Супровідні матеріали: топографічні карти масштабів 1:100 000, 1:200 000, топонімічні словники, навчальний посібник із топонімії Дніпропетровської області

Супровідні матеріали: топографічні карти масштабів 1:100 000, 1:200 000, топонімічні словники, навчальний посібник із топонімії Дніпропетровської області.

Цікавим і досить практичним напрямком наукових географічних досліджень, в т.ч. і регіонального масштабу, є вивчення географічних назв – топонімів. Вивченням походження, розвитку, сучасного стану, смислового значення топонімів, дослідженням їх системності, моделей, структури, ареалів поширення та умов (природних і соціальних) виникнення займається наскрізна географічна наука топоніміка. Її слід відрізняти від поняття топонімія, під яким розуміють сукупність географічних назв – топонімів певної території.

Кожному окремому топоніму притаманні стійкість форми і змісту та вмотивованість: для називання того чи іншого об’єкта обов’язково існує реальна підстава. На територіях з давньою історією, тривалими процесами формування антропосфери (якою є і територія Дніпропетровської області) багато топонімів з часом можуть трансформуватися у категорію палеотонімів – таких, смислове значення яких або не розкривається через мову існуючих на даній території етносів, або втрачене з плином часу внаслідок процесів розвитку мовлення, заміни первинного значення більш простим і зрозумілим, але часто діаметрально протилежним, більш цікавим, легендарно-вірогідним тощо. Так, топоніми здатні переходити з категорії прозорих (із зрозумілим для звичайного мешканця значенням і вмотивованістю) до непрозорих (які сьогодні втратили його зрозуміле значення).

Як будь-які інші географічні об’єкти та явища, топоніми та утворювані ними територіальні системи можуть бути класифіковані. Відповідно до географічного принципу топоніми класифікують за територіальною ознакою, за категоріями називаних (номінованих) об’єктів (рис. 1), за семантичним (смисловим) принципом номінації.

Рис.1. Схема класифікації топонімів за категоріями об’єктів номінації (називання)

Оскільки топоніми набули просторово-територіального поширення, здатності утворювати територіальні топонімічні комплекси і системи, то можуть бути викладені та досліджені через графічну мову у вигляді карти. Під топонімічною картою розуміємо тематичний картографічний витвір, що відбиває територіальні топонімічні системи, які об’єктивно склалися на тій чи іншій території внаслідок історичного процесу розвитку суспільства і його взаємодії з навколишнім геопростором, містить різнобічну характеристику топонімів, особливостей їх утворення, поширення топонімічних структур регіону в тісному зв’язку з географічним середовищем та етно-господарським складом населення. Для складення таких карт необхідна наявність сукупності топонімів, оброблених та систематизованих за певними ознаками і принципами. Найчастіше це здійснюється за допомогою топонімічних баз даних. Для їх укладання необхідно визначитися з переліком категорій топонімів, що підлягають вивченню, масштабом територіальної топонімічної системи, системи просторово-територіальної прив’язки топонімів, з’ясувати походження та семантику топонімів тощо. Комплексні топонімічні карти здатні містити різнобічну інформацію як про окремі топоніми (їх семантику, мовну належність, номінаційну категорію, стратиграфію тощо), так і певні морфометричні показники, що характеризують сукупність топонімів певного територіального виділу. Прикладом останніх можуть бути показники щільності топонімів – ступінь насиченості даної території топонімами; виражається відношенням загальної кількості топонімів або до займаної ними площі за формулою (2), або до кількості населення за формулою (3):

, (2)

де Р_Т – щільність топонімів за площею території, од./км²; Т – кількість топонімів на цій території, од.; S – площа території, зайнятої топонімами, км²;

де P_N – щільність топонімів за кількістю населення території, од./тис.осіб; N – кількість населення, тис.осіб.

1. 
   За топографічною картою Дніпропетровської області масштабу 1:100 000 або 1:200 000 для адміністративного району (згідно із власним варіантом) скласти алфавітний перелік топонімів, що розташовані на території району.
   
2. 
   Розробити топонімічну базу даних для свого району, до якої занести таку інформацію: порядковий номер топоніма, географічну назву – топонім, категорію об’єкта номінації, синонімічні та колишні назви номінованого об’єкта, географічне розташування об’єкта номінації, походження назви, категорія за семантичною класифікацією, мовна належність топоніма тощо.
   
3. 
   Розробити семантичну класифікацію топонімів території району.
   
4. 
   Розрахувати показники щільності топонімів району за площею та стосовно загальної чисельності населення за окремими категоріями номінації та семантичними групами. Завдання виконати за формою табл. 5.
   

Відомість розрахунку щільності топонімів району

5. 
   Скласти комплексну топонімічну карту території району, на якій в умовних знаках відбити усю інформацію, уміщену до розробленої топонімічної бази даних.
   
6. 
   Дати комплексну характеристику топонімії адміністративного району у супроводі діаграм кількісного розподілу топонімів за категоріями об’єктів номінації та за семантичними групами.