Тема 3. СПА-ТЕХНОЛОГІЇ У САНАТОРНО-КУРОРТНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

0. 
   3.1. Поняття, принципи й класифікація СПА
   

У кожному разі, у західній оздоровчій практиці цей термін міцно асоціюється з курортами, що використовують із метою оздоровлення різні водні процедури, хоча сучасне розуміння СПА значно ширше.

Варто вказати також на розходження використання термінів стосовно до даної сфери. Слово «спа» застосовується переважно в англомовних країнах. Його синонімом у німецькій і російській мовах є слово «курорт».

Эволюционно історія Спа-Технології нерозривно пов'язане з гігієною й оздоровленням. Різні водні процедури й бруди активно використовували багато древніх цивілізацій. Відомо, що ще в IV-III тисячоріччях до н.е. у Древньому Єгипті застосовували лікувальні бруди, у Месопотамії - водні процедури. Магічні властивості води становили основу багатьох релігійних культів.

Класичні римські терми складалися з палестри, де займалися фізичними вправами, і властиво терм. Після фізичних вправ у палестрі відвідувачі проходили каскад терм із поступовим підвищенням температури, першої з яких був тепидариум. Після години перебування в тепи-дариуме переходили в гарячу парну - калдариум, а звідти в лакониум - суху гарячу парну. Після гарячих процедур випливав масаж і басейн із холодною водою - фригидрариум і відпочинок в асамблеї або бібліотеці. Терми були складними інженерними спорудженнями й включали системи підігріву води й приміщень, подачу води, вентиляцію й висвітлення. Приміщення роскошно декорувалися, підлоги покривалися мозаїкою, було багато колон, статуй, фонтанів.

Свою лазневу культуру древні римляне поширили на скорені країни й народи. Надалі на місці древніх римських терм виникли багато курортів, відомі й у цей час (Спа в Бельгії, Баден-Баден у Німеччині, Бат в Англії, Карлсбад у Чехії).

У середньовічній Європі з розвитком християнства багато лазневих традицій були втрачені, застосування води для лікування й гігієни було обмежено й знову відновило після хрестових походів. В опублікованому в 1533 р. у Венеції першому європейському «Довіднику по Спа» утримувався опис уже більше 200 лікувальних мінеральних джерел. Особливо великий внесок у поширення водолікування вніс німецький священик Себастьян Кнейп (1821-1897), що освітив свій досвід застосування водних процедур у книзі «Моє водолікування».

На початку XIX в. в основному сформувалася сучасна структура гідромінеральних курортів, що включає водолечебницу, курортну інфраструктуру (парки, танцзали, ресторани) і комплекс готелів для відвідувачів. Причому слід зазначити розходження в європейській і американській моделях Спа-Курортів: якщо європейська модель мають переважно медичну спрямованість, те американська розглядала курорти більше як місце відпочинку й спілкування, усе сильніше здобуваючи соціальне фарбування. Дореволюційні російські курорти копіювали модні західні.

Надалі комбіноване застосування водних процедур з іншими природними й преформованими факторами еволюціонувало в різних напрямках. Найбільше чітко сформувався медичний напрямок, особливо розвинене в Росії й ряді країн Східної Європи завдяки досягненням вітчизняної школи курортології.

Інший напрямок, популярне в Західній Європі й США, - використання Спа-Технологій для цілей відпочинку й оздоровлення. У цьому аспекті Спа-Процедури займають важливе місце у філософії «веллнесс» - концепції здорового способу життя на основі гармонії із собою й навколишнім світом. Має право на життя також косметологічний напрямок у СПА.

У сучасному російському трактуванні Спа-Технології найбільше часто розглядаються як полегшена альтернатива сучасному санаторному лікуванню, тобто деякий набір привабливих водних процедур для оздоровчих і косметологических цілей переважно поза медичними установами (у готелях, фитнес-центрах, косметологічних салонах та ін.).

Різноманіття підходів пояснює відсутність єдиного визначення СПА. Слово «Спа» використовується в різних мовах миру як: а) узагальнююче поняття (концепція СПА, філософія СПА); б) простий іменник для позначення закладів, що роблять дані послуги; в) префікс до ряду термінів, пов'язаних з даною сферою діяльності ( Спа-Послуги, Спа-технологии, Спа-Етикет).

Міжнародна асоціація СПА (дає наступне визначення: «СПА — це заклад, призначені для поліпшення загального стану людини за допомогою різноманітних професійних послуг, які можуть включати догляд за шкірою особи й тіла, фитнес, здорове харчування й духовно орієнтовані програми, сприяющие оздоровленню свідомості, тіла й душі людини». Дане визначення трохи конкретизує поняття Спа-Об'єкта, але недостатньо для розуміння, що ж таке СПА.

Практично всі Спа-Фахівці підкреслюють обов'язковість компонента привабливості й задоволення в Спа-Послугах і їхній антистресовий характер.

• 
  досягнення гармонії клієнта із собою й навколишнім світом;
  
• 
  комплексність впливу;
  
• 
  приємність і задоволення від прийому процедур;
  
• 
  відпрацьовані високі стандарти обслуговування, увага до дріб'язків;
  
• 
  добровільність і усвідомленість вибору клієнта.
  

Залежно від цілей застосування й організації діяльності створені різні класифікації Спа-Об'єктів.

консультації).

Крім наведеної класифікації існують і інші угруповання Спа-Об'єктів. Зокрема, американська класифікація включає ще такі категорії, як цільові (спеціалізовані) СПА й круїзні СПА. У Великобританії Асоціація Спа-Бізнесу розділила готельні й курортні СПА на дві різні групи (аналогічно російської), клубні СПА перейменувала в «спортивні й фитнес», категорії цільових і круїзних СПА скасовані.

0. 
   СПА-технології в програмах лікувальних турів
   

Слід зазначити, що практично не існує ексклюзивних факторів і методів впливу на організм, властивих винятково Спа-Об'єктам. Багато хто з них успішно застосовувалися й застосовуються в медицині, у тому числі нетрадиційної, косметології, програмах здорового образа життя, спортивних тренуваннях. Розходження полягають у комплексності (програмний підхід), цільовому призначенні й спрямованості Спа-Методів і їхній відповідній подачі клієнтові.

Сучасні Спа-Центри пропонують споживачам великий вибір послуг. Ці послуги прописуються в Спа-Меню кожного об'єкта. Спа-Послуги підрозділяються на перукарські послуги, естетичні й косметичні відходи й медичні й косметологічні процедури, що становлять основу діяльності будь-якого СПА. Ці послуги можуть надаватися окремо, але найчастіше вони поєднуються в пакети й програми.

Процедура є закінченою дією, що припускає використання певних професійно відпрацьованих технік, строгу послідовність, умови й час виконання (дозування). Умовно можна виділити підготовчі, базові й додаткові Спа-Процедури.

Підготовчі процедури передують більшості базових процедур і відходам і полягають у підготовці шкіри особи й тіла до найбільш ефективного впливу препаратів. До цих процедур ставиться застосування різних скрабов на тіло із включенням спеціальних препаратів (фітопрепаратів, ефірних масел, морської солі).

До базових Спа-Процедурам ставляться: водні процедури із прісною водою (гідропатія), бальнеотерапія (прийом мінеральних ванн), талассотерапия (використання морської води й клімату), термальні процедури, масаж.

Водні процедури як і раніше популярні й входять до більшості Спа-Програм. Використання для лікування й оздоровлення прісної води за допомогою різного встаткування одержало назву гідропатії. У Спа-Програмах із цієї групи процедур найбільше поширення одержали підводний масаж, душ Шарко, циркулярний душ, що сходить душ. Застосовують також душ Віші, шотландський душ, віяловий, голчастий і зовсім екзотичні (душ вражень та ін.). Іноді душі комбінують із музичними й світловими ефектами в спеціально обладнаних стилізованих приміщеннях.

Бальнеопроцедуры — прийом ванн із мінеральною водою (природної й штучної). По об'єму впливу розрізняють загальні, напівванни й місцеві ванни. У Спа-Програмах використовують ванни з поступовим підвищенням температури, холодні й теплі ножні ванни, ванни для рук, сидячі ванни, газові ванни, перлові ванни, сухі ванни та ін. Важливо, що примі нение ванн у Спа-Програмах часто супроводжується прийомами релаксації, для чого використовують світлові ефекти, елементи гідромасажу, ароматерапию. Крім ванн мінеральні води дуже часто відпускаються в спеціальних басейнах з використанням різних гідроефектів.

Талассотерапия — комбінований вплив солоної морської води, лікувальних брудів, морського повітря, водоростей під час перебування на морських курортах. Зараз доступні для використання й різноманітні спеціально приготовлені препарати, що дозволяють проводити талассотерапию поза

курортів.

Вплив на організм різних температур також ставиться до популярним базових Спа-процедурам. У Спа-програмах використовують як теплові процедури, так і криопроцедури.

Теплові процедури засновані на впливі на організм сухого й вологого тепла, пари, а також їхнього сполучення з іншими видами впливу (водою, заходами, світломузичними ефектами). До цієї групи ставляться всі види лазень і термальних комплексів, а також процедури сухої флотації. З лазневих процедур широко використовують традиційну фінську сауну, росіянку парну, турецький хамам, а також інші менш розповсюджені термопроцедури: суху терму (з температурою близько 65°С и низькою вологістю), розпарювання при невисокій температурі (37-39°С), але високої вологості, інфрачервону сауну, піскові ванни. Процедура сухої флотації полягає в тепловому впливі на тіло без контакту з водою на спеціальних кушетках (софтпаках), що підігріваються за рахунок води, що перебуває в них. Ще один варіант термопроцедур - фітосауна (кедрова бочка), у якій використовується гаряча пара й рослинні інгредієнти. Тепловий вплив може здійснюватися й локально шляхом застосування глини, бруду, парафіну, озокериту в різних варіантах.

Криопроцедури засновані на використанні знижених температур, за рахунок чого досягається болезаспокійливий і протизапальний ефект. Однак у Спа-Програмах охолодження використовується в основному для досягнення ефекту, що тренує, у сполученні з тепловими впливами у вигляді крижаного грота, крижаного душу й звичайного снігу. Промислово випускаються й синтетичні криопакеты для локального впливу.

Масаж ставиться до найбільш популярним Спа-процедур. Відомі російська, фінська, шведська й східна школи масажу. Російська школа має виразний медичний напрямок і використовує в основному техніки поглаживания, разминания й розтирання. Фінська школа передбачає переважно прийоми розтирання подушечками великого пальця. Шведська школа наголошує на розтягування м'язів і нервово-судинних пучків і розтирання ущільнених тканин. Як шведська, так і фінська школи рекомендують масаж кінцівок у зворотній у порівнянні з російською системою послідовності й не забезпечують ефекту, що відсмоктує. Східна школа масажу передбачає такий вплив на м'язи (причому не тільки руками, але й ногами), що забезпечує їхнє звільнення від венозної крові й надає гнучкість суглобам.

Існує велика кількість різновидів масажу: спортивний, лікувальний, гігієнічний, косметичний, релаксационний, енергетичний, що відрізняються по своїх техніках і ефектам. Виділяють наступні форми масажу: загальний, локальний, самомасаж, парний масаж, взаємний масаж. Залежно від способу виконання виділяють також різні методи масажу: ручний, комбінований, ножний, апаратний.

Незважаючи на досить добре відпрацьовані техніки, у масажі, як у жодній іншій процедурі, проявляється авторский компонент і індивідуальність виконавця. Зазначення масажних процедур у СПА досить широке: м'язова психологічна релаксація (росіянин, шведський масаж, шиацу), реабілітація, робота із глибокими тканинами (эндермологический масаж, лимфодренаж), що загальзміцнює иммуностимулирующее вплив (акупунктурній масаж аюрведический масаж), вплив на енергетичний обме (цигун, ломи-ломи, рэйки, тайський масаж), посилення эффективности косметологічних препаратів (ароматерапевтическ масаж). Як і інші Спа-процедури, масаж у СПА відрізняєся від його звичайного медичного або оздоровчого проведення, насамперед, особливою атмосферою й високоякісними компонентами (креми, масла та ін.).

Крім базових, існує також значне число додаткових Спа-процедур, що входять у програми як компоненти - основні процедури, що доповнюють. До них у першу чергу варто віднести обгортання (укутування) і аплікації.

До цієї ж групи додаткових процедур можна віднести обтирання (вплив на шкіру холодною водою або розчинами з ароматичними компонентами), обливання (обливання окремих частин тіла охолодженою водою), розтирання (розтирання окремих частин тіла лляною тканиною з холодною водою).

У Спа-програми досить часто включають і фототерапію — використання з лікувально-профілактичними цілями природних або штучних джерел світла. Природне сонячне опромінення (геліотерапія) є невід'ємним компонентом курортних СПА. Штучне моделювання сонячного світла досягається за допомогою різних соляріїв. У Спа-об'єктах звичайно використовують спеціальні професійні солярії (не менш 28 ламп, з кондиціонером, електронним таймером і светоиндикацией). Розрізняють одне- або двосторонні солярії, вертикальні або горизонтальні. У ряді конструкцій додатково передбачається вплив музикою й заходами. У медиспа широко застосовується в лікувальних цілях світловий вплив лазерами.

Ароматерапия (вплив заходами в лікувально-оздоровчих цілях) — невід'ємний елемент більшості Спа-програм. Її основу становлять різні ефірні масла, що проникають в організм через шкіру (при прийманні ванн і масажі), дихальні шляхи (при їхньому розпиленні в повітрі або шляхом інгаляцій) або при прийманні усередину. Відомо більше 400 видів ефірних масел, найбільш популярні - масла ромашки, олеандра, мигдалю, календули, чайного дерева, розмарину. Їхнє застосування викликає позитивні емоції, розслаблює й робить антистресову дію. Застосування різних ароматичних масел лежить і в основі методик, заснованих на традиціях

Комбіновані Спа-Процедури. Цей комбінований вплив на організм декількох факторів за допомогою спеціального устаткування. Найбільшою популярністю пользуются різні капсули, як сухі, так і з використанням водних процедур. Кожна капсула має набір програм впливу й дозволяє досить індивідуально підходити до клієнтові.

Крім перерахованих вище, у Спа-програмах активно використовуються послуги, засновані на методах нетрадиційної медицини й національних оздоровчих традицій, а також деякі рідкі види впливу. До цієї групи варто віднести, насамперед, рефлексотерапию — вплив на біологічно активні крапки різними способами: пальцями, голками, сигаретами, лазером, магнітним випромінюванням та ін. з метою одержання ефектів від органів-мішеней. Досить популярним став в останні роки шиацу — метод древньої японської медицини, заснований на натисненні пальцями особливим способом по певних крапках. Сюди ж ставляться такі методи впливу, як рейки, эквилибропатия, (масаж внутрішніх органів черевної порожнини) і ін.

Нерідко як дополняющих процедури використовуються різні системи фізичних вправ, у тому числі аэробика, йога, цигун та ін.

Нарешті, слід зазначити досить великий і самостійний напрямок, що ставиться до косметології. Косметологічні техніки у вигляді різних процедур і догляд за особою й тілом дуже популярні в клієнтів самих різних категорій.

Окремого розгляду заслуговує Спа-харчування. Це пов'язане з тим, що часто перебування в центрі буває тривалим, тому СПА клієнти можуть приходити голодними після роботи. Почуття голоду може виникати й у зв'язку з фізичними навантаженнями, спрагою після ряду процедур. Зрозуміло, що для досягнення необхідного ефекту процедур не байдуже, чим і як харчується клієнт. Крім того, сам процес харчування може принести масу позитивних емоцій. Фахівцями Гільдії Спа-індустрії була розроблена концепція Спа-харчування:

1. 
   «органіка» - використання натуральних продуктів без консервантів, натуральних елементів в обробці й посуді;
   
2. 
   «відчуття» - необхідно прагнути до відчуттів відповідно до законів природи (помірність, сполучення температур, збереження природного смаку), тому відмова від соусів, ароматизаторов та ін.;
   
3. 
   «оптимізація» - баланс харчування з навантаженнями;
   
4. 
   «оздоровлення» - облік лікувальних властивостей продуктів, дотримання питного ритуалу;
   
5. 
   «омолодження» - використання харчових геропротекторів;
   

6. 
   «очищення» від шлаків (соки, трав'яні формули);
   
7. 
   «навчання» правильному набору продуктів і готуванню, графікові прийому їжі, ритуалам;
   
8. 
   «об'єднання» з іншими елементами СПА.
   

Оскільки в Спа-концепції панує холистический підхід (сприйняття й вплив на організм як єдине ціле), дуже велика увага приділяється подачі послуг клієнтові. Тому кожна програма повинна містити гарне, що запам'ятовується, символічна назва, що створює в споживача відповідні асоціації й, що підготовляє його до прийому процедур. Дотримуючи зазначеного підходу, до складу програм обов'язково вводяться елементи розслаблення й релаксації. Із цим же зв'язане й велика увага до інтер'єрів центрів, використовуваним матеріалам, створенню максимальної зручності й комфорту при обслуговуванні відвідувачів.

Оскільки Спа-технології тією чи іншою мірою впливають на здоров'я клієнтів, встає питання про медичний контроль у цих об'єктах. Якщо Спа-Об'єкт позиціонує себе як підприємство, що займається лікуванням і реабілітацією, то в цьому випадку обов'язкове одержання медичної ліцензії. Умовою її одержання є наявність навченого медичного персоналу, площ і встаткування, що відповідає медичному законодавству. Однак, на відміну від санаторіїв і стаціонарів, у цих організаціях не ведеться історій хвороби, лікарі роблять тільки консультативну допомогу, а клієнти здійснюють добровільний і самостійний вибір Спа послуг. У немедичних СПА ліцензії не потрібно, але наявність лікаря-консультанта (координатора) все-таки бажано. Медичний персонал у СПА контролює також роботу кухні й дотримання основних санітарно-епідеміологічних вимог.

Оскільки в Спа-центрах особлива увага приділяється якості обслуговування, важливим аспектом їхньої роботи є ретельно розроблений і неухильно дотримуваний етикет. Він поширюється як на персонал, так і на клієнтуру СПА. Основу етикету становить корпоративна культура центра. Вона включає такі атрибути, як фірмовий стиль (слоган, кольору, емблема, шрифт, гімн та ін.), інформаційні матеріали, оформлення приміщень (назва кабінетів, вивіски, реклама, бэйджи), форма персоналу. Сюди варто віднести й поводження персоналу, що повинне бути регламентоване відповідно до корпоративних стандартів обслуговування, прийнятими в даному центрі. Корпоративна культура повинна відбивати й бути у відповідності із загальною концепцією Спа-Центра. Дуже важливі аспекти взаємин персоналу із клієнтами: для гарного сприйняття послуг необхідно чуйне, уважне ставлення до клієнтів, прагнення зрозуміти їхні проблеми, зняти іноді, що має місце, недовіра до пропонованих методів оздоровлення, настроїти на позитивну хвилю. При цьому варто домагатися, щоб персонал залишався в рамках професійного спілкування й не торкався особистих питань. Деталі поводження персоналу повинні відбиватися в правилах внутрішнього розпорядку, дотримання яких уважно контролюється адміністрацією.

Прийняті норми поводження в Спа-центрах повинні поширюватися й на самих клієнтів (етикет для клієнтів). Для цього при первинному прийомі персонал роз'ясняє особливості відпустки процедур, умови їхнього проведення, необхідні аксесуари (купальник, спортивний одяг, нижня білизна). Розповідається також про те, у якому виді приймаються процедури, де й у якому ступені відбувається оголення клієнта та ін. У підтримці етикету допомагають пам'ятки, інформаційні буклети, інформаційні стенди. Клієнтам також повідомляється про правила обслуговування й організації роботи, прийнятих у даному СПА: необхідність бронювання візиту, умови передоплати, обов'язковість первинної реєстрації й діючих клубних привілеїв, форма одягу, вимоги до макіяжу й косметики, проблеми, що виникають у клієнта при запізненні, умови паління й користування мобільними телефонами, вільність вибору персоналу, політика чайових

1. 
   Що таке СПА?
   
2. 
   Яка історія виникнення й розвитку СПА?
   
3. 
   Перелічите основні принципи СПА.
   
4. 
   Як проводиться класифікація СПА?
   
5. 
   Які види СПА ви знаєте? Коротко охарактеризуйте кожний з них.
   
6. 
   Приведіть приклади Спа-Об'єктів кожного з перерахованих видів.
   
7. 
   Які виділяють різновиду Спа-Процедур?
   
8. 
   Які Спа-Процедури ставляться до базових, а які до додаткових?
   

10. 
    Що розуміється під меню Спа-Центра? Приведіть приклади.
    
11. 
    Дайте визначення поняттям « Спа-Пакет» і « Спа-Програма».
    
12. 
    Які медичні й етичні вимоги пред'являються до СПА?
    

Література

2. Бовтун В.С. Панин Е.С. Оздоровительные технологии в курортом деле / В.С. Бовтун . – Барнаул: АлтГТУ, 2007.

3. Данилова Н.А. Климат и отдых в нашей стране / Н.А. Данилова. – М.: мысль, 2008.

4. Драчева Е.С. Специальные виды туризма. Лечебный туризм / Е.Л. Драчева. – М.: КноРус, 2008.

5. Паномаренко Г.Н. Курортология: энциклопедический словарь / Г.Н. Паномаренко. – СП.: Балтика, 2008.

6. Физиотерапия и курортология / под ред. В.М. Боголюбова. – в 3 т. – М.: Бином, 2008.