НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНИХ ПІДГРУП ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ

ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ І ГРУПИ ПЕРІОДИЧНОЇ

СИСТЕМИ

Загальна характеристика Натрію та Калію за планом. Біологічна роль йонів Натрію і Калію. Калійні добрива. Одержання калійних добрив.

Загальна характеристика властивостей Літію, Рубідію та Цезію.
ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНИХ ПІДГРУП ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ

Загальна характеристика елементів побічних підгруп. Особливості електронних конфігурацій атомів елементів. Положення в періодичній системі. Різниця властивостей атомів елементів головних і побічних підгруп, простих речовин і сполук. Закономірності їх зміни в залежності від ступеню окиснення.

СИСТЕМИ

Короткий огляд властивостей простих речовин та сполук родини Скандію, лантаноїдів, та актиноїдів.

СИСТЕМИ

Короткий огляд властивостей простих речовин та сполук Титану, Цирконію, Гафнію.

ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНОЇ ПІДГРУПИ V ГРУПИ ПЕРІОДИЧНОЇ

СИСТЕМИ

Короткий огляд властивостей простих речовин та сполук Ванадію, Ніобію, Танталу.

ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНОЇ ПІДГРУПИ VІ ГРУПИ ПЕРІОДИЧНОЇ

СИСТЕМИ

Загальна характеристика Хрому за планом. Порівняльна характеристика кислотно-основних властивостей гідроксидів. Характеристика окисно-відновних властивостей сполук.

Загальна характеристика Молібдену, Вольфраму та їх сполук.
ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНОЇ ПІДГРУПИ VІІ ГРУПИ ПЕРІОДИЧНОЇ

СИСТЕМИ

Загальна характеристика Мангану за планом. Промислові руди марганцю в Україні. Характеристика кислотно-основних та окисно-відновних властивостей сполук Мангану. Манган як мікроелемент.

СИСТЕМИ

Загальна характеристика Феруму за планом. Промислові руди Феруму на Україні. Виробництво чавуну і сталі на півдні Україні. Корозія металів та способи захисту від неї. Сплави. Леговані сталі.

Загальна характеристика властивостей простих речовин та сполук Кобальту, Нікелю.

Короткий огляд платинових металів.

СИСТЕМИ

Властивості простих речовин та сполук Купруму, Аргентуму, Ауруму. Фізіологічна дія іонів Аргентуму. Купрум як мікроелемент.

СИСТЕМИ

Властивості простих речовин та сполук Цинку, Кадмію, Меркурію. Фізіологічна дія Меркурію, заходи безпеки при роботи з її сполуками.

1. 
   Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. – К.: Перун, 2002. – 478с.
   
2. 
   Ахметов А.С. Неорганическая химия. – М.: Высш. шк., 1988. – 670с.
   
3. 
   Глинка Н.Л. Общая химия. – Л.: Химия, 1988. – 590с.
   
4. 
   Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. -М.: Химия, 1986. -269с.
   
5. 
   Угай Я.А. Неорганическая химия. – М.: Высш. шк., 1989. – 439с.
   
6. 
   Кириченко В.І. Загальна хімія. – К.: Висш. шк., 2005. – 635 с.
   
7. 
   Неділько С.А., Попель П.П. Загальна і неорганічна хімія: задачі та вправи: навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 400с.
   
8. 
   Курс загальної хімії. Теоретичні основи: навч. посібник. Рекомендовано МОН / Мехалічко Б.М. – К., 2009. – 548с.
   

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. 
   Ахметов Н.С. Лабораторные и семинарские занятия по неорганической химии. –М.: Высш. школа, 1989. - 302с.
   

Класифікація методів аналізу. Хімічні, фізіко-хімічні та фізичні методи аналізу. Макро-, мікро-, напівмікро-, ультрамікроаналіз. Аналіз мокрим і сухим методами. Краплинний та мікрокристалоскопічний аналіз .

Чутливість аналітичних реакцій, способи її вираження. Умови виявлення іонів у розчинах. Групові реагенти. Групові і характерні реакції. Селективність реакцій. Дробний і систематичний хід аналізу.
Закон діючих мас як теоретична основа аналітичної хімії

Рівняння константи хімічної рівноваги. Взаємозв'язок між ступенем і константою іонізації слабких електролітів. Закон розведення В.Освальда. Методика розрахунків з використанням ступеня і константи іонізації. Йонний добуток води і рН розчинів. Розрахунки рН у розчинах кислот, лугів і основ. Зміщення йонних рівноваг. Основні положення теорії сильних електролітів. Активність і коефіцієнт активністі. Іонна сила розчину. Методика розрахунку іонної сили розчину і активності іонів. Буферні системи, їх використання в аналізі. Розрахунок рН буферних розчинів.

Іонна рівновага між рідиною і твердою фазами. Добуток розчинності: виведення загальної формули, методика розрахунків добутку розчинності речовини за добутком розчинності. Вплив однойменних іонів на розчинність. Сольовий ефект. Осадження. Фактори, які визначають повноту осадження: розчинність осаджуваної сполуки, природа і кількість осаджувача , іонна сила і рН розчину. Дрібне осаджування. Розчинення осадів. Перетворення одних малорозчинних осадів на інші.

Гідроліз. Механізм гідролізу. Константа і ступінь гідролізу. Виведення формул для розрахунку константи і ступеня гідролізу, рН і рОН солей , що гідролізуються. Підсилення і послаблення гідролізу. Значення гідролізу в аналізі.

Амфотерність гідроксидів. Теорія амфотерності. Константи іонізації амфотерних гідроксидів. Використання амфотерності в аналізі.
Окисно-відновні процеси в хімічному аналізі

Стандартні електродні і окисно-відновні потенціали. Використання редокс-потенціалів для визначення напрямку окисно-відновних реакцій. Підбір ефективних окисників і відновників для виявлення йонів у розчині. Вплив рН середовища і концентрації редокс-форми на перебіг реакції. Складання рівнянь реакцій окиснення-відновлення з використанням підбору коефіцієнтів за електронно-іонним методом. Використання реакцій окислення-відновлення в аналізі.

Комплексоутворення, його загальна характеристика. Дисоціація комплексних сполук. Константа нестійкості. Розрахунки концентрації продуктів дисоціації комплексних йонів. Руйнування комплексних іонів. Використання комплексних сполук у якісному аналізі для відкриття і відокремлення йонів. Маскування заважаючих йонів. Органічні реагенти в якісному аналізі.

Якісне визначення катіонів і аніонів із використанням методів дрібного та систематичного аналізу. Аналіз катіонів, аніонів та сухої речовини та суміші.
Гравіметричний аналіз

Сутність гравіметричного аналізу, галузь його застосування. Вибір наважки. Основні операції гравіметричного аналізу. Осаджувана і гравіметрична форми. Вибір осаджувача. Кількість осаджувача. Осади кристалічні і аморфні , умови їх осадження. Повнота осадження. Вплив різних факторів на повноту осадження. Співосадження. Дозрівання осаду. Фільтрування. Промивання, висушування і прожарювання осаду. Розрахунки у гравіметричному аналізі. Точність гравіметричного аналізу.

Титриметричний (об'ємний ) аналіз
Сутність титриметричного аналізу. Вимоги, які пред’являють до реакцій у титриметричному аналізі. Вираження концентрації розчинів через молярну концентрацію еквіваленту та титр. Вихідні речовини, вимоги до них.

Приготування вихідних (стандартних) і робочих (стандартизованих) розчинів. Вимірювальний посуд. Загальні прийоми титрування : пряме і зворотне титрування, метод піпетування і окремих наважок, точка еквівалентності. Розрахунки в титриметричному аналізі. Класифікація методів титриметричного аналізу. Помилки титрування.

Сутність методу кислотно-основного титрування.

Загальна характеристика окисно-відновних методів, окисно-відновних реакцій, придатних для об’ємного титрування.

Сутність комплексонометріі. Комплексони. Трилонометрія. Фіксування точки еквівалентності. Індикатори, які застосовуються в трилонометріі. Методи комплексонометричного титрування. Розрахунки.
Фізичні і фізико-хімічні (інструментальні) методи аналізу
Загальна характеристика інструментальних методів, їх класифікація. Чутливість, селективність, відтворність інструментальних методів аналізу. Аналітичні прилади вимірювального типу. Методи визначення концентрацій в інструментальному методі: метод порівняння (стандарту) метод калібрового графіка, метод аналітичних факторів.

Кількісний аналіз речовин, мінеральних добрив, сумішей, різних природних об’єктів з метою визначення їх кількісного складу, природи та забруднення.

1. 
   Основы аналитической химии. Практическое руководство: Учеб. пособие для вузов / В.И. Фадеева, Т.Н. Шеховцова, В.М. Иванов и др.; под ред. Ю.А. Золотова. – М.: Высш. шк., 2001. – 463 с
   
2. 
   Сегеда А.С. Лабораторний практикум з аналітичної хімії. Якісний і кількісний аналіз. – К.: ЦУЛ, фітосоціоцентр. 2004. – 280 с.
   
3. 
   Лабораторний практикум з аналітичної хімії. Якісний аналіз / О.О. Хромишева, В.О. Хромишев, А.М. Солоненко, О.М. Разнополов. – К.: ЦУЛ, Фітосоціоцентр. 2008. – 120с.
   
4. 
   Логинов Н.Я., Воскресенский А.Г., Солодкий Й.С. Аналитическая химия. М.: Просвещение. – 1975. – 478 с.
   
5. 
   Практическое руководство по аналитической химии. Часть 1. Качественный анализ. (Под ред. А.Н.Гайдукевича) . Харьков. – 1994. – 263 с.
   
6. 
   Романова Н.В. Основи хімічного аналізу. – К.: Освіта, 1992. – 192 с.
   

Методи термодинаміки, кінетики і квантової хімії в описі хімічних явищ. Теплота і роботи різного роду. Робота розширення для різних процесів. Перший закон термодинаміки. Внутрішня енергія. Ентальпія. Закон Гесса і його слідства. Стандартні стани і стандартні теплоти хімічних реакцій. Теплота згорання. Теплоти утворення. Залежність теплового ефекту реакції від температури. Теплоємність. Види теплоємності. Формула Майєра. Класична теорія теплоємності ідеального газу та ідеального кристалу. Формула Кірхгоффа. Залежність теплоємності від температури і розрахунки теплових ефектів реакцій.

Другий закон термодинаміки і його різні формулювання. Ентропія. Рівняння другого закону термодинаміки для зворотних та незворотних процесів. Некомпенсована теплота Клаузіуса і робота, втрачена в зворотному процесі. Обґрунтування другого закону термодинаміки. Теорема Карно - Клаузіуса. Різні шкали температур.

Хімічні потенціали, їх визначення, обчислення і властивості. Рівновага в полі зовнішніх сил. Повні потенціали. Хімічний потенціал ідеального і неідеального газів.

Ізотерма Вант-Гоффа. Зміна енергії Гіббса і енергії Гельмгольца при хімічній реакції. Термодинамічне трактування поняття про хімічну спорідненість. Принцип Бертло і область його застосування. Розрахунки констант рівноваги хімічних реакцій з використанням таблиць стандартних значень термодинамічних функцій.

Залежність констант рівноваги від температури. Рівняння ізобари і ізохори реакції їх термодинамічний вивід.

Хімічна кінетика - наука про швидкості і механізми хімічних реакцій. Основні поняття хімічної кінетики. Визначення швидкості реакції. Визначення константи швидкості і порядку реакції. Молекулярність елементарних реакцій.

Кінетичний закон дії мас і область його застосовності. Залежність константи швидкості від температури. Рівняння Арреніуса. "Ефективна" і "істинна" енергії активації.

Складні реакції. Принцип незалежності елементарних стадій.

Ланцюгові реакції. Елементарні процеси виникнення, продовження, розгалуження і обриву ланцюгів.

Визначення каталізу. Загальні принципи каталізу. Роль каталізу в хімії. Основні промислові каталітичні процеси. Приклади механізмів каталітичних процесів.

Гомогенний каталіз. Кислотно-основний каталіз. Специфічний і загальний основний каталіз.

Ферментативний каталіз. Субстратна специфічність ферментів. Активні і адсорбційні центри ферментів. Гетерогенний каталіз. Визначення швидкості гетерогенної каталітичної реакції. Метали як каталізатори. Теорія мультіплетов Баландіна. Принцип геометричної і енергетичної відповідності. Область застосування теорії мультіплетов. Нанесені каталізатори. Теорія активних ансамблів Кобозева.

ЕЛЕКТРОХІМІЯ

Розвиток уявлень про будову розчинів електролітів (Т. Гротгус, М. Фарадей, С. Арреніус, І.А. Каблуков). Основні положення теорії Арреніуса. Недоліки цієї теорії. Основні допущення теорії Дебая - Гюккеля. Сучасні уявлення про розчини електролітів.

Питома та еквівалентна електропровідність. Числа переносу і методи його визначення. Рухливості іонів і закон Кольрауша. Залежність рухливості іонів від їх природи, від природи розчинника, від температури і концентрації розчину. .

Хімічний і електрохімічний способи здійснення окислювально-відновних реакцій. Електрохімічний ланцюг та його компоненти. Значення теоретичної електрохімії, її розділи і зв'язок із задачами прикладної електрохімії. Поняття електрохімічного потенціалу.

Умови електрохімічної рівноваги на границях роздягнула фаз і в електрохімічному ланцюзі. Зв'язок ЕРС із вільною енергією Гіббса. Рівняння Нернста і Гіббса - Гельмгольца для рівноважного електрохімічного ланцюга. Поняття електродного потенціалу. Класифікація електродів і електрохімічних ланцюгів. Визначення коефіцієнтів активності і чисел переносу на основі вимірів ЕРС.

Корозія та її види. Механізм електрохімічної корозії. Методи захисту металів від корозії.

Хімічні джерела струму; їх види та основні характеристики.
КОЛОЇДНА ХІМІЯ

Поверхня розподілу фаз. Вільна поверхнева енергія. Поверхневий натяг. Узагальнене рівняння першого і другого законів термодинаміки для поверхні розподілу фаз.

Змочування. Крайовий кут. Закон Юнга. Співвідношення між роботами когезії та адгезії при змочуванні. Виборче змочування як метод характеристики поверхні твердих тіл.

Основні методи виміру поверхневого натягу рідин і поверхневої енергії твердих тел.

Явище адсорбції та його зв’язок з поверхневим натягом.

Органічні поверхнево-активні речовини (ПАР). Класифікація ПАР за будовою молекули (аніоно- і катіоноактивні, неіонногенні, амфолітні); області застосування ПАР. Високомолекулярні ПАР. Класифікація ПАР за механізмом їх дії (диспергатори. стабілізатори, миючи засоби). Поняття про гідрофільно-ліпофільний баланс (ГЛБ) молекул ПАР.

Залежність поверхневого натягу від концентрації ПАР. Рівняння Шишковського. Поверхнева активність, її зміна в гомологічних рядах ПАР. Термодинамічне обґрунтування правила Траубе - Дюкло. Методи оцінки поверхневої активності органічних ПАР. Робота адсорбції. Динамічний характер адсорбційної рівноваги на поверхні розподілу розчин ПАР - газ. Рівняння Ленгмюра, його зв'язок з рівняннями Гіббса, Шишковського і Фрумкіна.

Двомірний стан речовини в поверхневому шарі, орієнтація молекул у розрі

Диспергаційні методи одержання дисперсних систем (золів, емульсій, пін, аерозолів). Роль ПАР в процесах одержання дисперсних систем. Конденсаційні способи одержання дисперсних систем. Утворення золів у процесі хімічних реакцій

Термодинаміка гомогенного і гетерогенного утворення колоїдних часток при фазових переходах 1-го роду (теорія Гіббса - Фольмера). Утворення часток дисперсної фази в процесах кристалізації з розчинів, конденсації пересиченої пари, кипіння. Методи регулювання розмірів часток у дисперсних системах.

Колоїдно-хімічні властивості ВМС.

Емульсії. Класифікація, визначення ступеня дисперсності. Методи руйнування емульсій. Практичне застосування емульсій.

Піни. Будова пін та їх класифікація. Кратність пін. Піноутворювачі, ефективність їхо впливу. Пінні плівки, будова, фактори стійкості. Практичне застосування пін. Використання пін для моделювання фізико-хімічних процесів.

Класифікація аерозолів за агрегатним станом часток дисперсної фази.

Поріг коагуляції; залежність критичної концентрації електроліту від розміру і заряду іона (правило Шульцу - Гарді). Антагонізм і синергізм у дії електролітів на процес коагуляції.

Коагуляція сильно і слабко заряджених золів (концентраційна і нейтралізаційна коагуляція). Обґрунтування правила Шульцу – Гарді.

1. 
   Білий О.В. Фізична хімія. – К.: ЦУЛ, Фітосоціоцентр, 2002. -364с.
   
2. 
   Стрельцов О.А. Фізична і колоїдна хімія. - Львів: Ліга-Прес, 2002. - 456с.
   
3. 
   Добычин Д.П., Каданер Л.И. Физическая и коллоидная химия, М.:
   Просвещение, 1986. - 398 с.
   
4. 
   Балезин С.А., Ерофеев Б.З., Подобаваев Н.П., Основы физической и
   коллоидной химии. – М.: Просвещение, 1975. - 400 с.
   
5. 
   Болдырев А.Н., Физическая и коллоидная химия, М.: Высшая школа,
   1983. - 504с.
   
6. 
   Щукин Е.Д., Перцов А.В., Амелина Е.А. Коллоидная химия. - М.: Высш. шк., 1992. - 416 с.
   
7. 
   Каданер Л.І. Фізична і колоїдна хімія. – К.: Вища школа, 1971. – 284с.
   
8. 
   Болдырев А.И. Физическая и коллоидная химия. – М.: Высшая школя, 1974. – 504с.
   
9. 
   Фридрихсберг Д.А. Курс коллоидной химии. - Л.: Химия, 1995. -385 с.
   
10. 
    Воюцкий С.С. Курс коллоидной химии. - М.: Химия, 1975. - 512 с.
    
11. 
    Фролов Ю.Г. Курс коллоидной химии.- М.: Химия, 1989. - 462 с.
    
12. 
    Шелудко А. Коллоидная химия. - М.:Мир,1984. 320 с.
    

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. 
   Еремин Е.М. Основы химической термодинамики. М.: Высшая школа,
   1978. - 392с.
   
2. 
   Хмельницкий Р.А. Физическая и коллоидная химия, М.: Высшая шко­ла, 1988. - 400с.
   
3. 
   Стромберг А.Г., Лельчук Х.А., Картушинская А.И. Сборник задач
   по химической термодинамике. - М.: Высшая школа.- 1979. - 204с.
   
4. 
   Стромберг А.Г., Семченко Д.П., Физическая химия, М.; Высшая
   школа, 1988. - 496с.
   
5. 
   Захарченко В.М., Коллоидная химия, М.: Высшая школа, 1989. - 238с.
   
6. 
   Голиков Г.А. Руководство по физической химии, М.: Высшая школа,
   1989. - 288с.
   
7. 
   Практикум по коллоидной химии и электронной микроскопии. /Под ред. С.С. Воюцкого, Р.М. Панич. - М.: Химия, 1974. - 240с.
   
8. 
   Лабораторные работы и задачи по коллоидной химии / Под ред.Ю.Г.Фролова, А.С. Гродского. - М.:Химия, 1986. - 120с.
   
9. 
   Практикум по коллоидной химии. /Под ред. И.С. Лаврова. - М.: Выс. шк. 1983.- 231с.
   
10. 
    Методические разработки к практикуму по коллоидной химии/ Под ред. В.Ю. Траскина. - М.: Изд. Химического ф-та МГУ, 1986. – в 3 ч.
    
11. 
    Климов Н.Н., Филько А.И. Сборник вопросов и задач по физической
    и коллоидной химии. - М.: Просвещение, 1983.- 176 с.
    
12. 
    Баранова В.П. Расчеты и задачи по коллоидной химии. - М.: Высшая
    школа, 1989. - 286с.
    
13. 
    Сборник задач по физической химии. Под ред. Белявского С.Ф.. –М.: Высшая
    школа, 1979. - 124 с.
    

Основні положення теорії хімічної будови О.М. Бутлерова. Взаємний вплив атомів в молекулах (приклади). Молекулярні та структурні формули.

Структура ізомерія: ізомерія вуглецевого ланцюгу, ізомерія положення функціональних груп, таутомерія. Просторова ізомерія: геометрична (цис-, транс-), оптична і поворотна (конформаційна). Приклади.

Основні типи зв’язку в органічних молекулах. Розподіл електронної густини в органічних молекулах. Індукційний ефект (+І,-І), приклади. Ефект спряження (мезомерний ефект) (М, +М, -М), π- π, π-р, π-σ спряження, приклади.

Класифікація органічних реакцій: а) за напрямом реакції (заміщення, приєднання, відщеплення); б) за характером розщеплення ковалентного зв’язку або за характером реагуючих частинок (гомолітичні та гетеролітичні реакції – нуклеофільні та електрофільні), приклади нуклеофільних та електрофільних реагентів; в) за молекулярністю.

Усі класи органічних сполук треба характеризувати за планом:

1. Гомологічний ряд, номенклатура (історична, раціональна, систематична), ізомерія (структурна і просторова).

2. Методи синтезу.

3. 
   Електронна будова молекул, загальна характеристика реакційної здатності, основні типи хімічних реакцій, механізми найбільш важливих реакцій.
   
4. 
   Окремі реакції.
   
5. 
   Найважливіші представники класу, основні способи добування на Україні, сировинна база, використання.
   
6. 
   Генетичний зв’язок класу з іншими органічними сполуками.
   

АЛКАНИ

Природний газ, його використання.

Характеристика алкенів за планом. Механізм реакції відщеплення Е1 і Е2. Правило Зайцева. Реакція гідрогалогенування етиленових вуглеводів, механізм. Правило В.В. Марковнікова, його пояснення. Якісні реакції на подвійний зв’язок (реакція Вагнеру та взаємодія з бромною водою).

Характеристика алкінів за планом. Кислотні властивості ацетилену. Одержання в промисловості органічного синтезу хлорвінілу, акрилонітрилу, вінілацетату, бутадієну.

АЛКАДІЄНИ ІЗ СПРЯЖЕННИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ

Характеристика алкадієнів за планом. Сучасні уявлення про будови, конфігурація молекули 1,3-бутадієну, --спряження.

Каучук. Уявлення про будови натурального каучуку (цис-поліізопрена). Синтетичні каучуки. Бутадієновий, ізопреновий, хлоропреновий, бутадієн-стирольний (СКС) та бутадієн-нітрильний (СКН) каучуки. Вулканізація каучуку, гума.
ГАЛОГЕНОПОХІДНІ ВУГЛЕВОДНІВ

Характеристика галогенпохідних вуглеводнів за планом. Нуклеофільні реагенти. Поняття про нуклеофільність і основність. Порівняння реакційної здатності первинних, вторинних, третинних алкілгалогенідів та галогенідів аллільного, вінільного типів. Побічні реакції відщеплення (механізми Е1 і Е2). Стереохімія реакцій S_N-типу та реакцій відщеплення.

Фреони. Проблема захисту озонового шару.
СПИРТИ

Характеристика спиртів за планом. Порівняння кислотно-основних властивостей первинних, первинних, третинних спиртів. Промислові способи одержання метанолу та етанолу.

Багатоатомні спирти. Гліцерин, його властивості та значення. Поліциклічні спирти – стероли.
АЛЬДЕГІДИ І КЕТОНИ

Характеристика карбонільних сполук за планом. Рухливість α-водневого атому.

Одержання карбонільних сполук. Реакція Кучерова.

Порівняння реакційної здатності альдегідів і кетонів у реакціях А_N. Реакції альдольної та кротонової конденсації. Окисно-відновні реакції карбонільних сполук. Правило Попова.

Характеристика карбонових кислот за планом. Механізм реакції естеріфікації. Порівняння кислотних властивостей органічних кислот, води, спиртів. Вплив будови вуглеводного радикалу та замісників у радикалі на кислотні властивості карбонових кислот. Рухливість α-водневого атому.

Похідні карбонових кислот. Порівняння реакційної властивості карбонових кислот хлорангідридів, ангідридів, естерів та амідів в реакціях Ѕ_N у sp²-гібридному атому Карбону. Застосування хлорангідридів та ангідридів у реакціях ацилювання спиртів та амідів.

Ліпіди, їх класифікація. Жири (тригліцериди), їх будова і склад. Гідроліз жирів, мила.

ГІДРОКСИКИСЛОТИ ТА ОПТИЧНА ІЗОМЕРІЯ

Характеристика гідроксикислот за планом. Оптична активність, оптична ізомерія. Оптичні антиподи, рацемати, діастереомери, їх хімічні властивості. Способи розділення рацематів на оптичні антиподи.

АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ

Валентні ізомери бензену, історичні уявлення про будову бензену. Сучасні уявлення про електронну будову бензену. Правила орієнтації для реакцій електрофільного заміщення. Замісники І та ІІ роду. Узгоджена та неузгоджена орієнтація. Порівняння реакційної здатності в реакціях S_E монопохідних бензену.

Механізм реакцій S_E -типу.

Галогенопохідні бензену. Порівняння реакційної здатності галогену у ядрі та в бічнім ланцюгу (хлорбензен і бензилхлорид).

Ароматичні нітро- та аміносполуки. Тринітротолуен. Анілін, роботи М.М. Зініна. Взаємний вплив аміногрупи і ароматичного ядра. Порівняння основних властивостей аніліну і амінів аліфатичного ряду.

Феноли. Способи добування та хімічні властивості фенолів. Порівняння кислотних властивостей фенолів, спиртів і карбонових кислот.
СИНТЕТИЧНІ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНІ СПОЛУКИ (ВМС)

Поняття ВМС, номенклатура. Класифікація ВМС. Органічні і неорганічні ВМС. Приклади. Карболанцюгові і гетероланцюгові ВМС. Приклади. Властивості ВМС.

Методи синтезу ВМС. Найважливіші синтетичні полімеризаційні ВМС. Виробництво поліетилену.

Поліконденсаційні олігомери і пластмаси на їх основі. Новолаки і резоли. Амінопласти, фенопласти. Хімічні перетворення полімерів. Виробництво полівінілового спирту.

Виробництво систематичних волокон (поліамідних, лавсанових та ін.). Ідентифікація полімерів.

Господарське значення ВМС.