Тема 9. Пунктуація складного речення

1. 
   Повторіть за «Українським правописом»:
   

• 
  розділові знаки у складносурядному реченні;
  
• 
  розділові знаки у складносурядному реченні;
  
• 
  розділові знаки у словосполученнях і реченнях зі словами як, мов, наче...
  

2. 
   Виконайте практичні завдання:
   

1. 
   Спишіть, вставляючи, де треба, пропущені розділові знаки між частинами складносурядних речень.
   

2. 
   Запишіть, поставте, де треба, розділові знаки між частинами складнопідрядних речень.
   

3. 
   Перепишіть, поставте пропущені розділові знаки.
   

1. 
   Повторіть за «Українським правописом»:
   

• 
  розділові знаки у безсполучниковому реченні;
  
• 
  розділові знаки у реченнях з різними видами зв’язку;
  
• 
  розділові знаки у реченнях з прямою мовою;
  
• 
  пунктуаційне оформлення цитат.
  

2. 
   Виконайте практичні завдання:
   

1. 
   Визначте частини безсполучникових речень, з’ясуйте смислові зв’язки між ними. Запишіть, ставлячи відповідні розділові знаки.
   

зовсім не пролазні вздовж алей, мов живопліт, стояли стінами кущі маслини й бузку (Ю. Смолич). 2. В садах красувалися яблука та груші сливи брунатніли квітували сальвії й жоржини запізнілі троянди винувато викидали то там, то тут свої бутони ось-ось мав спалахнути міріадами дрібнесеньких яскравих зірочок морозець (Ю. Збанацький). 3. Серед того світу ясного, під тим небом високим та чистим купалася в розкошах блаженна сторона буяли високо угору гаї темні хвилювалася довгим колосом усяка рослина корисна зеленіли кругом сади-виногради, виблискуючи з-під зеленого одягу високими чепурними будиночками своїх сіл та городів (П. Мирний). 4. До втечі готувались ретельно заощадили харчів, полагодили одяг та взуття, роздобули дві теплі ковдри для спання в снігу (В. Малик). 5. Блаженко глянув ненароком на молодшого лейтенанта і скам’янів Черниш плакав (О. Гончар). 6. Як на Мокрини буде дощ горіхи повимокають, а як сухо бджоли повилітають (В. Скуратівський). 7. Навколо неясно розхлюпується вечірній гомін села то тут, то там раптово багряніють вікна, вбираючи в себе тремтливий одсвіт печі (М. Стельмах). 8. На небі сонце серед нив я (М. Коцюбинський). 9. Пройшовся вітер зашелестіла тополя, посипалось листя (В. Шиян). 10. Вересень календарем прописаний до осені вона й заявляє на нього всі права (Ю. Збанацький). 11. Десь на небі ходив місяць але сюди, на долівку хатини, він ледве спромігся кинути жменьку посріблених світлячків густі шати яблуневих та грушевих дерев тримали солом’яну хату в постійному холодку (Д. Бедзик). 12. Хрін пекучий та злючий хто поласує не пошкодує, вмиється сльозою а втреться рукою (Є. Гуцало). 13. За ніч дочка ніби постаршала не по-дитячому суворо зведені брови ледь помітна зморщечка хвилясто перетнула високе чоло (М. Олійник). 14. Роман одриває погляд од дівчат і коло самої греблі бере ліворуч, на леваду хочеться на самоті побродити полями. 15. Нізвідки й не пахло грозою небо і ліси мали дрімливий перепочинок літа (М. Стельмах). 16. У чиємусь садку плюскотіла вода забули крана закрутити (Б. Янчук).

2. 
   Спишіть речення, вставляючи на місці риски двокрапку або тире.
   

3. 
   Прочитайте речення, визначте, яким видом зв’язку поєднані між собою їх частини. Поясніть розділові знаки.
   

цитатах.

Висловіть власні міркування щодо змісту одного із висловлювань (на вибір). Оформіть їх як міні-роздум, есе.

2. Про світле майбутнє дбають політики, про світле минуле - історики, про світлу сучасність – журналісти (Жарко Петан).

3. Дай і огню, щоб ним слово налити,

Душі стрясать громовую дай власть,

Правді служити, неправду палити

Вічну дай страсть!

Іван Франко

4. Вміти сказати «ні», коли від тебе вимагають сказати «так» (Олена Теліга)

5. Якби довелося вибирати: мати уряд без газет чи газети без уряду, -

я б не роздумуючи вибрав друге (Томас Джефферсон).

6. Газета привчає читача думати про те, чого він не знає, і знати те, що не розуміє (Василь Ключевський).

7. Новинка є важливим фактором народного життя. Є свідком часу, в котрім пишеться, є трибуною народного генія, котра пробуджує синів народу і голосить смуток народний, є огнищем ідей і осередком солідарити заступлених нею кругів. Історія нашого новинарства доказує, що для газети потрібна свобода. Без неї не розвивається вона, як не може жити і рослина без свіжого воздуха, без світлости сонця (Авґустин Волошин).

8. Усе, що потрібно для видання щоденної газети, - це шанолюбність, чесність і 10 000 000 доларів (Генрі Морган).

ФОНЕТИКА. ФОНОЛОГІЯ. ОРФОЕПІЯ
Тема 1. Фонетична система української мови.

Фонетична транскрипція
Теоретичні питання

1. Фонетичне членування потоку мовлення. Основні фонетичні одиниці.

2. Поняття про мовний звук, основні аспекти його вивчення. Робота мовних органів у процесі артикуляції звуків.

3. Загальна класифікація голосних звуків.

4. Загальна класифікація приголосних звуків української мови.

5. Фонетична транскрипція.

1. Ющук І.П. Українська мова : підручник. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.

2. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін.; За ред. О.Д.Пономарева. - К.: Либідь, 2001. - 400 с.

3. Сучасна українська літературна мова : Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / Ред. М.Я. Плющ. - 6-е вид., стереотип. - К. : Вища школа, 2006. - 430 с.

4. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. Модульний курс: Навч. посібник. - К.: Літера, 2006.
Завдання до самопідготовки
1. Опрацюйте теоретичні питання за матеріалом лекції та рекомендованою літературою. Опрацюйте зміст таких понять: звук, склад (типи складів), фонетичне слово, такт (синтагма), фраза; наголос, інтонація.

2. Вивчіть класифікацію голосних і приголосних звуків.

3. Пригадайте основні правила фонетичної транскрипції.

4. Виконайте практичні завдання:

а) Голосові зв’язки дрижать. Задня частина язика високо піднята до м’якого піднебіння. Губи сильно заокруглені і витягнуті вперед.

б) Голосові зв’язки дрижать. Задня частина язика трохи піднята до м’якого піднебіння. Рот широко розкритий, губи не заокруглені.

в) Голосові зв’язки дрижать. Задня частина язика середньо піднята до м’якого піднебіння. Губи трохи заокруглені.

г) Голосові зв’язки дрижать. Язик середньо піднятий до передньої частини піднебіння. Губи дещо розтягнуті в обидва боки.

ґ) Голосові зв’язки дрижать. Язик піднято до передньої частини піднебіння трохи вище від середнього положення. Губи трохи розтягнуто.

д) Голосові зв’язки дрижать. Язик сильно просунутий уперед і піднятий угору до твердого піднебіння. Губи нейтральні.
2) Назвіть приголосний звук, який має таку артикуляцію:

а) Передня частина язика змикається з верхніми губами. Повітряний струмінь проривається назовні, розриваючи це зімкнення. Голосові зв’язки не дрижать. Язик до твердого піднебіння не піднімається.

б) Губи зімкнені, а потім їх розриває струмінь видихуваного повітря. Голосові зв’язки дрижать. М’яке піднебіння опускається, утворюючи для повітряного струменя прохід у носову порожнину.

в) Кінчик язика піднімається до верхніх ясен і дрижить. Передня і середня частини язика підняті. Голосові зв’язки дрижать.

г) Передня частина язика спочатку змикається з яснами, а потім висувається, утворюючи щілину. Язик опущений. М’яке піднебіння підняте і закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв’язки дрижать.

ґ) Передня частина язика наближається до верхніх зубів, утворюючи щілину. Язик опущений. М’яке піднебіння підняте і закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв’язки не дрижать.

4. 
   Визначте звуки, що диференціюють лексичне значення наведених пар слів. Об’єднайте пари слів у групи, у яких приголосні розрізняються за: а) участю голосу і шуму; б) місцем творення; в) способом творення; г) твердістю/м’якістю; д) кількома ознаками:
   

Туди – куди, голос – колос, колоти – полоти, полоти – пороти, день – пень, кігті – нігті, вибирати – випирати, куди – сюди, балка – палка, гадка – гатка, дрючок – крючок, дріт – дріб, рити – лити, злити – змити, жити – шити, лестити – пестити, поріг – доріг, рук – сук, мишка – пишка, ґава – кава, праля – краля, сон – сом, гілля – рілля, кілля – зілля, мороз – морозь, раз – рак, рад – ряд, вибирати – видирати, буває – буяє, кішка – кілка, зоря – моря, з’їхати – в’їхати.

5. 
   Випишіть слова, у яких:
   

б) наголошений голосний відповідає таким характеристикам: широкий, ненапружений, не лабіалізований, низького піднесення, заднього ряду;

в) є приголосний (приголосні), що відповідає таким характеристикам: дзвінкий, щілинний, передньоязиковий, твердий, свистячий (підкресліть букву, що позначає цей приголосний);

г) всі приголосні тверді

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік

В. Симоненко

Редактор не має права бути початківцем (Самуїл Маршак).

2. Усі слова пишуться окремо (у рукописному варіанті букви у словах не з’єднуються), обов’язково ставиться наголос. Службові слова не мають власного наголосу – приєднуються дужкою [на͜ соʹнˊцˊі] до самостійного слова

3. Не вживаються великі літери й розділові знаки.

4. Не використовуються літери я, ю, є, ї, щ, ь та апостроф.

5. Застосовуються такі діакритичні (розрізнювальні) знаки:

[ʹ] скісна рисочка над голосним позначає словесний наголос

[ˊ] скісна рисочка справа біля приголосного позначає його м’якість: [оʹсˊінˊ]

[‘] знак (апостроф) передає пом’якшеність приголосного: [оп’іʹўноч’і]

[н:] двокрапка з правого боку букви позначає довготу звука при його подовженні [знанˊ:а], [тˊінˊ:у] та подвоєння приголосних при їх збігу: [шчоденʹ:о]

[д︢ ж], [д︢ з] для позначення злитих звуків (африкат) використовують дві літери, що з’єднані вгорі дужкою: [д︢ жм’ілˊ], [ґед︢ зˊ]

[ и ᵉ], [ е ᵘ] для позначення нечіткого голосного звука вгорі справа ставиться маленька літера, що вказує на звук, до якого наближається основний у слабкій (ненаголошеній) позиції: [веᵘселка], [жиᵉтˊ:а]

[ / ] одна скісна риска позначає коротку паузу

[ // ] дві скісні риски показують тривалу паузу