Міністерство освіти і науки України
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БАЗОВІ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
із курсу за вибором з профілю магістерської роботи “Новітні тенденції лінгвістичної інтерпретації художнього тексту у вузівській аудиторії ”
для студентів магістратури
професійне спрямування ─ англійська філологія (лінгвістика)
факультету англійської мови
КИЇВ – 2008
ЗМІСТ
1. Вимоги до знань та вмінь студентів із курсу за вибором …………………………… 3
2.Короткий зміст курсу за вибором за кількістю модулів ……..……………………… 4
3. Розподіл навчального часу за модулями, темами і видами занять ……………….. 4-5
4. Плани лекційних та семінарських занять ………………………………………….. 5-15
5. Завдання для позааудиторної самостійної роботи студентів ……………………….. 15
6. Зразки завдань до модульного контролю та критерії їх оцінювання ………… 15-16
7. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів
із курсу за вибором ……………………………………………………………… 16-18
8. Підсумковий контроль (з питаннями до заліку) …………………………………….. 18
9. Рекомендована навчально-методична література ……………………………….. 19-21
10. Плани лекційних та семінарських занять англійською мовою ……………….. 21-29
І. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Головна мета курсу за вибором – поглибити знання магістрантів у галузі теорії тексту, художньої семантики, інтерпретації художнього тексту з урахуванням найновітніших здобутків лінгвопоетики, наратології, когнітивної поетики, семіотики художнього тексту, а також розвинути у студентів навички глибинного філологічного читання англомовної художньої прози та поезії. Спецкурс має на меті знайомство магістрантів з ключовими фігурами сучасних дослідників художнього тексту, зокрема із працями наших вчених і таких американських та європейських вчених, як М.Тернер, Ж.Фоконьє, М.Фрімен, П.Стоквелл та інші. Вивчення цієї дисципліни сприятиме формуванню у магістрантів світогляду сучасного філолога-інтерпретатора, необхідного їм для підготовки якісних магістерських робіт із стилістики та інтерпретації тексту, а також для подальших наукових розвідок у галузі когнітивних досліджень художнього тексту.
Предметом вивчення курсу за вибором є базові аспекти художнього тексту як вербального об'єкту – семіотичний, концептуальний, наративний, образно-символічний, текстономічний тощо, які розглядаються не лише крізь призму мовних процесів текстопобудови, але й у ракурсі базових когнітивних механізмів породження та сприйняття художнього твору.
Знання про канони текстопобудови, про складники внутрішньої норми художнього тексту, про етапи та процедури його інтерпретації і рівні аналізу становлять важливий компонент підготовки фахівця-філолога, викладача профільних вищих навчальних закладів та факультетів. Виходячи з цього, завдання курсу передбачають набуття магістрантами знання про:
-
еволюцію підходів до тексту як вербального об'єкту;
-
про зміст різних напрямків аналізу та інтерпретації художнього тексту в межах споріднених лінгвостилістичних та літературознавчих парадигм;
-
основні положення когнітивної поетики як переломлення новітніх досягнень когнітивної лінгвістики крізь призму аналізу глибинної семантики художнього прозового та поетичного тексту.
Головною вимогою до вмінь магістрантів, що передбачаються цією дисципліною, є вміння здійснювати поглиблену й адекватну інтерпретацію англомовного художнього тексту в межах його прототипного прочитання, доречно застосовуючи й синтезуючи різноманітні методики його аналізу.
Термін вивчення дисципліни ─ 8 навчальних тижнів (початок листопада-грудень). Курс за вибором передбачає підготовку індивідуального або колективного проекту з визначеної тематики, написання модульної контрольної роботи та складання заліку. у формі обговорення визначених програмою питань та усного захисту виконаної письмово розгорнутої інтерпретації англомовного оповідання.
Позааудиторна самостійна робота студентів передбачає: (1) знайомство з обов'язковою та додатковою літературою за темами (ксерокси публікацій та роздатковий матеріал за темами, зазначений у робочій програмі англійською мовою, зібрано в окремий том, який знаходиться в науковому читальному залі); (2) підготовку мініпроектів на запропоновану тематику (біографія і творча діяльність окремих персоналій вітчизняної та зарубіжної стилістики, реферати окремих статей та публікацій з когнітивної поетики, передбачених програмою тощо) з використанням джерел Інтернету і виготовленням роздаткових матеріалів; (3) написання анотацій до оригінальних статей та фрагментів публікацій з когнітивної поетики, які пропонуються для ознайомлення; (4) складання глосарію найуживаніших автентичних висловів і зворотів наукового письма; (5) аналіз англомовних оповідань, передбачених цією програмою.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.
Курс за вибором складається з одного змістового модуля.
ІІІ. РОЗПОДІЛ ТЕМ КУРСУ ЗА МОДУЛЯМИ, ТЕМАМИ І ВИДАМИ ЗАНЯТЬ
Види занять, кількість
Номер і годин
назва модуля,
тематика занять
|
Всього навчальних
годин
|
З них:
|
Лекції
(год.)
|
Семінарські
заняття
(год.)
|
Позааудиторна самостійна
робота студента, год.
|
І семестр
|
Модуль 1
|
Тема 1. Еволюція образу тексту у філологічних студіях. Текстовість як механізм текстотворення. Текстова модель художньої комунікації.
|
4
|
2
|
-
|
2
|
Тема 2. Основні напрями інтерпретації художнього тексту (частина перша). Герменевтика, інтерпретація та стилістичний аналіз. Методи інтерпретації художнього тексту. Семіотика і інтерпретація.
|
4
|
2
|
-
|
2
|
Тема 3. Основні напрями інтерпретації художнього тексту (частина друга). Семіотичні підходи до інтерпретації художнього тексту: художня граматика Ц.Тодорова, художня риторика Ж.Женетта, художня семіотика Р.Барта.
|
6
|
2
|
2
|
2
|
Тема 4. Основні напрями інтерпретації художнього тексту (частина третя) з позицій різних літературознавчих та стилістичних парадигм.
|
4
|
-
|
|
4
|
Тема 5.
Когнітивна поетика. Концептуальна метафора в художньому дискурсі.
|
4
|
2
|
|
2
|
Тема 6.
Концептуальна інтеграція в художньому дискурсі. Техніки концептуального аналізу художнього тексту.
|
8
|
2
|
2
|
4
|
Тема 7.
Можливі світи в художній семантиці. Типологія можливих світів. Можливі світи у постмодерністських художніх творах.
|
6
|
-
|
2
|
4
|
Модульний контроль
|
Підготовка і складання заліку
|
|
|
|
|
Всього за курс:
|
36
|
10
|
6
|
20
|
ІУ. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
№
|
Номери і назви модулів, тем, лекцій, їх зміст (мета вивчення, провідна ідея, основні проблеми, ключові поняття), тема, мета, короткий зміст семінарських занять
|
Загальна кількість навчальних годин
|
Назва, короткий зміст питань, винесених на позааудиторне самостійне опрацювання
|
Кількість навчальних годин на самостійну роботу студента
|
Методи, форми і засоби поточного, модульного та підсумкового контролю
| |
1
1
|
Тема 1: Еволюція образу тексту у філологічних студіях.Текстотворення в художній комунікації.
Лекція 1. Образ тексту в лінгвістичному ракурсі. Текстовість як механізм текстотворення.
Мета вивчення: Ознайомити магістрантів із сучасним станом досліджень тексту, розглянувши його крізь призму зміни філологіч-них уявлень про текст: текст як вмістище (струк-туралісти, В.Пропп) → текст як генератор смис-лів (М.М.Бахтін, Р.Якоб-сон) → текст як конден-сатор культурної пам'яті (Ю.М.Лотман, М.М.Бах-тін) → текст як опредмет-нене знання (М.Фрімен). Дати уявлення про тексто-вість як механізм тексто-творення і глобальну якість тексту. Окреслити можливі моделі худож-нього тексту.
Провідна ідея: Розуміння тексту як вербального об'єкту пройшло певний шлях еволюції, етапи якої збігаються зі змінами домінуючих парадигм.
Основні проблеми: Еволюція уявлень про текст як вер-бальний об'єкт. Місце тексту в когнітивній пара-дигмі. Текстовість та тек-стові категорії. Принципи побудови моделі худож-нього тексту.
Ключові поняття: Текст, текстовість (текстуаль-ність), пам'ять тексту, опредметнене знання, екстеріоризація знання, декларативне знання, про-цедурне знання. Формати втілення текстових знань: концептуальні ситуації vs. текстові ситуації; концеп-туальні "уламки" та згор-тки vs. імплікати; текстові внесення та сигнали. Текст як макрознак, текст як комунікативна єдність, текст як мовленнєва оди-ниця. Рівні текстової структури: холістичний, текстономічний, транс-фрастичний, архітекто-нічний, дискурсивний. Організаційні принципи текстопобудови: акценту-ація, нанизування, польо-ва структура, мережа, лан-цюговість. Наративні вия-ви текстової структури: стратегії і тактики, опо-відні перспективи, точка зору і фокалізація, компо-зиційні форми. Текстові сигнали ─ спеціалізовані та неспеціалізовані.
|
4
2
|
Основні вітчизняні (І.Р.Гальперін, З.Я.Тураєва, О.М.Мороховський, О.П.Воробйова та інші) та зарубіжні (В.Дреслер, Р.де Богранд, Т.ван Дейк) текстолінгвістичні школи.
Типологія текстових категорій. Принципи побудови моделі художнього тексту за О.П.Воробйовою
|
2
2
|
Усне вибіркове опитування, короткі повідомлення з проблематики самостійної роботи за темою.
| |
2.
2.
|
Тема 2: Основні напрями інтерпретації худож-нього тексту. Частина перша: інтерпретація художнього тексту серед інших підкодів до його тлумачення.
Лекція 2. Герменевтика, інтерпретація та стилістич-ний аналіз. Методи інтер-претації художнього тексту. Семіотика і інтерпретація.
Мета вивчення: Ознайомити магістрантів зі змістом герменевтичного, інтер-претаційного та лінгво-стилістичного аналізів ху-дожнього тексту. Розкри-ти основні методи філоло-гічної інтерпретації ху-дожнього твору в межах герменевтики, Нової кри-тики, рецептивної естети-ки, семіотики. Продемон-струвати можливості різ-них технік семіотичного аналізу тексту на прикладі оповідання Е.Хемінгуейя "A Very Short Story".
Провідна ідея: Інтерпретація художнього тексту спира-ється на перевірені часом підходи, спрямовані на розкриття прихованих глибинних художніх смислів.
Основні проблеми:
Подібності і розбіжності у підходах до інтерпретації художнього тексту. Ієрар-хія глибинних смислів художнього тексту. Ху-дожній текст як система кодів. Розповідь vs. дис-курс, текст vs. виклад по-дій з огляду на їх основні складники. Методика визначення прихованої наративної перспективи за Р.Бартом (тест на пер-шу особу однини).
Ключові поняття: Герменевтика, інтерпре-тація тексту, лінгвостилі-стичний аналіз. Мімезис, деєгезис та екзегезис. Іє-рархія прихованих смис-лів. Стратегії інтерпре-тації. Герменевтика та інтенційна (авторська) семантика тексту. Нова критика та власне текс-това семантика. Рецеп-тивна естетика та читаць-ка семантика. Семіотична інтерпретація та семан-тичні обмеження. Худож-ній текст як мережа кодів. Оповідний (наративний) та дискурсивний аспекти художнього тексту. Роз-повідь, дискурс, текст, ху-дожній виклад подій. Ав-торська та читацька при-сутність. Дієгезис, міме-зис.
|
4
2
|
Еволюція методів інтерпретації художнього тексту.
|
2
2
|
Усне вибіркове опитування, співбесіда. Мініпроекти з проблема-тики методів та шкіл інтерпретації художнього тексту.
Аналіз оповідання Е.Хемінгуейя
"A Very Short Story" із застосуванням різних методик інтерпретації тексту.
|
3
3.
3.
|
Тема 3: Основні напрями інтерпретації худож-нього тексту. Частина друга: семіотичні підходи до інтерпрета-ції художнього тексту.
Лекція 3. Метаметод се-міотичного аналізу худож-нього тексту у триєдності його основних підходів.
Мета вивчення: Ознайомити магістрантів з основними підходами до семіотично-го аналізу художнього тексту: художня грамати-ка Ц.Тодорова, художня риторика Ж.Женетта, художня семіотика Р.Бар-та.
Провідна ідея: Інтерпретація художнього тексту може мати різний ступінь гли-бини, що відбивається у побудові різних моделей його аналізу, які взаємо-доповнюють одна одну.
Основні проблеми: Рівні ана-лізу багатовимірної се-мантики художнього тексту. Структурно-нара-тивні моделі аналізу ху-дожнього тексту в повно--му обсязі їх складників та принципів.
Ключові поняття: Граматика художнього тексту за Ц.Тодоровим: основна подія як темати-зуюча структура тексту, тематизація наративу, рекурентне синтаксичне і семантичне кодування; різновиди художніх (нара-тивних) пропозицій ─ атрибуції і акції. Риторика художнього тексту за Ж.Женеттом: художній час (послідовність, про-тяжність та частота), спо-сіб (відстань та перспек-тива) і стан (оповідач і розповідь), оповідний фо-ус; стратегії паралепсісу як надінформування і па-раліпсісу як недоінфор-мування. Семіотика ху-дожнього тексту за Р.Бар-том: лексії і семіотичні коди ─ проеретичний (код дій), герменевтичний (код загадок), культурні коди, конотативні коди й тема тексту, символічне поле.
Семінар 1. Аналіз опові-дання Дж.Джойса "Eveline" крізь призму семіотичного підходу до інтерпретації художнього тексту.
Мета та короткий зміст: Закріпити лекційний мА-теріал в аспекті співвідно-шення граматики, Ритори-ки та семіотики худонього тексту. Оповідання Дж.Джойса крізь призму граматики наративу Ц.То-дорова, вербоцентричної риторики Ж.Женетта та семіотики наративу Р.Бар-та. Аналізоване оповідан-ня як послідовність ху-дожніх пропозицій, що тематизують розповідь: "Евеліна" як обернена іс-торія кохання. Вербоцен-тричні параметри нарати-ву: час (базовий час та часові зсуви ─ героїня у пастці минулого), спосіб (переважання показу над розповіддю, високий сту-пінь надінформування), стан (внутрішня перспек-тива). Система наратив-них семіотичних кодів Р.Барта: проеретичний код (історія паралічу), герменевтичний код (за-гадки, що не розгадують-ся), культурні коди (код ірландського католіциз-му), конотативні коди (код паралічу), символіч-ний код (сексуальність проти антисексуальності, пізнання проти комуніка-ції).
|
6
2
2
|
Семіотика та структура (наративна) поетика художнього тексту. Ц.Тодоров, Ж.Женетт та Р.Барт ─ видатні наратологи сучасності.
Детальний аналіз оповідання Дж.Джойса "Eveline" за схемою, запропонованою Р.Шоулзом.
|
2
1
1
|
Доповіді студентів стосовно поглядів та концепцій Ц.Тодорова, Ж.Женетта та Р.Барта.
Інтерактивне обговорення семіотичної інтерпретації оповідання Дж.Джойса з опорою на виготовлений студентами роздатковий матеріал.
| |
4
4
|
Тема 4: Основні напрями інтерпретації художнього тексту. Частина третя: інтерпретація тексту з позицій різних літерату-рознавчих та стилістич-них парадигм (виключно самостійна робота).
|
4
|
Різні підходи до інтерпрета-ції художнього тексту (Нова критика, струк-турно-семіо-тична нарато-логія, соціолог-гічна критика у ракурсі фемі-нізму, психо-аналітична критика, ре-цептивна есте-тика) в їх лінгвістичному застосуванні до оповідання У.Фолкнера "A Rose for Emi-ly". Оповідання У.Фолкнера як історія жахів ─ розбіжності між реальністю і ілюзіями, трагічність і суперечливість головної героїні. Наративне напруження як остов оповідання. оповідання У.Фолкнера як історія гротеску: культурний міф та культурна реальність з феміністських позицій. Символізм оповідання У.Фолкнера як тематизація жіночої тілесності. Семіотичні опозиції та коди в оповіданні У.Фолкнера.
|
4
|
Повідомлення студентів стосовно застосування кожного з зазначених підходів до аналізованого оповідання.
| |
5
5
|
Тема 5: Когнітивна поетика. Концептуаль-на метафора в худож-ньому дискурсі.
Лекція 4. Засади та ви-хідні положення когнітив-ної поетики. Теорія концеп-туальної метафори у пере-ломленні інтерпретації ху-дожнього тексту.
Мета вивчення: Ознайомити магістрантів з основними положеннями, школами та персоналіями когнітивної поетики. Сприяти оволо-дінню магістрантами ме-тодикою аналізу худож-нього тексту, яка ґрунту-ється на реконструкції ключових концептуаль-них метафор.
Провідна ідея: Глибинні смисли художнього тек-сту значною мірою пород-жуються внаслідок крис-талізації ключових для нього концептуальних метафор, які зазнають трансформацій (розши-рення, поєднання, наро-щування і перегляду), що відбивають специфіку художньо-естетичного мислення. Семантика художнього тексту є результатом дії певних когнітивних процесів і механізмів, де вагому роль відіграє система концептуальних метафор, притаманних кожному окремому художньому тексту.
Основні проблеми: Обґрунтування базових положень та методів ког-нітивної поетики. Роз-криття когнітивних меха-нізмів структурації семан-тики художнього тексту в термінах концептуальних метафор.
Ключові поняття: Когнітивна поетика, вті-лене розуміння, ментальні конструкти, аналогове мислення, концептуальна метафора, типологія концептуальних метафор, трансформації концепту-альних метафор у худож-ньому тексті.
|
4
2
|
Концепція Маргарет Фрімен як базова складова когнітивної поетики. Вітчизняна школа когнітивної поетики.
Аналіз оповідання В.Вулф "A Haunted House" із застосуванням інструментарію концептуального аналізу.
|
2
2
|
Повідомлення студентів про ключові персоналії у зарубіжній та вітчизняній когнітивній поетиці.
Обговорення зразків інтерпретації оповідання В.Вулф "A Haunted House".
| |
6
6
6
|
Тема 6: Концептуальна інтеграція в художньому дискурсі.
Лекція 5. Теорія концеп-туальної інтеграції і її роль в інтерпретації художнього тексту.
Мета вивчення: Ознайомити магістрантів з основними принципами застосування теорії концептуальної ін.-теграції до аналізу худож-нього дискурсу та техні-ками концептуального аналізу тексту, які ґрунту-ються на використанні зазначеної теорії.
Провідна ідея: Глибинні смис-ли художнього тексту знач-ною мірою породжуються внаслідок дії певних когні-тивних механізмів, де ви-рішальну роль відіграє концептуальна інтеграція (блендінг) ментальних просторів як локальних когнітивно-дискурсивних структур.
Основні проблеми: Обґрунтування базових положень та методів когні-тивної поетики. Концепту-альна інтеграція (блендінг) як базовий механізм утво-рення художніх образів.
Ключові поняття: Когнітивна поетика, ментальні прос-тори, інтегрований мен-тальний простір, типологія мереж концептуальної інтеграції (прості, дзер-кальні, одномасштабні, різномасштабні, множин-ні), когнітивні операції поєднання, доповнення та нарощування у мережах концептуальної інтеграції.
Семінар 2. Техніки аналізу художнього тексту в термінах інструментарію теорії концеп-туальної інтеграції. Аналіз оповідань В.Вулф "Monday or Tuesday" та П.Міленські "Leg".
Мета та короткий зміст: Закріпити лекційний мате-ріал в аспекті розкриття змісту основних технік концептуального аналізу художнього тексту: (1) ідентифікація текстових викликів читачеві (місця неоднозначності, текстові аномалії, сигнали сюжет-ного напруження тощо); (2) реконструкція кластерів концептуальних метафор; (3) відстеження динаміки ментальних просторів; (4) побудова домінантної мережі концептуальної інтеграції; (5) розплутуван-ня мережі ментальних просторів через (а) форму-вання ізотопічних конфігу-рацій тематично поєднаних слів; (б) обрахування таких і подібних конфігурацій та їх діаграматизація. Засто-сувати зазначені техніки для аналізу названих вище оповідань В.Вулф та П.Міленські.
|
8
2
2
|
М.Тернер та Ж.Фоконнье як засновники теорії концепт-туальної інтег-рації.
Опрацювання зразків аналізу художніх текстів малої форми за методикою побудови мереж концептуальної інтеграції, представлених у книгах та збірках статей з когнітивної поетики.
|
4
2
2
|
Перевірка складених студентами глосаріїв найуживаніших фраз та зворотів на
матеріалі запропонованих для опрацювання автентичних наукових публікацій.
Обговорення варіантів аналізу зазначених оповідань В.Вулф та П.Міленські.
| |
7
|
Тема 7: Можливі світи в художній семантиці. Типологія можливих світів.
Семінар 3. Можливі світи і семантика художнього дискурсу. Можливі світи у постмодерністських художніх творах (оповідан-нях Р.Кувера "A Sudden Story", Р.Едсона "Dinner Time" та Р.Карлсона "Reading the Paper").
Мета та короткий зміст: Ознайомити магістрантів з основами теорії можли-вих світів та її філософсь-кими витоками. Обгово-рити різні підходи до тлумачення та структура-ції можливих світів (цент-рована та децентрована моделі). Визначити такі поняття, як досяжність та сумірність можливих сві-тів. Розкрити принципи рецентрації та автенти-зації можливих світів. Пояснити критерії типо-логізації можливих світів у художньому дискурсі за текстовим статусом, модальністю, ймовірні-стю. Продемонструвати стратегії обігрування можливих світів у пост-модерністській прозі ма-лої форми. Проілюстру-вати вияви семантичного напруження в постмодер-ністських оповіданнях.
|
6
2
|
Основні концепції можливих світів в художньому дискурсі ─ М.-Л.Райан, Т.Павел, Л.Доложел, У.Еко.
|
4
4
|
Повідомлення студентів стосовно базових концепцій можливих світів у художньому дискурсі.
Обговорення зразків інтерпретації зазначених оповідань в аспекті створення семантичного напруження між задіяними світами.
|
У. ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Репродуктивний рівень складності:
Унаочніть у вигляді схеми або рисунка модель художнього тексту у її трьох іпостасях із зазначенням його основних аспектів, шарів, організаційних принципів, оповідних форм та текстових сигналів.
Творчий рівень складності:
Проаналізуйте англомовне оповідання на Ваш вибір, послідовно використовуючи три методики семіотичного аналізу тексту ─ тематизуючу Ц.Тодорова, вербоцентричну Ж.Женетта та семіотично-кодову Р.Барта. Зобразіть схематично напрямки нарощування смислів в ході такого аналізу.
Інноваційний рівень складності:
Проаналізуйте оповідання Дж.Джойса "Eveline" крізь призму побудови мережі концептуальної інтеграції. Що нового в плані реконструкції прихованих художніх смислів дає такий аналіз порівняно з вже відомими Вам тлумаченнями цього тексту в термінах семіотичного підходу?
УІ. ЗРАЗОК МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ
Task One.
List and define the main text categories as accepted in East-European tradition. Expand on the criteria for their classification. (5 points)
Task Two.
Analyse Robert Coover's "A Sudden Story" in terms of Roland Barthes' semiotic codes. Make inferences to come and define its global meaning. (7 points)
O NCE UPON A TIME, suddenly, while it still could the story began. For the hero, setting forth, there was of course nothing sudden about it, neither about setting forth, which he'd spent his entire lifetime anticipating. Nor about any conceivable endings, which seemed, like horizon, to be always somewhere else. For the dragon, however, who was stupid, everything was sudden. He was suddenly hungry and then he was suddenly eating something. Always, it was like the first time. Then, all of a sudden, he'd remember having eaten something like that before: a certain familiar sourness …. And, just as suddenly, he'd forget. The hero, coming suddenly upon the dragon (he'd been trekking for years through enchanted forests, endless deserts, cities carbonized by dragon-breath, for him suddenly was not exactly the word), found himself envying, as he drew his sword (a possible ending had just loomed up before him, as though the horizon had, with the desperate illusion of suddenness, tipped), the dragon's tenseless freedom. Freedom? the dragon might have asked, had he not been so stupid, chewing over meanwhile the sudden familiar sourness (a memory …?) on his breath. From what? (Forgotten.)
Task Three.
Build up the conceptual integration network to substantiate or relocate the perspective taken in the previous task to define the global meaning of Robert Coover's short-short story. (8 points)
Total: 20 points
20-18 = excellent
17-14 = good
13-10 = satisfactory
9-0 = bad
VІІ. СИСТЕМА РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ
Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента здійснюється в національній 4-бальній системі («відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно»). Наприкінці курсу за вибором ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за такими критеріями:
№
|
Види навчальної діяльності
|
Національна 4-бальна система
|
Рейтинговий бал
|
Критерії оцінювання
|
1.
|
Аудиторна робота
|
5
|
10
|
Систематизована, творча, логічно побудована відповідь з елементами інновації; завдання виконані за інноваційним рівнем складності
|
4
|
8
|
Продуктивна, але недостатньо вичерпна відповідь; завдання виконані за стандартним рівнем складності, можливі незначні помилки
|
3
|
6
|
Репродуктивна відповідь; завдання виконані за репродуктивним видом складності, містять помилки
|
2
|
4
|
Фрагментарна, не аргументована відповідь; завдання не виконані у відповідності з вимогами, допущені множинні помилки
|
|
2
|
Непідготовленість до заняття; невиконання завдань
|
|
0
|
Відсутність на занятті
|
2.
|
Позааудиторна робота
|
5
|
20
|
Інноваційний підхід до самостійно виконаних завдань, здатність до критико-аналітичного осмислення актуальних проблем лінгвостилісти-ки, загальна філологічна та мовна компетентність
|
4
|
16
|
Творче і самостійне виконання завдань, якісне володіння програмним матеріалом та його доцільне використання у виконанні завдань.
|
3
|
12
|
Виконання індивідуальних завдань за репродуктивним видом складності за суттєвої допомоги з боку викладача.
|
2
|
8
|
Неглибоке, фрагментарне виконання завдань.
|
|
0
|
Невиконання завдань.
| |
3.
|
МКР
|
5
|
10
|
90%-100% правильно виконаних завдань, повне розкриття теоретичної проблеми, креативність в інтерпретації фрагментів тексту, 1-2 незначних помилки щодо змісту або форми
|
4
|
8
|
75%-89% правильно виконаних завдань, загалом правильне, але неповне розкриття теоретичної проблеми, стереотипність в інтерпретації фрагментів тексту, 3-4 незначних помилки щодо змісту або форми
|
3
|
6
|
50%-74% правильно виконаних завдань, несистематизована, неаргументована, неповна відповідь на теоретичне запитання, недостатньо повна інтерпретація фрагментів тексту, 5-6 помилок щодо змісту або форми
|
2
|
4
|
50% і нижче правильно виконаних завдань, неправильна відповідь на теоретичне запитання, невірна інтерпретація фрагментів тексту, 7 і більше помилок щодо змісту або форми
|
|
0
|
Відсутність контрольної роботи
|
Максимальний рейтинговий бал студента з дисципліни становить 40 одиниць. Семестрова оцінка студента з навчальної дисципліни напередодні заліково-екзаменаційної сесії визначається за традиційною 4-бальною системою так:
-
36 балів і вище
|
“відмінно”
|
30-35 балів
|
“добре”
|
20-29 балів
|
“задовільно”
|
19 балів і нижче
|
“незадовільно”
|
Студент вважається допущеним до підсумкового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальною програмою на семестр, і має семестровий рейтинг 50% (20 балів) і більше максимально можливої кількості рейтингових балів з дисципліни.
VІІІ. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ
Курс за вибором з інтерпретації тексту передбачає складання усного заліку згідно із переліком питань. Складання заліку оцінюється за критерієм “зараховано – незараховано”.
Питання до заліку:
-
Художній текст у лінгвістичному ракурсі: еволюція підходів. Художній текст у когнітивній парадигмі.
-
Текстовість художнього дискурсу: текстові категорії та текстові стандарти. Типологія текстових категорій.
-
Текстова модель у художній комунікації. Принципи моделювання. аспекти та шари художнього тексту. Організаційні принципи текстопобудови. Мовні та оповідні вияви текстових категорій.
-
Герменевтика, інтерпретація, лінгвостилістичний аналіз: подібності та розбіжності
-
Напрями та методи інтерпретації художнього тексту.
-
Семіотичний підхід до інтерпретації художнього тексту: основні школи та ключові персоналії
-
Когнітивна поетика: вихідні положення, предмет дослідження, основні школи та ключові персоналії
-
Концептуальна метафора в художньому дискурсі. Базові метаори та їх трансформації
-
Концептуальна інтеграція в художньому дискурсі: мережі концептуальної інтеграції, когнітивні операції формування інтегрованого простору.
-
Основні методики концептуального аналізу
-
Можливі світи в художньому дискурсі
Письмова інтерпретація оповідань (на вибір магістранта) Е. По “The Black Cat”, (“Чорна кошка”), Дж. Конрада “The Lagoon” (“Лагуна”) та Т. Капоте “A Christmas Memory” (“Загадка про Різдво”) (див. Best Short Stories: Advanced Level 2nd ed. – Chicago: Jamestown Publ., 1990. – P. 273-301; 161-195; 235-270).
Усім студентам, які мають з навчальної дисципліни рейтинговий бал 30 одиниць і більше, набраний рейтинговий бал зберігається і підсумкова оцінка з дисципліни виставляється автоматично – «зараховано» за національною шкалою, а за шкалою ECTS:
-
36 балів і вище
|
А
|
33-35 балів
|
В
|
30-32 балів
|
С
|
Студенти, які мають з навчальної дисципліни рейтинговий бал 29 одиниць і нижче, складають залік. Після отримання оцінки «зараховано» їх рейтинговий бал з дисципліни зберігається й оцінка ECTS виставляється так:
-
26-29 балів
|
D
|
20-25 балів
|
E
|
Достарыңызбен бөлісу: |
