К. І. Мізін__________________________________________________________________ 50

.Нові напрями в українському мовознавстві...
В основі методу когнітивної інтеграції лежить процедура посемного зістав­
лення значень усіх лексичних одиниць, які входять до номінативного поля ана­
лізованого концепту, зі значенням ключового слова для виявлення когнітивних 
ознак цього концепту як явних, тобто зафіксованих у структурі значення ключо­
вого слова, так і прихованих значень лексем, що становлять номінативне поле 
цього концепту.
Як бачимо, за декларованими Т. О. Чубур новими комплексними методами 
лінгвокультурологічних зіставних досліджень, покликаних стимулювати розви­
ток теоретичних основ лінгвокультурології, криються поширені нині контек­
стний (перші три з названих вище методів) та концептний (четвертий метод) 
аналізи. При цьому перший і третій методи значною мірою дублюють один од­
ного, другий метод дублює як метод контекстного аналізу, так і метод асоціатив­
ного (психолінгвістичного) експерименту, а четвертий метод є ні чим іншим, як 
частиною методики, яка залучається в межах концептного аналізу при зіставних 
дослідженнях.
Г. М. Алімжанова запропонувала у своїй праці як основний метод при 
зіставно-лінгвокультурологічному підході до вивчення явищ мови зіставно- 
функціональний метод, суть якого полягає у вивченні й описі однієї мови шля­
хом її системного порівняння з іншою мовою (мовами) з метою встановлення її 
специфічності та визначення на тлі системних властивостей і особливостей 
структурної організації зіставлюваних лінгвістичних об’єктів їх семантичного 
потенціалу, а також у вивченні функціональної значущості тих чи інших мовних 
одиниць, тобто у виявленні ролі, яку вони відіграють у висловленні, завдань, що 
їх вони виконують, мети, якої вони досягають 62. Іншими словами, зіставно- 
функціональний метод спрямований насамперед на виявлення відмінностей між 
двома порівнюваними мовами та встановлення розбіжностей на рівні функціо­
нування лінгвокультурологічних одиниць. Як бачимо, зіставно-функціональний 
метод у трактуванні Г. М. Алімжанової є елементарним поєднанням зіставного 
та функціонального методів, хоч у його дефініції слід було б чітко виписати ак­
центи зіставно-лінгвокультурологічного аналізу мовних одиниць, оскільки до­
слідниця саме для цього і застосовує такий метод.
Отже, викладене вище дозволяє стверджувати, що надійного як лінгво- 
культурологічного, так і зіставно-лінгвокультурологічного методу поки що не 
розроблено, тому вчені послуговуються низкою методів дослідження мовного 
матеріалу, які доповнюють один одного, оскільки взаємодія мови й культури 
настільки багатоаспектна, що пізнати її природу, функції, генезис за допомогою 
одного методу неможливо. У зв’язку з цим ми пропонуємо при зіставно-лінгво- 
культурологічному аналізі мовних одиниць, зокрема ФО, застосовувати взаємо- 
доповнювальні методи й прийоми, які забезпечують комплексний і адекватний 
аналіз фактичного матеріалу: загальнонаукові методи (інтроспективний, прийо­
ми дедукції та індукції); лінгвістичні методи (зіставний, описовий методи, кон­
цептний аналіз, метод асоціативного експерименту та кількісний аналіз). Водно­
час для ґрунтовного вивчення семантики ФО слід залучити комбінацію таких 
лінгвістичних методів, як компонентний, інтерпретативний, контекстний та 
етимологічний аналізи.
Пропоноване нами комбінування методів збільшує імовірність одержання 
науково достовірних результатів. Поєднання структурно-семантичного вивчен­
ня мовних явищ з концептним аналізом, який репрезентує антропологічну (ког- 
нітивну) парадигму лінгвістики, є особливістю методологічної бази досліджен­
62 Алимжанова Г. М.
Зазнач, праця.— С. 82.

жүктеу/скачать 0.66 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: