Інформація про волинську область 7 I. B географічне розташування, клімат, природні ресурси. Короткий опис міста та району 7 II населення 9 III житло 14 IV зайнятість І доходи 15 IV. A зайнятість 15 IV. B заробітна плата 17



бет2/12
Дата19.07.2016
өлшемі1 Mb.
#208791
түріІнформація
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

I вступ

I.A Історичний огляд


Ковель – одне з найдавніших міст Волині. Археологічні розкопки кінця ХІХ ст. засвідчили тут існування поселення періоду енеоліту (сер. ІІІ тисячоліття до н. е.)

За давньою легендою першим поселенцем у тутешній місцевості був вправний майстер – коваль, тому і село, де він жив назвали Ковле. З часом це слово трансформувалось у сучасну назву міста.

Біля керма влади тут у свій час стояли такі історичні постаті як князі Сангушки, королева Бона, князь Андрій Курбський та багато інших відомих діячів.

На середньовічному гербі Ковеля поряд з іншою геральдичною атрибутикою контури веж замку і підкови – давнього символу щастя і достатку. Ці зображення відповідають тогочасній дійсності. З історичних джерел відомо, що добре укріплений мурований замок був осереддям міста у ХVI-ХVIII ст. Вірогідно, знаходився він на острові, оточеному річкою Турією та її притоками. Навколо замку згодом і складався центр міста, де оселялась знать, ремісники, шляхта. На жаль, слідів старовинного замку не збереглося.

У 1518 році своєю грамотою польський король Сігізмунд І дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле місто з наданням йому магдебурзського права. Тут почали відбуватися ярмарки і торги, запроваджувалось внутрішнє самоврядування.

У 1543 році місто перейшло в управління ковельських старост, котрі турбувались про його благоустрій, розпоряджалися королівськими прибутками, чинили суд і розправу над шляхтою і селянами.

Основу економіки міста становило дрібне товарне виробництво, що забезпечувало потреби місцевого ринку.

У ХVIII столітті Ковель був значним ремісничим і торговельним центром Волині, в якому утвердилися товарно-грошові відносини. Після третього поділу Польщі Ковель став повітовим містом Росії.

Бурхливий економічний розвиток міста припадає на другу половину ХІХ століття, коли через місто пройшли важливі залізничні шляхи до Києва, Бреста, Варшави.

На початку ХХ ст. відкрито чимало готелів. Працюють тютюнова фабрика, державний винний склад, друкарня, книгарня, залізнична амбулаторія, школи, гімназія. Діє п`ять церков.

Місто розбудовується і стає красивішим. Проте його мирну працю порушують Перша світова війна і революція.

Надзвичайно важкі випробування принесла сюди Друга світова війна. За чотири роки окупації гітлерівці знищили 35 тисяч мирних жителів та військовополонених. Героїчна битва по звільненню Ковеля продовжувалась 127 днів і ночей, після якої лишились руїни і попелища. Вціліло лише кілька будинків.

6 липня 1944 року Ковель було визволено від німецько-фашистської окупації.

Слави міста-красеня із високим рівнем економічного та соціально-культурного розвитку Ковель набув у другій половині минулого століття.

Ковель сьогодні – друге за значимістю місто Волині з населенням 66,857 тисяч чоловік, яке займає площу в 47 квадратних кілометрів.

Це – потужний залізничний вузол Західної України, який має вагоме стратегічне значення для держави, з’єднуючи її з багатьма європейськими країнами Місто є важливим промисловим і культурним центром, де функціонує 10 промислових підприємств, чимало культурних установ.

Ковельський край був колискою багатьом вченим, письменникам, артистам, імена яких прославили не лише Волинь, а й Україну. В цьому краї брали наснагу для творчості: Т.Шевченко, І.Франко, П.Куліш, М.Старицький, М.Лисенко, М.Драгоманов, М. Левицький. Саме тут Леся Українка черпала наснагу творчості, тут матеріалізувались в її слові одвічні мрії українського народу про волю.

Ковельчани бережно дорожать історичним минулим і сьогоднішнім днем. Наразі у місті збережено 42 споруди, які мають історичну цінність. Відлунням минулого і культурної спадщини є 28 пам’ятників історії, що перебувають під охороною держави та міської влади. У міському історичному музеї зберігається та експонується поверх 4 тисячі експонатів.

Завдяки зусиллям міської спільноти, зосередженим на будівництві парку і пам’ятника Тарасу Шевченку, у 2005 році напередодні Дня Незалежності України відбулося його урочисте відкриття. Як свідчать історичні дані, за півроку до заслання, молодий Шевченко побував у Ковелі.

Ковельчани високо цінують ділові і дружні стосунки із громадами міст-побратимів – Ржева (Росія), Холма, Бжега-Дольного, Легіоново, Ленчна (Польща), Пінська (Білорусь), Вальсроде (Німеччина), Утени (Литва), Сміли (Україна)

Ковель розвивається і оновлюється, набуває сучасних європейських обрисів.
Адреса веб-сторінки: www.kovel.osp-ua.info

E-mail: info@kovelrada.gov.ua



КОРОТКА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВОЛИНСЬКУ ОБЛАСТЬ


Обласний центр: місто Луцьк

Територія 20,2 тис. кв. км (3,3% всієї площі України)

Чисельність наявного населення
на 1 січня 2007 року 1038,0 тис. осіб

Щільність населення 51 особи на 1 кв. км

Загальна кількість районів: 16

Загальна кількість міст: 11, з них 5 обласного значення


Волинська область розташована на крайньому північному заході України. Межує з Брестською областю Білорусії на півночі, з Рівненською областю на сході і південному сході, Львівською – на півдні, Люблінським воєводством Польщі – на заході.

За характером рельєфу територія області складається з двох природно-географічних зон України – Полісся і Лісостепу.

Волинь багата ріками та озерами. Її ріки належать до басейну Прип’яті і частково – Західного Бугу. Густота гідрографічної сітки тут у два рази більша, ніж в середньому по Україні. Основу її становлять ріки Прип’ять, Стир, Стохід, Турія, Вижівка, притоки Західного Бугу та інші.

В області налічується близько 170 озер. Найбільші і наймальовничіші з них - Світязь, Пулемецьке, Турське, Люцемір, Перемут, Оріхове, Біле, Любязь.

Волинська область характеризується порівняно теплим помірно –континентальним кліматом з достатньою кількістю тепла і вологи.

На території області виявлені родовища кам’яного торфу, газу, торфу, сапропелю, різних видів будівельних матеріалів, залізомарганцевмх руд, міді, свинцю і цинку, ртуті, благородних металів, германію, глиноземистої сировини, що створює умови для динамічного економічного розвитку області. Зокрема освоєння Локачинського газового родовища, запаси якого становлять близько 7,8 млрд. куб. м., дозволить повністю забезпечити потреби населення та промисловості області на 20 років.




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет