Методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з курсу «українська мова у професійному спілкуванні»

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Суми

2015

Кафедра журналістики та філології

Основу курсу складають важливі, професійно необхідні відомості про мову й мовлення, особливості її системної організації і функціонування елементів лексичної, фонетичної, граматичної і словотворчої систем, граматико-стилістичних норм і правопису.

Мета вивчення цієї дисципліни полягає у формуванні вмінь і навичок доцільного використання лінгвістичних одиниць різних рівнів у продукуванні текстів відповідно до мети і завдань професійної комунікації, удосконаленні культури професійного мовлення.

Перша частина пропонованих методичних рекомендацій з курсу «Українська мова у професійному спілкуванні» містить вказівки до опанування таких його складових: «Правописний практикум»; «Фонетика. Фонологія. Орфоепія»; «Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія».

Відтак студенти повинні

знати:

1) закономірності звукової системи мови, основних її одиниць - звука, складу, наголосу, інтонації, функціональні та історичні явища, орфоепічні норми, правила українського правопису;

2) особливості та функції слова як одиниці мови та мовлення, його зв’язок з іншими одиницями, різні типи лексичного значення, основні пласти лексики за походженням, групи за вживанням і стилістичним використанням;

3) ознаки, лексико-граматичні особливості і типологію фразеологізмів, джерела їх походження та явища полісемії, синонімії й антонімії у фразеології;

1. 
   писати відповідно до орфографічних і пунктуаційних правил;
   
2. 
   дотримуватися орфоепічних та інтонаційних норм;
   
3. 
   користуватися словниками з метою підвищення культури професійного мовлення;
   
4. 
   виявляти мовні явища і давати їм лінгвістичну характеристику;
   
5. 
   добирати доцільні у професійній комунікації мовні засоби для вираження думки;
   
6. 
   граматично правильно оформляти власні висловлювання;
   
7. 
   конструювати тексти різних видів і стилів, добираючи мовні засоби увиразнення професійного мовлення.
   

1. 
   Пригадайте принципи українського правопису: фонетичний, морфологічний, історичний.
   
2. 
   Повторіть за «Українським правописом» правила вживання м’якого знака й апострофа в українських і запозичених словах.
   
3. 
   Виконайте практичні завдання:
   

1. 
   Запишіть слова в алфавітному порядку. З’ясуйте значення незрозумілих слів за «Тлумачним словником» або «Словником іншомовних слів».
   

2. 
   Об’єднайте слова у три групи, які ілюструватимуть три принципи українського правопису: фонетичний, морфологічний, історичний:
   

3. 
   Перепишіть, поставте, де треба, м’який знак. Поясніть правила його вживання.
   

4. 
   Замість крапок поставте, де треба, апостроф. Поясніть його вживання.
   

1. 
   Повторіть за «Українським правописом» правила:
   

• 
  правопису ненаголошених голосних;
  
• 
  чергування приголосних при словотворенні і словозміні;
  
• 
  спрощення приголосних;
  
• 
  подовження й подвоєння приголосних.
  

2. 
   Виконайте практичні завдання:
   

1. 
   Запишіть слова, вставляючи на місці крапок букви Е та И.
   

2. 
   Від наведених слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий)-, -ств(о)-.
   

3. 
   Запишіть слова, зважаючи на правила спрощення в групах приголосних.
   

4. 
   Запишіть, замість крапок вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис.
   

1. 
   Повторіть за «Українським правописом»:
   

• 
  правила написання разом, окремо, через дефіс іменників, прикметників, прислівників;
  
• 
  правопис складних географічних назв.
  

2. 
   Виконайте практичні завдання:
   

1. 
   Запишіть іменники разом, окремо або через дефіс, поясніть правопис.
   

2. 
   Запишіть прикметники разом, окремо або через дефіс, поясніть правопис.
   

3. 
   Запишіть прислівники разом, окремо або через дефіс, поясніть правопис.
   

4. 
   Запишіть географічні назви, знявши риску. Поясніть правопис.
   

5. 
   Доберіть приклади вживання складних слів (іменників, прикметників, прислівників та географічних назв) у текстах мас-медійних видань.
   

1. 
   Повторіть за «Українським правописом»:
   

- правила подвоєння букв у словах іншомовного походження.

2. 
   Виконайте практичні завдання:
   

1. 
   Поясніть, чому в наведених парами словах в однакових суфіксах пишуться різні букви: в одних – і, в інших – и.
   

2. 
   Поясніть, чому в наведених парами словах після однакових букв в одних випадках пишеться і, в інших – и?
   

3. 
   Перепишіть, вставляючи пропущені в іншомовних словах букви і та и.
   

1. 
   А втім, фальс..ф..катори істор..ї менш за все піклуються про правду. (М.Рильський.) 2. Війна – це т..р, де цілий світ – м..шені. (Л.Костенко.) 3. Вивозили німці зброю, снаряди, д..нам..т, п..рокс..л..н та гримучу ртуть (О.Довженко). 4. Червоно танув сніг в пожежах бар..кад (В.Сосюра). 5. Може, десь є лотоси і г..нкго, тихі ріки і рожева даль – у краю неляканих флам..нго, де цвіте неламаний м..гдаль (Л.Костенко). 6. Багато моці і краси є в горах сумного Т..роля; таємні троп..ків ліси й пустинь незміряне роздолля (Я.Щоголів). 7. В Асканію завезли б..зонів, майже цілком винищених за півстоліття на американському континенті (О.Гончар). 8. Я кажу: не було б Дон-К..хотів, вже б давно посивіла земля! (Б.Олійник) 9. Раби мовчали, царі лупилися, росли і Вав..лони мурували (Т.Шевченко). 10. Про ск..фів добре згадував Есх..л (Л.Костенко). 11. Щоб перейняти дещо з мед..ц..ни, сам Г..ппократ у Ск..фії бував (Л.Костенко). 12. Сьогодні в Гельс..нкі з друзями берізки у парку садив я (Д.Павличко). 13. Б..рюзою сіяла Мексиканська затока (Л.Забашта). 14. Німотний к..пар..с суворо зводиться в мінливі небеса (М.Рильський). 15. М..лани і Пар..жі на її [Соломії Крушельницької] сліди молились (В.Лучук). 16. Бачу, єг..птянок очі сміються з-під чорних серпанків (Леся Українка).
   

4. 
   Запишіть слова іншомовного походження, зважаючи на правила подвоєння.
   

5. 
   Запишіть російські прізвища українською мовою.
   

6. 
   Поспостерігайте, як у професійному мовленні журналістів функціонують іншомовні слова. Наведіть по п’ять прикладів на кожне з правил з текстів ЗМІ (запишіть речення, у яких вони вживаються).
   

7. 
   Знайдіть у ЗМІ приклади некоректного написання українською мовою російських імен і прізвищ (подайте назву матеріалу і речення із відповідними лексемами) . Поміркуйте, з чим пов’язане таке явище.
   

1. 
   Повторіть за «Українським правописом» правила написання власних назв.
   
2. 
   Виконайте практичні завдання:
   

1. 
   Вставте на місці крапок велику чи малу літеру.
   

І. Українська (Н,н)нотаріальна (П,п)алата, (С,с)пілка (А,а)адвокатів України, (Т,т)роїстий (С,с)оюз, (Д,д)ержавне (К,к)азначейство, значок (В,в)ідмінник (О,о)світи, (О,о)рден (С,с)вятої (А,а)нни, (С,с)вітовий (Б,б)анк, (А,а)кадемія (П,п)равових (Н,н)аук, (Д,д)ержавне (К,к)азначейство, (З,з)аповідник (А,а)сканія (Н,н)ова, (П,п)енсійний (Ф,ф)онд соціального страхування, (М,м)ихайлівський (С,с)обор, орден (З,з)олота (З,з)ірка, (Д,д)екларація (П,п)рав людини, (С,с)ередньовіччя, (Д,д)есятий (М,м)іжнародний з’їзд славістів, (Ц,ц)ентральна наукова бібліотека АН України, (А,а)генство (П,п)ренса (Л,л)атіна, (Ш,ш)оста (С,с)есія Київської обласної (Р,р)ади.

1. 
   Пригадайте, що називається пунктуацією, які є розділові знаки.
   
2. 
   Повторіть за «Українським правописом»:
   

• 
  правила пунктуаційного оформлення речень за метою висловлювання (розповідних, питальних, спонукальних) та за інтонацією;
  
• 
  правила вживання тире між підметом і присудком;
  
• 
  правила пунктуації у неповному реченні;
  
• 
  розділові знаки при однорідних членах речення.
  

3. 
   Виконайте практичні завдання:
   

1. 
   Спишіть речення, вставляючи, де треба, тире. Назвіть речення, у яких тире може вживатися з метою смислового виділення головного члена речення.
   

2. 
   Спишіть, вставляючи пропущені розділові знаки між однорідними членами речення.
   

3. 
   У наведених реченнях визначте однорідні й неоднорідні означення, вставте пропущені розділові знаки.
   

4. 
   Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки.
   

1. 
   Повторіть за «Українським правописом»:
   

• 
  розділові знаки при відокремлених членах речення;
  
• 
  розділові знаки при звертаннях;
  
• 
  розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях.
  

2. 
   Виконайте практичні завдання:
   

1. 
   Спишіть речення, виділяючи відокремлені означення; поясніть, за якими правилами вони відокремлюються.
   

1. 
   Узлісся наскрізь промите дощем та прочесане вітром гривисто розгойдувалося, ніби голови коней у степу (В. Дрозд). 2. Застебнутий на всі ґудзики туго підтягнутий, чистий він стояв на бруствері, мов соняшник у цвіту (О. Гончар). 3. Окрилений успіхом Дук, здавалося, ладен був зовсім забути образу й помиритися з Гонтарем (Я. Бедзик). 4. Дзвони що православні, що католицькі, здавалось, помирились (М. Вінграновський). 5. Сонце ліньки вставало з теплого кубла, воно обважніле й заспане нехотя лизало росу на лугах за річкою (В. Близнець). 6. І тут перед очима дітей спалахнула в тумані широка веселка ледь оранжева зовні, сизо-блакитна всередині (В. Коротич). 7. На примостки вийшов Дмитро Тихонович по-військовому стрункий, залитий світлом трохи збентежений таким теплим прийомом аудиторії (О. Десняк). 8. Відірвана від питомих джерел, полишена на саму себе, на власні сили, позбавлена будь-чиєї помочі молода жінка не мала сподівань ні на що. 9. Посольство їхало повільно, поважно трохи втомлене, але водночас бадьоре. 10. Вдарив з галявини густий дух зелених зарошених конопель дивно стеблистих, чорно-зелених, могутніх, мовби то й не коноплі, а якась лісова дика рослина (П. Загребельний). 11. Сніг відразу замів їхні сліди, і ніким не помічені вони промчали понад берегом ріки. 12. Обидва молоді і гарячі вони настовбурчилися, як півні, і дивилися один на одного лихими поглядами. 13. Не раз його меч падав на голови ворогів, що приваблені блиском золотого шолома оточували його все тісніше. 14. Сюди влітку йшли на промисли бити звіра, ловити рибу руські бортники, тут нерідко випасали свої табуни та череди половці (В. Малик). 15. Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море (М. Трублаїні). 16. Стояли дерева повиті жовтою сивиною, а я їхав автобусом і дивився на хатки розсипані на горбах, з віконницями та ганками, з білими стінами і пофарбованими рамами. 17. Він повільно пробирався вздовж парканів у те місце, де освітлений золотом електрики вирував і метушився зелений штахетчатий танцмайданчик (В. Шевчук). 18. Сніг, що випав вчора, глибокий та густий був тут розтоптаний в жовту грязь і багнюку. 19. Схвильовані, піднесені, розбурхані під грім оркестру ми кинулися до вагонів (Ю. Смолич). 20. Гордий, самостійний, вихований батьком на просторі та в шані парубок понісся, як вітер, карати шурина за сестрину наругу (Л. Яновська). 21. Командуючий флотилією контр-адмірал поставив перед торпедними катерами бойове завдання підтримувати вогнем сухопутні війська, які мали штурмувати місто (І. Цюпа). 22. Задобрений бутербродами Трезор махав хвостом, вимагаючи, щоб його задобрювали ще (В. Шевчук). 23. Все заворсклянське підгір’я на правому березі вкрите лісом та чагарями, викручене за довгі роки кручами тріщало й димилося 24. Розтріпала пізня осінь коси старим вербам. Холодними дощами омита розвіялась над степами, десь поміж селами в перелісках загубилась. Сивими вершниками підкралися перші морози, щипнули землю за щоки зблідлі та й помчали зрадливі комарнівськими вулицями з Верещицею жартувати (І. Ткаченко). 25. Попід стінами стояли стільці й табуретки, а між вікнами, на невеликому столику зап’ятому донизу занавісками прибраний барвінком і колосками портрет Тараса Григоровича (М. Олійник). 26. Захоплений роботою художник не помічав плину часу (І. Цбпа). 27. Звихрена гвинтами бронекатера, поривчастим вітром і річковою течією волзька вода здіймалася за кормою корабля білопінним буруном, розходилася крутими хвилями до обох берегів (В. Логвиненко). 28. Охоплений жалістю до себе, до своєї малечі він припав до маленької висохлої постаті, і солодкий присмак сліз опік його шерхлі уста (М. Стельмах).
   

2. 
   Спишіть, виділяючи відокремлені прикладки.
   

3. 
   Спишіть, виділяючи відокремлені обставини.
   

піднімається над обрієм сонце (В. Малик). 2. Мелашка сиділа долі, поставила в колінах горщик, обвернутий ганчіркою, і хапаючись так повернула кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій мішці, хруснула й переломилася (І. Нечуй-Левицький). 3. Попереду на баских конях сиділи два вершники, що судячи по одягу та прикрасах на кінській збруї були беями або ханами. 4. Вранці обложені дмитрівці висипали на вали і з превеликим подивом, і ще з більшою радістю спостерігали, як половці ведучи на арканах бранців, худобу та везучи на запасних конях іншу здобич вирушають у степ і прямують на схід. 5. Старий Кайдаш зняв шапку, тричі перехрестився і пішов до церкви загадавши синам ладнать два вози з рублями для возовиці. Другого дня світом вони збирались їхать на поле по снопи незважаючи на те, що була неділя (І. Нечуй-Левицький). 6. Ще два дні рать верстала шлях до Псла, увечері перейшла його по льоду, а переночувавши в долині вранці рушила до Ворскли (В. Малик). 7. Нарешті блиснув Псьол вигинаючись крутою, звивистою течією омиваючи високу кручу, що зводилась по той бік ріки, вкрита темним лісом. 8. Всупереч деяким волюнтаристським рекомендаціям голова колгоспу Жадан разом з агрономом Христичем сіяли в своєму колгоспі яру пшеницю (І. Цюпа). 9. Голуби раз по раз злітають угору, кружляють у чистій блакиті і знову опустившись на дах воркують обнімаючись сизими крильми (В. Коротич). 10. Попри опір десь там, глибоко в нутрі, розкрилося джерело світла (В. Шевчук). 11. Опинившись на глинищі, просто неба, під сонцем, Юра враз зірвався і виблискуючи п’ятами щодуху чкурнув геть (Ю. Смолич). 12. Жінки-солдатки, що за браком худоби самі тягали борони, зупинялись і відпустивши шлеї тривожно вслухалися (О. Гончар). 13. Навіть серед великих промисловців знаходились тверезі практики, які всупереч своїм політичним переконанням шукали замовлень і в невизнаній країні (Я. Баш). 14. Він похапцем накинув кожушок поверх шинелі, але помітивши зіпсовані зубила, що лежали біля намету, знов скинув той кожушок, а потім і шинель (М. Нечай). 15. Очистивши Дніпропетровськ від ворога батальйон Юдіна подався в південні степи (М. Нечай). 16. Все не вірячи, що не почує відповіді Шалата витягнув човна на берег і напружившись якусь мить іще стояв на піску вглядаючись у озеро перед собою вслухаючись у тишу (Є. Гуцало). 17. Ішли над яром, і в одній руці тримала дівчина сині дзвоники, які погойдуючись видзвонювали Іванові невловимими звуками, а в другій – сиві стебельця чебрецю. Звідкись налинув великий золотавий джміль, почав кружляти довкола Лідиної голови творячи басовито-бахмато-брунатне коло, й дівчина спинилась, хотіла махнути рукою, та стрималась в останню хвилю злякавшись мабуть. Так і стояла слухаючи погрозливе гудіння, а джміль звершував якесь наче ритуальне літання довкола її голови, що сяяла косами, а Іван застиг поблизу стежачи (Є. Гуцало). 18. Але наперекір усьому хлопець набирався сили, мов дуб у полі, тільки у його великих очах зачаїлася полинева печаль степів (М. Стельмах).

4. 
   Запишіть речення, виділяючи комами відокремлені додатки.
   

злякавшись, сховається (М. Трублаїні). 2. Скільки пам’ятала себе Олександра – це була перша Меланка, коли на столі її лежали замість високих пшеничних паляниць на опарі та вареників ячні пироги з немащеною картоплею (Л. Янновська). 3. Розвідники доповіли, що гітлерівці зірвали у Відні всі мости через Дунай за винятком одного, замінованого (В. Логвиненко). 4. Як їй було вісім років, помер батько, а на дванадцятому вона вже нікого не мала опріч хазяїв (М. Коцюбинський). 5. Гордій глянув на хлопця, в його, як терен, чорні очі і замість посміхнутися нахмурився. 6. Всі вони за винятком Орисі, яка закінчила школу два роки тому, перейшли у дев’ятий клас. 7. Байда не почував себе тут приблудою і крім добра нічого більше не бажав людям (Д. Бедзик). 8. Жилава, суха, маленька, як гачок, вона вела всі господарські справи, ніколи не втомлюючись, ніколи не хворіючи, ні про кого опріч себе не забуваючи (О.Гончар). 9. Вони постояли над водою, напоїли коней і, пересвідчившись, що на переправі крім них нікого не видно пустилися перебродити Дніпро (В. Малик). 10. Дикі качки крім базару водяться ще на лугових озерах та очеретах і тихих-тихих плесах на річках (О. Вишня).

5. 
   Запишіть речення, виділяючи уточнювальні члени речення.
   

самотині тільки для себе, вікує тиша (М. Коцюбинський). 2. А в той час титар, сивий аж білий, з довгими вусами, тричі навхрест підійняв вгору здоровий полив’яний червоний жбан сити… 3. За довгими в три ряди столами сиділи бояри з бояринями, духовні особи, воєводи з жонами, значні княжі мужі та гридні. 4. Дерев’яні стіни і стеля взялися памороззю, посеред землянки якраз під димарем чорніло викладене з дикого каменю вогнище (В. Малик). 5. Матч з Одесою зі збірною командою одеських середніх шкіл відбувся своєчасно (Ю. Смолич). 6. Нарешті її перевели в іншу окрему палату (Я. Баш). 7. Цей день липня вважається найкращою порою заготівлі лікарських рослин (В. Скуратівський). 8. Вечорами особливо зимовими, коли за вікном завивав вітер і сипала снігом у шибки віхола, розповідав цікаві бувальщини про князів та дружинників-богатирів…(В. Малик). 9. Дощ, пускаючись щодалі рясніше, лопотів об напнуту шинель, а там далеко внизу на рідній стороні ще світило сонце (О. Гончар). 10. У деяких регіонах зокрема на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір’ї Дідуха...(В. Скуратівський). 11. 23 квітня 1185 року у вівторок у день Георгія Побєдоносця християнського патрона князя Ігоря над Новгородом-Сіверським затрубили бойові труби. Їхні радісно-закличні мідні голоси полинули з високих валів фортеці далеко навкіл на посад, що розкинувся на горі, на Поділ та розлогі яруги, де серед гущавини дерев тулилися халупи бондарів, стельмахів, ковалів, кожум’яків, зброярів, щитників, за Десну (В. Малик). 12. За сотні кілометрів від суходолу серед моря цієї ночі здригається від вітру пароплав, обмерзлий кригою, обсипаний снігом (М. Трублаїні). 13. Він, бувши головою маленького колгоспу у Байрачному, протягом багатьох літ звик вирішувати всі справи тільки по-своєму як лягало йому самому на душу (А. Хорунжий).

6. 
   Запишіть речення, виділяючи вставні конструкції.
   

7. 
   Запишіть, виділяючи вставлені конструкції у наведених реченнях.
   

8. 
   Запишіть, виділяючи звертання.
   

завтра не підемо ми на половців і не заженемо їх за Дон чи в Обези (В. Малик). 2. Ви ж хлопці дивіться, аби нічого в нас не забули. 3. Панове! В своєму серці я назавжди збережу образ вашого лицарства, вашу хоробрість, відданість короні і нашому найяснішому королеві Жигмонду. 4. Просимо люди добрі сідати у нашій хаті (М. Вінграновський). 5. Ну козаче годину-дві, поки ми тут з товаришем згадуватимемо наші молоді літа, погостюй у матері (В. Дрозд). 6. Відень! Мені не раз уявлялися твої чарівні дунайські береги, вчувалися незрівнянні штраусівські вальси, що відгомінювалися десь у глибинах лісів. Я твій прихильник незрівнянний Відню (В. Логвиненко). 7. «Се ти Христино? Моя голубонько!» – промовив він тихо і, обнявши, намалював на її щоці гарячий поцілунок (П. Мирний). 8. Гей Іване! Гайда сюди, маю тобі щось сказати (Є. Гуцало). 9. «А що там сину?» – аж стривожилась Докія (В. Козаченко). 10. О нене рідна вітчизно мила, чого так скорбно, так гірко плачеш? (Д. Павличко). 11. Колосе пшеничний ти наш хліб одвічний (М. Сингаївський). 12. О дикі ночі В шумі вод Ті дикі ночі – Наш клейнод! (Д. Павличко). 13. О вечоре ніжний о зоре вечірня Скажіть йому, любі, шепніть йому стиха (М. Олійник). 14. Боже Свароже і ти Перуне Полиште царство піднебесних хмар, океан-моря бездонного, з’явіться над землею й розбийте вериги Морозкові. 15. Ти маєш на увазі монахів і вивезені ними з чужих земель шовкопряди, так Констанцію? (Ю. Мушкетик)