Ббк 74. 262. 4 Б-90 підготовка до географічних олімпіад



бет13/15
Дата23.07.2016
өлшемі1.82 Mb.
#216597
түріНавчально-методичний посібник
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Практичний тур

1. Розробіть кільцевий маршрут і короткий опис екскурсії тривалістю 3 дні по території своєї області, яка б презентувала для групи туристів найважливіші риси і відмінності її господарства. Екскурсія розпочинається й закінчується у місті – обласному центрі. (Не більше ніж на 1,5 сторінки).

2. Який масштаб плану, якщо ліс площею 20 га займає на ньому 80 см2?

3. На карті Африки цифрами позначені географічні об’єкти, інформація про які подається в таблиці. Запишіть номер об’єкта, яким він позначений на карті і його назву в колонки 2 і 3 таблиці.


Інформація про об’єкт



Назва об’єкта

1

2

3

Приклад: Найдовша річка Африки

0

Ніл

«Острів прянощів», назва якого складає другу частину назви держави в Африці







Країна, яку переважно населяють люди монголоїдної або перехідної до неї раси







Королівство, має місцеву назву  «аль-Магрибія»







Країна  найбільший виробник какао-бобів у світі







Гора, де за давніми віруваннями народу масаїв живе «Крижаний Бог»







Острівна країна – колишня колонія Португалії







Точка материка, де висота Сонця в полудень 22 грудня найменша







Країна Африки, член ОПЕК, має найчисельніше населення







Гори, на південних схилах яких зростають субтропічні вічнозелені твердолисті ліси і чагарники з дуже багатою рослинністю







Пустеля, в якій зростає вельвічія дивовижна







Найбільша з річок, яка впадає у найбільше безстічне озеро материка







Ненаселений острів,

який належить Норвегії









Тести

1. Яка максимальна полуднева висота Сонця можлива у межах України?



а) 72о; б) 69о; в) 52о; г) 44о; д) 78о; ж) 63о.

2. Який з перелічених чинників (або особливість природних компонентів) зовсім або майже не впливає на проходження межі лісостепової зони зі степовою зоною в межах України, або не є наслідком впливу головного чинника?



а) “вісь Воєйкова”; б) межа між височинами й низовинами;

в) межа між чорноземами типовими й чорноземами звичайними;

г) ізолінія коефіцієнту зволоження 0,6; д) межа лучних і справжніх степів.

3. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства був заснований у .… році:

а) 1845; б) 1812; в) 1917; г) 1872; д) 1861; ж) 1904.

4. Яка рослинність зростає переважно на супіщаних ґрунтах у помірному поясі Європи:

а) діброви; б) бори; в) різнотравно-типчаково-ковилові степи;

г) сосново-дубові ліси; д) ялинники.

5. Сейсмоактивна зона Зондського жолоба й розташованих на схід від нього островів (Нікобарських, Андаманських, Суматри тощо) є наслідком:

а) розсування в межах серединно-океанічного хребта;

б) підсування Індо-Австралійської плити під Євразійську;

в) насування Євразійської плити на Індо-Австралійську;

г) підсування Тихоокеанської плити під Індо-Австралійську.

6. Нижню межу географічної оболонки більшість вчених проводять по:

а) земній поверхні; б) поверхні Мохоровичича;

в) поверхні Конрада; г) поверхні дна Світового океану.

д) верхній межі залягання першого від поверхні горизонту підземних вод;

ж) нижній межі ґрунтового покриву.

7. В якому році Христофор Колумб відкрив Америку:

а) 1295; б) 1488; в) 1497; г) 1492; д) 1522.

8. Якого видатного вченого називають «батьком» географії (як науки):



а) Аристотеля; б) Колумба; в) Ератосфена; г) Піфагора; д) Докучаєва.

9. Хто з мандрівників першим досяг Південного полюса Землі:



а) Р.Пірі; б) Р.Скотт; в) Р. Амундсен; г) М. Лазарєв.

10. Для природної підзони південного (сухого) степу України найбільш характерні ґрунти:



а) дернові; б) каштанові, солонці й солоді; в) чорноземи звичайні; г) чорноземи типові; д) коричневі.

11. Яка з указаних далі карт не є дрібномасштабною:



а) 1: 90 000 000; б) 1: 250 000; в) 1: 3 500 000; г) 1: 125 000 000.

12. Улоговини озер Байкал і Танганьїка утворилися внаслідок:



а) обвалів; б) опускання ділянок земної поверхні; в) розсування малих літосферних плит;

г) відокремлення частини річища від річки.

13. В якому році було на практиці доведено, що Земля  куля?

а) 1522; б) 344 р. до н.е.; в) 1492; г) 1654; д) 1699; е) 1961?

14. Яка з перелічених країн світу не є конституційною монархією:



а) Японія; б) Ватикан; в) Свазіленд; г) Бельгія; д) Швеція

15. Найбільший торговий флот за тоннажем серед країн світу має:



а) Японія; б) США; в) Панама; г) Греція.

16. Головний автомобільний штат США:



а) Техас; б) Айдахо; в) Мічиган; г) Каліфорнія

17. Яке місто входить до мегалополісу Босваш?



а) Пітсбург; б) Філадельфія ; в) Детройт; в) Чикаго.

18. Який „промисловий трикутник” зосереджує найбільший промисловий потенціал Італії:



а) Рим - Пескара - Неаполь; б)Флоренція – Болонья – Парма; в) Генуя – Мілан – Турін; в)Трієст – Парма – Флоренція.

19. Мова, найближча до угорської (входить у ту ж саму мовну групу) :



а) італійська; б) польська; в) норвезька; г) албанська; д) фінська

20. Держава, розташована в усіх чотирьох півкулях:



а) Екваторіальна Гвінея; б) Науру; в) Кірібаті; г) Сан-Томе і Прінсіпі.
Розділ 6. ВІДПОВІДІ НА ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДО ЕТАПІВ ОЛІМПІАДИ

(викладені в розділі 5)
І-й (шкільний) етап

7 клас

Завдання 2: Орієнтовний план характеристики течії в Світовому океані: 1) Назва (поясніть походження назви; 2) напрямок течії; 3) причина виникнення течії; 4) складовою частиною якого кругообігу течій є (циклонального чи антициклонального); 5) вид течії за температурою води (тепла, холодна, нейтральна); 6) вид течії за постійністю (постійна, сезонна, непостійна); 7) в яких широтах протікає, як впливає на навколишні води Світового океану? 8) Які узбережжя омиває, як впливає на їх клімат і природу в цілому?

Тести: 1б; 2в; 3г; 4в; 5а; 6в; 7г; 8 (23 вересня або 21 березня); 9 (альбедо); 10 (здійснили навколосвітні подорожі).

8 клас

Завдання 2: Орієнтовний план порівняння: 1) назви височин; 2) географічне положення, належність до більшої форми рельєфу; 3) морфометрична характеристика (абсолютна й відносна висота, напрямок простилання, характер розчленування поверхні); 4) якій тектонічній структурі відповідає? 5) особливості геологічної будови: 6) які типи й невеликі форми рельєфу характерні? 7) сучасні геоморфологічні процеси; 8) вплив рельєфу на господарське освоєння території; 9) охорона рельєфу, геологічні й геоморфологічні пам’ятки природи. Височини сформувалися внаслідок двох протилежно направлених процесів: інтенсивних неотектонічних піднять (з амплітудою +200 м і більше) та сукупності процесів денудації гірських порід.

Завдання 3. Як визначити різницю в місцевому часі пунктів?

Різниця у місцевому часі двох меридіанів залежить від різниці їх географічної довготи. Для розрахунків різницю в довготі округлюють до цілих градусів (тож різниця в 1о довготи = 4 хвилинам). Щоб дізнатися про різницю в місцевому часі двох пунктів, необхідно скласти пропорцію:



1о = Хо

4хв Yхв.


Для вирішення задачі необхідно виконати кілька дій:

1) Визначити різницю у довготі двох пунктів (Х°). Для цього від довготи меридіану з більшим числом віднімають довготу меридіану з меншим числом.

2) Потім підставити значення різниці в довготі у пропорцію і визначити різницю в місцевому часі (Y хв.).


  1. Якщо меридіан, час якого невідомий, розташований західніше, то різницю в часі слід віднімати, а якщо східніше - то додавати.

Як визначити різницю в поясному часі пунктів? Один годинний пояс = 15°д. (360° : 24). Меридіани, значення географічної довготи яких ділиться рівно на 15 є серединними для даного годинного поясу (0°д. – для 0-го поясу; 15° сх. д. – для І-го; 30° сх. д. – для ІІ-го і т.д.). Якщо довгота не ділиться рівно на 15, а залишок становить менше 7°30, то номер поясу відповідає отриманому при діленні цілому числу. Якщо ж залишок більше 7°30, то номер поясу необхідно округлювати до більшого числа.

Відлік годинних поясів ведеться від 0°д. (Гринвіцького меридіану) - на схід. Пояси у цьому напрямку нумеруються від 0-го до ХХІІІ-го. У межах будь-якого годинного поясу встановлений єдиний (поясний) час, який дорівнює місцевому часу відповідного серединного меридіану. Якби не існувало кордонів держав, то межі годинних поясів, проводились би по меридіанах, що проходять на 7°30д. на схід і захід від серединного. Так, межі ІІ-го годинного поясу (серединний меридіан 30° сх. д.) проходили б від 22°30 сх. д. до 37°30 сх. д.


Тести: 1в; 2а; 3г; 4б; 5б; 6б; 7д; 8в; 9б; 10б; 11д; 12б.
9 клас

Завдання 1. В соціально-економічній географії, порівняно з фізичною географією, менше застосовують методи збору первинної інформації (наприклад, дистанційні), але в її активі більший арсенал методів обробки географічної інформації: описання, порівняння, наукового пояснення на основі законів економіки, демографії, геополітики та інших суспільних наук; історичний метод; метод системного аналізу; метод моделювання — картографічного, математичного, кібернетичного; класифікації та районування). Крім того, в соціально-економічній географії дуже широко застосовуються статистичні методи (для узагальнення і аналізу масових подій і показників), іноді — соціологічні методи, методи експертних оцінок тощо.

Завдання 2. В Україні згідно перепису 2001 року є області: 1) з майже однонаціональним українським населенням (понад 90%): Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська, Полтавська; 2) Двонаціональним населенням (переважанням українців — понад 75%, і не дуже значною часткою росіян — 10...20%): Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Сумська); 3) з двонаціональним населенням (переважанням українців — понад 50%, та значною часткою росіян — 20...45%): Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська; 4) багатонаціональним населенням, з переважанням українців і: 4а) незначною кількістю росіян та поляків (Житомирська); 4б) незначною кількістю угорців і росіян (Закарпатська); 4в) незначною кількістю румунів, молдаван, росіян (Чернівецька); 4г) значною кількість росіян, незначною — болгар та молдаван (Одеська); 5) з багатонаціональним населенням - переважанням росіян, значною кількістю українців та кримських татар (АР Крим).

Тести: 1в; 2б; 3б; 4г; 5б; 6в; 7д; 8г; 9г; 10а – Закарпатська; б – Донецька; в – Чернігівська.
10 клас
Завдання 2. План комплексної географічної характеристики міста:

  1. Загальні відомості, географічне положення;

  2. Природні умови і ресурси міста та його околиць, їх оцінка;

  3. Історико-географічний нарис;

  4. Населення;

  5. Сучасні функції міста – господарська (коротка характеристика виробничої сфери й сфери послуг), адміністративна, рекреаційна, відносно околиць і приміської зони;

  6. Зовнішній вигляд і благоустрій;

  7. Внутрішня географія (мікрорайони й історичні кутки);

  8. Характеристика приміської зони;

  9. Економічні, соціальні, екологічні проблеми, шляхи їх розв’язання;

  10. Перспективи розвитку.

Завдання 3. Ресурсозабезпеченість на 2000 рік становила:

а) 150 млрд. т : 3,5 млрд. т = 42,85 років;

б) 150 млрд. т : 6,1 млрд. жит. = 24,6 т на одного жителя планети.

Тести: 1а; 2а; 3б; 4в; 5б; 6в; 7г; 8 (гора Герлаховскі-Штіт, 2655м);

9 (У багатьох країнах світу новий рік за місцевим літочисленням настає не 1 січня. Тому 2008 рік орієнтовно відповідає 97 року на Тайвані, 5768 року в Ізраїлі, 1387 р. в Ірані й Афганістані, 1424 року - в країнах, де переважає іслам сунітського напряму, 2064 року в Непалі, 19 року епохи Хейсей у Японії, 2551 року в буддистських країнах – наприклад, у Таїланді).



11 клас

Завдання 1. ІРЛП – інтегральний показник, який враховує окремі показники: очікувану тривалість життя при народженні (років); грамотність дорослого населення (%); рівень освіти (частку людей, що навчаються, %); ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності. Кожний із показників визначається у відсотках від максимального (або в сотих долях від 1). Потім отримані середні показники по кожній країні ранжуються. За ІРЛП можна виділити країни з високим, середнім і низьким рівнем розвитку. До країн з високим ІРЛП належать приблизно три десятки країн; із середнім рівнем – понад 50 країн (у кінці цього списку й Україна), решта країн – з низьким рівнем розвитку (у тому числі й 50 країн, визнаних найменш розвиненими).

Завдання 2. Орієнтовна ресурсозабезпеченість на 2007 рік – біля 590 років, або 46 млрд. : 46,5 млн. жит = 1000 тонн на одного жителя України.

Завдання 3. а) Причини різні: у лісотундрі дерева зростають розріджено внаслідок наявності близько до поверхні шару багатолітньої мерзлоти, тому їх коренева система розвинена вшир. Саванові рідколісся зумовлені дефіцитом зволоження, а також певною мірою – впливом тварин і діяльності людини.

б) Вологі ліси формуються в районах з надмірним зволоженням. Із верхнього горизонту ґрунту поживні речовини вимиваються унаслідок його промивання водою. Суттєвою причиною бідності ґрунтів під лісами є те, що при розкладі листя (або хвої) дерев виділяються органічні кислоти, які зумовлюють хімічні реакції утворення і вимивання легкорозчинних солей із верхнього шару ґрунту. Під степовою рослинність формуються багаті на поживні речовини ґрунти (чорноземні, каштанові), оскільки в умовах недостатнього зволоження й достатнього тепло забезпечення відмерла органічна маса мінералізується повільно; відмерлі рештки степової рослинності мають лужну реакцію, що сприяє накопиченню поживних речовин у верхніх ґрунтових горизонтах.

в) суттєва різниця в умовах розвитку рослинності на східних і західних узбережжях тропічного поясу материків зумовлена відмінностями циркуляції атмосфери (відповідно, мусонний і пасатний типи), та впливом, відповідно, теплих і холодних прибережних течій.

Тести: 1в; 2в; 3а; 4а; 5в; 6б; 7б; 8в; 9: а) Вірменія; б) Непал; в) Камбоджа; г) Азербайджан. 10: а, г – Норвегія; б, в – Швеція.
ІІ-й (районний, міський) етап

7 клас
Завдання 1. Особливості зображення земної поверхні на різних моделях:

Модель земної поверхні

Особливості зображення земної поверхні

Охоплення території

Переваги зображення

Недоліки зображення

Глобус

Показує форму Землі й дуже зменшені зображення її поверхні

Уся планета Земля

Дає найточніші зображення форми Землі й не спотворює градусну сітку

Людина не може відразу охопити поглядом зображення усієї земної поверхні. Зображення дуже зменшені

Космічний знімок

Зменшене зображення, отримане за допомогою обладнання, установленого на космічних апаратах

Може охопити від половини площі Землі - до невеликої ділянки її поверхні

Мають найбільш точні зображення об’єктів на земній поверхні. Їх застосування здешевлює створення географічних карт

Не зручні у безпосередньому використанні (без дешифрування)

Аерофотознімок

Зменшене фотографічне зображення, отримане за допомогою фотокамери, установленої на літаку

Невелика ділянка земної поверхні

План

місцевості



Креслення за допомогою умовних знаків з невеликим зменшенням зображення поверхні

Невелика ділянка земної поверхні

Практично відсутні спотворення. Детальне зображення об’єктів

Необхідні навики читання зображення

Географічна карта

Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні, створене на певній математичній основі

Може охоплювати різні території: від усієї Землі - до її невеликої ділянки

Дозволяє досить чітко відображати на них особливості земної поверхні.

Чим більшу територію охоплює карта – тим більші спотворення.


Завдання 2. Порівняння рельєфу дна двох океанів найбільш доцільно подавати у вигляді таблиці:

Великі форми рельєфу

Тихий океан

Атлантичний океан

І. Підводна окраїна материків

Вузька

Дуже широка

1а - Шельф

1б – Материковий схил

1в – материкове підніжжя

ІІ. Перехідна зона дна океану

Дуже характерна для меж океанічних і материкових літосферних плит

Менш характерна

ІІа – глибоководні жолоби й острівні дуги

ІІб – улоговини внутрішніх морів

ІІІ – Ложе океану

Включає всю Тихоокеанську велику й ряд малих літосферних плит (Наска, Кокос)

Включає широкі смуги між материковим підніжжям і серединно-океанічними хребтами

ІV – Серединно-океанічні хребти

Менш поширені (на межі Тихоокеанської та малих літосферних плит)

Особливе місце посідає Серединно-Атлантичний хребет


Завдання 3.

Закономірність, що діє в географічній оболонці

Прояви закономірності у Світовому океані

Кругообіг речовини і енергії

Циклональні й антициклональні кола кругообігів води; біологічні кругообіги; роль океану в загальній циркуляції атмосфери й кругообігу гірських порід

Ритмічність

Припливно-відпливні ритми; сезонні ритми; ритми «народження» і «смерті» океанів

Зональність

Поділ на географічні пояси

Азональність

Глибинна стратифікація, вплив материків на природу океанів

Завдання 4. а) Холодні течії (Сомалійська, Бенгельська, Канарська) зумовлюють зменшення кількості атмосферних опадів на узбережжі материка, а теплі течії (Гвінейська, Мозамбіцька, Мадагаскарська) – зумовлюють збільшення кількості опадів.

б) 1)Мис Рас-Енгела; 2) Кіліманджаро; 3) Мадагаскар; 4) Каїр; 5) Танганьїка; 6) нагір’я Тібесті; 7) Капські; 8) Наміб; 9) Африканський берег Гібралтарської протоки, напроти Гібралтару; 10) Шарі; 11) Замбезі; 12) Нгоронгоро.

Тести: 1б; 2в; 3в; 4а; 5а; 6а; 7в; 8б; 9б; 10б; 11ж; 12: (І.1.а; ІІ.1.а; ІІ.2.а; ІІІ.4.б; ІV.3.а).
8 клас

Завдання 1. (зразок):

Визначення поняття

Спільні риси понять

Відмінності понять

Літосферна плита

Складові частини літосфери

Великі ділянки літосфери, обмежені зонами розломів

Рухливий пояс

Зони розломів на межах літосферних плит, утворені внаслідок рухів останніх (сходження, розходження, підсування тощо)

Завдання 2. Головною причиною висотної поясності є зміна клімату з підняттям по схилах гір (зниження температури повітря в середньому на 0,6°С/100 м та збільшення кількості атмосферних опадів). Якщо гірські хребти розташовані перпендикулярно до переважаючих вітрів, то в горах також чітко проявляється бар’єрний ефект і схилова асиметрія (як наприклад, на західних навітряних і східних підвітряних схилів Кордельєрів). На вологих західних схилах цих гір у помірному поясі зростають бар’єрно-дощові хвойні й мішані ліси, а на підвітряному східному на тій же висоті формуються соснові ліси, гірські прерії, а в улоговинах – напівпустелі.

Завдання 3. Оскільки пустеля Сахара займає площу 10 млн. км2, то в різних її частинах режим зволоження різниться. Центральна й східна частини Сахари, для яких найбільш характерний вплив континентальних пасатів, належить до абсолютних пустель (в яких упродовж кількох років а то й десятиліть опади можуть не випадати); розташована на узбережжі Атлантичного океану Західна Сахара належить до типу пустель туманів (які надходять сюди уночі з холодної Канарської течії); у південній частині Сахари короткий вологий період припадає на астрономічне літо для північної півкулі (червень – липень), коли цієї території інколи досягають зенітальні дощі, зумовлені переміщенням на північ зони низького тиску; у північній Сахарі, яка розташована у межах субтропічного поясу, вологий сезон буває взимку і зумовлений випадінням опадів, які приносять середземноморські циклони.

Завдання 4. Причиною є різниця в географічній довготі місць відпочинку хлопчиків. Різниця в часі сходу Сонця становила -28 хвилин (що відповідає 7° різниці в довготі). Отже, другий хлопчик відпочивав західніше першого на 7° д.

Визначимо різницю в місцевому часі між Гринвічем і місцем перебування другого хлопчика:

5 год. 16 хв.  3 год. 28 хв. = 1 год. 48 хв. (108 хв. : 4 = 27° д.). Отже, другий хлопчик відпочивав у місцевості з довготою 27° сх.д. (оскільки час цієї точки більший за час Гринвічу).

Знаючи різницю в часі сходу Сонця визначаємо, що перший хлопчик відпочивав і місцевості з довготою 34° сх.д. (27° сх.д. + 7 = 34° сх.д.).

Оскільки висота Сонця в полудень була однаковою, то хлопчики перебували на одній паралелі. Визначити географічну широту місця спостереження 22 червня (у день літнього сонцестояння в північній півкулі) можна за формулою: 90°  φ + 23°30´ =  (де  - це висота Сонця в полудень, а φ – широта місцевості). Підставивши дані в формулу: 90°  φ + 23°30´ = 64°, визначаємо, що φ = 50°30´ пн.ш.

Відповідь: перший хлопчик відпочивав у місцевості з координатами 50°30´ пн.ш., 34° сх.д.; другий хлопчик – з координатами 50°30´ пн.ш., 27° сх.д.


Для довідки. Зі зміною географічної широти змінюється висота Сонця. Чим ближче від тропіків до полюсів – тим менший кут падіння сонячних променів. А від висоти Сонця залежить кількість сонячної енергії, що потрапляє на земну поверхню.

Висота Сонця ополудні упродовж року змінюється не тільки над тропіками й полярними колами, але й на будь-якій широті. Це зумовлено обертанням Землі навколо Сонця. Незмінність нахилу осі Землі під час обертання нашої планети навколо Сонця зумовлює зміну кута падіння його променів на одній і тій же широті упродовж року на ±23о.

Наприклад, на 50о пн.ш. висота Сонця в ополудні змінюється від 63о (22 червня, у день літнього сонцестояння), ─ до 17о (22 грудня, у день зимового сонцестояння). На цій паралелі або поблизу неї розташовані міста Харків, Київ, Полтава, Львів, Житомир.

Зміна висоти Сонця упродовж року зумовлює чергування сезонів року – літа (сезону поблизу дня літнього сонцестояння, коли сонячні промені падають під найвищим кутом), зими (сезону поблизу для зимового сонцестояння, коли висота Сонця найнижча), весни й осені (сезонів поблизу днів рівнодення – 23 вересня й 21 березня, коли висота Сонця середня).

Ви можете самостійно визначити висоту Сонця в ополудні у дні сонцестоянь і рівнодення в своєму населеному пункті. Для визначення висоти Сонця у дні рівнодень від 90о треба відняти широту своєї місцевості (наприклад, 90о – 49о = 41о). Для визначення висоти Сонця у день літнього сонцестояння до цієї висоти слід додати 23о (наприклад, 41о + 23о = 64о), а в день зимового сонцестояння - відняти 23о (наприклад, 41о - 23о = 18о).
Тести: 1а; 2б; 3б; 4д; 5а; 6б; 7 (1350 м); 8 (0°01´); 9б; 10 (залишили описи або наукові праці про територію України);

11: 3) Білорусь; 2) Молдова; 5) Польща; 1 ) Росія; 4)Румунія; 7) Словаччина; 6)Угорщина. Найбільш протяжний кордон суходолом Україна має з Росією (1974 км + 488 км по морях); майже вдвічі коротший — із Молдовою (1222 км) і Білоруссю (1084 км); ще удвічі коротший — із Румунією (614 км + 265 по морю) та Польщею (542 км); короткий — з Угорщиною (137 км); найкоротший — зі Словаччиною (98 км). Протяжність межі виключної (морської) економічної зони з Туреччиною становить близько 393 км.

12: З’ясувати наявність спотворень можна за допомогою ліній градусної сітки:

 якщо відрізки меридіанів між сусідніми паралелями однакові, спотворень довжин по меридіанах немає;

 якщо відрізок паралелі 60º у два рази менший за відрізок екватора між сусідніми меридіанами, то спотворень довжин по паралелях немає;

 перетин меридіанів і паралелей під прямим кутом показує, що спотворення кутів відсутні;

 однакова форма клітин градусної сітки між одними й тими паралелями показує відсутність спотворень форм.
9 клас

Завдання 2. В Україні діють 14 металургійних комбінатів і заводів. Є три основні райони їх розміщення: Донецький (Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Краматорськ, Алчевськ, Костянтинівка, Комунарськ), найдавніший, орієнтований на чинник паливомісткості; Придніпровський (Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Новомосковськ), орієнтований на сировинний і транспортний чинники; Приазовський (Маріуполь). Умовними знаками слід нанести два залізорудні басейни (Криворізький і Керченський), та два залізорудні райони (Кременчуцький і Білозерський), родовища коксівного вугілля (Донбас), високоякісних флюсових вапняків та вогнетривів.

Завдання 3. 23 вересня – день осіннього рівнодення, коли повсюди на Землі тривалість дня і ночі однакова – по 12 годин. Якщо турист вів розрахунки рівно опівдні, значить до заходу Сонця залишалося 6 годин. За 6 годин при вказаній середній швидкості турист зможе пройти 36 км. На карті масштабу 1:200 000 протяжність цього маршруту становить 18 см.

Завдання 4. Дивіться типовий план характеристики ґрунту в розділі 7.

Тести: 1б; 2в; 3б; 4г; 5в; 6 г; 7б; 8г; 9г; 10 (600 метрів); 11 (46° пн.ш., 30° сх.д.); 12 (22 грудня).
10 клас

Завдання 2. Чинниками розміщення виробництва називають умови, які слід враховувати для того, щоб досягти максимального зниження собiвартостi продукції, i разом з тим, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище i здоров`я населення. На розміщення світового господарства впливають такі чинники:

1) природно-ресурсний (сировинний);

2) чинник території;

3) економiко-географiчого положення;

4) паливно-енергетичний;

5) транспортний;

6) трудових ресурсів (робочої сили);

7) споживчий;

8) наукомiсткостi;

9) територіальної концентрації;

10) чинник ринкової кон’юнктури;

11) екологічний чинник.

Розглянемо приклади впливу деяких чинників:

Сировинний чинник - провідний при розмiщеннi виробництв з великою матерiаломiсткiстю, перш за все, добувних галузей (гiрничовидобувної, лiсозаготiвельної), первинної переробки сировини (збагачення руд кольорових i чорних металів, виробництво чорної мiдi, нiкелю; цукру-сирцю), деяких переробних виробництв (калійних добрив, лляних тканин, целюлози, металургiйного i гiрничого обладнання тощо).

В економічно розвинених країнах, пiд впливом НТР, триває процес зниження матерiаломiсткостi виробництва i тому зменшується вплив сировинного чинника. У країнах, що розвиваються, значна частка добувного сектора економiки, i цей чинник ще має значний вплив на розмiщення виробництва i спецiалiзацiю господарства.



Чинник території (чим бiльша територiя - тим бiльша вiрогiднiсть наявності рiзноманiтних i великих сировинних ресурсів, різних варiантiв розмiщення виробництва) зв`язаний з попереднім. За ресурсним потенціалом малi країни не можуть конкурувати з великими.

Вплив економiко-географiчного положення полягає у тому, що країна, регіон чи підприємство отримають певні переваги чи зазнають збитків при взаємодії з іншими країнами чи підприємствами завдяки своєму розташуванню.

Виділяють такi види економiко-географiчного положення країн:

1) сусідське (як впливає економічний потенціал сусiднiх країн на розвиток господарства країни). Є країни - центри світового господарства, його субпериферії i периферії. Україна належить до субпериферійних держав.

2) Транспортне (перш за все, відношення до морів - приморське чи внутрішньоматерикове);

3) Полiтико-географiчне (вплив політичної ситуації в регiонi, належність до певних блоків країн).

Паливно-енергетичний чинник важливий для розмiщення енергомiстких виробництв (виплавки легких металів - алюмiнiю, титану, магнію, виробництва віскозного шовку, штучного каучуку), та паливомiстких виробництв (виплавки цинку i свинцю, роботи ТЕС).

Транспортний чинник дiє опосередковано: залежно від розмiрiв транспортних витрат розмiщення виробництва тяжіє або до сировини, або до споживача. А транспортні витрати залежать вiд вартості вантажу i способу транспортування, та вiдстанi перевезень. Чим густіша транспортна мережа та інші види виробничої інфраструктури - тим вигідніше розміщувати в регiонi виробництво.

Наукомiсткi виробництва розміщуються в центрах науки i освіти, квалiфiкованих кадрів (виробництво складної електронної i робототехніки, бiотехнологiї).

Чинник трудових ресурсів у сучасному світовому господарстві проявляється в орiєнтацiї на дешеву робочу силу країн, що розвиваються (збірне машино- i приладобудування, легка промисловість).

Споживчий чинник проявляється у наближені виробництва до місць споживання готової продукції (фосфорних добрив, залізобетону, харчової i легкої промисловості).



Чинник територіальної концентрації полягає у розмiщеннi нових виробництв у межах великих міст, міських агломераціях i мегалополісах, де вже створена високорозвинена виробнича та соціальна інфраструктура.

Кон’юнктура ринку - це умови реалiзацiї продукції i послуг, які залежать від спiввiдношення попиту i пропозиції (розвиваються ті виробництва, продукція яких має більший попит внаслідок вищої якості i нижчої ціни).



Екологічний чинник у розвинених країнах проявляється у заборонені розміщення шкідливих виробництв, їх концентрації в урбанізованих зонах, перенесенні цих виробництв в країни, що розвиваються.

Завдання 4в (приклад): На рівні моря температура повітря становить 22°С , а на висоті 3000 метрів …?

Слід пам’ятати, що зниження температури повітря відбувається в підняттям в середньому на -0,6°С/100 м.



  1. Складаємо пропорцію: -0,6°С/100 м = х°С/3000 м; х = 18°С (різниця в температурі повітря між рівнем моря і вказаною висотою).

  2. Визначаємо температуру повітря на висоті 3000 м: 22°С 18°С = +4°С.

Тести: 1а; 2г; 3д; 4в; 5а; 6б; 7в; 8в; 9б; 10в; 11 (40 км.).
11 клас

Завдання 1. Чорна металургія - галузь промисловості, що виробляє конструктивні матеріали для інших галузей, перш за все - машинобудування. Особливо велика роль чорної металургії була до епохи НТР, коли країни проходили аграрно-iндустрiальний етап розвитку.

На сучасному етапі НТР значення галузі дещо зменшилося (у зв`язку зi зменшенням матерiаломiсткостi продукції, витісненням сталi легкими сплавами i пластмасами). Змінилися i чинники розмiщення галузі та її географія.

До епохи НТР головним чинником розмiщення підприємств галузі був сировинний. Спочатку вони розміщувалися у кам’яновугільних басейнах, а потім акцент розмiщення змістився у бік залізорудних басейнів, або до шляхів між родовищами кам`яного вугілля i залізної руди. Тому бiльшiсть старих металургійних районів iндустрiальних країн розташовані поблизу залізорудних або кам’яновугільних басейнів (наприклад, Донецький i Придніпровський в Україні). У розвинених країнах випуск сталi в останні десятиліття дещо скоротився. Але завдяки впровадженню нових технологій (електро- i порошкова металургія, безперервна розливка сталi тощо) тут виробляються якiснi спецсталi та складні види прокату.

Нові металургiйнi підприємства у розвинених країнах наближаються до споживача (центрів машинобудування), тому орієнтуються або на металобрухт (електрометалургiйнi мiнi-заводи), або на високоякісну імпортну залізну руду i розміщуються з урахуванням транспортного чинника - переважно поблизу морських портів: Бремен (Німеччина), Генуя (Iталiя), Дюнкерк (Франція), Кобе (Японія). Японія, Iталiя, Південна Корея - країни, які майже не мають власної сировини, а їх заводи працюють на довiзнiй руді поблизу портів.

Тенденціями розмiщення галузі є: у високорозвинених країнах - наближення до споживача, розвиток мiнi-електрометалургiйних заводів, виробництво якісної сталi, винесення підприємств по первинній переробці сировини, виробництву чавуну i масових сортів сталi у країни Східної Європи та країни, що розвиваються (частка останніх у виробництві продукції чорної металургії зростає).

Очевидно, що за зазначених умов не всі металургійні комбінати розташовувались би в нині існуючих районах розвитку чорної металургії. З урахуванням сучасних реалій значно менша їх кількість була б у Донбасі, більша – у Придніпров’ї (наприклад, в районі м. Комсомольська) й портових містах України (наприклад, у Керчі).



Завдання 2. На це питання однозначно відповісти не можна. З одного боку, впродовж другої половини ХХ століття вплив сировинного чинника зменшувався у зв’язку зі зменшенням матерiаломiсткостi продукції, розвитком транспорту. З другого боку, на початку ХХІ століття, зокрема, у зв’язку з високими темпами індустріального розвитку Китаю, Індії та інших країн помітно зріс дефіцит мінерально-сировинних (перш за все – паливно-енергетичних) ресурсів. Очевидно, це може вплинути на розвиток світового господарства.

Завдання 3. Електроенергетика - галузь промисловості, яка об`єднує підприємства по виробництву різних видів електроенергії i її транспортування. Біля 2/3 електроенергії в свiтi вироблялось на ТЕС, біля 1/5 - на ГЕС i 1/6 - на АЕС (17%), менш 1% - на альтернативних джерелах енергії, і ця частка поступово зростає. В Україні майже по 1/2 виробництва електроенергії припадає та ТЕС і АЕС, біля 1/20 - на ГЕС. У зв’язку з подорожчанням нафти і газу, очевидно, в найближчій перспективі збільшиться відносна частка електроенергії у паливно-енергетичному балансі країни. Збільшення виробництва електроенергії може бути зв’язано з будівництвом нових сучасних енергоблоків на діючих АЕС; використанням кам’яного і бурого вугілля. Частка ГЕС збільшуватися не буде. В найближчі десятиліття потрібно збільшувати частку виробництва електроенергії на альтернативних джерелах: СЕС (на сході Криму), ВЕС (у Кримських і Карпатських горах), на відходах виробництва й побутових відходах тощо.

Завдання 4.

Ви пам’ятаєте, що визначити географічну широту місця спостереження у дні рівнодення можна за формулою: 90°  φ =  (де  - це висота Сонця в полудень, а φ – широта місцевості).

Підставивши дані в формулу визначаємо полудневу висоту Сонця:

а) в Одесі: 90°  46° = °;  = 44°;

б) в Києві: 90°  50° = °;  = 40°.

Знаючи, що середня протяжність 1° дуги меридіану = 111,3 км, визначаємо приблизну відстань між Києвом і Одесою в кілометрах: 44°  40° = 4°. 111,3 км х 4 ≈ 445 км.



Тести: 1г; 2а; 3д; 4а; 5в; 6г; 7г; 8д; 9г; 10в; 11: а, г – до Українського щита; б – до Львівського прогину; в – до Передкарпатського прогину.

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет