Критерії оцінювання

АМІНОКИСЛОТИ І БІЛКИ

Білки, амінокислотний склад. Первинна, вторинна, третинна і четвертинна будова білкової молекули. Інсулін.

1. 
   Домбровський А.В., Найдан В.М. Органічна хімія. – К.: Вища школа, 1992. – 504с.
   
2. 
   Перекалин В.В., Зонис С.А. Органическая химия. – М.: Просвещение, 1982. –624с.
   
3. 
   Петров Л.А., Бальян Х.В., Трощенко В.В. Органическая химия. – М.: Высшая школа., 1981.-648с.
   
4. 
   Степаненко Б.М.. Курс органической химии. – М.: Высшая школа, 1981.- т.1.-461с.- т.2-396с.
   
5. 
   Боєчко Ф.Ф., Юхоменко М.М., Боєчко Л.О. Захарин Д.М. Основи органічної і біологічної хімії. – К.: Вища школа, 1984.-384с.
   
6. 
   Смолина Т.А., Васильева Н.В., Куплетская Н.Б. Практические работы по органической химии. – М.: Просвещение. 1986.-304с.
   
7. 
   Терней А. Современная органическая химия. – М.: Мир, 1981. – т.1 – 680с. – т. 2 – 642с.
   

Елементний склад живої матерії. Поняття про макро-, мікро- та ультрамікроелементи. Закономірності розповсюдження елементів у живій природі, роль біогенних елементів.

Елементарний склад білка. Метода виділення білків з біологічного матеріалу. Метода фракціонування білків. Молекулярна маса білків. Поняття про хімічне та фізичне значення молекулярної маси білків. Форма білкових молекул та методи її вивчення. Амінокислотний склад білків. Методи гідролізу білка до амінокислот. Амфотерність та реакційна здатність білків. Ізоелектричний стан білкової молекули. Спосіб зв’язку амінокислот у білковій молекулі. Структура білкової молекули: первинна, вторинна, третинна, четвертинна. Денатурація та ренатурація білків. Класифікація білків. Функції білків в організмі.

Каталітична функція білків. Будова ферментів. Будова каталітичного центра у ферментів-протеїнів та ферментів-протеїдів. Поняття про субстратний та алостеричний центри у молекулі фермента. Механізм дії ферментів. Номенклатура ферментів. Класифікація ферментів, її принципи та сучасне становище.

Вітаміни їх роль у живих організмах. Класифікація та номенклатура вітамінів. Інші біоактивні сполуки: антивітаміни, антибіотики, фітонциди, телергони, гербіциди, дефоліанти, ростові речовини /важливіші представники та механізм їхньої дії/.

Хімічний склад нуклеїнових кислот. Типи нуклеїнових кислот. Різниця між ДНК та РНК за складом головних та мінорних основ, характеру вуглеводу, молекулярній масі, локалізації у клітині та функціям. Нуклеотидний склад ДНК; правила Е.Чаргаффа. Первинна структура ДНК. Вторинна структура ДНК /модель Дж.Уотсона та Ф.Крика/. Принцип комплементарності пуринових та піримідинових основ і його реалізація у структурі ДНК. Третинна структура ДНК.

Енергетика обміну речовин. Поняття про рівень вільної енергії у органічній сполуці та його зміні у процесі перетворення речовин. Макроергічні сполуки та макроергічні зв’язки. рансформація енергії у живих об'єктах. Загальні принципи організації структур, відповідальних за трансформацію енергії у клітині.

Загальна характеристика вуглеводів та їхня класифікація. Обмін вуглеводів. Шляхи розпаду полісахаридів та олігосахаридів. Хімізм спиртового бродіння. Цикл трикарбонових та дикарбонових кислот. Біосинтез вуглеводів

Загальна характеристика класу ліпідів та їх класифікація. Механізм біосинтезу вищих жирних кислот. Воски, стерини, фосфоліпіди їхній склад, будова, біологічна роль.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. 
   Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. –М.:Медицина, 1990. –543с.
   
2. 
   Ленинджер А. Основы биохими: В 3 т –М.: Мир, 1985.
   
3. 
   Мецлер Д. Биохимия:В 3 т – М.: Мир, 1980.
   
4. 
   Овчинников Ю.А. Биоорганическая химия. – М.:Просвещение,1987. – 825 с.
   
5. 
   Страйер Л. Биохимия: В 3 т – М.: Мир, 1984.
   

1. 
   Диксон М., Уэбб Э. Ферменты: В 3 т: – М.: Мир, 1982.
   
2. 
   Молекулярная биология: структура и биосинтез нуклеиновых кислот / Под ред. акад. А.В. Спирина. – М.: Высшая шк., 1990. – 310с.
   
3. 
   Сухомлинов Б.Ф., Чайка Я.П., Старикович Л.С. Обмен веществ и энергии. –К.: УМК ВО, 1992. – 185с.
   
4. 
   Сухомлинов Б.Ф., Чайка Я.П., Старикович Л.С., Коробов В.Н. Физико-химические свойства и структура химических компонентов клетки. – К.: УМК ВО, 1992. – 290с.
   

Історія становлення методики викладання хімії як дисципліни вищого навчального закладу освіти. Науковий внесок Р. Арендта, В.Н. Верховського, С.І. Созонова та інших методистів ХІХ – ХХ століть у розвиток методики викладання хімії. Роль наукових методичних шкіл С-Петербурга, Москви, Києва, університетів України в реформуванні хімічної освіти на рубежі ХХ – ХХІ століть.

Методика викладання хімії як навчальна дисципліна в педагогічному університеті. Її зв’язок з дисциплінами психолого-педагогічного, природничого і суспільно-гуманітарного циклу.

Головні напрями професійної підготовки учителя хімії. Три рівні методичних умінь учителя хімії.

Державний стандарт базової і повної середньої (хімічної) освіти. Характеристика освітніх, виховних і розвивальних можливостей курсу хімії середньої школи. Місце предмета «Хімія» серед предметів галузі «Природознавство». Предмет хімії профільної школи. Програми з хімії основної і старшої середньої школи.

Освітня мета курсу хімії середньої школи. Мета навчання: засвоєння основ хімічної науки, розвиток пізнавальних можливостей, практичних умінь і навичок. Формування хімічної картини природи і наукової картини світу.

формування хімічної картки природи і наукового світогляду.

Зміст і побудова курсу хімії середньої школи

Концепції і теорії хімічної науки як методологічні основи побудови шкільного курсу хімії. Система сучасних хімічних знань як наукова основа шкільного курсу.

Зміст курсу хімії: структура, послідовність навчального матеріалу. Зміст курсу хімії профільної школи.

Важливіші теорії, закони та принципи їх відбору. Посилення теоретичного рівня змісту і наближення теоретичних питань до початку курсу як один з напрямів удосконалення шкільної хімічної освіти. Реформування хімічної освіти в Україні.

Основні принципи побудови курсу хімії в середній школі. Принцип відповідності навчального матеріалу рівню сучасної науки. Принцип розподілу труднощів навчального матеріалу. Принцип історизму. Принцип політехнічного навчання.

Загальні основи процесу навчання хімії.

Загальна модель процесу навчання хімії. Діяльність учителя як підсистема викладання. Функції діяльності учителя хімії. Діяльність учнів як підсистема учіння. Функції діяльності учнів у процесі навчання хімії.

Дидактичні принципи у навчанні хімії. Принцип науковості і доступності. Принцип свідомості і активності. Принцип наочності. Принцип систематичності й системності. Принцип зв’язку навчання з життям. Принцип розвитку і виховання у навчанні. Принцип регіональності у навчанні. Принцип зв’язку навчання з життям.

Управління процесом навчання хімії. Пізнавальні задачі з хімії, їх види і значення у когнітивному процесі в галузі хімічної науки.
Методи навчання хімії

Поняття «метод навчання» хімії. Класифікація методів навчання хімії. Інтегративна система методів навчання хімії за Р. Г. Івановою та В. П. Гаркуновим. Ієрархізована система методів навчання хімії.

Розв’язування хімічних задач і вправ як метод навчання.

Загальнологічні методи навчання: аналіз, синтез, порівняння, класифікації, узагальнення. Метод теоретичного передбачування. Теоретичне пояснювання. Мислений експеримент. Метод моделювання.

Хімічний експеримент - специфічний метод пізнання і навчання хімії. Види хімічного експерименту. Демонстраційний і учнівський хімічний експеримент. Техніка і методика хімічного експерименту. Вимоги до хімічного експерименту. Лабораторний дослід, практична робота (лабораторний урок), практикум. Їх дидактична мета, структура і місце в курсі хімії середньої школи.
Засоби навчання хімії

Наочність як засіб навчання. Класифікація наочності. Засоби навчання. Класифікація засобів навчання. Моделі та їх класифікація. Хімічний експеримент як засіб навчання. Технічні засоби навчання й особливості їх використання у викладанні хімії.

Аудіовізуальні засоби навчання, мультімедіа і медіаосвіта у поєднанні з хімічним експериментом у навчанні хімії. Педагогічні програмні засоби. Медіаосвіта.
Організаційні форми навчання хімії

Загальна характеристика форм навчання хімії. Уорк – основна організаційна форма навчання хімії. Методичні особливості уроку хімії. Типологія уроків хімії.

Залежність компонентів уроків від його дидактичної мети (за В.О. Онищуком). Структура уроку.

Інноваційні технології навчання хімії. Педагогічна технологія навчання за Б. Блумом.

Лекційно-семінарська система М.П. Гузика. Принципи організації лекційно-семінарської системи. Відповідність программ А, В, С рівням навчальних досягнень з хімії за дванадцятибальною оцінною шкалою.

Підготовка учителя до уроку. Календарне і тематичне планування. Складання плану-конспекту уроку.

Домашнє завдання, додаткові завдання, екскурсії, консультації, екзамени з хімії як організаційні форми навчання. Позаурочна робота з хімії, її види. мета, задачі, проблеми і перспективи розвитку позаурочної роботи з хімії.

Факультативне навчання з хімії. Мета і задачі факультативів.

Функції контролю знань та вмінь у досягненні освітньої і загальнопедагогічних цілей. Види і форми контролю знань і вмінь учнів з хімії. Дванадцятибальна система оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів з хімії: проблеми і перспективи. Роль контролю знань та вмінь в розв’язанні освітньої і загально педагогічної мети.

Види і форми перевірки рівнів навчальних досягнень з хімії. Тестування. Експериментальні контрольні роботи. Критерії оцінювання за 12 – бальною системою.

Екзамен з хімії. Мета, організація і методи його проведення. Незалежне тестування з хімії. Мета, проблеми, перспективи.

Особливості викладання хімії у профільних класах (школах). Зв’язок з вищими навчальними закладами та виробництвами хімічного профілю.

Викладання хімії в школах гуманітарного профілю, вечірній школі, професійно-технічних училищах. Зміст і структура програм з хімії для гімназій, ліцеїв, вечірніх шкіл, ПТУ, вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.
Формування початкових хімічних понять

Хімічна мова як предмет пізнання у навчанні хімії. Хімічна мова як засіб пізнання хімічної інформації.

Поняття як форма мислення. Роль понять у формуванні хімічної картини природи.

Формування початкових хімічних уявлень і понять: речовина, чисті речовини і суміші; атоми, молекули і йони; фізичні і хімічні явища; хімічна реакція та її ознаки; умови перебігу хімічних реакцій; валентність. Поняття про періодичну систему хімічних елементів. Відносна атомна маса хімічних елементів. Поняття про метали і неметали. Бінарні сполуки. Складання формул бінарних сполук. Відносна молекулярна маса речовина. Масова частка елемента в речовині. Поняття про хімічний експеримент.

Закон збереження маси речовин.

Розвиток початкових хімічних понять у процесі вивчення простих речовин. Формування поняття про реакції розкладу, сполучення. Поняття про окиснення і відновлення. Окисник і відновник. Поняття про горіння і повільне окиснення.

Формування поняття про залізо та його фізичні і хімічні властивості. Формування поняття про кількість речовини.

Формування понять про важливіші класи неорганічних речовин

Методичні підходи до вивчення оксидів, кислот, основ та солей. Формування понять «оксиди», «кислоти», «солі» й «основи». Формування поняття про генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.
Методика вивчення періодичного закону Д.І. Менделєєва, періодичної системи і будови атома

Місце й значення періодичного закону в курсі хімії. Науково-методичні підходи до вивчення періодичного закону хімічних елементів.

Теорія будови атома в курсі хімії середньої школи. Розвиток понять про хімічний елемент.

Структура періодичної системи хімічних елементів. Короткоперіодна і довгоперіодна форма таблиці періодичної системи хімічних елементів.

Значення вивчення хімічного зв’язку і будови речовин в курсі хімії середньої школи.

Методичні підходи до вивчення хімічного зв’язку. Поняття про електронегативність хімічних елементів. Формування понять про види хімічного зв’язку.

Розвиток поняття про валентність на засадах електронних уявлень.

Методика формування поняття ступеня окиснення елементів.

Формування поняття про типи кристалічних граток. Розкриття залежності властивості речовин від їх структури як основна ідея вивчення курсу хімії.

Етапи формування й розвиток про хімічну реакцію. Енергетика хімічних процесів (реакційна здібність, енергія активації).

Початкові уявлення про окисно-відновні реакції. Поняття про зворотні й незворотні реакції та хімічну рівновагу.

Формування понять про кінетичні уявлення: швидкість хімічної реакції, каталіз. Поняття про закономірності перебігу хімічних реакцій.

Розвиток поняття про хімічні реакції, що відбуваються у водних розчинах: реакції йонного обміну, окисно-відновні реакції.

Формування уявлень про керування хімічними процесами.

Класифікація хімічних реакцій. Узагальнення знань про хімічні реакції на заключному етапі вивчення хімії.
Методика вивчення розчинів й основ теорії електролітичної дисоціації

Місце і значення навчального матеріалу про розчин в шкільному курсі хімії. Визначення поняття «розчин». Методика розкриття механізму розчинення речовин на основі молекулярно-кінетичної теорії. Методика вивчення концентрації речовин.

Методичні підходи до вивчення теорії електролітичної дисоціації. Методика вивчення механізму електролітичної дисоціації речовин з йонним і ковалентним типом зв’язку.

Розвиток поняття про сильні й слабкі електроліти. Розвиток й узагальнення знань учнів про кислоти, основи і солі в світлі теорії електролітичної дисоціації.

Формування поняття про гідроліз солей.

Розкриття світоглядного і прикладного значення знань про електроліти.

Науково-методичні підходи до вивчення хімічних елементів та їх сполук. Розвиток важливіших понять про метали: фізичні, хімічні властивості.

Методика вивчення металів головних підгруп та їх сполук. Методика вивчення металів побічних підгруп на прикладі заліза (хрому). Значення й місце хімічного експерименту та засобів наочності при вивченні металів.

Формування понять про способи добування металів. Поняття про металургію. Політехнічна спрямованість у вивчення металів в систематичному курсі хімії.

Методичні підходи до вивчення неметалів на прикладі вивчення підгруп кисню, азоту, вуглецю.

Методика застосування хімічного експерименту при вивченні неметалів.

Освітні і виховні завдання курсу органічної хімії. Структура курсу.

Методика вивчення теорії хімічної будови органічних сполук як основи вивчення органічної хімії.

Розвиток понять про будову атома Карбону. Формування понять про гібридизацію електронних хмар, міцність зв’язку, види зв’язку, електронну і просторову будову молекул.

Формування понять про ізомерію. Розвиток уявлень про залежність між будовою й властивостями органічних сполук.

Методичні підходи до вивчення основних класів органічних сполук. Формування поняття про гомологію.

Розвиток понять про хімічну реакцію в курсі органічної хімії.

Методика вивчення вуглеводів, оксигеновмісних і нітрогеновмісних речовин.

Реалізація міжпредметних зв’язків при вивченні розділу біохімії в середній школі.
Вивчення питань хімічного виробництва

Значення хімічної науки у розвитку науково-технічного прогресу.

Вивчення основ хімічних виробництв – провідна ланка в системі політехнічної освіти при вивченні хімії.

Описовий і конструктивний підходи до вивчення хімічних виробництв. Застосування педагогічних програмних засобів при конструктивному підході. Формування систем політехнічних понять. Методика вивчення загально-наукових принципів хімічних виробництв і закономірностей управління технологічними процесами.

Методика вивчення мінеральних добрив.
Узагальнення знань учнів з хімії

Завдання узагальнення і систематизації знань на заключних етапах навчання хімії. Структура уроків узагальнення і систематизації знань і вмінь учнів.

Узагальнення провідних теорій, законів і понять хімії як засіб формування хімічної картини природи.

Узагальнення знань про речовини, хімічну реакцію, про єдину природу хімічних процесів живої природи і виробництв.

Значення міжпредметних зв’язків між курсами хімії, біології, фізики, астрономії, фізичної та економічної географії на уроках узагальнення і систематизації знань і вмінь учнів.

Основна література

1. 
   Буринська Н.М. Методика викладання хімії /теоретичні основи/. - К. :Вища шк., 1987.-255 с.
   
2. 
   Максимов О.С. Методика викладання хімії. Практикум.-К.: Вища шк., 2004.-167 с.
   
3. 
   Методика викладання шкільного курсу хімії. Посібник для вчителя /Н.М. Буринська, Л.П. Величко, Л.А. Липова та ін., За ред. Н.М. Буринської. – К. : Освіта, 1991.- 350 с.
   
4. 
   Методика преподования химии /Н. Е. Кузнецова, В.П. Гаркунов, Д.П. Ерыгин и др.; Под ред. Н.Е. Кузнецовой.-М.: Просвещение, 1984.-415 с.
   
5. 
   Чернобельськая Г.М. Основі методики обучения химии. - М.: Просвещение, 1987.-256 с.
   
6. 
   Максимов О.С. Методика викладання хімії. Практикум. – К. Вища школа, 2004. – 167 с.
   

Додаткова література

1. 
   Найдан В.Й., Грабовий А.К. Використання засобів навчання на уроках хімії. - К. :Рад. шк., 1988.-218 с.
   
2. 
   Цветков Л.А. Преподавание органической химии в средней школе.-М.:Просвещение, 1988.-240 с.
   
3. 
   Чертков И.Н. Методика формирования у учащихся основных понятий органической химии. – М.: Просвещение, 1991.-191 с.
   
4. 
   Шаповалов А.І. Методика розв’язування задач з хімії.- К.: Рад. шк., 1989.-87 с.