1 Бердянськ 2010 (06)



бет24/30
Дата24.07.2016
өлшемі3.04 Mb.
#218514
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   30

Висновки. Теоретичною основою визначення рівнів педагогічної компетентності майбутнього вихователя стали наступні положення педагогіки і психології. Існування послідовності методів, що відображають “рух учня” від рецептивно-відбивної позиції до конструктивно-діяльнісної: інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний) і репродуктивний методи, метод проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий) і дослідницький” [3]; виокремлення чотирьох рівнів (ступенів) абстракції – феноменології, якісної теорії, кількісної теорії, аксіоматичної теорії [1]; наявність таких видів мислення, як: щодо форми – наочно-дієвого, наочно-образного, абстрактно-логічного; за ступенем новизни й оригінальності – репродуктивного (відтворюючого) і продуктивного (творчого) [4]. Рівень розвитку майбутнього вихователя безпосередньо залежить від рівня освітнього середовища, в якому відбувається його навчання. Матеріалізація ж цього середовища здійснюється педагогом через метапредметний, міжнаочний і наочний зміст освіти.

Перспективи подальших пошуків. У подальшому планується дослідження, спрямоване на вивчення підходів (феноменологічний, методологічний або креативний) до формування освітнього середовища, частиною якого є сам педагог.
ЛІтература

1. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / В. П. Беспалько. – Воронеж, 1977.

2. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия / И. А. Зимняя. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 42 с.

3. Краевский В. В. Содержание образования: вперед к прошлому / В. В. Краевский. – М. : Педагогическое общество России, 2000.

4. Крысько В. Г. Психология и педагогика: Схемы и комментарии / В. Г. Крысько. – М. : Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001.

5. Маркова А. К. Психологические проблемы повышения квалификации / А. К. Маркова // Педагогика. – 1992. – № 9-10. – С. 65-67.

6. Овчарук О. Ключові компетентності: Європейське бачення / О. Овчарук // Управління освітою. – 2004. – № 2. – С. 6-9.

7. Стратегия модернизации содержания общего образования. – М. : Мир книги, 2001.

Дата надходження статті: 10.11.2009 року.

Дата прийняття статті до друку: 11.02.2010 року.



УДК 371.134:004(045)

О. Д. Сидельникова,

кандидат педагогічних наук, доцент

(Маріупольський державний

гуманітарний університет)


МУЛЬТИМЕДІЙНІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ MICROSOFT POWER POINT ЯК ЗАСІБ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ДОШКІЛЬНА ПЕДАГОГІКА”
Постановка проблеми. Необхідність застосування комп’ютерної техніки в освітньому процесі регламентовано нормативно-правовою базою. Так, у Державній національній програмі “Освіта України ХХІ століття” у розділі “Дошкільне виховання” визначено основні положення: “забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень; … підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професіонального та загальнокультурного рівня [2, с. 7-8]”. Ці положення адресовані насамперед практичним працівникам і спонукають їх переорієнтувати власну роботу за новими підходами. Крім того, у “Національній доктрині розвитку освіти”, у статті ІХ наголошено, що “пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують: подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві [5]”. Цей документ регламентує створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науково-технічному рівню ї є важливою передумовою реалізації ефективних стратегій досягнення цілей освіти. У зв’язку з цим набуває актуальності проблема впровадження нових інноваційних та інформаційних засобів і методів навчання. Саме таким засобом і є мультимедійні презентації з використанням комп’ютерної графіки (Мicrosoft Power Point).

Аналіз досліджень і публікацій переконливо свідчить про зацікавленість цим питанням багатьох дослідників. Проведені дослідження щодо запровадження у навчальний процес комп’ютерних технологій (Ю. Бадаєв, Ю. Дорошенко) показали, що комп’ютерна графіка: надає необхідної глибини розуміння представленої інформації; є найбільш природнім засобом спілкування людини з комп’ютером; практичне використання її апарату під час розв’язання, моделювання й візуалізації різноманітних задач у всіх без винятку предметах сприяє збільшенню загального часу, відведеного на вивчення комп’ютерної графіки; помітно розширює світогляд студентів і сприяє кращому засвоєнню ними навчального матеріалу; є творчим застосуванням набутих знань, розширенням і закріпленням їх та стимулом більш ґрунтовного вивчення теоретичних дисциплін.

Зважаючи на актуальність і практичну значущість означеної проблеми, метою публікації є з’ясування та окреслення можливостей використання наочних і практичних методів у процесі викладання навальної дисципліни “Дошкільна педагогіка”. Реалізація цієї мети передбачає вирішення низки завдань: з’ясувати пізнавальні та розвивальні можливості застосування мультимедійних презентацій; виявлення їх пізнавальної та розвивальної можливості.

Наведемо результати роботи викладачів кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного гуманітарного університету щодо підготовки нового покоління педагогів дошкільного фаху. Робота з організації навчального процесу на спеціальності “Дошкільне виховання” відбувається на основі демократизації змісту й методів роботи зі студентами як майбутніми фахівцями дошкільної галузі. Дійсно, необхідність і важливість виховання дітей дошкільного віку кваліфікованими вихователями не викликає сумніву. Підготувати такого педагога можна за умови застосування інтерактивних методів та активних форм навчання. Розкриємо досвід застосування мультимедійних презентацій як засобу поєднання вербального викладу змісту із його символічним словесним зображенням під час лекції.

Теоретичною основою застосування комп’ютерної графіки в навчанні, на нашу думку, є асоціативно-рефлекторна теорія, що базується на вченні І. Сеченова та І. Павлова, в якому процес засвоєння знань розглядається як складна система пізнавальної діяльності. Відповідно до цієї теорії, будь-яке навчання своїм фундаментом має наочність, тобто спирається на чуттєве пізнання, тому збагачення свідомості учня образами та уявленнями – одне із завдань навчальної діяльності; наочні образи важливі не самі по собі, позаяк забезпечують просування свідомості до узагальнень шляхом порівняння. Отже, основний метод асоціативного навчання – вправи.

Дидактичні умови застосування мультимедійних презентацій в навчанні студентів, на нашу думку, – це обставини процесу навчання, які є результатом цілеспрямованого вибору, конструювання та застосування елементів змісту, методів навчання з використанням комп’ютерної графіки (Мicrosoft Power Point), завдяки яким процес навчання може бути не лише успішним, а й цікавим.

Основу технології застосування Мicrosoft Power Point в навчанні студентів спеціальності “Дошкільне виховання” під час засвоєння навчальної дисципліни “Дошкільна педагогіка” складають такі концептуальні положення: основна функція ВНЗ – підготовка студентів до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства; комп’ютерна графіка має стати засобом, що полегшує процес формування компетентності студентів як загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню; навчання здійснюється на основі можливостей технології “мультимедіа”; здобуття знань має спиратися на комп’ютерну візуалізацію навчальної інформації, імітацію та моделювання об’єктів, процесів, явищ, а отже, раціональне використання принципу наочності в навчанні; гармонійний розвиток інтелекту дитини – психологічна засада застосування у навчанні комп’ютерної графіки; перевага індивідуальних форм навчання перед фронтальними (хоча інколи доцільним є застосування групових форм навчання); зміна ролі викладача у навчальному процесі: від людини, яка викладає навчальний матеріал, до координатора, консультанта; посилення пізнавального потенціалу навчального процесу; під час навчання має розвиватися образне сприйняття світу, наочно-образне, наочно-репродуктивне, абстрактне, творче мислення тощо; формування у студентів умінь працювати в графічному редакторі, моделювати графічні зображення.

Навчальний процес із застосуванням мультимедійної презентації Мicrosoft Power Point може бути успішним за таких дидактичних умов: дотримання технології застосування комп’ютерної графіки в навчальному процесі; проектування або адаптація навчальної програми з належним рівнем якості та її методичне забезпечення; кваліфіковане педагогічне керівництво процесом навчання за допомогою комп’ютерної графіки; стимулювання активності студентів та розвитку стійкого пізнавального інтересу до навчальної дисципліни “Дошкільна педагогіка”. Кожну з цих умов було деталізовано та конкретизовано у процесі викладання навчальної дисципліни “Дошкільна педагогіка”. Під час застосування мультимедійних презентацій, створених за допомогою Мicrosoft Power Point, досліджено ефективність навчання за умови дотримання означених дидактичних умов.

Слід зазначити, що ефективність застосування комп’ютерної графіки у навчальному процесі значною мірою залежала від володіння викладачем технологією її застосування. Педагогічна технологія є продуманою в усіх деталях моделлю спільної навчальної та педагогічної діяльності щодо проектування, організації та проведення навчального процесу із забезпеченням комфортних умов для студентів і педагогів. Зважаючи на це, спосіб досягнення мети – застосування мультимедійних презентацій під час викладання означеної навчальної дисципліни завдяки спеціальній комп’ютерній програмі Мicrosoft Power Point, в яких змістом об’єкта засвоєння є довідкова інформація, демонстрація, моделювання, імітація тощо. Отже, під час добору змісту лекції з навчальної дисципліни “Дошкільна педагогіка” для побудови мультимедійної презентації було важливо визначити основний матеріал, який мають засвоїти студенти. На наш погляд, доцільно включати до презентації окремі педагогічні поняття, принципові положення, окремі блоки структурних компонентів понять, явищ тощо. Деякі сучасні підручники з дошкільної педагогіки добре структуровані, що полегшує відбір змістовних одиниць.

Під час складання мультимедійних презентацій було враховано такі параметри: а) рівень; б) зміст, що привертає додатково увагу, завдяки комп’ютерній графіці, під час викладання нового навчального матеріалу; в) розумові дії, що необхідні для засвоєння нового матеріалу. Використовуючи мультимедійні презентації під час інтерактивної лекції було враховано побажання студентів щодо презентації означеного виду наочності, поєднуючи їх із власними методичними прийомами. Значну роль у підвищенні ефективності навчання у процесі застосування мультимедійних презентацій з дошкільної педагогіки відігравала наявність пізнавальних мотивів у студентів та їх активність.

Під час організації інтерактивних занять з дошкільної педагогіки із застосуванням мультимедійних презентацій враховували, що сформувати у студента мотиваційну сферу – означає виробити в нього систему цінностей, прийнятих у нашому суспільстві, виховати потребу в набутті нових знань і умінь, розкрити особистісну суть навчання, словом, допомогти усвідомити, роль навчання у визначенні власного місця в житті. Таким чином, важливою умовою розвитку пізнавальної мотивації студентів спеціальності “Дошкільне виховання” було створення проблемних ситуацій, які стимулювали подолання психологічного бар’єра, спричиненого минулим досвідом та сприяли виникненню нових пізнавальних потреб.

Розкриємо особливості організації занять. Заняття з використанням мультимедійних презентацій відбувалися у комп’ютерному класі або в аудиторії із застосуванням спеціального мультимедійного обладнання. У першому випадку демонстрували презентацію за допомогою дисплея монітору комп’ютера. При цьому студенти сприймали зображення моделі на екрані. Показ моделі поєднувався з такими методичними прийомами: поясненням структури моделі, визначенням головних понять; опитуванням щодо розуміння суті й структури моделі після візуального знайомства студентів із моделлю; поясненням змісту матеріалу (без повторного читання). Окрім того, надавався час для осмислення матеріалу в межах моделі; визначалися нові елементи, про які студенти дізналися з педагогічного змісту, понять, їх супідрядності; з’ясовували користь від подачі матеріалу у вигляді презентації; ілюстрували прикладами ключові поняття; залучали студентів до пошуку й оприлюднення прикладів окремих положень із власного досвіду. Для доповнення сконцентрованого в презентації матеріалу студентам рекомендували опанувати зміст відповідних сторінок підручника й додаткових джерел.

З метою визначення ефективності навчання із застосуванням комп’ютерної графіки користувалися критеріями, в основу яких покладено визначені в теоретичній частині дидактичні умови. Після вивчення кожного змістовного модуля навчальної дисципліни проводили модульні контрольні роботи, метою яких було визначення результативності дидактичних умов за обраними критеріями ефективності: якість знань за показниками міцності та усвідомленості; пізнавальна активність за показниками ставлення до предмета, мотиви навчання. Отримані данні дозволяють констатувати, що якість засвоєння знань встановлювалася зазвичай за такими показниками, як їх міцність та усвідомленість. Міцність та усвідомленість знань визначалися відповідно до чотирьох рівнів (низький, середній, достатній, високий) навчальних досягнень. Майже всі студенти показали середній, достатній і високий рівень володіння навчальним матеріалом. Важливим є той факт, що рівень комп’ютерної грамотності, а також рівень володіння уміннями працювати з мультимедійними презентаціями значно підвисився після роботи під час інтерактивних лекцій, семінарів, самостійної роботи із створення власних мультимедійних презентацій.

З метою визначення мотивації студентів, було проведено їх інтерв’ювання та анкетування. Це дозволило визначити їх ставлення до застосування мультимедійних презентацій під час аудиторної роботи, мотивів їхнього навчання, і за цими показниками встановити рівень пізнавальної активності студентів. Важливим є той факт, що зміни мотиваційної сфери найвиразніше спостерігались у тих студентів, які мали високі показники динаміки якості знань. Анкетування виявило, що застосування комп’ютерної графіки під час викладання навчальної дисципліни “Дошкільна педагогіка” викликало зацікавленість цією дисципліною у студентів. Навіть ті, хто раніше вчилися погано через незацікавленість або невпевненість у власних силах, або через наявний бар’єр між студентом і викладачем, студентом і студентами, покращили успішність, завдяки сформованості мотиваційної сфери, зокрема, пізнавальних мотивів (зацікавленість наочно представленою навчальною інформацією, прагнення до засвоєння нових знань, до рефлексії своєї діяльності).

Висновки. Сукупність отриманих у процесі експериментального навчання результатів дозволяє зробити такі висновки. Аналіз стану дослідження проблеми застосування комп’ютера загалом та комп’ютерної графіки, зокрема, в навчальному процесі, в психолого-педагогічній, методичній і спеціальній літературі, а також проведена нами експериментальна робота, дали можливість встановити, що комп’ютеру властиві певні специфічні функції. Ці функції, завдяки властивостям комп’ютерної графіки, дозволяють інтенсифікувати усі рівні навчального процесу, а саме: підвищити ефективність, якість і результативність процесу навчання; унаочнити подання навчального матеріалу; забезпечити спонукальні мотиви, що зумовлюють активізацію пізнавальної діяльності; поглибити міжпредметні зв’язки; індивідуалізувати діяльність; сприяти: всебічному і гармонійному розвитку особистості студентів; розвитку творчих здібностей студентів, мислення (наочно-діяльнісного, наочно-образного, інтуїтивного, творчого), умінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність; формуванню інформаційної культури, умінь приймати рішення або пропонувати варіанти розв’язання у складній ситуації; естетичному вихованню. Однак, існують деякі перешкоди в застосуванні комп’ютерної графіки в навчанні студентів: недостатність розроблення теорії та технології проектування навчання; недостатність методичного забезпечення навчальних програм; несумісність навчальних систем, зумовлена програмою та технічною несумісністю комп’ютерів; не завжди обґрунтоване проблемами педагогічного процесу програмне забезпечення; нерозуміння переваг застосування комп’ютерів і внаслідок цього неможливість використання їх ресурсу у повному обсязі; необхідність оволодіння цілою низкою нових галузей знань з експлуатації комп’ютерів, а також зміни традиційних методів діяльності; труднощі в оволодінні мови символів спілкування з комп’ютером, відмінною від мови людського спілкування.

Було встановлено та обґрунтовано методи навчання, які дозволяють ефективно будувати навчальний процес, з урахуванням особливостей особистості студента: за ступенем самостійності мислення (репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі); за джерелом подання і сприйняття навчальної діяльності (наочні та практичні); методи формування пізнавальних інтересів (метод забезпечення успіху в навчанні, метод пізнавальних ігор, метод створення ситуації успіху в навчанні, метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу); метод тестового контролю. Визнано доцільними такі форми навчання: індивідуальна (найчастіше), групова, фронтальна (інколи). Виявлено, що навчальний процес із застосуванням комп’ютерної графіки може бути успішним лише за умов, коли у вищому навальному закладі буде сучасний комп’ютерний або комп’ютерно-мультимедійний клас, мультимедійні аудиторії.

Технологічна грамотність викладача дозволить йому реально оцінити можливості комп’ютерної графіки, подивитися на педагогічний процес із позиції кінцевого результату. Крім того, слід пам’ятати, що значну роль у підвищенні ефективності навчання в процесі застосування комп’ютерної графіки відіграє наявність пізнавальних мотивів та активність студентів. Спонукальними мотивами до навчання, як показав експеримент, є: новизна роботи з комп’ютером; поширення можливості презентацій навчальної інформації наочно за допомогою графічних малюнків, анімації, тобто відтворення реального середовища діяльності; можливість розкрити практичну значущість матеріалу, що вивчається, та проявити свою творчість. Таким чином, у результаті тривалого використання мультимедійних презентацій під час викладання “Дошкільної педагогіки” дійшли висновків, що це активний метод подачі й сприймання та вивчення змісту означеної дисципліни. Активна робота з мультимедійною презентацією свідчить про їх інтерес до такої роботи, усвідомлення й відчуття позитивної ролі презентацій в опануванні теоретичним матеріалом, підготовці до перевірки знань.

Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Визначення можливостей та особливостей застосування мультимедійних презентацій (виконаних у Мicrosoft Power Point) під час викладання інших дисциплін, що вивчаються студентами спеціальності “Дошкільна освіта”.
ЛІТЕРАТУРА

1. Ващенко Г. Загальні методи навчання / Г. Ващенко. – К. : Українська видавнича спілка, 1997. – 441 с.

2. Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття”. – К., 1994. – 61 с.

3. Закон України “Про вищу освіту”. – К., 2002. – 69 с.

4. Кремень В. ХХІ сторіччя / В. Кремень // Дошкільне виховання. – 2003. – № 1. – С. 3-5.

5. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – 23 квітня.

6. Симонов В. П. Педагогический менеджмент / В. П. Симонов. –
[3-е изд.]. – М. : Педагогическое общество России, 1999. – 430 с.

Дата надходження статті: 10.11.2009 року.

Дата прийняття статті до друку: 11.02.2010 року.

УДК 378.147637.013

Л. І. Казанцева,

кандидат педагогічних наук, доцент,



О. П. Тельчарова,

старший викладач

(Бердянський державний

педагогічний університет)


КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА В ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ:

ДОСВІД ЗАПРОВАДЖЕННЯ
Постановка проблеми. Основною стратегічною лінією розвитку вищої освіти в Україні є реалізація основних положень і принципів Болонської декларації, що забезпечує інтеграцію вищої освіти в єдиний європейський освітній та науковий простір. Першочерговою метою і завданням Болонської декларації виступає запровадження нової методології та технології навчання – кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Аналіз досліджень і публікацій. Сучасні науковці розглядають кредитно-модульне навчання як засіб оптимізації навчального процесу (А. Алексюк, Я. Болюбаш, В. Загорський, І. Кулєшова, Н. Лаврентьєва, Г. Мельниченко, К. Станіславський, А. Фурман, Н. Шиян) та модернізації педагогічної освіти у контексті Болонського процесу (В. Андрущенко, П. Дмитренко, М. Згуровський, А. Кіктенко, Б. Клименко, В. Кремінь, К. Левківський, С. Ніколаєнко, М. Степко та інші) [1-3]. Протягом останніх років саме технологія модульного навчання та її різновиди (модульно-рейтингова, інформаційно-модульна, модульно-тьюторська, модульно-розвивальна, кредитно-модульна, проблемно-модульна, інформаційно-модульна тощо) є однією з пріоритетних та актуальних, а деякі науковці розглядають кредитно-модульне навчання як інноваційну психолого-дидактичну систему (В. Рябова) [4].

Мета статті. Стаття передбачає висвітлення та узагальнення результатів застосування в педагогічній освіті кредитно-модульної системи.

На денному відділенні соціально-педагогічного факультету кредитно-модульну систему організації навчання запроваджено з 2005 року, що відбулося за рішенням вченої ради університету. У 2005-2006 навчальному році студенти І курсу почали навчатися за новою системою і так щорічно, поступово було здійснено повний перехід до навчання за кредитно-модульною системою. Нині навчання за новою системою організації відбувається на п’яти курсах, на двох освітньо-кваліфікаційних рівнях: “бакалавр” і “спеціаліст”. Бердянський державний педагогічний університет не увійшов до переліку ВНЗ, які МОН України залучив до участі в експерименті щодо реформування навчального процесу на засадах Болонської декларації. Незважаючи на це, було розпочато активну роботу з реорганізації процесу підготовки фахівців. Першим кроком на цьому шляху була розробка нормативних документів, які мали регулювати діяльність суб’єктів навчального процесу – викладачів і студентів, зокрема: “Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в університеті” та “Положення про оцінювання навчальних досягнень студентів”; створення інформаційних пакетів та визначення форми індивідуального плану для студентів усіх спеціальностей.

Організація навчального процесу на факультеті упродовж останніх чотирьох років дає підстави визначити певні переваги у підготовці фахівців за новими підходами, і окреслити проблеми, пов’язані із запровадженням кредитно-модульної системи. Застосування кредитно-модульної системи навчання – це, передусім, пошук нових навчальних технологій, які б забезпечили високу якість вищої освіти та міцне засвоєння максимальної кількості знань за мінімальних витрат часу. Вона передбачає визначення трудомісткості навчальної праці студентів у кредитах, структурування навчального матеріалу за модулями, підсумковий модульний контроль, рейтингове оцінювання навчальних досягнень студента з дисципліни. Оскільки кредитно-модульна система містить дві складових – кредити та модулі, то перша має забезпечувати прозорість, гнучкість i демократичність навчального процесу, а друга – мобільність, створювати студентам найбільш сприятливе поле для успішного і своєчасного засвоєння обраних навчальних дисциплін у кредитних вимірах.

Реорганізація навчального процесу на факультеті розпочалася з підготовки навчальних планів та робочих програм з усіх дисциплін, введення нової системи залікових одиниць – кредитів. Обсяг одного залікового кредиту дорівнює 36 годинам навчального часу, що відповідає європейським нормативам. 36 годин – це сума годин аудиторної (16 годин) та самостійної (20 годин) роботи студента. Відповідно обсяг навчального часу на підготовку бакалавра складає 240 кредитів або 8640 годин. У залікових одиницях оцінюються усі види навчальної роботи студентів: аудиторна робота, педагогічна практика, написання курсових робіт, самостійна робота з підготовки до занять, Державна атестація тощо. Також внесено зміни до графіку навчального процесу. За умов збереження загальної тривалості навчального року збільшено час теоретичного навчання з 35 до 40 тижнів за рахунок скорочення заліково-екзаменаційних сесій. Це дало можливість зменшити обсяг тижневого аудиторного навантаження з 30 до 24-26 годин, вивільнивши додатковий час для самостійної роботи студентів.

Значна увага надавалася підготовці програм з усіх дисциплін. Навчальний матеріал було структуровано за кредитами та модулями. Відсутність централізованих методичних рекомендацій щодо форми робочих програм, їх структури, принципів побудови, призвела до пошуку та вироблення в університеті власного підходу. Нами було вивчено та узагальнено досвід роботи з означеної проблеми багатьох вітчизняних ВНЗ, які першими в Україні розпочали реорганізацію навчального процесу за кредитно-модульною системою: Луганського, Тернопільського, Переяслав-Хмельницького та інших університетів. Методичною радою нашого університету було запропоновано структурувати навчальний матеріал з розрахунку: 36 годин навчального часу – це два змістових модуля по 18 годин (8 годин аудиторних занять та 10 годин самостійної роботи).

Перебудова програм за цим принципом викликала нарікання з боку окремих викладачів, оскільки вона досить часто руйнувала традиційне співвідношення форм організації навчального процесу з дисципліни (лекцій, семінарів, практичних), тематичний розподіл матеріалу, обсяг окремих розділів. Проте це мало і позитивний ефект, оскільки дозволило чітко визначити обсяг навантаження для студентів, систематизувати їх самостійну роботу. Студент повинен звітувати за кожні 18 годин. Такий обсяг матеріалу полегшує опанування ним, дає можливість ретельніше розібратися у складних питаннях, отримати необхідні консультації викладача.

У межах підготовки поданої статті у вересні 2009 року на соціально-педагогічному факультеті було здійснено опитування студентів ІІ-V курсів (243 особи) з метою вивчення їх ставлення до організації навчання за кредитно-модульною системою. Більшість студентів вважають організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою ефективною. У середньому цей відсоток складає 53,9% і зростає відповідно до курсу навчання – від 18,2% у другокурсників, до 74% у п’ятикурсників. Разом з тим, частина студентів різних курсів (приблизно 24%) категорично не погоджуються з ефективністю нової системи організації навчання. Ще 22,1% студентам важко визначитися із відповіддю, адже досвіду навчання за традиційною системою бракує і порівнювати дві системи організації неможливо.

Серед головних преференцій кредитно-модульної системи організації педагогічного процесу студенти відзначають, по-перше, вчасне складання змістових модулів через їх подрібненість і детальну алгоритмізацію (в середньому – 59,52%); по-друге, систематичність і послідовність в отриманні знань (в середньому – 26,75%); можливість підвищити свій рейтинг за рахунок додаткових завдань (37,8%); відсутність заліково-екзаменаційних сесій (65%).

Перебудова навчального процесу стимулювала викладачів до активізації роботи щодо вдосконалення і створення навчально-методичного забезпечення. Було розроблено єдину форму та структуру змістового модуля, яка містить цілі його вивчення; інформацію про нарахування рейтингових балів; стислий зміст лекцій; плани та методичні рекомендації до семінарських занять; питання та рекомендації до самостійної роботи; засоби контролю за кожним змістовим модулем; завдання для самоконтролю та самоперевірки. Значна увага приділяється створенню електронних варіантів методичного забезпечення. Слід зазначити, що усі ці матеріали знаходяться у методичному кабінеті факультету і мають вільний і зручний доступ.

На сучасному етапі здійснюється робота щодо підготовки посібників та підручників. Останнім часом вийшли з друку навчальний посібник О. Гуренко, Н. Захарової “Популяризація здорового способу життя серед учнівської молоді” для підготовки спеціалістів у галузі соціальної педагогіки, підручник з історії педагогіки доцента кафедри дошкільної освіти І. Улюкаєвої “Історія суспільного дошкільного виховання в Україні”. У 2009 році вийшла з друку монографія “Навчально-методична діяльність у дошкільному закладі: проблеми, пошуки, знахідки” – Донецьк: “Юго-Восток”, у якій висвітлюються актуальні проблеми тих дисциплін, які є в навчальному плані “бакалавра” і “спеціаліста” за фахом: “Дошкільна освіта”.

Кредитно-модульна система – це також перехід до принципово нової системи оцінювання навчальних досягнень студентів – рейтингової, яка ґрунтується на об’єктивнішому оціненні навчальних досягнень студента, ніж традиційна система. Вона передбачає перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, рівня підготовки студента до кожного лабораторного, практичного чи семінарського заняття; виконання самостійної роботи; використання широкої шкали оцінки знань. Викладачами кафедр відповідно до робочої програми кожної дисципліни було визначено значущість змістових модулів у балах, розроблено шкалу нарахування рейтингових балів. За кожен з модулів студент отримує зароблену кількість балів, сума яких визначає його підсумковий рейтинг та є основою для допуску до модульного контролю. За прийнятою на факультеті шкалою вона становить не більше 60 балів. Модульний контроль передбачає виконання студентом контрольної роботи, максимальний рейтинг за яку складає 40 балів. Таким чином, максимальний підсумковий рейтинг студента за кожну дисципліну складає 100 балів. На його підставі виставляється семестрова оцінка шляхом переведення балів у оцінку за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

Важливе значення надається поінформованості студентів про зміст навчального процесу, аудиторний та самостійний види роботи, критерії оцінювання та розподіл балів для виставлення оцінок. Усе це створює передумови для здорової конкуренції у навчанні та виконує як контролюючу, так i мотивуючу функції, спонукаючи студента до постійної роботи протягом семестру. Водночас, результати анкетування студентів дають можливість побачити певні прогалини щодо організації навчального процесу на факультеті.

За даними опитування переважна більшість студентів (58,2%) розцінюють свою поінформованість про організацію навчального процесу як достатню (ІІ курс – 47,8%; ІІІ курс – 56,3%; ІV курс – 59,6%; V курс – 69,3%). Ще 41,8% респондентів вважають, що поінформовані вони про специфіку кредитно-модульної системи в недостатньому обсязі. Тривожними для нас стали відповіді 37,9% студентів про недостатню забезпеченість інформаційними носіями, хоча навчально-методичні комплекси, які містять завдання з методичними рекомендаціями і літературою до семінарських, практичних занять, самостійної роботи, тексти або плани-конспекти лекцій, розроблені для 100% дисциплін навчальних планів. Напевне, навчально-методичні комплекси вимагають суттєвого якісного доопрацювання. Є також окремі проблеми в організації та здійсненні рейтингової системи оцінення навчальних досягнень студентів.

Багато нарікань з боку викладачів викликає звільнення студентів від складання семестрових заліків та екзаменів за результатами підсумкового рейтингу. На думку викладачів, складання заліків та екзаменів забезпечує повторення, закріплення матеріалу, його міцніше засвоєння. Накопичення балів студентами упродовж семестру часто має формальний характер. Під час занять викладачі, з’ясовуючи рівень навчальних досягнень студентів, віддають перевагу тестуванню, яке дозволяє швидко оцінити знання великої кількості опитаних. Як результат, студенти стали менше говорити під час занять. За обмеженої кількості аудиторних занять та величезного обсягу навчального матеріалу їм просто не надається такої можливості. Це негативно позначається на розвитку комунікативних здібностей майбутніх вихователів. До того ж викладач поступово перетворюється на бухгалтера, що постійно підраховує бали та заповнює небачену до нині кількість документів: рейтинг-листи з дисципліни, журнали навчальних досягнень, індивідуальні плани студентів, атестаційні відомості тощо.

Кредитно-модульна система навчання розширює застосування інтерактивних форм і методів роботи студентів під керівництвом викладача та вимагає збільшення часу для виконання самостійної роботи в аудиторіях, комп’ютерних класах, у читальній залі. Щоденне навантаження студента в середньому становить 13-14 годин. Це може несприятливо впливати на стан здоров’я студента і не відповідає санітарним нормам організації навчального процесу у ВНЗ.

Однією з найбільших проблем під час рейтингового оцінювання є те, що викладач не має змоги повністю опитати студента, повноцінно оцінити його працю через велику кількість студентів у групах. Як результат, оцінення набуває формального характеру. На нашу думку, академічна група повинна формуватися не з 25, а з 10-15 студентів. 3 іншого боку, інтенсифікація навчального процесу, збільшення питомої ваги самостійної роботи вимагають також збільшення кількості консультацій викладача та часу на контроль за виконанням завдань самостійної роботи. Проте діючі норми педагогічного навантаження не передбачають виділення викладачам годин на ці види роботи. За такого співвідношення годин аудиторної і самостійної роботи, приміром, на дисципліну, яка вивчається 3 кредити, на самостійне вивчення матеріалу відводиться студентам 48 годин (це 44,4% від загального обсягу дисциплін), викладач для контролю за самостійною роботою студента та оцінювання якості засвоєння матеріалу має 6 годин на групу з 20 студентів. Тому викладач або формально, поспіхом здійснює цю роботу, або, що буває набагато частіше, у свій вільний час щоденно спілкується зі студентами 2-3 години додатково. Така ситуація свідчить про те, що законодавча i нормативно-правова база вищої освіти потребує перегляду та адаптації до загальноєвропейських освітніх стандартів.

Для полегшення і оптимізації праці викладача у нашому ВНЗ запроваджується локальна комп’ютерна мережа, створюються спеціальні сайти для кожної спеціальності з відповідних фахових дисциплін, вже запроваджено комп’ютерне тестування, яке має переваги щодо збереження часу студента та викладача, і значно більш об’єктивного оцінення знань студентів.

Цього року вперше студенти, які чотири роки навчалися за кредитно-модульною системою, проходили Державну атестацію для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”. Кафедрами дошкільної освіти, соціальної педагогіки, логопедії було розроблено форму проведення комплексного кваліфікаційного екзамену та шкалу оцінювання знань. Він проходив у два етапи: перший – вирішення студентами тестів з провідних фахових дисциплін, другий етап – розкриття теоретичних питань з цих дисциплін та окремих методик з виконанням практичного завдання. Оцінення здійснювалося за 100-бальною шкалою. За виконання тестів студент міг максимально отримати 60 балів, за розкриття теоретичних питань – 30 балів, за практичне завдання – 10 балів. Отримані результати свідчать, що найкраще студенти виконали тести та практичне завдання. Труднощі викликало розкриття теоретичних питань, оскільки це вимагало міцного знання матеріалу, вільного володіння ним. На думку самих студентів, закриті тести виконувати легше, оскільки вони передбачають певні варіанти відповіді, тобто підказки. Значний інтерес становлять пропозиції студентів щодо змін в організації навчального процесу. Передусім слушною є пропозиція стандартизувати систему оцінювання з усіх дисциплін, по-друге, збільшити години на вивчення фахових дисциплін, по-третє, передбачити у навчальному плані більше практики зі спеціальності, по-четверте, розширити спектр нараховуваних балів, починаючи з присутності на занятті та закінчуючи виконанням різноманітних творчих завдань.

Необхідно також зазначити, що на факультеті другий рік поспіль запроваджується Міжнародна система менеджменту якості. Факультет має Міжнародний сертифікат ISO 9001: 2000, який дає підстави стверджувати про достатню ефективність роботи щодо якості підготовки фахівців для дошкільної освіти.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   30




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет