Журналістика даних: Посібник
Дизайн за допомогою даних
жүктеу/скачать 7.71 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Показати ієрархічність
- Щоб переглядати великі бази даних
- Щоб уявити альтернативний розвиток подій
- Коли не слід застосовувати візуалізацію даних
- Коли краще передати сюжет за допомогою тексту чи мультимедія
- Коли вам бракує даних
- Коли у ваших даних дуже мало змін, нема чіткого тренду чи висновку
- Коли карта – це не карта
- Не забувайте про таблиці
Дизайн за допомогою данихПодібно до того, як подані зв’язки у графах, блок-схеми також кодують інформацію у з’єднувальних лініях, як правило, за допомогою їхньої товщини та/або кольору. Наприклад, в ситуації кризи в Єврозоні та неспроможності деяких членів ЕС обслуговувати їхні борги, New York Times спробував розплутати мережу взаємних позичок, що пов’язувала між собою країни-члени Євросоюзу та їхніх торгових партнерів по той бік Атлантики та в Азії. У одній «формі» візуалізації товщина лінії позначає суму кредитів, передану від одної країни до іншої, а діапазон кольорів від жовтого до помаранчевого позначає, наскільки «проблемними» є ці позики – тобто, яка імовірність, що їх не повернуть. По більш позитивній темі журнал National Geographic представив оманливо просту діаграму, що показувала зв’язки трьох міст США – Нью-Йорка, Чикаго та Лос-Анджелеса – з головними виноробними регіонами, і те, які види транспорту використані для постачання продукції з кожного з регіонів, що має наслідком різний рівень викидів вуглекислого газу. Тобто, для нью-йоркців вино Бордо є більш «екологічною» покупкою, ніж, скажімо, каліфорнійське вино. “SourceMap” («Карта походження»), проект, розпочатий бізнес-школою Масачусетського інституту технологій, використовує блок-схеми, щоб детально розглянути глобальні закупівлі вироблених продуктів, їхніх комплектуючих та сировини. Завдяки цим ґрунтовним дослідженням користувачі тепер мають змогу здійснювати пошук по продукції в діапазоні від черевиків Ecco до апельсинового соку, і дізнаватися, з яких саме куточків світу вони походять, і який буде відповідний рівень викидів двоокису вуглецю.
Хоча візуалізація даних зазвичай є дуже ефективною, коли треба взяти вже відому інформацію та відтворити її у цілком новому світлі, що станеться, коли у вас є зовсім нова інформація, з якою хочуть ознайомитися люди? У епоху цифрових даних нові приголомшливі факти з’являються майже щодня, від блискучої географічної аналітики Еріка Фішера за знімками на Flickr до тисяч рейтингів нью-йоркських учителів, - дані, які раніше були конфіденційними. Ці набори даних мають найбільшу силу тоді, коли користувачі можуть «копати» ці дані і докопуватися до інформації, яка є для них найважливішою. На початку 2010 року New York Times отримала доступ до зазвичай приватних записів Netflix (сервіс онлайнового прокату кінофільмів), про те, які фільми в яких регіонах найчастіше брали у перегляд. І хоч Netflix відмовилася відкрити «сирі» цифри, Times створила привабливу інтерактивну базу даних, яка давала користувачам можливість переглядати дані про топ-100 фільмів у прокаті, за кожним із 12 регіонів США, з деталізацією аж до рівня поштового індексу. Кольорова «теплокарта», накладена на кожен регіон, дозволяє користувачам швидко переглядати, який конкретний фільм був найбільш популярним. Наприкінці того ж року Times опублікувала результати перепису населення США, який проводиться раз на 10 років, - лише через кілька годин після оприлюднення цих даних. Інтерфейс, виконаний на Adobe Flash, пропонував низку варіантів візуалізацій і дозволяв користувачам вести перегляд аж до окремої переписної дільниці (з 8,2 мільйонів дільниць на країну), і бачити розподіл мешканців за расами, доходом та освітою. Деталізація була настільки високою, що у перші години після публікації цих даних створювалося враження, що ви – перша людина на світі, яка побачила саме цей «куточок» бази даних. Аналогічні приклади вдалого застосування візуалізацій, які відображають бази даних, - це розслідування ДТП зі смертельними наслідками, проведене ВВС, та багато спроб швидко про індексувати великий масив даних по бойових діях в Іраку та Афганістані, «злитих» через Wikileaks' Щоб уявити альтернативний розвиток подій
Ілюстрація 94. Бюджетні прогнози в порівнянні з реальністю (New York Times) Графік-«дикобраз», створений Амандою Кокс для New York Times, де наведенотрагічно оптимістичні прогнози дефіциту США протягом багатьох років, показує, що часом те, що сталося, є менш цікавим за те, чого не сталося. Лінія, що звивається неначе в лихоманці на графіку Кокс і демонструє різке зростання бюджетного дефіциту після десятиліття війни та податкових пільг, доводить, наскільки нереалістичним може виявитися очікуване нами майбутнє. Брет Віктор, який тривалий час працював у Apple дизайнером інтерфейсів (і який винайшов теорію візуалізації кількісної інформації під назвою «Смерть математиці» (kill math), створив прототип своєрідного динамічного документа. У його прикладі різні варіанти енергозбереження включають певні твердження, які можна редагувати. Так, простий крок, на кшталт вимкнення лампочок у порожніх кімнатах, може заощадити американцям електроенергію, що відповідає виробіткові від двох до сорока вугільних електростанцій. Зміна відсотка, вказаного в середині текстового абзацу, призводить до відповідних змін тексту на решті сторінки! Якщо вам потрібна більша кількість прикладів та ідей, ось список різних варіантів застосування візуалізацій, карт та ітерактивної графіки, складений Метью Еріксоном з The New York Times. Коли не слід застосовувати візуалізацію данихКінець кінцем, ефективна візуалізація даних залежить від якісної, чіткої, точної та змістовної інформації. Так само як гарні цитати, факти та описи посилюють якісну оповідну журналістику, так і візуалізації даних гарні лише настільки, наскільки гарними є дані, що їх наповнюють. Коли краще передати сюжет за допомогою тексту чи мультимедіяІноді дані самі по собі не передають оповіді в найбільш переконливий спосіб. Хоч проста діаграма, яка ілюструє певний тренд чи дає підсумки статистичних даних, може бути корисною, оповідь, що покладається на реально існуючі наслідки ситуації, може звернутися до читача більш оперативно та впливово. Коли вам бракує данихЯк кажуть, «одна цифра ще нічого не означає». Типова репліка, яку вживають редактори у відповідь на цитату із статистикою: «Це порівняно з чим?» Тренд рухається вгору чи вниз? Що тут є нормою? Коли у ваших даних дуже мало змін, нема чіткого тренду чи висновкуІноді ви розміщуєте ваші дані в Excel чи іншій програмі, у якій можна створювати графіки та діаграми, і виявляєте, що інформація забита шумом – у ній багато флуктуацій або ж порівняно плаский тренд. Чи слід вам підняти осьову лінію від нуля майже під найнижче значення, щоб лінія на графіку стала більш оформленою? Ні! Виглядає так, що ваші дані є сумнівними, і вам слід більше «копати» та аналізувати. Коли карта – це не картаЯкщо просторовий елемент не передає значення, непереконливий чи відволікає увагу від більш доречних цифрових трендів, таких як зміна протягом часу чи показ подібних рис у несуміжних областях. Не забувайте про таблиціЯкщо у вас порівняно небагато цифр, але це інформація, яка може стати в пригоді декому з ваших читачів, подумайте над тим, щоб просто викласти ці цифри в табличній формі. Вона проста, легка для читання і не створює нереалістичних очікувань «сюжету». Фактично, таблиці можуть бути дуже ефективним та елегантним способом викладу базової інформації. Браян Суда, (optional.is) жүктеу/скачать 7.71 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|
