Вісник київського національного лінгвістичного університету серія Філологія

Підміна в аналізі концептів ментального власне мовним і, навпаки, відірваність від мовного субстрату, незнання першоджерел, посилання не на ключові фігури когнітологів, у тому числі і зарубіжних, а на випадкових для когнітології науковців (що інколи диктується їхнім статусом опонентів дисертаційних досліджень), а також досить поширене невміння реконструювати концептуально-тропеїчні моделі, що нерідко спостерігається в дисертаційних працях (і повинно бути подоланим за допомогою педагогічної концептології), тягнуть за собою дискредитацію самого когнітивного підходу в лінгвістичних і лінгвопоетологічних студіях. Тому не дивно, що зловживання концептами викликає не стільки конструктивну, скільки огульну критику концептології як такої. Інакше кажучи, подекуди відбувається підміна “білої книги” концептології, тобто критичного ставлення до різних варіантів вирішення концептологічних проблем, її “зеленою книгою”, тобто критичним ставленням до самої доцільності існування і розбудови концептології і, ширше, когнітивної лінгвістики (як це власне і сформульовано у згаданій вище статті В. М. Манакіна [32, с. 28]) .

Підсумовуючи ті проблеми, які наразі стоять перед концептологією, варто звернути увагу на такі основні позиції: 1) розкриття енергіального потенціалу концептів, у тому числі художніх і естетичних, у їх мінливій динаміці; 2) уточнення механізмів і способів організації концептів, у тому числі фоно- і граматичних концептів, у когнітивні структури; 3) вироблення принципів побудови етно-, соціо-, ідіо- і подібних концептуальних мереж і конфігурацій, тобто прив'язка концептів до середовища їх реалізації; 4) розробку методик інтерсеміотичної реконструкції концептів у межах загальної методології концептуального аналізу. Художню концептологію очікує рух від одиничності до кумулятивності, від статики до динаміки, від малих форм до великих форм, від мікро- до мегареалізацій, до розуміння художніх і естетичних концептів як багатовимірних утворень голографічної природи, що володіють потужним енергетичним потенціалом як джерелом емоційного резонансу в художньому сприйнятті.

ПРИМІТКИ

¹Найсолідніші англомовні довідники з когнітивної лінгвістики [57; 69] не містять жодної згадки про концепти як об'єкт дослідження. Концепт як загальне поняття подекуди фігурує лише в контексті теорії прототипів з огляду на явище категоризації [напр., 59, с. 74−105]. Зустрічаються лише поодинокі англомовні праці, переважно польських та скандинавських вчених, присвячені розгляду окремих концептів [54; 71].

² Про розповсюдженість досліджень в галузі психолінгвоконцептології в Росії свідчить окрема рубрика “Психолингвистика и концептология” в журналі “Вопросы психолингвистики”, що видається Інститутом мовознавства РАН.
ЛІТЕРАТУРА
1. Антология концептов / Под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина. – Волгоград : Парадигма, 2005. – Т. 1. − 348 с. ; Т. 2. − 356 с. ; 2006. – Т. 3. − 381 с.

2. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология / Под ред. проф. В.П. Нерознака. − М. : Academia, 1997. − С. 267–279.

3. Барт Р. Избранные работы : Семиотика. Поэтика / Ролан Барт : [сост., общ. ред. и вступит. ст. Г. К. Косикова]. − М. : Издат. группа “Прогресс”, “Универс”, 1994. − 616 с.

4. Бєлєхова Л. І. Образний простір американської поезії : лінгвокогнітивний аспект : дис. … доктора філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Лариса Іванівна Бєлєхова. – К., 2002. – 476 с.

5. Близнюк О. О. Концепти ЖИТТЯ і СМЕРТЬ : лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі паремійного фонду української та італійської мов) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.17 “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” / О. О. Близнюк. − К., 2008. − 20 с.

6. Бойко Т. В. Лінгвокультурний концепт MINNE / КОХАННЯ в німецькій поезії мінезангу XII−XIV століть : структурний та семантичний аспекти : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Т. В. Бойко. − К., 2011. − 20 с.

7. Болотнова Н. С. Когнитивное направление в лингвистическом исследовании художественного текста / Н. С. Болотнова // Поэтическая картина мира : слово и концепт в лирике Серебряного века : Материалы VII Всероссийского научно-практич. семинара (27 апреля 2004 г.) / Под ред. Н. С. Болотновой. – Томск : Изд-во Томского гос. пед. ун-та, 2004. − С. 7−19.

8. Борисов О. О. Мовні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ : лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / О. О. Борисов . − Донецьк, 2005. − 20 с.

9. Ваховська О. В. Вербалізація концепту ГРІХ в англомовному дискурсі XIV−XXI століть : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови”/ О. В. Ваховська. − Харків, 2011. − 20 с.

10. Вежбицкая А. Семантика, культура и познание : Общечеловеческие понятия в культуроспецифических контекстах / А. Вежбицкая // Thesis. − М., 1993. − Вып. 3. − С. 185−206.

11. Воркачев С. Г. Счастье как лингвокультурный концепт : [монография] / Сергей Григорьевич Воркачев. − М. : Гнозис, 2004. − 236 с.

12. Воробйова О. П. Ідея резонансу в лінгвістичних дослідженнях / О. П. Воробйова // Мова. Людина. Світ : до 70-річчя проф. М. П. Кочергана : зб. наук. ст. / Відп. ред. Тараненко О. О. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. – С. 72−86.

13. Воробйова О. П. Когнітологія як експерієнційний міф : методики концептуального аналізу тексту / О. П. Воробйова // Актуальні проблеми філологічної науки та педагогічної практики : тези ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (Дніпропетровськ, ДНУ імені Олеся Гончара, 8-9 грудня 2011 р.). – Дніпропетровськ : ДНУ, 2011. − С. 8−10.

14. Воробьёва О. П. Словесная голография в пейзажном дискурсе Вирджинии Вулф : модусы, фракталы, фузии / О. П. Воробьёва // Когніція, комунікація, дискурс. Сер. “Філологія”. − Харків, 2010. − № 1. − С. 47−74 [Електронний зб. наук. пр.]. – Режим доступу : http://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/vypusk-no1-2010

15. Гребенникова Н. С. Концептуальный комплекс “Человек − природа – культура” в контексте культурно-экологического дискурса / Н. С. Гребенникова. – 2008 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://e-lib.gasu.ru/konf/biodiversity/2008/2/44.pdf.

16. Делёз Ж. Что такое философия? / Ж. Делёз, Ф. Гваттари. − М. : Институт экспериментальной социологии ; СПб. : Алетейя, 1998. − 288 с.

17. Демьянков В. З. “Концепт” в философии языка и в когнитивной лингвистике / В. З. Демьянков // Концептуальный анализ языка : современные направления исследования : сб. науч. тр. − М. ; Калуга : ИП Кошелев А. Б., Изд-во “Эйдос”, 2007. − С. 26−33.

18. Демьянков В. З. О поколениях и о научных парадигмах / В. З. Демьянков // Вопросы филологии. − 2010. − № 3 (36). − С. 9−15.

19. Дженкова Е. А. Ассоциативная характеристика концептов вины и стыда в немецком и русском социумах (на материале экспериментальных даннях) / Е. А. Дженкова // Вопросы психолингвистики. − 2008. − № 7. − С. 93−97.

20. Європейський словник філософій : лексикон неперекладностей / Під кер. Б. Кассен ; [пер. З фр.]. − К. : Дух і літера, 2011. – Т. 1. – 576 с. ; Т. 2. − 488 с.

21. Зусман В. Концепт в системе гуманитарного знания / В. Зусман // Вопросы литературы. − 2003. − № 2 [Электронный ресурс]. – Режим доступу : file://A:\concept 2.htm.

22. Ізотова Н. П. Текстовий концепт ШЛЯХ ДО СЛАВИ в англомовних біографічних романах ХХ століття : семантико-когнітивний та наративний аспекти : дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Наталя Павлівна Ізотова. − К., 2006. − 252 с.

23. Кагановська О. М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя) : [монографія] / Олена Марківна Кагановська. − К. : Вид. центр КНЛУ, 2002. − 292 с.

24. Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс : [монография] / Владимир Ильич Карасик. – Волгоград : Перемена, 2002. − 477 с.

25. Колесник О. С. Мовні засоби відображення міфологічної картини світу : лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі давньоанглійського епосу та сучасних британських художніх творів жанру фентезі) : дис.. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Олександр Сергійович Колесник. – К., 2003. – 300 с.

26. Корольова А. В. Діахронічний вектор дослідження структур свідомості й мислення / А. В. Корольова // Вісник КНЛУ. Сер. Філологія. – 2011. – Т. 4. – № 1. – С. 52–58.

27. Красных В. В. Виртуальная реальность или реальная виртуальность? (Человек. Сознание. Коммуникация) : [монография] / Виктория Владимировна Красных. − М. : Диалог, 1998. − 352 с.

28. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина. – М. : МГУ, 1996. – 245 с.

29. Логический анализ языка. Космос и хаос : концептуальные поля порядка и беспорядка / Отв. ред. Н. Д. Арутюнова. − М. : Индрик, 2003. − 640 с.

30. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. Человек − текст − семиосфера − история / Юрий Михайлович Лотман. − М. : Языки русской культуры, 1996. − 464 с.

31. Луньова Т. В. Лексикалізований концепт ГАРМОНІЯ в сучасній англійській мові : структура і комбінаторика : дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Тетяна Володимирівна Луньова. − К., 2006. − 352 с.

32. Манакін В. М. Мова і загальна симетрія універсуму / В. М. Манакін // Мовознавство. – 2011. – № 3. – С. 26−40.

33. Мартинюк А. П. Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики / Алла Петрівна Мартинюк. − Харків, 2011 (у друці).

34. Морозова Е. И. Ложь как дискурсивное образование : лингвокогнитивній аспект : [монография] / Елена Ивановна Морозова. – Харьков : Экограф, 2005. − 300 с.

35. Ніконова В. Г. Трагедійна картина світу у поетиці Шекспіра : [монографія] / Віра Григорівна Ніконова. – Дніпропетровськ : Вид-во ДУЕП, 2008. − 364 с.

36. Поліна Г. В. Мовна об'єктивація концепту БОГ в англійському дискурсі XIV−XX століть : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Г. В. Поліна. − Харків, 2004. − 20 с.

37. Присяжнюк Л. Ф. Змінені стани свідомості : лінгвістичний вимір / Л. Ф. Присяжнюк // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Сер. Філологія. Педагогіка. Психологія. − 2011. − Вип. 22. − С. 59−64.

38. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики : [монографія] / Анатолій Миколайович Приходько. – Запоріжжя : Прем'єр, 2008. − 331 с.

39. Приходько А. Н. Концепт в дискурсах vs концепты в дискурсе / А. Н. Приходько // Дискурс, концепт, жанр : [коллект. монография] / Отв. ред. М. Ю. Олешков. − Нижний Тагил : НТГСПА, 2009. − С. 125−139.

40. Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология : [монография] / Елена Александровна Селиванова. − К. : Фитосоциоцентр, 2000. − 248 с.

41. Слухай Н. В. Етноконцепти і міфологія східних слов'ян в аспекті лінгвокультурології / Наталія Віталіївна Слухай. − К. : ВПЦ “Київський університет”, 2005. − 167 с.

42. Слухай Н. В. Когнітологія і концептологія у лінгвістичному висвітленні / Н. В. Слухай, О. С. Снитко, Т. П. Вільчинська. − К. : Вид-во КНУ, 2011. − 368 с.

43. Солощук Л. В. Вербальні і невербальні компоненти комунікації в англомовному дискурсі : [монографія] / Людмила Василівна Солощук. – Харків : Константа, 2006. − 300 с.

44. Старко В. Ф. Концепт ГРА в контексті слов'янських і германських культур (на матеріалі української, російської, англійської та німецької мов) : автореф. … дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.15 “Загальне мовознавство” / В. Ф. Старко. − К., 2004. − 16 с.

45. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Юрий Сергеевич Степанов. – М. : Языки русской культуры, 1997. − 824 с.

46. Степанов Ю. С. Концепты. Тонкая пленка цивилизации / Юрий Сергеевич Степанов. − М. : Языки русской культуры, 2007. − 248 с.

47. Степанов Ю. С. “Понятие”, “концепт”, “антиконцепт”. Векторные явления в семантике / Ю. С. Степанов // Концептуальный анализ язика : современные направления исследования : сб. науч. тр. − М. ; Калуга : ИП Кошелев А. Б., Изд-во “Эйдос”, 2007. − С. 19−26.

48. Степанов Ю. С. Французская стилистика / Юрий Сергеевич Степанов. − М. : Высш. школа, 1965. − 355 с.

49. Троць О. В. Вербалізація концепту ДОЛЯ у давньогерманських мовах : етнокультурний аспект : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Олена Володимирівна Троць. − К., 2008. − 20 с.

50. Харкевич Г. І. Відображення стану тривоги персонажа в англомовній художній прозі : семантико-когнітивний та наративний аспекти : автореф. дис... канд. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Г. І. Харкевич. − К., 2007. − 20 с.

51. Черноватий Л. М. Основи теорії педагогічної граматики іноземної мови : автореф. дис. … доктора пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія і методика навчання: іноземні мови” / Л. М. Черноватий. − К., 1999. − 30 с.

52. Шамаева Ю. Ю. Методологические проблемы нейросетевого моделирования распознавания вербализованных концептов эмоций / Ю. Ю. Шамаева // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. − 2010. − № 896. − С. 6−12.

53. Шестеркина Н. В. Миф как когнитивная парадигма / Н. В. Шестеркина // Вопросы когнитивной лингвистики. − 2011. − № 2. − С. 40−49.

54. Bierwiaczonek B. A Cognitive Study of the Concept of LOVE in English / Boguslaw Bierwiaczonek. – Katowice : Wydawnictwo Universytetu Śląskiego, 2002. − 228 p.

55. Bishop C. M. Neural Networks for Pattern and Concept Recognition / Christopher M. Bishop. – Oxford : Oxford University Press, 2007. − 482 p.

56. Burke M. Iconicity and literary emotion / M. Burke // European Journal of English Studies. – 2001. – V. 5. – №. 1. – P. 31–46.

57. The Cognitive Linguistics Reader / Еds. V. Evans, B. Bergen and J. Zinken. – L. ; Oakville : Equinox, 2007. – 974 р.

58. Сognitive Poetics : Goals, Gains and Gaps / Еds. G. Brone, J. Vandaele. – Berlin ; N. Y. : Mouton de Gruyter, 2009. − 560 p.

59. Croft W. Cognitive Linguistics / W. Croft, D. A. Cruse. – Cambridge : Cambridge University Press, 2004. − 356 p.

60. Damasio A. The Feeling of What Happens : Body and Emotion in the Making of Consciousness / Antonio Damasio. − San Diego: Harcourt, A Harvest Book, 1999. − 386 p.

61. Danes F. Cognition and emotion in discourse interaction : A preliminary survey of the field / F. Danes // Proceedings of the Fourteenth International Congress of Linguists / Еds. W. Bahner, J. Schildt, D. Viehveger. – Berlin : Akademie Verlag, 1987. − P. 168−179.

62. Forceville Ch. Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitive framework : Agendas for research / Ch. Forceville // Cognitive Linguistics : Current Applications and Future Perspectives / Еds. G. Kristiansen, М. Archard, R. Dirven, F. J. Ruiz de Mendoza Ibáñes]. – Berlin ; N. Y. : Mouton de Gruyter, 2006. − P. 379–402.

63. Historical Cognitive Linguistics / Еds. M. E. Winters, H. Tissari, K. Allan]. – Berlin ; N. Y. : De Gruyter Mouton, 2010. − 365 p.

64. Kövesces Z. Metaphor and Emotion : Language, Culture, and Body in Human Feeling / Z. Kövesces. – Cambridge : Cambridge University Press, 2000. − 223 p.

65. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Love By / G. Lakoff, M. Johnson. – Chicago : The University of Chicago Press, 1980. − 242 p.

66. Lakoff G. More than Cool Reason : A Field Guide to Poetic Metaphor / G. Lakoff, M. Turner. − Chicago : The University of Chicago Press, 1989. − 230 p.

67. Nørgaard N. Key Terms in Stylistics / N. Nørgaard, B. Busse, R. Montoro. – L. ; N. Y. : Continuum, 2010. − 269 p.

68. Morokhovskaya E.Ya. Fundamentals of Theoretical English Grammar / Emiliya Ya. Morokhovskaya. − K. : Vyshcha shkola, 1984. − 287 p.

69. The Oxford Handbook of Cognitive Linguistics / Еds. D. Geeraerts, H. Cuyckens. – Oxford : Oxford University Press, 2007. –1334 р.

70. Seryakova I. I. Magic of Nonverbal Communication / Iryna I. Seryаkova. Second ed., with additions and amendments. − K.: Освіта в Україні, 2009. − 161 p.

71. Tissari H. LOVEscapes : Changes in Prototypical Senses and Cognitive Metaphors since 1500 / Heli Tissari. – Helsinki : Société Néophilologique, 2003. − 470 p.

72. Turner M. The Literary Mind. The Origins of Thought and Language / Mark Turner. – N. Y. ; Oxford : Oxford University Press, 1996. − 187 p.

73. Vorobyova O. Caught in the web of worlds II : Postmodernist wanderings through the ASC labyrinths in Kazuo Ishiguro’s The Unconsoled : Philosophy, emotions, perception / O. Vorobyova // Languages, Literatures, and Cultures in Contact. English and American Studies in the Age of Global Communication. – V. 2. : Language and Culture / Eds. M. Dąbrowska, J. Leśniewska, B. Piątek. – Kraków : Jagiellonian University Press, 2012 (in print).

74. Vorobyova O. “The Mark on the Wall” and literary fancy : A cognitive sketch / О. Vorobyova // Cognition and Literary Interpretation in Practice / Еd. H. Veivo, B. Pettersson, M. Polvinen. – Helsinki : Helsinki University Press, 2005. − P. 201−217.

76. Костенко Л. Вибране. − К. : Вид-во художньої літератури “Дніпро”, 1989. − 559 с.

77. Пастернак Б. Стихотворения. Поэмы. Переводы / Сост., вступ. статья и примеч. Л. Озерова. – М. : Изд-во “Правда”, 1990. − 559 с.
БАЗОВИЙ ПОНЯТІЙНО-ЛЕКСИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМИ МАРКЕТИНГУ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ
ДЕМЧУК Н. М.

Львівська комерційна академія
У статті визначено понятійну структуру маркетингової науки: лексичний інструментарій її реалізації у французькій мові; ґрунтовно проаналізовано сутність термінів зі сфери маркетингу, встановлено їхню понятійно-семантичну ієрархізацію, а також актуалізацію у загальномовній системі та специфіку функціонування в межах власної термінологічної системи.

Ключові слова: маркетинг, понятійна структура, терміни маркетингу, термінологічна система.
В статье определяется понятийная структура маркетинговой науки: лексический инструментарий её реализации во французском языке; детально проанализирована сущность терминов сферы маркетинга, установлена их понятийно-семантическая иерархизация, а также актуализация в общей системе языка и специфика функционирования в рамках собственной терминологической системы.

Ключевые слова: маркетинг, понятийная структура, термины маркетинга, терминологическая система.
The article deals with the conceptual structure of marketing science: lexical instruments of its realization in French; it gives the detailed analysis of the terms’ essence in the marketing sphere, provides their conceptual and semantic hierarchization and actualization in a general system of the language and the specific character of its functioning in their own terminological system.

Key words: marketing, conceptual structure, terms of marketing, terminological system.
Для розвитку сучасної науки характерною ознакою є виникнення нових дисциплін на перетині вже наявних з подальшим генезисним формуванням нових підмов. Результатом цього явища є потреба в номінації і позначенні новітніх реалій, явищ, понять, а також поява нових термінів і термінологічних систем у багатьох мовах (В. Даниленко [3; 4], А. Суперанська [9], С. Шелов [11], Ж. Дюбуа [14], Б. Кемада [21], Ж. Векслер [23], а також Л. Гільбер [19], Ж. Пікош [20]).

Метою статті є вивчення процесу становлення понятійно-лексичного інструментарію терміносистеми маркетингу французької мови шляхом вибірки понять, що входять до переліку її термінів, а також дослідження їх мікролінгвосоціуму, тобто сфери функціонування.

За спостереженням французького економіста Клода Демера, ще кілька років тому маркетингову політику використовували на практиці тільки промислові та комерційні підприємства для того, аби створити і продати свою продукцію. Відтепер її застосовують у всіх можливих сферах життя (територіальне управління, адміністративні установи, асоціації, політичні та профспілкові партії і т. п.) [12]. Відтепер відділ маркетингу займає центральну позицію на підприємстві, навколо якого зорганізовані інші відділи.

Дирекція з виробництва

Фінансова дирекція

Дирекція з маркетингу

Адміністративна дирекція

Рис. 1. Ієрархізована позиція відділу маркетингу

Наявність маркетингу потребує відповідного лексичного інструментарію для забезпечення адекватної комунікації між виробником та споживачем, між конкурентними підприємствами, сприяючи оптимальному розвитку відповідного середовища. Отже, виникнення терміносистеми маркетингу зумовлене необхідністю номінації нових об’єктів, суб’єктів і явищ у новій галузі реального сектора економіки.

У контексті світової глобалізації формування термінології маркетингу зводиться до максимального застосування інтернаціоналізмів, як правило, запозичених із англійської мови, яка займає домінантну позицію у терміносистемі цієї науки.

Подекуди нові терміни виникають на базі основного словникового фонду, де активну роль відіграють загальні словотворчі моделі: affiche → affichage m, comparatif → comparativement adv, comporter (se) → comportement m, enquête → enquêteur m, détail → détaillant m, що черговий раз підкреслює факт, що науково-технічні системи є відкритими і в своєму розвитку тісно пов’язані з загальновживаною лексикою. Інша справа – нові терміни чи термінологічні словосполучення, до яких важко, а інколи неможливо, дібрати термінологічний еквівалент, як-от: badge, bunding, coaching, extranet, facing, mailing, packaging, page web, scoring, spam, spot, tracking та ті, що виникають у мові як наслідок технічного розвитку суспільства.

Важливим є те, що така термінологія, як і будь-яка інша галузь економіки, що перебуває в процесі постійного розвитку, активно реагує на мінливі реалії поточної практики і потребує постійного поповнення й оновлення [8, с. 5].

Як стверджує В. Даниленко, потреба в утворенні нових термінів обов’язково сприяє розширенню бази номінації за рахунок залучення новітніх типів твірних основ, використанню периферійних засобів номінації для словотворення загальнолітературної мови. Необхідність спеціалізації терміноелементів та моделей зводиться до переліку типових продуктивних моделей, за допомогою яких забезпечуються основні потреби термінологій різних галузей [3, с. 65].

Лінгвісти вирізняють термін від звичайного слова насамперед щодо його змісту – “терміни виражають поняття науково-відпрацьовані (найчастіше ті, що мають точне визначення) і властиві для конкретної галузі знань. Іншу проблему становить переклад термінів, адже прийоми, використовувані у процесі перекладу художніх творів (аналогії, синонімічні заміни, описовий переклад тощо), під час відтворення термінів, зазвичай, не допускаються” [1, с. 9–10]. Як приклад наведемо термін marque f , одне з пропонованих у словнику значень якого є: 4. Signe distinctif d’un produit, d’un fabricant, d’une entreprise / Марка – знак або символ чи їх поєднання, які ідентифікують продукцію та послуги виробника (продавця).

На думку Т. Журавльової, термінологія найперше стосується словникового складу спеціальних мов, забезпечуючи вивчення, з одного боку, вузькоспеціалізованих понять, процесів, дій та їхніх назв в межах певної терміносистеми (теоретичні дослідження), з іншого, методів та методик практичної роботи щодо відбору та рекомендації термінів. З погляду практики, термінологія – це мистецтво виявляти, аналізувати і, при потребі, створювати спеціалізований словник з урахуванням конкретної ситуації, її функціонування та необхідності задовольнити потреби користувача [6, с. 12–18]. Петіт Робер дає таке визначення термінології: “систематичне вивчення “термінів” або слів та спеціалізованих синтагм, що служать для назви класів предметів та понять; основні принципи, що супроводжують дане вивчення” [22, р. 2535].

Терміни чітко співвідносяться з понятійною системою тієї чи іншої наукової сфери, зокрема у галузі маркетингу. Така їхня співвіднесеність із понятійним апаратом, як засвідчує Р. Цаголова, становить специфічну особливість, у відносній невідповідності як понятійного (логічного), так і лексичного значення терміна. Саме ця залежність визначає його місце і роль у терміносистемі, де всі елементи, будучи взаємозв’язаними, відображають і визначають кожний окремий термін, що, своєю чергою, виявляється у взаємодії зі всіма іншими, що входять до складу даної терміносистеми [10, с. 19–20].

Як підтверджують наші й інші [7, с. 73] дослідження, здійснені шляхом лексико-семантичного аналізу словників із маркетингу та комерційної діяльності, виникнення терміносистеми маркетингу є результатом взаємодії кількох вихідних терміносистем, які називають поняття тих галузей знань, на межі яких утворився новий вид економічної діяльності людини. Формування її термінології відбувалось і відбувається як результат диференціації знань та відшаровування від нових базових предметних галузей. В основі утворення терміносистеми маркетингу лежить гетерогенна модель.

У досліджуваній термінології виокремлено такі групи термінів:

1) базові, – запозичені з термінології інших терміносистем зі збереженням первинного значення: commerce m, marché m, vente f, produit m;

2) похідні від лексичних одиниць, як-от: commerçant m, commercer v; marchéage m, marchand m; vendeur m, vendable adj, а також словосполучення, в яких один або більше компонентів є базовими термінами: accord de commerce / торгова угода; marchand en gros / оптовий продавець; qualité marchande / якість товару, що продається; test de marché / тестування ринку; campagne de vente / кампанія з продажу; vente sur échantillon / продаж за допомогою зразків товару; cycle de vie d’un produit / цикл життя товару;

3) запозичені з інших галузей знань, що зазнали семантичної модифікації: commercialisation f – action de commercialiser; de répandre dans le commerce / продавати; marchandage m – action de marchander, de débattre le prix / торгуватись; invendus m – qui n’a pas été vendu / що не був проданий [17, р. 161, 441, 496].

Такі терміни носять переважно характер вторинної номінації, тоді як терміни тих галузей знань і сфер діяльності людини, що служили за основу для їх утворення, – первинної.

У межах терміносистеми маркетингу утворилась низка понять, що взаємодіє між собою, а також – із поняттями інших терміносистем. Окрім того, відповідно до потреб суспільства, щоразу виникають нові, які поступово вписуються до чинної понятійної системи. Однак формування цієї нової сукупності понять часто відбувається безсистемно, що іноді перешкоджає перетворенню цієї сукупності термінів на термінологію, яка є “інструментом комунікації і зв’язку між поняттями, характеристиками понять, дефініціями та їх стандартизацією”, тобто всьому, що могло б дозволити переліку окремих термінів і дефініцій перетворитись саме на термінологію, яка, за висловленням Х. Фелбера, є “свідомо утвореною системою” [18, p. 15–17].

Понятійна сутність терміна “маркетинг”, що виражає категоріальне поняття терміносистеми маркетингу, розкривається через понятійні значення ряду термінів, які становлять понятійно-термінологічну групу. Їх ієрархічна послідовність у системі зумовлена логіко-генетичними факторами. Так, серед базових термінів назвемо: marché m / ринок; entreprise f / підприємство; prix m / ціна; achat m / купівля; vente f / продаж; client m / клієнт; consommateur m / споживач; concurrent m / конкурент; demande f / попит; offre f / пропозиція; besoin m / потреба; attente f / очікування; produit m / виріб, товар; marchandise f / товар; qualité f / якість; marque f / марка; communication f / комунікація; publicité f / реклама; distribution f / розповсюдження та ін.

Досліджуючи наведені базові терміни, зауважимо, що кожен із них, зі свого боку, є елементом термінологічних словосполучень, які складаються зі стрижня й залежних компонентів і, відповідно, функціонують як цілісна семантична одиниця, одночасно зберігаючи значення кожної складової частини, наприклад:

– supports m, pl de marketing / засоби маркетингу;

– économie f de marché / економіка ринку;

– satisfaction f des besoins des consommateurs / задоволення потреб споживачів;

– produits m, pl et services f, pl / товари і послуги;

– besoins m, pl et désirs m, pl / потреби і бажання;

– échange m concurrentiel / конкурентний обмін;

– se maintenir sur un marché / зберегти позицію на ринку;

– client m potentiel / потенційний клієнт;

– offre f précise / конкретна пропозиція;

– connaissance f des attentes / знання очікувань;

– composantes f, pl du marché / складові ринку;

– marque f de produit / марка товару;

– étude f de marché / дослідження ринку та інші.

На прикладі терміна “продаж”, сутність якого розкривається через понятійні значення наведених нижче термінів і терміносполучень, продемонструємо його безпосередній зв’язок із групою “маркетингова діяльність”:

2. prévente f – період, що передує продажу: préparer le terrain de vente / підготувати базу для продажу; le transfert d’informations / передача інформації; soutenir une image de marque / підтримати торгову марку; délimiter le territoire de communication / визначити територію для здійснення комунікаційної діяльності та ін.

3. avant-vente f – попередній продаж: les actions préliminaires à la vente / дії, що передують продажу; marketing direct / прямий маркетинг; se constituer un fichier / укласти клієнтську базу; couponning-presse / реклама в пресі; télévision / реклама на телебаченні; mailing groupé / згруповане відправлення поштою рекламних матеріалів; opérations de sensibilisation (mailing d’info, envoi d’échantillons, de catalogues, de guides-pratiques) / дії, спрямовані на покращення порозуміння продавця з потенційним покупцем: надсилання інформаційних матеріалів (зразків, каталогів, інформаційних довідників) тощо.

4. après-vente f – сервісне обслуговування: accompagner la vente jusqu’à la livraison / супроводжувати продаж до етапу доставки товару клієнтові; l’utilisation effective du produit ou service / ефективне використання товару чи послуги; les délais de livraison / терміни доставки; les produits ou services / товари або послуги; être conforme aux attentes du client / відповідати очікуванням клієнта; les services d’assistance / допоміжні послуги; remercier le client de sa confiance / подяка клієнтові за довіру [16, p. 42–45].

Термінам як елементам специфічної системи властиві особливі якості, що виявляються лише в системі, вказуючи тим самим на приналежність до неї. Це, насамперед, матеріально-структурна риса, що характеризує термін як мовний знак, який є його матеріальною основою (його субстанцією) і є одиницею номінації та частиною лексико-семантичної системи мови. Матеріально-структурні ознаки французького терміна “ринок” є втіленими у мовній формі ‘marché m’. Елементом загальномовної системи ‘marché’ є денотативне значення: “lieu de rencontre de l’offre des vendeurs et de la demande des acheteurs dans le but de réaliser un échange” [15, p. 164] / “сфера товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини купівлі-продажу (між окремими особами, торговцями чи підприємствами) щодо просування сировини, товарів і послуг або цінних паперів” [8, с. 502]. Належність ‘marché’ до системи загальної мови проявляється також у тому, що, вступаючи у зв’язки з певними словами, термін не змінює свого денотативного значення, як-от: faire bon marché de qqch: ne pas y attacher beaucoup de valeur / En fumant beaucoup, il fait bon marché de sa santé – не цінувати: надмірне куріння шкодить його здоров’ю; (très) bon marché або à bon marché: à bas prix / J’ai trouvé un magasin où l’on vend des vêtements de marque bon marché – недорого: я знайшов магазин, у якому недорого продають фірмовий одяг; hors du marché: en dehors des lois de l’offre et de la demande / Le taux d’escompte est tenu hors du marché, c’est-à-dire au-dessus des taux du marché interbancaire – поза ринковою вартістю: відсоток знижки був вищим за відсоток, установлений на внутрішньобанківському ринку [13, р. 365].

У згаданій терміносистемі слово ‘marché’ набуває додаткової семантичної ознаки, що входить до складу термінологічних словосполучень: dominer un marché / домінувати на ринку; attrait du marché / привабливість ринку; leader du marché / лідер на ринку; attente du marché / очікування ринку; analyse du marché / аналіз ринку; conquête du marché / завоювання ринку; marché cible / частина ринку, обрана для дослідження і т. ін.

Надання вужчого понятійного значення базовому терміну “marché” можливе шляхом з’ясування основних функцій ринку, з-поміж яких, наприклад, є: ціноутворювальна: marché comptant / готівковий ринок; marché de la consommation / ринок споживчих товарів; marché des denrées alimentaires / ринок харчових продуктів; marché domestique, marché intérieur / внутрішній ринок; marché d’équipement / ринок обладнання; інтегративна (формування цілісності національної економічної системи та її зв’язку з іншими економіками в масштабі світового ринку): marché des changes / валютний ринок; marché égorgé / перенасичений ринок; marché sans frontières / відкритий ринок; marché d’importation / ринок країни-імпортера; marché mondial / світовий ринок; marché protégé / ринок, захищений митними бар’єрами; marché international des capitaux / міжнародний ринок капіталів; регулятивна (узгодження платоспроможного попиту і пропозиції): marché en expansion / ринок зі зростаючим попитом; marché garanti / гарантований ринок; marché rationné / ринок з обмеженим попитом чи пропозицією; функція розвитку: marché compétitif / конкурентний ринок; marché concurrentiel / ринок в умовах повної конкуренції і т. п. [8, с. 322–326].

Термін “ціна, вартість”, мовною формою якого у французькій мові є “prix m” зі значенням: “quantité d’unités monétaires que l’on doit donner ou que l’on peut recevoir en échange d’un bien ou d’un service » [15, p. 209] / “виражена в грошах цінність або розмір витрат на будь-що” [8, c. 80].

Наприклад:

– à prix réduit : À cause de la crise qui frappe le secteur hôtelier, cette importante chaîne hôtelière a décidé de proposer des formules à prix réduit hors saison – за зниженою ціною / У результаті кризи, що вразила готельний сектор, ця відома мережа готелів вирішила запропонувати позасезонні знижки;

– à prix d’or : Cette entreprise a embauché à prix d’or les deux cadres qui avaient été licenciés par son concurrent le plus important – за неймовірну ціну: робити покупки / Підприємству дорого коштували два працівники, прийняті на роботу після того, як їх звільнив його найсерйозніший конкурент;

– faire un (bon) prix à qqn : Ce fournisseur a l’habitude de faire un bon prix à ses meilleurs clients – пропонувати кращу ціну / Цей постачальник має звичку пропонувати своїм клієнтам кращу ціну;

– à tout prix : quels que soient les efforts que cela coûte syn. coûte que coûte – чого б це не коштувало;

– ne pas avoir de prix, être sans prix : La santé n’a pas de prix – бути безцінним / Здоров’я безцінне;

– à aucun prix : à aucune condition – ні за яку ціну [13, р. 431].

Ціна і цінова політика є однією із головних складових маркетингової діяльності. Як показує сфера функціонування, “prix” у досліджуваній терміносистемі набуває додаткової ознаки, що реалізується в термінологічних словосполученнях: prix de détail / роздрібна ціна; prix de gros / оптова ціна; prix de campagne / вартість кампанії; prix de lancement / вартість запуску (товару на ринок); prix promotionnel / промоційна ціна; prix de vente / ціна продажу; prix de faveur / привілегійована ціна.

Саме термінологічний зміст колокацій визначає місце терміна та його взаємозв’язок з іншими елементами системи мови. Cпецифічна системна ознака “prix” є соціально зумовленою й до того ж має здатність перетворюватись на якісно нову специфічну особливість – інтегральну системну рису. Це відбувається у зв’язку зі співвіднесенням терміна з конкретною підсистемою понять, що розкривають дану наукову категорію з різних сторін. Відповідно, змінюється і значення терміна, яке реалізується у словосполученнях, складовою яких він є; для кожного окремого випадку використовуються чітко визначені слова з метою уточнення значення.

У самому понятті “маркетинг” детерміновано своєрідність взаємовідносин між суб’єктами, об’єктами та явищами, що загалом становлять суть і зміст підвиду економічної діяльності. Звичайно, зміст цього терміна не зводиться до простої суми значень його компонентів, а становить цілу програму послідовних дій тих чи інших суб’єктів маркетингової діяльності. Специфіка ж процесу цієї діяльності, розуміння її глибинних особливостей, вимагає побудови та визначення самої терміносистеми, аналізу як ключових етапів маркетингу, так і цілісного процесу взаємодії суб’єктів маркетингової діяльності підприємства та її об’єктів, які номінуються за допомогою низки термінів, що розкривають суть послідовних дій та їх результатів.

Як висновок, зауважимо, що дослідження термінополя маркетингу сучасної французької мови доводить, що ця терміносистема є не лише сукупністю слів і словосполучень, які домінують у суб’єктах, об’єктах і процесах, властивих цьому виду діяльності, а є складним структурованим цілим. У самому понятті “маркетинг” визначено своєрідність взаємовідносин між суб’єктами, об’єктами та явищами, що загалом становлять його зміст.
ЛІТЕРАТУРА
1. Будагов Р. А. Язык – реальность – язык / Рубен Александрович Будагов. – М. : Наука, 1983. – 262 с.

2. Гірченко Т. Д. Маркетинг / Т. Д. Гірченко, О. В. Дубовик. – К. : Фірма “Інкос”, 2007. – 254 с.

3. Даниленко В. П. Терминология современного языка науки / В. П. Даниленко // Терминоведение и терминография в индоевропейских языках. – Владивосток, 1987. – С. 61–66.

4. Даниленко В. П. Русская терминология – опыт лингвистического описания / Валерий Петрович Даниленко. – М. : Наука, 1977. – 246 с.

5. Иванова Г. Французско-русский экономический словарь / Г. Иванова, Е. Островская, К. Гаврюшина и др. – М. : Русский язык, 1995. – 567 с.

6. Журавлёва Т. А. Особенности терминологической номинации / Татьяна Анатольевна Журавлёва. – Донецк : АООТ Торговый дом “Донбасс ”, 1988. – 253 с.

7. Казарина С. Г. Типологические характеристики отраслевых терминологий / Светлана Георгиевна Казарина. – Краснодар, 1998. – 276 с.

8. Фінансово-економічний словник / Авт.-уклад. А. Г. Загородній, Л. Г. Вознюк. – Львів : НУ “Львівська політехніка”, 2005. – 713 с.

9. Суперанская А. В. Общая терминология : Вопросы терминологии / А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. – М. : Наука, 1989. – 246 с.

10. Цаголова Р. С. Лексико-симантические особенности политико-экономической терминологии / Руфь Сергеевна Цаголова. – М. : Изд-во Московского университета, 1985. – 146 с.

11. Шелов С. Д. Термин. Терминологичность. Терминологические определения / Сергей Дмитриевич Шелов. – СПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2003. – 280 с.

12. Demeure C. Marketing. Aide-memoire / Claude Demeure. – Paris : Dunod, 2008. – 400 p.

13. Dictionnaire d’apprentissage du français des affaires / J. Binon, S. Verlinde, J. V. Dyck, A. Berteis. – Paris : Didier, 2000. – 710 p.

14. Dubois J. Étude sur la dérivation suffixale en français moderne et contemporaine / Jean Dubois. – Paris : Larousse, 1962. – 462 p.

15. Capul J.-Y. Pratique de l’économie et des sciences sociales de A à Z / J.-Y. Capul, O. Garnier. – Paris: Hatier, 1996. – 286 p.

16. Desjardins Ch. Le marketing direct en actions / Chantal Desjardins. – Paris : Les Éditions d’Organisation, 1995. – 215 p.

17. Petit dictionnaire de français. – Paris : Larousse, 2006. – 1041 p.

18. Felber H. Terminology manual / Helmut Felber. – Paris : UNESCO Infoterm., 1984. – 426 р.

19. Guilbert L. La formation du vocabulaire de l’aviation / Louis Guilbert. – Paris : Larousse, 1965. – 712 p.

20. Picoche J. Structures sémantiques du lexique français / Jacqueline Picoche. – Paris : Nathan, 1986. – 154 p.

21. Quémada B. Remarques de méthode sur une recherche d’indices d’utilité du vocabulaire / B. Quémada // Le Français dans le monde. – Paris. – 1974. – № 103. – P. 18–24.

22. Rey-Debove J., Rey A. Le Petit Robert. Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue française. Nouvelle édition du Petit Robert de Paul Robert. – Sejer : Le Robert, 2010. – 2837 p.

23. Wexler P. La formation du vocabulaire des chemins de fer en France 1778–1842 / Peter Wexler. – Genève : Droz, 1945. – 160 p.