Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки «Програмна інженерія»


Лабораторна робота №8. Локальна мережа з



Pdf көрінісі
бет25/35
Дата30.11.2022
өлшемі1.16 Mb.
#466144
түріМетодичні вказівки
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   35
lab seti 2014

Лабораторна робота №8. Локальна мережа з
динамічною адресацією 
Мета: вивчити основні методи розподілу IP-адрес, опанувати ділення 
блоків адрес на номер мережі та номер вузла з використанням класів та масок. 
Теоретичні відомості 
Кількість робочих станцій локальної мережі іноді сягає декількох тисяч, 
список користувачів постійно змінюється, з'являються нові користувачі з 
ноутбуками та мобільними пристроями. Присвоєння кожному пристрою
IP-адреси власноруч є складною проблемою, тому доцільно це зробити 
автоматично. Для цього використовується протокол під назвою DHCP. 
Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP) – протокол, який 
передбачає механізм автоматичного присвоєння інформації про IP-адресу, 
маску, шлюз та перелік адрес DNS-серверів.
Це найбільш бажаний спосіб привласнення IP-адрес вузлам у великій 
мережі, оскільки він полегшує роботу фахівців служби підтримки і практично 
усуває можливість помилки. Крім того, адреси присвоюються вузлам 
тимчасово і якщо вузол вимикається або йде з мережі, його адреса повертається 
в пул для повторного використання. 
При першому налаштуванні як клієнта DHCP у вузла немає IP-адреси
маски підмережі та стандартного шлюзу. Він отримує ці дані за наступною 
схемою (рис 8.1): 

клієнт, якому потрібна IP-адреса, посилає повідомлення про пошук 
DHCP у вигляді широкомовної розсилки з IP-адресою одержувача 
255.255.255.255 (32 одиниці) та MAC-адресою одержувача FF-FF-FF-FF-FF-FF 
(48 одиниць); 

кадр DHCP отримають всі вузли в мережі, але відповідає тільки сервер 
DHCP який відправляє клієнту запропоновану IP-адресу; 

кліент у відповідь посилає на вказаний сервер запит DHCP з 
підтвердженням використання IP-адреси;

сервер надсилає підтвердження. 
DНСР-сервер може знаходитися в іншій мережі, якщо проміжні 
маршрутизатори сконфігуровані на пересилку DНСР-запитів. 


40 
Рисунок 8.1 – DHCP повідомлення для отримання мережевих параметрів 
Завдання
1. Створити топологію локальної мережі, зображеної на рис. 8.2. 
2. Для приватної (зліва від маршрутизатора) та публічної (справа від 
маршрутизатора) підмереж визначити номер мережі згідно з вимогами варіанта. 
3. Налаштувати DHCP-сервер вказавши пул від номера вузла, вказаного у 
варіанті, до максимально можливої адреси мережі, шлюз та адресу сервера DNS 
(адреса DNS-server з публічної мережі).
4. Присвоїти невикористані у пулі DHCP адреси серверам та інтерфейсам 
маршрутизатора власноруч. 
5. Налаштувати робочі станції мережі для автоматичного отримання IP-
адреси. 
6. Протестувати взаємний зв’язок між хостами приватної та публічної 
підмереж. 
7. Заповнити таблицю 8.1.
8. Проаналізувати та зафіксувати у звіті PDU різних рівнів моделі OSI при 
автоматичному отриманні IP-адреси. 
9. За результатами виконання роботи скласти звіт. 
Таблиця 8.1 – Адресація пристроїв локальної мережі 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   35




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет