Британія відома і невідома

І. Географічне положення Великобританії. ІІ. Адміністративно-територіальний устрій та історичні області Британії. ІІІ. Політичний устрій держави. Королівська родина. Видатні політичні діячі. ІV. Культура Великобританіїї. V. Українсько-британські відносини. Українці в Британії. VІ. Визначні місця Британії.

Виступи супроводжуються показом відповідних презентацій, підготовлених учнями.

Наша група досліджувала питання про географіч-не положення та адміністративно-територіальний устрій Британії. І сьогодні ми хочемо представити результати нашої роботи.

Назва Британія походить від назви давнього пле-мені бритів. Країна знаходиться на північному заході острова Ірландія. Острів Мен і Нормандські острови є домініонами Об'єднаного королівства, але не входять до його складу. Омивається водами Атлантичного океану та Північного моря. Від материка вона відокремлена протокою Ла-Манш. Площа сучасної Британії 244 тис. км², населення - близько 60 млн. чол. Найбільші міста Британії: Манчестер, Бірмінгем, Лідс, Глазго, Шеффілд, Ліверпуль, Единбург та Белфаст.

У складі Британії є чотири історичні області: Англія, Уельс, Шотландія та Північна Ірландія. Ми з'ясували, що кожна із них має свій девіз, символ, адмі-ністративний центр та певні особливості в адміністра-тивному поділі. Про ці історичні області ми будемо вести мову далі.

Отже, Англія. Ось що нам вдалося довідатися про цю історичну область. Національним девізом Англії є вислів, запозичений у французів: «Бог і моє право». Символ - троянда. Англія поділяється на 39 графств, 6 метрополітенських графств та особливу адміністра-тивну одиницю - Великий Лондон. Адміністратив-ний центр Англії - Лондон. Вважається, що сучасна назва міста Лондон походить від староримського «Лондініум». Проте, як ми довідалися, єдиної думки, щодо походження цього слова немає. Ученими висува-ються різні гіпотези щодо етимології назви. Ось найбільш популярні припущення:

1. Назва латинського походження і утворена від римського особистого імені,що означає «несамовитий». 2. Назва латинського походження і походить від слова Lond , що означає «Дике, заросле лісом, місце».

3. Назва кельтського походження і складається із двох слів: Lun (озеро) і Dun (зміцнення). У кельтський період місто називалося Lundid.

Національний девіз Уельсу: „Кумру ам бес", що в перекладі означає „Уельс назавжди". Символ - нарцис, і, я думаю, недаремно. Готуючи матеріал, я переконалася, що валійці - це люди, які дуже люблять свою країну.

Адміністративний центр - м. Кардіфф. Уельс - півострів на заході Великобританії. Це край величних пам'яток історії, захоплюючих дух пейзажів і добрих гостинних жителів. П'ята частина території Уельсу має

статус національного заповідника. Ландшафти на цьому півострові міняються майже кожні декілька кілометрів, а завдяки погоді - кожну хвилину.

Найдавніші поселення з'явилися тут у ІІІ-му тися-чолітті до н.е. Близько 1000-ного р. до н.е. його терито-рію заселяли кельтські племена. У VII ст. в результаті англосаксонського завоювання кельти Уельсу були від-різані від інших кельтськомовних областей, що й стало основою формування валійської народності. Спроби Вільгельма Завойовника приєднати Уельс до скореної ним Англії не мали успіху. Тільки у 1282 р. королю Едуарду І силою і хитрощами вдалося його приєднати. 3 тих пір, як Едуард зробив свого сина принцем Уельським, всі спадкоєці англійського престолу за традицією носять цей титул до здійснення коронації.

Уельська мова - найяскравіше явище культури Уельсу. Це одна з найстаріших мов Європи. Ви її по-чуєте всюди. Не дивлячись на її стародавні корені, свою мову з ентузіазмом леліють, як немолоді, так і мо-лоді уельсьці. Ви, мабудь, також не знали, що найдов-ша у світі назва місцевості написана саме валійською мовою: „Llanfairpwllgwyngyllgogerychwyrndrobwllllan-tysiliogogogoch”. Що ж означає це слово, яким можна зламати язик? А воно означає слідуюче: „Церква святої Марії біля білої осики, що знаходиться біля водоверті, і церква святого Тисиліо біля червоної печери ". Звичайно, місцеві жителі, вживають його скорочену форму. Проте, повну назву цієї місцевості ви знайдете на залізничній станції та на вивісках сувенірних магазинів.

Національний девіз Шотландії «Ніхто не заче-пить мене безкарним». Символ – Чортополох.

Шотландія в минулому, до 1707р., - незалежне королівство в північній Європі, нині - найбільша авто-номна частина зі всіх частин, які складають об`єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії. Вона має власний парламент, правову систему, державну церкву. Шотландія займає північ острова Великобри-танія і межує на суші з Англією. Вона поділяється на 12 областей та 186 островів. Адміністративний центр - м. Единбург. У місті знаходиться Единбурзький уні-верситет. Це один з провідних навчальних закладів країни. Над сучасними кварталами підноситься величезний замок ХІІ ст., що споруджений на погаслому вулкані. Це - фортеця і резиденція гордих шотланських королів. Райони Единбургу - Старе і Нове місто – у 1995р. були занесені ЮНЕСКО до списку об`єктів Всесвітньої спадщини. Щорічно у місті проводиться знаменитий Единбурзький фестиваль. До речі, Единбург це місто - побратим Києва.

Шотландія – це країна диких, неприступимих гір, що чергуються з вересовими полями і прихованими в долинах таємничими озерами. Найбільш відоме з них Лох-Несс. Мене вразило, як шотландці гордяться своєю історією та шанують свої традиції. У всьому світі відомі їх почуття гумору, гостинність, спортивна спритність та любов до музики. Вони - майстри гри на волинці і пускаються в танок, як тільки чують перші такти народних танців рилл або страспи.

Північна Ірландія – адміністративна частина Сполученого Королівства, що розташована у північно-східній частині острова Ірландія. Вона поділяється на 6 графств. До 1972 р. Північна Ірландія мала свій власний прапор. Після розпуску парламенту Північної Ірландії у 1973р. цей прапор більше не використовуєть-ся, за винятком офіційного символу Північної Ірландії на тих спортивних змаганнях, де вона виступає окремо від Англії. Адміністративний центр – Белфаст. Це велике місто та порт. Тут же у ХІІст. Був заснований університет.

Ірландія – дивовижна і неповторна. Це країна старовинних замків, гір, скель, океану, країна високих комп`ютерних технологій і економіки, що бурхливо розвивається. Тут гармонійно поєднується старовина з сучасністю. Ірландці – любителі історії, міфів та легенд.

Вчитель історії. Другу групу наших дослідників її члени назвали „Політики”. Напрямком для свого дослідження вони обрали політичну систему Великобританії, становище королівської родини та ставлення британців до правлячої династії. Також вони поставили перед собою межу якомога більше дізнатися про визначних політичних лідерів цієї держави: Уінстона Черчілля, Маргарет Тетчер, Тоні Блера, Гордона Брауна. Вони представлять своє бачення цих особистостей як політиків, і як людей. В їх громадському і політичному житті є багато такого, чому можна повчитися, гідного наслідування для тих, хто хоче чогось досягти в житті.
ІІІ. Політичний устрій та відомі політичні діячі Великобританії

1. Політична система Великобританії
Наша група досліджувала політичну систему Великобританії, становище королівської родини та життя і діяльність відомих британських політиків ХХ початку ХХІ століття.

За формою правління Великобританія – парламентська монархія. Монарх у Британії – це глава держави, глава судової влади та верховний головнокомандуючий. Законодавча влада у країні належить двопалатному парламенту, що складається із палати лордів та палати громад. Обирається парламент на 5 років. У Британії існує двопартійна політична система. Дві провідні політичні партії країни: консервативна та лейбористська. Та з партій, що здобула більшість на виборах до парламенту отримує право формувати найвищий виконавчий орган країни – Кабінет Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром.

At present the British royal family is headed by Queen Elizabeth.

Elizabeth II was born on the 21^st of April 1926. In 1947 she married Philip, son of Greek Prince and grandson of Queen Victoria. Elizabeth II and Prince Philip have four children: Charles, Prince of Wales, Anne, Princess Royal, Andrew Duke of York, and Edward.

The Queen is probably the wealthiest woman in the world. Most of money comes from family investments. Since 1952 the Queen has been given 1.765.000 pounds sterling in cash each year for personal and household expenses. The Queen has some particular likes. Hobby number one is horse racing. The Queen likes quiet evenings at home watching TV with her supper on a tray. Elizabeth II hates cold and cigar smoke. Her Majesty also dislikes milk pudding, tennis and Charles Dickens. The Queen meets thousands people every year. She has to shake hands with each of them and she has to find something interesting to say.Her favourite royal starters are: “How long have you been waiting? Where have you been come from?”

Elizabeth II is very popular monarch. If there were no monarchy 80% of British would vote for her as a president. This year the Queen had her 84^nd birthday. There were 2 large concerts for over 24.000 people in the gardens of Buckingham Palace. The next monarch in the royal family is the first child, Charles, Prince of Wales. He is 62 years now. He has 2 children: Prince William and Harry.
3. Політичні діячі
Уїнстон Черчілль

(1874-1965)

Ім’я Уїнстона Черчілля невіддільне від історії ХХ століття. З підручника історії я знаю, що це військовий, політичний, державний діяч, але коли я досліджував це питання в додатковій літературі, то довідався, що Черчілль був ще і письменник, художник, журналіст, блискучий актор і полеміст, Нобелівський лауреат, чиї афоризми широко розійшлися по всьому світі, таким залишався Черчілль у пам’яті сучасників.

Нащадок пірата Дрейка і відомого полководця герцога Мальборо, син англійського лорда і американки Уїнстон Леонард Спенсер Черчілль народився в 1874р. Не отримав звичної для англійської знаті університетської освіти. Один з найбільш ерудованих людей своєї епохи, він мав за плечима лише півторарічну кавалерійську школу.

Його політична кар’єра розпочалася в 1900р. З 1917 року працював у військовому міністерстві. Сприяв випуску танків – нового на той час виду зброї. В наступні 10 років його політичний авторитет зріс. На початку Другої світової війни Черчілль перетворився з лідера консервативної партії в національно-визвольного лідера. Він успішно провів Британію через Другу світову війну. В роки війни Черчілль проявив талант дипломата. Він не бачив для Британії іншого шансу на порятунок окрім союзу з США доповненого СРСР. Це привело до створення антигітлерівської коаліції. У 1945 році програв вибори і став лідером опозиції. Знову був прем’єром Британії в 1951-55 рр. У 1953 році він отримав Нобелівську премію в області літератури за книгу “Історія англомовної спільноти”. У 1963 році Конгрес США обрав його почесним громадянином країни, що було унікальним явищем. Останні 10 років життя Черчілль провів у спокої. Він полюбляв відпочивати на французькій Рив’єрі. У віці 90 років Черчілль прийняв рішення остаточно відійти від політики, але до кінця своїх днів залишався патріархом політичного життя Британії. Помер сер Уїнстон Черчілль у 1965 році.
Маргарет Хільда Тетчер

Маргарет Хільда Тетчер (дівоче прізвище Робер-тсон) народилася у жовтні 1925 року в містечку Грантем у Північній Англії. Її батько був власником бакалійної лавки. Жили вони небагато, і діти допомагали батькам у лавці. Маргарет з молоком матері всмоктала дух вікторіанської Англії, що збереглася в провінційних містах, глибоку повагу до власності, ощадливості, міцного сімейного вогнища, релігійності й інших цінностей традиційної англійської моралі. Проте вже ученицею гімназії вона відчула вузькість, провінційність цього маленького світу. З дівочих років до її житття ввішли не тільки повага до провінційного устрою, але й прагненння вирватися з нього, вийти до «великого житття». Тоді ж зароджується у неї інтерес до політики, чому значною мірою сприяв, певне, батько, який відігравав помітну роль у політичному житті свого містечка, як один із провідних консервативних членів місцевої ради. У 1943 році Маргарет вступає на хімічний факультет Оксфордського університету. З того часу політика становить головний інтерес у житті, а професія хіміка задовольняє все менше. Відпрацювавши близько 4 років без особливих успіхів на цьому поприщі, вона виходить у 1951 р. заміж за заможного бізнесмена Деніса Тетчера. Це заміжжя, звільнивши від піклувань про хліб насущий, дозволяє їй швидко закінчити другий, юридичний фатультет того ж університету з явним прицілом на політичну кар’єру. Цьому навіть не перешкоджало народження в 1953 р. близнюків – дочки й сина. Після 5 років адвокатури, затвердивши за собою репутацію активного і цілеспрямованого консерватора, вона в 1959 р. обирається до парламенту. Молоду, активну й енергійну жінку швидко помічають, вона недовго затримується на задніх лавках палати громад. З 1970 р. Тетчер обійняла посаду міністра з питань науки й освіти в уряді Е. Хіта. В 1975 році на 50-му році життя вона обирається лідером консервативної партії й активно включається до виборчої компанії.

Вона була людиною з твердим непохитним характером, за який англійці прозвали її „залізною леді”. Вона прийшла до влади, маючи чітку програму дій, і стала впроваджувати її в життя. Мала великий авторитет серед британців. Під керівництвом Тетчер консервативна партія здобула перемогу на виборах 1983 і 1987 років. Очолювала Маргарет Тетчер уряд 11,5 років поспіль.
Джеймс Гордон Браун

Я підготував матеріал про прем’єр-міністра Великобританії Джеймса Гордона Брауна. Як виявилося у його біографії є чимало досить повчальних і цікавих фактів. Народився він у 1951 році у місті Глазго (Шотландія) у сім’ї священника. У школі Гор-дон продемонстрував прекрасні здібності і був в числі кращих учнів. В 16 років вступив до Единбурзького університету на факультет історії. Він досить швидко стає найкращим студентом курсу не тільки по всіх предметах, а й у спорті. Одночасно він займається журналістикою. Став редактором університетського журналу «Студент». Мене вразив той факт, що Браун вдруге в історії вузу, займав посаду ректора. Пізніше став викладачем університету і отримав докторську ступінь.

Що ж до його політичної діяльності, то Гордон став активістом лейбористської партії ще в 12-ти річному віці. У 1983р. став депутатом британського парламенту. Там познайомився і подружився з майбут-нім прем’єр-міністром Тоні Блером. Вони стали і друзями, і суперниками за лідерство в партії. Але Браун сам поступився лідерством Блеру, за що отримав пост міністра фінансів, який і займав 10 років поспіль із 1997 до 2007 року. Він автор економічної програми уряду, завдяки якій відбулася стабілізація британської економіки. У червні 2007 року Браун був обраний лідером лейбористської партії і змінив Тоні Блера на посту прем’єр-міністра. Значно менше уваги приділяв Браун особистому життю. Одружився він аж в 49 років. Нині родина має двох синів 7-ти та 4-х років. За політичною і державною діяльністю Браун не втратив інтересу до літературних занять. Він є автором і редактором декількох книг. У вільний час захоплюється футболом, фото і відеозйомками.
IV. Культура Великобританії
Вчитель історії. Оскільки ви нині знаходитесь у стату-сі тих, хто навчається, то цілком зрозуміло, що система освіти у Великобританії також стала предметом дослід-ження. Група „Культурологи” з’ясувала, що британська система освіти дещо відмінна від української. Із семи до одинадцяти років діти навчаються в початкових класах. Середня освіта є обов’язковою до п’ятнадцяти-річного віку. У Британії є чотири типи середніх шкіл: середня граматична, середня об’єднана, середня сучас-на і середня технічна школа. Є в британців і прекрасні вищі навчальні заклади, відомі далеко за межами країни. Група „Культурологів” досліджувала іще одне досить цікаве питання про британські традиції, більшість із яких досить давні, але напрочуд живучі: ніч Гая Фокса, гонки човнів Оксфорд – Кембридж, танець „Морріс”, парад з участю королеви. Знання традицій дає змогу краще пізнати народ цієї країни.
1. Навчальні заклади. Де навчаються принци?

Навряд чи буде перебільшенням сказати, що британська система освіти ось вже багато століть по праву вважається однією із провідних у світі. Дістати високоякісну класичну освіту у Великій Британії – мрія тисяч людей у всьому світі. Англійські університети і коледжі мають багатовікові традиції.

Досліджуючи питання про британську систему освіти, ми зацікавилися тим, де навчаються англійські принци? Наслідний принц британського престолу Чарльз вчився у прославленій школі Шотландії - Гордон-Стоун. Освітні стандарти Гордон-Стоун досить високі: дати своїм учням широку освіту, забезпечити гармонійне поєднання інтелектуального, фізичного і культурного розвитку, що гарантує успішний старт для майбутньої кар’єри. В Гордон-Стоуні навчався також батько принца Уельського герцог Единбургський. Старший син спадкоємця престолу Вільям після закінчення школи в Ландгроув був відправлений до знаменитого Ітона, де вивчав географію, біологію та історію мистецтв. Випускники Ітона не просто традиційно формували еліту країни, але й керували цією країною. Ітонська школа випустила 18 майбутніх прем’єр-міністрів. Ітон вважається в Британії приватною школою номер один. В Ітоні навчався і молодший син принца Уельського – Гаррі.

Після закінчення елітних шкіл англійські принци відправляються продовжувати свою освіту в елітні університети. Принц Чарльз навчався у Кембриджському університеті, принц Вільям - у Шотландському університеті Святого Ендрю, який був заснований ще в 15 столітті.

В Британії існує тверде переконання: хороший університет повинен бути обовязково старим університетом. Тому дипломи нових вузів оцінюються як менш престижні.

2. Британські традиції

Кожна країна має свої давні та більш нові традиції. Про деякі британські традиції ми і хотіли б розповісти. Це, наприклад, гонки човнів Оксфорд - Кембридж, в яких беруть участь команди цих двох знаменитих університетів. Вони відбуваються щорічно, ось уже майже 200 років. Перші змагання відбулися ще у 1829 р.

Щорічно, у другу суботу червня, відбувається парад з участю королеви. У ньому беруть участь духові оркестри і сотні солдатів. За церемонією спостерігають члени королівської родини і численна публіка. В ході церемонії королеву вітають залпи салюту і вона обходить стрій королівської гвардії. Потім на чолі гвардійців, повертається в Букенгемський палац.

Майже в усіх регіонах Великобританії є свої специфічні танці. Один з таких танців носить назву „Морріс”, і є унікальним. Це незвичайний народний танець, популярний в усіх куточках країни. Танець виконують чоловіки із дзвониками на ногах, палицями і косинками. Його танцюють в групах по 6 чоловік, а кроки роблять так, щоб дзвоники лунали якомога голосніше. Коли танець виконується із косинками, то глядачі спостерігають ефектні стрибки високо в повітрі. Танець продовжується близько 6 хвилин.

The Beatles is the group that became the legend in the world of music. The 4 boys from Liverpool become popular all over the world. Their music was new for the young people of the 1960's. Nobody played such music before. For us this music is classic. John Lennon, Paul McCartney, George Harrison, Ringo Starr were idols and gods for the young people. It was not just a group; it was a phenomenon that nobody could explain.

The Beatles recorded 13 albums, 13 mini albums, 22 singles. To my mind the secret of their popularity lies in their talent and their hard work. In 1964 the Beatles created a sensation. They starred in two popular movies. During the late 60's, the Beatles helped to give rock music a new direction. Early rock music had been based on a strong beat, but the Beatles's music contained a new sense of melody. The lyrics of their songs were more imaginative and meaningful.

My favorite song of this group is "Yesterday".

1893 р. група селян із Львівщини зупинилася в Манчестері на шляху до далекої Північної Америки й залишилася на британських островах, поклавши початок історії українців у Великій Британії.

1947 р. розпочався масовий приїзд українців до Великої Британії. Більшість приїжджали з таборів для переміщених осіб з Німеччини й Австрії. Це були переважно чоловіки. За трирічним контрактом з міс-цевою владою вони спочатку працювали в сільському господарстві, на вугільних шахтах, текстильних фабри-ках. Іншою хвилею поповнення українського населення у Британії стали колишні бійці дивізії СС „Галичина” й УПА. Зараз на Британських островах мешкає більш ніж 30 тис. українців, 99% із них живе в Англії інші в Шотландії, головним чином, в Единбурзі. У Лондоні й околицях столиці, де розташовані усі організації укра-їнської діаспори мешкає 2 тисячі чоловік. Більшість українського населення (понад 75%) немає британсь-кого громадянства і не користується виборчим правом. Більшість українських родин має власні будинки. Біля 80% українців зайняті фізичною і некваліфікованою працею майже в усіх галузях економіки. Інші – служ-бовці працюють у різноманітних комерційних бюро, на підприємствах. Серед українців росте кількість інже-нерів, техніків, архітекторів. Українські школи відвідує більше 3 тисяч дітей .Українська мова, як правило, вживається в сімейному побуті, у церквах. Культурне життя діаспори досить різноманітне.

Велику популярність у Великій Британії мають хори „Діброва”, „Гомін”, танцювальний ансамбль „Орлик”. В Лондоні діють бібліотека і музей Т.Г. Шев-ченка. В країні видається низка українських періо-дичних видань, основними з яких є газета „Українська думка” (друкується з 1947р.). У Великій Британії діють різноманітні суспільно-політичні організації українців.

Я вивчала питання про відносини українців і британців і от що я дізналася.

Після розпаду Радянського Союзу Велика Брита-нія визнала всі нові держави, що утворилися на його колишній території. Значну роль у своїй зовнішній політиці вона стала приділяти Україні й установила з нею дипломатичні відносини в повному обсязі. 10 лютого 1993 р. між Україною і Сполученим Королівст-вом Великобританії та Північної Ірландії було підписа-но договір про співробітництво. 12-13 грудня 1995 року президент України Леонід Кучма відвідав Велику Бри-танію з офіційним візитом, у ході якого було підписано спільну декларацію. Президент Кучма і прем’єр-міністр Джон Мейджор підкреслили важливе значення зовні-ньої торгівлі і капіталовкладень для оздоровлення економіки України. Президент України висловився за підтримку збільшення прямих британських інвестицій у пріоритетні сектори економіки України. У ході візиту Мейджора до України (1996 р.) серед інших розгляда-лися питання поглиблення відносин України з Євро-пейським Союзом, введення в дію двосторонньої Тимчасової угоди про торгівлю, зміцнення європейсь-кої безпеки. Дістали подальшого розвитку угоди про співробітництво й обмін у сфері культури, науки, освіти, охорони навколишнього середовища.

З того часу візитів на найвищому рівні у Велико-британію не здійснювалося. І ось 6-7 жовтня 2008 р. Президент України Віктор Ющенко здійснив робочий візит до Великобританії. Він провів переговори з прем’єр-міністром Гордоном Браном та міністром закордонних справ Девідом Мілібендом. Ключовими питаннями українсько-британських переговорів стали питання співпраці в торговельно-економічній і енерге-тичних сферах, реалізація масштабних інвестиційних проектів, зокрема в рамках підготовки до Євро-2012. Також обговорювалося питання лібералізації візового режиму. Президент України висловив вдячність парламенту Великобританії за кроки, зроблені для вшанування пам’яті жертв голодомору 1932-1933 рр.

визначні місця Великобританії. В ході досліджень вони

прийшли до одностайної думки: „Це треба бачити!”.

Члени групи „Мандрівників” розкажуть і про

британське „Чудо світу” Стоунхендж, і про історію

створення та цікаві подробиці лондонських палаців, і

про 700-річну історію замка Тауер, і про конструкцію та

інженерні секрети Тауерського моста. Отже, вирушаємо

в заочну подорож Британією.
1. Кенсінгтонські сади і знаменитий Гайд - парк

В самому центрі міста знаходиться величезний зелений прямокутник – Кенсінгтонські сади і знаме-нитий Гайд - парк. В західній частині садів розташова-ний палац. Збудований у ХVІІ ст., багато разів перебудо-вувався. Був резиденцією королеви Вікторії, пізніше принцеси Діани. В численних залах і галереях палацу знаходиться багато речей із різних періодів історії Англії та прекрасна колекція творів мистецтва – картини Леонардо да Вінчі, Ієроніма Босха, Тиціана, Рембрандта.

Buckingham Palace is the official residence of Her Majesty the Queen and her family. The first monarch who took residence there was Queen Victoria. When Her Majesty is in residence the Royal Standard flies over the east front of Buckingham Palace The ceremony of the Changing of the Guard at Buckindham Palace is a dreat tourist attraction. At takes place daily in the forecourt at 11.30 a. m. and lasts half an hour.

And the most famous is Westminster Palace. Once a royal palace the Houses of Parliament are now the seat of the Government and the heart of the Commonwealth. In 1834 the Houses of Parliament with the exception of Westminster Hall which dates from 1097 were destroyed by fire. The new building was built between 1840 and 1852. This residence probably the largest in the world contains over 500 apartments as well as the Central Hall, Clock Tower and Houses of Lords and the House of Commons. Westminster Abbey is the symbol of English traditions at its best. The coronations of nearly all English kings and queens since William the Conqueror have taken place here. Many of them are buried within the abbey. Here you can see memorials to Isaac Newton, Charles Darwin, Alfred Lennyson, Charles Dickens/

Тауерський міст – це один з найвідоміших мостів у світі. Будівництво розпочалося у 1886 р. Перший камінь у фундамент заклав король Едвард VII. Роботи велися протягом восьми років. На будівництво було витрачено понад 1 млн. фунтів стерлінгів. Конструкція моста досить складна. В ньому поєднані елементи розвідного і підвісного мостів. Дві башні – північна і південна, виконані в готичному стилі, висотою 65 метрів. У баштах працює музей, де можна познайомитися з історією моста, дізнатись інженерні системи розвідних конструкцій. Тауер Бридж – це гордість Лондона і оригінальний пам’ятник вікторіанської архітектури.

Розташований на березі Темзи, замок Тауер є се-редньовічною фортецею, на територію якої не ступала нога ворожого солдата. Будівництво фортеці, розпоча-лося у XII ст. і продовжувалося багато століть. Тауер, за свою багато вікову історію, служив і королівською резиденцією, і сховищем казни, і в’язницею, і гарнізон-ним арсеналом. У наш час в ньому зберігаються коштовності королівської сім’ї, предмети старовини і твори мистецтва. В стінах лондонського Тауера були страчені дві дружини Генріха VIII, перебувала в ув’язненні майбутня королева Єлизавета І. Відвідувачів вітають гвардійці, одягнені в мундир епохи Тюдорів. Щодня о 10 годині вечора відбувається офіційна церемонія закриття воріт фортеці, яка має сімсотрічну історію, називається церемонією ключів.

Сучасну Британію важко уявити без древнього Стоунхенджа. Він розташований за 130 кілометрів від Лондона в Південній Англії на Солсберійській рівни-ні. Археологи вважають, що будівництво Стоунхенджа розпочалося приблизно 5 тис. років тому. При розкоп-ках в радіусі декількох кілометрів виявлено 350 курга-нів, золото, коштовності, зброю, з чого видно, що це було місце виняткової важливості. До 1500 року до н. е. на цьому місці було встановлено 30 каменів 5-метрової висоти, які утворили ідеально рівне коло. Вони були увінчані 30-ма плитами. Не збереглося жодних свідчень, яким чином встановлювалися камені та як на них укладали плити. Попри відсутність інструментів, плити були обтесані з високою точністю, внаслідок чого щільно прилягали одна до одної.

Досі історики не можуть точно пояснити призна-чення цього місця. Будівельниками Стоунхенджа нази-вали і римлян, і друїдів. Припускають, що це був похо-вальний храм. Астрофізики, зі свого боку, дотримуються думки, що Стоунхендж був астрономічною обсерваторією, а розміщення каменів пов’язане зі спостереженням за розташуванням Сонця й Місяця. Безсумнівно, Стоунхендж ще довго зберігатиме свої таємниці і цілком можливо, що питання про походження і призначення цього «чуда світу» так і залишиться без відповіді.
Вчитель англійської мови. We always connect the name of Shakespeare with Great Britain. His name is famous during more than 400 years. His plays and sonnets are still very popular all over the world.
7. Шекспірівські місця

Учениця декламує сонет Шекспіра, під її декламацію йде показ слайдів «Шекспірівські місця»:

Коли в земному пеклі серце тліє,

Прогіркла доля запахом полині,

Віднині хай любов моя не гріє.

Якщо життя із горем не піде на дно,

Не спалюй обнадійливі вітрила,

Щоб після ночі з вітром не розбив вікно

Ранковий дощ на безнадії крилах.

Якщо покинеш – краще зараз, на світанку,

Щоб ще не з’їли серце вічні болі,

Щоб випить чашу найгіркішу без останку

Із найгіркіших, які має доля.

Щоб зрозуміть, що всі ці болі – тінь біди,

Біда – з тобою розлучитись назавжди.