Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру
жүктеу/скачать 400.5 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Belleville-sous-Me tz – Бельвіль-су-Ме с (при традиційному Мец)
- Французьке написання
|
2.4.1. Німе або випадне е (е muet, caduc) пропускається: а) у кінці слів: Mane – Ман Sèvre – Севр б) у складних назвах у кінці першого слова, якщо при цьому не утворюється збіг трьох приголосних /див. п.2.4.1.2/: Bonneville – Бонвіль Caudebec – Кодбек Hautefort – Отфор Annemasse – Анмас Примітка. Французька літера n (показник носової вимови попередньої голосної) як приголосна не враховується: Longueville – Лонґвіль Franceville – Франсвіль Montereau – Монтро в) у словах petit та chemin, якщо при цьому в складній назві не утворюється збіг трьох приголосних: Petit Saint Bernard – Пті-Сен-Бернар Le Petit Quevilly – Ле-Пті-Кевійї Le Chemin – Ле-Шмен Quatre Chemins – Катр-Шемен Signy le Petit – Сіньї-ле-Пті Gaillac Petit – Ґайак Петі 2.4.2. Випадне е / e muet, caduc / передається: а) у тих випадках, коли без випадної е утворюється збіг трьох або більше приголосних /навіть і на стику складних слів/: Courdemange – Курдеманж Charleville – Шарлевіль Marcheprime – Маршепрім б) коли після німої е стоїть приголосна з наступною напівголосною, зокрема, плавна приголосна r або l з наступними ieu або ier: Richelieu – Рішельє Glovelier – Ґловельє Fontenoy – Фонтенуа Châtenois – Шатенуа 2.4.3. Французьке графічне сполучення ill (ille), а також il у кінці слів після голосної, яка звучить, передається через й: Auteuil – Отей Neuilly – Нейї Aureille – Орей Те ж сполучення ill /”німе л”/ після приголосної передається через ій: Chantilly – Шантійї Guillestre – Ґійєстр Aurillac – Орійяк У словах, які зберігають у сучасній вимові звук л, наприклад, mille та ville, сполучення ill передається в кінці слів через іль, перед голосними через ілл /згідно з загальним правилом/: Belleville – Бельвіль Aubervilliers – Обервільє Villers – Віллер Guebviller – Ґебвіллер Таким самим способом передається це сполучення і в словах: Ille – Іль Lillers – Ліллер Saint-Gilles – Сен-Жіль, а також у традиційних назвах: Roussillon – Руссільон. Провансальське lh, що вимовляється на півдні Франції як “німе л”, передається через й, коли стоїть після і, та через л – після голосної заднього ряду -а, оu, о /аu/ та ін., бо у цьому випадку lh у паризькій вимові не звучить як “німе л”: Milhaud – Мійо Paulhaguet – Полаґе Graulhet – Ґроле 2.5. Передача напівголосних 2.5.1. Напівголосна і передається так: а) у сполученнях іа, іе, іеu, io ( iau, ieau), iou, а також у сполученнях і з носовими голосними відповідно через ья (’я), ьє (’є), ьо, ью, ьян (’ян), ьон, ьєн (’єн), при цьому апостроф, як правило, ставиться після б, п, в, м, ф, ґ, к, ж, ш, р: Liart – Льяр Bievre – Б’євр Poitiers – Пуатьє Piana – П’яна Dieuse – Дьєз Riviere – Рів’єр Oriol – Орьоль Pommiers – Пом’є Thiaucourt – Тьокур Fiennes – Ф’єн Gentioux – Жансью Guiers – Ґ’єр Liancourt – Льянкур Quievy – К’єві Thionville – Тьонвіль Gien – Ж’єн Derrien – Дер’єн Chiers – Ш’єр б) перед голосним е на початку слова через й: Hiersac – Йєрсак
Briare – Бріар Ambrieres – Амбрієр Condrieu – Кондріє Dontrien – Донтрієн Briоude – Бріуд 2.5.2. Напівголосна у перед голосними передається через йо, є, ю, я; вимова встановлюється згідно з джерелами:
Fayel – Фаєль Youx – Ю Soyons – Суайон Yaguen – Яґен 2.5.3. Напівголосна u передається через ю: Puy – Пюі
2.6.1. Правила, що регламентують, які приголосні і коли вимовляються в кінці слів, дуже різноманітні і мають численні винятки. Таким чином, у ряді випадків, установити вимову можливо тільки за допомогою лінгвістичних джерел. Нижче приведені деякі положення та винятки з них. 2.6.2. Як загальне правило, у кінці слів вимовляються такі приголосні: с (cq), f, l, m, r. Винятки із загального правила такі: а) кінцева с не передається тільки як виняток у назві St. Brieuc – Сен-Брійо та в деяких словах, наприклад, сlerc – клер і franc – фран; б) l не вимовляється разом з кінцевими d i t у закінченнях -auld, -ault, -ould: Bourbon l’Archambault – Бурбон-л’Аршамбо Sainte-Menehould – Сент-Мену в) кінцева r не передається у словах, що закінчуються на -cher, -ger, -ier, крім односкладових: Anger – Анже Rive de Cier – Рів-де-Ж’є (місто) але: річка Gier – Ж’єр 2.6.3. Приголосні b, d, g, k, p, q, s, t, v, x, z у кінці слова у чисто французьких назвах звичайно не вимовляються, крім таких випадків: а) кінцева р передається в односкладових словах: Cap – Кап Gap – Ґап б) кінцева s звичайно вимовляється у назвах південних місцевостей Франції і не вимовляється у назвах на півночі Франції, але винятки можливі в обох випадках, наприклад: Arras – Аррас (на півночі), де s зберігається, і Carpentras – Карпантра (на півдні), де s не вимовляється; в) кінцева s звичайно вимовляється в закінченні -es, якщо воно дається із діакритичним знаком (акцентом), та -is: Aunis – Оніс Uzes – Ізес Lais – Лаіс але відхилення від правила: Cambresis – Камбрезі Decres – Декре Nangis – Нанжі г) кінцева s завжди звучить у закінченнях -ens, коли вимовляється як [ ε ], а також часто взагалі після носових голосних: Sens – Санс Lens – Ланс Mons – Монс Saint-Gaudens – Сен-Ґоденс Pougens – Пуженс ґ) кінцеве s звучить після приголосних l та р: Deuls – Дульс Aups – Опс д) кінцеве t зберігається, особливо у назвах Бретані та півдня Франції: Moet – Мует Plouaret – Плуарет Alet – Алет (департамент Од) але: Anet – Ане (департамент Ер і Луар)
е) кінцеве st зберігається в Oust – Уст (Піренеї) і Brest – Брест; є) кінцеве pt зберігається в Apt – Апт (департамет Воклюз) і Villerupt – Вільрюпт, Belrupt –Бельрюпт, не зберігається у Rupt – Рю, Manrupt – Манрю та ін; ж) кінцеве х зберігається у таких словах: Aix – Екс Dax – Дакс Gex – Жекс з) кінцеве z на півночі Франції іноді випадає при вимові: Odomez – Одоме, а на півдні частіше звучить як з (іноді с): Luz – Люз Rodez – Родез і) кінцеве tz звичайно зберігається і вимовляється як с: Retz – Рес Metz – р. Мес Belleville-sous-Metz – Бельвіль-су-Мес (при традиційному Мец)Jametz – Жамес Lametz – Ламес але інколи зовсім пропускається: Beaumetz – Боме 2.6.4. Подвоєння приголосних у транскрипції передається у позиції поміж голосними (за винятком випадків, коли після цих приголосних стоїть німе е або напівголосна і ). У кінці слів подвоєні приглосні не передаються: Charroux – Шарру Carcassonne – Каркассон Bonneville – Бонвіль Rouffignac – Руфіньяк Trouville – Трувіль L’Homme-de-Pierre – Л’Ом-де-П’єр Cannes – Кан Roanne – Роан Allier – Альє 2.6.5. Голосове зчеплення слів (“лієзон” – LIAISON ) зберігається там, де воно звучить французькою, наприклад: звук s в артиклі les або des передається у транскрипції, якщо наступне слово починається з голосної або з німої h: Les Ormes – Лез-Орм Saint-Etienne – Сент-Етьєн Grand-Auverné – Ґранд-Оверне Nogent-en-Bassigny – Ножан-ан-Басіньї 2.6.6. Приклади транскрипції, що розглядаються як виняток: Ay – Аі Fay-le-Froid – Фаі-ле-Фруа Lillers – Ліллер Bourg – Бурк Soult – Сульт St-Brieuc – Сен-Бріє У подібних випадках вимова може бути встановлена тільки за допомогою спеціальних довідників. 2.6.7. Наголос у французькій мові постійний, на останньому складі: Авіньóн, Бордó, Клермóн-Феррáн, Нансí, Ормáн.
Як правило, французькі номенклатурні терміни при передачі відкидаються разом з вищезгаданими частками, а перед транскрибованим власним ім’ям ставиться український переклад номенклатурного терміна в повній або скороченій формі: Lac de Grandlieu – оз. Ґранльє Iles des Embiers – о-ви Амб’є Cap de la Chevre – м. Шевр Cap d’Antifer – м. Антіфер Baie de St. Brieuc – бухта Сен-Бріє Col du Lautaret – пер. Лотаре
Anse de Camaret – зат. Анс-де-Камаре Étang de Lacanau – оз. Етан-де-Лакано Зберігаються у транскрипції такі номенклатурні терміни: аnse – анс – маленька затока étang – етан – ставок, озеро, лиман gave – ґав – гірська річка у Піренеях goulet – ґуле – вузький вхід у гавань pertuis – пертюї – вузька протока torrent – торран – потік 3.3. Географічні назви, утворені за допомогою часток давального відмінка au (à) та à la, aux, транскрибуються повністю разом з номенклатурним терміном, який, крім цього, перекладається на українську мову і ставиться перед назвою у повній або скороченій формі: Pointe aux Alouettes – м. Пуент-оз-Алует Île au Bois – о. Іль-о-Буа Rivière à la Chaloupe – Рів’єр-а-ла-Шалуп (річка) 3.4. Складені географічні назви, які складаються з двох або більше слів, при передачі пишуться разом або окремо залежно від написання оригіналу. Назви, які транскрибуються окремо, пишуться з великої букви через дефіси: Noirterre – Нуартер Montpont – Монпон Mont-Notre-Dame – Мон-Нотр-Дам 3.5. Прийменники та сполучники, які входять до складу географічних назв, транскрибуються, а не перекладаються. Транскрибовані прийменники пишуться з малої букви через дефіс: Juvigny-sous-Andaine – Жювіньї-суз-Анден Villeneuve-sur-Lot – Вільнев-сюр-Ло Arc-et-Senans – Арк-е-Сенан 3.6. Частини назв населених пунктів, які пояснюють місцеположення (на… річці, в… місцевості тощо), можуть бути пропущені на дрібномасштабних картах з великим навантаженням при наявності на карті напису об’єкта, для якого подається уточнююча частина назви, наприклад, назва Сен-Сільвестр-сюр-Ло можна подати як Сен-Сільвестр при наявності напису “Ло” для річки, на якій розташований цей населений пункт. Можна подати Бонзе замість Бонзе-ан-Вуавр при наявності напису місцевості “Вуавр”. 3.7. Артиклі пропускаються при передачі назв річок і зберігаються у назвах населених пунктів та інших об’єктів: Le Jarret – Жарре (річка) La Loine – Луан (річка) La Couronne – Ла-Курон (населений пункт) Le Chesne – Ле-Шен (населений пункт) L’Іsle-Adam – Л’Іль-Адам (населений пункт) Savignac-Les-Eglises – Савіньяк-лез-Еґліз (населений пункт) Назви департаментів, утворених від традиційних назв річок (Луара, Рейн, Сена тощо), а також гір (Альпи, Піренеї, Ардени), зберігають традиційну форму. Прикметники, які позначають положення (haut, bas, inférieur тощо), у цьому випадку перекладаються, а сполучення et передається за допомогою українського сполучника і (й): Basses-Alpes – Нижні Альпи Alpes-Maritimes – Приморські Альпи Basses-Pyrénées – Нижні Піренеї Loire-Inférieur – Нижня Луара Seine-et-Oise – Сена й Уаза Saône-et-Loire – Сона і Луара
4.1. Географічні назви, що даються з відхиленням від правил цієї інструкції у традиційній формі:
Додаток 1 до п. 1.4 інструкції СПИСОК основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Франції
Додаток 2 до п.1.4 інструкції СПИСОК основних скорочень, що трапляються на картах Франції
А à. b. àboire вода (питна) Aband. abandonné покинутий, недіючий Abat., Abatt. аbattoir бойня Abb., Abbe abbaye абатство Abr., Аbr abreuvoir водопій Acie aciérie сталеливарний Adm. аdministratif адміністративний Aér., Aérme aérodrome аеродром, летовище Aéron. aéronautique авіаційний Agric., Agleie agricole сільськогосподарський Aig., Aigle aiguille пік, вершина (гори) Alim., Aliment. alimentation постачання, подача Alnes aliénés психіатрична лікарня Anc., Ancn ancien колишній, давній Ant., Ante antenne антена Appt. аpportement пристань, приплав Aquc., Aquc aqueduc акведук, водопровід Ar acier сталь Ar arête гребінь, гірський хребет Arb arbre дерево Ardois., Ardre, Ardre ardoisière сланцевий кар’єр Arrond. аrrondissement округ Ars., Arsl arsenal арсенал Artill., Artilrie artillerie артилерія, артилерійський Artn artésien артезіанський (колодязь) Ase asile притулок, сховище Asséch. аsséchement осушення At arrêt платформа, зупинка Atel., Ar atelier ательє, майстерня Aubge auberge готель Aux. аuxilliare допоміжний, другорядний Av., Avue avenue проспект, авеню Avic. avicole; aviculture птахоферма Avon aviation авіація Avt avant передній В B. bac пором B. baie затока, бухта B. bois ліс, гай Baign. baignade купальня Bal., Bse balise бакен Ballast. ballastière кар’єр для добування каменю (баласту) Baraq., Bаraqt baraquement бараки, барачний табір Basil. basilique базиліка, церква Bass., Bin bassin водойма, басейн Bast., Bide bastide сільський будинок Bat. bateau човен, судно Bât., Bment bâtiment будинок, споруда Batt., Batie batterie батарея Bau, Beau bureau контора Baus, Blockh., Bl. blockhaus блокгауз, склад
Bche., Bche bouche гирло, вузька протока Bde, Brde borde хутір Belv., Belre belvédère вишка, павільйон, бельведер Berg., Bie bergerie обора для худоби B. F. borne frontière прикордонний стовп (знак) Bg., Bg bourg селище, містечко Bge., Bge barrage гребля B.K. borne kilomètrique кілометровий знак Bment bâtiment будинок, споруда Bne., Bne borne стовп (межовий); геодезичний знак Bon., Bron buron хатина пастуха Bosq. bosquet гай Bque baraque барак Br., Brousles broussailles густий чагарник Brass., Brasie brasseriе пивоварний завод, броварня Bre, Barre barrière шлагбаум, застава, перешкода Briq., Briqie briqueterie цегельний завод, цегельня Bris brisants підводна скеля, підводний камінь, бурун Brit. britannique англійський Bs (e) bas, -s, (e) нижній, -я; низький, -а; низовинний, -а Bson buisson чагарник, кущ B.T. bac-à traille канатний пором B.Tr. bac-à transborder залізничний пором B.V. bac-à vapeur самохідний пором С C. cap мис C. cirque цирки (географічні) C. col перевал Cab., Cne cabane хатина Cabet cabaret корчма C.A.F Club alpin francais французький клуб альпіністів Calre calcaire вапняк Calv., Calvere, Cre calvaire хрест на постаменті Camp. camping кемпінг Campt. campement військовий табір Can., Cal, Canl. canal канал Cant., Cton, C.T. canton кантон (адм. -терит. одиниця Франції) Cantal(e), Canal cantonal (е) окружний, -а; кантональний, -а Cantler (е) cantonnier (е) залізнична будка, -и Caple capitale cтолиця Carr., Carre carrière кар’єр, каменоломня Carref., Carrefr cаrrefour перехрестя Cas., Casne caserne казарма Casc., Cade cascade водоспад Cath., Cathle cathedrale собор Cbe combe невелике міжгір’я, ущелина, розпадина, видолинок C.E.G. collège d’éducation загальноосвітній колеж generale C.Électr., Cle Elect., Cal él central (e) électrique електростанція, -ї Chal., Chet chalet швейцарська хатина Champign. champignonnlere місце для розведення печериць Chap., Chlle chapelle каплиця Charr. charrière ґрунтова дорога Chât., Chau château замок; садиба Chât, de Eau château d’eau водонапірна башта, водокачка Chbre chambre камера, приміщення; виїмка (гірські розробки) Chée chaussée шосе
Chem., Chnée cheminée димар (заводський) Chem., Chin chemin дорога Chim. chimique хімічний Chitre chapitre капітул Chne châine гірський ланцюг, хребет Chocie chocolaterie шоколадна фабрика Chp champ поле Ch.Subm. chaussée submersible затоплювана ділянка шосе Cim., Cimre cimetière кладовище, цвинтар Cimie cimenterie цементний завод Citad., Citlle citadelle цитадель, фортеця Cit., Cite citerne цистерна; водоймище Clair. clairière поляна, прогалина Cler., Cler clocher дзвіниця Clin. clinique клініка, лікарня Clon., Clton clocheton дзвіничка C.N.E.T. Centre national національний центр технічного d’enseignement навчання technique Coll., Colge collège колеж (навчальний заклад) Col., Colne colline пагорб Colomb., Coler, Colombr colombier голубник Colon., Cnie colonie колонія, табір, поселення Colon.de Vac. colonie de vacances літні табори (для дітей) Comm., Comne commune комуна (адм. -терит. одиниця Франції) Comon communication комунікація, зв’язок Con coron робітниче селище (гірничного промислу) Cond., Conde conduite трубопровід, труба; протока Confèdon confédération союз, федерація Conserv., Consie conserverie консервний завод Constr. construction будівля, споруда Cont. contour контур, межа Conval. convalescents пансіонат для одужуючих Coop. coopérative кооператив Corron correction виправлення Cot. coteau пагорб Coup. coupure виїмка, рів, відвідна канава Couv., Couvt couvent монастир Cress. cressonnière крес-салат (городня культура) Crx.,Crx croix хрест C.R.S. compagnie regimen- полкова рота обслуговування taire des services Cse, Cse cense хутір Cse case хатина Ct courant потік, течія Ctal cortal ферма C.Téléph. central téléphonique центральна телефонна станція D D., Dépt., Dépt, Départ. departement департамент Débarc., Débre débarcadère пристань, дебаркадер Décant. décantation відстійник Déf., Déf е́ défilé ущелина; міжгір’я, дефіле Dép. dépot склад, депо Dépr dépotoir звалище Déptal., Dépl (e) départamental (e) департаментський, -а Détent., Déton détention володіння чим-небудь Détt détroit ущелина; протока Détt détruit зруйнований Dév. dévaler спуск, схил, спад, узвіз Dévoir déversoir водозлив, водозливна гребля
Devt. devant передній Dig. digue гребля, загата; мол Disp. disparu зруйнований, щезлий Disp., Dispre dispensaire диспансер Dist., Distie distillerie винокурний завод, ґуральня Diston distribution розподільник, розподільний пристрій Dne douane митниця Dolm, Doln dolmen дольмен (стародавня поховальна споруда із каменю) Dom., Dom al (e) domanial (e) панський, -а Dom., Dome domaine садиба, маєток Donj. donjon башта, вежа D.P. départemetal prioritaire головна департаментська дорога Dt, Dts dent (ts) пік, -и; вершина, -и E E. eau вода é. éclat уламок, відламок Eau Min. eau minérale мінеральна вода Éc., Éle école школа Écl., Écse écluse шлюз Éclte éclusette малий шлюз Ecur.,Ecie écurie стайня, конюшня E.D.F. électricité de France об’єднання електроенергетичної промисловості Франції Egl., Ég se église церква Electr., Élect. électrique електричний Elev. élevage тваринницька ферма Elev. avic. évage avicole птахоферма Embarc., Embre embarcadere пристань, приплав Embouch., Embre embouchure гирло річки Embr. embranchement залізнична вітка Ent., Entr entonnoir вирва, воронка; провалля Entrep. entrepôt склад, пакгауз Eol., Eole , Eolne éolienne вітряний двигун Epur. épuration очисна споруда Equarr. équarrissoir бойня Ermge. érmitage скит; одинока сільська хатина err. érratique ератичний (той, що відноситься до льодовикового періоду) Esp., espagnol espagnol іспанський Espl. еsplanade площа, плац, майдан Estac., Estde estacade естакада Et est схід Etabl., Etab nt établissement підприємство; селище; колонія Etg., Etg étang став, озеро, лиман Étle étoile перехрестя, розвилка доріг Etr., Ett (e) étroit (e) вузький, -а év. évacuant очисний Eve evêché єпископат, єпархія Exploit. еxploitation розробка, експлуатація жүктеу/скачать 400.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|