Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки «Програмна інженерія»



Pdf көрінісі
бет26/35
Дата30.11.2022
өлшемі1.16 Mb.
#466144
түріМетодичні вказівки
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   35
lab seti 2014

Пристрій 
Інтерфейс 
IP-адреса 
Маска 
Шлюз 


41 
Рисунок 8.2 – Топологія мережі 
Варіанти 
 
 
На базі номера мережі для приватної та публічної мереж (табл 8.2) 
визначити адресні блоки для адресацій заданої кількості вузлів, розділивши її 
на необхідну кількість підмереж. Серед отриманих блоків вибрати адресні 
блоки з визначеними номерами підмереж. 
Таблиця 8.2 – Варіанти завдань 
№ 
Приватна 
Публічна 
Номер мережі 
Кількість 
вузлів 
Номер 
підмережі 
Номер мережі 
Кількість 
вузлів 
Номер 
підмережі 
1 10.14.251.0/25 
25 

150.125.231.0/25 
58 

2 172.240.251.0/24 
58 

180.240.251.0/24 
28 

3 192.168.247/26 
28 

153.168.247/26 
25 

4 10.14.251.0/25 
25 

135.14.251.0/25 
58 

5 172.240.251.0/24 
58 

37.240.251.0/24 
58 

6 192.168.247/26 
28 

95.168.247/26 
28 

7 10.14.251.0/25 
25 

58.14.251.0/25 
25 

8 172.240.251.0/24 
58 

39.240.251.0/24 
58 

9 192.168.247/26 
28 

113.168.247/26 
28 

10 172.240.251.0/24 
58 

140.240.251.0/24 
58 

 


42 
 
Контрольні питання 
 
 
1. Для чого призначений протокол DHCP? 
2. Які порти використовує протокол DHCP за замовчуванням? 
3. Чи можливе звернення до DHCP – сервера який знаходиться у іншій 
підмережі? 
4. У яких випадках ручне налаштування є обов’язковим, а у яких 
майже неможливе? 
5. Що таке пул адрес? 


43 
Лабораторна робота №9. Налагодження бездротового
маршрутизатора. 
Мета: ознайомитися з основними стандартами бездротових мереж
методами аутентифікації та шифрування, опанувати основні параметри 
налаштування бездротових маршрутизаторів. 
Теоретичні відомості 
Поширеним способом організації комп’ютерних мереж є бездротові 
технології. Основними перевагами їх використання є: 

мобільність; 

масштабованість;

гнучкість;

зменшення фінансових витрат;

швидкість розгортання; 

надійність. 
У бездротових технологіях для обміну інформацією між пристроями
використовуються електромагнітні хвилі, які переносять радіосигнали через 
ефір. 
До спектра електромагнітних хвиль входять смуги радіо частот, 
інфрачервоне та видиме світло, рентгенівське випромінювання й гамма-
випромінювання. Кожній з цих смуг відповідає конкретний діапазон довжин 
хвиль і потужностей. Деякі області спектра виділені для мереж загального 
користування та можуть використовуватися без обмежень і без необхідності 
отримання спеціальних дозволів. Для бездротових мереж загального 
користування зазвичай використовується інфрачервоний спектр і частина 
радіочастотного діапазону. 
Робота бездротових мережевих пристроїв базується на використанні 
випромінювання радіочастот у діапазонах 900 МГц, 2,4 ГГц і 5 ГГц.
Bluetooth – технологія, що використовує певну смугу в діапазоні частот
2,4 ГГц. Швидкість передачі даних і радіус дії цієї технології обмежений, але її 
перевага полягає в тому, що вона дозволяє обмінюватися даними між 
декількома пристроями одночасно.
Смуги частот близько 2,4 ГГц та 5 ГГц також використовують більш 
потужні, відносно Bluetooth, сучасні технології бездротових мереж, що 
відповідають вимогам ряду стандартів IEEE 802.11. 
Бездротові мережі діляться на три основні категорії:

бездротові персональні мережі (Wireless Personal Area network, WPAN); 

бездротові локальні мережі (Wireless Local Area network, WLAN); 


44 

бездротові глобальні мережі (Wireless Wide Area network, WWAN). 
Основні характеристики цих мереж наведено у таблиці 9.1 
Таблиця 9.1 Характеристики бездротових мереж 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   35




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет