Лiтературознавчих
жүктеу/скачать 1.44 Mb. Pdf көрінісі
|
| Літо та (грец. litotes – простота) – образний вислів,
протилежний гіперболі, який показує з художньою метою ознаки якогось предмета чи явища навмисне у зменшеному вигляді, що часто має поступовий характер, як н-д, в ліричній поезії І. Голля: Я не хотів би бути нічим, Як тільки кедром перед твоїм домом, Як тільки гілкою кедра, Як тільки листком на гілці, Як тільки тінню листка, Як тільки свіжістю тіні, Що голубить твої скроні Протягом одної миті. (Переклад з французької І. Костецького). ~ 73~ Іноді Л. вживається як засіб вияву ніжності й любові в дитячих творах. Так, у вірші Лесі Українки «На зеленому горбочку» читаємо: «… Притулилася хатинка, мов маленькая дитинка». Але найчастіше до Л. вдаються як до засобу осміяння зображуваного. Н-д, у творі Лесі Українки «Казка про Оха-чудотвора»: «… Сам той Ох на корх заввишки, а на сажень борода». Лічи лка – один із жанрів дитячого фольклору, римо- ваний віршик, за допомогою якого перелічуються гравці, позначається їхня роль або послідовність у грі. Багато Л. складається із цілком, здавалося б, незрозумілих слів, але дітям подобається сама така загадковість, незвичні співзвуччя, швидкий ритм. Н-д: Оно, двоно, троно, Ченчик, пенчик, Суклан, дукман, Імер, димер, джа. Серед сучасних дітей побутують Л. як народні, так і літературного походження, створені Н. Забілою, П. Вороньком, О. Підсухою, вони спонукають малюків до словесної творчості. ☺ Лічилка – римований віршик, який допомагає перелічувати гравців. |