2014 руденко валентина Іванівна

• 
  «Але ж муки ці солодкі...» «Живлюща смерте...»
  
• 
  «Втіхо навісна...»
  
• 
  « Палаю в стужу...»
  
• 
  « В спеку весь дрижу...»
  

- Що таке кохання. Наведіть приклади афоризмів про кохання.

Зрозуміти значення даного слова, почуття робили спро­бу поети, письменники, науковці:

Святий апостол Павло в листі до коринфян наділив любов такими характерними рисами: „любов довготер­пелива, любов лагідна, любов не заздрить, любов не за­дається, не горда, не поводиться нечемно..., а тішиться правдою, усе покриває, всьому вірить, завжди надіється, все зносить".

(Всупереч середньовічній церкві, яка засуджувала зем­не кохання, приймаючи лише любов людини до Бога, Пет­рарка доводить, що кохання до земної жінки не гріховне).

Асоціативний кущ «Кохання в творах Петрарки».

Кохання —«біль, що в душу вник», «Ерота сила», «лук і стріла, що серце поразила», «рана», «добро», «скорбота нищівна», «зло», «муки солодкі», «живлюща смерте», «втіхо навісна», «не­наче в просторінь морську безкраю, в човні хисткому рушив без керма», «про мудрість тут і думати дарма».

(Сонет № 61

Благословенні будьте, день і рік,

І мить, і місяць, і місця урочі,

Де спостеріг я ті сяйливі очі.

Сонет № 267

Де погляд ніжний, де чарівний вид?

Де постать горда, де струнка постава?

Де мова та бентежна й величава...

Сонет №19

На свій костер ступаю доброхіть.

Я сліпну в чистім сяєві Мадонни.

Сонет № 131

Щоб співчуття в сльозах її горіло,

В очах її, де світло я знайшов,

Щоб ворухнулись від жадань жадливо,

Немов троянди на снігу, вуста,

Зубів відкривши мармурове диво.)

• 
  Які художні засоби використовує Ф. Петрарка, змальовуючи Лауру? (Порівняння: душа, мов зоря, вуста, немов троянди; епітети: ніжний погляд, сміливі очі, горда постать, висока і гід­на душа; метафору: чисте сяєво Мадонни; градацію: і мить, і місяць, і місця урочі)
  
• 
  Чи тільки за незрівнянну вроду, квітучу молодість любив поет Лауру? Порівняйте співвідношення реального та ідеаль­ного в описах Лаури. (Петрарка оспівує не тільки зовнішню, а й внутрішню, духовну красу Лаури: чистоту помислів, мо­ральну висоту, «честь сеньйори», ангельську святість, високу і гідну душу, «чисте сяєво Мадонни»; саме ця святість освіт­лює обличчя Лаури мовби зсередини. Та хоч Лаура безмірно ідеа­лізується, згідно з попередньою традицією, вона постає вже як реальна жінка, із реальними земними рисами: світле волосся, темні очі, струнка постава, рожеві вуста.)
  

♦ Який із портретів більше схожий на Лауру?

• Евристична бесіда.

— Петрарка — засновник нової поезії, людина, яка наважилася запалити полум'я не так божественно­го, як земного, людського почуття. Як ви вважаєте, чи не помиляються ті, які називають поета «співцем кохання»?

(Як ніхто з його попередників, він наблизився до зобра­ження реального земного почуття. Кохання його прино­сять радість і біль, захоплення і страждання. Саме в цьо­му, на думку поета, перевага земного кохання перед небесним, бо тільки так людина може відчути повноту життя. Поет аналізує і свій внутрішній світ, замислюєть­ся над незбагненною складністю душі людини).

— Охарактеризуйте ліричного героя сонетів Пет­рарки й порівняйте його з героями рицарської поезії (зокрема Дж. Рюделя). У чому полягає принципова різниця між ними ?

Учитель. Новаторство Петрарки полягає в тому, що він не лише створює образ коханої, а й розкриває внутрішній світ свого героя, який любить і страждає. Він творець нової, психологічної лірики, що стала дорогоцін­ним внеском у скарбницю світової поезії. Поетичний тріумф Лаури був одночасно й тріумфом Петрарки. Не випадково в «Книзі пісень» ім'я Лаура (Байта) так тісно пов'язане зі словом лавр. Часом стирається навіть межа, що відокремлює Лауру від дерева слави, прекрас­на жінка перетворюється на символ земної слави для по­ета. Вона вінчає його чоло гілкою зеленого лавра, і через тисячу років люди пам'ятатимуть про співця Лаури.

• 
  В чому полягають особливості створення образу Лаури у віршах Петрарки? (Ідеалізація, вживання штампів у описові зовнішності).
  

1. 
   «Флоренція, ти ірис ніжний...» —сказав російський поет О. Блок, який відвідав це давнє італійське місто 1909 року. Усіх, хто бачив це місто, зачаровувала краса чисельних старо­винних соборів, розкішних палаццо, у яких колись мешкали ба­гаті флорентійці, а нині туристи з усього світу дивуються розкоші інтер'єрів, майстерності творців дивовижних фресок і вітражів, картин і скульптур.
   

♦ Чи знайоме вам це ім'я? Де ви з ним зустрічалися? {Дж. Боккач­чо — перший біограф Данте, дав його комедії назву «Божественна», учень та шанувальник творчості Ф. Петрарки.)

2. 
   Рольова гра «інтерв'ю з Джованні Боккаччо»
   
3. 
   Хронологічна таблиця .
   
4. 
   Ознайомлення зі збіркою новел Дж. Боккаччо «Декамерон» (1348-1351) (Учитель робить повідомлення, учні стисло записують у зо­шити.)
   

Пампінея (від лат. «пишна», «розкішна»);

Ф'ямметта (від італ. «вогник», таке ім'я носила кохана Боккаччо):

Філомена (від гр. «любителька співів»);

Емілія (від лат. «ласкава»);

Лауретта (зменшено-ласкава форма від Лаури, Лаурою звали ко­хану Петрарки);

Неїфіла (від гр. «вперше закохана»);

Елісса, чи Еліза (так давні греки називали фінікійську богиню, яка заснувала величне місто Карфаген; римляни називали її Дідоною (за легендами, Дідона була коханою троянця Енея));

Панфіл (від гр. «охоплений коханням»);

Філострат (від гр. «згублений коханням»);

Діоней (від гр. «син Діони», титаніди, яка жила в океані й по­родила богиню любові та краси Афродіту; тобто Діоней — брат Афродіти).

Усі десять оповідачів носять умовні, але значущі для автора імена.

1. Сонет, поема, канцона, роман.

2. «Божественна комедія», «Канцоньєре», «Пісня про Роланда», «Дон Кіхот».

3. Данте, Петрарка, Джауфре Рюдель, Сервантес.

1) Цирульник, священик, ключниця, Дон Кіхот. (Були проти рицарських романів.)

2) Каторжани, пастух, рицар, Дульсінея. (Цих героїв рятував Дон Кіхот.)

3) Росінант, Дон Кіхот, Дульсінея Тобоська, Хризостом. (У цих героїв — вигадані імена.)

2. Цікаво!

- «Дон Кіхот» за кількістю мов, якими він був перекладений, поступається лише Біблії.

- Роман був задуманий як пародія на середньовічні рицарські романи.

- У творі 660 персонажів.

- У центрі роману — подорож ідальго Дон Кіхота разом зі зброєносцем Санчо Пансою Іспанією XVI століття з метою захисту всіх бідних та знедолених.

- Що найбільше любив робити Алонсо Кіхада? (Читати рицарські романи)

- Яка ідея виникла в голові ідальго? (Зробитись мандрівним рицарем.)

- Що вважав за необхідне підготувати Кіхада?

3. Іспанський філософ Хосе Ортеґа-і-Ґассет вважав, що «десь на небесах Сервантес, творець “Дон Кіхота”, із сумною посмішкою очікує на того, хто народиться, щоб зрозуміти його». Чому, на вашу думку, задум письменника може бути зрозумілим не всім? (Від самого початку роману автор висловлює своє ставлення до головного героя як до людини схибленої, причому це підкреслюється ним неодноразово. Це дивує читача, тому що головний герой твору, як правило, носій певної авторської ідеї, а не просто божевільним.)

Щоб зрозуміти задум письменника, потрібно продовжити читання роману.

4. Поясніть, що означали у житті Сервантеса або його героя Дон Кіхота ці слова.

Ідальго → ... (соціальний статус автора і героя);

Аквавіва → ... (кардинал, в якого служив Сервантес);

Родріго → ... (рідний брат письменника, з яким він потрапив у полон);

в’язниця → ... (місце, де була розпочата робота над романом «Дон Кіхот»);

Біблія → ... (єдина книга, що поступається «Дон Кіхоту» за кількістю мов, якими була перекладена);

дві → ... (частини має роман Сервантеса);

шістсот шістдесят → ... (персонажів у романі);

Росінант → ... (ім’я, яке дав Дон Кіхот своєму коню);

Дульсінея → ... (так називає свою «обраницю» головний герой);

Кіхано → ... (справжнє ім’я Дон Кіхота).

5. Розповідь про подвиги Дон Кіхота Виразне читання вірша С. Маршака «ДОН КІХОТ» Про який подвиг героя йдеться у вірші? (Бій із вітряками)

- Розкажіть про вчинки Дон Кіхота, які він вважав подвигами. Чи є вони такими насправді? Аргументуйте свою думку.

II розділ

Дон Кіхот виїжджає у путь, але нічого незвичайного з ним не трапляється. Лише надвечір він потрапляє до корчми, де його поява викликає здивування і сміх.

Дон Кіхот живе у своєму, вигаданому світі. Доведіть це, заповнивши таблицю.

Прагнучи висвятитися на рицаря, Дон Кіхот усю ніч стереже свої риштунки на жолобі біля колодязя. Спроби погоничів напоїти своїх мулів були сприйняти ним як образа, і почалася бійка. Корчмар, аби запобігти новим жертвам, висвячує героя на рицаря.

— У чому пародійність цього висвячення? (Корчмар читав не молитву, а щось бурмотів за видатковою книгою, відпустив «рицареві» потиличника, допомагали йому молодчики. Взагалі ніхто з учасників «церемонії» достеменно не знав, як вона повинна відбу-

ватися.)

IV розділ

Дон Кіхот заступається за пастуха Андреса, якого тяжко карає його господар. Андрес страшенно вдячний Дон Кіхотові, але як тільки той залишає господаря і пастуха, все знову стає так, як і було. Довірливий рицар вважав, що чесного слова господаря буде досить. Проте він помилявся.

V розділ

Потрапивши додому, Дон Кіхот розповідає про боротьбу з десятьма велетнями. Насправді ж рицар, зустрівши торговців, почав вимагати від них засвідчення, що найпрекраснішою жінкою на землі є Дульсінея Тобоська. Закінчилося все побиттям Дон Кіхота, який так і не зрозумів недоречності своїх вимог.

- Чому герої роману — священик та цирульник — спалюють книжки Дон Кіхота? Чи не варварство це? (Спалювати книжки — неприпустимо, але герої роману пояснюють собі, що роблять це заради Дон Кіхота, який зовсім з’їхав із глузду. Герої уважно передивляються всі книжки і залишають ті, які справді мають художню цінність.)

- Що вплинуло на рішення Санчо Панси супроводжувати Дон Кіхота? (Бажання стати губернатором острова.)

- Що незвичайного було у цьому зброєносцеві? (Він подорожував верхи на віслюку.)

VIII розділ

- Чому Дон Кіхот вирішив битися з вітряками? (Вважав їх за велетнів.)

- Що радить йому Санчо Панса? (Радить отямитися і не плутати вітряки з велетнями.)

- Які риси виявляє Дон Кіхот під час своїх подорожей? (Сміливість, справедливість, необережність, відірваність від реального життя...)

- Поясніть думку Ф. Крівіна щодо головного героя роману Сервантеса (за мініатюрою «Доспехи Дон Кихота»). «Между доспехами и успехами Дон Кихот выбирает доспехи.

Другие выбирают успехи, потому что мода на доспехи давно прошла. Мода на доспехи обычно либо прошла, либо ещё не пришла. А на успехи — всегда сохраняется».

(Дон Кіхот обирає обладунки, а не успіхи через те, що для нього головне — дія, а не результат. Мода на обладунки не зберігається, тому що бути діяльним та боротися за справедливість важко та небезпечно. Набагато легше прагнути лише успіхів.)

6. Тест (за розділами XI, XII, XIII, XIX, XXII)

1) Чому Дон Кіхот прославляє золотий вік історії людства?

а) Люди тоді ні в чому не мали нестатку;

б) люди не знали тоді слів твоє і моє; все було спільним;

в) люди були щасливими у той час.

2) Як козопаси поставилися до мандрівників?

а) Прогнали їх;

б) заспівали їм;

в) пригостили ще й розважили героїв.

3) Через що помер молодий пастух-студент Хризостом?

а) Його загриз вовк;

б) його вбили грабіжники;

в) через нерозділене кохання.

4) Як звали кохану Хризостома?

а) Марсела;

б) Дульсінея;

в) Олалья.

5) Як поставився Дон Кіхот до каторжан?

а) Визволив їх;

б) прочитав їм проповідь;

в) наказав наглядачам пильно стежити за ними.

6) Яким чином відреагували каторжани на прохання Дон Кіхота розповісти цю історію Дульсінеї з Тобосо?

а) Подякували рицарю і пообіцяли виконати його прохання;

б) вибачилися за те, що не зможуть поїхати до Тобосо;

в) закидали Дон Кіхота і Санчо Пансу камінням.

7) Вогні, схожі на чисельні зірки, навели Санчо Пансу на думку, що це...

а) чарівники;

б) привиди;

в) велетні.

8) Що подумав Дон Кіхот, побачивши похоронну процесію?

а) Потрібно помститися за смерть рицаря;

б) потрібно пропустити процесію;

в) ці люди заслуговують на співчуття.

9) Яке ім’я дав Дон Кіхоту Санчо Панса?

а) Рицар левів;

б) Алонсо Добрий;

в) Рицар Сумного Образу.

7. Складання характеристик героїв роману «Дон Кіхот»

Дон Кіхот	Санчо Панса
Дон Кіхот — бідний ідальго, який зовсім втратив здоровий глузд, без міри начитавшись низькопробних рицарських романів. Вигадавши нове ім’я собі, своїй шкапі, знайшовши кумедні старі обладунки, він вирушає у мандри Іспанією XVII століття, щоб захищати ображених та пригноблених. Його мета благородна і добра, але герой викликає у співвітчизників лише сміх та нерозуміння. Дон Кіхот живе у своєму вигаданому світі рицарства і не хоче бачити реалій сучасного йому життя. Мабуть, через те його добрі наміри часто-густо не допомагають, а лише шкодять людям і йому самому. Дон Кіхот — добрий і справедливий, діяльний та самовідданий. Він не потребує визнання інших, бо абсолютно переконаний у своїй правоті	Санчо Панса — бідний селянин, «багатий на дітей і бідний на статки», який погодився мандрувати із Дон Кі- хотом у ролі зброєносця. Він — про- тилежність своєму господареві майже в усьому. Санчо Панса погодився на подорож із Дон Кіхотом лише через обіцянку останнього зробити його губернатором острова, тобто з корис- ливим мотивів, а не заради ідеї. Санчо не вміє читати й писати, проте є вті- ленням народної мудрості, яка вчить бути обережним і не наражатися на небезпеку без поважної причини. Так, власне кажучи, Санчо Панса і на- магається вчиняти, тим більше, що, порівняно із Дон Кіхотом, він досить боязкий, чого не приховує. Ставши «губернатором», Санчо Панса прагне правити справедливо, як на- вчав його Дон Кіхот
Як впливають герої один на одного?
Дон Кіхот стає обережнішим, вра- ховує реалії життя, всотує «народну мудрість»		Санчо Панса захоплений ентузіазмом Дон Кіхота, стає менш корисливим, більш сміливим, справедливим

8. Робота з уривками літературознавчих статей

«Дон Кіхот і Санчо Панса — досконале вираження контрасту між ідеалізмом і матеріалізмом, альтруїзмом та егоїзмом, які борються у людській душі. Дон Кіхот і Санча Пансо — втілення вічних поривань людини у вись та її вічної прикутості до землі, вічного контрасту між поетичними захопленнями та прозаїчними буднями людського життя, між великою і безмежною вірою людини та її обмеженою твердістю». Ф. Бутервек

«Дон Кіхот — символ віри людини у правду і добро, його вічного прагнення до прекрасного та ідеального, його необхідності переважити тверезий практицизм маси, яку втілює у собі образ Санчо Панси». Г. Гейне

Висловіть своє враження від прочитаних уривків. Які з думок критиків здаються вам найцікавішими? Запишіть їх.

Образ Дон Кіхота прийнято називати вічним образом, як, наприклад, образи Прометея, Гамлета, Фауста, Дон Жуана. Що ж таке вічний образ? (Вічним називають такий образ, в якому з надзвичайною глибиною узагальнення відображено вічні риси людської природи, що визначають характерні почуття, думки, пошуки, конфлікти, які постійно повторюються в історії людства. Образи, що виникли на міфологічній основі чи створені на конкретному історичному й національному ґрунті, виходять за межі своєї епохи і стають засобом філософського осмислення буття. Вічні образи — Прометей, Гамлет, Дон Жуан, Дон Кіхот, Фауст).

Кожен із них уособлює певний комплекс вічних людських властивостей. Зберігаючи своє історичне значення, вічні образи набувають і значення загальнолюдської категорії. Які?

Образ Дон Кіхота прийнято називати вічним образом, як, наприклад, образи Прометея, Гамлета, Фауста, Дон Жуана. Що ж таке вічний образ?

„Дон Кіхот” – вічний. Як вічний цей світ.І роки невладні над ним. На думку Раміро де Маесту, іспанського філософа і публіциста, Дон Кіхот є символом і „прототипом любові, найвищої космічної любові, любові на всі часи”.

1. 
   Дон Кіхот.
   
2. 
   Справедливий, мудрий.
   
3. 
   Мріє, подорожує, вірить.
   
4. 
   Відважний борець за справедливість.
   
5. 
   Лицар.
   

«Кожна епоха по-своєму читала сервантівський роман і по-різному трактувала образ Дон Кіхота. Він викликав інтерес людей різних націй та епох. Вража­ючим є такий факт: аби прочитати цей твір в оригі­налі, І.Тургенєв, котрий вільно володів німецькою, французькою та англійською, у 1847 р. почав вивчати іспанську мову.

Із віршів про Дон Кіхота можна укласти цілу антологію, до якої ввійдуть поезії М. Астаф'єва, М.Асєєва, П.Антокольського, І.Бурсова, Н.Григор'єва, С.Маршака, В.Полякова, В.Сидорова, М.Тихонова, Ю.Друніної, Б.Окуджави, Л.Первомайського та ін.

«Дон Кіхоту» пощастило на ілюстраторів. У живо­писі образи цієї вічної книги втілили іспанці Зулоагу, Ф.Гойя, П.Пікассо, С. Далі, англієць У.Хогарт, фран­цузи Г.Доре, О.Дом'є, Е. Делакруа, Т.Жоанно, сло­вак Ц.Маєрнік, росіяни В.Сєров, Г.Єпіфанов, Ф.Константинов, С.Бродський, Кукринікси, українські ,митці Б.Крюков та О.Петрова.

У музиці за мотивами «Дон Кіхота» написано по­над 100 творів різних жанрів, це симфонічні поеми, опери, балети, оперети, мюзикли таких відомих ком­позиторів, як іспанці Е.Альфтер, Х.Родріго, англійці Г.Перселл, Д.Ейрес, французи Ж.Ібер, М.Равель, німці Г.Тельман, Д.Дітперсдорф, італійці Д.Паізіелло, А.Сальєрі, Д.Рісторі, Н.Піччіні, росіяни А.Рубінштейн, М.Матюшин, чехи Я.Вейнбергер, Я.Доубрава, українець В.Кирейко.

Світової слави набули опери «Дон Кіхот», постав­лені у кращих театрах Європи — Н.Піччіні (Неаполь,1770), С.Майра (Венеція, 1796), М. Гарсіа (Нью-Йорк, 1827), Р.Гепард (Лондон, 1945), а також балети В.Геріха (Берлін, 1840), Д.Макфаррена (Лондон, 1846), Лукантіні (Мілан, 1884), Л.Мінкус (Санкт-Пе­тербург, 1869, постановка М.Петіпа). І сучасні композитори беруться за втілення образів роману Сервантеса – цікаві знахідки належать Ґ.Гладкову, А.Животову, О.Журбіну, Д.Кабалевському, К.Караєву, А.Петрову, Т.Хреннікову, а мюзикл американця Мітчела Лі «Людина з Ламанчі» завою­вав Новий Світ, ставши театральним бетселлером на Бродвеї.

Уживаючись в образ мандрованого рицаря, Шаляпін власноруч зробив чимало замальовок і сконст­руював собі грим: «Я дав йому гостру борідку, на лобі звихрений фантастичний чубок, видовжив його фігуру і поставив на слабкі, тонкі, довгі ноги. І дав йому вуса — смішні, мабуть, але вони мали прикра­шати обличчя іспанського рицаря... І шолому ри­царському, і латам протиставив добре, наївне, дитяче обличчя, на якому і посмішка, і сльози, і судома страждання виходять особливо зворушливими»

«Першим відкрив українському читачеві «Дон Кіхота» І.Франко. 1891 р. він написав віршований пе­реказ кількох окремих епізодів твору під назвою "«Пригоди Дон Кіхота». Тоді ж у статті «Сила землі в . сучасному романі» Великий Каменяр назвав «Дон Кіхота» одним з найславетніших та найпопулярніших творів людського духу. Це «сатира на романтичні та далекі від дійсного життя лицарські повісті, якими кілька сот літ зачитувалася вся Європа, поглиб­люється і розширюється тут ступенево у великий ма­люнок боротьби між благородними поривами чуття та твердою дійсністю, між поезією та прозою життя. Тому «Дон Кіхот» має безсмертну вартість в історії духовного розвою вселюдськості і по заслузі зробився

улюбленою книжкою для всіх освічених людей».

Пізніше роман був перекладений В. Самійленком, проте він безслідно зник у Чернігові в буревії 1919 р. Про цю трагічну втрату написав Микола Зеров у сонетоїді «Самійленко»: «І Дон Кіхот його, попалений Чекою...» Ще один крок на шляху наближенню сервантівського шедевру до українського загалу зробив М. Іванов, брат відомого книгознавця й бібліографа Юра Чеженка. Це був неповний переклад, котрий пе­режив два видання — 1927 та 1935 рр. Доля автора була менш щасливою; він безслідно зник у лабетах сталінських таборів.

1955 р. побачив світ переклад Б.Козаченка та Є.Кротевича, котрі зробили його не з оригіналу, а з російського перекладу. Як зазначає теоретик ук­раїнського перекладацтва Г.Кочур, вони так сумлінно відтворювали цей «оригінал», що навіть ко­ли траплялись їм якісь специфічні формули — прислів'я та примовки, якими, мов з торби, сипле Санчо Панса, то замість відшукати український відповідник, вони калькували російський тексті Єди­не, що в цьому перекладі було на високому рівні, то це віршовані вставки, зроблені І.Лукашем.

А через 40 літ з'явився повний переклад роману, що увінчав довготривалу працю Миколи Олексійовича Лукаша. У ньому щасливо поєднались його бездоганне знання мови оригіналу, віртуозне володіння всіма скар­бами рідного слова, великий життєвий досвід та ще якась духовна близькість автора до обох головних ге­роїв роману. Недарма в колі друзів Лукаша називали Дон Кіхотом. Близький він був до Сервантеса навіть зовнішньо — у часи війни отримав поранення в ліву ру­ку й майже не володів нею. Так само мав незборений дух, безкомпромісність та звитяжну сміливість, коли вступав у бій з новітніми злими «велетами», відстоюю­чи українську мову, літературу й культуру.

Проте Майстру не вдалося завершити переклад, цю працю продовжив його учень — Анатоль Перепадя.

15. Пояснення слів: “Кожна людина є трішки Дон Кіхотом” В. Бєлінський

В кожному з нас живе Дон Кіхот – людина, готова по першому ж поклику безкорисливо прийти на допомогу тим, хто попав в біду. Просто в одних це почуття заховано глибоко в серці і пробудити його досить тяжко,а в інших Дон Кіхот завжди поруч, досить тільки позвати і благородній рицар появиться, щоб допомогти скривдженим. Не бійтесь бути донкіхотами.

Ми закінчуємо вивчати роман М. де Сервантеса. Хто ж ви – Дон Кіхоте Ламанчський? У кожного з нас цей герой викликає різні емоції. Хтось захоплюється його мужністю та шляхетністю, когось він дратує своїми наївними мріями та ідеями. Це не є дивним – адже всі ми різні. Та, як би там не було, нас вражає цей лицар та мудрець величезною добротою та людяністю. І, мабуть, допоки житимуть диваки, готові пожертвувати собою заради ідеї, добро існуватиме на землі.

Минають століття, змінюються покоління, а роман славетного іспанця продовжує жити.

У 1605 році, коли книгу перевидали у Валенсії, на титульному аркуші з’явилася маленька фігурка вершника, що мчить уперед. Його меч готовий для вічної боротьби зі злом. Образ Дон Кіхота живий, і кожне нове покоління намагається зрозуміти його, знайти щось цікаве для себе.

Хто каже, що вмер Дон Кіхот?

Цьому ви, будь ласка, не вірте!

Бо він не підвладний ні часу, ні смерті –

В новий вирушає похід!

Ю. Друніна
16. «Впізнай героя за описом»

№ 1

Вона прекрасна, як янгол, її очі, як зорі, душа чиста і благородна, вона — взірець для усіх людей. Навіть після її смерті захоплення нею і преклоніння перед нею не зникає. (Лаура)

№ 2

Він простий, бідний селянин, у якого багато дітей і мало грошей. Він дуже практичний, в усьому вбачає насамперед вигоду. Далекий від романтичних переживань та ідейних вчинків. Боязкий та обережний, зовсім не створений для небезпечних пригод. Неграмотний, не вміє читати й писати. (Санчо Панса)

№ 3

Вона проста селянка, добра та не дуже щаслива. Здатна викликати до себе якщо не кохання, то принаймні бажання поклонятися їй. (Дульсінея Тобоська)

№ 4

Він — загадка для своїх сучасників. Дехто вважає його несповна розуму, інші поважають його за доброту та благородство вчинків. Сам він вбачає мету свого життя у захисті знедолених та скривджених, у «виправленні» кривди життя. (Дон Кіхот)
17. Контрольна робота.

I варіант

1. Дайте визначення сонета. (2 бали)

2. Випишіть особливості доби Середньовіччя, закінчивши схему.

(Радість і краса земного життя; центр Всесвіту — Бог; героїчний епос; гуманізм; міжусобні війни; центр Всесвіту — людина; упадок економічного розвитку; нові наукові відкриття; бурхливий економічний розвиток; рицарська лірика. )(3 бали)

3. Тест.

1) Петрарка був не лише поетом, але й...

а) істориком;

б) художником;

в) філософом.

2) Роки життя Петрарки:

а) 1313–1375 рр.;

б) 1265–1321 рр.;

в) 1304–1374 рр.

3) Найзнаменитіший твір Петрарки:

а) «Книга пісень»;

б) «Нове життя»;

в) «Лист до нащадків».

4) Які випробування випали на долю Сервантеса?

а) Полон;

б) поранення;

в) служба у кардинала.

5) Де була розпочата робота над «Дон Кіхотом»?

а) В армії;

б) у полоні;

в) у в’язниці.

6) За кількістю перекладів роман «Дон Кіхот» поступається лише...

а) «Пісні про Роланда»;

б) Біблії;

в) «Божественній комедії».

(3 бали)

4. Уявіть себе художником. Опишіть обкладинку до роману М. Сервантеса «Дон Кіхот». Поясніть, чому вона має виглядати саме так. (4 бали)

II варіант

1. Дайте визначення роману. (2 бали)

2. Випишіть особливості доби Відродження, закінчивши схему.

(Радість і краса земного життя; центр Всесвіту — Бог; героїчний епос; гуманізм; міжусобні війни; центр Всесвіту — людина; упадок економічного розвитку; нові наукові відкриття; бурхливий економічний розвиток; рицарська лірика.) (3 бали)

3. Тест.

1) Петрарка мріяв про відродження:

а) Флоренції;

б) Риму;

в) Ареццо.

2) Петрарка був увінчаний лавровим вінком:

а) королем Сицилії;

б) Паризьким університетом;

в) Римським сенатом.

3) Кому присвячена збірка поезій «Канцоньєре»?

а) Беатріче;

б) Лаурі;

в) Дульсінеї Тобоській.

4) Роки життя Сервантеса:

а) 1547–1616 рр.;

б) 1564–1616 рр.;

в) 1313–1375 рр.

5) Скільки персонажів у романі «Дон Кіхот»?

а) 600;

б) 450;

6) Роман «Дон Кіхот» був задуманий як пародія на...

а) рицарську поезію;

б) рицарські романи;

в) історичні романи.

4. Уявіть себе художником. Опишіть обкладинку до збірки Ф. Петрарки «Книга пісень». Поясніть, чому вона повинна виглядати сааме так. (4 бали)

Укажіть правильну відповідь:

1. До якої історико - культурної епохи належить творчість Шекспіра та Сервантеса:

а) Середньовіччя;

б) Ренесансу;

в) Раннього Відродження;

г) Пізнього Відродження?

2. До якого жанру драматургії належать твори Шекс­піра "Ромео та Джульєтта", "Гамлет":

а) трагедії;

б) комедії;

г) феєрії?

3. Який герой є носієм ренесансних ідеалів у трагедії"Гамлет":

а) Гамлет; б)Офелія; в)Гертруда; г)Клавдій?

4. Яка центральна проблема роману "Дон Кіхот":

а) прагнення до перемоги над пристрастями;

б) конфлікт між ідеалом та дійсністю;

в) утвердження ідеї права людини на щастя;

г) висміювання лицарства?

5. Який характер має роман Сервантеса "Дон Кіхот" як епос іспанського життя:

а) трагічний;

б) комічний;

в) трагікомічний;
г) драматичний?

6. До якого різновиду належить роман "Дон Кіхот":

а) рицарського роману;

б) пародії на лицарський роман;

в) гумористичного роману;

г) сатиричного роману?

7. Яка структура англійського сонета:

а) 4,4,4,2; 6)2,4,4,4;

в) 4, 4, 3,3; г) 3, 3,4,4?

8. Які почуття оспівуються в сонетах Шекспіра:

а) кохання;

б) дружби;

в) кохання і дружби;

г) кохання і ненависті?

9. Який сонет Шекспіра співзвучний з трагедією "Гам­лет":

а) 55 ("Державців монументи мармурові");

б) 66("Стомившися, вже смерті я благаю");

в) 121 ("Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого");

г) 130 ("її очей до сонця не рівняли")?

10. Що таке "шекспірівське питання":

а) питання "Бути чи не бути", поставлене в трагедії "Гамлет";

б) питання авторства творів Шекспіра;

в) питання пізнання зла людиною;

г) питання про те, кому присвячені сонети Шекспіра?

11. Які мотиви є провідними в трагедії "Гамлет":

а) соціальні;

б) любовні;

в) побутові;

г) філософсько-моральні?

12. Чому "Гамлет" вважається інтелектуальною траге­дією:

а) в ній розглядаються питання освіти;

б) автор порушує питання значення людського ро­зуму та інтелекту;

в) у ній розглядаються проблеми сенсу людського буття;

г) головний герой є високоінтелектуальною особистістю?

13. Установіть послідовність трагічних подій в Тамлеті":

А смерть Гамлета;

Б самогубство Офелії;

В вбивство Короля — батька Гамлета;

Г смерть Королеви.

14. Установіть відповідність між фразами із трагедії Шекспіра та персонажами, яким вони належать:

1. 
   Ти язику не доручай думок, / А Гамлет
   

2. 
   На щастя, ми щасливі не надмірно В Розенкранц
   
3. 
   Весь світ — в'язниця Г Гільденстерн
   
4. 
   Бути чи не бути Д Полоній
   

15. Установіть відповідність між творами Шекспіра та жанрами, до яких вони належать .

1. 
   «Гамлет» А комедія
   
2. 
   « Приборкання норовливої» Б трагедія
   
3. 
   «Буря» В роман
   

Д поема

1. 
   Виконайте одне із завдань на вибір:
   

1. 
   Складіть план порівняльної характеристики Дон Кіхота і Гамлета.
   
2. 
   Поясніть один із шекспірівських афоризмів із тра­гедії "Гамлет".
   

«Увесь світ лицедіє...» Як ви розумієте ці слова? Чому їх було написано на театрі Шекспіра?

2. Завдання «Хто є хто?» (Знайомство з героями трагедії.)

- Яка подія приголомшила офіцерів королівської варти? (Поява Привида)

- Від кого про це дізнався Гамлет? (Від свого друга Гораціо)

- Як складаються на цей момент стосунки Гамлета та короля і королеви? Наведіть цитати, прокоментуйте їх.

- Про що дізнається Гамлет від Привида? (Гамлет дізнається, що його батько помер не від укусу змії, як було оголошено у королівстві, а від отрути, яку влив у вухо королю Клавдій, коли той спав у саду.

«Так я во сне от братственной руки

Утратил жизнь, венец и королеву…»

Привид закликає принца до помсти, але просить його пощадити матір, яка не причетна до смерті чоловіка.)

- Що вирішує Гамлет?

- Які стосунки складаються між Гамлетом та Офелією? (Гамлет та Офелія кохають одне одного. Принц неодноразово освідчувався дівчині, вона відповідає йому взаємністю.)

- Як реагує на ці стосунки батько Офелії, Полоній? (Він закликає дочку бути менш довірливою, не вважати закоханість Гамлета за справжнє почуття і забороняє їй зустрічатися з принцом, оскільки у них все одно немає майбутнього: «Принц Гамлет — принц, он вне твоей звезды».)

- Що відповіла Офелія Полонієві на ці слова? (Вона погоджується як слухняна дочка.)

— Яку мету має перед собою герой? (Помститися за смерть батька, тим самим «вилікувати» час, виправити кривду, покарати злочинця.)

- Яка звістка схвилювала членів королівської сім’ї? (Гамлет став несповна розуму.)

- Назвіть причину божевілля принца на думку Полонія. (Полоній вважав, що Гамлет збожеволів через кохання до Офелії.

- Навіщо король посилає Розенкранца та Гільденстерна до Гамлета? Чи розуміє це принц? (Король посилає друзів дитинства Гамлета до нього з метою з’ясувати причини його нинішнього стану. По суті, вони виконують роль шпигунів, служачи королю та зраджуючи Гамлета. Принц здогадується про це. Розенкранц і Гільденстерн не приховують, що діють за наказом Клавдія.)

- Як Гамлет пояснює зміни у своєму настрої? (Монолог Гамлета, сцена 2)

- Про що свідчать виписані цитати? (Раніше Гамлет був щасливою людиною, яка була у захопленні від навколишнього світу та людей. Але все це у минулому. Глибоке розчарування призвело до радикальних змін у світосприйнятті героя: тепер він бачить світ у чорних тонах, і ніщо не радує його.)

- Як поставився Гамлет до приїзду акторів у Ельсинор? (Принц зацікавився цією подією, більш того, він запропонував одному з акторів вивчити монолог, складений ним самим, та вставити його у п’єсу.)

- За що картає себе Гамлет? (Гамлет починає монолог різкими й образливими словами щодо себе самого: «что за дрянь я, что за жалкий раб!»; потім називає себе «тупой и вялодушный дурень; мямлю, как ротозей, своей же правде чуждый, и ничего сказать не в силах»; зауважує: «ведь у меня и печень голубиная — нет желчи, чтоб огорчаться злом».

- Чому для Гамлета важливо побачити реакцію короля? (Герой не може бути абсолютно впевненим у словах Привида: а раптом це дух диявола, що спокушає його таким чином. Тому Гамлет хоче перевірити самотужки та переконатися у тому, що Клавдій — убивця:

— Навіщо Гамлетові потрібно було удавати з себе божевільного?

- Чи був Гамлет божевільним?

- Навіщо принц вирішив «одягти» маску божевілля?

- Чи були у Гамлета причини для того, щоб втратити розум? (Так, на долю молодого принца, що ріс у щасливій сім’ї, навчався у Віттенберзькому університеті, кохав і був коханим, одночасно припало стільки горя, що можна було й справді втратити розум. Спочатку несподівано помирає батько принца король Гамлет, невдовзі відбувається весілля Гертруди та Клавдія. Гамлет дізнається, що в королівській сім’ї скоєний страшний злочин: братовбивство. Довершили цей жмуток бід друзі принца — Розенкранц і Гільденстерн, що почали шпигувати за ним, та Офелія, яка, будучи слухняною дочкою, теж зрадила Гамлета.)

— Поясніть слова Гамлета, винесені в епіграф уроку. Зрелище — петля,

Чому принц розраховує саме на совість короля? (Доказів убивства короля немає, тому Гамлет сподівається під час вистави зрозуміти за виразом обличчя Клавдія, вбивця він чи ні. Зрозуміло, що дізнатися це можна лише у тому випадку, якщо Клавдій відчує муки совісті за страшний злочин, скоєний ним.)

Записати протягом декількох хвилин свої асоціації, думки щодо прочитаного.

— Герой-мислитель, Гамлет розмірковує над тим, яка життєва позиція людини більш благородна. Який вибір зробити: підкоритися ударам долі чи боротися, захищаючи свою гідність? Герой не може обрати ні те, ні інше, бо у першому випадку це означає змиритися зі злочинами та жити бік-о-бік з людьми, що не заслуговують на повагу, а в іншому — стати злочинцем самому, бо боротьба у цій ситуації означає помсту. Тому Гамлет замислюється над іншим виходом з ситуації: піти з життя. Розчарований герой стверджує, що чимало людей без зайвих розмірковувань залишили б цей світ, сповнений несправедливості, пороків, недосконалостей, якби не страх смерті, а вірніше, того, що очікує людину після смерті.

«Так трусами нас делает раздумье»,— робить висновок Гамлет, який так і не вирішив остаточно, як він буде діяти далі.

8. Складання схеми

- Що означають для Гамлета слова «Бути чи не бути?» (Ці слова можна віднести відповідно до «жити» та «померти». Але просто жити — для героя недостатньо. Гамлет розуміє, що підкоритися долі — це теж для нього означає «не бути». «Бути» означає боротися, ризикувати, діяти.)

- Чи виправдала п’єса свою назву? (Так, бо Клавдій був настільки схвильований виставою, що навіть не зміг додивитися її до кінця і вийшов геть. Сумнівів не залишилося: слова Привида були правдою.)

- Що думає про свій злочин Клавдій?

(«О, мерзок грех мой, к небу он смердит;

- Пригадайте «старейшее из всех проклятий». (Біблійна легенда про Каїна і Авеля)

- Чому Клавдій хоче, але не може молитися? (Клавдій відчуває страшну провину і хоче очиститися за допомогою молитви, сподівається на прощення, але сам розуміє, що не розкаявся, бо не може відмовитися від того, чим заволодів скоївши вбивство,— влади і королеви.

«Слова летят, мысль остается тут;

- Чому Гамлет у монолозі «Бути чи не бути» не приймає остаточного рішення? (Він ще не впевнений у провині Клавдія.)

- Чи змальовує Шекспір Клавдія як злодія? (Клавдій — убивця, але він відчуває муки совісті, страждає, хоча розкаятися остаточно не може.)

- Чи досяг своєї мети Гамлет під час розмови з матір’ю? (Так, він висловив усі свої почуття до матері, і вона, страждаючи, зрозуміла його:

О, довольно, Гамлет;

Ты мне глаза направил прямо в душу,

И в ней я вижу столько черных пятен,

Что их ничем не вывести.)

9. Робота зі «Скарбничкою мудрості»

- «Быть или не быть — таков вопрос».

- «Безумье сильных требует надзора».

- «Это коротко, мой принц — как женская любовь».

-«Ты мне глаза направил прямо в душу».

- «Из жалости я должен быть жесток».

- «Ведь добродетель в этот жирный век.

Должна просить прощенья у порока».

10. «Виправ помилку»

1) Клавдій відправляє Гамлета до Норвегії з листом.

2) Розенкранца та Гільденстерна визволили пірати.

3) Офелія втратила розум через смерть батька та брата.

4) Лаерт повернувся із Франції, щоб помститися за смерть сестри.

5) Король підмовляє Лаерта змастити клинка отрутою.

6) Клавдій тричі організує вбивство Гамлета.

7) Королева наливає отруту в кубок із вином.

8) Гамлет загинув від руки Клавдія.

- Яка справжня причина заслання принца Гамлета до Англії? (Король боїться Гамлета, розуміючи, що він щось знає про його злочин і здатний на помсту або розголошення правди про нього і брата. Смерть Полонія — лише привід для цього, що свідчить про небезпечність «божевільного» Гамлета.)

- Як король вирішив убезпечити себе від племінника? (Клавдій написав листа, згідно з яким Гамлета повинні були вбити в Англії.)

- Що врятувало Гамлета? (Його розум і випадок)

11.Складання схеми «Ланцюжок загибелі»

- Запишіть імена героїв трагедії, що загинули. (Гамлет, Королева, Король, Полоній, Офелія, Лаерт, Розенкранц, Гільденстерн)

- Створіть ланцюжок із імен героїв у хронологічній послідовності.

-Чи правий був Гамлет, коли довго розмірковував, перш ніж зважитися на вбивство? (Так, бо один злочин обов’язково потягне за собою інші. Смерть батька Гамлета стала початком трагедії з дев’яти смертей.)

- Як би ви могли урятувати від смерті будь якого з цих героїв? Кого б ви урятували і чому?

- Які пороки втілюють у собі герої трагедії? (Полоній — підлабузництво, лицемірство; Офелія — інфантильність, неспроможність боротися за своє кохання, слабкість; Розенкранц і Гільденстерн — підлабузництво, «шпигунство», зрадництво; королева — слабкість, легковажність, зрадництво; король — підступність, зрадництво, здатність на вбивство; Лаерт — підступність, запальність.)

13.Метод ПРЕС

— Чи любив Гамлет Офелію? Як вважає О. Блок?

— Порівняйте думки М. Цвєтаєвої та О. Блока. До якої з цих поезій схиляєтеся ви?

1. Я вважаю... (позиція).

2. Тому, що... (пояснення).

3. Наприклад,... (докази, аргументи).

4. І тому... (висновок).

14. Прийом «Займи позицію»

Образ Гамлета викликає різні оцінки у літературознавстві, іноді навіть полярні.

Наприклад, І. С. Тургенєв вважав, що Гамлет «...весь живе для самого себе, він егоїст, він скептик, і постійно займається і носиться із самим собою».

Й. В. Ґете, навпаки, переконаний, що Гамлет — «прекрасна, чиста, благородна, високоморальна людина».

1 група — «правий Тургенєв»;

2 група — «правий Ґете»;

3 група — «не визначився».

Учні по черзі висловлюють свою думку, наводячи докази та аргументи.
15. Інсценування уривків із 1-ї сцени V дії трагедії

- Що вражає Гамлета на кладовищі? (Те, що копач могил співає під час своєї роботи.)

- Як, на думку принца, він повинен був поводитися? (Із повагою до померлих, стримано, без пісень.)

- Чому копач могил виправданий Гамлетом? (Він пояснює собі цю поведінку тим, що копач звик до особливостей своєї роботи.)

- Про що розмірковує Гамлет, побачивши черепа, викопаного з землі? (Про те, ким могла бути ця людина за життя; висловлює жаль, що після смерті людина втрачає все.)

- Поясніть назву інсценованого уривка. (Гамлет виправдовує копача словами: «Рука, що ненатруджена, завжди чутливіша», пояснюючи, що цинізм могильщика пов’язаний із багаторічною працею у таких умовах. А мозолі можуть виникнути не лише на руках, а й на душі, якщо людина живе серед зла або горя. Гамлет чутливий до людського горя і вражений тим, на що перетворюється людина після смерті.)

- Поясніть слова копача могил про тих небіжчиків, «які згнили раніше смерті». (Не вперше в трагедії зустрічаються слова, що означають гнилизну — це прояв вищого ступеня зіпсованості, нездатності житии корисним і радісним життям.)

- Як характеризує Гамлет Йоріка, королівського блазня? (Принц згадує час, проведений із Йоріком, зі смутком, пригадує його як веселу, дотепну, творчу людину. Гамлет вражений тим, що тримає у руках його череп — все, що залишилося від Йоріка.)

- Йорік — лише королівський блазень. Гамлет розмірковує про долю «сильних світу цього». Яких висновків він доходить? (Гамлет доходить висновків, що і великі, і звичайні люди мають один кінець: після смерті вони перетворюються на прах, землю. І навіть Олександр Великий не виняток, і тепер частина його може знаходитися у бочці з-під вина.)

16. Чому трагедію «Гамлет» називають філософською? (Трагедію «Гамлет» називають філософською, тому що в ній порушені проблеми, що пов’язані з основами людського буття. Сукупність проблем у творі називають проблематикою.)

17. Визначимо, які питання (проблеми) порушує автор трагедії.

Проблема життя та смерті є лейтмотивом усієї п’єси. Більшість героїв твору помирають, майже всі з них розмірковують про смерть та життя. Важливим моментом для усвідомлення швидкоплинності людського життя є сцени на кладовищі

Проблема боротьби та бездіяльності. Що краще: змиритися чи боротися зі злом? А чи буває добро з кулаками? Чи не перетворюється воно в цей час на зло? Більше питань, ніж

відповідей.

Проблема любові та зради Зрада — поняття, що присутнє у п’єсі майже постійно. На зрадників та шпигунів перетворюються навіть близькі для Гамлета люди. Чому королева зраджує пам’ять батька Гамлета, Офелія — Гамлета, Клавдій — брата, Розенкранц і Гільденстерн — друга? Зрозумілим є одне: справжня любов і зрада — несумісні.

18. Складіть сенкан на тему «Гамлет»

Гамлет,

розумний, шляхетний,

думає, бореться, помирає,

самотній борець зі злом,

мислитель-герой.

19. Контрольна робота

І варіант

1. Тест (3 бали)

1) Про кого сказані ці слова: «Сравнить их — Феб и сатир. Он мать мою

так нежил, Что ветрам неба не дал бы коснуться Ее лица»?

а) Гораціо, Гамлет;

в) Клавдій, Фортінбрас.

2) Хто автор цих слів: «Любая девушка щедра не в меру, Давая на себя взглянуть луне, Для клеветы ничто и добродетель»?

а) Полоній;

б) Гамлет;

в) Лаерт.

3) Про кого йдеться в репліці: «Зачем? Чего бояться? Мне жизнь моя дешевле, чем булавка; А что он сделает моей душе, Когда она бессмертна, как и он? Меня он снова манит; я иду»?

б) Клавдій;

в) Лаерт.

4) Кому присвячені сонети Шекспіра?

б) коханій;

в) матері.

5) У чому новизна шекспірівських сонетів?

а) Оспівується кохана;

б) жінка — не ідеальна, але кохана;

в) описуються любовні страждання героя.

6) Як виглядає кохана у сонетах Шекспіра?

а) Білявка з ніжною шкірою;

в) руда із очима-зорями.

7) Кому належать ці слова: «Две равно уважаемые семьи В Вероне, где встречают нас событья, Ведут междоусобные бои И не хотят унять кровопролитья»?

а) Лоренцо;

в) Меркуціо.

8) Про кого говорить герой: «Её сиянье факелы затмило. Она, подобно яркому бериллу В ушах арапки, чересчур светла Для мира безобразия и зла»?

а) Розаліна;

в) мамка.

9) Кому належать ці слова: «Итак, я тут стою в двойном лице — Как обвиняемый и обвинитель, Чтоб осудить себя и оправдать»?

а) Ромео;

в) князь.

Як у трагедії «Гамлет» втілюється мотив божевілля?

- «Образ коханої в сонетах В. Шекспіра».

- «Бути чи не бути?» (за трагедією «Гамлет»).

ІІ варіант

1. Тест

1) Кому присвячені ці слова: «Он человек был, человек во всем; Ему подобных мне уже не встретить»?

а) Принцу Гамлету;

б) королю Гамлету;

в) Гораціо.

2) Кому надається така порада: «И в память запиши мои заветы: Держи подальше мысль от языка, А необдуманную мысль — от действий»?

а) Лаерту;

б) Полонію;

в) Гамлету.

3) Чия це характеристика: «Да, этот блудный зверь, кровосмеситель, Волшбой ума, коварства черным даром — О черный ум и гнусный дар, что властны Так обольщать!.. »?

а) Фортінбраса;

б) Полонія;

4) Яку форму має англійський сонет?

а) 14 = 5 + 4 + 3 + 2;

б) 14 = 4 + 4 + 4 + 2;

в) 14 = 4 + 4 + 3 + 3.

5) У чому новизна шекспірівських сонетів?

а) Оспівується кохана;

б) описуються любовні страждання;

в) присвячені темі дружби.

6) Які квіти традиційно використовувались у сонетах для опису коханої?

б) троянда, тюльпани;

в) фіалка, орхідея.

7) Кому належать ці слова: «Три раза под влияньем вздорных слов Вы оба, Капулетти и Монтекки, Резней смущали уличный покой»?

а) Лоренцо;

б) князеві;

в) Джульєтті.

8) Назвіть ім’я цього героя: «Не смею назвать себя по имени. Оно благодаря тебе мне ненавистно. Когда б оно попалось мне в письме, Я б разорвал бумагу с ним на клочья».

а) Паріс;

в) Капулетті.

9) Кому належать ці слова: «Но повесть о Ромео и Джульетте останется печальнейшей на свете...»?

а) Леді Капулетті;

б) Лоренцо;

в) князю Верони.

2. Аналіз твору

Порівняйте сонет № 66 В. Шекспіра та монолог Гамлета «Бути чи не бути?»

- «Що нового я дізнався про кохання з творів В. Шекспіра?»

- «Гамлет — вічний образ світової літератури».
Повторення та узагальнення вивченого

1. Які розділи вивчили?

Для кожного з героїв прочитаних творів цінність життя полягає у чомусь своєму, особливому. Чи відчули ви, що для них найголовніше у житті?

Спробуйте від імені літературних героїв продовжити речення:

«Жити — це...».

Наприклад:

1) Одіссей: «Жити — це побудувати царство».

2) Ахілл: «Жити — це перемагати».

3) Прометей: «Жити — це горіти».

4) Роланд: «Жити — це служити сюзерену і Батьківщині».

5) Дон Кіхот: «Жити — це діяти, боротися з несправедливістю».

6) Гамлет: «Жити — це мислити».

7) Ромео і Джульєтта: «Жити — це кохати».

Запишіть ці вислови на дошці. Вони є гідними уваги та поваги, чи не так?

Кожна група отримує одну з тем, що вивчалися протягом року. Потрібно оформити на папері презентацію своєї теми, обравши для неї символи та записавши авторів книг та їх назви.