Вінницький апеляційний адміністративний суд

Справа № 2а/0270/5762/12

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

05 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представників сторін:

представника позивача –ОСОБИ_1.;

представника відповідача –ОСОБИ_2.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2013 року адміністративний позов задоволено: визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001212200, прийняте 30 листопада 2012 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні   відповідач доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її вимоги.

Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом І інстанції, протягом періоду з 07 листопада по 09 листопада 2012 року головними державними податковими ревізороми-інспекторами відділу перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяьності управління податкового контролю Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції проведена позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності та повноти нарахування ТОВ "Інноваційне впроваджувальне підприємство "ІнноВінн" сум податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал -Консалт” за липень 2010 року та з ПП “Ардея-Тех” за вересень 2010 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт №2925/2207/13320143 від 16 листопада 2012 року (а.с. 13-28). В ході проведеної перевірки виявлено порушення Товариством п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого платником завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 136167 грн., в тому числі за липень 2010 року на 82500 грн., вересень 2010 року на 53667 грн. Суть виявлених порушень полягає у тому, що в ході перевірки було встановлено відсутність у ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” та ПП “Ардея-Тех” необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме: відсутність у них майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Крім того, у актах здачі-приймання наданих послуг відсутня детальна інформація про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг, а також відсутній розрахунок вартості наданих послуг. За таких обставин, особи, що здійснювали перевірку, дійшли висновку про відсутність реального вчинення господарських операцій між ТОВ “ІВП “ІнноВінн” та його контрагентами ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” та ПП “Ардея-Тех”. На підставі виявлених порушень 30 листопада 2012 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0001212200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 136167,00 грн. за основним платежем та 34042,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.29).

Суд І інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що висновки відображенні у акті перевірки №2925/2207/13320143 від 16 листопада 2012 року в частині безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” та ПП “Ардея-Тех”, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються наявними в адміністративній справі доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду І інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

10 вересня 2008 року між ТОВ “ІВП “ІнноВінн” та ВАТ “Укртелеком” укладено договір №107/08/802510-432 (з урахуванням додаткової угоди №2/64 від 18 травня 2010 року) та договір №25/09/802510-433 від 10 вересня 2008 року (з урахуванням додаткової угоди №2/63 від 18 травня 2010 року). Згідно із цими договорами ТОВ “ІВП “ІнноВінн” як виконавець взяло на себе зобов'язання надати послуги з розробки та впровадження програмних комплексів для регіональних філій ВАТ “Укртелеком”.

З метою виконання послуг у строк, що був обумовлений у календарному плані, ТОВ “ІВП “ІнноВінн” залучило до співпраці субпідрядників в особі ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” та ПП “Ардея-Тех”.

Зокрема, 19 квітня 2010 року між Товариством (Замовник) та ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” (Виконавець) укладено договір №100/10, згідно з умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги з розробки програмного модулю “Адаптер АСКР/ЦОД” (а.с.32-34). З метою виконання умов даного договору його сторонами розроблено та затверджено технічне завдання щодо розробки програмного модулю "Адаптер АСКР/ЦОД", що є додатковим №2 до договору №100/10.

В підтвердження виконання умов даного договору до суду І інстанції суду надано акт про надання послуг №2510 від 30 липня 2010 року. У акті йдеться про те, що послуги з розробки програмного модуля Адаптер АСКР/ЦОД надавались належним чином. Претензії у сторін один до одного відсутні. 30 липня 2010 року ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” виписало податкову накладну №2510.

Договором №101/10 від 18 травня 2010 року Замовник в особі ТОВ “ІВП “ІнноВінн” доручив, а Виконавець в особі ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” взяв зобов'язання надати послуги з розробки програмного модуля веб-сервісу інформаційного обміну АСКР "АСТРА" з автоматизованою системою центрального рівня СО НДІ (а.с.38-42). Сторонами розроблено та затверджено технічне завдання щодо розробки програмного модуля веб-сервісу інформаційного обміну АСКР "АСТРА" з автоматизованою системою центрального рівня СО НДІ, що є додатком №2 до договору №101/10.

В підтвердження виконання умов цього договору в матеріалах справи містяться акт про надання послуг №2415 від 29 липня 2010 року, у якому зазначено, що послуги надано в повному обсязі та належним чином. У цьому акті зазначено, що претензій у сторін один до одного немає. 29 липня 2010 року ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” виписало податкову накладну №2415.

Також в актах здачі-приймання послуг щодо розробки та впровадження програмного модуля “Адаптер АСКР/ЦОД”, що підписані уповноваженими особами від ВАТ “Укртелеком” та ТОВ “ІВП “ІнноВінн”. Зокрема, це акти від 02 серпня 2010 року (а.с.88), від 16 серпня 2010 року (а.с.90), від 16 серпня 2010 року (а.с.92), від 18 серпня 2010 року (а.с.94), від 18 серпня 2010 року (а.с.96), від 08 серпня 2010 року (а.с.102), від 02 серпня 2010 року (а.с.194), від 16 серпня 2010 року (а.с.196), від 16 серпня 2010 року (а.с.198), від 18 серпня 2010 року (а.с.200), від 18 серпня 2010 року (а.с.202). Цими актами підтверджується факт виконання умов договорів, що укладалися між ВАТ “Укртелеком” та ТОВ “ІВП “ІнноВінн”. У актах наведено перелік послуг, що надавалися Виконавцем в особі ТОВ “ІВП “ІнноВінн”; результати таких робіт узгоджуються із послугами, що надавалися ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” та ПП “Ардея-Тех” ТОВ “ІВП “ІнноВінн”. Також матеріали справи містять банківські виписки по рахунку Товариства (а.с.98-101, а.с204-208), а також податкові накладні.

Колегія суддів погоджується з судом І інстанції, що наведені вище обставини свідчать про те, що висновки податкового органу щодо безтоварністі фінансово-господарської операції, здійсненої між Товариством та ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт”, є необґрунтованими та такими, що спростовуються дослідженими доказами.

Щодо висновків Вінницької ОДПІ щодо відсутності у ТОВ “ІВП “ІнноВінн” наміру настання реальних наслідків у момент укладення договору із ПП "Ардея-Тех", то суд звертає увагу на таке.

01 вересня 2010 року між ТОВ “ІВП “ІнноВінн” (Замовник) та ПП "Ардея-Тех" (Виконавець) укладено договір №122/10, предметом якого визначено надання Виконавцем послуг з розробки системи оповіщення в складі системи "Сапсан" у відповідності з технічним завданням, що є додатком №1 до договору.

На виконання умов цього договору його сторонами розроблено та погоджено технічне завдання, у якому визначено основні технічні вимоги до замовленої розробки.

В підтвердження отримання послуг від ПП “Ардея-Тех” Товариством надано акт надання послуг від 28 вересня 2010 року (а.с.50), податкову накладну (а.с.51) та платіжні доручення №544 від 19 жовтня 2010 року, №164 від 28 квітня 2011 року, №235 від 02 червня 2011 року, що підтверджують оплату за послуги (а.с.54-56).

Про надання ПП "Ардея-Тех" послуг Товариству за тематикою "Послуги з розробки системи оповіщення в складі системи Сапсан" свідчить інформаційна довідка за підписом технічного директора ТОВ “ІВП “ІнноВінн” (а.с.106), яка давала показання у судовому засіданні в якості свідка. Зокрема в листі ПП "Ардея-Тех" за підписом директора підприємства, у якому йдеться про те, що роботи по договору від 01 вересня 2010 року приватним підприємством "Ардея-Тех" виконувались із залученням сторонніх організацій та підприємців.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції, що дослідженими документами підтверджується те, що операції між згаданими контрагентами мали реальний характер, оскільки господарські операції повністю підтверджені належними первинними документами, що вказує про рух активів між господарюючими суб'єктами та безпосередній факт здійснення господарської операції.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України).

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суду І інстанці дійшов вірного висновку про те, що відображенні висновки у акті перевірки №2925/2207/13320143 від 16 листопада 2012 року в частині безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” та ПП “Ардея-Тех”, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду судом І та апеляційної інстанції та спростовуються наявними в адміністративній справі доказами.

Посилання відповідача на те, що акти про надання послуг не містять змісту та обсягу виконаних робіт, а також на те, що ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” та ПП “Ардея-Тех” не мають основною діяльністю надання послуг з розробки програмного забезпечення не можуть слугувати підставою для висновків податкового органу щодо відсутності у контрагентів наміру настання реальних наслідків за результатами укладених договорів. Більше того, у актах про надання послуг наведено перелік тих робіт, які були виконані на замовлення Товариства, що також підтверджується іншими доказами, які наявні у адміністративній справі, в тому числі показаннями свідка. З приводу неможливості власними силами надати такі послуги ТОВ “Багатопрофільна фірма “Універсал-Консалт” та ПП “Ардея-Тех”, то колегія суддів погоджується з судом І інстанції, з посиланням на лист ПП "Ардея-Тех", у якому йдеться про те, що для виконання окремих робіт ним залучалися інші суб'єкти, які компетентні у певних питаннях.

З приводу розподілу судових витрат колегія суддів вважає, що суд І інстанції правильно застосував частину 1 статті 94 КАС України, положеня підпункту 3 пункту 9 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ. Відповідно до яких, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.  

На підставі наведеного   колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом. 

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року - без змін.