1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання



бет177/180
Дата21.03.2023
өлшемі1.43 Mb.
#470987
1   ...   172   173   174   175   176   177   178   179   180
knrl0006

Святий престол (лат. sancta sede — крісло-трон) символ влади папи як єпископа Риму, найважливіший знак його церковної влади.
Священство — за християнським вченням, ті повноваження і сила, які Бог надає чоловікам і які необхідні для виконання спасительних обрядів Євангелія.
Секта (лат. seco — розділяти або лат. sehta — вчення, напрям) — релігійне об'єднання, що відокремилося від панівного в країні релігійного напряму і конфліктує з ним.
Секуляризація (лат. saecularis — мирський, світський) — процес звільнення різних сфер суспільних відносин, особистого життя, свідомості, діяльності, поведінки людей від впливу релігійного, сакрального.
Секулярний (лат. saecularis — мирський, світський) — вивільнений від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності і поведінки людини.
Сенсуалізм (франц. sensualisme, лат. sensus — відчуття) — філософське вчення, прибічники якого визнають відчуття єдиним джерелом і головною формою достовірного пізнання.
Символ віри — стислий виклад головних догматів певної релігії, безумовне виконання яких є обов'язком віруючого.
Синагога (rp. synagoge — місце зібрання) — молитовний будинок в іудаїзмі.
Синод (гр. sinodos — зібрання) — дорадчі органи при православних патріархах і папі римському.
Синтоїзм (япон. синто — шлях богів) — національна релігія японців, що сформувалася в VI—VII ст. на основі анімістичних культів.
Скептицизм (гр. skeptikos — той, що розглядає, досліджує) — вчення, прибічники якого піддають сумніву можливість досягнення істини, здійснення ідеалів та ін.
Скит (гр. asketos — подвижник) — монастир, розташований у пустельному місці.
Собор — 1) кафедральний чи головний храм міста, де здійснюють богослужіння особи вищої духовної ієрархії; 2) зібрання представників певної чи кількох церков для обговорення і вирішення питань віровчення, внутрішнього устрою і дисципліни, моральної поведінки членів церкви.
Совість— усвідомлення людиною відповідності своїх дій певним нормам, відчуття моральної відповідальності за свої вчинки внаслідок самооцінки, форма вираження моральної самосвідомості особи.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   172   173   174   175   176   177   178   179   180




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет