Київ Видавництво художньої літератури



бет29/42
Дата21.07.2016
өлшемі2.87 Mb.
#214287
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   42
265


Злий чоловік гірший вовка.

Злі зло знають, бо його не покидають.

Злі компанії і доброго чоловіка зіпсують.

Злість відчиняє рот, а закриває очі.

Злість до добра не доводить.

Злоба — поганий порадник.

Злого де не посій, там він і зійде.

Злого собаку і після смерті довго пам’ятають.

Злом зла не поправиш.

Злому все недогода.

Злому всюди зле.

Злому добра не роби, бо не подякує.

Злому чоловікові не поможе наука ані свара, лиш біда та кара.

Зло робити — майстра не треба.

Злості повні кості.

Тільки шкіра та кості, а повна торба злості.

З радістю — до людей, а зі злістю — від людей.

З чужого злого учися свого.

Із двох зол вибирай менше.

І так зле, і так недобре: і так пече, і так боляче.

І тут зле, і там недобре.

Коли б така міць, як злість.

Коли всі злі, то й ти не ліпший.

Краще терпіти зло, ніж творити його.

Маєш зле говорити — волієш за язик укуситися.

На зле не учи нікого: сам догадається.

На злого чоловіка і собака бреше.

Не бійся чорта, але злого чоловіка.

Не зле йому діється — що змолотить, те й провіється.

Не злий чоловік, тільки задовго живе.

Немає зламу по всій землі безконечній веселого дому. Нема зла без добра.

Нема того злого, щоб не вийшло на добре.

Нема м’яса без кості, риби без ості, а чоловіка без злості. Не нарікай на зле, бо ще гірше йде.

Не роби нікому зла, бо помста в десять раз більша бува.

Не такий злий, як недобрий.

Не так страшно п’ять чоловік здибати, як одного злосливого лиходія мати.

Не штука злим бути, а ти будь добрим.

Не шукай зла, а добра; зло само прийде.

Ніколи другому не бажай того, що є злого.

Однією ногою в гробі стоїть, а ще зло творить.

266


Сам мужичок з кулачок, а зла, як у козла.

Собака від злості свій хвіст кусає.

Создав бог три зла: чорта, бабу і козла.

Такий злий, аж в роті йому чорно.

Таке-то зле око: на зелений ліс подивиться — ліс зів’яне.

Тому тяжко, хто зло пам’ятає.

Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло.

У кого є злість, той своє серце їсть.

Хто зле робить, то все собі.

Хто не зазнав зла, не вміє шанувати і добра.

Хто шукає зла, той добра повік не побачить.

Чорта не бійся, а від злого чоловіка і поли обтинай.

Язик без кості, але повний злості.

Бережись козла спереду, коня ззаду, а лихого чоловіка з усіх боків.

Взяло лихо корову, нехай бере і теля.

Від собаки києм одженешся, від чорта відхрестишся, а від лихого не відчепишся.

Кому година тиха, той шукає собі лиха.

Лиха іскра поле спалить і сама щезне.

Лиха нахідка гірш крадіжки.

Лиха сорочка з плоту не згине.

Лихе вродилось, лихе і згине.

Лихая година настала: як кого б’ють, то і нас зовуть.

Лихе доброго не любить.

Лихе не згине, як олива поверх води, випливе.

Лихе не згине, хоча й його щастя покине.

Лихий доброго не любить.

Лихий доброго псує.

Лихий лихом погибає.

Лихий чоловік гірше вовка.

Лихий чоловік у громаді, що вовк у отарі.

Лихий чоловік, як хвороба: усе запакостить.

Лихих бджіл підкур не йме, лихих очей сором не бере.

Лихого не зіпсуєш.

Лихого направить заступ та лопата.

Лихому чоловікові і в гостині не догодиш.

Лучче мудрий, хоч лихий, як добрий, а дурний.

Мухи та комарі кусають до пори, а для лихої людини нема ні пори, ні години.

Не бійся дідька, бійся лихого чоловіка.

Не зв’язуйся з лихим спершу, так і опісля бачить не будеш.

Нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка.

267


Не так бог, як лихі люди.

Не може збути, як лихого шеляга.

Не той лихий, хто кричить, а той лихий, хто мовчить.

Од лихої тварі в світі не втечеш.

Одно лихе, а друге недобре.

Хто не робить лихого, тому й не страшно нічого.

Як лихе око на дуба гляне, то й дуб зав’яне.

Як лихий чоловік, то не треба і чорта.

Як чоловік здоров, всі його кохають, а при лихій годині всі його ся цурають.

Під лихий час і кум за собаку.

Прийде і на нього колись лиха година.

Треба годить своїй лихій годині.

Він аж зелений від люті.

На сердитих воду возять.

Сердите не буває сите.

Сердитий, бо давно битий.

Сердитий на чорта, що він біду вже не бере.

Сердилась баба на діда, а він того й не відав.

Сердилась проскурниця на попа три роки, а піп і не знав.

Сердитого спиняти — гірш роздратувати.

Сердиться, що не тим боком корова почухалась.

У сердитого і коліна гострі.

Худий, як щука, лютий, як тур в горах.

Через те вона й тонка, що сердита така.

Краще погана дорога, ніж поганий супутник.

Поганому і смерть погана.

Поганому чоловікові в очі плюють, та й то не помагав.

Погане дерево в сучки росте.

Погане дерево — погана з нього і тріска.

Погань все опоганить.

Погані очі все перелупають.

Погані очі диму не бояться.

Поганому й погана честь.

Погану людину десятою дорогою обходь.

Поміж поганими хорошому погано.

Погана людина всім всюди напаскудить.

Погану людину не переробиш.

Погане дерево не вирубуй, а викорчовуй.

Поганого м’яса і пси не хочуть.

Хоч поганий ківш, та без нього гірш.

То без серця чоловік.

В людях Ілля, а вдома свиня.

268


Між людьми Ілько, а дома шалько.

Він на мене не грім, не туча.

Волів би-м мати тернину в нозі, ніж його в домі.

То таке добре, що якби пес з’їв, то б здох.

Сам топиться і інших за собою тягне.

Один одного не переважить, хоч на одній гілляці повісь.

Буває людина гірш як худобина.

Був колись чолов’яга, а тепер сутяга.

Є люди, є й людиська.

Є люди, що й солов’я не люблять.

Є такі люди, що й себе один раз у сто років люблять.

Людина людиною, а свиня свинею.

Не чоловік, а варивода.

Не чоловік, а торба бліх.

Вдача собача, натура вовча.

Все один чорт, що собака, що хорт.

Добрий собака: аж за кочергу хапає.

Пес і собака — то віра однака.

Він мені в печінках сидить.

Він на мене давно ніж гострить.

Сердита собака — вовкові користь.

Собака собаку знає.

Собака собакою остане, хоч і хвоста не стане.

Скажений пес і хазяїна кусає.

Скаженому псові уступайся з дороги.

Хто в псах кохається, сам йому рівняється.

Іди, псе, укуси мене, а потім біди не збудешся.

Шив, як пес, а вмер, як собака.

Собаку проти шерсті не гладь, бо вкусить.

Не клади псові пальці в зуби, бо вкусить.

Чужі собаки — байдуже, обійдуться, а свої заїдять.

Не тягни пса за хвіст, бо вкусить.

Не дивись, що малі собачки, але палицю бери добру.

Мале щеня, та й те гавкає.

Мани собаку, а з рук не пускай кияку.

З’їсть пес пса, коли нема барана.

Смирне щеня, та ненадовго.

Така вже вдача собача.

Де ти був, як собаки казились?

Великого роду, а песького ходу.

Борода, як у пса, а зуби, як у собаки.

Собаці собача честь.

Собаці й смерть собача.

269


Пес здохлий не кусається.

Собака нюхом чує, де стерво лежить.

І пес за ним не виє.

Пропав — і собаки не гавкали.

До вовчого м’ясива собача підлива.

Він десь у вовчій школі був.

Скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться.

Вовка не треба вчити, як свиню різати.

Вовк линяє, а вдачі не міняє.

Вовк не такий лихий, як страшний.

Вовк старіє, а не добріє.

Вовк по-вовчому і думає.

Пізнати вовка, хоч у баранячій шкурі.

Пожалів вовк кобилу: зоставив хвіст та гриву.

Добрий баранчик, та по-вовчому виє.

Розжалобився, як вовк над поросям: від’їв ніжки та й плаче.

У кого серце вовче, той їсть кого хоче.

Хто вродився вовком, тому бараном не бути.

Старий звір ніколи не дрімає.

Серце з перцем, а душа з часником.

Хто худий — на три милі обійди.

Хто другому яму копає, той сам до неї падає.

Рив, доки жив, а по смерті його зарили.

Душа чорна, мов у ченця ряса.

Ти його медом масти, а він чортом смердить.

Побий на бісові ліс, то все буде з біса біс.

Чорну душу і милом не відмиєш.

Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.

Язиком: ось я! А на ділі свиня.

Не варт того, що його свята земля на собі носить.

Який Сава, така й слава.

Він тобі каменем, а ти йому хлібом.

До нашого берега ніщо добре не припливе.

По всьому світу ходить і всюди пакостить.

Хто в болото лізе, того ще й попхнуть.

Хто сам у болото вліз, той хоче кожного втягнути.

Звір не звір, а ти йому не вір.

Не вір, бо то звір, хоч не вкусить, то налякає.

Не чіпай собаки, то й гавкати не буде.

Бодливій корові бог рогів не дав.

З’їв би, не посоливши.

Мов спасівська муха, усім очі виїдає.

Не бере мольбою, чи не візьме грізьбою.

270


Не раз погрозою, а не раз лозою.

Сердиться, треба б червоної шапки, щоб його перепросити.

Гнів без сили — у бік колька.

Сердитий — аж йому з носа капає.

Ліпший сього гнів, як чужого ласка.

На гнів нема ліків.

Розгнівався, бо муха йому на ніс сіла.

Якби не гнів, то б і перепросин не було.

Де челядь не збісна, там хижа не тісна.

Завелись, наче за межу.

Завелися: багатий за багатство, а убогий бозна за віщо вже.

Жалів яструб курку, доки всю обскуб.

Гадину як не грій, все одно укусить.

Гадюка хоч не вкусить, то засичить.

На що гляне, те блідне.

Не клади пальця в рот, бо одкусить.

Не клади в рот руки без рукавиці, бо одкусить.

Якби міг, то в ложці води втопив би.

Жалить, як кропива, а колеться, як їжак.

І на жалку кропиву мороз буває.

Якби на хміль не мороз, то він би й тин перерос.

На, бісе,- груш, та мене не руш.

Розходилась, як квочка перед бурею.

Коли б сім собак, то б од усіх сімох од’їлась.

Дірку в голові прогризла.

Таке уїдливе.

Без ножа ріже.

Вогнем дихає.

Без вогню варить.

Без кочерги й ні приступу.

Блоха кусає, а за що, не знає.

Сей з зубами родивсь.

Він такий, що тільки на богові не їздив.

Не заливай нікому за шкуру сала.

Осою лізе в очі.

Йому й муха на заваді.

Мала вродитися сатана, та півні запіли, то вродилася дитина.

Уродився б біс, та півень заспівав.

Продав чортові душу.

Шаленая муха вкусила за вухо.

Коли б то можна, то він би всіх поїв.

Дай чорту волю — живцем ковтне.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   42




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет