З українського літературного слововживання



бет53/57
Дата07.07.2016
өлшемі3.27 Mb.
#184063
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   57

ФІТО... Перша частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям "рослина"; пишеться разом: фітопланктон, фітотерапія, фітофенологія.

ФІТОЦЕНОЗ, -у. Історична сукупність видів рослин у природі, що перебувають у тісній взаємодії між собою та з умовами середовища.

ФЛАНЕЛЕВИЙ - ФЛАНЕЛЬНИЙ

Фланелевий. Який стосується фланелі, вироблений з фланелі: фланелеве виробництво, фланелевий халат.

Фланельний. Призначений для фланелі, для виготовлення її: фланельний склад, фланельний цех.

ФЛЕШ - ФЛІШ

Флеш1, -і, ор. -шшю. У старих арміях – польове укріплення у вигляді прямого кута.

Флеш2, -і, ор. -шшю. Верхівка молодого пагона чайного дерева.

Фліш, -у, ор. -ем. Потужні товщі осадових гірських порід (морських відкладів), які чергуються між собою в певній послідовності.

флора див. фауна.

ФЛОТ - ФЛОТИЛІЯ

Флот, -у. 1. Сукупність суден однакового призначення або певного типу, належності, району плавання тощо: торговельний флот, підводний флот, Чорноморський флот.

2. Сукупність літальних апаратів певного призначення: повітряний флот, військовий флот, цивільний флот.

Флотилія, -ї, ор. -єю. З’єднання промислових, спортивних, експедиційних або військових суден; багато човнів, суден: військова флотилія, Дніпровська флотилія, флотилія підводних човнів, флотилія яхт.

...ФОБ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "нетерпимий", "супротивник": слов’янофоб, термофоб.

...ФОБІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "нетерпимість", "боязнь": гідрофобія.

ФОЛЬКЛОРНИЙ - ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИЙ

Фольклорний. Який стосується фольклору – усної народної творчості: фольклорний матеріал, фольклорний твір, фольклорні багатства, фольклорна експедиція.

Фольклористичний. Який стосується фольклористики – науки про фольклор: фольклористичне видання, фольклористична діяльність, фольклористична експедиція.

фон див. тло.

...ФОН. Кінцева частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям "звук": диктофон, таксофон.

...ФОНІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "звучання": поліфонія, стереофонія.

ФОНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "звук"; пишеться разом: фонометр, фонометрія.

...ФОР. Друга частина складних слів, що означає "той, що несе": семафор.

ФОРИНТ, -а. Грошова одиниця Угорщини, що дорівнює 100 філерам.

ФОРМАЛІЗМ - ФОРМАЛІСТИКА - ФОРМАЛІСТИЧНІСТЬ

Формалізм, -у. 1. Дотримання зовнішньої форми в чомусь на шкоду суті справи; формальне ставлення до чогось: наслідки формалізму, прояви формалізму.

2. Ідеалістичний напрям у мистецтві й науці, що надає значення формі у відриві від практики: формалізм в історіографії.

Формалістика, розм. 1. Формальне ставлення до справи: дріб’язкова формалістика.

2. Дотримання зовнішніх формальностей.

Формалістичність, -ності, ор. -ністю. Властивість формалістичного: формалістичність напрямів (течій).

ФОРМАЛІСТИЧНИЙ - ФОРМАЛЬНИЙ - ФОРМАЛІСТСЬКИЙ

Формалістичний. Який стосується формалізму: формалістичне навчання, формалістичне ставлення до справи, формалістична теорія.

Формальний. Який стосується форми, зумовлений формою тощо; пройнятий ідеями формалізму і т. ін.: формальна логіка, формальна освіта, формальне ставлення до роботи, формальна підстава, формальний прийом.

Формалістський. Властивий формалістові, формалізму: формалістський підхід.

формалістичність див. формалізм.

формальний – формалістський див. формалістичний.

ФОРМАНТ - ФОРМАНТА

Формант, -а. Частина слова, яка служить для словотворення й словозміни; афікс.

Форманта. 1. Призвук, який надає звучанню певного тембру.

2. Те саме, що формант.



ФОРС-МАЖОР, -у. Надзвичайні непередбачувані обставини, через які виконання зобов’язань однією із сторін, що уклала угоду (контракт, договір), стає повністю або частково неможливим. Пох. форс-мажорний.

ФОРСУВАТИ - ФОРСИТИ

Форсувати, -ую, -уєш. Прискорювати розвиток чогось, посилення чого-небудь; у військовій справі – долати природну перешкоду на місцевості: форсувати підготовку, форсувати процес, форсувати справу, форсувати голос, форсувати водні рубежі.

Форсити, форшу, форсиш, розм. Виставляти напоказ що-небудь, прагнути вразити чимось (одягом, манерами). Була осінь, солом’яні брилі вже не йшли в сезон, але день випав зовсім літній, а вуличні гуляки тим і форсили, що починали літо першими, а закінчували останніми (Ю.Смолич).

ФОРТЕПІАНО, ФОРТЕП’ЯНО - РОЯЛЬ - ПІАНІНО

Фортепіано, фортеп’яно, невідм., с. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними видами якого є рояль і піаніно.

Рояль, -я, ор. -ем. Різновид фортепіано – інструмент з горизонтально розташованими струнами й корпусом крилоподібної форми.

Піаніно, невідм., с. Різновид фортепіано, що має форму високого ящика з вертикально розташованими струнами.

ФОРУМ, -у. 1. іст. Майдан в Стародавньому Римі, де зосереджувалось усе суспільне життя міста.

2. Широкі представницькі збори; з’їзд.



ФОСФАТ - ФОСФІД - ФОСФІН - ФОСФІТ

Фосфат, -у. Сіль фосфорної кислоти; застосовується як добриво й мийні засоби, використовується в харчовій промисловості.

Фосфід, -у. Сполука фосфору з металом; деякі з цих сполук використовуються як напівпровідники.

Фосфін, -у. Фосфористий водень – безбарвний газ з неприємним запахом.

Фосфіт, -у. Сіль та ефір фосфористої кислоти.

ФОТО... Перша частина складних слів, що відповідає слову фотографічний і поняттям "той, що діє за допомогою світла", "заснований на дії світла"; пишеться разом: фотовиставка, фотодокумент, фотоіонізація, фотокерування.

ФРАКТУРА. 1. У медицині – перелом.

2. Один з видів готичного шрифту; почерк готичного малюнка.



ФРАНКО-... (ФРАНКО...) - ФРАНЦУЗЬКО-...

Франко-... (франко...)1. Перша частина складних слів, що означає "який стосується Франції, французів". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: франко-пруська війна, франко-американські відносини. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: франкомовний.

Франко-...2. Перша частина складних слів, що вказує на торговельну угоду, за якою в ціну товару включають витрати на його вантаження, транспортування, а іноді й страхування; пишеться через дефіс: франко-вагон, франко-склад, франко-станція.

Французько-... Те саме, що франко-...1, але переважно вживається стосовно французької мови; пишеться через дефіс: французько-український словник.

ФРАХТ, -у. Плата за транспортування або використання судна (літака) для перевезень вантажів чи пасажирів. Пох. фрахтовий.

ФРАХТУВАТИ, -ую, -уєш. Наймати судно (літак) для перевезення вантажів або пасажирів. Пох.: фрахтований, фрахтування.

ФРЕЙЛЕЙН - ФРЕЙЛІНА -ФРЕКЕН

Фрейлейн, невідм., ж. Звертання до дівчини або форма ввічливого нагадування про неї в німців та деяких інших народів; уживається також разом з ім’ям та прізвищем.

Фрейліна. Дівчина чи жінка аристократичного походження, яка перебуває в почті цариці, королеви, принцеси тощо.

Фрекен, невідм., ж. Звертання до дівчини або форма ввічливого нагадування про неї в скандинавських країнах; уживається також разом з ім’ям та прізвищем.

ФРИСТАЙЛ, -у. Вид гірськолижного спорту – швидкісний спуск на лижах горбкуватою трасою, спуск з виконанням різноманітних фігур, стрибки з двометрового трампліну з виконанням сальто, піруетів.

ФРОНТАЛЬНИЙ - ФРОНТОВИЙ

Фронтальний. 1. Який знаходиться на передній стороні чого-небудь; спрямований у бік фронту; лобовий, звернений обличчям до глядача: фронтальний бік будинку, фронтальна стіна, фронтальна атака, фронтальна композиція.

2. перен. Який поширюється на всіх; загальний: фронтальне опитування, фронтальна перепідготовка.

Фронтовий. Який діє, відбувається, перебуває, виникає на фронті, у воєнній обстановці; призначений, характерний для фронту; з яким пов’язане перебування на фронті. Вж. зі сл.: укріплення, дружба, дороги, життя, роки, спогади, газета, пісня, кінооператор, пригоди.

ФУНГІЦИД - ФУНГЩИДИН

Фунгіцид, -у. Хімічна отруйна речовина, що застосовується для боротьби з грибковими, бактеріальними, вірусними і т. ін. хворобами рослин.

Фунгіцидин, -у. Лікарський препарат ністатин.

ФУНДАТОР, -а. Засновник, організатор, основоположник чогось.

ФУНТ1, -а. Давня міра маси, що дорівнювала в Англії, Бельгії 456,6 г, в Україні і Росії – 409,5 г.

ФУНТ2, -а. Грошова одиниця в деяких країнах: англійський фунт (фунт стерлінгів), єгипетський фунт, ірландський фунт.

ФУТ, -а. Одиниця довжини в деяких країнах, яка дорівнює 12 дюймам (від 28,3 до 32,48 см).

ФУТУРИСТСЬКИЙ - ФУТУРИСТИЧНИЙ

Футуристський. Який стосується футуриста, футуризму: футуристський журнал, футуристський плакат.

Футуристичний. Пройнятий ідеями футуризму, який користується художніми методами футуризму: футуристичний напрям у мистецтві, футуристична поезія.

X (ха). Як назва літери вживається в с. р.: мале х; як назва звука вживається в ч. р.: пом’якшений х.

ХАДЖ-ХАДЖІ

Хадж, -у. Паломництво до Мекки і Медіни.

Хаджі, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, який здійснив хадж.

ХАЛІФ, -а, КАЛІФ, -а. У деяких мусульманських країнах – титул феодального правителя, що об’єднує світську владу з духовною. У словосп. халіф (каліф) на годину.

ХАМІТИ, -ів, мн. (одн. хаміт, -а). Група народностей Північної Африки, які розмовляють спорідненими мовами. Пох.: хамітка, хамітський (хамітські мови).

хамса див. тюлька.

ХАРАКТЕРНИЙ - ХАРАКТЕРНИЙ - ХАРАКТЕРИСТИЧНИЙ

Характерний. Властивий певній особі, предмету, явищу, притаманний багатьом; типовий, своєрідний, специфічний тощо: характерний рух, характерне явище, характерна вимова, характерна хода.

Характерний, розм. Який має твердий, вольовий характер; упертий, примхливий, сердитий. – Ти Гані не знаєш. Тиха і покірна, але характерна (Б.Лепкий).

Характеристичний. Який випливає з характеру когось, чогось, характеризує когось, щось; характерний: характеристична прикмета, характеристична мова, характеристичний факт, характеристична ознака. Між бровами зарисувалася характеристична складка (Б.Лепкий).

ХАРТИСТ - ЧАРТИСТ

Хартист, -а. У Португалії – прихильник виданої в 1826 р. цензової конституційної хартії.

Чартист, -а. В Англії – учасник чартистського руху, прихильник чартизму.

ХАРЧІ, ХАРЧ - КОРМ

Харчі, -їв, мн., рідше харч, -у, ч. і -і, ж. 1. Те, що споживають (їдять, п’ють) люди; їстівні припаси, їжа.

2. розм. Те саме, що корм.



Корм, -у. їжа тварин.

ХАТА. Крім загальновідомого "сільський будинок, приміщення та мешканці його тощо", вживається також у значенні "кімната". Дашкович примостився на скриньці, згорнув руки й довго дивився на дам, котрі бігали по хатах, підіймали дещо з підлоги, говорили, кричали й махали руками (І.Нечуй-Левицький); – Іди до секретаря! – сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Панас Мирний).

ХВИЛЕЛОМ - ХВИЛЕРІЗ

Хвилелом, -у. Дамба, що захищає морську гавань, берег тощо від хвиль.

Хвилеріз, -а. 1. Загострена носова частина судна.

2. Те саме, що хвилелом.



ХВИЛЮЮЧЕ - ХВИЛЮЮЧИ

Хвилююче, присл. Бентежно, зворушливо; викликаючи хвилювання. – Отут станемо, сказав Заруба, і вони вийшли з машини. І одразу почули, як лоскітно і хвилююче пахне земля (В.Кучер); Хвилююче пахне димок степового вогнища (А.Хорунжий).

Хвилюючи. Дієприсл. від хвилювати. Вітер посилювався, хвилюючи воду в озері.

ХЕМІ..., ХЕМО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттям "хімія", "хімічний процес"; пишуться разом: хемілюмінесцентний, хемосинтез. Пор. хіміко-...

ХИЖИЙ - ХИЖАЦЬКИЙ

Хижий. 1. Який їсть інших тварин (про звірів, тварин); характерний для таких звірів; переносно – подібний до хижака лютістю, жорстокістю (про людину та її риси): хижий шуліка, хижий розбійник, хиже нутро, хижа радість. Закрякала хижа птиця над своїми жертвами (І.Франко); Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (А.Шиян); Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби (М.Коцюбинський).

2. перен. Який прагне наживи, жорстоко визискуючи когось, який виражає жадібність тощо: хижа людина, хижа натура, хижі очі. Він собі будинок будує. Поганого в тому., немає нічого, але дуже вже він хижий і хутко збудувати хоче (В.Собко); В серцях відвага соколина, і гнів, і лють до хижих зграй (В.Сосюра).



Хижацький. 1. Який стосується хижака, належний, властивий хижакові: хижацькі зуби, хижацький інстинкт, хижацьке нутро. Нова особа йшла поволі, роблено і з безперечно хижацькими намірами (М.Хвильовий).

2. Який грунтується на гнобленні, експлуатації когось: хижацькі плани, хижацьке визискування.

3. Який заради користі провадиться таким способом, що призводить до збіднення або знищення природних багатств: хижацький промисел.

ХІМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову хімічний; пишеться разом: хімлабораторія, хімволокно.

ХІМІКО-... - ХІМІО...

Хіміко-... Перша частина складних слів, що відповідає слову хімічний; пишеться через дефіс: хіміко-бактеріологічний, хіміко-металургійний.

Хіміо... Перша частина складних слів, що означає "який стосується хімії або хімічних процесів"; пишеться разом: хіміосинтез, хіміотерапевтичний, хіміотоксичний.

Пор. хемі...



ХІРОМАНТІЯ, -і, ор. -єю. Ворожіння за лініями на долонях рук (визначення характеру людини, пророкування майбутнього тощо).

ХІРУРГ - ХІРУРГИ

Хірург – Лікар, фахівець з хірургії.

Хірурги, -ів, ми. Родина дуже поширених морських риб з яскравим і строкатим забарвленням.

ХІТИН - ХІТОН - ХІТОНИ

Хітин, -у. Природний азотовмісний полісахарид, який утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, комах, оболонки грибів, деяких водоростей і бактерій.

Хітон, -а. Лляний чи вовняний одяг вільного крою у давніх греків; балетний одяг без рукавів.

Хітони, -ів, мн. Ряд панцирних молюсків.

ХЛІБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову хлібний; пишеться разом: хлібозавод, хлібозбиральний, хлібопекарський.

ХЛІБ-СІЛЬ, хліба-солі, розм. Харчі, їжа. [Настя:] Але як же його мовчать, коли тебе так судять-гудять за твою хліб-сіль! І хто? Рідний брат (І.Карпенко-Карий); Бери тютюн і вірші для їзди, Хліб-сіль, тарань прив’ялено-солону. І гайда в путь (А.Малишко).

Вживається переважно в словосполученнях: водити (ділити) хліб-сіль – харчуватися разом з кимсь; жити спільними інтересами й турботами тощо. По від їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М.Коцюбинський); А то як-таки: одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили!.. а тепер одні – вільні, другі – невільні! (Панас Мирний); подякувати за хліб-сіль – висловити подяку за пригощання, піклування, гостинність. Гості встали з-за стола й довгим рядком простяглися до кімнати, де лежала Онися, щоб подякувати за хліб-сіль (І.Нечуй-Левицький); цуратися хліба-солі – не виявляти уваги до господарів, відмовлятися від частування. [Марина:] Може, підгодувалися б у нас, дідусю? [Кобзар:] Хліба-солі ніколи не цурався (М. Кропивницький).



хлів див. сарай.

ХЛОР..., ХЛОРО... Перші частини складних слів, що відповідають слову хлор; пишуться разом: хлорангідрид, хлорацетатний, хлоробактерії, хлороводень.

ХЛОРИД - ХЛОРИТ - ХЛОРИН - ХЛОРАТ

Хлорид, -у. Сіль хлористоводневої (соляної) кислоти: хлорид натрію.

Хлорит, -у. Породотвірний мінерал класу силікатів.

Хлорин, -у. Різновид синтетичного волокна з полівінілхлориду.

Хлорат, -у. Сіль хлорнуватої кислоти (отруйна): хлорат калію.

хлоро... див. хлор...

ХЛОРОФІЛ, -у. Зелений пігмент рослин, який впливає на забарвлення листя, пагонів тощо. Пох.: хлорофіловий, хлорофільний.

ХЛОРОФОРМ, -у. Легка, солодка на смак безбарвна рідина, що містить хлор; добрий розчинник жирів, смол тощо. Пох. хлороформний.

ХМАРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову хмара; пишеться разом: хмароподібний, хмарочос.

ХМЕЛЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову хміль; пишеться разом: хмелезбиральний, хмелесушарня.

ХМЕЛИТИ - ХМЕЛІТИ

Хмелити, -лю, -лиш, перех. 1. Додавати хмелю в який-небудь напій.

2. Робити кого-небудь хмільним; п’янити, а також переносно. Чарки заходили по руках. Не горілка хмелила – радість (В.Бабляк); – Так я з ними [з панночками] пив, хмелив себе їх поцілунками.. (З.Тулуб); Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту (О.Гончар).



Хмеліти, неперех. Ставати хмільним; п’яніти, а також переносно: хмеліти від вина, хмеліти від щастя. З колосся стиглого, пахучого У нас хмеліла голова... (Я.Шпорта).

ХОБІ, невідм., с. Захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П.Загребельний).

ХОЛДИНГ, -у. Компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній; холдингова компанія.

ХОЛОДИТИ - ХОЛОДІТИ, ХОЛОДНІТИ - ХОЛОДНІШАТИ

Холодити, -джу, -диш, перех. і неперех. Робити щось холодним, холоднішим. Осінній вітер холодив обличчя (П.Кочура); – Дай-но, сину, фуфайку, бо щось холодить (М.Зарудний).

Холодіти, холодніти, неперех. Ставати холодним, холоднішим. Осінній час. Поволі холодіє (П.Дорошко); Хмуриться і холодіє. Буде дощ (Мирослав Ірчан); Кров, що вливала руки, сякла, холодніла (Марко Вовчок).

Холоднішати. Ставати холоднішим. Все меншали дні, холоднішали ночі (О.Гончар).

ХОЛОДНО... - ХОЛОДО...

Холодно... Перша частина складних слів, що відповідає слову холодний; пишеться разом: холоднокровний, холодноламкий.

Холодо... Перша частина складних слів, що відповідає слову холод; пишеться разом: холодоагент, холодокомбінат.

ХОЛОДОК, -дку. 1. Зменшено-пестливе значення від холод: ранковий холодок. Незчувся, як коротка літня ніч минала, як від ставків і озерець стало дихати опівнічним холодком (Б.Лепкий); Від верб простягнися довгі тіні і з степу повіяло холодком (М.Лазорський).

2. Затінене місце, тінь (але тільки від сонця і переважно в гарячу пору); захисток від сонця. Через кілька хвилин хлопці вже сиділи в холодку під грушею (Б.Грінченко); Більш за все на світі любив дід сонце. Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок (О.Довженко); Грається сонце на листках осики, Люди дрімають у милім холодку (П.Карманський).

3. Трав’яниста рослина родини лілійних, що має лускоподібне листя: заячий холодок.

ХОНДРИТ, -у. У медицині – запалення хряща.

ХОНДРІОМА - ХОНДРОМА

Хондріома. Сукупність хондріосом в одній клітині.

Хондрома. Доброякісна пухлина, яка складається з хрящової тканини.

ХОР - ХОРИ

Хор, -у. 1. Співочий колектив або гурт осіб, які разом виконують вокальні твори. Дарма, що це був не професіональний хор, співали-таки гарно (А. Головко).

2. Багатоголосий вокальний музичний твір, а також його виконання; дружне звучання кількох або багатьох голосів тощо. Натхненний чарівною поезією Т.Г.Шевченка, прекрасні романси й хори створив основоположник української класичної музики Микола Віталійович Лисенко (з журналу); Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі (Леся Українка).



3. Східна частина католицького храму, де перебувають під час відправи духівництво й церковні співаки.

Хори, хорів, мн. Відкрита галерея, балкон у верхній частині парадного залу або в церкві (первісно для розміщення хору, музикантів). "Завтра я, може, побачу її в церкві... Не піду співати на хори, стану у правому притворі на сходах, коло дверей" (І.Нечуй-Левицький).

...ХОРД. Кінцева частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттями "струна", "дріт", "звук": трихорд.

ХОРЕЙ - ХОРЕЯ

Хорей1, -я, ор. -єм. Віршовий розмір.

Хорей2, -я. Довга палиця, якою керують запряженими оленями або собаками.

Хорея, -ї, ор. -єю. Захворювання нервової системи людини.

хори див. хор.

...ХОРІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "поширення", "просування": антропохорія.

ХОРОЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Наука про сфери поширення (ареали) окремих видів, родин та інших систематичних груп рослин і тварин.

ХРАП - ХРАПА

Храп1, -а. Нижня й середня частини перенісся тварини (переважно коня). Козаков метнув нищівний погляд на Македона і люто вхопив свого рисака за храп (О.Гончар).


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   57




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет