2014 руденко валентина Іванівна

• 
  Засудження війни - … («При місяці згадую брата»),
  
• 
  Поетизація мирної праці – …( «Пісня про хліб і шовк»),
  
• 
  Мотив ностальгії поета-мандрівника за батьківщиною – …
  

1. 
   «Склади слово з перших літер» :
   

• 
  Ім’я китайського поета (Ф у)
  
• 
  Спрямованість «Пісні про хліб і шовк»(А нтивоєнна)
  
• 
  Запитання, що не потребує відповіді (Р иторичне)
  
• 
  Провідне почуття ліричного героя китайської поезії (с ум)
  
• 
  Він був покровителем Лі Бо (І мператор)
  

2. 
   Що означає ключове слово нашого уроку?(Фарсі – це мова, якою створювалась персько-таджицька література, розквіт якої припадає на Х-ХV століття, які називають «золотою добою» в історії культури Сходу.
   
3. 
   Робота в групах
   

Вторгнення військ Арабського халіфату у VII ст. в Іран, а пізніше і в Середню Азію завдало давній іранській культурі значного удару. Вог­нем і мечем були насаджені нова релігія завойовників — іслам та араб­ська мова. Місцева аристократія пристосовувалася до завойовників, втрачаючи не тільки честь, але й рідну мову.

Для іранської словесності настали «віки мовчання». Література пе­рестала існувати. Багато книг були спалені завойовниками, нові не з'яв­лялись. Та все ж іранська література не щезла зовсім.

Картка № 2

Освічені іранці — письменники — зуміли засвоїти нову для них араб­ську традицію, сприйняти найбільш цінні елементи арабської поетичної культури. Разом із тим ці письменники змогли зберегти чимало самобут­ніх ознак давньої іранської традиції. Таким чином, іранська література не лише піднесла арабську літературу на новий щабель, але й підготувала грунт для подальшого виникнення літератури рідною мовою — фарсі.

Держава Саманідів культивувала рідну мову — фарсі. Після того, як до влади прийшли іранські династії, активно почала розвиватися літе­ратура на фарсі. Аристократія на чолі з монархом оцінили роль поезії, що користувалася величезною популярністю у народу, як засобу укрі­плення своєї могутності й впливу.

Картка № З

Поезія цього часу (X—XV ст.) зосереджує свою увагу (на відміну від давньоіранської літератури) не на прославленні божеств, а на зображен­ні людини — чи то як монарха та його оточення (панегірична поезія), чи як звичайної людини (гідної пошани особистості).

Концепція людини в класичній поезії була принципово новою схо­динкою в осмисленні гідності та самоцінності особистості. Разом із тим класика зберегла й синтезувала образи героя-богатиря та людини-брата, розробленого попередньою літературою. Класична персько-таджицька поезія в її кращих зразках відрізнялася філософічністю, вільнодумством, антиклерикальною спрямованістю.

Основна ідея — усвідомлення людської гідності; центральний об­раз — вільна, автономна людська особистість.

Картка № 5

Значну роль у розвитку класичної персько-таджицької літератури відіграла арабська поезія. Вона збагачувала своїм досвідом персько-та­джицьку літературу, але мусульманський Ренесанс (як називають розви­ток культури цих народів у X—XV ст.) був не просто повторенням, а саме відродженням рідної культури за допомогою такого явища, як літера­турний синтез.

1. 
   Як називається поезія, що оспівує монарха та його оточення? (Пане­гірична)
   
2. 
   Хто сповідував магометанство? (Мусульмани)
   
3. 
   Що було в центрі уваги персько-таджицької поезії? (Людина)
   
4. 
   Як називався період Х-ХV ст. в історії розвитку східної культури? (Ренесанс)
   
5. 
   Яка література чинила значний вплив на формування персько-та­джицької поезії? (Арабська)
   
6. 
   Сучасна назва Персії. (Іран)
   

По горизонталі:

1. 
   Хто був у центрі уваги давніх перської і таджицької літератур? (Бог)
   
2. 
   Хто завоював Іран у VII ст.? (Араби)
   
3. 
   Мова, якою створювалися персько-таджицька література з X до XV ст. (Фарсі)
   
4. 
   Віра, що була нав'язана арабами. (Іслам)
   
5. 
   Як називають добу розквіту східної поезії у X—XV ст.? (Золота)
   
6. 
   По вертикалі: співець кохання — Гафїз.
   

4. 
   Кросворд
   

По горизонталі:

1. 
   Арабський…, що завоював Персію у VII ст. (Халіфат)
   
2. 
   Поезія, що оспівувала просту за походженням людину. (Лірична)
   
3. 
   Знищення іранської літератури — «віки...» (мовчання).
   
4. 
   Іранська династія, за часів якої почала відроджуватися культура. (Саманіди)
   

5. Робота в парах. Взаємоопитування

1. 
   Коли була завойована Персія арабами?(У VІІ ст..)
   
2. 
   Що означає вислів «віки мовчання»? (Література перестала існувати)
   
3. 
   3 яких літератур виникла персько-таджицька література? (З давніх перської, таджицької та з арабської літератур).
   
4. 
   Якою мовою створювалася персько-таджицька література? (Фарсі).
   
5. 
   Хто був у центрі уваги персько-таджицької літератури? (На зображенні людини).
   
6. 
   Яка література називається ліричною, а яка — панегіричною? (Панегірична – звеличення монарха та його оточення, хвалебна поезія; лірична – в центрі якої звичайна порядна людина, гідна пошани)
   
7. 
   Що таке мусульманський Ренесанс? (Відродження, розвиток культури народів Сходу у Х- Х V століттях).
   
8. 
   Назвіть найвідоміших представників класичної східної поезії. (Рудакі, Гафіз, Омар Хайям)
   

ПЛАЧ ЗА РУДАКІ

Пішов Рудакі — залишилися мудрі пісні.

Вино розлилось — є той запах, шо був у вині.

Довіку такого співця не побачить земля!

Якого ж поета тепер виглядати мені?

Кривавими слізьми оплакую пам'ять його,

Як віск, розтопився булат на сердечнім вогні.

Почуєш ридання мої — не дивуйся, не стій,

Оплакать співця поспіши, шо лежить у труні!

Такого, як він, ти не знайдеш ніколи й ніде,

Такого, як він, не побачиш ніколи і в сні!

2. Якими словами характеризує поет Рудакі? Про яке ставлення до нього це свідчить? (Мудрі пісні; Довіку такого співця не побачить земля! Такого, як він, ти не знайдеш ніколи й ніде, Такого, як він, не побачиш ні­коли і в сні!)

3. 
   Що означає псевдонім поета? (Псев­донім собі він вигадав від назви гірського селища, у якому виріс,— Рудак, що в перекладі з перської означає «річка»)
   
4. 
   Якою є літературна спадщина поета? ( За легендами, Рудакі створив 1 300 000 віршованих рядків. На сьогодні відомо лише приблизно 2000).
   
5. 
   Основи яких жанрів створив (заклав) Рудакі? (Писав Рудакі у традиційних для персько-таджицької літератури жанрах: бейти, рубаї, газелі.)
   
6. 
   Засвоєння літературознавчих термінів
   

— Вірш, що складається не менш ніж з 3, але не більш ніж з 12 бейтів, пов'язаних наскрізною моноримою кожного 2-го рядка, об'єд­наних спільним мотивом. У кінцевому бейті автор може називати своє ім'я або псевдонім. Основний зміст — любов, туга закоханих, філософські роздуми. (Газель)

— Чотиривірш, де римуються 1, 2 та 4 рядки. Вірш філософ­ського змісту, що містить певну думку, підкреслену в останньому рядку.( Рубаї)

7 . Читання поезій Рудакі. Робота в групах

Група № 1. Бейти Читання віршів.

1. 
   До тебе прагне вся краса земна,
   

2. 
   У час розлуки я горю на вогнищі твоїм.
   

3. 
   Дай один цілунок, тільки хай він тягнеться години.
   

Автор — закоханий у свою милу, зачарований нею, він опоетизував кохану, використовує перебільшення («До тебе прагне вся краса зем­на»), порівняння («як до провалля прагне бистрина»).

Ліричний герой— хитрий, лукавий, запевняє кохану, що «борг» не треба розбивати на частини, та й дім опалювати вже не потрібно — так палає його кохання до дівчини. Закоханий, зачарований, хитрий.

Група № 2. Газель «Відколи сонце сяє серед неба»

Відколи сонце сяє серед неба,

Не жив такий, кому знання не треба.

Які б віки прадавні не взяли ми —

Розумні люди мовами усіми

Знання шукали, сил не шкодували

І речення у скелю вкарбували:

«Знання для серця — світоч найясніший,

Знання для тіла — панцир найміцніший».

Завдання:

Визначте ідею вірша і запишіть її.

Доведіть справедливість думки автора поезії. Чи погоджуєтесь ви з ним? («Знання для серця — світоч найясніший, 'Знання для тіла — панцир найміцніший».)

Група № 3. Газель «О дівчино!Розлуки буревій...»

О дівчино! Розлуки буревій

З корінням вирвав цвіт моїх надій!

Чи став би я навік твоїм рабом,

Якби не став арканом локон твій?

Хто має тільки душу, той ціни

Твого цілунку і питать не смій.

Що сонячніш горить твоя краса,

То менше світла у душі моїй.

Завдання:

Визначте тему вірша та художні засоби, що створюють певний на­стрій поезії. (Вірш присвячений темі нерозділеного кохання. Ліричний герой страждає у розлуці за своєю обраницею. Силу почуття закоханого допо­магають передати яскраві метафори:

Себе в руках весь час тримати — от справжнє благородство.

Глухих, сліпих не ображати — от справжнє благородство.

Не благородство — наступити на груди бідному, що впав,

Ні, руку впалому подати — от справжнє благородство!

Завдання: Визначте тему та ідею вірша, доведіть, що це — рубаї. (Вірш присвя­чений роздумам про таку рису характеру людини, як благородство. Автор доходить висновку, що благородною може зватися людина, яка вміє бути стриманою, не образить слабких та завжди допоможе тим, хто в скруті. Цей вірш. — рубаї, оскільки складається з 4 рядків, у яких римуються 1, 2 та 4рядки та має філософський зміст.)

Група № 5. Рубаї «Ей, Рудакі...»

Ей, Рудакі, од кайданів печалі звільнись!

Завжди веселий, вперед безтурботно дивись.

Думаєш, тільки тобі одному так погано?

В цілому світі не краще! Живи й не журись!

Завдання:

• 
  Чим утішає себе Рудакі у незгодах?
  
• 
  Які художні засоби використовуються у вірші? (У цій поезії автор звертається сам до себе, адже поет — теж людина, і він може бути сумним і розчарованим, кричний герой знаходить утішання для. себе в тому, що не лише йому доводиться страждати, іншим теж нелегке буває у житті. Використовуються метафора «кайдани печалі», епі­тети «веселий», «безтурботно».)
  

1.Чому і ким був осліплений Рудакі? (За непокору, за наказом еміра Бухари).

2. Як ставився до панегіриків? (Не любив, називав їх «пересохлим струмком Еллади», у поезіях висловлював співчуття до повстанців, які боролися за права простого люду, бо і сам походив з народу).

3. Який переказ свідчить про надзвичайний талант Рудакі?( сторінка 123, кінець 1 абзацу «Якось емір у супроводі почту і війська на 4 роки затримався у Гераті…» і до слів «Придворні заридали, а емір, не дослухавши й до середини, скочив на коня й домчав до Бухари без жодної зупинки.)

4. Як називають Рудакі на батьківщині?(Адамом поезії).

5. Назвіть характерні ознаки поезії Рудакі. (Філософічність, алегоричність, афористичність).

1. 
   «Мозковий штурм». Як ви гадаєте, що необхідно людині, щоб мудро прожити життя? (записуємо на дошці відповіді учнів).
   
2. 
   А ось які правила вважав найголовнішими вчений, поет, філософ Омар Хайям.
   
3. 
   Як називали його сучасники? (Духовний Вождь, Найрозумніший Муж століття, Доказ Істини, Цар філософів Сходу і Заходу, Знавець грецької науки)
   
4. 
   Хто вперше використав жанр рубаї? (Рудакі).
   
5. 
   Місто, в якому народився Хайям. (Нішапурі).
   
6. 
   Літературний жанр, який розвинув і вдосконалив поет. (Рубаї)
   
7. 
   За його допомогою була визначена дата народження Хайяма. (Гороскоп, 18 травня 1048 року).
   
8. 
   Найулюбленіша наука Хайяма. (Алгебра).
   
9. 
   Які добрі справи залишив людству Омар Хайям?(Точніший за сучасний сонячний календар, під його керівництвом збудована найбільша обсерваторія, де займався астрономічними дослідженнями, 8 учених праць із математики, астрономії, філософії та медицини.)
   
10. 
    Які філософські питання хвилюють поета?( Життя і смерті, пошуки свого місця у житті, сенсу буття).
    
11. 
    Виразне читання і пояснення змісту рубаї Хайяма.
    
12. 
    Вплив поезії О. Хайяма на світову літературу важко переоці­нити. Складали рубаї також і українські поети. Наприклад, Дмитро Павличко у 1987 р. видав збірку своїх поезій під назвою «Рубаї». Один із його віршів винесений в епіграф нашого уроку. Але, щоб прочитати його повністю, потрібно «скласти пазли», тобто повернути всі слова на свої місця. {Відповіді учнів.) Зачитується вірш.
    

Крихке й тоненьке серце олівця —

Зламати легко, застругати важче,

Списати неможливо до кінця.

— Як ви розумієте цей вірш? (Відповіді учнів.)

— Тож і ми сьогодні будемо писати рубаї олівцем і... серцем. Інакше

справжні поети не пишуть.

Підготовка до написання рубаї

1) Особливості рубаї

• 
  Чотиривірш;
  
• 
  1, 2, 4 рядки римуються;
  

Ні, не гнітять мене перестрахи і жалі,

Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:

Того, що суджено, боятися не треба.

• 
  * *
  

Тебе вщасливлює, бо головне,

Що нам дається тут,— життя: пильнуй же!

(Мине, як, й, ти, воно, захочеш, так)

Відповідь. Як ти захочеш, так воно й мине.

Я тільки й знаю, що знання шукаю В найглибші таємниці проникаю. Я думаю вже сімдесят два роки — {Нічого, бачу, і, не знаю, що, я)

Складіть власні вірші за поданими римами. Порівняйте їх з рубаї Хайяма.

• скінчилась;

закрилась!

зветься,

поділась?

Як шкода, що весна моя скінчилась

І книга юності навік закрилась!

Та пташечка, що молодістю зветься,

Звідкіль вона взялась? Куди поділась?

глини,

провини,

глибини?

Зарані відав він про всі мої провини.

Якщо від нього гріх, чому мене він хоче

В день суду ввергнути в палаючі глибини?

спокою,

водою?

малою!

Чи дійдемо до хати над водою?

О, як я хочу після тисяч років

Зійти з землі хоч травкою малою!

а) Про холодну зиму, її плюси та мінуси;

б) про навчання у школі, його позитивні та негативні моменти (для учня);

в) про життя у місті, його незручності та переваги..

Зачитування поезій. Коментарі, оцінювання.

1. Місто, в якому народився О. Хайям. (Нішапур)

2. Літературний жанр, який розвинув і вдосконалив поет. (Рубаї)

3. За його допомогою була визначена дата народження О. Хайяма. (Гороскоп)

4. Ім’я батька поета. (Ібрагім)

1. 
   Які дві книги найбільше шануються в Ірані і чому? (Коран і збірка поезій Гафіза, за якими іранці ворожать про своє майбутнє.).
   
2. 
   Якого почесного імені удостоєний поет?(«Ліссан-ельсаїб» - тлумач таємниць.)
   
3. 
   Справжнє прізвище. (Ходжа Шамседдин Моггаммад.)
   
4. 
   Що означає його псевдонім?(Гафіз - «знавець Корану»).
   
5. 
   Що відомо про життя письменника?(Походив із сім’ї купця, був підмайстром дріжджового цеху , знав напам’ять увесь Коран).
   
6. 
   Яка існує легенда про появу таланту віршування у Гафіза? (Вимолив поетичний хист на гробниці поета-містика. Не кожен наважувався туди піти, та ще й уночі. Довго молився юнак і, знесилений, заснув. А вночі старець Алі, шанований іранцями нарівні з пророком Муххамедом, дав юнакові якоїсь страви і сказав: «Віднині ворота знання тобі відчинені».)
   
7. 
   Яка відома газель Гафіза про цю легенду? («Учора мені на світанні від муки свободу дали, у темряві ночі живущу в уста мені воду дали.)
   
8. 
   Кого Гафіз вважав своїм учителем?( Рудакі).
   
9. 
   Виразне читання і аналіз поезій. (Сторінка 131).
   

1. 
   Де і коли виникла європейська лицарська лірика?(У Провансі (південь Франції) на межі ХІ-ХІІ століть.)
   
2. 
   Як називалися провансальські поети?(Трубадурами).
   
3. 
   Що означає слово «трубадур»? (Від прованс. «знаходити, творити, винаходити, відшукувати»). Поет епохи Середньовіччя, провідною темою його поезій були оспівування шляхетної дами та кохання до неї.)
   
4. 
   Що є досягненням лірики трубадурів?(Культ Чарівної Дами» і кохання до неї ідеальне, чисте, благородне).
   
5. 
   Як називалося таке кохання?(«Кохання віддалік»).
   
6. 
   Головні теми поезії трубадурів.(Кохання до Прекрасної дами як недосяжна мрія, любов-страждання, рицарські бої, чесні війни).
   
7. 
   Назвіть поетичні жанри, які були створені трубадурами та активно використовувалися.(Канцони, сирвенти, пасторели).
   
8. 
   Дайте визначення цих жанрів. (Канцона – (від італ. пісня) ліричний жанр середньовічної поезії трубадурів з вишуканою та складною побудовою строфи, що оспівував лицарське кохання. Сирвента – (від пров. «той, хто перебуває у когось на службі») пісня політичної або суспільної тематики, що містить особисті виступи поета супроти його ворогів. Пасторела – ліричний жанр (віршований діалог), що зображує зустріч рицаря з пастушкою та їх суперечку.)
   
9. 
   Як називали виконавців ліричних творів?(Жонглерами).
   
10. 
    Назвіть найвідоміших поетів-трубадурів. (Джуафре Рюдель, Бертран де Борн).
    

11. 
    Визначте тему поезії. («Кохання віддалік»).
    
12. 
    Яке значення має слово «віддалік»? Чому автор говорить про кохання віддалік?( Виходячи з лицарського Кодексу, в якому особливе місце займав культ Чарівної Дами, що спонукав до служіння їй, оспівування її чеснот. Лицар може покохати лише Чарівну Даму, яка живе на фізично недосяжній відстані, оспівувати її, кохати, так жодного разу її не побачивши.)
    
13. 
    Як ця поезія пов’язана з легендою про її автора? (Сторінка 134).
    
14. 
    Який образ ліричного героя постає перед нами у прочитаному вірші?( Ліричний герой – рицар, який обожнює свою обраницю, страждає через безнадійне кохання і в той же час прославляє ці муки, стверджує, що заради своєї Прекрасної Дами здатний на будь-який подвиг.)
    
15. 
    Визначте ідею поезії. (Безнадійне кохання – справжнє випробування для людини, але рицар переконаний, що ці муки – солодкі, а життя без кохання – пусте.)
    
16. 
    Знайдіть у тексті приклади звертання до Чарівної дами. ( Їх мало: «Слова її, мов спів. Очі неземні.»)
    
17. 
    Складіть сенкан «Поезія трубадурів» (1. Поезія трубадурів. 2. Вишукана, галантна. 3. Хвилює, дивує, захоплює. 4. Учить відчувати солодкі муки. 5. Кохання.)
    

2. Середньовічні поети у Німеччині. (Мінезингери)

трубадурів. (Арабська)

5. Ліричний жанр середньовічної поезії трубадурів з вишуканою й склад­ною будовою строфи, що оспівував лицарське кохання. {Канцона).

6. Один із найвідоміших поетів-трубадурів. (Рюдель)

7. Ліричний жанр, що зображує зустріч рицаря з пастушкою та їх су­перечку. (Пасторела)

- Самостійне читання статті підручника «Бертран де Борн».

- То за що ж його Данте помістив до Пекла? Як ви гадаєте, за які гріхи Бертран де Борн «потрапив» до Пекла у творі Данте? ( За підбурювання до війни. Бертран де Борн відзначався войовничим характером,
закликав феодалів до битв та міжусобиць. За легендою, він відіграв ви­рішальну роль у політичних подіях свого часу і був причетним до кривавої міжусобиці, що тривала у французьких володіннях англійської королів­ської сім'ї Плантагенетів.)

- Спробуйте порівняти життєві кредо Бертрана де Борна і Джуафре Рюделя. Чия життєва позиція вам імпонує більше?

- Виразне читання і аналіз сирвенти. (Стор. 135).

• 
  Що любить ліричний герой цієї поезії? Знайдіть цитати. (Люблю... тішусь... до серця... мене сп'яняє... приємно бачить... Ліричний герой — воїн, і понад усе він любить воювати.)
  
• 
  Чому початок вірша (люблю травневий світлий час...) та його продо­вження дивують читача? (Початок вірша є характерним для любовних поезій, а не для войовничої сирвенти. Використання подібного заспіву, свідчить про те, що для Бертрана битва — те саме, що для інших — кохання.)
  

• 
  В яких рядках висловлюється ідея поезії? («Барони! Жить війною Нам краще, ніж на схилі днів Закладом селищ і ланів».)
  

Сформулюйте за сирвентою військовий кодекс рицаря.

Порівняйте кодекси Тіртея і де Борна Чи збігаються вони? Чиє ставлення до війни і ідеал воїна вам ближчий?

18. 
    Складіть гроно на тему «Поезія трубадурів».
    

В Середньовічній лицарській літературі утверджувалася. (Самоцінність людського життя).

Поезія трубадурів виникла в .... ( Провансі, Франції).

Слово трубадур означає («знаходити, відшукати»).

Служіння Чарівній Дамі полягало в... (оспівуванні шляхетної Дами та кохання до неї).

Трубадур має не тільки складати вірші, а й... [писати музику).

Найулюбленішими жанрами трубадурів були... [канцони і сирвенти).

Пісні трубадурів виконували... (жонглери).

Джауфре Рюдель був закоханий у.. (графиню Тріполітанську)

Джауфре Рюдель автор... (канцон).

Бертранде Борн ставився до війни... (позитивно, розпалю­вав її).

Бертранде Борн — автор... (сирвент).

Поезії Бертрана де Борна прославив німецький поет.. (Генріх Гейне).
Лірика вагантів

• 
  Розповідь учителя про поезію вагантів.
  

На життя ваганти заробляли тим, що складали вірші на за­мовлення. Причому творили лише для еліти - справжніх поціновувачів поезії.

Найпопулярнішою темою поезії вагантів була тема злиден­ного життя, на яке приречені талановиті поети. Але ця тема не єдина у ліриці вагантів.
Дослідницька робота в групах.

Опрацювання лірич­них творів вагантів.

І група - «Орден вагантів».

II група - «Бідний студент».

III група - «Безтурботна пісня».

Завдання для груп.

1. 
   Підготувати виразне читання ліричного твору.
   
2. 
   Передати свої враження від твору.
   
3. 
   Визначити тему вірша.
   
4. 
   Визначити, які характерні риси лірики вагантів зна­йшли відображення у вірші.
   

Гордістю за вагантів пройнятий вірш «Орден студентів». Поет називає своє товариство «орденом» на зразок ордена черне­чих чи рицарських громад, які мали певний суспільний статус і кодекс внутрішніх законів.

Вірш дає уявлення про склад, настрої, мету утворення това­риства вагантів.

В орден всі вливаються, Що життя спасає.

Наш статут наказує: Зважте все старанно

! У житті поводьтеся Тільки бездоганно!..

Милосердя любимо І добра дорогу:

Обіцяєм кожному Нашу допомогу

У творі гостро критикується нещирість кліриків, які протиставлені самим вагантам. Іронічно звучать наста­нови щодо поведінки в товаристві вагантів:

Із самоіронією описуються мрії вагантів про деякі життєві насолоди:

Вірш проголошує рівність усіх членів «ордену вагантів», не­залежно від їхнього суспільного і майнового стану:

• 
  То ж кого приймають у свій орден ваганти? Чи можна назвати цей орден демократичним? Чому?
  
• 
  Назвіть ідеї вірша. (Антицерковна спрямованість, важливість душевних якостей, а не конкретної віри; братерське ставлення до людей не на словах, а на ділі; всі люди мають право на життя і допомогу; потрібно бути милосердним до усіх людей, незалежно від їхнього соціального статусу.)
  

Гіркотою безпритульного життя пройнято розповідь про страждання колишнього школяра у вірші «Бідний сту­дент». Увагу приділено темі злиденного життя, тому, як воно сприймається мандрівними поетами:

Поет покірно сприймає свою гірку долю:

Невідомий автор з благанням звертається до міських пра­вителів:

У «Бідному студенті» пояснюється, які звичаї, думки, почуття, бажання формує злиденне життя. Саме злиднями пояснюється у вірші байдужість вагантів до виконання обов'язків християнина

Злидні стали і причиною нездійсненності мрій, праг­нень. Через них поет не реалізував свої таланти:

• 
  Яку форму має ця поезія? (Вірш написаний у формі звертання до «власть імущих», від яких залежить доля бідного студента-сироти).
  
• 
  Визначте ідею вірша. ( Милосердя повинно бути не показним, не на словах, а на ділі.)
  

Вірш пройнятий веселим, оптимістичним, бешкетливо-життєрадісним настроєм. У творі навчання протиставлене насо­лоді життям:

Вагант у «Безтурботній пісні» уславлює земні радощі: любов

Проте твори вагантів свідчать, що зухвалість, демонстра­тивність заяв про небажання вчитися й працювати, прагнення до розгульного безтурботного життя є лише машкарою, за якою приховуються справжні бажання й почуття.

Слово вчителя. Сміливе змішування жанрів, стилів, творчих манер, латини та живих народних мов, велика кількість «учених» вставок поруч із простона­родними мотивами — риси, характерні для лірики вагантів. Поезія вагантів сповнена життєрадісним пафосом, іноді вона мас сатирично-викривальну спрямованість. Це надає поезії неповторної оригінальності, робить її унікальним явищем.

Деякі твори вагантів пережили століття і не втратили при цьому своєї загадкової сили, краси, актуальності. З'явилися сотні університетів по всьому світу, змінилися тисячі поколінь студентів, а на сьогоднішній день гімном студентів залишається «Гаудеамус», деякі строфи якого написали ваганти у середньовічній Європі.

• 
  До чого закликає молодь автор поезії?
  
• 
  Чи зрозуміла вам така позиція поета? Чому?
  
• 
  Порівняйте точки зору авторів гімну студентів та «Геть, книжки виснажливі...»
  

1. 
   Автора Гімну студентів;
   
2. 
   автора вірша «Геть, книжки виснажливі...»;
   
3. 
   не визначився.
   

— Прочитайте епіграф до уроку.

• 
  Яким віршам, прочитаним сьогодні, він відповідає найбільше («Бідний студент», «Орден вагантів»)
  
• 
  Про які особливості філософії вагантів свідчать ці рядки? (Демокра­тичність, милосердя, гуманізм)
  

1. Хто такі ваганти? (З латин. бродячі або мандрівні люди). Мандрівні студенти, які складали вірші. Колишні студенти часто не знали, де знайти роботу, чим займатися, тому ходили доро­гами Західної Європи у пошуках кращої долі. Разом із свяще­никами, які не мали своїх парафій або втратили їх, та ченцями-утікачами мандрівних студентів і школярів називали вагантами (від лат. - «мандрівні люди») або голіардами (від фр. - блазень). Це були освічені люди, які знали латину і уміли складати вірші. Незважаючи на те, що їхнє вбрання час­то нагадувало лахміття, що нерідко їм доводилося залишатися голодними, ваганти були веселими і життєрадісними.

2. 
   Що свідчило про їхню освіченість (Знання латини).
   
3. 
   Де можна було побачити цих молодих людей. В яких країнах?( На довгих шляхах середньовічних Фран­ції, Англії, німецьких земель, Північної Італії та інших країн Європи).
   
4. 
   Про що вони безтурботно співали? («Геть книжки виснажливі! Годі нам учитися! Юні нерозважливій личить веселитися! А до знань на схилі віку можна причаститися!»)
   
5. 
   Чому ж освічені люди виражали таку зневагу до книжок? (така «зневага» до книжок і знань була була літературною грою вагантів. Самі ж вони були високоосвіченими людьми, які без книжок не уявляли свого життя.)
   
6. 
   Чому середньовічний університет – це унікальне явище? (це унікальне явище, адже підпорядкований своєму власному статутові, який затверджував особисто Папа Римський. Тож університети не підкорялися церковній, ані світській місцевій владі й були своєрідними осередками вільнодумства. )
   
7. 
   Скільки факультетів мав університет?( Чотири).
   

2. 
   Як називалися інші факультети? (У подальшому вони оволодівали знаннями на трьох вищих факультетах — богословському, медичному й правничому, після чого, якщо вдавалося скласти іспит, отримували звання доктора трьох наук.)
   
3. 
   Чому іспит був важким? (Іспит був надзвичайно важким: випускник від шостої години до шостої вечора відповідав на запитання двадцяти викладачів-диспутантів, які змінювалися щопівгодини. І лише після цього, за умови успішного складання іспиту, випускник ставав доктором, отримував і мав право носити добре нам відому чорну чотирикутну шапочку. Звичайно, щоб скласти такий іспит, навчатися треба було довго й наполегливо.)
   
4. 
   Символом чого є чорна чотирикутна шапочка? (Стала в усьому світі символом якщо не великої вченості, то здобуття вищої освіти.)
   
5. 
   Скільки років треба було навчатися? (Навчатися треба було довго й наполегливо. Скажімо, на богословському факультеті курс навчання тривав десять років, і це не враховуючи факультету семи благородних мистецтв!)
   
6. 
   Чи однаково викладалися предмети в університетах? (Не в кожному університеті предмети викладалися однаково. Як зазначав монах Гелінанд, «школярі навчаться благородних мистецтв у Парижі, давніх класиків — в Орлеані, судових кодексів ~ у Болоньї, медичних процедур — у Солерно, демонології — у Толедо, а шляхетності — ніде».)
   
7. 
   Чому ваганти так добре знали латину? (Ваганти добре розуміли один одного, бо латину іноді знали краще за рідну мову, адже вчили її за дуже цікавою методикою: учні повинні були складати латиною спочатку «ритмічні» вірші, а потім і «метричні», тобто такі, які мали сталу форму й вимагали неабиякої ерудиції та теоретичних знань.)
   
8. 
   Що було справою честі ваганта? (Уміти римувати.)
   
9. 
   Якими «шпаргалками» користувалися тодішні студенти?( І в Середні віки теж писали «шпаргалки» — вірші латинських класиків: рядок із Вергілія, рядок із Горація, рядок з Овідія -і вірш готовий.)
   
10. 
    Назвіть прізвища відомих вагантів. ( Серед великої кількості анонімних вагантських поезій є пісні, автори яких відомі. Але їхні імена теж анонімно-вагантські: Примас (старійшина) Орлеанський, Архіпіїта (поет над поетами) Кельнський, Вальтер Шатильонський.
    
11. 
    В якому творі згадується прізвище ваганта Примаса Орлеанського?( Про Примаса Орлеанського існує безліч легенд і анекдотів, його навіть згадує в «Декамероні» Боккаччо.)
    
12. 
    Яка країна стала центром університетської освіти у 16-17 століттях?(Німеччина).
    
13. 
    Міжнародний гімн студентів? (Міжнародний гімн студентства («Гаудеамус»).