1. Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва
Організація збирання врожаю плодових та ягідних порід
жүктеу/скачать 379 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 86.Ремонт та реконструкція насаджень
| 85.Організація збирання врожаю плодових та ягідних порід.
У промислових садах застосовують два способи збирання врожаю: ручний і механізований. Для зерняткових порід можна застосовувати і третій — селективний (вибірковий), або комбінований спосіб, який поєднує ручне і механізоване збирання плодів. Селективний спосіб полягає у ручному вибірковому збиранні частини врожаю для закладання на тривале зберігання або струшуванні плодів літніх і осінніх сортів для термінового споживання свіжими і переробки на фруктові консерви. Решту врожаю збирають машинами і розсортовують на три групи: 1) для термінового споживання свіжими; 2) для переробки; 3) для тимчасового зберігання з подальшим використанням свіжими чи на переробку. Ручний спосіб збирання є основним у насадженнях зимових і осінніх сортів яблуні та груші, персика, суниць та інших культур. При ручному збиранні втрати врожаю (незібрані плоди) зростають у міру збільшення розмірів і загущення крон і можуть досягати, зокрема у великих дерев вишні, ЗО—50 %. Механізований спосіб збирання врожаю застосовують в насадженнях горіхоплідних, кісточкових (слива, вишня, черешня), ягідних (малина, смородина) і зерняткових (здебільшого літні сорти) культур, плоди яких використовуються на переробку або відразу реалізуються для споживання у свіжому вигляді. При механізованому збиранні врожаю плоди відокремлюються від рослин за допомогою механічної сили. Важливими критеріями класифікації плодозбиральних машин є принципи відокремлення плодів від плодоносних гілочок, технічні і технологічні рішення уловлювання плодів і перекладання їх в тару, способи переміщення і обслуговування машин. Досить добрі результати відокремлення плодів одержані при вібрації основних гілок і стовбура. Плоди при струшуванні падають на полотняний уловлювач. 86.Ремонт та реконструкція насаджень. Садіння саджанців на місцях випадів дерев, оцінених балами 1—2 під час інвентаризації, називають ремонтом саду. Молоді сади необхідно ремонтувати завжди і своєчасно, особливо в перші 2—4 роки після закладання насадження. Плодоносні насадження можна ремонтувати тоді, коли вони ще будуть експлуатуватись не менше 10—12 років. Для ремонту використовують такі самі породи і сорти, які ростуть у ряду. Сади зерняткових порід на насіннєвих підщепах можна ремонтувати тими ж самими сортами на середньорослих (Мял і напівкарликових (М7, ММ106) клонових підщепах, а в зонах, де ці підщепи не районовані, використовують саджанці на сіянцях із вставкою карликової підщепи. Кращими для ремонту є першо сортні дворічні саджанці з добре розвиненою кореневою системою Ями для садіння копають діаметром 100 см, глибиною 70—80 см На дно ям вносять по 200—300 г суперфосфату і по 100—150 г калійної солі. Потім ями на 3/4 глибини засипають грунтом із верхнього шару міжрядь в суміші з перегноєм (10—15 кг на яму). Після садіння дерева поливають з розрахунку 30л води на дерево, пристовбурні круги мульчують перегноєм чи торфом шаром 10—15 см або навіть соломою, присипаючи її землею. Реконструкція садів. Мета реконструкції — підвищити продуктивність насадження і економічну ефективність використання землі.Причинами реконструкції можуть бути: порушення вимог до закладання садів, виникнення нових прогресивних прийомів і технологій вирощування та збирання врожаю, моральне старіння сортів, особливості росту і плодоношення деяких порід, пошкодження морозами тощо. Зниження крон. Зменшити обсяг і змінити форму крони можна шляхом зниження її висоти. Зниження крон застосовують у садах зерняткових порід на насіннєвих підщепах, де висота дерев досягає 6—7 м і більше. Ущільнення садів. В Україні сади зерняткових порід закладали з площею живлення 10x10, 10x8, 8x8 м, кісточкових — 8x8, 7x7, 8x6 м. Такі насадження. ущільнювали в тих випадках, коли не зайнята кронами площа становила не менше 40—50 % відведеної. При ущільненні між двома існуючими деревами в ряду висаджували дерево-ущільнювач того самого сорту, а міжряддя залишались широкими. Гілки крон основних дерев, які дуже розросталися в напрямі ряду, укорочували на бічні розгалуження, спрямовані у міжряддя, щоб забезпечити нормальне освітлення молодих дерев-ущільнювачів. Ущільнення підвищувало урожайність на ЗО % і більше. Перещеплення плодових дерев. Дерева яблуні і груші на насіннєвих підщепах можна перещеплювати до 15—20-річного віку, а на вегетативних середньорослих і напівкарликових підщепах — до 8—15-річного; сливу, вишню, черешню, абрикос перещеплюють До 6—8 років, персик — до 3—4 років.Молоді дерева віком до трьох років перещеплюють окуліруванням, а старшого віку — щепленням живців. Перещеплення окуліруванням сплячою брунькою проводять в липні—серпні, а живцем — в кінці зими — навесні. жүктеу/скачать 379 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|