11” травня 2007 р. №233 Сумська область екологічний паспорт регіону зміст

Малюнок 9 – Міський полігон ТПВ, м. Глухів

Малюнок 10 – Міський полігон ТПВ, м. Тростянець

14.4. Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами
Стан зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (станом на 01.01.2012 року)

Таблиця 53

Малюнок 11 - Буринський р-н, смт Буринь, склад у незадовільному стані. Згідно інвентаризації зберігається 10 т.

Малюнок 12 - Ямпільський р-н, с. Дружба, склад у незадовільному стані. Згідно інвентаризації зберігається 3,5 т

16. Моніторинг довкілля

17. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

18. Структура Держуправління охорони навколишнього природного середовища та Державної екологічної інспекції

у тому числі: інспекторського складу

Вакансії 3

Кількість штатних посад на 100 км² 0,15

у тому числі: інспекторського складу 90

постів екологічного контролю 51

Вакансії 2

Кількість штатних посад на 100 км² 0,45

19. Міжнародне співробітництво

20. Планування природоохоронної діяльності

21.1. Основні чинники та критерії для визначення найважливіших екологічних проблем.

• Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

• Стан поверхневих та підземних водних об’єктів.

• Обсяги накопичених промислових та побутових відходів, в т.ч. непридатних та заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів.

• Стан ґрунтів - ерозія, зсуви, підтоплення.

• Лісистість регіону, відсоток заповідних територій.

21.2. Визначення найважливіших екологічних проблем:

Забруднення водних об’єктів зливовими та стічними водами, забруднення підземних водоносних горизонтів нафтопродуктами.

Зростання обсягів накопичених відходів, накопичення значної кількості непридатних та заборонених до використання пестицидів.

Повільне винесення меж об’єктів та територій природно-заповідного фонду в натуру через відсутність фінансування.

Відсутність затвердженої методики формування національної екологічної мережі, зокрема, порядку включення територій до списків територій та об’єктів екомережі.

Забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин, у тому числі від пересувних джерел забруднення.

21.3. Аналіз найважливіших екологічних проблем:

У Сумській області проблему забруднення повітря області визначають в більшій мірі викиди від автотранспорту, вони склали у 2011 р. 59% (52,049 тис.т) від загального обсягу викидів. Тому проблема загазованості міст області викидами від автотранспорту є основною.

У структурі промислового потенціалу області більше 90% викидів забруднюючих речовин припадає на екологічно небезпечні виробництва слідуючих галузей: діяльність трубопровідного транспорту з транспортування газу, добувної, хімічної, виробництво машин та устаткування.

За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології загальний рівень забруднення атмосферного повітря в м. Суми протягом 2011 р. у порівнянні з 2009 та 2010 роками залишився на тому ж рівні, середній вміст пилу, формальдегіду, діоксиду азоту дорівнював - 1,3 ГДК, середній вміст інших інгредієнтів в атмосферному повітрі нижче санітарних норм.

Одною з основних проблем міст області щодо охорони атмосферного повітря є питання морально та фізично застарілого технологічного обладнання промислових підприємств. За останні роки майже на всіх підприємствах області установки очистки газу, технологічне обладнання не оновлювались (кількість обладнання з терміном експлуатації 40 років і більше складає біля 70%). На промислових підприємствах області протягом останніх років майже не впроваджувались найкращі доступні, екологічно чисті технології.

Не вирішеною залишається проблема збільшення антропогенного навантаження на довкілля підприємств нафтогазового комплексу. В області видобуток нафти та газу пов’язаний з утворенням великої кількості забруднюючих речовин під час спалювання газу на факелах. Для зменшення навантаження на стан атмосферного повітря на сьогоднішній день ведуться роботи щодо зобов’язання підприємств нафтогазового комплексу розробляти довгострокові програми охорони навколишнього природного середовища. На сьогодні розроблена та виконується «Комплексна програма по охороні довкілля, ліквідації наслідків довготривалого видобування нафти і газу в Сумській області на 2009-2012 рр.».

У 2011 р. загальний скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти зменшився у порівнянні з попереднім роком; зменшення відбулося на 4,74 млн.м³ (з 56,58 до 51,84 млн. м³).

Загальний обсяг скидів забруднюючих речовин в річки області у 2011р. зменшився в порівняні з 2010 роком на 11,641 тис. тонн. Також відбулось значне зменшення кількості скиду ортофосфатів у водні об’єкти - у 2011 р. скинуто 95,12 т, що на 34,3 % менше у порівнянні з 2010 р.

У 2011 р. на КП «Міськводоканал» Сумської міської ради ситуація покращилась у зв’язку із реконструкцією аеротенків, внаслідок чого перевищення нормативів ГДС не відбувається, а зворотні стічні води підприємства переведені з категорії недостатньо очищених до нормативно очищених. В основному за рахунок КП «Міськводоканал» м. Суми у 2011 році обсяг скинутих до водних об’єктів забруднених стічних вод у порівнянні з минулим роком зменшився на 13,5 млн. м3.

У 2011 р. 20,35 млн.м³ стічних вод забезпечувалось нормативною очисткою на очисних спорудах перед скидом в водні об’єкти, 6,930 млн.м³ скинуто недостатньо очищених стічних вод та 0,069 млн.м³ зовсім без очистки.

Поводження з відходами

Згідно даних статистичного звіту за формою 1-відходи станом на 01.01.2012 в області накопичено майже 30 млн. т відходів 1-4 класів небезпеки, основна частина яких належить ВАТ „Сумихімпром” (залізний купорос, шлам стічних вод та фосфогіпс).

Найбільше відходів утворюється та накопичується в промислово розвинених містах та районах області, де розташовані підприємства хімічної, машинобудівної, нафтовидобувної галузей: м. Суми та Сумський район, м. Конотоп, м. Ромни та Роменський район, м. Охтирка та Охтирський район, м. Шостка та Шосткинський район.

Технологічні відходи ПАТ „Сумихімпром” - залізний купорос та фосфогіпс – видаляються на спеціально відведеному полігоні, розташованому в Сумському районі.

Станом на 01.01.2012 на підприємстві накопичено 12108,239 тис.т фосфогіпсу (відходів виробництва фосфорної кислоти). Для вирішення питання його утилізації проведені науково-дослідні роботи і промислові випробування технології виробництва мінеральних добрив „Гранфос” і „Азофосфер”, але через економічні чинники виробництво не впроваджене.

Такі відходи підприємства, як залізний купорос (3 клас небезпеки) частково використовуються для виробництва залізоокисних пігментів, коагулянтів, активізатору (дехроматору) цементу, поставляються іншим організаціям. У 2011 р. ПАТ «Сумихімпром» утилізовано 45372,554 т залізного купоросу, передано іншим підприємствам – 2274,744 т. Станом на 01.01.2011 накопичено 1881,682 тис. т зазначених відходів.

Потенційну загрозу навколишньому природному середовищу становлять накопичені гальваношлами на ПАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» та інших підприємствах машинобудівної галузі. Обсяги їхнього утворення за рік значно перевищують обсяги утилізації.

Значну частину утворюваних промислових відходів становить відпрацьована формувальна суміш ливарного виробництва підприємств м. Суми. Зазначені відходи використовуються для рекультивації виробленого простору піщаного кар’єру, розташованого поблизу с. Руднівка Сумського району.

Не повністю вирішене питання утилізації золошлакової суміші, що утворюється в результаті функціонування Сумської ТЕЦ. Золошлаконакопичувач на сьогодні вже практично заповнений. Враховуючи висновки токсикологічної оцінки та рекомендації щодо поводження з відходами Сумської ТЕЦ, виданої інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, прийняте рішення про використання золошлаку для рекультивації виробленого простору глиняного кар’єру в с. Верхнє Піщане Сумського району.

Але використання вищевказаних відходів для рекультивації вироблених просторів кар’єрів є лише тимчасовим вирішенням проблеми накопичення відходів, тому залишається актуальним пошук альтернативних методів їх знешкодження.

Актуальною проблемою залишається поводження з твердими побутовими відходами. Згідно даних статистичного звіту за формою 1-тверді побутові відходи області ТПВ розміщуються на 299 міських, сільських і селищних полігонах та звалищах твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 329,21 га, частина з яких вже вичерпала свій ресурс. За даними Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації зміна кількості місць захоронення твердих побутових відходів відбулася в результаті вилучення з обліку земельних ділянок, не відведених в установленому чинним законодавством порядку на ці цілі. Фактично це були стихійні звалища сільської місцевості, що ліквідовані протягом 2011 року.

Практично всі районні центри, великі селища мають звалища ТПВ, але не всі вони експлуатуються у відповідності до чинного законодавства. Побудовані у свій час без належного захисту, деякі полігони є потенційним джерелом екологічної небезпеки регіонального масштабу.

Рішенням Сумської обласної ради від 25.07.2008 затверджена Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 року. Програмою передбачені заходи щодо будівництва, розширення та реконструкції полігонів ТПВ в районах області, придбання машин, установок та обладнання для збору, складування та видалення комунальних та небезпечних відходів.

У 4 кварталі 2011 р. на облаштування полігону твердих побутових відходів в смт Недригайлів (будівництво внутрішньогосподарських доріг, господарського двору та розвантажувальних майданчиків) з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти в сумі 213800,4 грн.

Дедалі складнішим стає вирішення питання пошуку нових придатних площ під полігони ТПВ в зв’язку з розвитком інфраструктури населених пунктів, а також негативним відношенням місцевого населення до розміщення полігонів поблизу території їхніх громад.

За даними районних державних адміністрацій офіційні приймальні пункти вторинної сировини діють лише в містах Суми, Конотоп, Краснопілля, Кролевець, Ромни та Шостка. На території інших районних центрів області приймальні пункти вторинної сировини не зареєстровані.

За даними Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації (дані статистичного звіту 1-тверді побутові відходи) у 2011 р. на розвиток сфери поводження з твердими побутовими відходами було витрачено 2042 тис. грн. З них було витрачено на будівництво полігонів – 200 тис. грн., реконструкцію полігонів – 64,8 тис. грн., оновлення парку спецавтотранспорту – 201 тис. грн., оновлення контейнерного парку – 139 тис. грн., інші витрати склали 1502 тис.грн. Але для вирішення питання запобігання перевантаження полігонів ТПВ та утворення значної кількості несанкціонованих сміттєзвалищ необхідне вжиття комплексу заходів, у т.ч. впровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів, підвищення рівня відповідальності за порушення правил поводження з ТПВ.

Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та агрохімікатами.

На даний час в області серед низки екологічних проблем особливо гостро стоїть проблема поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами (далі НЗП).

У кошторисі витрат обласного фонду ОНПС на 2011 р. були передбачені кошти на забезпечення екологічно безпечного збирання, перезатарювання, перевезення, зберігання хімічних засобів захисту рослин (далі - ХЗЗР) в сумі 386,0 тис. грн. Держуправлінням проведено відкриті торги на виконання вище значеного заходу, і визначено переможця. Але конкурсні торги були відмінені, тому що до участі подано менше двох пропозицій.

Також кошторисом видатків обласного фонду ОНПС у 2011 р. (з урахуванням залишку коштів 2010 р.) були передбачені кошти в сумі 2160,0 тис. грн. на забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення утилізації, видалення, знешкодження і захоронення ХЗЗР. Держуправлінням проведено відкриті торги, але учасники конкурсних торгів не відповідали кваліфікаційним критеріям, тому торги були відмінені. При повторному об’явленні конкурсних торгів до участі не було подано жодної заявки, тому тендер не відбувся.

З Державного фонду ОНПС у 2011 р. виділено кошти в розмірі 7200,0 тис. грн. на фінансування заходів з екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних та заборонених до використання ХЗЗР на території області. Ці кошти спрямовані на знешкодження за межами України ХЗЗР зі станції «Побєда» Жихівської с/р Середино-Будського району. Вивезено 284,522 тонн непридатних та заборонених до використання ХЗЗР та 35,528 тонн металобрухту (тара).

Крім того, за рахунок коштів ліквідатора підприємства СЗАТ «Червонослобідське» Недригайлівського району виконано роботи по перезатарюванню непридатних до використання ХЗЗР у кількості 3,250 тонн. У Сумському районі на території Стецьківської, Басівської, Хотінської, Юнаківської сільських рад було укладено договір та за власні кошти проведено роботи по перезатаренню непридатних до використання ХЗЗР у загальній кількості 20,311 тонн. На території Тростянецького району виконані роботи по перезатаренню непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, а саме на територіях: с.Печини – 6,387 т, та у с. Семериньки – 12,420 т.

З метою недопущення негативного впливу непридатних ХЗЗР на здоров’я людей та навколишнє середовище Держуправлінням виділено кошти на утримання складу на станції «Побєда» С.Будського району в розмірі 22,0 тис. грн.

Земельні ресурси

Земельний фонд Сумської області становить 2383.2 тис.га. Площа сільськогосподарських угідь складає 1699,6 тис.га, що становить 71,3% від загальної площі області і свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння та надмірну розораність орних земель. У природноу стані (ліси, води, болота) займають 558,7тис.га, що становить 23,4 %. Останнім часом спостерігається незначна тенденція щодо зменшення площі сільськогосподарських угідь та збільшення земель лісового фонду, що можна спостерігати в наведених даних таблиці № 17.

Порушені землі Сумської області налічують 2,75тис.га, з них відпрацьовані становлять 0,91тис.га. Рекультивація порушених та відпрацьованих земель походить повільними темпами, а в минулому році взагалі не проводилась.

В області налічується 220,19 тис.га еродованих та малопродуктивних земель, що становить 9,3% від загальної площі території. У складі еродованих земель обліковується 61,13 тис. га з середньо - та сильно змитими ґрунтами. Поряд з площинною ерозією досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Площа ярів складає 2,49 тис. га. Окремо виділяються яружно-балкові системи з інтенсивністю ерозії, що перевищує нормативи у 10-20 раз. Потребують консервації еродовані та малопродуктивні землі на площі 65,36 тис.га. з них проведено консервацію лише на площі 0,35тис.га, що свідчить про незначні обсяги проведених робіт у цьому напрямку.

З метою забезпечення розширення мережі територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Держуправлінням розроблено і внесено на розгляд сесії відповідні матеріали. Рішенням Сумської обласної ради від 18.11.2011 року «Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду Сумської області» оголошено 6 нових об’єктів природно-заповідного фонду: ландшафтний заказник «Образ» в Краснопільському районі (на площі 23,8 га), гідрологічний заказник «Шагова» в Глухівському районі (на площі 136,0 га), загальнозоологічні заказники «Попів Грудок» та «Оленкин» в Кролевецькому районі (відповідно на площах 167,5 га та 99,2 га), ботанічну пам’ятку природи «Ракіта» в Кролевецькому районі (на площі 21,0 га) та дендрологічний парк «Дендропарк Конотопського лісгоспу» в м. Конотоп (на площі 1,0 га).

Внаслідок заселення стовбуровими шкідниками в лісовому фонді області намітилась негативна тенденція до масового всихання ялинових насаджень.

В північній частині області внаслідок значних площ вирубки соснових лісів і їх відновлення шляхом створення монодомінантних за складом лісових культур відбувається збіднення видового складу трав’яної рослинності, погіршуються умови перебування борової дичини.

Створення захисних лісових насаджень на деградованих землях, прибережних і полезахисних лісових смуг лімітоване фінансовими можливостями лісогосподарських підприємств і здійснюється в обсягах, які менші від науково-обґрунтованих потреб у захисних лісових насадженнях.

Відсутність єдиної затвердженої методики обліку мисливських тварин, значно ускладнює контрольні перевірки їх чисельності, яку надають користувачі мисливських угідь, і негативно впливає на об’єктивність встановлення лімітів на полювання.

Відсутність коштів в органів місцевого самоврядування на проведення робіт по інвентаризації природоохоронних об'єктів та винесеня їх в натуру.

Не надання погоджень Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ОКАП «Сумиоблагроліс» на включення земель лісового фонду до проектованих національних природних парків, що створюються відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків» від 27.08.2008 №774/2008 значно стримують розвиток екологічної мережі області..

Зменшення довіри населення до нових (тих, що планується створити) об’єктів природно-заповідного фонду.

Відсутність затвердженої методики формування національної екологічної мережі, зокрема немає порядку включення територій до списків територій та об’єктів екомережі.

Відсутність фінансування заходів по охороні та утриманню заповідних об’єктів, як загальнодержавного так і місцевого значення, які нікому не передані в користування.

Заборона мисливства в заказниках та в усіх зонах національних природних парків викликає негативне ставлення населення до створюваних НПП.

ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ РОЗДІЛІВ