Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет43/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   62

Н. Конаков



ПÖЖАЛÖМ быдлаын, пöжöм быдлаын – бурдöдчан öбрад.

Öбрадыслысь гижöма некымын вариант. Висьысь кагаöс сусед котырсаяс гаровтлiсны ай-мамсьыс гусьöн рузумö да зырйöн сюйлiсны шоныд пачö. Медичöтыс куимысь кытшовтлiс керкасö да тагöс вомöныс юавлiс: “Кыдзи жаритö пачыс?” Медыджыдыс вочавидзлiс: “Ми тайö висянсö пöжаламö”.

“Пöжавлiсны” омöля сöвмысь да вежöма челядьöс. Кагаöс кöртавлiсны зыр бердö, куимысь сюйлiсны шоныд пачö да юавлiсны: “Кодöс пöжан?” Вочавидзлiсны: “Пывсян айкалысь кага”. Мукöддырйиыс кага пыддиыс пачас сюйлiсны сылысь паськöмсö либö паськöмас гаровтöм пес плака.

Кагасö нуöдлiсны уль няньшомысь кöлач пыр. Сэсся кöлачсö пöжавлiсны да шыбитлiсны. Чайтлiсны, мый висьысьöс кöлач пыр нуöдiгас висьöмыс лясавлiс няньшом бердас, а сэсся пöжасьлiс. Сёйис кö шыбитöм кöлачсö морт ли пемöс – висьмылiс.

Кутшöмсюрö вариантъясын кагаöс пöжалöм öткодявсьö нянь пöжалöмкöд. Об дор комияс мавтлiсны висьысьсö сёйöн да куимысь сюйлiсны зырйöн пачö. Сюялiгкостiыс варовитлiсны. Тöдысь сюйлiс кагасö пачö, а мамыс кытшовтлiс керка гöгöрыс да öдзöсас таркöдчöмöн юавлiс: “Мый вöчанныд?”. Тöдысь вочавидзлiс: “Сёй нянь пöжалам”.

Ритуалыс ясыда йитчöма пач символикакöд. Пач öткодявсьылiс нывбаба рушкукöд да мöдар югыдкöд. Та вöсна кагаöс пачö сюйöм символизируйтiс не сöмын висьöмсö пöжалöм пыр бырöдöм, но и висьысь кагалысь недыр кад кежлö кувлöм, мöдар югыдö либö мам рушкуö ветлöм да выльысь чужöм. Пöжалöм öбрадыс бура тöдса асыв славяналы да европаса мукöд войтырлы.



Литература: Грибова 1963, Ильина 1997, ЮР ЧМ.

И. Ильина
ПÖКРÖВ быдлаын; пöкрев вэ., изь., важ ног йирым 1. лун.

Рочьяслöн моз жö комияслöн Пöкрöв вöлi тöдчана тшупöдöн вогöгöрся овмöс циклын. Пöкрöв бöрын вöвъясöс йöртлiсны гидö, заводитлiсны вартны нянь, нывбабаяс пондылiсны ноксьыны шабдiöн да кöнтусьöн. Гожся керкаысь вуджлiсны тöвся джынйö. Пöкрöв лунö помавлiсны уджнысö страда кежлö медасьöмаяс. Печораса вöралысьяс Пöкрöв бöрын пондылiсны кыйны ур.

Пöкрöв вöлi нывбаба праздникöн, мужичöйяс тайö кад кежлас мунлiсны нин вöравны. Пöкрöв лунö верöс сайö сетан нывъяс пуктылiсны Енмам икона водзö сисьяс да кевмысисны шуда верöс сайö петöм могысь. Керкаясысь, кöнi вöлiны нывъяс, тайö луннас эз позь нинöм сетны водзöсöн, эз позь весиг ёг петкöдны, медым нывъясыс эз кольны шудтöг. Пöкрöвö нывъяс зiлисны вöчны сiдз, медым сьöлöм выланыс воысь зонъясыс казялiсны найöс. Бур вöлi, босьтлiсны кö зонъясыс на киысь ас вöчöм козинъяс (табак кöшель да мукöдтор). Уналаын Пöкрöв бöрын позис кöлысясьны.

Кутшöмсюрö сиктын Пöкрöв лунö вайлiсны висьö подаöс: вичко дорын начкылiсны ялавичöс либö öшкöс, пöртъясын пулiсны яйсö, вежöдлiсны сiйöс да сэсся молибен бöрын сёйлiсны.



Литература: Конаков 1993, Сорокин 1910/22.

Н. Конаков



ПÖЛÖЗНИЧА зырян быдлаын; пöлудь вэ. (< роч полудница), пöлудь айка вэ.; вуншöрика, луншöрика перым-коми (< вуншöр, луншöр); луншöрика-обороника перым-коми (< роч оборанивать); обороника перым-коми, бабашорика перым-коми (< роч баба + коми шöр); сю баба перым-коми; сю пöлудь печ.; сю Паладь вэ.; бируллю баб уэ. ‘пöлöзнича баб’; полöкала перым-коми, ыб чуд перым-коми – розъялысь рудзöг мулöн лов-месай.

Пöлöзничасö комияс чайтлiсны пырджык турунвиж паськöма да чышъяна, идзас кöма, пöлöзнича кодь югыдлöз синма том нывбабаöн. Тайö вель ёна паськалöм му выв турунсö нимтöны тшöтш и пöлöзнича синмöн. Сэкжö нянь муса лов-месайлöн Эжва катыдса нимыс – пöлудь айка – индö сы вылö, мый сiйö вермис лоны и ай мыгöраöн. Перым-комияслöн чайтöм-гöгöрвоöмъяс серти, обороника либö луншöрика-обороника нима му выв лов вöлöма паськыд вожа сюръяса нывбабаöн. Сiйö олö му вылын, войнас узьö рудзöг пиын да няньяссö видзöм кындзи корсялö му вылас вунöдöм пу агасъяс. Аддзöм агассö сiйö öшйöдлö сюр вылас да видзчысьöмöн восьлалöмöн, медым не талявны рудзöгсö, петкöдлö мудорас. Обороникаöс аддзылöм кайтö бур няньпиян.

Рудзöг розъялан кадö вöлöмаöсь öлöмъяс. Шуам, оз вöлöм позь шутлявны да ворсны инструментъясöн. Торйöн нин оз вöлöм позь песласьны да пожъявны паськöм. Чайтлiсны, мый тайö öлöмсö торкöмысь Пöлöзнича висьмылöма, а мыжмöм котырыслöн няньыс волöма лёка. Либö мыжмöм нывбабаöс Пöлöзнича ёна накажитлöма. Тадз, öти быличкаын нывбаба мунöма рудзöг розъялiгöн ю дорö пожъясьны. Пöлöзнича мыждöма сiйöс васö няйтöсьтöмысь да уськöдчöма сы вылö. Нывбаба пышйöма гортас, вольсалöма пызан вылас дöра да пондöма нянь шöравны. Тадзи сiйö мынтöдчöма Пöлöзничаысь (пызандöра, нянь да нянь пурт медбура видзлiсны пеж ловъясысь). Пöлöзничалысь татшöм сяма жö йитöд вакöд да васа нывбабаяскöд (ваусаяскöд) пасйöма и роч мифологияын.

Коми эскöмъяс туялысь В. В. Кандинскийлöн тöдмöсъяс серти, XIX нэм помын верстьö комияс абу нин эскылöмаöсь Пöлöзничаö, сöмын челядь эскöмаöсь, мый сiйö эм. Сэкжö пöрысь войтыр висьтасьöны, мый водзтi Пöлöзничаö эскылöмаöсь сэтшöм ёна, мый Илля лунöдз (вундыны заводиттöдз) некод абу лысьтöма весиг инмöдчыны рудзöгас, сы вöсна мый полöмаöсь накажитöмысь. Найö чайтöны, мый Пöлöзнича дöзмöма омöля эскöмысь да кытчöкö мунöма, таысь и няньпияныс лёк лоöма. Пöлöзнича йылысь чайтöм-гöгöрвоöмъяссö комияс босьтöмаöсь, буракö, рочьяслысь.



Литература: Иванов, Топоров 1965, Кандинский 1889, Климов 1990, Налимов 1907, Налимов 1991.

Н. Конаков



ПÖРТÖМ быдлаын (< коми пöртны) – кодöкö либö мыйöкö пöртöм, а сiдзжö и ачыс пöртöмаыс.
ПРОКОПЕЙ ЛУН быдлаын – важ ног сора 8. лун.

Прокопей лун пасйылiсны Иван лун бöрын кык вежон мысти. Кутшöмсюрö коми сиктын праздникöдзса луннас пывсьылiсны да шулiсны Иван лун дырйи моз: “Вежа пелысь, вежа купальнича да вежа паперек коль”. Пывсьöм бöрас корöсьяссö öшлiсны потшыс тувъясö. Бöрыннас быдöн видзöдiс ассьыс корöсьсö: дыр кö эз веж рöмсö, пывсьысьыслöн вöлi лючки олöм во помöдзыс, а регыдöн кö сьöдöдiс – неминуча, усис муö – кулöм.

Прокопей лун вöлi “сур праздникöн”. Кöрткерöсын тайö луннас пулiсны сур. Куим-нёль бöрйöм морт ветлiсны керкаясöд да чукöртiсны пызь, кодысь и вöчлiсны сурсö. Вичко дорын начкылiсны кык-куим арöса öшкöс. Молибен бöрын пöртъясын пуöм яйсö вундавлiсны да юклiсны. Яйсö сёйöм бöрын ставöн мунлiсны сур юны. Помöсдiнын Прокопей лунö ветлiсны енпöвъясöн сикт кузя, сэсся кытшовтлiсны муяс-лудъяс да бласлöвитлiсны найöс, медым бура воис нянь. Енпöвъясöн ветлысьяс босьтлiсны сьöрсьыс сёян, мыйтакö сетлiсны поплы, мыйтакö разöдлiсны гöльяслы. Енпöвъясöн ветлiсны и мукöд сиктын. Покчаын Прокопей лун пасйылiсны куим лун чöж. Тайöс гöгöрвоöдлiсны преданиеöн, мый коркö пö Покчаын Прокопей лунсö дзик абу пасйылöмаöсь, а мукöд лунö моз жö уджавлöмаöсь. Но öтчыд тайö луннас пондöмаöсь сотчыны керкаяс. Пöжарыс дугдöма сöмын сэк, кор сиктса войтыр попкöд, кодлöн киас вöлöма Прокопей öбраз, петöмаöсь ывлаö. Покчасаяс кöсйысьöмаöсь водзö вылö не уджавны куим лун, но регыд вунöдöмаöсь та йылысь. Сэсся бара лоöма пöжар – öзйöмаöсь кöдза муяс. Бара петöмаöсь Прокопей öбразöн и биыс кусöма. Сэксянь Покчаын Прокопей лун пасйылiсны куим лун.

Прокопей лун кежлö воö мырпом. Мырпом воöм серти зiльлiсны тöдмавны нянь воöм йылысь: “Уна кö мырпомыс, няньыс водз воас”. Вöлi примета, мый Прокопей лунö кö оз зэр, Илля лунöдз оз зэр. Чайтлiсны, мый Прокопей лун бöрын лöдзьяслöн лыдыс ёна чинö и найö оз нин сэтшöма дöзмöдчыны турун пуктысьяслы.



Литература: Гагарин, Дукарт 1968, Жилина, Сорвачева 1971, Заварин 1870/5, Конаков 1993.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет