Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
жүктеу/скачать 2.83 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 4.7. Ароматерапія
- 4.8. Апітерапія
- Лікування медом
- Лікування прополісом
- Маточне молочко.
- Лікування маточним молочком
- Лікування бджолиним квітковим пилком
4.6. Лікування оліями З усіх рослинних карських олій найбільш поширено застосування обліпихової та піхтової олії, менш застосовуються інші олії. Наприклад, олія з багном звичайним, олія з календули, олія з ментолом, олія з часником, льняна олія, кукурудзяна олія, пальмова олія, помаранчева олія, олія какао, чаульмугрова олія, рицинова олія та група ефірних олій. З усіх тваринних жирів найбільш використовується рибний жир, ланолін, смалець. До лікування, профілактики оліями та жирами використовують дуже великий перелік показань. Деякі жири виконують харчову, лікувальну та профілактичну функції, наприклад, сало де містяться арахідонові кислоти, за рахунок котрих виявляється виражена радіопротекторна дія. Способи застосування олії та жирів. Найчастіше використовують зовнішній спосіб у вигляді: змащування, аплікації, втирання за допомогою масажів, компресів, пов’язок, тампонів, закапування крапель в очі, ніс, вухо, олійних інгаляцій. Внутрішній спосіб застосування олії та жирів проводиться ентерально, тобто через рот або пряму кишку у вигляді олійних мікроклізм,також парантерально у вигляді олійних підшкірних або внутрішньо м’язових ін’єкцій. Особливе значення з усіх олій мають ефірні олії, котрі застосовуються для ароматерапії.
В основі ароматерапії лежить принцип впливу на організм людини натуральних ефірних олій, які використовувались для лікування та профілактики захворювань з давніх давен. Багато віків йшло безперервне вивчення пахучих речовин їх лікувальних, фізіологічних та естетичних дій на людину. Метод ароматерапії стародавній як уся фітотерапія. Для проведення ароматерапії, спочатку використовувалось обпалювання з ароматичним димом., потім вдихання ароматичних речовин та розтирання з ароматичними рослинами, ароматичними ваннами переважно з рослинами. Сумісно зі стародавніми методами у сучасній ароматерапії застосовуються інгаляції із ароматичними речовинами. За основу в механізмі ароматерапії загально прийнято рахувати нервово – рефлекторну дію, окрім того, усі ефірні олії виявляють бактеріостатичну, антисептичну, дезінфікуючу та фунгістатичну дії. Окремі ефірні олії, які містять терпеноїди зі здатністю окислюватися киснем повітря та утворенням озону. Цікава особливість ефірних олії - різноманітність можливостей їx застосування в медицині, психології, косметології, парфумерії, побуті Запах грає важливу роль не тільки у житті тварин, a i людини. Організм людини миттєво реагуе на запах. Запахи здатні викликати в нас приємні або неприємні спогади, відчуття постаті Аромат квітів шипшини нагадує про літо, аромат вишуканих парфумів раптом наповнює душу мріями, а аромат яблучного пирога окутує спогадами про дитинство. Значения, які надавали використанню ароматичних засобів змінювалось з віками. Ароматерапія розпочиналась зі спалювання ароматичних трав i рослин. Поступово були вироблеш i інші форми, які дозволяли „утримувати" аромати i користуватися ними по мipi необхідності. Існують запахи, які відповідають тільки вашому темпераменту та енергетиці. Якщо знайти свій запах, то можна протистояти труднощам i людській недоброзичливості, стати більш пристрасним i комунікабельним, мати великий ycnix. Аромати рослин нормалізують настрій, знімають втому, покращують пам'ять, укріпляють сон, вони здатні відрегулювати багато процесів в організмі та відновити його роботу. Ароматерапія приємна i легка у використанні, дає постійний позитивний результат. Вдихаючи ароматизоване ефірними оліями повітря людина отримує цінні біологічно- активні регулятори. Сучасна ароматерапія - це профілактичний, оздоровчий, натуральний cnoci6 отримання гарної психоемоційної та фізичної форми, терапїя, яка дозволяє зняти та вирішити щоденні стреси, не допускати розвитку хвороби та надавати повсякденному життю красу ароматів. Ароматерапія - це не альтернативна медицина. Ароматерапія єяк допоміжна, так i самостійна медична дисципліна. Ефірні олії наносять мінімальну загрозу здоров'ю. Kpiм того, будучи висококонцентрованим фітопрепаратом, витрата ефірної олії порівняно з рослинною сировиною в 4-5 раз нижче, а курс лікування в 5 - 6 раз менше ніж у фітотерапії. Дослідження також підтвердили, що аромоолії мають досить високу протимікробну та протизапальну дію, зміцнюють імунітет, нейтралізують дію токсичних речовин і сприяють їх виведенню з організму. Окрім того, вони впливають на людську енергетику - посилають ауру, позитивно діють на емоції, гармонізують стосунки з оточуючими і навіть зближують людей. Ефірні олії та методи їх отримання.Запах рослин зумовлений легкими ароматичними речовинами - ефірними оліями, що являють собою складні багатокомпонентні суміші. Наприклад, до складу м'ятної олії входять понад 100 органічних речовин, лавандової - близько160, а трояндової - більше 300. склад ефірних олій в рослин деяких видів коливається в процесі розвитку і залежить від умов вирощування, ґрунту, клімату, кількості сонячних днів у році, кількості сонячних днів у році, кількості опадів. Вважається, що кращу лавандову олію поставляють з гірських районів Франції, а найкоштовніші сорти лимонної та апельсинової олій виробляють на Сицилії. Ефірні олії можуть накопичуватися в різних органах і тканинах рослин, наприклад, у м'яти й евкаліпта - в листі; у кмину, коріандру, фенхелю - в насінні; у цитрусових - у шкірці; у кориці - в корі; у кедра, сандалу, рожевого дерева - в деревині; у троянди, жасмину - у квітках; в імбиру - в коренях. Показовим є приклад гіркого апельсина: цедра містить олію гіркого апельсина (ефірна олія „кюрасао"), листя і дрібні плоди - помаранчеву ефірну олію, а квітки - ефірну олію неролі. Більшість ефірних олій має пекучий смак; вони добре розчиняються в органічних середовищах (ефір, спирт,) і натуральних продуктах (мед, молоко, вершки). Вони легші за воду, погано в ній розчиняються та утворюють на її поверхні тонку плівку при спробі розчинення. Вартість ефірних олій визначається, з одного боку, їхньою якістю і наявністю розчинника, з другого - цінністю і рідкістю ефіроолійних рослин, а також процентним вмістом ефірної олії в рослині. Так, зі 100 кг. евкаліптового листя одержують до 30 кг. евкаліптової олії, а з 100 кг. квіток гіркого апельсина -лише 50 г. ефірної олії.Одержання ефірних олій - дуже тонка процедура. Відомо кілька методів отримання дорогоцінної олії з рослинної сировини. Гідродистиляція - це найдревніший метод, заснований на здатності водяної пари витягати з рослинної сировини найменші летючі крапельки ефірної олії. Для більшості ефірних олій цей метод кращий і сьогодні і вимагає вмілого підбору самого процесу (температури, тиску, тривалості) для кожної конкретної рослини. Саме так одержують трояндову олію. Для цитрусових кращим є метод холодного пресування. А для рослин деяких видів з низьким вмістом ефірних олій для екстракції останніх використовують метод анфлеражу (екстракції жирами): сировину пресують через свинячий жир, вміщений між скляними пластинами. Причому в той самий об'єм жиру додають усе нові й нові порції сировини для максимального насичення жиру ефірною олією. Таким способом одержують ефірну олію з жасмину. Порівняно новий метод - екстрагування ефірних олій органічними розчинниками. Застосування олій, отриманих таким способом, може давати алергічні реакції, тому що розчинники високотоксичні, а цілком відокремити їх від олій дуже складно. Протягом останніх років широко використовується метод із застосуванням скрапленого вуглекислого газу, так званий кріогенний метод. Усі без винятку ефірні олії багатофункціональні, оскільки вони багатокомпонентні, але у їх дії є ряд загальних тенденцій: ефірні олії мають бактерицидні, антисептичні і протизапальні властивості; вони позитивно впливають на нервову систему, ділячись на стимулятори, адаптогени, седативні олії;благотворно впливають на емоції та психічне здоров'я людини;мають біоенергетичну цінність;мають виражені косметичні і дерматологічні властивості, активно відновлюючи і зберігаючи здоров'я та красу шкіри і волосся. Ефіроолійні рослини. Вербена - чагарник висотою до 2 м. Листя вербени списоподібне, а невеликі за розміром квіти групуються в пірамідальні суцвіття з липня по серпень. Ефірну олію вербени одержують з підсушеного листя методом парової перегонки. Олія має лимонний запах і жовто - зелений колір, омолоджує і розгладжує шкіру, усуває пітливість, має антисептичні властивості. Жасмин - це кущ з ароматними білими квітами. Ефірну олію одержують з квітів методом анфлеражу. Вона є ідеальним засобом при сухій шкірі обличчя, яка під дією олії стає світлою, пружною, еластичною - омолоджується. Крім того, жасминова олія діє заспокійливо при депресивних станах, тривозі та дещо знижує артеріальний тиск. Жожоба - дерево видний чагарник висотою 1 - 2 м. З бляклим сіро-зеленим продовгуватим потовщеним листям, з темно - коричневими стрічкоподібними плодами. Цей вічнозелений чагарник росте у посушливих зонах північної Мексики, в деяких регіонах Латинської Америки, Австралії. За останні роки там вирощують понад 50 млн. кущів цієї рослини. За рік одержують до 15 тис. т. олії, точніше рослинного воску. Рослинний віск входить до складу насіння цієї рослини і становить майже 50% за масою. Олія світло-жовтого кольору, без запаху, сприяє рівномірній засмазі і захищає від появи еритем. У складі косметичних засобів цей продукт проявляє високу спорідненість зі шкірою та сприяє вираженому зволоженню і пом'якшенню шкіри, що особливо важливо при догляді за шкірою дитини. Кипарис - дерево, що досягає 20 м. у висоту, належить до вічнозелених, кора червоно - сірого кольору, листя дрібне і схоже на трикутні лусочки. Безбарвну чи зеленувату ефірну олію одержують з листя і шишок методом дистиляції. Використовують як антисептик для догляду за тонкою чутливою шкірою, схильною до подразнення і почервоніння. Лаванда - античні греки і римляни використовували як гігієнічний засіб, що було пов'язано як із її запахом, так і з яскраво вираженими антисептичними властивостями. Підходить для догляду за шкірою будь - якого типу, усуває почервоніння, лущення. Лимонне дерево - належить до рідкісного різновиду вічнозелених дерев, що практично постійно має листя і плоди. Для цього потрібно, щоб воно росло в теплому кліматі Середземномор'я. Лимонне дерево може досягати 5 м. у висоту. Його листя досить велике, ясно - зеленого кольору, квіти мають дуже приємний запах і з'являються в будь - яку пору року, ефірну олію добувають із цедри плодів методом дистиляції після пресування. Олія має ясно - жовтий чи зеленуватий колір і дуже приємний запах. Відбілює, розгладжує шкіру, усуває ламкість нігтів, чудовий антисептик. Цитрусові - це лимон, апельсин, мандарин та інші рослини тропічних країн. Ефірні олії одержують із листя, квітів і шкірки плодів. Ефірні олії із шкірки плодів одержують методом холодного пресування. Ці олії окислюються, проте їх можна зберігати від одного до двох років. Апельсинова олія стимулює серцеву діяльність, активізує життєві сили. Грейпфрутові олія стимулює обмінні процеси та утворення в організмі „гормонів щастя". Мандаринова олія діє як заспокійливий засіб. Описані цитрусові олії мають антисептичну та шлаковивідну дію. М'ята перцева - багаторічна трав'яниста рослина. Стебла чотиригранні, листя продовгуваті, рожеві квіточки зібрані у колосоподібні суцвіття. Листя та стебла м'яти містять ефірну олію, до її складу входять ментол, ментолін, ефіри ментолу, валеріанової кислоти. Ефірна олія безбарвна чи ледь жовтувата, з характерним запахом і пекучим свіжим смаком. Як антисептичний освіжаючий засіб входить до складу зубних паст, полоскань. М'ятна олія має протизапальну і болевгамувальну дію, зумовлює місцеве звуження судин, зменшує свербіж і звужує пори шкіри, усуває явища куперозу. Крім того, м'ятна ефірна олія ідеально тонізує шкіру, робить її пружною, свіжою. Ромашка аптечна - росте повсюдно на пустирях, лугах, полях. Це однолітня трав'яниста рослина висотою 15 - 50 см. У рослини притаманний характерний аромат, який нагадує яблуневий. Висушені суцвіття утримують ефірну олію. До її складу входять біологічно активна речовина хамазулен, терпени та ізовалеріанова кислоти. М'ятна ефірна олія має виражену антисептичну та протизапальну дію. При її застосуванні шкіра світлішає, зморшки розгладжуються, її також застосовують при чутливій шкірі для зняття запалення, лущення та свербежу. Водні настої та відвари м'яти використовують для духмяних ванн, які прекрасно знімають втому, заспокоюють пацієнта, роблять шкіру м'якою, оксамитовою. Троянда дамаська - на думку фахівців, з існуючих понад 400 сортів троянд лише 25 мають неповторний аромат. З давніх часів ця рослина надзвичайно популярна. Пелюстки троянди використовували для приготування вина, желе, трояндового цукру тощо. Красуні Давнього Риму приймали ванни з трояндовою водою, яка надавала тілу особливої ніжності, свіжості і незрівнянного аромату. 1 в наші часи троянда не втратила свого значення. Екстракти з її пелюсток застосовують при виробництві лікерів, кондитерських виробів. Проте найціннішим і найкращим у троянді є її духмяна субстанція - ефірна олія. Це вона надає квітці неповторного аромату. Для одержання 1 л. трояндової олії витрачається 4 т. трояндових пелюсток. Трояндову олію виробляють методом перегону парою та методом анфлеражу. Відходи ефіроолійної переробки також є цінною косметичною сировиною - це трояндова вода і трояндовий віск. Ефірна олія дамаської троянди досить густа, концентрована і в чистому вигляді в косметології та ароматерапії не застосовується, її розводять у пропорції 1:10 насиченими жирними оліями жожоба, паростків пророслої пшениці, виноградних кісточок, іноді ефірною олією герані та синтетичними розчинниками. Трояндова олія є сильним антидепресантом, її аромат створює теплу заспокійливу атмосферу. Вона стимулює кровообіг, урівноважує стан нервової системи, а також є вираженим антисептиком. Трояндова олія регенерує, підвищує пружність та еластичність шкіри, нормалізує процеси обміну в сальних і потових залозах, усуває подразнення, запалення, висипання, лущення шкіри, ознаки куперозу. Це прекрасний засіб для усунення набряків і темних кіл під очима. Трояндова олія ефективна при лікуванні уражень шкіри, у т. ч. Екзематозного та алергічного дерматитів. Чайне дерево - переважно росте на болотистих ґрунтах Нового Південного Уельсу в Австралії. Перші білі колоністи в Австралії застосовували чайне дерево як лікувальний засіб при наривах, нагноєннях і для очищення ран, що, безсумнівно, пояснюється чудовими антисептичними властивостями ефірної олії. Ефірну олію одержують методом дистиляції. Вона має антисептичні властивості, особливо щодо грибків і дріжджів. Дослідженнями встановлено, що олія чайного дерева зміцнює імунну систему, пригнічує збудників інфекційних захворювань. Олію чайного дерева широко застосовують в ароматерапії, наприклад, при лікуванні жирної, ураженої шкіри, для профілактики запалення шкіри після епіляції, її також використовують як засіб проти лупи та свербежу. Особливо корисна олія чайного дерева при догляді за шкірою немовлят – подразнення швидко зникають. Використання ефірних олій. У медичній і косметичній практиці необхідно використовувати олії з позначкою „для професійної ароматерапії": на них повинен бути сертифікат якості країни - виробника і гігієнічний сертифікат з обов'язковим підтвердженням органу сертифікації України. Одним з основних правил підбору ефірних олій є „схвалення" запаху. Якщо аромат ефірної олії не подобається пацієнту, її варто замінити на іншу, подібну за властивостями. Застосування фото сенсибілізуючих олій (усі цитрусові олії, олія бергамоту) потребує особливої обережності. Під впливом ультрафіолетових променів вони спричинюють розвиток на шкірі нерівної пігментації та подразнень. Одне з основних правил ароматерапії - неухильне дотримання рекомендованих доз. У поєднанні з лікарськими засобами дія ефірних олій неоднозначна: вони можуть підсилювати дію антибіотиків і в той же час „зводити нанівець" гомеопатичне лікування. Ефірні олії слід зберігати у щільно закритих флаконах з темного скла у темному прохолодному місці. Приміщення, де проводяться ароматерапевтичні процедури, необхідно регулярно провітрювати. Ефірні олії вогненебезпечні, вони добре розчиняються в алкоголі і жирах тваринного і рослинного походження. У косметології використовуються рослинні олії - мигдальна, персикова, маслинова та ін. (підбираються залежно від типу шкіри). До сумішей додають 1-3 ефірних олій, але не більше 5. використання в суміші більшої кількості ефірних олій може спричинити непередбачений результат, тому потрібно починати з однієї ефірної олії, розчиненої в такому відношенню: однопроцентне (1%) розведення - 5-6 капель на 30 мл. базисної олії; двопроцентне (2%) - 10-12 капель; трипроцентне (3%) -15-16 капель на 30 мл. базисної олії. Двопроцентне розведення є найбезпечнішим й ефективним. В ароматерапії застосовуються різні методи впливу як на емоційний стан, на весь організм, так і на шкіру. Аромалампа - це спеціальний контейнер, у який наливається вода і додається 5-7 крапель ефірної олії. Свічка в нижній частині лампи нагріває воду, й аромат ефірної олії поширюється у приміщенні. Застосування аромалампи в косметичному салоні створює незвичайну атмосферу. Ароматерапевтичні ванни - найдоступніший і найефективніший метод лікування і профілактики багатьох захворювань. Терапевтичний ефект (седативний, судинорозширювальний, тонізуючий, анальгетичний) досягається за рахунок гарячої інгаляції з одночасним впливом через шкіру. Перед процедурою необхідно вимити тіло. А от після ванни тіло не обполіскують, бо олія, що потрапила на шкіру, діятиме ще якийсь час після ванни. Ефірні олії перед додаванням у воду розчиняють у меду, молоці, вершках. Крім того, для ароматичних ванн використовують духмяне зілля, яке підвищує життєвий тонус пацієнта. Так, м'ятні ванни мають збуджувальну дію, навпаки, ванни з мелісою дають заспокійливо; евкаліпт і ромашка очищують шкіру та прочищають дихальні шляхи. Ромашкова ванна рекомендується при сонячних опіках. Ванни з ароматним зіллям швидко відновлюють сили організму. Ароматерапевтичний масаж - загальний і точковий - найбільш популярний і дуже ефективний метод застосування ефірних олій. Будь - який масаж, а тим більше аромамасаж, має робити фахівець. Обов'язкова умова для досягнення найкращого результату - дещо підвищена температура в приміщенні. Інгаляції - у миску з гарячою водою додають ефірні олії. Необхідно накрити голову та плечі рушником, повільно та глибоко вдихати пар на протязі 5-7 хвилин. Витерти обличчя і 1 годину не виходити на вулицю. Інгаляції можна проводити 2-3 раза на день. Поряд з наведеними вище методами, косметолог може збагачувати лосьйони, креми, маски, додаючи в них різні ефірні олії. Отже, ефірні олії та ароматерапія є надійними помічниками у практиці косметолога, вони допомагають у лікуванні проблемної, „втомленої"", старіючої шкіри, прикрашають життя. Таким чином ароматерапія - це метод терапії з застосуванням натуральних олій, які захищають від бактерій і грибків, впливають на обмін речовин і керують біохімічними процесами. Усе це робить їх цінними активними речовинами для природної медицини, яка сама впливає на тіло, душу і дух одночасно. Олії впливають на організм людини двояко: їхній аромат через дихальну систему проникає в мозок і впливає на почуття, нервову систему і вироблення гормонів. Крім того, через шкіру олії проникають у кровоносну систему і виконують там свої специфічні функції: наприклад, знезаражують, знімають судоми тощо. Кожен з нас може використовувати ефірні олії з метою профілактики, підняття життєвого тонусу, працездатності, зняття втоми і стресів. При цьому варто враховувати, що в жінок нюх розвинутий краще, тому вони зазвичай більш сприйнятливі до запахів та ароматів. У тих, хто палить, нюх навпаки знижується. Крім того, підвищення чутливості до запахів відзначається навесні і влітку, що відповідає природним біологічним ритмам цвітіння рослин. Восени та взимку ми найбільше страждаємо від застуд, пригніченого настрою, депресій. Позбутися такого некомфортного стану можна самостійно, навіть без вживання ліків. Варто лише вдатися до ароматерапії. Цілющий ефект якої відомий з давніх - давен. Фахівці встановили, що 1-2 краплі ефірної олії впливають на духовний стан і психіку людини. Сильніші концентрації діють на фізичний стан. Зовсім не помітні легкі фотоорганічні речовини ефірноолійних рослин (саме їх ми сприймаємо у вигляді запахів) мають вплив на електромагнітне поле людини. За рахунок цього аромати глибше проникають в органи та системи організму. 4.8. Апітерапія У сучасних умовах використовують для профілактики та лікування людини : мед, прополіс, маточне молоко, бджолина пильця, бджолина отрута та мерлих бджол. Мед – висококалорійний харчовий продукт, який легко засвоюється. Мед містить майже всі мікроелементи і за складом нагадує плазму крові. До складу меду входять найважливіші ферменти : амілаза, каталаза, фосфатаза. За рахунок змісту фітонцидів мед діє як бактеріцидна речовина. В ній містяться вітаміни: тіамін, рибофлавін, піридоксин, пантотенова кислота, нікотинова кислота, біотин, фолієва кислота, аскорбінова кислота. Зміст протеїнів складає до 15%, амінокислот до 500 мг., в 100 грам меду. Лікування медом Особливо корисно вживати мед дітям, знесиленим хворим, людям похилого віку.Речовини меду розширюють кровоносні судини, зменьшує в,язкість крові,стабілізує артеріальний тиск, покращують живлення серцевого м’яза, корегують обмін речовин, особливе ліпідний обмін, збільшують діурез, знижують кислотність шлункового соку, стимулюють кровотворення, підвищують імунні сили організму, мають седативні, послаблюючі, протимікробні, знешкоджуючі та протистоцидні властивості. Доза меду на добу для дорослих становить біля 100 грам, для дітей 30 – 50 грам. Прополіс. Існують 2 форми прополісу твердий та в,язкий. У складу прополісу зміститься смоли, секрет котрий виделяють бджоли: глікозиди, полісахаріди, смолобальзамічні, дубильні речовини, флавоноїди, антиоксиданти. Лікування прополісом Прополіс має широкий спектр фармакологічної активності. Це дуже добрі бактерицидні та бактеріостатичні властивості, загальна антимікробна, антивірусна, антимікотична дія, виражені протизапальні, спазмолітични дії. Прополіс значно підвищує імунний захист організму, має репаративні, протипухлинні, протирадіаційни, гепатопротекторни властивості. Прополіс стимулює кровоутворення, зменьшує згортання крові, знижує артеріальний тиск. Використовують прополіс переважно зовнішньо або як аерозоль, чи внутрішньо у вигляді настоянки. Маточне молочко. Маточне молочко є одним із найдивовижніших продуктів бджолярства. Не випадково, що у світі його називають „королівське желе”. В нім міститься до 30% білків, 5,5% жирів, 17% вуглеводів і біля 1% мінеральних речовин. Білки представлені 22 амінокислотами, в тому числі 8 незамінних. Амінокислотний склад аналогічний м,ясу, але значно кращий , тому , що змістить глютаминову та аспарагинову кислоти, які життєво необхідні для нормального функціонування головного мозку. Лікування маточним молочком Маточне молочко є біологічно активним і поживним продуктом з антивірусною, антимікробною, протизапальною, протипухлиною дією. Окрім того, маточне молочко активізує обмін речовин, знижує рівень холестерину,стимулює кровотворення, регулює функцію залоз внутрішньої секреції, зменьшує рівень цукру у крові та наслідкі радіоактивного опроминення, підвищує імунітет, підвищує лактацію у матерів. Особливе значення має маточне молочко для лікування слабких дітей, людей похилого віку (омолоджуюча дія), знесилених хворих. Маточне молочко нормалізує рівень артеріального тиску, діє як судиннопоширююча, антиспастична, біостимулююча, тонізуюча речовина, поліпшує діяльність серцево судинної системи, поліпшує паи,ять, зір, апетит, функцію органів травлення. Вживається внутрішньо. Перга. Перга це законсервована у соти бджолина обніжка, яка пройшла молочнокисле бродіння та перетворювалась у „хлібину”. Перга є чудовим природним анаболіком, при застосуванні збільшує ріст, масу тіла, стабілізує роботу ендокринних залоз, суперечить інтоксикації шкідливих, промислових речовин і нітратів, гальмує розвиток пухлин. Лікування бджолиним квітковим пилком До лікування використовують пергу або «бджолиний хліб», це ферментативно оброблений бджолами квітковий пилок. Перга справляє регенеруючи дію на функції печінки, нирок, травного каналу, стимулює кровотворення, регулюють ліпідний обмін, також діє як тонізуюча, антисклеротична, антиоксидантна речовина. Перга має протизапальни, протимікробни, противірусни, протигрибкови властивісті. За останній час квитковий пилок використовується також, як харчовий додаток. жүктеу/скачать 2.83 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|