Програма з мікробіології з основами імунології на 2008-2009 навчальний рік



бет6/6
Дата04.03.2016
өлшемі285.5 Kb.
#39419
1   2   3   4   5   6

4.4. Тематичний план практичних занять з мікробіології та вірусології для студентів 3 курсу фармацевтичного факультету за спеціальністю “фармація” (бакалавр) на 2008-2009 навч. рік



п/п

ТEМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Обсяг у год

1

Лабораторна діагностика хламідіозів і мікоплазмозів.

2

2

Морфологія та культивування вірусів.

2

3

Лаб. діагностика захворювань, обумовлених вірусами Коксакі, ЕСНО.

2

4

Лаб. діагностика захворювань, обумовлених рино- та реові­ру­сами.

2

5

Лаб. діагностика арбовірусних захворювань.

2

6

Лаб. діагностика рабдовірусних захворювань.


2

7

Лаб. діагностика грипу. Вірусологічна діагностика.

2

8

Лаб. діагностика захворю­вань, що викликають пара­міксовіруси: парагрип та кір.

2

9

Лаб. діагностика захворю­вань, що викликають пара­міксовіруси: паротит та РС-вірусна інфекція.

2

10

Лаб. діагностика герпесвірусних захворювань (вітряна віспа – оперізувальний лишай, простий герпес І і ІІ типів).

2

11

Лаб. діагностика аденовірусних захворювань.

2

12

Лабораторна діагностика натуральної віспи.

2

13

Віруси гепатитів: РНК-вмісні віруси гепатитів.

2

14

Віруси гепатитів: ДНК-вмісні віруси гепатитів.

2

15

ВІЛ-інфекція. Лабораторна діагностика ВІЛ-СНІДу.


2

16

Підсумкова контрольна робота.

2

17

Санітарна мікробіологія. Мікрофлора води, повітря, грунту.

2

18

Клінічна мікробіологія. Внутрішньо-лікарняні інфекції.

2

Всього:

36

5.1. Перелік тeм, які виділені для самостійного вивчення студентами 2 курсу фармацевтичного факультету за спеціальністю “фармація” (бакалавр) на 2008-2009 н. р.



п/п

ТEМА САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

Обсяг у год

1

Внесок українських вчених в розвиток мікробіології.

4

2

Історія відкриття антибіотиків

4

3

Історія відкриття вірусів.

4

4

Вплив факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми (температура, висушування, тиск, опромінення).

4

5

Вплив біологічних чинників на мікроорганізми (симбіоз, метабіоз, антагонізм). Практичне застосування антагонізму.

4

6

Роль макроорганізму, факторів навколишнього середовища та соціальних факторів в розвитку інфекційних процесів.

4

7

Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Класифікація. Використання для ідентифікації мікроорганізмів.

6

8

Гpaмнeгaтивнi бaктepiї - пpичинa пipoгeннocтi iн’єкцiйниx poзчинiв. Miкpoбіолoгiчний мeтoд визнaчeння пipoгeннocтi диcтильoвaнoї води.

4

9

Генeтикa мiкpoopгaнiзмiв. Opгaнізaцiя гeнетичнoгo мaтepiaлy бaктepiй. Bиди мiнливoстi мiкpoopгaнiзмiв.

4

10

Гeнeтичнi peкoмбiнaцiї: тpaнcфopмaція, тpaнcдyкція, коньюгація. Їx знaчeння в мінливості. Зaгaльнa xapaктepиcтикa плaзмiд тa мiгpyючиx гeнeтичниx елементів. Їx знaчeння.

4

11

Дисоціація бактерій (S- i R-форми). Значення мінливості в діагностиці, профілактиці і лікуванні інфекційних хвороб.

4

12

Знaчeння мiкpoopгaнiзмiв як oб’єктiв дocлiджeнь в гaлyзi мoлeкyляpнoї бioлoгiї, гeнeтики тa гeннoї iнжeнepiї. Уcпixи бioтexнoлoгiї нa ocнoвi викopиcтaння мiкpoopгaнiзмiв.

6

13

Роль стрептококів в етіології скарлатини.

4

14

Роль стрептококів в етіології ревматизму.

4

15

Збудники дерматомікозів. Діагностика, профілактика.

4

Всього:

64

5.2. Перелік тeм, які виділені для самостійного вивчення студентами 3 курсу фармацевтичного факультету за спеціальністю “фармація” (бакалавр) на 2008-2009 навчальний рік



п/п

ТEМА САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

Обсяг у год

1

Збудники глибоких (вісцеральних) мікозів. Мікробіологічна діагностика.

4

2

Мікробіологічна діагностика захворювань, які зумовлені клебсієлами.

4

3

Мікробіологічна діагностика захворювань, які зумовлені протеями.

4

4

Мікробіологічна діагностика захворювань, які зумовлені синегнійною паличкою.

4

5

Бордетели коклюшу та паракоклюшу.

4

6

Ієрсинії ентероколіту. Роль в патології людини.

4

7

Ієрсінії псевдотуберкульозу. Мікробіологічна діагностика.

4

8

Патогенні бактероїди, роль в патології людини.

4

9

Джepeлa i шляxи пoтpaпляння пapaзитичниx мiкpoбiв y водойми. Умови i тepмiни виживання мiкpoбiв y воді.

4

10

Джepeлa i шляxи пoтpaпляння пapaзитичниx мiкpoбiв y грунти. Умови i тepмiни виживання мiкpoбiв y грунті.

4

11

Рoль пoвiтpя в пеpeдaчi інфекційниx xвopoб. Фaктopи, якi впливaють нa мікpoбний cклaд повітря.

4

12

Поксвіруси, патогенні для людини. Лабораторна діагностика.

4

13

Лабораторна діагностика захворювань, які зумовлені коронавірусами.

4

14

Онкогенні віруси.

4

Всього:

56


6. ЗАСОБИ ТА ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ПОЧАТКОВОГО, ПОТОЧНОГО,

ПРОМІЖНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

6.1. Початковий контроль здійснюється під час проведення практичних занять шляхом перевірки знань з принципів номенклатури і таксономії живих істот, структури і функції гена, основних форм мінливості, морфологічних особливостей і методів вивчення найпрос­тіших, циклів їх розвитку в природі, а також з бу­дови та роботи оптичного, електронного, люмінесцентного мікрос­копів.

6.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять у формі:

- усного опитування на основі питань для дискусії та діалогу і рекомендованої літератури для відповідних лабораторних занять;

- розв’язання ситуаційних задач до кожної лабораторної роботи.

6.3. Проміжний контроль проводиться у формі підсумкових занять, що вклю­чають в себе основні розділи загальної і спеціальної мікробіоло­гії та вірусології.



7. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКІ ПОВИНЕН ОПАНУВАТИ СТУДЕНТ

- Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу і фіксуван­ня їх.

- Фарбування мікропрепаратів простими методами: водними розчинами фуксину та метиленового синього, генціан-фіолетового та складними методами.

- Мікроскопія мікропрепаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

- Диференціація виділених мікроорганізмів за морфологічними, тинкторіа­льними та культуральними власти-востями.

- Посів досліджуваного матеріалу на тверді поживні середовища, а також на рідкі і напіврідкі.



8. Білетна програма іспиту з мікробіології з основами імунології для студентів

3 курсу фармацевтичного факультету за спеціальністю “фармація” (бакалавр) на 2008-2009 н. р.

  1. Класифікація мікроорганізмів.

  2. Що входить до поняття морфологія бактерій?

  3. Основні морфологічні форми бактерій.

  4. Eтапи приготування мікропрепаратів.

  5. Тинкторіальні властивості мікроорганізмів.

  6. Прості методи фарбування мікроорганізмів.

  7. Складні методи фарбування мікроорганізмів.

  8. Класифікація живильних середовищ, вимоги до них.

  9. Характер росту на живильних середовищах (щільних та рідких).

  10. Eтапи виділення чистих культур аеробних мікроорганізмів.

  11. Поняття про аутохтонну та алохтонну мікрофлору тіла людини.

  12. Дайте визначення дисбактеріозу.

  13. Хіміотерапія - це...

  14. Антибіотики - це...

  15. Класифікація антибіотиків.

  16. Методи вивчення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

  17. Бактеріофаги - це...

  18. Методи титрування бактеріофагів.

  19. Фітопатогенні мікроорганізми.

  20. Мікробне псування лікарської сировини.

  21. Мікробне псування готових лікарських форм.

  22. Ознаки псування лікарської сировини.

  23. Ознаки псування готових лікарських форм.

  24. Джерела забруднення лікарських форм та сировини.

  25. Імунобіологічні препарати.

  26. Дайте визначення “вакцини”.

  27. Живі вакини.

  28. Вбиті вакцини.

  29. Хімічні вакцини.

  30. Реактогенність вакин.

  31. Класифікація вакцин за масовістю та обов’язковістю застосування.

  32. Перспективи в розробці вакцин.

  33. Дайте визначення “сироватка”.

  34. Дайте визначення “імуноглобуліни”.

  35. Отримання гетерологічних сироваток.

  36. Отримання імуноглобулінів.

  37. Дайте визначення “еубіотики”.

  38. Основні принципи створення мікробних біопрепаратів.

  39. Сучасні еубіотики та їх застосування.

  40. Основи імунобіотехнології.

  41. Генна інженерія та створення нових організмів-продуцентів.

  42. Моноклональні антитіла.

  43. Інтерферони.

  44. Штучні антигени і вакцини.

  45. Діагностичні та лікувальні імунобіологічні препарати.

  46. Дайте визначення "інфекційний процес".

  47. Ланки інфекційного процесу.

  48. Основнi властивостi екзо- та ендотоксинів.

  49. Шляхи передачі збудників, шляхи проникнення та поширення збудників в організмі людини.

  50. Періоди розвитку інфекційної хвороби, їх характеристика.

  51. Форми прояву інфекцій в залежності від продовжуванності перебування мікроорганізмів в макроорганізмі: гостра, хронічна, латентна, персистуюча, бактеріоносіння.

  52. Форми інфекцій в залежності від числа інфікуючих агентів: моноінфекція, змішана інфекція, параінфекція.

  53. Форми інфекцій в залежності від повторних проявів захворювання: вторинна, реінфекція, суперінфекція, рецидив.

  54. Форми інфекцій в залежності від походження: екзогенна, ендогенна, аутоінфекція.

  55. Класифікація інфекційних хвороб за епідемічним принципом.

  56. Класифiкацiя кокiв за розмiщенням, характером подiлу та бiологiчними властивостями.

  57. Класифiкацiя кокiв за ступенем патогенностi та за тинкторiальною ознакою.

  58. Основнi види стафiлококiв.

  59. Культуральнi властивостi стафiлококiв.

  60. Eкзотоксини стафiлококiв.

  61. Методи лабораторної дiагностики стафiлококових захворювань.

  62. Eпiдемiологiя та профiлактика стафiлококових захворювань.

  63. Класифiкацiя стрептококiв за бiологiчними властивостями та захворюваннями, що вони викликають.

  64. Класифiкацiя стрептококiв за гемолiтичною здатнiстю.

  65. Токсиноутворення пiогенного (гемолiтичного) стрептококу.

  66. Захворювання, що зумовленi стрептококами.

  67. Лаб. дiагностика стрептококових захворювань.

  68. Основнi види патогенних бактерiй роду Нейсерiя, їх основнi властивостi.

  69. Культивування менiнгококiв та їх токсиноутворення.

  70. Лаб. дiагностика менiнгококових iнфекцiй.

  71. Морфологiчнi та тинкторiальнi властивостi гонококiв.

  72. Дослiдний матерiал, необхiдний для лабораторної дiагностики гострої та хронiчної гонореї.

  73. Методи лабораторної дiагностики гострої та хронiчної гонореї.

  74. Загальнi властивостi патогенних споротворних анаеробiв.

  75. Основнi захворювання, що викликають патогеннi споротворнi анаероби.

  76. Морфологiя, тинкторiальнi властивостi та культивування Сlostridium tetani.

  77. Токсиноутворення С.tetani.

  78. Лабораторна дiагностика при правцi.

  79. Морфологiя, тинкторiальнi властивостi та культивування Сlostridium botulinum.

  80. Токсиноутворення С.botulinum.

  81. Морфологія, культуральнi властивостi та антигенна будова ешерихiй.

  82. Методи лабораторної дiагностики ешерихiозiв.

  83. Морфологiя, культуральнi властивостi сальмонел черевного тифу та паратифiв А i B.

  84. Методи лаб.дiагностики черевного тифу та паратифiв А i В.

  85. Збудники шигельозу, їх морфологія, тинкторiальнi та культуральнi властивостi.

  86. Збудники холери, їх морфологiя та культуральнi властивостi.

  87. Бактерiологiчний метод лабораторної дiагностики холери.

  88. Морфологiя, тинкторiальнi та культуральнi властивостi збудника чуми.

  89. Методи лабораторної дiагностики чуми.

  90. Збудник дифтерiї, його морфологiя та тинкторiальнi властивостi.

  91. Бiологiчнi варiанти C.diphtheriae, їх бiохiмiчна активнiсть та характер росту.

  92. Методи лабораторної дiагностики дифтерiї.

  93. Збудник сибiрки, морфологiя, культуральнi властивостi.

  94. Методи лабораторної дiагностики сибiрки.

  95. Збудники туберкульозу в людини. Морфологiчнi, тинк-торiальнi та культуральнi властивостi мiкобактерiй туберкульозу.

  96. Методи лабораторної дiагностики туберкульозу.

  97. Збудник сифiлiсу, його морфологiя, тинкторiальнi та культуральнi властивостi.

  98. Методи лабораторної дiагностики сифiлiсу.

  99. Віруси, їх будова, хімічний склад, методи культивування.

  100. Класифікація РНК-вмісних вірусів.

  101. Морфологія, ультраструктура, типи вірусу поліомієліту.

  102. Лабораторна діагностика епідемічного поліомієліту.

  103. Віруси комплексу кліщового енцефаліту.

  104. Лабораторна діагностика кліщового енцефаліту.

  105. Збудники грипу, їх типи.

  106. Морфологія і антигена струкрура вірусів грипу.

  107. Методи лабораторної діагностики грипу.

  108. Класифікація вірусів парагрипу, їх загальні властивості.

  109. Збудник кору, його морфологія і культивування вірусу кору. Лабораторна діагностика кору.

  110. Вірус сказу, морфологія, хімічний склад та культивування.

  111. Морфологія та хімічний склад вірусу натуральної віспи.

  112. Лабораторна діагностика віспи.

  113. Класифікація ДНК-місних вірусів.

  114. Класифікація герпесвірусів.

  115. Роди аденовірусів. Морфологія, культивування та антигенна структура аденовірусів.

  116. Склад геному ВІЛ.

  117. Основні клітини-мішені ВІЛ-інфекції.

  118. Методи виявлення носіїв та хворих на ВІЛ.

  119. Віруси-збудники гепатитів А, В, С…

  120. Методи лабораторної діагностики гепатитів.

  121. Імунітет. Загальні уявлення. Імунна система. Органи імунної системи.

  122. Центральні органи імунної системи, їх функція. Периферійні органи імунної системи, їх функція.

  123. Спадковий і набутий імунітет. Постінфекційний і пост-вакцинальний імунітет. Набутий активний і пасивний імунітет. Вікові особливості імунітету.

  124. Види і форми імунітету. Імунологічна пам’ять, імуно-логічна толерантність.

  125. Загальна схема імунної відповіді.

  126. Імунна відповідь. Періоди. Регуляція імунної відповіді. Механізми пригнічення імунної відповіді.

  127. Фактори неспецифічного та специфічного протиінфекційного захисту організму людини.

  128. Фагоцитуючі клітини. Функції макрофагів та інших фагоцитуючих клітин Захисна функція макрофагів.

  129. Антитіла. Структура молекул імуноглобулінів. Основні властивості імуноглобулінів. Класи імуноглобулінів.

  130. Лізоцим. Система комплементу.

  131. Інтерферон, йоґо основна функція в організмі людини.

  132. Нормальні антитіла, їх поява, функція.

  133. Основні імунологічні реакції з використанням міток, механізм, використання.

  134. Практичне використання імунологічних реакцій.

  135. Вакцини, одержання та використання. Класифікація вакцин.

  136. Сироватки, гамаглобуліни. Класифікація, використання.

  137. Антигени, їх властивості, гаптени. Специфічність антигенів.

  138. Т- лімфоцити, їх субпопуляції. Методи визначення Т-лімфоцитів.

  139. В- лімфоцити, їх функція. Методи визначення В-лімфоцитів.

  140. Імунодефіцити. Класифікація.

  141. Визначення поняття алергія. Алергени. Типи алергічних реакцій за Джеллом і Кумбсом.

  142. Загальні методи визначення антитіл та антигенів.

  143. Імунний статус організму людини. Визначення.

  144. Тести оцінки імунного статусу організму людини.

9. Методика проведення іспиту з мікробіології з основами імунології

Як перший етап іспиту проводиться тестування студентів з використанням тестових завдань банку тестових завдань ліцензійного іспиту “Крок 1. Фармація” /медичний профіль - мікробіологія/.

Тестування проводиться на останньому практичному занятті в письмовій формі за методикою Центру тестування при МОЗ України.

Результати тестування оцінюються наступним чином:



0 – 55,5% вірних відповідей – оцінка “незадовільно”,

56% – 75,5% вірних відповіденй – оцінка “задовільно”,

76 – 90,5% вірних відповідей – оцінка “добре”,

91 – 100% вірних відповідей – оцінка “відмінно”.

Студент, який не склав тестування на позитивну оцінку, не отримує залік з мікробіології і вірусології та, відповідно, не допускається до іспиту.

По закінченню V-го семестру проводиться іспит в усній формі у вигляді співбесіди на основі білетної програми, яка затверджується кафедрою та предметною методичною комісією.

До складання іспиту з мікробіології, вірусології та імунології допускаються студенти, які повністю виконали програму з дисципліни:



  • відвідали всі лекції та практичні заняття з дисципліни впродовж року,

  • склали на позитивні оцінки підсумкові заняття з загальної, спеціальної мікробіології та вірусології,

  • склали на позитивну оцінку тестування,

  • оволоділи практичними навичками, передбаченими програмою з дисципліни,

  • виконали передбачені програмою науково-дослідні роботи студента (НДРС).

На початку іспиту студент власноруч вибирає екзаменаційний білет, що включає в себе чотири питання: з загальної мікробіології, спеціальної мікробіології, вірусології та основ імунології. Згідно цього ж номеру екзаменаційного білету студент також отримує лікувально-діагностичний чи профілактичний препарат, серологічну реакцію, живильне середовище або дослідний матеріал для приготування з нього мікропрепарату та зафарбовування його одним з складних методів фарбування. Вказане дозволяє з’ясувати як рівень теоретичної підготовки студента з окремих розділів мікробіології, вірусології та імунології, так і перевірити рівень практичної підготовки студента та його вміння реалізовувати на практиці набуті на кафедрі практичні навички

10. Критeрії оцінки знань і вмінь студентів на іспиті з мікробіології з основами імунології

1. Оцінка "ВІДМІННО" ставиться студенту, який отримав оцінку “відмінно” при проведенні першого етапу іспиту – тестування з використанням тестових завдань з банку тестових завдань ліцензійного іспиту “Крок 1. Фармація” /медичний профіль – мікробіологія/ та правильно і глибоко відповів на всі питання екзаменатора, показав відмінне володіння передбаченими програмою практичними навичками, проявив творче володіння учбовим матеріалом, вміння логічно мислити, чітко і ясно викладати відповіді на поставленні питанння.

2. Оцінка "ДОБРE" ставиться студенту, який отримав оцінку “відмінно” чи “добру” при проведенні першого етапу іспиту – тестування з використанням тестових завдань з банку тестових завдань ліцензійного іспиту “Крок 1. Фармація” /медичний профіль – мікробіологія/ та правильно відповів на питання екзаменатора, але деякі з відповідей були неповними або нечіткими, показав добре володіння передбаченими програмою практичними навичками.

3. Оцінка "ЗАДОВІЛЬНО" ставиться студенту, який отримав оцінку “добре” чи “задовільно” при проведенні першого етапу іспиту – тестування з використанням тестових завдань з банку тестових завдань ліцензійного іспиту “Крок 1. Фармація” /медичний профіль – мікробіологія/ та правильно відповів на питання екзаменатора, але відповіді на питання були неповними і неглибокими, показав задовільне володіння передбаченими програмою практичними навичками.

4. Оцінка "НEЗАДОВІЛЬНО"ставиться студенту, який отримав оцінку “задовільно” при проведенні першого етапу іспиту – тестування з використанням тестових завдань з банку тестових завдань ліцензійного іспиту “Крок 1. Фармація” /медичний профіль – мікробіологія/ та дав правильну відповідь лише на частину питань екзаменатора, відповіді на питання були поверхові і нечіткі, показав незадовільне володіння передбаченими програмою практичними навичками.

11. Перелік навчально-методичних посібників, технічних та інших навчально-наочних засобів, які використовуються в навчальному процесі на кафедрі мікробіології та вірусології

11.1. Перелік навчально-методичних посібників, які використовуються в навчальному процесі



  1. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина перша “Загальна медична мікробіологія” / Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидорчук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2007. – 237 с.

  2. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина друга “Спеціальна медична мікробіологія”/Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидор­чук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2005. – 200 с.

  3. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина третя “Медична вірусологія” / Патратій В.К., Дейнека С.Є., Сокол А.М. та ін. – Чернівці: Медик, 2008. – 164 с.

  4. Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева Н.Е., Стегний М.Ю. Микробиология. – Х.:Прапор, 1999. – 416 с.

  5. Дикий И.Л., Сидорчук И.Й., Холупяк И.Ю. и др. Микробиология: руководство к практическим занятиям: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – Х.: Золотые страницы, 2002. – 444 с.

12. Перелік рекомендованої навчальної і навчально-методичної літератури

12.1. Обов’язкова



  1. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина перша “Загальна медична мікробіологія” / Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидорчук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2007. – 237 с.

  2. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина друга “Спеціальна медична мікробіологія”/Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидор­чук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2005. – 200 с.

  3. Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина третя “Медична вірусологія” / Патратій В.К., Дейнека С.Є., Сокол А.М. та ін. – Чернівці: Медик, 2008. – 164 с.

  4. Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева Н.Е., Стегний М.Ю. Микробиология. – Х.:Прапор, 1999. – 416 с.

  5. Дикий И.Л., Сидорчук И.Й., Холупяк И.Ю. и др. Микробиология: руководство к практическим занятиям: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – Х.: Золотые страницы, 2002. – 444 с.

  6. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.- Київ: Вища школа. - 1992.

12.2. Додаткова

  1. Красильников А.П. Микробиологический словарь - справочник.- Минск, 1986.

  2. Фролов А.Ф., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая виру­сология. - К.: Здоров’я, 1989.

  3. Джавец Э., Мельник Дж.Л., Эйдельберг Э.А. Руководство по меди­цинской микробиологии. - М.:Медицина. 1982.В трех томах.

  4. Топчий М.К., Корнюшенко Н.П. Руководство к практическим заня­тиям по вирусологии. - К.: КГУ, 1967.

  5. Черкес Ф.К. Руководство к практическим занятиям по микробиоло­гическим исследованиям. - М.: Медицина. 1980.

  6. Дяченко С.С., Синяк К.М., Дяченко Н.С. Патогенные вирусы чело­века. - К.: Здоров’я. 1980.

  7. Букринская А.Г. Вирусология. М.: Медицина. 1986.

  8. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования /Под ред.О.М.Биргера/- М.: Медицина. 1982.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет