Біографія Вільфредо Парето
Згідно Парето, суспільство має пірамідальну структуру, на вершині якої знаходиться еліта — соціальний прошарок, який керує і направляє життя всього суспільства. Запорука успішного розвитку — своєчасна ротація (відновлення) еліти.
Він розробив теорії, які названі його ім'ям: статистичний Парето-розподіл і Парето-оптімум, які знаходять широке застосування в області народного господарства та в інших наукових дисциплінах.
Біографія
Вільфредо Парето народився 15 липня 1848 р. у Парижі в родині італійського маркіза, вихідця з портового міста Генуя, змушеного емігрувати через свої ліберальні і республіканські переконання. Мати Парето була француженкою, і він з дитинства однаково добре володів мовами обох батьків; однак усе життя він відчував себе насамперед італійцем. У 1858 р. родина Парето повертається в Італію. Там він одержує прекрасну освіту, одночасно класичну гуманітарну та технічну; велику увагу він приділяє вивченню математики. Після закінчення Політехнічної школи в Туріні Парето в 1869 р. захищає дисертацію “Фундаментальні принципи рівноваги у твердих тілах”. Протягом ряду років він займав досить важливі посади в залізничному відомстві й у металургійній компанії.
У 90-і роки він починає невдалу спробу зайнятися політичною діяльністю. У цей же час він активно займається публіцистикою, читанням та перекладами класичних текстів. У першій половині 90-х років Парето публікує ряд досліджень в області економічної теорії і математичної економіки. З 1893 р. і до кінця життя він був професором політичної економії Лозаннского університету у Швейцарії, змінивши на цій посаді відомого економіста Леона Вальраса. В останній рік життя Парето в Італії вже встановився фашистський режим. Деякі видатні діячі цього режиму, і насамперед сам дуче, вважали себе учнями лозаннского професора. У зв'язку з цим у 1923 р. він був визнаний гідним звання сенатора Італії. Парето висловив досить стриману підтримку новому режимові, одночасно закликавши його бути ліберальним і не обмежувати академічних свобод.
Помер Парето 20 серпня 1923 р. у Селіньї (Швейцарія), де він жив останні роки свого життя; там він і був похований.
Парето-розподіл (80/20-правило)
Сильно спрощений виклад теорії: Витрати часу на виконання плану: 20% праці реалізують 80% результату, але інші 20% результату вимагають 80% загальних витрат.
Принцип Парето до самого Парето має досить віддалене відношення. Парето помер у 1923 році, а принцип Парето (“80% наслідків виникають з 20% причин”) запропонував Джозеф Джуран у 1941 році і назвав його принципом Парето на честь однієї з робіт Парето, де йшлося про те, що в Італії 20% домогосподарств одержують 80% доходів.
Достарыңызбен бөлісу: |