зв’язана з пептидоглікановою стінкою, інша частина – з ліпідами
цитоплазматичної мембрани.
У Г- бактерій клітинна стінка тонка (з 1-2 шарів пептидоглікану) і
неміцна. До складу зовнішньої мембрани Г- бактерій входить
ліпополісахарид,
який
є
ендотоксином.
Наявність
периплазматичного простору (периплазми) у Г- бактерій.
При частковій або повній втраті клітинної стінки (наприклад, за
рахунок руйнування пептидоглікану лізоцимом) утворюються
сферопласти, а далі – протопласти.
17. Характеристика структури і функцій постійних і непостійних
елементів бактеріальних клітин: цитоплазми, нуклеоїду, рибосом,
мезосом, включень, ЦПМ.
18. Джгутики. Основний білок – флагелін (Н-антиген). Довжина
джгутиків – 3-15 мкм, товщина – 10-20 нм. Всередині джгутиків є
канал діаметром 3 нм.
Класифікація за джгутиками: моно-, лофо-, амфі-,
перитрихи. Найбільш рухливими є монотрихи і лофотрихи.
Функції джгутиків: локомоторна, адгезивна, антигенна.
19. Фімбрії (пілі) – поверхневі структури бактерій.
Класифікація: пілі загального типу і секс (або F) –пілі.
Пілі загального типу численні, на поверхні бактерій їх
декілька сотень, вони є переважно у грамнегативних бактерій; їх
довжина складає 1-1,5 мкм, діаметр 7-10 нм.
Секс-пілі є лише у бактерій так званого чоловічого типу (F
+
), їх
небагато (1-3), вони довші.
Пілі містять білок пілін, якій є потужним антигеном.
Достарыңызбен бөлісу: |
