Використання власних віршів на урок
жүктеу/скачать 4.03 Mb.
|
| ВИКОРИСТАННЯ ВЛАСНИХ ВІРШІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ ЯК ЗАСОБУ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ТА АКТИВІЗАЦІЇ ПЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Г.І.ЯКУТА, вчитель географії Дубенської гімназії № 2 Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їхньої розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій, з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Пізнавальна активність на рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того — має міцно сформовану потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності. Отже, потрібно формувати не лише вузько навчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості. В. Сухомлинський зазначав, що саме від нас, дорослих, залежить, чи відчує дитина романтику, красу пізнання. Учитель завжди думає, як навчити дітей, як знайти важелі, які допоможуть учневі оволодіти навчальною програмою, як зробити так, щоб у важкій і довгій гонитві за знаннями було найменше тих, «хто зійшов із дистанції»? Більшу частину географічних знань учні засвоюють через слово, тому мова вчителя повинна бути багатою та образною і в цьому мені допомагають власні вірші. П. П. Семенов Тянь-Шанський писав: «...пора додати до навчальної географії живильної вологи художньої творчості». Такою «живильною вологою» і служить моя робота, спрямована викликати пізнавальний інтерес до вивчення географії. Практика показала, що найкращий ефект дає використання висловлювань, у яких можна порівняти невідоме з уже вивченим, викликати асоціації, що сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу, скласти їх у віршовані рядки, де заримувати уже відоме з невідомим, знайоме з незнайомим. Великий педагог К. Д. Ушинський писав, що порівняння є основою всякого розуміння, всякого навчання. Виходячи з власного досвіду, я вважаю, що для досягнення поставленої мети, необхідно дотримуватись таких акмеологічних підходів до навчання: • правильно здійснювати мотивацію навчального процесу (давати узагальнене, глобалізоване уявлення про тему, робити прогнозування, звертати увагу на новизну матеріалу); • створити атмосферу зацікавленості, ситуацію успіху, стимулювати учнів до висловлювання власних думок; • спрямовувати учнів на формування образів навчального пізнання у всьому багатстві їх форм, барв, асоціацій, поглиблювати розуміння їх в загальному образі світу; • використовувати різноманітні форми і методи організації навчальної діяльності, орієнтовані на виявлення творчих здібностей і створювати сприятливе середовище для їх реалізації. Зрозумівши ці проблеми, я стала складати вірші з географії, щоб зацікавити дітей, розвивати пізнавальну активність, формувати в учнів образне сприйняття географічних об'єктів і явищ. Хочу поділитися своїми знахідками, які використовую на різних етапах уроку. Пропоную приклади віршів, загадок, порівнянь, характеристик, визначень, які склала за три роки роботи з учнями та систематизувала для зручності за класами, розділами, темами. Для цього я пропоную учням, назвати ті асоціації, які викликає те чи інше поняття. Наприклад, під час вивчення теми «Італія» у 10-му класі, я пропоную назвати асоціації, які викликає в учнів це слово. Як правило, діти називають слова: «Фіат», «Ламброджині», Гуччі, Армані, Мілан, Ла-Скала, Венеція та інші. Я записую ці слова на дошці, а тоді читаю вірш: Італія Італія—цукерка в шоколаді, Оточена Адріатичним і Тіренським морем, Розпечена гарячим сонцем, Ліниво мріє в Середземномор’ї.
Що італійці називають famme belle, Зображена в скульптурах і картинах
Вони любов завоювали всього світу, До них душа і серце лине.
Що шиють одяг європейцям — Ці модні бренди у Мілані — Приваблюють жіноче серце. «Фіат», «Феррарі», «Мазератті» Ласкають чоловіче вухо, «Дукаті», «Лянча», «Ламброджині»— Ці назви теж приємно слухать. Маслини, мандарини, помідори Вирощує Італія врожайна. На острові Сицилія та півдні — Оливки й виноград вона збирає. У своїх віршах я намагаюся зібрати і узагальнити той матеріал, який уже відомий дітям з тим, який вони будуть вивчати на уроці. Наприклад, під час вивчення теми «Франція», до відомих дітям понять, я додаю невідомі, з якими вони будуть знайомитись на уроці. Так я формую зацікавленість у дітей, а віршовані рядки допоможуть у вивченні матеріалу. Франція О, Франціє, Париж—парфумів запах! Гранд Опера, Версаль і Тріанон, Собор Нотр-Дам, Будинок інвалідів І Єйфелева вежа у вогнях!
Течуть у Середземне море й океан. Юра, Вогези, Альпи і Арденни Утворюють гірський кордон.  Париж, Ле-Ман, Сашо, Ліон Автомобілі виробляють стильні, «Рено», «Пежо» і «Сітроєн» В Європі конкуренти сильні. Нант, Брест, Тулон і Шербург Будують судна пасажирські і військові. Париж, Бурже, Бордо, Тулуза— Ракети й літаки чудові. Ліон, Кабре і Армантьєр Тканини виробляють різні, А П’єр Карден і Лаггерфельд Костюми шиють з них престижні. Нам відомі сир рокфор, Майонез і круасани, Вин набір—бордо, шампанське І коньяк—напої славні. В даному вірші я поєднала відомі знання з центрами виробництва промислової продукції. Нові міста важко вивчити, але в римованих рядках, вони краще запам’ятовуються. Аналогічну роботу проводжу під час вивчення теми «Німеччина» Німеччина Німеччина—багатий край, Край Шіллера і Гете. Бетховен, Моцарт, Вагнер, Бах— Край музики й поетів. Ом, Гаус, Гаусфорд, Німецьких вчених група, Кох, Вірхов, Вільгельм Він Внесли свій вклад в науку. Там промисловість аж гуде— Метал кує, машини робить, «Фольксваген», «Опель», «Мерседес» Відомі нині всій Європі. Там бюргер пиво випива Під час Октоберфесту, Ще й бутербродом заїда Під час того гефесту.
І Гамбург—порт торговий, Відомий мейсенський фарфор І оптика чудова. Стіна берлінська і Рейхстаг, Бон, Нюрнберг, Мюнхен, Гера— Міста німецькі знаєм ми З історії й культури.
Це теж міста відомі, Ганновер, Лейпціг і Потсдам З історії знайомі. Німеччина—великий край. Із нею довго бились, Нарешті стихли, розійшлись, А згодом помирились.  Сучасна педагогіка і психологія доводять, що в процесі навчання учень не просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й виконує складну систему розумових дій, спрямованих на засвоєння знань. Завдяки цій розумовій діяльності знання стають його надбанням. Початковим етапом засвоєння знань є сприйняття. На перший погляд здається, що на уроці активним є лише вчитель, а учні повинні його слухати, спостерігати. Насправді це не так. Уже на цьому етапі оволодіння знаннями важлива активна діяльність школярів. Проте вона не з’являється сама по собі, її повинен створити вчитель. Теорія і практика пропонують цілу систему шляхів активізації сприйняття учнями навчального матеріалу. Від того, як вчитель зміг налаштувати учнів на роботу, залежить успіх у навчанні. Мотивацію уроків я часто подаю у вигляді віршів, використовую цікаві факти, уривки з художніх творів, міфів, легенд, казок. Пропоную вірші з елементами міфів і казок та наукових фактів. Атлантичний океан Самий довгий і солоний Атлантичний океан. Так назвали древні греки В честь Атланта, бо титан Він підтримував півкулю Атмосфери на Землі. Стали краєм для Європи Геркулесові стовпи. Перші вікінги здолали Ерік Рауді і син, Що Гренландію відкрили, Лабрадор й Ньюфаунленд. Христофор Колумб відомий Каравели спорядив, Європейцям незнайому Він Америку відкрив. А вивчав його сер Франклін Дослідив і описав, Він Гольфстріму в океані Точну карту людям склав. Знаменита, тепла й сильна Течія Гольфстрім, що потім Є Північноатлантична, Гріє береги Європи. На уроці в 7-му класі при вивченні теми «Океани», використовую вірш «Тихий океан», де зібрані всі факти про відкриття і дослідження Тихого океану, а також назви островів. Тихий океан Цю назву el Pasifik (Тихий) Дав тобі ім’я Магеллан, Коли з Іспанії на захід, Він шлях до Індії шукав.
Цей шлях з п’яти, хто розпочав. Хоча і з голоду вмирали, Зате їм шторм не дошкуляв. Цей океан—найглибший в світі, І найтепліший також він. Найбільшу площу має в світі, По всіх підпунктах рекордсмен. Розкидана у океані суша: Коралові і вулканічні острови, Їм моряки з усього світу Цікаві імена дали. Тут є Маркізькі, Туамоту, Фіджі, Маршалові і Каролінські острови, Гавайські, Тонга і Гебріди, А Рапануї—острів Пасхи нарекли. Місцеві племена туземців У Магеллана все забрали, Тож моряки за цю пригоду—
А побували й описали Степан Макаров і Джеймс Кук. Досліджували води океану Відоме судно «Челенджер», «Надєжда і «Нева», де капітаном
«Трієст»—залізний батискаф, А Жак Пікар із Доном Волшем Сиділи й відчували жах. На судні бальсовім «Кон-Тікі» Тур Хейєрдал 5 тисяч кілометрів плив, Теорію походження полінезійців З Південної Америки довів.
(казка)
Мав він сина Черемоша, Та на радість підросла — Дочка Тиса прехороша.
Дикі орди яничарів. Всіх ловили у полон, Убивали й грабували. Захопили і Карпа. Як дізнались, що коваль він, Наказали, щоб кував Ш Та відмовився Карпо А Черемош із сестрою Із-під варти утікали. Та вночі згубив сестру Черемош й побіг до Пруту. Тиса втрапила в Дунай, Де зустрілася із братом. Не сидів, не ждав Карпо— Мав він силу незрівнянну, Бив у стелю кулаком, Й брили піднімав руками. Піднімалися вони Над землею горбаками, А Карпо все бив і бив В темну стелю кулаками. Скоро виросли над ним Сиві гори над лісами, І на пам’ять про Карпа Їх Карпатами назвали. Вірш може нести не тільки пізнавальний матеріал, але й мати виховну мету: формувати у дітей прагнення до подвигів, звершень, бажання добитися успіху, перемоги. Цим завданням відповідає вірш «Гімалії», який можна використати під час вивчення теми «Гори» у 6-му класі. Гімалаї В центрі Азії гори безкраї Простяглись на просторах планети. Піднялись до небес Гімалаї, А над ними лиш зорі й комети. Тут немає протоптаних стежок, Тут не ходять за гідом туристи, Лише мужні й відважні душею П Скільки їх залишилось на скелях, Що покриті туманом і льодом? Не цікавлять їх гроші й медалі, А повага і слава народу. Підкоряючи пік Джомолунгму, Найкрутішу у світі вершину, Виявляємо мужність й повагу, Прославляємо велич людини. Географічні поняття та явища можна подати в художніх описах, яскравих картинах написаних словом. Використовуючи наростання драматизму, міфи, і легенди, можна добитися чудового ефекту, коли діти, затамувавши подих, слухають вірш «Вулкани» при вивченні теми «Вулкани» Вулкани Казали древні греки, що вулкани— Це дим Гефеста кузні на Землі. Вогонь і попіл з горна вилітали, Як бог кував оздоби золоті. Везувій, Кракатау, Етна— В історії залишили свій слід: Убиті газом, в попелі застиглі— Їх жертви втратили свій вік. Останній день Помпеїв римських Весь жах Брюллов-художник зобразив, Коли розверзлось пекло люте, Й людей вогненний вихор захопив. Жахливий вибух Кракатау Струснув планету, небо затулив, Сейсмічні хвилі тричі Землю Навколо світу обійшли. Під час вивчення теми «Літосфера» використовую вірш «Літосфера», де описані всі процеси і явища, які діти будуть вивчати на уроці.
Піднімається лава розпечена, Кам’яніє водою остуджена, І формується рифт новоспечений. А на суші картина міняється: Жаром скеля нагріта повільно, А як сонце ясне опускається, Її ніч охолоджує сильно. Розсипається щебенем й галькою, Вниз повзе страхітливими зсувами, Розбиваються брили шматочками, Засипають долини завалами. Мотивація є важливим компонентом сугестопедичної технології навчання. Часто використовую такий сугестопедичний метод, як міні-ермітаж, який сприяє розвитку образної пам'яті та уяви. Його суть — в застосуванні принципу концентративної психорелаксації (концентрації уваги в стані розслаблення). Цьому сприяє релаксивна музика, образне слово вчителя, відповідна інтонація. Такий прийом я застосовую при вивченні теми «Гідросфера» у 6-му класі, підібравши відповідну музику і прочитавши перекладений вірш А, Дітріха Вода (переклад Якути Г.І.) Спитав на днях малюк-сусід У цівки, що текла із крану: «Скажи, будь ласка, звідки ти?» І він почув: «Із океану». Тоді малюк у ліс пішов, Росою мінилась поляна. «Ти звідки?» —він її спитав. І знов почув: «Із океану». Дуже дивно, чи не правда? Виявляється, що завжди, У росинці, у краплинці, У дощі і у сльозинці— Скрізь ми бачимо завжди Океанський слід води. Метод релаксації я застосовую під час вивчення теми «Болота» у 6-му класі. Для цього використовую вірш «Болото». Його назвали «лишаєм в природі», Бо мокра твань простерлась навкруги. Але з його джерел прозорі води Наповнюють струмочків береги. Народжена з боліт могутня Волга Тече просторами Росії через край. Велична і широка, тиха й довга Її колиска у болоті—рай.
Застиг лелека на одній нозі. Це наша батьківщина—люба й мила — Пейзаж у зачарованій красі. Важливим у розвитку пізнавальної активності учнів є усвідомлення, уявлення учнями теми в цілому (глобально). Для глобалізації навчального процесу я використовую фрейми-оповіді. Фрейми (від англ. «рамка», «скелет») — мінімальний опис певного явища, «родзинка», яскравий образ. З цим поняттям я вперше ознайомилась на курсах РОІППО у 2007 році в роботах професора С.С. Пальчевського, який яскравими художніми образами характеризував певне явище чи предмет. Я спробувала дати коротку характеристику материків, використовуючи цей принцип. Ось що у мене вийшло: Австралія Австралія—найменший материк, На карті світу—жовта пляма. Він найсухіший на Землі, В пустелі жити— ціла драма. Його голландець нам відкрив, Ім’я відоме Віллем Янсзон. Свій слід на карті залишив Також голландець—Абель Тасман. Джеймс Кук досліджував його, На кораблі «Ендевер» плавав, Відкрив затоку Джозеф Банкс,
Їй назву запропонував Англієць бравий Метью Фліндерс.
Недоступна й сувора зблизька, Королева полярного сяйва, Кришталева, як айсберг, й слизька. За господарів правлять пінгвіни, Що живуть там багато століть. Синій кит в море Росса заходить Відпочити, й планктону поїсть. Материк вкритий льодом як купол, Звідки вітер стікає різкий, Що шліфує метал, як наждачка, І гартує характер людський. Там полярники взимку працюють, За погодою слідство ведуть, Наукові досягнення людству, Й відкриття наукові несуть.  Використання віршів може розкрити значення певного терміну. Наприклад: «меридіан» — умовна лінія, що з’єднує Північний і Південний полюс, «екватор»--умовна лінія, що ділить землю на дві півкулі, «паралелі»—це лінії проведені паралельно до екватора. У багатьох географічних термінах міститься вказівка на характер об'єкта. Коли учні добре розуміють дослівний переклад, тоді вони глибше засвоюватимуть поняття, тобто свідомо, а не механічно запам'ятовуватимуть. Такий прийом я застосовую у вірші «Географічні координати» при вивченні теми «Градусна сітка Землі» у 6-му класі. Географічні координати Меридіани взявши й паралелі, Людина з них сплела географічну сітку. Це відстань в градусах до точки— Система координат покаже чітко.
На північ й південь рівна відстань. А паралелі як півкільця Охоплюють планету міцно. Меридіани поперек лягли на Землю, Єднають полюси на південь й північ, Між ними рівна відстань, а початок — Нуль градусів обсерваторії на Гринвіч. З географічними термінами пов’язаний вірш «Карта».
Суша й вода на ній вся розфарбована: Рівнини—зелені, моря—голубі, Гори—коричневі, височини—руді. Умовними знаками об’єкти показані, Про них в легенді карти детально розказано. Всі карти в масштабі зроблені різнім, Щоб певна територія на кожну карту влізла.
Глобус круглий, наче м’яч, Ще й на осі крутиться. Це така модель Землі — Термін не забудеться.
Не візьмеш його в похід, Бо нема на ньому стежки, Не показано і брід. Суходіл і океани Є на глобусі твоїм. Їх розміщення покаже, Точну відстань вкаже всім. Відомо що з географією надзвичайно тісно пов’язана біологічна наука. Тому географічна інтерпретація біологічних знань дуже корисна під час з'ясування різноманітних географічних понять. Наприклад на уроці «Індійський океан» у 7-му класі, я використовую вірш «Латимерія». Розступилось синє море аж до дна, З океану дивна риба вирина. З металеву гривню розміри луски, Наче кисті у людини плавники.
В океані дожила до наших днів Латимерією рибу нарекли, І до ряду Кистеперих віднесли. Така біологічна «ілюстрація» життєвих процесів сприяє розумінню географічних закономірностей. Не менш географічно виразні і життєві форми тварин, які часто пов'язані з особливостями їх поширення в географічній оболонці. Дітям цікаво дізнатися, що існуюча різноманітність тварин на Землі спричинила відповідно певні відмінності в характері Їх поширення. Біосфера Клопочуться черви у ґрунті, Летять в небесах журавлі, Хвилюється риба у морі — Це дика природа Землі.
Живуть до озону вгорі, А в ґрунті на три кілометри Породи гірські зайняли. Живі організми—це рідкість. Нема їх ніде, крім Землі, Не знайдеш на інших планетах, Умови для них дуже злі. Волога, тепло і повітря Умови сприятливі ждуть, На нашій блакитній планеті, Тварини і люди живуть. Природа—наш спільний дім. У природі все взаємопов'язане. Тому дуже важливо, щоб під час вивчення предметів шкільного курсу в учнів складалося цілісне сприйняття світу. Я. А. Коменський писав: «Усе, що перебуває у взаємозв'язку, має викладатися в такому самому взаємозв'язку». Тому знання з географії я подаю в тісному зв'язку з іншими науками—історії, хімії, біології, екології. Такий взаємозв’язок можна простежити у вірші «Ґрунти», який використовую у 8-му класі при вивченні теми «Ґрунти». Ґрунти — багатство України. Цей факт відомий нам, проте На чорноземах більша частка Пшениці нашої росте.
Структура, клімат, вид рослин, Бактерії, кроти, комахи На ґрунт впливають без причин. Впливає на ґрунти людина, Удобрює, розпушує, проте Не завжди від її «турботи» На тому ґрунті щось росте. А ще важлива якість ґрунту, Хімічний й механічний склад, Структура, профіль, розмір часток — Це від природи добрий вклад. Розкрити суть явища або процесу можна використовуючи вірш і карту, де описані дані географічні об’єкти. Для цього пропоную вірш «Амазонка», який використовую при вивченні теми «Води суходолу Південної Америки» у 7-му класі. Амазонка Цариця річок Амазонка Тече через півконтиненту, На другому місці від Нілу, Стоїть аж до цього моменту. Вона починається в Андах— З приток Мараньйон з Укаялі, А Шингу, Токантіс й Мадейра, Впадають у річку чуть далі. Живуть в її водах дельфіни, Полює на них анаконда, А пекарі свині й піранья— Частина тваринного фонду. Вікторія-регія квітне, Здіймається вверх пророка,* Води кубометрів мільйони В Атлантику лине щороку. *Поророка—сильна хвиля, що піднімається вверх проти течії.  Під час вивчення теми «Природні зони» у 7-му класі для образного сприйняття інформації використовую вірш «Пустеля». Розкинулась пустеля у долині, Порозсипала дюни і бархани. Лише за небокраєм ген далеко Видніються верблюдів каравани. Колишеться, як марево туману, Оазис в пеклі спраглої пустелі. Це не міраж, що зору є обманом, А фінікові пальми і оселі. Одночасно з одержанням заданої учителем інформації багато учнів під час сприйняття бачать особливості об’єкта, тобто здобувають нову інформацію та конструюють нові знання. Такий процес відбувається під час слухання вірша «Озера», який я застосовую під час вивчення теми «Озера» у 6-му класі. Озера Озера—заглибини суші в природі. Водою заповнені вщерть до країв. Бувають великі, як море Каспійське, Бувають дрібні, як намиста разків. В природі озера є прісні й солоні, Стічні і безстічні бувають вони. Походження різне належить озерам, Заплавні й загатні бувають вони. Як виникне озеро в згаслих вулканах Його вулканічним в науці назвуть. В затоплених морем річкових долинах —
Розмиють водою в породах м’яких. Проникнуть у тріщини суші глибокі — Тоді тектонічними зватимуть їх. 
Під час вивчення теми «Підземні води» використовую вірш «Підземні води». Він надає інформацію про різні види підземних вод, які вивчаються у 6-му класі. Підземні води Підземні води знають люди По пляшках мінеральної води: «Нафтуся», «Миргородська», «Моршин»— Без неї ні туди і ні сюди. Між водотривкими шарами Течуть підземні міжпластові води, Нагору вириваються фонтаном—
Несуть вони здоров’я людям, Ґрунтові, міжпластові й верховодка— Підземні води є усюди. Сприйняття учнем на слух інформації про різні об’єкти можна розглядати як підготовчий етап у формуванні його теоретичних знань. Ці знання можуть бути набуті або власні. Наприклад, під час вивчення теми «Чорне море» у 8-му класі, учні можуть пригадати факти з екскурсій чи відпочинку, який вони провели на Чорному морі. Чорне море Чорне море—літня мрія. Хто там ще не побував? Хто не грівся, не купався, Хто не плавав, не пірнав?
Крайня точка України. Ботанічний сад у Ялті— Гордість нашої країни. В Севастополі військовім Є собор і панорама, Графська пристань і музеї, Херсонесу древні храми. Воронцовського палацу У Алупці пишні зали, Й Сімферополь нас вітає З залізничного вокзалу. Чорне море—це Одеса, Наша гордість і окраса, Рішельє і Дерібаса— Мрія втілена у часі. Метод смислового бачення полягає в тому, що одночасна концентрація учня на освітньому об’єкті дозволяють зрозуміти першопричину об’єкта, приховану в ньому ідею, внутрішню сутність. Тут я спонукаю учнів до активної розумово - пізнавальної діяльності. Для цього можу запропонувати вірш «Дніпро», який застосовую при вивченні теми «Внутрішні води України» у 8-му класі. Дніпро Дніпро—колиска трьох народів Росії, Білорусі, України. Він починається в Росії, Та в Україну швидко лине.
Так називали римляни і греки. Савутич і Узу—слов’яни й турки— Так нарекли Дніпро далекий. Він на своїх плечах могутніх Несе вантажні й пасажирські судна, На баржах і «Ракетах» линуть До моря і портів товари й люди. Турбіни крутить він могутні На ГЕС, споруджених каскадом, Дає енергію людині, До моря лине водоспадом. Він по каналах воду чисту Несе на південь в кожне місто, Донбасу люди, що на сході, Вживають теж дніпровську воду. Лежать напоєні водою На полі кавуни херсонські, І червоніють помідори, Зігріті теплим літнім сонцем. Метод образної картини відтворює такий стан учня, коли сприйняття і розуміння досліджуваного об’єкта ніби зливаються, відбувається його цілісне бачення. У результаті в учня виникає картина. Таку картину можна зобразити у вигляді ключових термінів, образів, зв’язків між ними. Для створення образної картини пропоную вірш «Мертве море», який можна використати у 7-му класі при вивченні теми «Внутрішні води Євразії». Мертве море Мертве море—повне солі— Дивовижа з дивовиж, Що лежить на суходолі— Чудесам немає меж. Жодна риба чи тварина Не живе у цій воді, Бо вона така солона, Аж оскома нападе. Можна плавати й купатись— Рай для тіла і душі, Та пірнати й очі мити— Навіть думати облиш! Тільки води Іордану В Мертве море добігають. Нижче рівня океану Мертве море залягає. Використання художнього слова, поетичних рядків допомагає мені формувати в учнів культуру мовлення, а художньо-емоційний фон уроків спонукає дітей до творчості. З елементів змісту вірша формуються погляди учнів на навколишнє середовище, їх сприйняття світу. У змісті вірша закладена організація пізнавальної діяльності учнів, їх розумовий розвиток і оволодіння новими знаннями. Для створення цілісної картини процесу живлення і режиму річок у 6-му класі пропоную такі вірші: Діалог —Куди тече потічок? —В море. —А де бере початок? —В горах. —А де бере собі водичку? —Рясні дощі впадають в річку, А іноді джерельця сила Свою частинку в річку влила. А ще є сніг, дощі, тумани, Що живлять річку, наче панну. А ще скресає крига в річці, І вся вода тече в потічок.
Скресла крига, чути гуркіт, Наче вибухи гранат. То іде вода могутня І ламає все підряд.
Замерзла річка, Став покрила крига, Блищить під сонцем, Слизько навкруги. Веселий гомін, Бо на санках діти З крутих з’їжджають берегів. Крім окремих віршів хочу запропонувати кілька уроків розроблених з використанням кількох віршів, для мотивації та активізації пізнавальної діяльності учнів. Тема. Опади та закономірності їх розподілу на земній кулі Мета: поглибити та систематизувати знання дітей про атмосферні опади, їх властивості, особливості їх розподілу на землі. Закріпити знання учнів про водяну пару, хмари і туман. Розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, вміння аналізувати факти, робити висновки і розвивати пізнавальну активність і творчі здібності. Обладнання: ілюстрації опадів, таблиця «Розподіл опадів на Землі» Тип уроку: засвоєння нових знань Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності
—В якому стані є вода в атмосфері? ( У вигляді водяної пари і хмар) — Послухайте вірш: Хмарка Мимо хмарка пропливала, Діти хмарку запитали: «Де ти, хмарко, побувала? Що ти людям роздавала?» Хмарка дітям відказала: «Де я тільки не бувала, Що я людям не давала!» «У Мадриді дощ мій бризнув, Намочив комусь білизну. Лісабон туман накрив, Все на вулиці закрив. Білий сніг на Осло випав, В місті все кругом засипав. На Варшаву впали роси, Трави міняться на сонці. У Стокгольмі град посипав, Десь на вікнах шибки вибив. У Берліні іній впав, Діамантом заблищав. Лондон паморозь покрила, Все кругом заворожила, Ніби казка, місто стало, Поки все те не розтало». ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку Б  есіда: — Про що йде мова у вірші? (Про хмарку, міста і опади). — Які опади згадані у вірші? (Дощ, сніг, туман, град, іній, паморозь).
— Що таке опади по суті? (Вода). — Які є види опадів за станом води? (Тверді і рідкі). — Які опади відносяться до твердих? (Град, сніг, іній, паморозь). — Які опади відносяться до рідких? (Дощ, роса, туман. — Зробіть схему класифікації опадів. Опади  
Рідкі Тверді 
Дощ, роса, туман Сніг, град, іній, паморозь ІV. Вивчення нового матеріалу
—В якому стані може перебувати вода? (Твердому, рідкому, газоподібному.) — Як називається перехід води з рідкого стану в газоподібний? (Випаровування). — Як називається перехід води з газоподібного стану в рідкий?
— Як називається перехід води з рідкого стану в твердий? (Замерзання). — Як називається перехід води з газоподібного стану в твердий, минаючи рідку фазу? (Пояснення вчителя—сублімація).
Що це? Де береться? В якому стані перебуває? Опади—це вода, що випадає з хмар або повітря і перебуває у твердому чи рідкому стані.
(Перевірка відповідей) 3. «Мозковий штурм» Використовуючи таблицю, дайте визначення опадів за алгоритмом: Що це? Як утворюється? Де береться? Коли? Дощ—це рідкі опади, що утворюються в результаті конденсації водяної пари високо в небі і випадають з хмар протягом року. Дощ Дощик ллється, як з відра, З неба йдуть потоки чисті. Веселиться дітвора, Раді всі в селі і в місті.
Заходить сонце. Тихий вечір Все огортає навкруги. На теплу землю впали роси— Від злої спеки оберіг.
Накрив туман крилом просторим, Сховав усе в густій імлі.
Не стало видно на Землі. Не страшно тим, хто в теплій хаті На все це дивиться з вікна. Але для тих, хто на дорозі— Це не проходить задарма. Уважним будь, водій, на трасі, Дивись за рухом обома, Бо чути скрегіт гальмі різкий, Зате аварії нема. Сніг—це кристали водяної пари, що утворюються високо в небі з хмар в холодну пору. Сніг Сніжинки білі падали, Лягали на поля, Пухнастим білим килимом Укрита вся земля.
Іскриться на землі прозорий іній, Як райдуга у небі осяйнім, Мов пригорщ діамантів хтось розсипав Морозним чистим днем ясним.
Написав мороз картину На вікні закритім: Гілки верби, дивні квіти, П На дротах і по деревах Памороззю вкриті, Розпустились мережива Узорами звиті.
1. Подумайте, чи можна замовити дощ? (Інформація учня). 2. Чи буває сухий дощ? (Інформація учня). 3. Які бувають найбільші градини? (Інформація учня). 4. Які є незвичайні дощі? (Інформація учня). 5. Що таке лондонські тумани? (Інформація учня). 6. Які є найбільші сніжинки? (Інформація учня).
«Скатертина біла, увесь світ накрила?» (Сніг). «Коли мене нема—чекають, коли я прийду, то тікають?» (Дощ). «Розпластала пташка крила, що аж небо заслонила» (Хмара). «На деревах і дротах—висить біла бахрома» (Паморозь). «Я буваю часом влітку, у гарячу літню днину. Вітер сильний як задме, хмару сильну прижене. Бачить всяк мене не рад, називають мене…» (Град). «Коли повітря тепле нині, земля холодна взимку--…» (Іній). «Коли це влітку сталося, то на землі лежить …» (Роса). VІ. Підсумок уроку, оцінювання навчальних досягнень учнів VІІ. Домашнє завдання
* * * Тема. Вітер. Постійні і змінні вітри Мета: сформувати поняття дітей як формується вітер, від чого залежить сила вітру, як утворюються постійні і змінні вітри, як впливає атмосферний тиск на силу вітру. Закріпити знання дітей про атмосферний тиск, пояси атмосферного тиску. Розвивати вміння робити висновки. Обладнання: таблиця «Атмосферний тиск. Вітер», «Рух повітря», роздаткові картки «Сила вітру в балах». Тип уроку: комбінований Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань (географічний диктант) 1. Дайте визначення термінів: 1. Лінії на карті, що з’єднують точки з однаковим тиском, називаються… (Ізобари). 2. Прилад, яким вимірюють атмосферний тиск, називається… (Барометр). 3. Різниця між найвищою і найнижчою температурою називається…(Амплітуда температур). 4. Перший поверх атмосфери називається…(Тропосфера). 5. Шар атмосфери, що містить озон, називається… (Стратосфера). 6. Третій «поверх» атмосфери називається…(Мезосфера). 7. Газ, що регулює вміст кисню в атмосфері, називається…(Азот). 8. Газ, що зберігає тепло в атмосфері, називається…(Вуглекислий). 9. Газ, що визначає життя на Землі, називається…(Кисень). 10. Пил, дим, бактерії, пилок рослин називаються…(Домішки). 11. Сила, з якою повітря тисне на землю, називається… (Атмосферний тиск). 12. Смуги, витягнуті вздовж паралелей, називаються…(Пояси атмосферного тиску). (Взаємоперевірка диктанту). ІІІ. Мотивація навчальної діяльності —Діти, послухайте, будь ласка, українську народну казку: Зустрілися якось Сонце, Вітер І Мороз і почали сперечатися, хто з них сильніший. Довго кричали, та не могли визначити. Ішла мимо дівчинка. От вони в неї і питають: «Дівчинко, скажи, хто з нас сильніший?» Задумалась дівчинка і мовчить. «Скажи, що я,— каже Сонце,— бо я тебе спечу». «Не бійся, дівчинко,— каже Вітер, —я при тобі дутиму». «Скажи, що я,— каже Мороз, бо я тебе заморожу». «Не бійся, дівчинко,— каже Вітер, —я при тобі не дутиму». І справді, коли дме вітер, сонце не пече, а коли нема вітру, мороз не страшний. То хто з них сильніший? (Вітер).
--Що таке вітер? Коли гріє сонце, то повітря нагрівається і піднімається. При охолодженні, воно стискається і опускається. Як вода, що тече з високих місць у низькі, повітря переміщується з області високого тиску в область низького тиску. — То що таке вітер? Це переміщення повітря з області високого тиску в область низького тиску. — Які ж бувають вітри? ІV. Вивчення нового матеріалу Вітер Вітер буває ласкавий і ніжний, Теплий, як лагідний дотик руки. Інколи буває він поривчастий й свіжий, Інколи немає його взагалі.
Нищити все на своєму шляху. Рвати дроти, руйнувати будинки, Хвилями злими ламати мости. Сильні вітри—це шторми, урагани, На суші торнадо їх звуть у США. Погода без вітру—це штиль, а у морі Вітрильник вони зупиняли завжди. 1. «Мозковий штурм» — Від чого залежить сила вітру? (Від різниці тиску). Як залежить різниця тиску від сили вітру? (Чим більша різниця тиску, тим більша сила вітру). Силу вітру вимірюють в балах за шкалою Бофорта. (Діти розглядають роздаткові картки зі шкалою Бофорта).
— Як називається вітер силою 0 балів? (Штиль). — Як називається вітер силою 9 балів? (Шторм). — Як називається вітер силою 12 балів? (Ураган). — Як називається вітер, що спірально закручується вгору? (Смерч, торнадо). — Вітри бувають постійні і змінні. Пасати До екватора дмуть з тропіків пасати. Це незмінні постійні вітри. Вони три каравели Колумба Із Європи до Вест-Індії несли.
Гонять течії з сходу на захід, Виникають від різного тиску, Обертанням відхиляються різко. — Як називаються постійні вітри? (Пасати). — Як вони виникають? (Від різного тиску). — Чим вони відрізняються (Відхиляються різко). Послухайте, чому так відбувається. (Пояснення вчителя). Крім постійних є змінні вітри. Постійні і змінні вітри Є вітри на світі змінні, І постійні теж бувають. Ті, що змінні—ті, щороку, Двічі напрямок міняють. Це—мусони, теплі, літні, Ті, що з моря дмуть на сушу. А зимою з суші в море Дмуть холодні й непривітні.
Та міняється частіше: Вдень він дме на сушу з моря, А вночі на море з суші.
—  Які вітри називаються змінними? (Мусони). — Чим вони відрізняються? (Літом дмуть з моря на сушу, а зимою з суші на море). — Які ще є змінні вітри? (Бриз). —Як він міняється?(Вдень дме з моря на сушу, а вночі з суші на море). (Пояснення вчителя, демонстрація таблиці). — Діти, хоча вітер має певну силу, людина навчилась його використовувати. Так у нас на Україні люди робили вітряки, щоб молоти зерно, а в Європі люди навчились робити парусні судна, що використовували силу вітру. Зараз люди будують вітрові електростанції, але сильні вітри інколи шкодять людині.
Полюсом вітрів вважають окраїнні частини Антарктиди, де вітри дмуть 340 днів на рік. Найбільшу швидкість вітру—371 км/год. було зареєстровано у 1934 році у США на горі у штаті Нью-Гемпшир. На Україні найсильнішим був вітер на горі Ай-Петрі в Криму. Його швидкість сягала 180 км/год. Цікавими місцевими вітрами є фени. Фен—це сильний сухий вітер, що дме з гірських вершин у долини. Фен виникає, коли холодне повітря, опускаючись згори, швидко нагрівається. При сильному фені на острові Гренландія температура піднімається на 20-25°. Фени спричиняють танення снігу взимку, а влітку пожежі і посуху. А холодний вітер памперо, що дме з Антарктиди, може знизити температуру повітря на 30°. Скелясті гори, що облямовують із заходу Великі рівнини у США, є причиною виникнення теплого вітру — чинука. Повітря, що зривається з хребтів, швидко прогрівається і висушується. Зафіксовано випадок, коли протягом трьох хвилин температура повітря підвищилася на 47°С! Не випадково чинук звуть «пожирачем снігу», оскільки під час такого зростання температури сніг не тане, а одразу випаровується. V. Закріплення знань Що таке вітер? Як утворюється вітер? Які є постійні і змінні вітри? Чому вітер називають постійним і змінним? Яке значення має вітер в житті людини? VІ. Підсумок уроку VІІ. Домашнє завдання на вибір 1. Опрацювати §36. 2. Знайти матеріал, як називаються різні вітри в країнах світу. 3. Скласти вірш про вітер. * * * Тема. Рух води в океані. Вітрові хвилі, припливи, відпливи, цунамі Мета: розширити та поглибити знання дітей про рух води в океані, вітрові хвилі, припливи, відпливи, цунамі. Сформувати знання дітей про течії, закономірності їх поширення. Закріпити знання дітей про властивості вод Світового океану. Розвивати у дітей вміння порівнювати факти, робити визначення, висновки та умовиводи. Обладнання: ілюстрації до теми, фізична карта світу, атлас 6 клас. Тип уроку: комбінований. Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Які ви знаєте властивості води? 2. Наведіть приклади речовин, що легко розчиняються у воді. 3. Якою на смак є морська вода? 4. За якої температури замерзає вода? 5. Як змінюється температура води з глибиною? 6. Що нагріває води океану? 7. Де буде тепліша вода: біля екватора чи полюсів? Чому?
10.Мінливу температуру і солоність мають…(помірні водні маси). 11. Найбільшу температуру мають…(екваторіальні водні маси). 12. Найбільшу солоність мають…(тропічні водні маси).
І варіант «Властивості водних мас»
ІІ варіант «Властивості вод Світового океану»
(Взаємоперевірка). ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вони на морі бавляться та плещуть І розбиваються об кручі берегів. Та можуть вони лагідно і ніжно Лизати в океані острови. —Про що йде мова у вірші? (Про хвилі).
—Про що йде мова у вірші? (Про хвилі). —Чи буває спокійний океан? (Вода завжди хвилюється). —Який синонім можна підібрати до виразу «вода хвилюється»? (Вода колишеться). —Що спричиняє коливання води? (Вітер). —То що таке хвилі?
—
Вони народжуються в морі. Це діти вітру і води. Бувають теплі і холодні, Не зупиняються, течуть завжди. —Про що йде мова у загадці? (Про течії).
—Які теплі течії позначені на карті? (Вчитель записує назви на дошці). —Які є холодні течії? (Діти називають). — —Де вони виникають? (Біля екватора). —Що їх спричиняє? (Пасати). До екватора дмуть з тропіків пасати. Це незмінні постійні вітри. Вони три каравели Колумба Із Європи до Вест-Індії несли. Цікавим явищем у природі є й інші види руху води.
Їх Сонце тепле і холодний Місяць Породжують в морях і океанах. Природи сили у воді злилися, Найвищі є в затоці Фанді.
Прочитайте цікавий факт на ст.159 «Рибні припливи». (Обговорення фактів). Крім припливів є ще один вид руху води.
Цунамі Цунамі означає «хвиля в бухті». Японці назву цю придумали коли, Від вивержень вулканів й землетрусів, Ці хвилі все на березі знесли. Вони мілкі у морі й непомітні, Але чим ближче до далекої землі, Стають вони все більші і сильніші, Змивають все й руйнують на Землі.
Летять вони як звуковий літак, коли Від вивержень вулкана Кракатау Дістались швидко до землі.
VІ. Закріплення знань —Що таке хвилі? —Що є причиною утворення хвиль? —Від чого залежить сила хвиль? —Чому висота цунамі збільшується біля берега? VІІ. Підсумок уроку, оцінювання знань учнів VІІІ. Домашнє завдання: 1.Опрацювати § 48. 2.Підготувати цікавий матеріал про хвилі, течі, цунамі. жүктеу/скачать 4.03 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|
