Тема. УПЧ. Остап Вишня. «Мисливські усмішки»: «Екіпіровка мисливця», «Ружжо», «Відкриття охоти».
Щирий, доброзичливий і наївний сміх усмішок.
Мета. Зацікавити восьмикласників особою Остапа Вишні, його творчістю; розкрити літературне поняття «усмішка»; розвивати навички роботи з літературним твором; спрямувати учнів на віднайдення в тексті прийомів, за допомогою яких Остап Вишня смішить читачів; виховувати почуття любові до рідної природи
Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні.
Олесь Гончар
Хід уроку
І.Оголошення теми і мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда за питаннями:
-
Яке значення має усмішка в житті людини?
-
Чи варто людині мати почуття гумору?
-
У чому полягає єдність людини і природи?
-
Які письменники у своїх творах порушували проблему бережного ставлення кожного до природи? Наведіть приклади.
-
Що трапляється тоді, коли людина завдає шкоди оточуючому середовищу?
-
Яким чином гумор і сатира можуть одночасно використані у художньому творі?
-
Чим повчальні твори про природу?
ІІІ. Створення емоційного настрою уроку.
-
Виразне читання заздалегідь підготовленого учня усмішки Остапа Вишні «Моя автобіографія».
-
Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань. Обмін враженнями від прочитаного твору («Незакінчене речення»: «Слухаючи усмішку, я відчув…думав…мене схвилювало…був уражений…мене розсмішило»).
ІV. Опрацювання навчального матеріалу.
-
Вступне слово учителя.
Чи замислювались ми над тим, чому нам стає смішно, коли читаємо твори Остапа Вишні? Розкрити природу гумору видатного майстра усмішки – одне із завдань, яке ми розв’яжемо сьогодні на уроці.
Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою. Щоправда, на полювання збирався з гаслом: «Хай живуть зайці!»
Ось запис із його щоденника, зроблений 23 грудня 1951 р.: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це—типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого,— всі спокійні. Всі: жона, донька, зять і навіть онучок, Павлушка, зовсім байдуже заявляє: "Ді (дід)! Зайць (заєць) ма! (нема!)". Зайця, як завжди, нема.
І от одного разу я приношу зайця. Факт! Ціла трагедія. Як? Дід убив зайця? Не може бути!
І пішло!
Дружина з кимось говорить по телефону:
-
А ви знаєте —у нас заєць!
-
Ну?
-
Факт! Павло Михайлович приніс. (Приніс!) І от я мучусь уже тиждень: хто вбив того зайця?».
Ще запис 23 січня 1952 р.: «їздили полювати. Це—не вперше і не востаннє. Нічого!
І як радісно, що я нічого не вбив!
І як радісно буде, що я нічого не вб'ю.
Одне тільки: Павлуша, онук, чекає від діда зайця.
А дід —без зайця та й без зайця!
Перед онуком незручно!».
Він надзвичайно любив природу, ліси, поля, річки, чарівні краєвиди українського степу. З батьківською турботою ставився до звірів і птахів. Тому так подобалося йому ходити на полювання, де відпочивав душею, заспокоювався від міської метушні. Дуже часто полював разом із Максимом Рильським, особливо в останні роки свого життя.
Остап Вишня постійно писав усмішки про мисливців і рибалок.
У 1958 р. вийшло найповніше видання цього циклу під назвою «Мисливські усмішки». Схоже, що це була одна з його найулюбленіших тем. Не тому, що сам був мисливцем і рибалкою. В таких усмішках не було необхідності кривити душею.
«Мисливські усмішки» Остапа Вишні в українській літературі — явище унікальне. У них спостерігаємо оригінальний синтез народного анекдоту і пейзажної лірики. Пейзажі ці досить лаконічні. Одна-дві деталі, схоплені усміхненим поглядом, так доречно вкраплюються в текст оповіді, що без них не можна уявити ні загального тла полювання, ні відповідного настрою:
«... Покотилася зоря. Булькнув у воду водяний щур... Закахкало спросоння криженя... Пискнула очеретянка... Десь далеко прогув паровик...
Сіріє...
-
Фіть-фіть-фіть! —прорізало повітря чиря...
-
Б-б-бах!
Перший постріл!
Полювання відкрито!».—Так закінчується усмішка «Відкриття охоти».
-
Робота з текстом усмішок (у групах)
І група - «Екіпіровка мисливця»,
ІІ група - «Ружжо»,
ІІІ група - «Відкриття охоти»
(усмішки прочитані заздалегідь, у групи учні об’єдналися напередодні).
Учитель пропонує школярам заповнити таблицю «Прийоми, за допомогою яких Остап Вишня нас смішить»
Прийоми, за допомогою яких Остап Вишня нас смішить
-
Назва прийому
|
Цитати з твору
|
1.Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого.
|
(Наприклад: «дикі качки, крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах, по річках колисках»)
|
2.Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя.
|
(Наприклад: персонаж усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки»спросоння сприймає постріли з мисливської рушниці за бомбардування і з криком «Бомбьожка!» біжить у бомбосховище).
|
3.Гумористичне змалювання психології людей.
|
(Наприклад: «Спішу,щоб на вечірню зорю спізнитися»).
|
4.Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи.
|
(Наприклад: «Ох і стомився ж я, товариші рибалки! Дайте відпочити, я вас до Києва відвезу» ніби каже Сом із усмішки «Сом»).
|
-
Рольова гра. Учитель пропонує виступити у ролі Остапа Вишні й відповісти на запитання поставлені учнями (учитель допомагає сформулювати їх). Вони можуть бути такі:
-
Охарактеризуйте Вашого оповідача. (Герой-оповідач трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина).
-
Звідки Ви берете теми для написання мисливських усмішок? (Чимало мисливських усмішок пересипані розповідями невдах-полювальників (як і сам я) про якісь неймовірні мисливські подвиги чи бувальщини).
-
Що бачили люди у ваших усмішках? («У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші...»).
У великому творчому доробку письменника представлено різноманітні жанри малої прози, але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача. Він мовби сам усміхається, розповідаючи. Остап Вишня ввів в українську літературу і утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же і назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов'язкова присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору. В Остапа Вишні є цілі тематичні цикли усмішок: сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київські, мисливські тощо.
-
Літературознавча хвилинка.
У процесі натхненної праці народився й розцвів створений Остапом Вишнею новий жанр - усмішка.
Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Зараз вживають терміни «народні усмішки», «усмішка-жарт», «усмішка-нарис» та ін..
-
Тестування
Завдання 1—6 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і запишіть її у листок відповідей.
-
Вкажіть рядок, у якому правильно вказано місце народження Остапа Вишні (за усмішкою «Моя автобіографія»)
-
У капусті
-
У картоплі
-
Витягли з колодязя
-
У кукурудзі
-
«Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє…»
-
Картопля
-
Коноплі
-
Бур’яни
-
Природа
-
Вкажіть, яка подія раннього дитинства Остапа Вишні «твердо врізалася в пам’ять”
-
Лайка матері
-
Падіння з коня
-
Навчання у школі
-
Розмова з батьком
-
Вкажіть назву книги, «що найсильніше … враження справила в моїм житті»
-
«Катехізис» Філарета
-
«Оракул» Соломона
-
«Руський паломник»
-
«Кобзар» Т. Шевченка
-
Вкажіть рядок, у якому правильно названо цикл усмішок, що розглядався на попередньому уроці
-
«Вишневі усмішки»
-
«Сільські усмішки»
-
«Мисливські усмішки»
-
«Київські усмішки»
-
Вкажіть рядок, у якому правильно подано визначення літературного терміна «усмішка»
-
Невеликий за розміром твір, побудований за законами віршованої мови
-
Прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету
-
Різновид фейлетону та гуморески
-
Міркування, яке різко відрізняється від традиційного, загальноприйнятого, а іноді розходиться із здоровим глуздом
Завдання 7-8 мають по шість варіантів відповідей, з яких КІЛЬКА правильних. Виберіть правильні відповіді й запишіть їх у листку відповідей.
-
Зазначте рядки, у яких названо усмішки, що розглядалися на минулому уроці
-
«Лисиця»
-
«Ружжо»
-
«Самі собі шкідники»
-
«Екіпіровка мисливця»
-
«Відкриття охоти»
-
«Дика гуска»
-
Вкажіть рядки, у яких зазначено прийоми комічного, що їх використовує Остап Вишня у своїх усмішках
-
Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого
-
Багато подробиць, часто – надмірних
-
Гумористичне змалювання психології людей
-
Опис статистичних незмінних деталей: колір волосся, риси обличчя, фігура
-
Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя
-
Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи
Відкрите тестове завдання
-
Запишіть справжнє прізвище Остапа Вишні.
V. Підсумок уроку.
- «Мисливські усмішки» О. Вишні виховують почуття любові до рідного краю і рідної природи, розкривають їх чарівну красу, сприяють розвиткові смаків та уподобань сучасної людини.
VІ. Домашнє завдання.
-
Спробуйте себе у ролі письменників-гумористів. Завдання: скласти гумористичну оповідь про випадок на природі.
Вимоги щодо складання гуморески:
• Співчутливий, доброзичливий сміх.
• Зображення однієї події з життя головного героя.
• Основних дійових осіб небагато (двоє-троє, при чому один або двоє З них мають якусь смішну рису своєї вдачі).
• Застосування висловів, порівнянь жартівливого характеру, пестливі слова, гіперболи.
• Обсяг твору — 1,0 — 1,5 сторінки.
Достарыңызбен бөлісу: |