лінійна або послідовна без будь-яких розгалужень конфігурація алгоритму, що нагадує форму ланцюжка (рис. 2,а);
розгалужена конфігурація алгоритму, що містить в собі як послідовності, так і розпаралелення послідовностей. Використовується, коли залежно від умови потрібно виконати ту чи іншу дію (рис. 2, б), здійснити обхід, якщо одна вітка не містить жодних дій (рис. 2, в), здійснити множинний вибір, коли умова має більш як три можливі варіанти (рис. 2, г);
циклічна, що використовується при необхідності виконувати деякі дії кілька разів. Можливе виконання циклу До, циклу Поки, циклу за параметром (рис. 2, д).
а) б) в) г) д)
Рис.2. Основні структури алгоритмів
Особливістю всіх наведених структур є те, що вони мають один вхід і один вихід, тому їх можна поєднувати у будь-якій послідовності. Зокрема, кожна структура може містити будь-яку іншу структуру в якості одного із блоків (рис. 3).
Досвід практичної алгоритмізації привів до формування особливої методики структурної організації алгоритмів, використання якої зменшує ймовірність помилок у процесі розробки і запису алгоритмів, спрощує їх розуміння і модифікацію. Цю методику алгоритмізації називають структурним підходом. При структурному підході до конструювання алгоритмів їх ніби “збирають” із трьох основних (базових) структур.
а) б)
Рис. 3. Поєднання базових алгоритмічних структур у схемах алгоритмів розв’язку задач
Практична частина
ВИСНОВКИ
Теоретично опрацьовано матеріал та найголовніші його аспекти. Практично засвоєно теоретичний матеріал, а саме в ході виконання даної лабораторної роботи було досліджено основні типи алгоритмів та їх структури, а також властивості і порядок запису у вигляді блок-схеми. Практично було створено різні схеми алгоритмів і представлено в звіті лабораторної роботи.
Достарыңызбен бөлісу: |
