Історія та сьогодення структурних підрозділів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника



бет1/2
Дата20.06.2016
өлшемі0.51 Mb.
#150863
  1   2
історія та сьогодення структурних підрозділів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника




ВІДДІЛЕННЯ «ПАЛАЦ МИСТЕЦТВ ім. ТЕТЯНИ ТА ОМЕЛЯНА АНТОНОВИЧІВ»
Відділ мистецтва: події, факти, особистості
Світлана Романюк

завідувач відділу науково-інформаційної та організаційно-виставкової роботи Відділення «Палац мистецтв ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів» ЛННБУ ім. В. Стефаника, канд. філол. наук
У статті проаналізовано найважливіші етапи становлення і роз­витку колишнього відділу мистецтва, досліджено характерні аспекти виробничої, виставкової та науково-дослідної діяльності.

Ключові слова: бібліотека, відділ, Відділення, збірка, колекція, кар­тина, мистецтво, музичні твори, скульптура, науковець, фахівець, фонди.

The main stages of formation and development of the Library’s former Arts Department have been analyses, as well as typical aspects of its work, exhibitions and research activity.

Keywords: library, department, division, collection, work of art, art, musical composition, sculpture, researcher, expert, holdings.

В статье проанализировано важнейшие этапы становления и раз­вития бывшего отдела искусств, исследовано особенности производ­ственной, выставочной и научно-исследовательской деятельности.

Ключевые слова: библиотека, отдел, Отделение, собрание, коллекция, картина, искусство, музыкальные сочинения, скульптура, научный ра­ботник, специалист, фонды.

Історія відділу мистецтва Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника тісно пов’язана зі струк­турними змінами та трансформаціями, що відбувалися під час радянізації суспільно-економічного та культурного життя на за­хідноукраїнських землях упродовж 40–60-х років ХХ ст. [35]. Радянська влада зруйнувала історично сформовану систему бібліотечних установ, що в подальшому мало катастрофічні на­слідки для збереження рідкісних фондів та унікальних колекцій, окремі з яких її представники трактували як важливий чинник ідеологічного впливу на масову свідомість, а тому підлягали ре­візії, вилученню або знищенню. Понад півстоліття цей процес вивчали історики, бібліотекознавці та представники різних гу­манітарних наук. Не ставимо за мету здійснити історіографічний аналіз цієї проблеми, бо це тема окремого дослідження, лише констатуємо, що сьогодні, ми, на жаль, не маємо поважних нау­кових досліджень, які б на вагомій джерельній базі системно роз­кривали політику радянської влади у культурно-освітній сфері. Опубліковані праці тільки фрагментарно висвітлюють нелегкий шлях становлення і розвитку одного з найважливіших структурних підрозділів нашої бібліотеки [19, с. 379-390; 20, с. 309-313; 51; 58; 59, с.: 20, 68, 74, 138, 147, 160; 60; 62; 132, с. 43; 155], а «Сучасна її історіографія послуговується багатократною конста­тацією відомих фактів без спроб трактування їх у широких хро­нологічних межах...» [16, с. 144].

Наприкінці 1939 р. нова влада розпочала активне реформу­вання бібліотечної системи. Для цього було створено спеціальну комісію при Тимчасовому управлінні Львівської області, яку на­ділено спеціальними повноваженнями у справах обліку пам’яток культури в музеях, бібліотеках і архівах. Вона персонально від­повідала за збереження та контроль культурних цінностей, за­безпечувала їх охорону [55]. Це була спроба впровадження цент­ралізованої схеми управління бібліотечною мережею як в області, так і в місті.

Згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 2 січня 1940 р. «Про організацію наукових установ у західних областях УРСР» було створено Львівську філію бібліотеки Академії наук УРСР, яка серед інших приватних і ліквідованих радянською владою бібліотек взяла під опіку Фундацію імені Баворовських (бібліотеку і музей) та Музей імені Любомирських.

Фундація імені Баворовських була заснована 1857 р. знаним у Східній Галичині польським магнатом Віктором Баворовським (1826–1894) [163]. Він був відомим діячем польської культури, письменником і перекладачем, поціновувачем пам’яток давньої культури. Його Фундація (бібліотека і музей) більше нагадувала приватну колекцію, ніж публічну бібліотеку, бо зберігала твори мистецтва, яких вистачило б на художню галерею. Статуї, кар­тини і портрети, антикваріат — все це було розміщено на стінах поміж великими стелажами із книгами. Збірка гравюр і листових ілюстрацій (малюнків) зберігалася у великих теках. Бібліотека фундації (скорочена назва «Баворовіянум») відчинила свої двері для читачів лише в 1900 р. За фондами вона була подібна до бібліотеки Оссолінських, але значно менша за обсягом і нарахо­вувала майже 60 тисяч томів рідкісних видань. Тут зберігалося 1 600 рукописів, найдавніші з яких датувалися ХІІ ст., близько 7 тисяч старовинних книг, з них — 45 інкунабул та 5 тисяч па­леотипів [41]. Книжкова колекція складалася з книг класиків за­хідноєвропейської, переважно французької і польської літератур, а також мистецтвознавчих видань. Окрему групу старовинних книг становила підбірка творів із релігійної тематики ХVІ та ХVІІ ст.

1 лютого 1940 р. комісія Львівської філії бібліотеки Академії наук УРСР, яку очолював директор бібліотеки Я. Зайкін, взяла майно Фундації імені Баворовських на баланс бібліотеки, від­значивши, «що книжки і музейні збірки знаходяться в зразко­вому порядку і зберігаються з великою дбайливістю» [4]. Тоді Фундація імені Баворовських знаходилася у Львові на вул. Ба­воровських № 2 (тепер — Бібліотечна, 2).

Музей імені Любомирських заснував 1823 р. [20, с. 309-312; 64] галицький консервативний політик, меценат мистецтва, член галицького станового сейму, князь Г. Любомирський (1777–1850) [164], який підписав угоду з М. Оссолінським про те, що ми­стецька колекція князя Любомирського приєднується до бібліо­теки Оссолінеуму у Львові і стає частиною фондів бібліотеки «навіки-вічні», і носитиме ім’я Любомирських [158, s. 8-9]. Музей імені Любомирських (далі — Музей) у своїх фондах містив цінні колекції картин і гравюр, рисунки митців італійської та голландської шкіл, а також зберігав колекцію зброї, збірку нумізматичних монет. Музей містився в «Оссолінеумі» на вул. Оссолінських, 2 (тепер — вул. Стефаника, 2), в лівому крилі головного будинку [155, фото 5], а виставковий зал — у «великій кімнаті із шкляною стелею» [136] (тепер — читальний зал № 1).

Згідно з наказом директора бібліотеки Я. Зайкіна № 10 від 21 лютого 1940 р. професора М. Т. Ґембаровича було призначено завідувачем відділу (не уточнено якого, але напевно мистецтва, бо надалі назви цього структурного підрозділу подаються і як відділ, і як кабінет), а доктора Т. В. Маньковського — заступ­ником завідувача цього підрозділу.

У вже згаданому наказі «співробітникам Музею було запро­поновано такі посади: докторам Г. Ф. Блюм і М. І. Хмельовській — тимчасово виконуючим обов’язки старших бібліотекарів, інженерам Ю. С. Гавроту та А. Т. Рибіцькому — бібліотекарів, а З. С. Стан­грета  і М. А. Вуйцяка було призначено молодшими бібліо­текарями» [88]. Згідно з актом від 1 лютого 1940 р. про прий­няття майна та експонатів музею Оссолінеум до системи АН УРСР відзначено, що цей «Музей складається з Культурно-історичного відділу, Відділу мистецтва та бібліотеки при музею» [3, с. 1]. Тут зберігалося 77 924 експонатів та предметів, 58 963 з них було записано в 18 інвентарних книгах, 1 879 предметів — у 7 каталогах, а 9 618 предметів було оприбутковано в одній книзі надходжень [3, с. 1]. Окрім того, відомості про 3 464 монети були відображені у власній інвентарній книзі Свєжавського (точність запису та наявності не перевірено), різних експонатів, що на­дійшли під час Другої світової війни, визначених протоколами прийому дарунків від приватних та інших осіб, 4 000 предметів... Водночас у підручній бібліотеці Музею зберігалося 3 732 книги, 8 790 фотографій, 28 267 гравюр, 1 308 картин, 461 скульптурний твір, 13 186 монет та медалей, 724 одиниці зброї [3].

Музей функціонував до 8 травня 1940 р. [155, s. 71], коли, за розпорядженням радянської влади, його експонати були пере­дані «музеям: Картинної Галереї, Історичному і Артистичного промислу» [40]. Польський дослідник М. Матвіюв стверджує: «В Оссолінеумі натомість залишилися збірки малюнків, графіки і фотографій, а також підручна література Музею ім. Любомирських, які стали основою для створення Відділу (Кабінету) мистецтва Львівської Філії Бібліотеки Академії Наук УРСР...» [155, s. 71]. Після ліквідації Музею було започатковано діяльність кабінету мистецтв у будинку на вул. Оссолінських, 11 (тепер — вул. Стефаника, 11), де у шести кімнатах було облаштовано наукову читальню, зосе­реджено мистецтвознавчий книжковий фонд та картини [43].

Згідно з наказом № 74 від 13 вересня 1940 р. директора філії бібліотеки АН УРСР Я. Зайкіна кабінет мистецтв був перейме­нований у відділ мистецтвознавчої літератури, який очолив М. Ґембарович [71]. Він мав забезпечити наукові дослідження історії, теорії мистецтва, графіки, різьби та архітектури [105]. На початок 1941 р. у відділі працювали чотири співробітники: М. Ґем­барович, Т. Маньковський, С. Бобовський, С. Оссовський [145].

Від 16 серпня 1940 р. співробітники відділу мистецтвознавчої літератури розпочали упорядкування збірок творів графічного мистецтва з бібліотек Дідушицьких, Павліковських, Баворов­ських, НТШ, Народного Дому та депозиту Марії Гневошової. Вони також взяли участь в організації виставки, присвяченої пам’яті А. Міцкевича, та виступили на Гутенбергській конфе­ренції. У звіті про роботу відділу за 1940 р. відзначено, що на­дано послуги 170 читачам, які отримали 38 консультацій та опрацювали 299 книжок і 400 гравюр [39].

Згідно з наказом директора бібліотеки Я. Зайкіна № 39 від 30 травня 1940 р. з 1 червня керівником музичного відділу, який почав діяти з липня 1940 р., була призначена доктор Г. Ф. Блюм [72].

Архівні документи свідчать: до відділу підбиралися «книж­кові і нотні матеріали... З читальні ніхто не користав, бо її просто ще не було, ще не було музичних інструментів, крім фортеп’яна, скрипки та арфи без струн» [43]. Тому не дивно, що Г. Блюм змушена була організувати науковий осередок дослідників му­зики, створити фахову бібліотеку, яка була б доступною широ­кому загалу спеціалістів, укомплектувавши її джерельним мате­ріалом, зокрема нотами і публікаціями. У плані роботи відділу музики, який склала Г. Блюм, знаходимо запис про те, що в одному із чотирьох залів, виділених під кабінет музики, повинна бути облаштована т. зв. музична кімната, в якій будуть місти­тися інструменти і яка служила б спеціальним студіям, а «разом з тим задля евентуальних музичних продукцій та відчитів» [106]. Першочерговим завданням працівників відділу було впорядку­вання збірок, що надійшли з НТШ та інших бібліотек Львова, а також подарованих приватних колекцій, зокрема, збірку опер­ного співака М. Менцінського [151]. Разом з тим вирішувалася проблема створення нотного каталогу, а також участі у нау­кових конференціях та виставковій діяльності, про що свідчить доповідь Г. Блюм на тему: «Декорації італійських стародруків, їх елементи та еволюції», яка була виголошена на початку 1940 р. на Гутенбергівській науковій конференції, присвяченій 500-річчю книгодрукування.

Відзначимо, що на початок 1941 р. робота цього структур­ного підрозділу бібліотеки була налагоджена. Це підтверджено документами, які свідчать, що він користувався чималою попу­лярністю: «рух читачів постійно росте... Є поважні консультації для членів Театру опери й балету, Філармонії, Консерваторії, Радіокомітету. Приходять теж студенти, диригенти з місцевих хорів, народні вчителі. Всім уділюються вичерпні консультації» [100].

У маловідомих архівних документах нам вдалося віднайти дані про співробітників відділу, які працювали від початку його заснування. Окрім керівника Г. Блюм, у штатному розписі були: М. Губер, Т. Жакей та Р. Лукашевич [145]. Згодом усі мистецькі фонди та музичну літературу перевезли в приміщення будинку колишньої бібліотеки Баворовських. Тут, у відділі мистецтва (тепер Відділення «Палац мистецтв імені Тетяни та Омеляна Ан­тоновичів»), зберігаються фонди донині. Матеріали річного звіту про виконання плану роботи за 1947 р. свідчать, що у дві кім­нати було звезено нотосховище з вул. В. Стефаника, а також усі книжки й ноти з колишньої бібліотеки «Народного Дому» та ко­лишньої бібліотеки оо. Василіан [119].

Згідно з наказом директора бібліотеки № 194 від 18.ІІІ.1941 р. на посаду старшого бібліотекаря музичного відділу було при­значено Вінцковського-Ярославенка Ярослава Дмитровича [81]. Але склалось так, що під час німецької окупації його примусово вивезли до Чехословаччини. В особовій справі композитора збереглася заява від 20 серпня 1945 р., де він просить дирекцію бібліотеки поновити його на роботі (але вже керівником) музич­ного відділу, мотивуючи тим, що «має вищу освіту та музичну школу, і є композитором» [38]. Від 1 вересня 1945 р. його було зараховано у штат за договором. Від 18 грудня Я. Вінцковський-Ярославенко написав заяву директорові Бібліотеки академікові В. Щурату: «...прохаю назначити мене керівником цілого муз­відділу, а це тому, що я, як радянський композитор з вищими музичними студіями, (є членом спілки радянських композиторів) і як всебічний знавець музичної літератури, зумію як слід по­вести цей відділ та піднести уровень музичної культури в ши­роких колах громадськости» [37]. І тільки у наказі № 121 від 7.05.1946 р. знаходимо: «перевести т. Вінцковського Ярослава Дмитровича з посади за договором на штатну посаду завідувача кабінетом музичної літератури від 1.4.1946 р.» [80].

Під час німецької окупації Львівську філію бібліотеки ака­демії наук УРСР було ліквідовано. У серпні 1941 р. німецька окупаційна влада створила систему «Staadtsbibliothek Lemberg», куди увійшли колишні бібліотеки Оссолінеуму і Баворовських. Упродовж 1941–1944 рр. керівництво Бібліотекою Оссолінеуму здійснював М. Ґембарович, а «Бібліотекою Баворовських, пере­твореної за радянської влади на Відділ мистецтва (складалась з решток збірок Музею ім. князів Любомирських, Бібліотеки Ор­динації графів Дідушицьких і Бібліотеки фундації графа В. Ба­воровського) у 1941–1944 рр. керував його приятель мистецтво­знавець др. Т. Маньковський» [19, с. 387].

В архіві Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника не збереглися документи про функціонування та особовий персонал відділу у роки німецької окупації. Відомо, що мистецькі фонди відділу під час окупації зазнали численних втрат, зокрема, було вивезено 2 396 найцінніших творів графіки, з них — 25 рисунків відомого німецького художника А. Дюрера. Проблема повернення творів законному власникові не розв’я­зана до сьогодні, хоча неодноразово широко обговорювалася у пресі в минулому столітті [18; 44; 52; 61].

Після війни бібліотека відновила статус академічної інсти­туції, а її унікальні фонди були відомі не тільки серед акаде­мічних установ у Львові, а й загалом в Україні. З приходом до бібліотеки нових фахівців розпочалася й хвиля ідеологічних пере­слідувань та репресій.

Згідно з наказом директора, академіка В. Щурата № 5 від 5 січня 1948 р. для забезпечення фахової роботи М. Ґембаровича зобов’язали відповідати і за планування діяльності відділу руко­писів, кабінету мистецтва та кабінету музичної літератури [78]. Наказ № 47 від 12 квітня 1948 р. свідчить, що за систематичне порушення трудової дисципліни завідувача Кабінету музичної літератури Я. Д. Вінцковського-Ярославенка було звільнено з посади 14 квітня 1948 р. [74], а тимчасове виконання обов’язків завідувача було покладено на бібліотекаря кабінету Л. Г. Ро­зенберг. Згідно з наказом директора № 84 від 1 червня 1948 р. М. Т. Ґембарович був призначений керівником кабінету музичної літератури [75]. На підставі «Резолюції уповноваженого Пре­зидії Львівських Установ АН УРСР» на посаду завідувача кабі­нету музичної літератури з 10 грудня 1948 р. було зараховано Зою Павлівну Сакк. Наказ виконувача обов’язків директора Львівської бібліотеки АН УРСР № 306 від 11.12.48 р. підтвердив це призначення [73].

Зміни керівників кабінету мистецтва відбувалися постійно. На дуже короткий термін було призначено Зенона Курчабу — магістра права, випускника Львівського університету. На жаль, його особова справа в архіві бібліотеки не збереглася. Після нього, згідно з наказом заступника директора П. Гнипа (№ 69 від 11.05.1948 р.) з 15 травня 1948 р. кабінетом мистецтва за­відувала З. Ващекіна [89].

Ідеологічний тиск пронизував усі форми діяльності бібліо­теки. Постійними стали структурні і кадрові зміни у підрозділах. Зокрема, наказом № 94 від 25.V.1949 р. і на підставі ухвали Пре­зидії АН УРСР від 25.ІІ.1949 р. (протокол № 8) було наказано «об’єднати кабінет музикальної літератури з відділом мистецтв» [85]. З того часу було створено один структурний підрозділ — кабінет мистецтва. Згідно з наказом директора бібліотеки А. Одухи № 109 від 21 червня 1949 р. М. Т. Ґембаровича було звільнено з посад завідувача відділами рукописів і мистецтва, а також кабі­нету музичної літератури та призначено «на посаду завідувача кабінетом мистецтва» [77].

Згідно з постановою Президії АН УРСР про скорочення штатів у всіх установах АН УРСР та наказу Уповноваженого президії Ака­демії наук УРСР члена-кореспондента Й. Штокала (від 18.01.1950 р., № 15) у львівських установах АН УРСР з 19.01.1950 р. було звільнено понад 10 співробітників, зокрема, й завідувача кабінету мистецтва М. Т. Ґембаровича [83]. Тільки після розгляду на бюро Львівського обкому партії питання про неправильне звільнення працівників львівських закладів Академії наук УРСР, згідно з наказом директора бібліотеки А. Одухи (№ 51 від 25.ІІ.1950 р.) М. Т. Ґембаровича тим­часово, до оформлення пенсії, було поновлено на «посаді зав[іду­вача] кабінетом мистецтва Львівської бібліотеки АН УРСР» [82].

В архівних документах по-різному називали структурний під­розділ, який ми досліджуємо, — то відділ, то кабінет мистецтва. І тільки за наказом директора бібліотеки № 70 від 16 березня 1950 р. відділ мистецтва було офіційно перейменовано у кабінет мистецтва, а тимчасово очолювати його було призначено І. Т. Карпова [84].

16 листопада 1950 р. згідно з наказом директора бібліотеки № 248 старшого бібліотекаря відділу комплектування Я. Янчака було переведено на посаду тимчасового виконувача обов’язків завідувача кабінету мистецтва [76]. На цій посаді він працював більше 20 років.

У штатному розписі кабінету мистецтва від 1945 р. до 1965 р. зафіксовано, що тут працювало три працівники [149], а в кабі­неті музики від 1946 р. до 1949 р. — два працівники [150]. Після злиття двох кабінетів у червні 1949 р. в штатному розписі вже відображено тільки один підрозділ. На основі листа Заступника міністра культури Української РСР від 27 липня 1965 р. за № 15 1592 1041 кабінет мистецтва було перейменовано у відділ мистецтва [86].

1 жовтня 1973 р. відділ мистецтва очолив Степан Павлович Костюк [14], який пропрацював на цій посаді понад 30 років.

Упродовж 1970–1984 рр. у відділі мистецтва працювало від чотирьох до шести співробітників [147]. Від 1985 р. до 1989 р. у ньому функціонували два сектори: сектор наукового опрацювання та збереження фондів (спецвиди) та обслуговування читачів [146]. 5 серпня 1989 р. Рада Міністрів СРСР згідно з рішенням № 1364 надала Львівській бібліотеці АН України статус науково-дослід­ного інституту. Структурні зміни черговий раз торкнулися й від­ділу мистецтва (наказ директора бібліотеки М. Лізанця № 34 від 28 грудня 1989 р.) [79]. 1990 р. у відділі було створено наукову групу і сектор формування фондів та обслуговування читачів. Така структура відділу (вісім штатних співробітників) зберіга­лася до 2006 р. [148].

За роки функціонування відділу мистецтва фонди постійно зростали, а отже, виникали проблеми належного їх зберігання. Бу­динок, який є пам’яткою архітектури ХVІІ ст., уже потребував капі­тального ремонту. У 2004 р., завдячуючи знаним українцям, гро­мадським діячам, меценатам із США подружжю Тетяні та Оме­лянові Антоновичам [8; 9], було здійснено реставрацію основного будинку та добудовано частину нового приміщення (зараз там функціонують просторий читальний зал, фондосховище на 60 тисяч одиниць збереження, службові кімнати для співробітників).

28 лютого 2007 р. згідно з наказом № 16 директора бібліо­теки М. Романюка для забезпечення та вирішення невідкладних завдань впорядкування фонду, зокрема відокремлення від книжково-журнальної частини образотворчих, нотографічних, аудіо- та відео­документів, а також наукової організації, розкриття та створення сучасного науково-довідкового апарату на фонд, для здійснення фундаментальних досліджень колекцій, зібрань, особистих і особ­ливо цінних документів, відділ мистецтва було реформовано у Відділення «Палац мистецтв імені Тетяни та Омеляна Антоно­вичів»; затверджено його структуру: відділ наукового дослідження творів образотворчого і музичного мистецтва з двома секторами та відділ науково-інформаційної та організаційно-виставкової ро­боти [87]. Сьогодні у штатному розписі Відділення «Палац мистецтв імені Тетяни та Омеляна Антоновичів» затверджено 18 співро­бітників. Очолює Відділення кандидат мистецтвознавства Л. Куп­чинська, а керівниками наукових відділів є кандидат мистецтво­знавства О. Осадця та кандидат філологічних наук С. Романюк.

Проблеми функціонування цього структурного підрозділу біб­ліотеки: організація виробничої діяльності, підготовка фахових кадрів, брак виробничих площ — упродовж багатьох років по­стійно розглядалися на виробничих нарадах, відтворювалися в річних планах та звітах, обговорювалися на загальних зборах бібліотеки. Так, у протоколі виробничої наради філіалу бібліо­теки за 1944 р. відзначено, що головною хибою роботи музич­ного відділу є відсутність його керівника [111], який би системно забезпечував діяльність цього структурного підрозділу. У 1947 р. директор філіалу бібліотеки академік В. Г. Щурат у доповідній записці Голові комісії з обстеження діяльності Львівських установ Академії Наук УРСР М. С. Мейтіну просить допомогти у ре­монті «даху будинку [на вул. Баворовських, 2], читального залу та балкона від сторони саду» [32]. Так як нічого цього зроблено не було, то проблема ремонтно-реставраційних робіт залиша­лася не вирішеною до листопада 2007 р.

Щорічно обговорювалися і затверджувалися плани роботи та звіти про їх виконання, під час яких розглядалися питання кад­рової політики та фаховий рівень працівників [107], зверталася увага на недоліки в роботі, зокрема, підкреслювалося, що відділ працює за заниженим планом, бо його у 1949 р. було виконано на 30,6 % при оплаті праці чотирьох співробітників. У звіті ак­центувалося на тому, що не проводилася цілеспрямована пропа­ганда радянського та прогресивного класичного мистецтва, а натомість популяризувалося «буржуазне реакційне мистецтво» [5]. Ці питання систематично обговорювалися на багатьох ви­робничих нарадах і зборах колективу.

В акті обстеження роботи бібліотеки за 1952 р. відзначалося, що у відділі мистецтва не підготовлено упорядкованих каталогів на старі фонди, робота ж над систематичним каталогом перер­валась у зв’язку з майбутньою реорганізацією цього підрозділу. (Попередньо був задум у майбутньому створити Інститут ми­стецтва. Консультативну допомогу з цього питання мав нада­вати відділ мистецтва Інституту суспільних наук. Перші кроки в цьому напрямі були зроблені згідно з наказом директора бібліо­теки (№ 213 від 1 вересня 1952 р.), що передбачав перевести з 1 вересня цього року трьох працівників відділу мистецтва до Інституту суспільних наук у штат мистецтвознавчого відділу до одержання нового штатного розпису). У згаданому акті відзначалося також, що живопис, скульптура, інструменти та «ху­дожня мебель, ще не заінвентаризовані, що є недопустимим фактом. Ці матеріали науково не описані, а стан збереження картин є не­задовільний» [6, арк. 29]. Для вирішення цих проблем передба­чалося «...створити одну центральну бібліотеку мистецтва з ве­ликих фондів Музею [ім. Любомирських] і кабінету [мистецтва], об’єднавши їх в одну бібліотеку під фаховим керівництвом та забезпечивши консультативною допомогою відділу мистецтва Інституту суспільних наук..., що мало створити базис для май­бутнього Інституту Мистецтва» [6, арк. 31]. Однак цього не було зроблено, оскільки всі розуміли, що організація праці у відділі не була розрахована на те, щоб займатися науковим розкриттям фондів [116].

У виступах на виробничих нарадах неодноразово серйозну увагу було приділено збереженню художніх цінностей та ми­стецтвознавчої літератури [110], що видавалися у читальні зали. Для поліпшення ситуації було розроблено й ухвалено раціональний план розміщення фондів відділу мистецтва та їх збереження [109]. Очевидно, що за браком достатнього фінансування проблеми збереження фондів та покращання умов праці так суттєво і не змінилися, бо через півтора десятка років це питання перед ди­рекцію знову порушив уже новий завідувач підрозділу С. Костюк, який констатував: «У відділі мистецтва несприятливі умови праці і поліпшення не видно (працівники працюють в неотоплених сховищах, приміщення завантажені, розставляти книги нікуди). Складно з опаленням в грубках — це небезпечно, адже скрізь книги... Фонди у відділі мистецтва дуже цінні і питання їх збе­реження потребує вирішення. Потрібно ставити питання про наші проблеми і перед Радою Міністрів республіки» [113].

Під час обговорення питань організації каталогу нотних видань було вирішено: в описі нот українською мовою застосовувати умовний заголовок, збірки музичних творів окремих компози­торів відображати в каталозі нотних видань, а в каталозі книг — давати відсилку [109]. Було також ухвалено, що всі ноти, в «змісті яких є елементи культу особи, та ноти-дублети передавати до сектора концентрації (колишнього спецфонду — С. Р.), а найцін­ніші нотні видання варто в найближчому часі опрацювати» [108].

На засіданнях Вченої ради бібліотеки було розглянуто «По­ложення про систему каталогів Львівської бібліотеки АН УРСР», у якому для каталогів відділу мистецтва затвердили формулювання: «Каталог графіки різних колекцій» і «Каталог нот різних ко­лекцій» [115]. Важливою складовою роботи працівників відділу була, зокрема, участь у наукових семінарах, що мали на меті допомагати мистецтвознавчими матеріалами науковим співро­бітникам [114]. Відзначимо, що необхідною складовою оптимі­зації фахової діяльності співробітників відділу мистецтва були щорічні аналізи обсягів та якості виконаних робіт, а також «По­ложення про відділ мистецтва», що передбачало організацію науково-бібліографічних досліджень, умови зберігання та кори­стування фондами [47; 103; 104; 118; 120; 121; 123; 125; 126; 127; 128; 129; 130; 131], у яких збережено книги з мистецтво­знавства і музики, ноти, графіку, в тому числі гравюри, що мають велику мистецьку цінність. Зокрема, це гравюри відомих худож­ників-граверів А. Дюрера, Д. Ходовецького, І. Зярнко-Орловського. У цих фондах зберігаються оригінали відомих польських худож­ників-реалістів Ю. Коссака та Я. Матейка.

Увагу читачів привертають друковані видання опер «Наталка Полтавка» (1889), «Тарас Бульба» (1913) та «Енеїда» (1915) ви­датного українського композитора М. Лисенка, а також рукописи українського композитора П. Бажанського з операми «Олеся» (1878), «Довбуш — чорногорський ватажок» (1892), «Болюча трагедія» (1914) та ін. Зберігаються тут перші видання музичних творів визначних російських і українських композиторів, а також кла­сиків західноєвропейської музики.

Фонди відділу здебільшого поповнюються через відділ комп­лектування, лише в окремих випадках — подарунками при­ватних осіб. Станом на 1 січня 2010 р. у відділі нараховується 385 283 одиниць збереження, з них — 77 442 книги, 63 725 жур­налів, 42 160 нот, 14 344 листівки, 3 025 репродукцій, 3 395 пла­катів, 86 000 фотографій, 90 400 гравюр та 4 792 одиниці книж­ково-нотних колекцій [48].

Упродовж багатьох років відділ мистецтва обслуговував чи­тачів, а також забезпечував організацію та збереження фондів, здійснював інформаційно-довідкову, наукову та виставкову діяльність. Унікальними колекціями і збірками постійно кори­стувалися мистецтвознавці, історики, архітектори, реставратори, художники, музейні працівники, працівники ЗМІ, музикознавці, композитори, театрознавці й інші фахівці культури та науки. Треба зауважити, що протягом усіх років фондами користува­лися як українські, так і закордонні науковці [21; 23; 24; 25; 26; 27; 28; 29; 30; 31; 42; 122].

Зокрема, історію архітектури в Україні досліджували канди­дати архітектури Г. Логвин, доцент Київського художнього інституту Л. Міляєва, кандидати мистецтвознавства Ю. Нель­говський та І. Ігнатків. Неодноразово відділ відвідували працівник Інституту літератури і мовознавства АН УРСР, доктор філоло­гічних наук Ф. Погребенник; доктор мистецтвознавства Д. Сте­повик; викладач музики Київської консерваторії ім. П. І. Чай­ковського Л. Корній; співробітники Інституту мистецтва, фольклору та етнографії ім. М. Рильського АН УРСР Т. Булат, М. Загай­кевич та Н. Семененко; кандидати мистецтвознавства київських вищих навчальних закладів та наукових установ В. Курманова, Р. Пилипчук, В. Рубан, А. Терещенко, О. Федорук; мистецтво­знавці з Києва І. Давидова та В. Курмакова; доцент Миколаїв­ського педагогічного інституту Е. Федотов; декан архітектурного факультету Львівського політехнічного інституту І. Середюк, доцент Харківського інженерно-будівельного інституту С. Петров та багато ін.

Фондами відділу користувалося багато вчених Львова, зок­рема: академік І. Крип’якевич; заслужений діяч мистецтва УРСР, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка письменник Р. Іваничук; лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, професор Д. Крвавич; академік НАН України Я. Ісаєвич; док­тори наук Ю. Гошко, П. Жолтовський, Р. Кирчів, Г. Остров­ський; доктори та кандидати мистецтвознавства В. Овсійчук, Х. Саноцька, Ф. Петрякова, О. Голубець та багато ін.

Бажаними відвідувачами відділу були також художники і скульп­тори Львова: С. Батіг, І. Крислач, А. Майко, Е. Мисько, С. Сте­шенко, Б. Сорока; композитори М. Колесса, І. Майчик, М. Скорик. Відвідував відділ мистецтва артист Ансамблю танцю УРСР ім. П. Вірського О. Пономарьов. Регулярно працювали у відділі викладачі, аспіранти і студенти інституту декоративно-прикладного мистецтва, консерваторії, художнього училища та інших на­вчальних закладів міста.

Окрім того, фонди відділу мистецтва досліджували наукові працівники А. Раунайтіс із Вільнюської науково-реставраційної майстерні АН Литовської РСР, який цікавився архітектурними пам’ятками місцевостей Ліда, Тракай, Гродно; науковий пра­цівник Інституту історії АН Литовської РСР С. Якушейтіс вивчав колекцію нумізматики, а завідувач відділу рідкісної книги Біб­ліотеки АН Литовської РСР Н. Лешкович — мистецтвознавчі стародруки. Опрацьовували наші фонди дослідники Інституту мистецтва Білоруської РСР Б. Смольський і науковий працівник Інституту літератури ім. Янки Купала АН БРСР Й. Янушкович та науковий співробітник Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР М. Молевська; кандидат мистецтвознавства, доцент І. Несельчук із Ленінграда вивчала німецьку гравюру ХV–ХVІІ ст., зокрема роботи А. Дюрера. З фондами працювали наукові співробітники: Ермітажу Б. Асварищ, Російського музею М. Алексєєва (Ленінград), Ульяновського художнього музею В. Цодикович, редактор видавництва «Искусство» Н. Князєв (Москва) і спеціальний кореспондент журналу «Дружба народов» Т. Магашвілі (Москва).

Активно працювали у відділі мистецтва доктор мистецтво­знавства Польської АН М. Восяк, науковий працівник «Оссолі­неума» (Вроцлав) В. Соколова, працівники Інституту мистецтв у Варшаві, доктори музикознавства Є. Моравський та М. Качмар­кевич, академік Болгарської АН А. Стойков, професори Ілліной­ського університету Д. Штогрин та Т. Кауфман (США); асистент професора, етномузиколог Гарвардського університету В.-Г. Нолл (США), а також науковці з Австрії, Канади, Аргентини, Франції, Литви, Латвії та інших країн.

Співробітники відділу надавали посильну допомогу різним організаціям і установам Львова та всієї України. Зокрема, Львів­ська обласна науково-реставраційна майстерня користувалася пла­нами реставраційних робіт, що в минулому велися на території Західної України. Львівські художники Н. Д. і Л. Д. Приходьки, використавши наші фонди, створили інтер’єр у залах заводу біофізичних приладів. Окрім того, до відділу постійно зверта­лися співробітники Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН Ук­раїни, Інституту народознавства НАН України (Львів), Львів­ської галереї мистецтв, Львівської державної музичної академії імені М. В. Лисенка; Львівської духовної семінарії Святого Духа (Львів); а також представники видавництв «Центр Європи» (Львів), отців Василіан «Місіонер» (Львів); журналісти газети «Україн­ський шлях» (Львів) та Національної радіокомпанії України (Київ); Національного художнього музею (Київ), Української студії хро­нікально-документальних фільмів (Київ), Національної бібліо­теки України ім. В. І. Вернадського (Київ), Харківського художньо-промислового інституту, Харківського державного інституту мистецтва ім. І. П. Котляревського, Люблінського католицького університету (Польща), Педагогічної академії в Кракові (Польща), Інституту мистецтва ПАН (Варшава), кінокомпанії «Wellspring Films Ltd» (Торонто, Канада) та багато українських і зарубіжних ЗМІ.

Консультативну всебічну допомогу в оформленні декорацій, костюмів та меблів надавали працівники відділу львівським театрам: драматичному театру ім. М. Заньковецької, Львівському театру опери і балету, Львівському театру ляльок та художнім само­діяльним колективам області.

Фонди відділу мистецтва були вагомою джерельною базою для підготовки і захисту докторських дисертацій П. Жолтов­ського «Украинская живопись ХVІІ–ХVІІІ столетия» (Москва, 1979), О. Федорука «Польський живопис 1945–1965 рр.: розвиток реалі­стичних традицій і авангарду» (Київ, 1996), В. Александровича «Західноукраїнські малярі ХVІ століття. Шляхи розвитку профе­сійного середовища» (Львів, 2001), а також кандидатських ди­сертацій В. Стасенка «Дереворізи кириличних книг Галичини ХVІІ ст. та відображення в них образів Христа і Богородиці» (Львів, 2001), О. Осадці «Українська нотовидавнича справа у Галичині, Буковині, на Закарпатті та на еміграції ХІХ — першої половини ХХ століть» (Львів, 2005), С. Король «Малярство і гра­фіка Галичини періоду романтизму: жанрова структура і художньо-стильові особливості» (Львів, 2008) та багатьох інших науковців.

Багатогранною була виставкова діяльність відділу мистецтва. Тут постійно діяла змінна виставка нових надходжень, регу­лярно проводились тематичні книжкові огляди, які відображали життя і творчість відомих художників, письменників, священно­служителів, діячів культури. За час функціонування цього струк­турного підрозділу бібліотеки було підготовлено понад тисячу тематичних книжкових та мистецьких виставок, серед яких: «Ра­дянський спосіб життя у творах художників народів СРСР» (1976), «Віктор Гюго — 175 років від народження» (1977), яка відображала життя і творчість французького письменника ХІХ ст.; «125 років від дня народження Миколи Гоголя» (1977); «Зобра­ження українських письменників у колекції фотографій відділу мистецтва» (1987) (експонувалися 192 фотографії українських письменників ХІХ–ХХ ст.); «Архітектурні пам’ятки України у літографіях львівських майстерень» (1988) (експонувалися літо­графії українських і польських художників ХІХ ст. із зображенням пам’яток архітектури Галичини); «Тарас Шевченко у творчості українських художників-графіків» (1991) (були представлені графічні твори українських художників, які відображають життя і діяльність Тараса Шевченка або були ілюстраціями до його літературних творів); «Володимир Січинський (1894–1962) — мистецтвознавець, архітектор і графік» (1992) (експонувалися книжки – наукові праці В.Січинського та видання, до яких він виконав графічне оформ­лення); виставка до 185-річчя від дня народження Маркіяна Шаш­кевича (1996) (експонувалися графічні твори українських і поль­ських художників ХІХ–ХХ ст., що відображають життя і творчість Маркіяна Шашкевича); книжково-ілюстративні виставки: «Петро Могила (1597–1647) у графіці відділу мистецтва» (1997), «Визвольна війна українського народу 1648–1654 рр. в образотворчому ми­стецтві» (1998), «Весна народів 1848 р. у Галичині в образотворчих матеріалах. До 150-річчя» (1998) (експонувалися графічні твори українських, німецьких, польських, чеських художників ХІХ ст., які працювали в межах тогочасної Австрійської імперії). На ви­ставках: «До 100-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького» (2001) читачі побачили графічні твори україн­ських художників, а також фотографії, які зафіксували його життя і пастирську діяльність, «До 110-річчя відомого мистецтвознавця, письменника і редактора Миколи Голубця» (2001) експонува­лися книжки і журнали, які висвітлюють науковий і творчий доробок М. Голубця.

Через відсутність власних експозиційних залів виставки творів мистецтва організовувалися спільно з іншими інституціями Львова, де були відповідні умови зберігання і належна охорона. Спільно з Львівським музеєм українського мистецтва (тут і далі подається тогочасна назва установ) було проведено такі виставки: «Ху­дожник і книга» (1974, дереворитна дошка кінця ХVІІ ст.); творів Остапа Білявського (1985, графічні твори українського худож­ника другої половини ХVІІІ ст.), який жив і працював у Львові; графічних творів львівського художника першої половини ХІХ ст. Юрія Глоговського (1985) та спільної виставки Луки Долин­ського і Юрія Глоговського (1985, твори художників другої поло­вини ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.), які працювали у Львові.

Відвідувачі схвально зустріли персональну виставку репро­дукцій творів відомої української художниці ХХ ст. Галини За­харясевич (1986, батік); виставку творів українського живописця і графіка Лева Ґеца (1996). Виставка «Учні школи Олекси Нова­ківського», присвячена 75-літтю заснування школи (1997, гра­фічні твори учнів школи Олекси Новаківського).

Плідною була співпраця відділу із Львівською картинною га­лереєю, що дозволило організувати спільні виставки «Радянський політичний плакат» (1977), «Юліуш Коссак. 160 років з дня на­родження» (1984, графічні твори польського художника ХІХ ст.), «Львівська сецесія» (1986, твори польських художників початку ХХ ст., які працювали у Львові), «Музика і книга» (1987, книжки, нотні видання, рукописи нот українських композиторів ХІХ–ХХ ст.), «Вірмени у Львові» (1991, графічні твори українських і польських художників ХІХ ст., які відображають культуру вірмен), «Япон­ська гравюра кінця ХVІІІ — початку ХХ століття» (1997) та ін.

Спільно із Львівським історичним музеєм проведено виставку «Життя українців у діаспорі» (1998); з Музично-меморіальним музеєм Соломії Крушельницької у Львові — «Музичні твори на тексти і сюжети Івана Франка» (2006, видання творів україн­ських композиторів ХІХ–ХХ ст. на тексти і сюжети Івана Франка); із Львівським літературно-меморіальним музеєм Івана Франка — виставку, присвячену Іванові Франкові (1995, фотографії та афіші, які відтворюють життя і творчість Івана Франка). Відділ ми­стецтва також співпрацював із Центральним державним історичним архівом УРСР у Львові, Музеєм ім. Івана Федорова (відділення Львівської картинної галереї), Музеєм фотомистецтва (відді­лення Львівського музею українського мистецтва), Львівським окружним будинком офіцерів Радянської Армії та багатьма ін­шими установами [13].

Із найцікавіших виставок варто відзначити ті, які завдяки своїй новизні та оригінальності експонованих фондів мали відгуки у пресі [7; 15; 17; 36; 46; 49; 54; 63; 65; 68; 91; 98; 99; 117; 134; 137; 138; 140; 142; 143; 144], на радіо і телебаченні. Зокрема, на виставці, присвяченій 200-річчю від дня народження Л. ван Бет­ховена, було виявлено невідому сонату, яка на той час не була перевидана і не ввійшла до списку творів композитора. Про уні­кальну знахідку було повідомлено «Агентство Печати Новости», яке оприлюднило сенсацію. Відкриттям зацікавились музико­знавці зі Львова та Москви. На виставці, присвяченій 160-річчю від дня народження Ф. Ліста, експонувалися невідомі портрети маестро з натури у виконанні львівського художника Юлія Коссака [124].

Рисунки, гуаші, акварелі з фондів відділу мистецтва експону­валися на виставках як у Львові, так і за кордоном. Національний музей у Ґданську (Польща) проводив «Виставку творів Даніеля Ходовецького», для якої з відділу мистецтва було випозичено 89 графічних творів німецького художника другої половини ХVІІІ ст. Державний музей образотворчого мистецтва ім. О. Пуш­кіна (Росія) зорганізував виставку «Венеціанський і австрійський рисунок ХVІІІ ст. із збірок Львова», де було представлено 49 жи­вописних і графічних творів австрійських художників ХVІІІ ст.

У 1990 р. 52 твори художників австрійського бароко ХVІІ–ХVІІІ ст. Б. і М. Альтомонте, Й. Вінтерхальтера, Ф.-А. Мауль­берча, П. Трогера експонувалися в Музеї бароко у Зальцбурзі (Австрія) на виставці «Живописні ескізи та рисунки художників австрійського бароко зі збірок Львова» [30]. Каталог цієї виставки було видано в Австрії [156]. Зарубіжні мистецтвознавці схвально відгукнулися про цю виставку, було опубліковано цикл статей в австрійській і німецькій пресі [101; 152; 153; 154; 157; 161; 162].

Після завершення капітального ремонту будинку (2004–2007) у Відділенні «Палац мистецтв імені Тетяни та Омеляна Антоно­вичів» (далі Відділення), функціонують чотири виставкових зали, в яких уже відбулося 10 тематичних виставок: глядачі побачили 120 творів колекції Іванни та Мар’яна Коців (2007), подарованих Відділенню; виставку, присвячену пам’яті В. Вуйцика (2007), на якій було експоновано твори образотворчого мистецтва з фондів інших інституцій Львова; творів Євгена і Лесі Безнісків (2007), експоновано 105 творів з їхньої колекції; творів О. Лишеги (2007), залучено 105 його творів та виставку до «90 років від дня ство­рення ЗУНР–ЗОУНР» (2007); виставка портретів Богдана Хмель­ницького (2007), «Дещо про сакральне» (2008), «Ярослава Король: живопис» (2009), «До 100-річчя Б.-І. Антонича» (2009), «Юліуш Коссак. 185 років від дня народження» (2009) та ін.

Працівники Відділення підготували експонати для двох виставок за кордоном. Так, 2007 р. Національний заклад ім. Оссолінських (Вроцлав, Польща) проводив виставку «Започаткування музею князів Любомирських — дари Юзефа Максиміліана Оссолінського і Генріха Любомирського», на якій експонувалися три скульп­тури з фонду Відділення: «Сатир і німфа» (автор невідомий, іта­лійська школа ХVІ ст.), «Бюст графині Ворцель» (автор Д. Кар­деллі) та «Рука з квітами» (автор Л. Бартоліні) [158]. 2009 р. у Відні (Австрія) відбулася виставка «Скарби історії Польщі. Націо­нальний заклад імені Оссолінських — гість у Відні», де з фондів Відділення було представлено тринадцять творів мистецтва [160].

Наукова робота співробітників відділу була спрямована на розкриття унікальних фондів і колекцій, що сприяло ґрунтовним науковим дослідженням, підготовці і виданню монографій, біб­ліографічних покажчиків, каталогів та наукових статей. Відзна­чимо, зокрема, покажчики С. Костюка: «Денис Січинський (1865–1909): матеріали до бібліографії діячів української культури» (Львів, 1966), «Антон Манастирський: бібліографічний покажчик» (Львів, 1968), «Осип Курилас: бібліографічний покажчик» (Львів, 1970), «Художники Радянської Львівщини: бібліографічний по­кажчик» (Львів, 1980), «Каталог гравюр ХVІІ–ХХ ст. з фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР: архі­тектура Львова» (Київ, 1989), «Володимир Січинський: біобіб­ліографічний покажчик» (Львів, 1995), «Іван Крушельницький. Графіка: альбом-каталог» (Львів, 2004); О. Осадці «Нотографічний покажчик видань музичних творів М. В. Лисенка» (Львів, 2001), «Музичні твори Євгена Купчинського: нотний збірник» (Львів, 2004), «Рукописи та першодруки музичних творів Михайла Вер­бицького: нотографічний покажчик (2004), «Творчість Івана Франка в музиці: нотографічний покажчик: до 150-ліття від дня наро­дження» (Львів, 2007); В. Пасічника «Володимир Гошовський (1922–1996): біобібліографічний покажчик» (Львів, 2007); моно­графія Л. Купчинської «Творчість Теофіла Копистинського у кон­тексті розвитку образотворчого мистецтва західноукраїнських земель другої половини ХІХ — початку ХХ століть» (Львів; Фі­ладельфія, 2009). Наукові статті співробітників відділу опублі­ковані у збірнику наукових праць «Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника», а також в інших українських та закордонних фахових виданнях. Упродовж 2004–2009 рр. спів­робітники відділу мистецтва виконували дві науково-дослідницькі теми: «Музична україніка ХІХ–ХХ ст.: джерелознавчі дослідження та археографічний опис» та «Українська і західноєвропейська гра­фіка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України: рисунок, пастель, акварель, темпера, гуаш, гравюра».

Книжкові фонди відділу мистецтва представлено як україн­ською, так і багатьма іноземними мовами з усіх галузей ми­стецтва: архітектури, скульптури, живопису, графіки, музики, театру і кіно. У книжковому фонді (після 1945 р.) є чимало до­відкової літератури, це — енциклопедії і словники загального та спеціального характеру, зокрема, Українська радянська енцик­лопедія, Енциклопедія українознавства, Енциклопедія Сучасної України, Українська народна енциклопедія, Театральная энцик­лопедия, Музыкальная энциклопедия, Энциклопедия мирового искусства, Encyclopаedia of Ukraine, Ukraine A Concise Encyclopaedia, Illustrated encyclopaedia of World Theatre, Encyklopedia muzyczna, а також: енциклопедичний довідник «Художники України», «Театрально-драматичний словник ХХ століття», «Короткий акаде­мічний словник сучасних українських керамологів» (культурна керамологія) О. Пошивайла, короткий тлумачний словник «Ми­стецтвознавство» С. Ничкала, словник «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Новый энциклопедический словарь изобразитель­ного искусства», «Словарь сюжетов и символов в искусстве» та «Słownik muzyków polskich».

2006 р. Національний заклад ім. Оссолінських у Вроцлаві по­дарував відділу дві енциклопедії: Wielka encyklopedia PWN (War­szawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2001–2006. — 31 т.), у якій представлено понад 140 тисяч наукових статей, 15 тисяч ілю­страцій, 700 карт і таблиць з усіх галузей знань: від мистецтва і культури до науки і техніки, та енциклопедію «Sztuka świata» (Warszawa: Wydawnictwo Arkady, 2006. — 13 т.), яка містить найповнішу інформацію про всі види мистецтва від прадавніх часів до 90-х рр. минулого століття. Видання містить понад 4 000 ко­льорових ілюстрацій: карти, плани, проекти будівель тощо.

У читачів користуються популярністю сучасні українські ви­дання з історії культури і мистецтва: «Історія художньої куль­тури» В. Шейка та ін. (Харків, 1999), «Історія української куль­тури» (Київ, 2001), «Українське мистецтво» Д. Крвавича та ін. (Львів, 2003); з архітектури: «Церкви України. Перемиська єпархія» В. Слободяна (Львів, 1998), «Українські храми-ротонди Х — першої половини ХІV століть» Ю. Диби (Львів, 2005), «Старо­винні маєтки України» (Київ, 2005), «Золотий переріз і неевк­лідова геометрія в науці та мистецтві» О. Боднара (Львів, 2005), «Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект» Я. Тараса (Львів, 2007); з образотворчого мистецтва: «Кричевські і українська художня культура ХХ сто­ліття» В. Рубан-Кравченко (Київ, 2004), «Вітражі Львова другої половини ХІХ — початку ХХ сторіч» Р. Грималюк (Львів, 2004), «Мистецька спадщина Тараса Шевченка у контексті європей­ської художньої культури» В. Овсійчука (Львів, 2008), «Мистецька мапа України: живопис, графіка, скульптура» (Київ, 2008), «Скульптор Еммануїл Мисько: світло долі» Р. Яціва (Львів, 2009), «Українське мистецтво ХV–ХХ ст. із приватних збірок» (Львів, 2009); з музики: «Історія української музики» (Київ, 1989), «Українське музикознавство ХХ століття як система наукових дис­циплін» О. Немкович (Київ, 2006), «Музичні комп’ютерні тех­нології ХХ століття» К. Фадєєвої (Київ, 2006), «Галицька музична культура ХІХ–ХХ ст.» Л. Кияновської (Чернівці, 2007), «Українські хори та дириґенти» М. Бурбана (Дрогобич, 2007), «Музична се­міотика» Ю. Созанського (Львів, 2008); з ужиткового мистецтва: «Український народний одяг» (Торонто, 1992), «Традиційні го­ловні убори українців» Г. Стельмащук (Київ, 1993), «Український стрій» М. Білан (Львів, 2000), «Українська народна іграшка» Л. Герус (Львів, 2004), «Український костюм: надія на ренесанс» Т. Ніколаєвої (Київ, 2005), «Український народний декоративний розпис» М. Кириченко (Київ, 2006), «Традиційне вбрання укра­їнців» О. Косміної (Київ, 2008); з театру і кіно: «Львівська опера» О. Паламарчука (Львів, 2000), «Український театр» Г. Лужницького (Львів, 2004), «Колорит в кіно- та телемистецтві» В. Горпенка (Київ, 1998), «Екранна освіта в Україні. Сучасний стан, проб­леми розвитку» (Київ, 2004) та ще багато інших цікавих видань.

У березні 2010 р. відомий львівський фотохудожник, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, заслужений жур­наліст України В. Пилип’юк подарував Відділенню 70 своїх фото­альбомів, серед них: «Зустріч з долею» (1999), «Львів з Висо­кого Замку» (2001), «Львів соборний» (2001), «Україно, ти моя молитва...» (2001), «Стрийщина» (2002), «Лицар нації» (2003), «Погоня» (2003), «Острів благодаті» (2004), «Магістраль життя» (2005), «Я — жінка, я — травинка, я — роса...» (2005), «Край ве­ликого Каменяра» (2006), «Львів — любов моя» (2006), «Ос­мислюю себе на цій Землі» (2007), «Снятине мій» (2008), «Це моя Україна» (2008).

Відділення багате на вітчизняну й зарубіжну мистецтвознавчу періодику. Тут зберігаються майже всі періодичні видання, що вийшли друком після 1945 року українською та іншими мовами. Нині його фонди поповнюються періодикою здебільшого росій­ською, польською і українською мовами: «Архітектурний вісник» (Львів), «Є. Архітектура, Будівництво, Інтер’єр, Мистецтво» (Львів), «Просценіум» (Львів), «Архидея» (Київ), «Музеї України (Київ), «Музейний провулок» (Київ), «Народна творчість та етнографія» (Київ), «Народне мистецтво» (Київ), «Нумізматика. Фалеристика» (Київ), «Образотворче мистецтво» (Київ), «Салон» (Київ), «Ук­раїнський театр» (Київ), «Хроніка-2000» (Київ), «Мир музея» (Москва), «Музыкальная жизнь» (Москва), «Deko(R)» (Москва), «Muzyka» (Варшава), «Konteksty» (Варшава), «Ochrona Zabytków» (Варшава) та ін.

Змістовними є колекції і збірки відомих особистостей. Зок­рема, колекція українського композитора та музикознавця П. Ба­жанського нараховує 757 одиниць друкованих видань та руко­писів з теорії та історії української музики. Бібліотека відомого українського музикознавця і фольклориста В. Гошовського скла­дається із 1 380 одиниць збереження музикознавчої вітчизняної і зарубіжної літератури. Збірка українського композитора й дири­гента Й. Кишакевича містить 1 337 одиниць збереження — як видань творів самого композитора, так і музикознавчу літера­туру з історії та теорії музики, видану на початку ХХ ст. іно­земними мовами. «Нотна колекція польських магнатів Сапєг з Красічина» містить 350 одиниць нотних видань та рукописів му­зичних творів західноєвропейських композиторів ХVІІІ–ХІХ ст. Збірка відомої української піаністки і педагога Г. Левицької нараховує 549 одиниць збереження музикознавчої літератури іноземними мовами, а також нотні видання музичних творів ук­раїнських та іноземних композиторів переважно для фортепіано. У колекції відомого українського оперного співака зі Швейцарії О. Нижанківського зберігаються 132 одиниці музикознавчої лі­тератури і музичних творів західноєвропейських композиторів, переважно камерно-вокального та оперного жанру. Змістовними є колекції знаних українських діячів: мистецтвознавця Х. Саноцької (1 438 одиниці архівних матеріалів) та скульптора Л. Терлець­кого (206 одиниць літератури з питань образотворчого мистецтва). Колекція Ю. Шепаровича нараховує 156 одиниць збереження, яка є цінною, насамперед, завдяки енциклопедіям з образотвор­чого мистецтва, що видані у Німеччині та США.

У фондах зберігається багато видань, які подарували науковці, що працювали з колекціями нашого Відділення. Упродовж останніх років отримуємо обов’язкові примірники усіх видів друків за про­філем комплектування, що значно розширило асортимент видань, поліпшилась їх якість, але фахової літератури маємо ще недостатньо.

Драматичною була доля унікальних колекцій і збірок колиш­нього відділу мистецтва. Велика шана тим співробітникам, які у нелегкі роки окупації змогли зберегти національні надбання. Вони пройшли нелегкий шлях становлення, розвитку, формування ори­гінального структурного підрозділу бібліотеки, що став базовим при створенні Відділення «Палац мистецтв імені Тетяни та Оме­ляна Антоновичів». Сьогодні його співробітники знають, як фа­хово працювати, якісно обслуговувати користувачів, системно займатися науковою роботою і впровадженням сучасних ком­п’ютерно-бібліотечних технологій.
1. Автобіографія Мечислава Теофіловича Ґембаровича // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 3-ос, од. зб. 142. — Арк. 39.

2. Автобіографія Ярослава Вінцковського-Ярославенка // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 3-о/с, од. зб. 140. — Арк. 164.

3. Акт від 1 лютого 1940 р. про передачу майна та експонатів музею Оссолінських до системи Академії Наук УРСР // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Відділ рукописів. — Ф. 9, о/н. — Од. зб. 5373. — № 30. — С. 1-3.

4. Акт передачі Фундації ім. Баворовських // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів [без реєстраційного номера]. — С. 7.

5. Акти обстеження роботи бібліотеки за 1949 р. від 14 січня 1950 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, спр. 274. — Арк. 6.

6. Акти обстеження роботи бібліотеки за 1952 р. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, спр. 380. — Арк. 29, 31.

7. Альбом репродукций польских художников [в библиотеке] // Рабочая газета. — 1957. — 9 апр. (№ 84). — Без підп.

8. Антонович О. Спогади / Омелян Антонович. — Київ ; Вашингтон : Місіонер, 2003. — Кн. 2. — 568 с. : іл.

9. Антонович О. Спогади / Омелян Антонович. — Київ ; Вашингтон : АО «Август», 1999. — 392 с. : іл.

10. Архів Ярослава Васильовича Янчака // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. — [Ф.] Янч. [Янчака] 267, спр. 1, п. 1. — Арк. 1-5.

11. Білинська М. 100-річчя Я. Ярославенка / М. Білинська // Музика. — 1980. — № 3. — С. 31-32.

12. Бурбан М. Українські хори та дириґенти : [монографія] / Бурбан М. І. ; М-во освіти і науки України, М-во к-ри і туризму України, Нац. Всеукр. муз. спілка та ін. — Вид. 2-е, випр. і доп. — Дрогобич : «Пóсвіт», 2007. — С. 595-596.

13. Буття в мистецтві : зб. наук. пр. і матеріалів на пошану Степана Костюка з нагоди 80-річчя / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; [наук. ред. і упоряд. Л. Купчинська ; відп. ред. М. Романюк]. — Львів, 2007. — С. 9-42.

14. Виписка з наказу директора ЛНБ ім. В. Стефаника № 164 від 1.10.1973 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ кадрів. Особова справа С. П. Костюка.

15. Волков А. Прихотливые кони судьбы: Ференц Лист во Львове : не­выдуманный рассказ / Александр Волков // Львовская правда. — 1990. — 11 февр. (№ 30).

16. Головата Л. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. 1940–2005 : історичний нарис / Лариса Головата // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника : [зб. наук. пр.]. — Львів, 2005. — Вип. 13. — С. 144-174.

17. Гравюра Штейна [знайдена у фондах бібліотеки] // Вільна Україна. — 1941. — 14 лют. (№ 37). — Без підп.

18. Деревянко С. Львовские сокровища должны быть возвращены / С. Деревянко // Львовская правда. — 1970. — 7 июн. (№ 111).

19. Дзюбан Р. Втрати культурних цінностей з ІІ відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. / Роман Дзюбан // Записки Львівської наукової біб­ліотеки ім. B. Стефаника : [зб. наук. пр.]. — Львів, 2008. — Вип. 1 (16). — С. 379-398.

20. Дзюбан Р. Переміщення і втрати мистецьких пам’яток з львівських музеїв під час Другої світової війни / Роман Дзюбан // Записки Львів­ської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника : [зб. наук. пр.]. — Львів, 2006. — Вип. 14. — С. 309-324.

21. Документи про роботу відділу (плани, звіти, цифрові показники) мистецтва за 1978 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2273. — Арк. 3.

22. Документи про роботу відділу мистецтва (план, звіт, цифрові показники) за 1990 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, спр. 2726. — Арк. 23.

23. Документи про роботу відділу мистецтва (плани, звіти, цифрові показники) за 1977 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2229. — Арк. 1.

24. Документи про роботу відділу мистецтва (плани, звіти, цифрові показники) за 1983 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2469. — Арк. 7.

25. Документи про роботу відділу мистецтва (плани, звіти, цифрові показники) за 1984 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2508. — Арк. 20.

26. Документи про роботу відділу мистецтва (плани, звіти, цифрові показники) за 1985 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2543. — Арк. 2.

27. Документи про роботу відділу мистецтва (плани, звіти, цифрові показники) за 1986 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2583. — Арк. 22.

28. Документи про роботу відділу мистецтва (плани, звіти, цифрові показники) за 1987 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2624. — Арк. 24.

29. Документи про роботу відділу мистецтва (плани, звіти, цифрові показники) за 1988 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2663. — Арк. 19.

30. Документи про роботу відділу мистецтва (плани, звіти, цифрові показники) за 1990 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2726. — Арк. 22.

31. Документи про роботу відділу мистецтва (плани, звіти, цифрові показники) за 1992 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2779. — Арк. 16.

32. Доповідна записка директора бібліотеки академіка В. Щурата Го­лові комісії по обстеженню діяльності Львівських установ АН УРСР М. Мейтіну. Довідки про філіал бібліотеки за 1947 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 123. — Арк. 3.

33. Енциклопедія Сучасної України / [гол. редкол.: І. М. Дзюба та ін.]. — Київ, 2001. — Т. 1 : А. — С. 584.

34. Енциклопедія Українознавства : слов. частина / за ред. В. Кубійовича. — Перевид. в Україні. — Львів, 2000. — Т. 10 : [Х-Я]. — С. 3991.

35. Жупник В. В. Українська історіографія процесів радянізації західних областей УРСР у 1944–1953 роках : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.06 «Історіографія, джерело­знавство та спеціальні історичні дисципліни» / Жупник Василь Васи­льович ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. — Львів, 2010. — 20 с.

36. З галицьких збірок // Вільна Україна. — 1990. — 15 лип. (№ 136), фото. — Без підп.

37. Заява Вінцковського-Ярославенка Я. Д. від 18.12.1945 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 3-о/с, од. зб. 140. — Арк. 171.

38. Заява Вінцковського-Ярославенка Я. Д. від 20 серпня 1945 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 3-о/с, од. зб. 140. — Арк. 157.

39. Звіт з перевірки праці виконаної в Кабінеті Мистецтва в III-му квар­талі 1940 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. — Ф. 9, о/н. — Од. зб. 5373.

40. Звіт перевірки, проведеної в Музеї і Кабінеті Мистецтва від 15 червня 1940 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. — Ф. 9, о/н [окремі надходження] 3896/8, п. 1. — Арк. 30зв.

41. Звіт про роботу бібліотеки за 1940 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 8. — Арк. 2.

42. Звіт про роботу відділу мистецтва ЛНБ ім. В. Стефаника АН УРСР за 1982 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2434. — Арк. 14.

43. Звіти ЛНБ АН УРСР за 1940 та 1948 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. — Ф. 9, о/н [окремі надходження] 3896/8, п. 1. — Арк. 24.

44. Иванов М. Родина у них одна. Реликвии нашей национальной куль­туры за рубежом / Максим Иванов // Советская культура. — 1982. — 12 янв. (№ 4).

45. Історія української музики : 1917–1941 / [редкол.: Л. О. Пархоменко (відп. ред.) та ін.]. — Київ : Наук. думка, 1992. — Т. 4. — С. 39, 67, 80, 142, 156, 263-265, 277, 285, 348, 559, 561, 572, 576.

46. Кашкадамова Н. Пам’яті Баха і Генделя / Н. Кашкадамова // Куль­тура і життя. — 1985. — 2 черв. (№ 22).

47. Квартальні плани роботи кабінету мистецтва на І–ІІ квартал 1941 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 59. — Арк. 1-6.

48. Книга сумарного обліку фондів відділу мистецтва ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. — С. 28.

49. Коваль Я. Монумент слави Роберта Лісовського / Ярина Коваль // Молода Галичина. — 1993. — 18 листоп. (№ 133).

50. Костенко Т. Як конюшня перетворилася на... палац / Тетяна Ко­стенко // Високий Замок. — 2004. — 22 берез. (№ 53).

51. Костюк С. До історії відділу мистецтва ЛНБ ім. В. Стефаника НАН Ук­раїни / Степан Костюк // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника : [зб. наук. пр.]. — Львів, 2005. — Вип. 13. — С. 238-246.

52. Крвавич Д. Належить вічності / Дмитро Крвавич, Роман Лубків­ський // Жовтень. — 1971. — № 1. — С. 150-151.

53. Лаба В. Творець українських маршів Ярослав Ярославенко : жит­тєвий та творчий шлях / Василь Лаба. — Львів, 2000. — 48 с.

54. Либман М. Выставка западноевропейского рисунка ХVІ–ХVІІІ веков из собраний Львова / М. Либман // Искусство. — 1984. — № 2. — С. 66-70.

55. Лист Комісії по охороні пам’ятників культури до Управи Музею ім. Любомирських від 2 грудня 1939 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. — Ф. 9 [окремі надходження], спр. 3896/6. — Арк. 1.

56. Личный листок по учету кадров. Автобиография З. Г. Ващекиной // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 3-о/с, од. зб. 140. — Арк. 82-83, 86-87.

57. Личный листок по учету кадров. Автобиография // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів [без реєстраційного номера та опису одиниці збереження].

58. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника АН УРСР (1940–1980 рр.) : покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність / [уклад.: О. П. Кущ, Л. П. Квятковська ; відп. ред. та автор вступ. ст. Є. М. Стасюк]. — Львів, 1982. — С. 67-69.

59. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника АН УРСР : історичний нарис / АН УРСР, ЛНБ ім. В. Стефаника ; [редкол.: М. В. Лізанець (відп. ред.). та ін.]. — Київ : Наук. думка, 1989. — 204 с.

60. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника АН УРСР : путівник / [упоряд.: М. В. Галушко, Є. Є. Кравченко, Є. М. Стасюк (відп. ред.)] ; АН УРСР. — Київ : Наук. думка, 1979. — С. 33-34.

61. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України : до­кументи, факти, коментарі / [авт.-упоряд. Л. І. Крушельницька]. — Львів, 1996. — 100 с.

62. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України : по­кажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність (1981–2000 рр.) / [уклад.: Л. П. Квятковська, В. М. Мартинович ; авт. вступ. ст. М. М. Романюк] ; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. — Львів, 2004. — С. 213-285.

63. Львівська сецесія : Архітектура. Декоративно-прикладне мистецтво. Графіка. Книга. Живопис. Скульптура : каталог виставки із збірок Львова / [упоряд. Ю. О. Бірюльов]. — Львів, 1986. — 96 с.

64. Львовскіе музеи // Старые годы : ежемесячник для любителей ис­кусства и старины (С.-Пб). — 1915. — Апрель–Май. — С. 76.

65. Маємо ще один Палац мистецтв... // Свобода = Svoboda. — 2006. — 10 листоп. (Чис. 45). — С. 2, фото. — Без підп.

66. Мала Українська Музична Енциклопедія / [опр. О. Залеський]. — Мюнхен : Дніпрова хвиля. — 1971. — С. 124.

67. Мистецтво України : біогр. довід. / [упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Ла­бінський ; за ред. А. В. Кудрицького]. — Київ : «Українська енцикло­педія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 680.

68. Мисько Е. «Академія мистецтв України буде у Львові» / Е. Мисько ; розмовляла Леся Рупняк // За вільну Україну. — 1990. — 9 жовт. (№ 71).

69. Митці України : енцикл. довід. / [упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза] ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 679.

70. Муха А. Композитори України та української діаспори : довід. / Антон Муха. — Київ : Муз. Україна, 2004. — С. 345.

71. Наказ № 74 Філії Бібліотеки Академії Наук УРСР у Львові з дня 13.ІХ.1940 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2. — Арк. 109.

72. Наказ № 39 Філії бібліотеки Академії Наук УРСР від 30 травня 1940 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2. — Арк. 69.

73. Наказ виконувача обов’язки директора Львівської бібліотеки АН УРСР № 306 від 11 грудня 1948 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 158. — Арк. 325.

74. Наказ директора Львівської бібліотеки АН УРСР № 47 від 12 квітня 1948 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 158. — Арк. 52.

75. Наказ директора Львівської бібліотеки АН УРСР № 84 від 1 червня 1948 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 158. — Арк. 91.

76. Наказ директора Львівської бібліотеки АН УРСР № 248 від 16.ХІ.1950 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 261. — Арк. 317.

77. Наказ директора Львівської бібліотеки АН УРСР А. Одухи № 109 від 21 червня 1949 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 203. — Арк. 117.

78. Наказ директора Львівської бібліотеки АН УРСР В. Щурата № 5 від 5 січня 1948 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 158. — Арк. 44.

79. Наказ директора Львівської бібліотеки АН УРСР М. Лізанця № 34 від 28 грудня 1989 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2675. — Арк. 61.

80. Наказ директора Львівської філії АН УРСР № 121 від 7.05.1946 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 3-о/с, од. зб. 140. — Арк. 173.

81. Наказ директора Львівської філії АН УРСР № 194 від 18.ІІІ.1941 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 42. — Арк. 47.

82. Наказ директора бібліотеки А. Одухи № 51 від 25.ІІ.1950 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 261. — Арк. 62.

83. Наказ директора Львівської бібліотеки АН УРСР № 18 від 18 січня 1950 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 261. — Арк. 21.

84. Наказ директора Львівської бібліотеки АН УРСР № 70 від 16 бе­резня 1950 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 261. — Арк. 86.

85. Наказ директора Львівської бібліотеки АН УРСР А. Одухи № 94 від 25 травня 1949 р. та Ухвала Президії АН УРСР від 25.ІІ.1949 р., протокол № 8 // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 203. — Арк. 99.

86. Наказ директора Львівської державної наукової бібліотеки Міні­стерства культури УРСР Є. Іванціва № 140 від 18 серпня 1965 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 1206. — Арк. 167.

87. Наказ директора Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України № 16 від 28 лютого 2007 р. // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — [без реєстраційного номера]. — Арк. 100.

88. Наказ директора Львівської філії БАН УРСР № 10 від 21 лютого 1940 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2. — Арк. 29.

89. Наказ заступника директора Львівської бібліотеки АН УРСР № 69 від 11 травня 1948 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 158. — Арк. 75.

90. Немкович О. Українське музикознавство ХХ століття як система наукових дисциплін : [монографія] / Немкович О. ; НАН України, Ін-т мистецтвозн. фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ, 2006. — С. 127, 164.

91. Нудьга Г. Відома в усьому світі : з історії музики до «Заповіту» Т. Г. Шевченка / Григорій Нудьга // Вільна Україна. — 1961. — 5 лют. (№ 31).

92. Особистий листок по обліку кадрів та автобіографія Ґембаровича Мечислава Теофіловича // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 3-ос, од. зб. 142. — Арк. 36-39.

93. Особисті архівні фонди відділу рукописів : анотов. покажч. / [уклад.: П. Баб’як та ін. ; відп. ред. Л. Крушельницька] ; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. — Львів, 1995. — С. 226.

94. Особові справи [працівників] до 1944 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — [без реєстраційного номера]. — Арк. 108, 120.

95. Особові справи звільнених працівників бібліотеки // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 3-о/с, од. зб. 152. — Арк. 120.

96. Особові справи працівників, звільнених до 1944 р. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — [без реєстраційного номера].

97. Пам’яті Тетяни Антонович [Некролог] // Літературна Україна. — 2001. — 15 листоп. (№ 42). — С. 8, фото.

98. Перцов В. Визитная карточка времени / В. Перцов // Слава Ро­дины. — 1984. — 4 нояб. (№ 256).

99. Перші ноти «Заповіту» // Робітнича газета. — 1961. — 5 лют. (№ 31).

100. План праці Кабінету Музики на ІІ чвертьрічча 1941 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 60. — Арк. 1.

101. [Повідомлення про відкриття виставки у Зальцбурзькому Музеї ба­роко] // Frankfurter Allgemeine: Zeitung für Deutshland. — 1990. — 1 Aug.

102. [Повідомлення про смерть] // Високий Замок. — 2001. — 10 груд. (№ 280).

103. Положення про кабінет мистецтва на 1949 р. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 251. — Арк. 1-2.

104. Положення про кабінет мистецтва на 1953 р. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 481. — Арк. 1-3.

105. Положення про комплектування кабінетів бібліотеки на 1941 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 43. — Арк. 24-26.

106. Програма Кабінету Музики на ІV квартал 1940 р. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 36. — Арк. 2.

107. Протоколи виробничих нарад бібліотеки за 1948 р. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, спр. 161. — Арк. 8.

108. Протоколи виробничих нарад за 1964 р. // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — Оп. 1, спр. 1127. — Арк. 46.

109. Протоколи виробничих нарад при директорові бібліотеки за 1958 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, спр. 755. — Арк. 34-36.

110. Протоколи виробничих нарад при директорові бібліотеки за 1959 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, спр. 814. — Арк. 39-40.

111. Протоколи виробничих нарад філіалу бібліотеки за 1944 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, спр. 70. — Арк. 7.

112. Протоколи загальних зборів та виробничих нарад колективу ЛНБ ім. В. Стефаника АН УРСР за 1987–1991 рр. // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2634в. — Арк. 24.

113. Протоколи загальних зборів та виробничих нарад колективу ЛНБ ім. В. Стефаника АН УРСР за 1987–1991 рр. // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — Оп. 1, спр. 2634в. — Арк. 116.

114. Протоколи засідання Вченої Ради бібліотеки за 1967 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, спр. 1366. — Арк. 14.

115. Протоколи засідання Вченої Ради бібліотеки за 1968 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, спр. 1444. — Арк. 4.

116. Протоколи нарад при директорові за 1952 р. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, спр. 371. — Арк. 116.

117. Різун Т. Пам’ятку рятує жертовність / Тарас Різун // Маклер (Львів). — 2007. — № 2 (6). — С. 34-35, фото.

118. Річний звіт про виконання плану за 1946 р. // ЛННБУ ім. В.Стефа­ника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 105. — Арк. 1-3.

119. Річний звіт про виконання плану роботи за 1947 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 151. — Арк. 1.

120. Річний звіт про виконання плану роботи за 1950 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 313. — Арк. 1-2.

121. Річний звіт про виконання плану роботи за 1952 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 418. — Арк. 2.

122. Річний звіт про виконання плану роботи за 1966 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 1348. — Арк. 1-10.

123. Річний звіт про виконання плану роботи за 1968 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 1510. — Арк. 1.

124. Річний план роботи відділу та звіт про його виконання за 1971 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, спр. 1716. — Арк. 4.

125. Річний план роботи відділу та звіт про його виконання за 1974 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2021. — Арк. 27.

126. Річний план роботи кабінету мистецтва на 1947 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 148. — Арк. 1-3.

127. Річний план роботи кабінету мистецтва на 1948 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 188. — Арк. 1.

128. Річний план роботи кабінету мистецтва на 1950 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 312. — Арк. 1-2.

129. Річний план роботи кабінету мистецтва на 1951 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 359. — Арк. 3.

130. Річний план роботи кабінету мистецтва на 1952 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 417. — Арк. 3-4.

131. Річний план роботи кабінету мистецтва на 1953 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 482. — Арк. 5.

132. Романюк М. Пам’ять минулих епох : до 70-річчя Львівської націо­нальної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника / Мирослав Романюк // Історичний календар — 2010 / упоряд.: А. Денисенко, Р. Сосса, В. Туркевич. — Київ, 2009. — Вип. 13. — С. 39-54.

133. Романюк М. Слово про ювіляра / Мирослав Романюк // Буття в мистецтві : зб. наук. пр. і матеріалів на пошану Степана Костюка з нагоди 80-річчя. — Львів, 2007. — С. 3-5.

134. Рябенко І. Пісні, що стали безсмертними / І. Рябенко // Ленінська молодь. — 1977. — 8 берез. (№ 29).

135. Снігур О. Гуманність — риса українця / Олег Снігур // Україна молода. — 2007. — 15 груд. (№ 233). — С. 3.

136. Тэсс Т. Оссолинеум / Татьяна Тэсс // Известия. — 1940. — 15 март. (№ 35).

137. У колекції — сто тисяч гравюр // Вільна Україна. — 1978. — 14 лют. (№ 32). — Без підп.

138. У Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника АН УРСР від­булася... [виставка екслібрисів, присвячених В. Стефаникові...] // Жовтень. — 1985. — № 2. — С. 80. — Хроніка буднів.

139. Ференцевич Р. Омелян Антонович повернувся в Україну / Роман Ференцевич // Свобода. — 2005. — 14 жовт. (№ 41). — С. 21, фото.

140. Ференцевич Р. Палац мистецтв — подарунок Львову в його 750 річчя / Роман Ференцевич // Свобода = Svoboda. — 2006. — 29 груд. (№ 52). — С. 13, фото.

141. Художники України : енцикл. довід. / Ін-т проблем сучасного ми­стецтва АМУ ; [редкол.: В. Д. Сидоренко (гол.) та ін.]. — Київ : Інтер­технологія, 2006. — С. 155-156.

142. Чернов В. Іоан Алембек, Аврелій Пассаротті в історії Львова / В. Чернов // Ленінська молодь. — 1985. — 22 січ. (№ 10).

143. Читайло О. Колишній палац Баворовських став Палацом мистецтв Антоновичів / Ольга Читайло // Високий Замок. — 2006. — 27 листоп. (№ 220). — С. 5, фото.

144. Шелест Д. Неизвестные рисунки Франца Антона Маульберча [у відділі мистецтва ЛНБ] / Д. Шелест // Западноевропейская графика ХV–ХХ веков : сб. ст. — Л., 1985. — С. 97-105.

145. Штатний розпис за 1941 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 67. — Арк. 4.

146. Штатні розписи відділу мистецтва 1985–1989 рр. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2550; Оп. 1, од. зб. 2632; Оп. 1, од. зб. 2671.

147. Штатні розписи відділу мистецтва 1970–1984 рр. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 1667; Оп. 1, од. зб. 1719; Оп. 1, од. зб. 1769; Оп. 1, од. зб. 1884; Оп. 1, од. зб. 2023; Оп. 1, од. зб. 2158; Оп. 1, од. зб. 2320; Оп. 1, од. зб. 2320; Оп. 1, од. зб. 2363; Оп. 1, од. зб. 2442; Оп. 1, од. зб. 2474; Оп. 1, од. зб. 2513.

148. Штатні розписи відділу мистецтва 1990–2006 рр. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2736; Оп. 1, од. зб. 2767; Оп. 1, од. зб. 2959; Оп. 1, од. зб. 2991; Оп. 1, од. зб. 3025.

149. Штатні розписи кабінету мистецтва 1945–1965 рр. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 81; Оп. 1, од. зб. 112; Оп. 1, од. зб. 155; Оп. 1, од. зб. 200; Оп. 1, од. зб. 259; Оп. 1, од. зб. 320; Оп. 1, од. зб. 363; Оп. 1, од. зб. 549; Оп. 1, од. зб. 678.

150. Штатні розписи кабінету мистецтва 1946–1949 рр. // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 112; Оп. 1, од. зб. 115; Оп. 1, од. зб. 200; Оп. 1, од. зб. 259.

151. Ярославенко Я. Музичний кабінет Львівської бібліотеки Академії наук [рукопис статті 1948 р.] // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ ру­кописів. — [Ф.] Яросл. (Ярославенко) 129/п. 8. — Арк. 4.

152. Ausstellung im Barockmuseum // Reichenhaller Tagblatt. — 1990. — 13 Juli.

153. Bittmann J. Von Lemberg nach Salzburg: Verschollen geglaubte Zeichnungen im Salzburger Barockmuseum / JBittmann // Neue Presse (Passau). — 1990. — 14 Juli.

154. KS. Das Lemberger Vermächtnis: Österreichische Barockmaler in Salzburg / KS. // Die Presse. — 1990. — S. 1.

155. Matwijów M. Zakład Narodowy imenia Ossolińskich w latach 1939–1946 / Maciej Matwijów. — Wrocław : T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003. — 350 s.

156. Maulpertsch in Lemberg. Ölskizzen und Zeichnungen österr. Barockmaler aus dem Legat des K.K. Majors Karl Kühnl (1818–1872) in den Sammlungen der ukrain. Akad. der Wiss. und aus der Lemberg Gemäldegalerie: Katalog der Ausstellung von 26 Juni bis zum 2 Septemder 1990 / Katalogbearbeitung; D.Schelest. — Salzburg : Barockmuseum, 1990. — 123 s. : il.

157. Museen–Galerien–Ausstellungen–Theater–Konzerte // Salzburger Nach­richten. — 1990. — 14 Juli : il. — (Kulturkalender Salzburg).

158. Początki Muzeum Lubomirskich dary Józefa Maksymiliana Ossolińskiego i Henryka Lubomirskiego. — Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2008. — 262 s. : il.

159. Polski Słownik Biograficzny; PAN. — Wrocław ; Warszawa ; Kraków ; Gdańsk : W-wo PAN. — 1974. — T. XIX/I. — Z. 80 : [Machowski Wawrzyniec-Majdrowicz Eugeniusz]. — S. 522-524.

160. Skarby Historii Polski / Zakład Narodowy im. Ossolińskich gościem Wiednia : katalog wystawy. — Wrocław, 2009. — 253 s. : il.

161. Von Langenargen nach Lemberg: Bilder von Maulpertsch aus einer Lemberger Sammlung in Salzburg // Schwabische Zeitung. — 23 Aug. (№ 194).

162. Werke österreichischer Barockmaler: Ausstellung «Maulpertsch in Lemberg» im Salzburger Barockmuseum // Trostberger Tagesblatt. — 1990. — 12 Juli.

163. Wielka encyklopedya powszechna ilustrowana. — Warszawa : Nakład i Druk S. Sikorskiego, 1892. — Т. 7. — S. 166.

164. Wielka Еncyklopedia PWN / [red. JWojnowski]. — Warszawa : W-wo Naukowe PWN, 2003. — Т. 16 : [limka czarnobrzucha — Mańkowski]. — S. 181.



© Романюк С., 2010

 


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет