З українського літературного слововживання
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
ФІТО... Перша частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям "рослина"; пишеться разом: фітопланктон, фітотерапія, фітофенологія. ФІТОЦЕНОЗ, -у. Історична сукупність видів рослин у природі, що перебувають у тісній взаємодії між собою та з умовами середовища. ФЛАНЕЛЕВИЙ - ФЛАНЕЛЬНИЙ Фланелевий. Який стосується фланелі, вироблений з фланелі: фланелеве виробництво, фланелевий халат. Фланельний. Призначений для фланелі, для виготовлення її: фланельний склад, фланельний цех. ФЛЕШ - ФЛІШ Флеш1, -і, ор. -шшю. У старих арміях – польове укріплення у вигляді прямого кута. Флеш2, -і, ор. -шшю. Верхівка молодого пагона чайного дерева. Фліш, -у, ор. -ем. Потужні товщі осадових гірських порід (морських відкладів), які чергуються між собою в певній послідовності. флора див. фауна. ФЛОТ - ФЛОТИЛІЯ Флот, -у. 1. Сукупність суден однакового призначення або певного типу, належності, району плавання тощо: торговельний флот, підводний флот, Чорноморський флот. 2. Сукупність літальних апаратів певного призначення: повітряний флот, військовий флот, цивільний флот. Флотилія, -ї, ор. -єю. З’єднання промислових, спортивних, експедиційних або військових суден; багато човнів, суден: військова флотилія, Дніпровська флотилія, флотилія підводних човнів, флотилія яхт. ...ФОБ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "нетерпимий", "супротивник": слов’янофоб, термофоб. ...ФОБІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "нетерпимість", "боязнь": гідрофобія. ФОЛЬКЛОРНИЙ - ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИЙ Фольклорний. Який стосується фольклору – усної народної творчості: фольклорний матеріал, фольклорний твір, фольклорні багатства, фольклорна експедиція. Фольклористичний. Який стосується фольклористики – науки про фольклор: фольклористичне видання, фольклористична діяльність, фольклористична експедиція. фон див. тло. ...ФОН. Кінцева частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям "звук": диктофон, таксофон. ...ФОНІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "звучання": поліфонія, стереофонія. ФОНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "звук"; пишеться разом: фонометр, фонометрія. ...ФОР. Друга частина складних слів, що означає "той, що несе": семафор. ФОРИНТ, -а. Грошова одиниця Угорщини, що дорівнює 100 філерам. ФОРМАЛІЗМ - ФОРМАЛІСТИКА - ФОРМАЛІСТИЧНІСТЬ Формалізм, -у. 1. Дотримання зовнішньої форми в чомусь на шкоду суті справи; формальне ставлення до чогось: наслідки формалізму, прояви формалізму. 2. Ідеалістичний напрям у мистецтві й науці, що надає значення формі у відриві від практики: формалізм в історіографії. Формалістика, розм. 1. Формальне ставлення до справи: дріб’язкова формалістика. 2. Дотримання зовнішніх формальностей. Формалістичність, -ності, ор. -ністю. Властивість формалістичного: формалістичність напрямів (течій). ФОРМАЛІСТИЧНИЙ - ФОРМАЛЬНИЙ - ФОРМАЛІСТСЬКИЙ Формалістичний. Який стосується формалізму: формалістичне навчання, формалістичне ставлення до справи, формалістична теорія. Формальний. Який стосується форми, зумовлений формою тощо; пройнятий ідеями формалізму і т. ін.: формальна логіка, формальна освіта, формальне ставлення до роботи, формальна підстава, формальний прийом. Формалістський. Властивий формалістові, формалізму: формалістський підхід. формалістичність див. формалізм. формальний – формалістський див. формалістичний. ФОРМАНТ - ФОРМАНТА Формант, -а. Частина слова, яка служить для словотворення й словозміни; афікс. Форманта. 1. Призвук, який надає звучанню певного тембру. 2. Те саме, що формант. ФОРС-МАЖОР, -у. Надзвичайні непередбачувані обставини, через які виконання зобов’язань однією із сторін, що уклала угоду (контракт, договір), стає повністю або частково неможливим. Пох. форс-мажорний. ФОРСУВАТИ - ФОРСИТИ Форсувати, -ую, -уєш. Прискорювати розвиток чогось, посилення чого-небудь; у військовій справі – долати природну перешкоду на місцевості: форсувати підготовку, форсувати процес, форсувати справу, форсувати голос, форсувати водні рубежі. Форсити, форшу, форсиш, розм. Виставляти напоказ що-небудь, прагнути вразити чимось (одягом, манерами). Була осінь, солом’яні брилі вже не йшли в сезон, але день випав зовсім літній, а вуличні гуляки тим і форсили, що починали літо першими, а закінчували останніми (Ю.Смолич). ФОРТЕПІАНО, ФОРТЕП’ЯНО - РОЯЛЬ - ПІАНІНО Фортепіано, фортеп’яно, невідм., с. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними видами якого є рояль і піаніно. Рояль, -я, ор. -ем. Різновид фортепіано – інструмент з горизонтально розташованими струнами й корпусом крилоподібної форми. Піаніно, невідм., с. Різновид фортепіано, що має форму високого ящика з вертикально розташованими струнами. ФОРУМ, -у. 1. іст. Майдан в Стародавньому Римі, де зосереджувалось усе суспільне життя міста. 2. Широкі представницькі збори; з’їзд. ФОСФАТ - ФОСФІД - ФОСФІН - ФОСФІТ Фосфат, -у. Сіль фосфорної кислоти; застосовується як добриво й мийні засоби, використовується в харчовій промисловості. Фосфід, -у. Сполука фосфору з металом; деякі з цих сполук використовуються як напівпровідники. Фосфін, -у. Фосфористий водень – безбарвний газ з неприємним запахом. Фосфіт, -у. Сіль та ефір фосфористої кислоти. ФОТО... Перша частина складних слів, що відповідає слову фотографічний і поняттям "той, що діє за допомогою світла", "заснований на дії світла"; пишеться разом: фотовиставка, фотодокумент, фотоіонізація, фотокерування. ФРАКТУРА. 1. У медицині – перелом. 2. Один з видів готичного шрифту; почерк готичного малюнка. ФРАНКО-... (ФРАНКО...) - ФРАНЦУЗЬКО-... Франко-... (франко...)1. Перша частина складних слів, що означає "який стосується Франції, французів". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: франко-пруська війна, франко-американські відносини. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: франкомовний. Франко-...2. Перша частина складних слів, що вказує на торговельну угоду, за якою в ціну товару включають витрати на його вантаження, транспортування, а іноді й страхування; пишеться через дефіс: франко-вагон, франко-склад, франко-станція. Французько-... Те саме, що франко-...1, але переважно вживається стосовно французької мови; пишеться через дефіс: французько-український словник. ФРАХТ, -у. Плата за транспортування або використання судна (літака) для перевезень вантажів чи пасажирів. Пох. фрахтовий. ФРАХТУВАТИ, -ую, -уєш. Наймати судно (літак) для перевезення вантажів або пасажирів. Пох.: фрахтований, фрахтування. ФРЕЙЛЕЙН - ФРЕЙЛІНА -ФРЕКЕН Фрейлейн, невідм., ж. Звертання до дівчини або форма ввічливого нагадування про неї в німців та деяких інших народів; уживається також разом з ім’ям та прізвищем. Фрейліна. Дівчина чи жінка аристократичного походження, яка перебуває в почті цариці, королеви, принцеси тощо. Фрекен, невідм., ж. Звертання до дівчини або форма ввічливого нагадування про неї в скандинавських країнах; уживається також разом з ім’ям та прізвищем. ФРИСТАЙЛ, -у. Вид гірськолижного спорту – швидкісний спуск на лижах горбкуватою трасою, спуск з виконанням різноманітних фігур, стрибки з двометрового трампліну з виконанням сальто, піруетів. ФРОНТАЛЬНИЙ - ФРОНТОВИЙ Фронтальний. 1. Який знаходиться на передній стороні чого-небудь; спрямований у бік фронту; лобовий, звернений обличчям до глядача: фронтальний бік будинку, фронтальна стіна, фронтальна атака, фронтальна композиція. 2. перен. Який поширюється на всіх; загальний: фронтальне опитування, фронтальна перепідготовка. Фронтовий. Який діє, відбувається, перебуває, виникає на фронті, у воєнній обстановці; призначений, характерний для фронту; з яким пов’язане перебування на фронті. Вж. зі сл.: укріплення, дружба, дороги, життя, роки, спогади, газета, пісня, кінооператор, пригоди. ФУНГІЦИД - ФУНГЩИДИН Фунгіцид, -у. Хімічна отруйна речовина, що застосовується для боротьби з грибковими, бактеріальними, вірусними і т. ін. хворобами рослин. Фунгіцидин, -у. Лікарський препарат ністатин. ФУНДАТОР, -а. Засновник, організатор, основоположник чогось. ФУНТ1, -а. Давня міра маси, що дорівнювала в Англії, Бельгії 456,6 г, в Україні і Росії – 409,5 г. ФУНТ2, -а. Грошова одиниця в деяких країнах: англійський фунт (фунт стерлінгів), єгипетський фунт, ірландський фунт. ФУТ, -а. Одиниця довжини в деяких країнах, яка дорівнює 12 дюймам (від 28,3 до 32,48 см). ФУТУРИСТСЬКИЙ - ФУТУРИСТИЧНИЙ Футуристський. Який стосується футуриста, футуризму: футуристський журнал, футуристський плакат. Футуристичний. Пройнятий ідеями футуризму, який користується художніми методами футуризму: футуристичний напрям у мистецтві, футуристична поезія. X (ха). Як назва літери вживається в с. р.: мале х; як назва звука вживається в ч. р.: пом’якшений х. ХАДЖ-ХАДЖІ Хадж, -у. Паломництво до Мекки і Медіни. Хаджі, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, який здійснив хадж. ХАЛІФ, -а, КАЛІФ, -а. У деяких мусульманських країнах – титул феодального правителя, що об’єднує світську владу з духовною. У словосп. халіф (каліф) на годину. ХАМІТИ, -ів, мн. (одн. хаміт, -а). Група народностей Північної Африки, які розмовляють спорідненими мовами. Пох.: хамітка, хамітський (хамітські мови). хамса див. тюлька. ХАРАКТЕРНИЙ - ХАРАКТЕРНИЙ - ХАРАКТЕРИСТИЧНИЙ Характерний. Властивий певній особі, предмету, явищу, притаманний багатьом; типовий, своєрідний, специфічний тощо: характерний рух, характерне явище, характерна вимова, характерна хода. Характерний, розм. Який має твердий, вольовий характер; упертий, примхливий, сердитий. – Ти Гані не знаєш. Тиха і покірна, але характерна (Б.Лепкий). Характеристичний. Який випливає з характеру когось, чогось, характеризує когось, щось; характерний: характеристична прикмета, характеристична мова, характеристичний факт, характеристична ознака. Між бровами зарисувалася характеристична складка (Б.Лепкий). ХАРТИСТ - ЧАРТИСТ Хартист, -а. У Португалії – прихильник виданої в 1826 р. цензової конституційної хартії. Чартист, -а. В Англії – учасник чартистського руху, прихильник чартизму. ХАРЧІ, ХАРЧ - КОРМ Харчі, -їв, мн., рідше харч, -у, ч. і -і, ж. 1. Те, що споживають (їдять, п’ють) люди; їстівні припаси, їжа. 2. розм. Те саме, що корм. Корм, -у. їжа тварин. ХАТА. Крім загальновідомого "сільський будинок, приміщення та мешканці його тощо", вживається також у значенні "кімната". Дашкович примостився на скриньці, згорнув руки й довго дивився на дам, котрі бігали по хатах, підіймали дещо з підлоги, говорили, кричали й махали руками (І.Нечуй-Левицький); – Іди до секретаря! – сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Панас Мирний). ХВИЛЕЛОМ - ХВИЛЕРІЗ Хвилелом, -у. Дамба, що захищає морську гавань, берег тощо від хвиль. Хвилеріз, -а. 1. Загострена носова частина судна. 2. Те саме, що хвилелом. ХВИЛЮЮЧЕ - ХВИЛЮЮЧИ Хвилююче, присл. Бентежно, зворушливо; викликаючи хвилювання. – Отут станемо, – сказав Заруба, – і вони вийшли з машини. І одразу почули, як лоскітно і хвилююче пахне земля (В.Кучер); Хвилююче пахне димок степового вогнища (А.Хорунжий). Хвилюючи. Дієприсл. від хвилювати. Вітер посилювався, хвилюючи воду в озері. ХЕМІ..., ХЕМО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттям "хімія", "хімічний процес"; пишуться разом: хемілюмінесцентний, хемосинтез. Пор. хіміко-... ХИЖИЙ - ХИЖАЦЬКИЙ Хижий. 1. Який їсть інших тварин (про звірів, тварин); характерний для таких звірів; переносно – подібний до хижака лютістю, жорстокістю (про людину та її риси): хижий шуліка, хижий розбійник, хиже нутро, хижа радість. Закрякала хижа птиця над своїми жертвами (І.Франко); Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (А.Шиян); Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби (М.Коцюбинський). 2. перен. Який прагне наживи, жорстоко визискуючи когось, який виражає жадібність тощо: хижа людина, хижа натура, хижі очі. Він собі будинок будує. Поганого в тому., немає нічого, але дуже вже він хижий і хутко збудувати хоче (В.Собко); В серцях відвага соколина, і гнів, і лють до хижих зграй (В.Сосюра). Хижацький. 1. Який стосується хижака, належний, властивий хижакові: хижацькі зуби, хижацький інстинкт, хижацьке нутро. Нова особа йшла поволі, роблено і з безперечно хижацькими намірами (М.Хвильовий). 2. Який грунтується на гнобленні, експлуатації когось: хижацькі плани, хижацьке визискування. 3. Який заради користі провадиться таким способом, що призводить до збіднення або знищення природних багатств: хижацький промисел.
Пор. хемі... ХІРОМАНТІЯ, -і, ор. -єю. Ворожіння за лініями на долонях рук (визначення характеру людини, пророкування майбутнього тощо). ХІРУРГ - ХІРУРГИ Хірург – Лікар, фахівець з хірургії. Хірурги, -ів, ми. Родина дуже поширених морських риб з яскравим і строкатим забарвленням. ХІТИН - ХІТОН - ХІТОНИ Хітин, -у. Природний азотовмісний полісахарид, який утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, комах, оболонки грибів, деяких водоростей і бактерій. Хітон, -а. Лляний чи вовняний одяг вільного крою у давніх греків; балетний одяг без рукавів. Хітони, -ів, мн. Ряд панцирних молюсків. ХЛІБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову хлібний; пишеться разом: хлібозавод, хлібозбиральний, хлібопекарський. ХЛІБ-СІЛЬ, хліба-солі, розм. Харчі, їжа. [Настя:] Але як же його мовчать, коли тебе так судять-гудять за твою хліб-сіль! І хто? Рідний брат (І.Карпенко-Карий); Бери тютюн і вірші для їзди, Хліб-сіль, тарань прив’ялено-солону. І гайда в путь (А.Малишко). Вживається переважно в словосполученнях: водити (ділити) хліб-сіль – харчуватися разом з кимсь; жити спільними інтересами й турботами тощо. По від їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М.Коцюбинський); А то – як-таки: одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили!.. а тепер одні – вільні, другі – невільні! (Панас Мирний); подякувати за хліб-сіль – висловити подяку за пригощання, піклування, гостинність. Гості встали з-за стола й довгим рядком простяглися до кімнати, де лежала Онися, щоб подякувати за хліб-сіль (І.Нечуй-Левицький); цуратися хліба-солі – не виявляти уваги до господарів, відмовлятися від частування. [Марина:] Може, підгодувалися б у нас, дідусю? [Кобзар:] Хліба-солі ніколи не цурався (М. Кропивницький). хлів див. сарай. ХЛОР..., ХЛОРО... Перші частини складних слів, що відповідають слову хлор; пишуться разом: хлорангідрид, хлорацетатний, хлоробактерії, хлороводень. ХЛОРИД - ХЛОРИТ - ХЛОРИН - ХЛОРАТ Хлорид, -у. Сіль хлористоводневої (соляної) кислоти: хлорид натрію. Хлорит, -у. Породотвірний мінерал класу силікатів. Хлорин, -у. Різновид синтетичного волокна з полівінілхлориду. Хлорат, -у. Сіль хлорнуватої кислоти (отруйна): хлорат калію. хлоро... див. хлор... ХЛОРОФІЛ, -у. Зелений пігмент рослин, який впливає на забарвлення листя, пагонів тощо. Пох.: хлорофіловий, хлорофільний. ХЛОРОФОРМ, -у. Легка, солодка на смак безбарвна рідина, що містить хлор; добрий розчинник жирів, смол тощо. Пох. хлороформний. ХМАРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову хмара; пишеться разом: хмароподібний, хмарочос. ХМЕЛЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову хміль; пишеться разом: хмелезбиральний, хмелесушарня. ХМЕЛИТИ - ХМЕЛІТИ Хмелити, -лю, -лиш, перех. 1. Додавати хмелю в який-небудь напій. 2. Робити кого-небудь хмільним; п’янити, а також переносно. Чарки заходили по руках. Не горілка хмелила – радість (В.Бабляк); – Так я з ними [з панночками] пив, хмелив себе їх поцілунками.. (З.Тулуб); Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту (О.Гончар). Хмеліти, неперех. Ставати хмільним; п’яніти, а також переносно: хмеліти від вина, хмеліти від щастя. З колосся стиглого, пахучого У нас хмеліла голова... (Я.Шпорта). ХОБІ, невідм., с. Захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П.Загребельний). ХОЛДИНГ, -у. Компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній; холдингова компанія. ХОЛОДИТИ - ХОЛОДІТИ, ХОЛОДНІТИ - ХОЛОДНІШАТИ Холодити, -джу, -диш, перех. і неперех. Робити щось холодним, холоднішим. Осінній вітер холодив обличчя (П.Кочура); – Дай-но, сину, фуфайку, бо щось холодить (М.Зарудний). Холодіти, холодніти, неперех. Ставати холодним, холоднішим. Осінній час. Поволі холодіє (П.Дорошко); Хмуриться і холодіє. Буде дощ (Мирослав Ірчан); Кров, що вливала руки, сякла, холодніла (Марко Вовчок). Холоднішати. Ставати холоднішим. Все меншали дні, холоднішали ночі (О.Гончар). ХОЛОДНО... - ХОЛОДО... Холодно... Перша частина складних слів, що відповідає слову холодний; пишеться разом: холоднокровний, холодноламкий. Холодо... Перша частина складних слів, що відповідає слову холод; пишеться разом: холодоагент, холодокомбінат. ХОЛОДОК, -дку. 1. Зменшено-пестливе значення від холод: ранковий холодок. Незчувся, як коротка літня ніч минала, як від ставків і озерець стало дихати опівнічним холодком (Б.Лепкий); Від верб простягнися довгі тіні і з степу повіяло холодком (М.Лазорський). 2. Затінене місце, тінь (але тільки від сонця і переважно в гарячу пору); захисток від сонця. Через кілька хвилин хлопці вже сиділи в холодку під грушею (Б.Грінченко); Більш за все на світі любив дід сонце. Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок (О.Довженко); Грається сонце на листках осики, Люди дрімають у милім холодку (П.Карманський). 3. Трав’яниста рослина родини лілійних, що має лускоподібне листя: заячий холодок.
2. Багатоголосий вокальний музичний твір, а також його виконання; дружне звучання кількох або багатьох голосів тощо. Натхненний чарівною поезією Т.Г.Шевченка, прекрасні романси й хори створив основоположник української класичної музики Микола Віталійович Лисенко (з журналу); Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі (Леся Українка). 3. Східна частина католицького храму, де перебувають під час відправи духівництво й церковні співаки. Хори, хорів, мн. Відкрита галерея, балкон у верхній частині парадного залу або в церкві (первісно для розміщення хору, музикантів). "Завтра я, може, побачу її в церкві... Не піду співати на хори, стану у правому притворі на сходах, коло дверей" (І.Нечуй-Левицький). ...ХОРД. Кінцева частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттями "струна", "дріт", "звук": трихорд. ХОРЕЙ - ХОРЕЯ Хорей1, -я, ор. -єм. Віршовий розмір. Хорей2, -я. Довга палиця, якою керують запряженими оленями або собаками. Хорея, -ї, ор. -єю. Захворювання нервової системи людини. хори див. хор. ...ХОРІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "поширення", "просування": антропохорія. ХОРОЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Наука про сфери поширення (ареали) окремих видів, родин та інших систематичних груп рослин і тварин. ХРАП - ХРАПА Храп1, -а. Нижня й середня частини перенісся тварини (переважно коня). Козаков метнув нищівний погляд на Македона і люто вхопив свого рисака за храп (О.Гончар). жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|