розробку якого в 2014 р. присуджено Нобелівську премію.
Суперфлуоресцентна мікроскопія досягає роздільної здатності 20-25
нм. В основі такої мікроскопії лежить використанні двох лазерів, один
з яких збуджує, а інший гасить світіння з об’єкту, що досліджується.
Маніпулюючи довжиною хвилі, можливо включати або виключати
флуоресцентне світіння навіть окремих молекул, які стають
доступними
для
спостереження
у
трьохвимірному
вигляді.
Суперфлуоресцентні мікроскопи дозволяють досліджувати живі і
фіксовані мікроорганізми, а також їх молекулярну організацію.
15. Фарбування
мікробів.
Застосування
фарб,
флюорохромів,
контрастерів.
Дослідження
незафарбованих
препаратів
із
використанням темнопільної та фазово-контрастної мікроскопії.
Диференціація бактерій за Грамом. Диференціація на Г+ і Г- форми
спостерігається і серед коків, і серед паличок. Всі звивисті форми (вібріони,
спирили, спірохети) є Г- .
Механізм був з’яссований американським мікробіологом
Мілтоном Солтоном. Грунтується на диференціації структури і
хімічного складу клітинних стінок Г+ і Г- бактерій.
16. Особливості будови клітинної стінки бактерій.
У Г+ бактерій клітинна стінка – товста (з багатьох шарів
пептидоглікану) і міцна (за рахунок пептидних зшивок і тейхоєвих
кислот). Пептидоглікан (муреїн) складається з полісахаридних
ланцюгів, які об’єднані між собою пептидними містками. Тейхоєві
кислоти (є лише у грампозитивних бактерій, назва – від грецького
«тейхос» - стінка) мають від’ємний потенціал, частина їх ковалентно
Достарыңызбен бөлісу: |
