Калій-40 складає близько 0,012 % природного калію, але забезпечує майже весь радіоактивний фон підземних вод. У питних водах його кількість не перевищує 3·10‒4 мг/дм3.
У підземних водах з органічних речовин найчастіше зустрічаються гумінові кислоти, бітуми, феноли, жирні кислоти, нафтенати і т. п. Джерелами надходження органічних речовин у підземні води є атмосферні опади, поверхневі води, ґрунти, поклади каустобіолітів – нафти, вугілля, торфу. Загальна кількість органічних речовин у воді визначається за значенням перманганатної окиснюваності. Мікроорганізми в підземних водах представлені різними бактеріями, які належать до одноклітинних, рідше багатоклітинних. Вірогідною межею їх поширення в підземній гідросфері є глибина температур вище 100°С, яка частіше зустрічається на значних глибинах – 4-5 км від денної поверхні. Бактерії приймають активну участь у формуванні хімічного складу води, перетворюючи в процесі своєї життєдіяльності органічні й неорганічні сполуки. Частіше це залізобактерії, сульфобактерії, бактерії нітрифікатори тощо. У воді можуть міститися і хвороботворні бактерії – кишкова паличка та інші.
Із газів, які присутні в підземних водах, найпоширенішими є кисень (О2), вуглекислий газ (СО2), сірководень (Н2S), метан (СН4), азот (N2). Гази у воді перебувають у розчиненому стані. Під час зменшення тиску вони переходять у вільний стан і виділяються з води.
Кисень переважно атмосферного походження, тому міститься, в основному, у водах приповерхневої частини земної кори (зони аерації, ґрунтових і неглибоко залягаючих міжпластових водоносних горизонтах). Вміст кисню в підземних водах змінюється від 0 до 15 мг/дм3. Кисень є окисником для речовин зі змінною валентністю.
Вуглекислий газ поступає до підземних вод з повітря атмосфери, крім того виникає під час біохімічних і хімічних процесів, які проходять у товщах земної кори, а також при вулканічних і метаморфічних процесах. Вміст СО2 у підземних водах зменшується зверху вниз, але схема його поширення значно нижча, ніж у кисню. Концентрація СО2 у воді коливається від 0 до 25 мг/дм3 , на родовищах мінеральних вод вона інколи сягає 2–3 г/дм3 .
Сірководень накопичується у воді переважно внаслідок відновлення сульфатів під дією сульфат-редукуючих бактерій, або в умовах високого тиску й температури, а також при вулканічних процесах. Кількість Н2S у підземних водах коливається частіше від 0 до 50 мг/дм3 і лише у межах газонафтових родовищ сягає 1000-2000 мг/дм3.
Водень накопичується в підземних водах у процесі дисоціації води, при розкладанні органічних речовин і при вулканічних процесах. Концентрація йонів Н+ у підземних водах змінюється від 10‒4 до 10‒9.
Метан у підземних водах утворюється внаслідок біохімічних процесів при розкладанні органічних речовин у нафтогазових і вугільних районах, у районах боліт і торф’яних озер.
Достарыңызбен бөлісу: |