішим фундаментальным досягненням братів Райт було відкриття трьох осей обертання літака, що дозволило пілотам ефективно керувати літаком і підтримувати його рівновагу під час польоту. Цей метод став основним і таким є і сьогодні для всих типів літаків.
17 квітня — 210 років від дня народження П’єра Леру, французького філософа, одного із засновників християнського соціалізму, який ввів у лексикон слово «соціалізм». Помер 11 квітня 1871 року.
17 квітня — 115 років від дня народження Торнтона Найвена Вайлдера, американського письменника, драматурга, есеїста, автора повістей «Міст короля Людовика Святого», «Березневі іди», роману «До неба наш шлях», п’єси «На волосок від загибелі», хроніки-епопеї «День Восьмий», напівавтобіографічного роману «Теофіл Норт» та інших. Помер 19 грудня 1975 року.
17 квітня — 105 років від дня народження Володимира Павловича Беляєва, українського та російського письменника та кіносценариста, лауреата Державної премії України, автора трилогії «Стара фортеця». Фільмографія: «Голос Тараса», «Іванна», «До останньої хвилини», «Тривожна молодість» та інших. Помер 20 лютого 1990 року. ДОВІДКА. Наприкінці життя (1988 р.) письменник зізнався, що його день, місяць та рік народження – 21 березня 1909 року, але всі довідники і сьогодні містять офіційну дату – 1907 рік.
17 квітня — 85 років від дня народження Самуеля Філліпса Гантінгтона, американського політолога, директора Інституту стратегічних досліджень у Гарвардському університеті, автора теорії Гантінгтона про зіткнення цивілізацій в сучасну епоху, фахівця у галузі порівняльної політології та транзитології (розділу політології, який вивчає перехід від авторитаризму до демократії). Помер 24 грудня 2008 року.
18 квітня — Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Засновано у 1983 році Асамблеєю Міжнародної Ради з питань охорони пам’яток та визначних місць, створеною при ЮНЕСКО.
18 квітня — День пам’яток історії та культури. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 23.08.1999 №1062/99 у Міжнародний день пам'яток і визначних місць.
18 квітня — 130 років від дня народження В’ячеслава Казимировича Липинського (справжнє ім’я – Вацлав), українського історика, громадського та політичного діяча, соціолога, філософа історії, ідеолога консервативно-монархічного напряму української суспільно-політичної думки, одного із організаторів Української демократично-хліборобської партії, автора монографії «Україна на зламі 1656–1659», історіософського есе «Листи до братів-хліборобів», «Релігія і церква в історії України». Помер 14 червня 1931 року.
18 квітня — 115 років від дня народження Мар’яна Михайловича Крушельницького, українського театрального режисера, актора театру та кіно, професора, одного із фундаторів українського театрального мистецтва ХХ ст., народного артиста СРСР, лауреата Державної премії СРСР. Фільмографія: «Ягідка кохання», «Коліївщина», «Мартин Боруля», «Кривавий світанок» та інші. Помер 5 квітня 1963 року.
18 квітня — 85 років від дня народження Юрія Михайловича Дружкова (справжнє прізвище – Постніков), російського дитячого письменника, автора книг для дітей «Чарівна школа Карандаша та Самодєлкіна», «Пригоди Карандаша та Самодєлкіна», фантастичної повісті «Пробач мені…» та ін. Помер 30 грудня 1983 року. ДОВІДКА. Твори автора про Карандаша та Самодєлкіна видані 18 мовами світу. Його герої увійшли до групи казкових персонажів – веселих чоловічків, оповідань та коміксів у журналі «Веселі картинки», який видається і сьогодні.
19 квітня — День Холокоста. Відзначається в пам’ять про євреїв – жертв нацизму. Цей день приурочено до початку повстання у Варшавському гетто 19 квітня 1943 року.
19 квітня — 240 років від дня народження Давида Рікардо, англійського економіста, одного з видатних представників класичної політекономії, автора праці «Засади політичної економії та оподаткування». Помер 11 вересня 1823 року. ДОВІДКА. Д. Рікардо виявив закономірність, в умовах вільної конкуренції, тенденції норми прибутку до пониження; розробив теорію про форми земельної ренти; стверджував, що цінність продуктів визначається кількістю праці, необхідної для їх виробництва; розробив теорію розподілу, що пояснює, як ця цінність розділяється між різними класами суспільства.
19 квітня — 120 років від дня народження Георгія Вікторовича Адамовича, російського письменника, публіциста, перекладача та критика, автора прозових збірок «Хмари», «Чистилище», «Якір», літературознавчих праць. Помер 21 лютого 1972 року.
19 квітня — 110 років від дня народження Веніаміна Олександровича Каверіна (справжнє прізвище – Зільбер), російського письменника, автора романів «Скандаліст», «Виконання бажань», «Два капітани», «Перед дзеркалом», «Епілог», роману-трилогії «Відкрита книга», збірки оповідань «Майстер та підмайстер» та інших. Помер 2 травня 1989 року. ДОВІДКА. Псевдонім «Каверін» був узятий на честь персонажа роману О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» – гусара Каверіна.
19 квітня — 100 років від дня народження Гленна Теодора Сіборга, американського хіміка та фізика-ядерщика, засновника ядерної хімії. Помер 25 лютого 1999 року. ДОВІДКА. У 1945 р. Сіборг разом з 5 вченими-ядерщиками підписав звернення до уряду США («Доповідь Франка») з проханням не проводити атомні бомбардування японських міст. Вчені вважали, що потрібно провести випробування атомної бомби у безлюдному місці перед представниками ООН та встановити міжнародний контроль над атомною зброєю. Доповідь перебачала неможливість збереження монополії на таку зброю та початок гонки озброєнь у світі.
21 квітня — Апостола Іродіона. ДОВІДКА. Народна назва свята – Родіон Криголам. Період, коли Сонце зустрічається з Місяцем.
21 квітня — День довкілля. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 06.08.1998 № 855/98 у третю суботу квітня.
21 квітня — 230 років від дня народження Фрідріха Вільгельма Августа Фребеля, німецького педагога, теоретика суспільного дошкільного виховання, який започаткував підготовку вихователів дошкільних закладів і вигадав назву «дитячий сад», автора праці «Про виховання людини». Помер 21 червня 1852 року. ДОВІДКА. Важливим завданням, яке ставив Фребель перед школою вихователів, було вивчення психофізіологічних засад розвитку дитини, оволодіння засобами впливу на неї, методами керівництва її розвитком, зокрема, засобами використання дидактичного матеріалу тощо.
21 квітня — 90 років від дня народження Станіслава Йосиповича Ростоцького, російського кінорежисера та актора, народного артиста СРСР. Помер 10 серпня 2001 року. ДОВІДКА. Два фільми С. Ростоцького номінувалися на премію Американської кіноакадемії – «А зорі тут тихі», «Білий Бім, чорне вухо». Три його картини, згідно з опитуванням журналу «Радянський екран», визнавалися кращими фільмами року – «А зорі тут тихі», «Доживемо до понеділка», «Білий Бім, чорне вухо».
21 квітня — 45 років від дня народження Надії Петрівни Шестак, української естрадної співачки (меццо-сопрано), заслуженої артистки України, лауреата республіканських та міжнародних конкурсів, солістки Національної телекомпанії України (м. Київ).
22 квітня — День Землі. Вперше як міжнародна подія відзначався у 1990 році. Знаменує початок довгострокових зусиль щодо вирішення глобальних проблем, пов’язаних з охороною навколишнього середовища. Проводиться за ініціативи США, де традиційно відзначається з 1970 року.
22 квітня — 305 років від дня народження Генрі Філдінга, англійського письменника, публіциста, драматурга, видатного представника англійського реалізму XVIII ст., одного із засновників європейського реалістичного роману, автора комедій «Політик з кофейні», «Пасквін», «Історичний календар за 1736», нарису «Подорож у замогильний світ та інше», романів «Джонатан Уайльд», «Джозеф Ендрюс», «Амелія», «Історія Тома Джонса, знайди», «Щоденник мандрівки до Ліссабону» та інших. Помер 8 жовтня 1754 року. ДОВІДКА. Філдінг також посідає значне місце в історії правоохоронних органів, створивши (разом з братом Джоном), перший поліцейський підрозділ Лондона, – «іщейки» з Боу-Стріт (The Bow Street Runners) у 1749 році.
22 квітня — 100 років від дня народження Івана Антоновича (Антиповича) Єфремова, російського письменника, палеонтолога, науковця, енциклопедиста, мандрівника, археолога, засновника сучасної тафономії, філософа-косміста, автора романів «Туманність Андромеди», «Лезо бритви», «Час бика», «Таїс Афінська» та інших. Помер 5 жовтня 1972 року. ДОВІДКА. Варіантом дня народження письменника є також дата 9 квітня 1908 року. Тафономія – наука про закономірності процесів поховань, основні положення тафономії розроблені Єфремовим у 1940–1957 рр.
22 квітня — 75 років від дня народження Джека Ніколсона (повне ім'я – Джон Джозеф Ніколсон), американського кіноактора, режисера, продюсера, сценариста, одного із найвизначніших акторів в історії кіно, триразового лауреата кінопремії «Оскар» (1975, 1983, 1997 рр.) Фільмографія: «Безпечний їздок», «П'ять легких п'єс», «Чайнатаун», «Політ над гніздом зозулі«, «Пасажир», «Сяйво», «Слова ніжності», «Бетмен», «Кілька хороших чоловіків«, «Краще не буває», «Про Шмідта», «Любов за правилами і без...», «Відступники» та інші. ДОВІДКА. Ніколсон номінувався на премію «Оскар» Академії кіномистецтва США 12 разів (8 за кращу головну роль та 4 за роль другого плану). Ніколсон також один з двох акторів, які номінувалися за акторську гру в кожному десятиріччі, починаючи з 1960-х (інший – Майкл Кейн).
23 квітня — Всесвітній день книги і авторського права. Відзначається ЮНЕСКО з 1996 р. в день смерті В. Шекспіра та М. Сервантеса. Сама ж традиція святкування Дня книги народилася в Каталонії, де 23 квітня (у День Св. Георга) за кожну куплену книгу дарували троянду.
23 квітня — 110 років від дня народження Хадллдора (вірна вимова – Гатльдоур) Кільяна Лакснесса (справжнє прізвище – Гвюдйоунссон), ісландського письменника та драматурга, лауреата Нобелівської премії (1955 р.), автора романів «Салка Валка», «Самостійні люди», «Атомна база», тетралогії «Світ миру», трилогії «Ісландський дзвін», автобіографічної трилогії «На галявинці біля рідної хати», «Молодий я був», «Повість про сім мудреців» та інших. Помер 8 лютого 1998 року.
24 квітня — Міжнародний день солідарності молоді. Відзначається з 1957 р. за рішенням Всесвітньої федерації демократичної молоді.
24 квітня — День пам’яті жертв геноциду вірмен в 1915 році у всьому світі. ДОВІДКА. В Османській імперії було вбито більше 1,5 мільйона чоловік у період з 1915 по 1923 рік.
24 квітня — 70 років від дня народження Барбри (справжнє ім’я – Барбара) Джоан Стрейзанд (вірна вимова – Страйсенд), американської актриси, співачки, композитора, продюсера, режисера, громадської діячки, двічі лауреата премії «Оскар». Фільмографія: «Смішне дівчисько», «Хелло, Доллі», «Смішна леді», «Головна подія», «Що нового?», «Сова та кішечка», «Такими ми були» та інших. ДОВІДКА. Стрейзанд вважається однією із найбільш комерційно успішних жінок сучасного шоу-бізнесу. Це єдиний виконавець, який зі своїми альбомами очолював хіт-парад «Billboard 200» у 1960-ті, 1970-ті, 1980-ті, 1990-ті та 2000-і роки. За своє творче життя Стрейзанд записала більше ніж 60 альбомів. Всього світом разійшлося понад 145 млн примірників її платівок.
25 квітня — День секретаря (Professional Secretaries Day). Відзначається щорічно в середу останнього повного тижня квітня. У 2000 р. свято з назвою «День секретаря» перетворилося на День професійних адміністративних працівників (Administrative Professionals Day). ДОВІДКА. Вперше було відсвятковано у США в 1952 р. Національною асоціацією секретарів, відомою зараз як Міжнародна асоціація професійних адміністративних працівників (International Association of Administrative Professionals).
25 квітня — 170 років від дня народження Федора Никифоровича Плевако, російського юриста, адвоката, видатного судового оратора. Помер 5 січня 1909 року.
25 квітня — 155 років від дня народження Руджеро Леонкавалло, італійського композитора, одного із засновників оперного веризму, автора більше ніж 20 опер, серед яких: «Паяци», «Богема», «Заза», балету «Життя маріонетки», оперети «Королева троянд», романсів, фортепіанних творів та інших. Помер 9 серпня 1919 року.
25 квітня — 150 років від дня народження Георгія Івановича Челпанова, українського та російського філософа, психолога, представника неокантівства в Україні та Росії, автора підручників з логіки та психології для середніх навчальних закладів, наукових праць, присвячених експериментальній психології, проблемі сприйняття простору у зв'язку з вченням про апріорність і вродженість тощо, серед яких «Мозок та душа», «Проблема сприйняття простору», «Про пам’ять та мнемоніку» та інші. Помер 13 лютого 1936 року.
25 квітня — 145 років від дня народження Лева Йосиповича Петражицького, російського та польського вченого-правознавця, соціолога, філософа, засновника вітчизняної психологічної школи права (ввів поняття інтуїтивного права), автора праць «Нариси філософії права», «Теорія права і держави у зв’язку з теорією моральності», «Вступ у вивчення права і моральності. Емоційна психологія» та інших. Помер 15 травня 1931 року.
25 квітня — 105 років від дня народження Василя Павловича Соловйова-Седого (справжнє прізвище – Соловйов), російського композитора, народного артиста СРСР, автора балету «Тарас Бульба», оперет «18 років», «Біля рідної пристані», «Найзавітніше», музики до більше ніж 400 пісень та багатьох художніх фільмів. Фільмографія: «Небесний тихохід», «Максим Перепелиця», «Донська повість», «Тайгова повість» та інші. Помер 2 грудня 1979 року.
25 квітня — 90 років від дня народження Елли Джейн Фіцджеральд, американської джазової співачки, майстра співу скетом (техніка голосової імпровізації), володарки 14 премій «Гремі». Померла 15 червня 1996 року.
25 квітня — 65 років від дня народження Йогана Кройфа (повне ім'я – Гендрік Йоганнес; варіант вимови прізвища – Круіфф), голландського футболіста і тренера, трикратного володаря «Золотого м'яча», віце-чемпіона світу 1974 р., найкращого футболіста «Аякса» та збірної Голландії всіх часів. ДОВІДКА. За свою спортивну кар’єру Кройф забив 425 м’ячей у 725 іграх. Міжнародна федерація футбольної історії і статистики назвала Кройфа найкращим гравцем Європи у XX ст. Кройф – лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший нідерландський футболіст 50-річчя (1954–2003 рр.). Футболіст вважається уособленням стилю «тотальний футбол», який був доведений до досконалості тренером команди «Аякс» Дж. Рейнолдсом.
25 квітня — 60 років від дня народження Владислава Олександровича Третьяка, російського спортсмена (хокей з шайбою), заслуженого майстра спорту, чемпіона Олімпійських ігор (1972 р., 1976 р., 1984 р.), 10-разового чемпіона світу, 9-разового чемпіона Європи, чемпіона СРСР (1970 – 1984 рр.), кращого хокеїста Європи 1981, 1982, 1983 рр. ДОВІДКА. У матчах чемпіонату СРСР Третьяк відіграв 482 матча, на чемпіонатах світу та Олімпійських Іграх – 117 ігор. У турнірах Кубка Канади – 11 матчів.
26 квітня — Всесвітній день інтелектуальної власності. Відзначається в день набуття чинності (у 1970 р.) Конвенції, що заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization, WIPO). Свято встановлене Генеральною Асамблеєю Всесвітньої організації інтелектуальної власності у вересні 2000 року. Відзначається з 2001 року.
26 квітня — Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Відповідне рішення було прийнято на засіданні Ради керівників держав СНД 19 вересня 2003 року. Генеральна Асамблея ООН підтримала це рішення.
26 квітня — 125 років від дня народження Георгія Івановича Поршнєва, російського бібліографа та книгознавця, автора праць «Історія книжкової торгівлі у Росії», «Революція та культура народу», «Етюди з книжкової справи» та інших. Розстріляний у 1937 році.
26 квітня — 125 років від дня народження Івана Петровича Кавалерідзе, українського драматурга, кінорежисера, скульптора, сценариста, народного артиста УРСР, автора п’єс «Вотанів меч», «Перша борозна», «П’єси». Фільмографія: «Злива», «Перекоп», «Коліївщина», «Прометей», «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Григорій Сковорода», «Повія». Помер 3 грудня 1978 року.
26 квітня — 90 років від дня народження Юрія Дмитровича Буряківця, українського письменника, автора збірок поезій «Слово про Україну», «До вершин духа», роману-епопеї у двох книгах «Нездоланні», роману «Право на велику дорогу» та інших. Помер 18 січня 1996 року.
27 квітня — 275 років від дня народження Едварда Гіббона, англійського історика, автора «Історії занепаду і руйнування Римської імперії» – класичного дослідження епохи Просвітництва, у якому викладено історію Римської імперії. Помер 16 січня 1794 року.
28 квітня — Всесвітній день охорони праці. Ця дата заснована Міжнародною організацією праці (International Labour Organization). Ідея виникла в 1989 р., коли американські та канадські робітники вперше відзначили День пам’яті загиблих товаришів по роботі.
28 квітня — День охорони праці. Відзначається в Україні щорічно у Всесвітній день охорони праці згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 «Про День охорони праці».
28 квітня — 160 років від дня народження Миколи Євгеновича Введенського, російського фізіолога, учня І. Сеченова, творця єдиної теорії нервового процесу (парабіоз). Помер 16 вересня 1922 року.
28 квітня — 60 років від початку у Польщі операції «Вісла» – депортації українського населення (понад 140 тис. чоловік) зі східних районів країни (Лемківщина, Посяння, Підляшшя і Холмщина) у західні і північно-західні (створені на колишніх німецьких землях воєводства – Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське). Завершено акцію 12 серпня 1947 року.
29 квітня — Всесвітній день поріднених міст. Проводиться щорічно в останню неділю квітня за рішенням Всесвітньої федерації поріднених міст, яка сьогодні поєднує понад 3 500 міст більше ніж 160 країн світу.
29 квітня — Міжнародний день танцю. Відзначається з 1982 року за рішенням Міжнародного комітету з танцю Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО в день народження Ж. Ж. Новера, французького балетмейстера.
29 квітня — 125 років від дня народження Леоніда Сергійовича Вів’єна, російського театрального режисера, актора та викладача, народного артиста СРСР, засновника Школи театрального мистецтва (1918 р.), нині Санкт-Петербурзького інституту театру, музики та кінематографії. Помер 1 серпня 1966 року.
30 квітня — 235 років від дня народження Іогана Карла Фрідріха Гауса, німецького математика, астронома, геодезиста та фізика, одного із найвизначніших математиків всіх часів, автора праць «Арифметичні дослідження», «Теорія руху небесних тіл», «Дослідження щодо кривих поверхонь», «Теорія біквадратичних вирахувань», «Матеріали до теорії алгебраїчних рівнянь» та інших. Помер 23 лютого 1855 року.
30 квітня — 40 років від дня народження Філіпа Бедросовича Кіркорова, російського естрадного співака та продюсера, актора. Фільмографія: «Зоряні канікули», «Кохання у великому місті» та інші.
Травень
Достарыңызбен бөлісу: |