Національна академія педагогічних наук україни університет менеджменту освіти всеукраїнська школа новаторства керівних, науково-педагогічних І педагогічних працівників

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної

освіти ім. Василя Сухомлинського
РЕГІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗМІСТУ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ПЕДАГОГІЧНИМИ КАДРАМИ

В ОСВІТНЬОМУ ОКРУЗІ
Пріоритетними орієнтирами розбудови освітньої галузі в Україні визначено досягнення європейського рівня якості та доступності освіти, дієва проекція нового знання в освітню систему та переведення його в життєву компетентність, професійну та особистісну успішність членів суспільства. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012−2021 рр., схваленій ІІІ Всеукраїнським з’їздом працівників освіти України, зазначено про необхідність створення сучасної моделі освіти, яка б сприяла формуванню високоморальної творчої особистості, становленню громадянина-патріота, забезпечувала рівний доступ до здобуття якісної освіти.

Окреслене завдання є особливо актуальним для освіти Кіровоградщини. У 2011 році розроблено обласну цільову програму «Освітній округ 2011-2015», затверджену рішенням дев’ятої сесії шостого скликання Кіровоградської обласної ради від 19 серпня 2011 року №167. «Програма спрямована на забезпечення профільної та якісної освіти, економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних працівників» [4].

«Освітній округ як інноваційна соціально-педагогічна система, в основу якої покладено партнерське, кооперативне управління, принцип мережевої взаємодії всіх суб’єктів округу, що потребує методологічного підґрунтя, розробки системи управління організаційно-педагогічною діяльністю освітнього округу, сучасного науково-методичного супроводу для отримання конкретного результату; визначення та приведення у відповідність мети, змісту, методів та взаємодії суб’єктів освітнього округу щодо впровадження інновацій, які забезпечать випереджувальний розвиток регіональної освіти» [2, 4].

Флагманами, що модернізують освітній простір у регіонах, є районні (міські) методичні кабінети (науково-методичні центри) відділів, управлінь освіти райдержадміністрацій, міських рад, які на сучасному етапі стали інформаційно-методичними та координуючими центрами безперервного підвищення кваліфікації освітян у Кіровоградської області, надання допомоги педагогічним кадрам у підвищенні професійної компетентності, активізації творчого потенціалу кожного вчителя.

У Положенні про районний (міський) методичний кабінет (центр) зазначається, що «…діяльність методичного кабінету (центру) ґрунтується на принципах науковості, гнучкості й прогностичності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами…» [3]. «Науково-методична робота є цілісним, складним утворенням, тому науковий підхід до її організації і здійснення має бути системним» [5,159]. Системний підхід – шлях вирішення багатьох практичних проблем, у тому числі й підвищення ефективності організації науково-методичної роботи в освітніх округах.

Пріоритетними завданнями науково-методичної роботи в освітньому окрузі є:

• 
  модернізація форм, змісту і методів підготовки та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у міжатестаційний період, підготовка їх до роботи в сучасних умовах модернізації структури і змісту освіти України;
  
• 
  здійснення постійного моніторингу показників роботи педагогічних працівників для вчасного коригування та прийняття управлінських рішень щодо вдосконалення їхньої діяльності;
  
• 
  вивчення, узагальнення та впровадження кращого педагогічного досвіду, наукових ідей, нових технологій навчання й виховання учнів;
  
• 
  залучення вчителів до інноваційної, дослідно-експериментальної роботи;
  
• 
  організація співпраці з науковими установами, вищими навчальними закладами з питань підвищення кваліфікації та вдосконалення професійної майстерності педагогічних кадрів;
  
• 
  оптимізація системи підготовки вчителів до своєчасного виявлення, соціальної підтримки та створення умов для навчання й розвитку обдарованої молоді;
  
• 
  удосконалення підготовки вчителів до навчання та виховання дітей в умовах профільного навчання;
  
• 
  інформаційно-видавнича діяльність [1].
  

В області маємо перші паростки позитивного досвіду щодо організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в умовах функціонування освітніх округів. Досвід роботи Гайворонського, Долинського, Олександрійського, Олександрівського, Новомиргородського методичних кабінетів був презентований завідувачами та методистами, учителями під час проведення обласних методичних заходів.

У 2012 році на засіданні обласної лабораторії завідувачів, методистів районних методичних кабінетів (НМЦ) відділів, управлінь освіти райдержадміністрацій, міських рад працівники методичного кабінету відділу освіти Олександрійської райдержадміністрації ділилися своїми напрацюваннями з проблеми «Інформаційно-технологічна складова системи науково-методичної роботи в умовах упровадження профільного навчання». Слухачам представили вернісаж методичних знахідок «Роль методичної служби у здійсненні науково-методичного супроводу впровадження профільного навчання в старшій школі».

Учасники заходу відвідали Новопразький НВК та взяли участь у методичних майстернях учителів суспільно-гуманітарного профілю «Особистісно орієнтований підхід до навчання суспільно-гуманітарних дисциплін: дослідницька діяльність учнів», природничого – «Розвиток пізнавальних здібностей та критичного мислення учнів у процесі викладання предметів природничого циклу засобами ІКТ» та інформаційно-технологічного – «Інформаційно-технологічне забезпечення профільної підготовки та профільного навчання учнівської молоді».

Слід відзначити процес збагачення змісту та оновлення форм методичної роботи в трьох освітніх округах Новомиргородського району. Слухачі засідання лабораторії з проблеми «Інноваційні форми роботи з педагогічними кадрами в межах освітнього округу» брали активну участь у запропонованих методистами методичного кабінету формах роботи, зокрема, у салоні управлінських ідей «Укладання програми розвитку освітнього округу» та педагогічній студії «Створення виховного простору освітнього округу».

Лепська О.П., завідувач методичного кабінету відділу освіти Петрівської райдержадміністрації, презентувала діяльність методичного кабінету з питання «Структурно-функціональна модель методичної роботи з педагогічними працівниками на базі опорних закладів в умовах освітніх округів та її особливості» на «круглому столі» у рамках засідання обласної лабораторії, яке відбулося в КОІППО імені Василя Сухомлинського 14 травня 2013 року.

Яскраву палітру методичних досягнень щодо ефективного впровадження профільного навчання представили працівники методичного кабінету відділу освіти Долинської райдержадміністрації на занятті обласної школи удосконалення методичної майстерності завідувачів методичних кабінетів (центрів) відділів, управлінь освіти райдержадміністрацій, міських рад з проблеми «Науково-методичний супровід профільного навчання» (додаток).

З метою науково-методичного забезпечення впровадження профільного навчання у старшій школі методичний кабінет відділу освіти Олександрівської райдержадміністрації ще з 2007 року, з часу прийняття районної програми впровадження профільного навчання, розпочав роботу щодо здійснення науково-методичного та психологічного супроводу профільного навчання в чотирьох освітніх округах. У рамках роботи теоретичного семінару «Психологічний супровід профільного навчання» проведено навчання методистів, директорів, заступників директорів з навчально-виховної роботи базових закладів округів. У навчальних закладах налагоджено систему діагностики з вивчення інтересів та обдарувань учнів старшої школи. На заняттях шкільних методичних об’єднань опрацьовані проблеми науково-методичного забезпечення викладання спецкурсів і факультативів.

У 2009−2010 н.р. працівниками методичного кабінету розроблено і затверджено примірне Положення про методичну раду освітнього округу, проведені настановчі семінари щодо особливостей організації методичної роботи в освітніх округах. Зроблено ретельний аналіз кадрового потенціалу в округах з метою організації допрофільного та профільного навчання школярів.

Створено картотеку літератури з впровадження профільного навчання, підготовлені методичні рекомендації «Організація профільного навчання в старшій загальноосвітній школі», «Управлінська діяльність освітнього округу».

Результативною формою методичної роботи у районі вже протягом кількох років є робота консультпунктів. У 2012−2013 н.р. у закладах освіти району викладають 54 курси за вибором, 29 факультативів.

Методичний кабінет здійснює підготовку педагогічних працівників до впровадження Державних стандартів, зокрема: на засіданнях районних методичних об’єднань вчителів початкових класів, у рамках тренінгу із керівниками ШМО, семінару-практикуму «Наступність у роботі дошкільного навчального закладу та школи І ст. щодо реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти».

Методистами розроблено методичні рекомендації з питань:

• 
  інтеграція у навчальному процесі початкової ланки;
  
• 
  особистісно зорієнтоване навчання в системі освіти учнів початкових класів;
  
• 
  особливості реалізації нового змісту Державного стандарту початкової загальної освіти в 1 класі у 2012−2013 н.р.;
  
• 
  організація роботи з батьками учнів першокласників (на допомогу вчителю початкових класів);
  
• 
  формування мовленнєвої компетентності – основа розвитку особистості.
  

Методичного кабінет відділу освіти Петрівської райдержадміністрації працює над пошуком ефективних форм методичної роботи з педагогічними кадрами в межах освітніх округів. Методисти активно долучилися до розробки програми «Освітній округ 2011−2015», затвердженої рішенням сесії Петрівської районної ради від 16.12 2011 р. №176. Метою програми є забезпечення рівного доступу дітей до якісної освіти, профільного навчання в умовах діяльності 5 освітніх округів: Новостародубського, Центрального, Луганського, Володимирівського, Східного.

Районний методичний кабінет є інформаційно-методичним центром з питань організації допрофільної підготовки та впровадження профільного навчання у навчальних закладах освітніх округів.

Працівники методичного кабінету враховують, що на сучасному етапі інформаційні технології є потужним засобом методичної роботи у регіоні. Відповідно і робочі місця методистів обладнані комп’ютерною технікою і підключені до мережі Інтернет. Сьогодні кожен з них має власне електронне портфоліо, в якому зібрані матеріали його роботи відповідно до посадових обов’язків. Методичний кабінет має розроблений власний сайт, у рубриках містяться матеріали методичної роботи в освітніх округах, вивчення та впровадження педагогічного досвіду та інноваційних педагогічних технологій, участі у Всеукраїнських та обласних виставках, проектах, конференціях. Сайт приваблює своєю наочністю, зручністю в опрацюванні інформації та безліччю можливостей для самостійної роботи.

Використання ресурсів бібліотеки методичного кабінету є однією з умов ефективної роботи методичної служби району. Для педагогів пропонуються комплекти фахових періодичних видань, у яких висвітлюється педагогічний досвід щодо організації допрофільної підготовки та реалізації профільного навчання в умовах освітніх округів. Працівниками методичного кабінету створено картотеку «Навчально-методичне забезпечення реалізації профільного навчання».

На допомогу організаторам профільного навчання у навчальних закладах району Горбанець Л., методист МК, підготувала методичні рекомендації «На шляху до профілізації старшої школи в умовах освітніх округів». У них є зразок технологічної карти визначення профілю навчального закладу, подана орієнтовна структура навчального плану допрофільної підготовки, етапи профілізації старшої школи, організації діяльності кабінетів профорієнтації, зразки діагностичних матеріалів, тести для визначення творчих нахилів школярів.

На кожного вчителя, який викладає у профільному класі освітнього округу, заведено методичний паспорт. У ньому зазначена науково-методичну проблему, над якою працює вчитель, результати проходження курсової підготовки та атестації, участь у районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, конференціях, семінарах, друкована продукція вчителя, а також інформація про заохочення.

Доброю традицією стало видання інформаційно-аналітичного збірника «Освіта Петрівщини», в якому висвітлюються аналітичні дослідження участі учнів профільних класів у предметних олімпіадах, конкурсах, спортивних змаганнях.

Важливі аспекти організації допрофільного та профільного навчання у навчальних закладах району щороку обговорюються на районній серпневій конференції педагогічних працівників.

Цікаво відбуваються презентаційні заходи, які сприяють поширенню у межах району інформації про специфіку освітнього середовища кожного закладу, що входить до складу округу. У створених освітніх картах округів відображено спектр та якість пропонованих освітніх послуг, рівень їх відповідності сформованому ринку праці, освітнім, культурним, особистісним та професійним запитам населення, що проживає у межах округу, привабливість отримання загальної середньої та профільної освіти саме у даному закладі.

Особлива увага приділяється проблемі раннього виявлення та забезпечення системного педагогічного супроводу дитячої обдарованості, створення оптимальних умов (з використанням можливостей окружної освітньої системи) щодо розвитку природних нахилів та здібностей талановитої учнівської молоді, її успішної самореалізації в умовах соціуму.

Проведення означених заходів сприяє формуванню позитивного іміджу суб’єктів округу, підвищенню їх рейтингу в районі.

Структура методичної роботи в освітніх округах району динамічно розвивається. Організовуючи науково-методичну діяльність, методисти визначають форми та зміст роботи з педагогічними кадрами, які працюють в освітніх округах, щоб не допустити перевантаження освітян, і спрямувати їх діяльність на створення творчої атмосфери, поширення педагогічного досвіду, мотивації педагогів до впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес. Поряд з цим навчальним закладам округу надається самостійність щодо вибору форм методичної роботи у школі.

Відповідно до наказу відділу освіти та з метою задоволення професійних потреб учителів створено міжшкільні методичні об’єднання у Центральному освітньому окрузі – 4 (вчителів суспільно-природничих, фізико-математичних, художньо-естетичних дисциплін, філологічного циклу), у Новостародубському – 7 (вчителів фізики, математики, української та іноземної мов, світової літератури, історії, фізкультури), у Володимирівському – 3 (вчителів математичного, природничого, суспільно-гуманітарного циклу), у Луганському – 1 (вчитель художньо-естетичного циклу) та постійний психолого-педагогічний семінар у Східному окрузі.

Педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів долучаються до участі у методичних заходах в освітніх округах. Зокрема, у кожному освітньому окрузі створено консультпункти на базі ДНЗ, що працюють у визначені наказом дні (середа – Володимирівський, четвер – Новостародубський, п’ятниця – Центральний, Східний, Луганський освітні округи). У ці дні досвідчені керівники та педагоги дошкільних навчальних закладів надають методичну допомогу своїм молодим колегам.

Заслуговує на увагу організація методичної роботи у Володимирівському освітньому окрузі. До його складу входять: Володимирівська ЗШ І−ІІІ ступенів (директор Гаврилова В.О.), Ганнівська ЗШ І−ІІІ ступенів (директор Канівець О.М.) та Іскрівська ЗШ І−ІІІ ступенів (директор Янишин В.М.).

Управління освітнім округом здійснює координаційна методична рада. На її засіданнях розглядаються питання про підвищення педагогічної майстерності вчителів, роботу міжшкільних методичних об’єднань, вивчення та поширення педагогічного досвіду.

Формування професійної компетентності педагогічних працівників навчальних закладів освітнього округу здійснюється на основі реалізації комплексу взаємопов’язаних організаційно-педагогічних, науково-методичних заходів (схема 1). За такого підходу педагог перебуває у центрі освітнього процесу і систематично підвищує свій професійний рівень.

Структура методичної роботи Володимирівського освітнього округу

Координаційна методична рада

Методичні форми роботи

Керівниками усіх міжшкільних методичних об’єднань є учителі Володимирівської ЗШ І−ІІІ ступенів. Організаційна робота здійснюється заступником директора з навчально-виховної роботи Погорєлою Т.М., яка також є і керівником районної школи управлінської майстерності заступників директорів шкіл із питань моніторингової діяльності. Засідання міжшкільних методичних об’єднань відбуваються почергово на базі усіх шкіл округу згідно з графіком. При плануванні методичної роботи враховані вимоги щодо урізноманітнення її форм і методів, що мотивують вчителів до творчих пошуків та самоосвітньої роботи, зокрема: дискусії, «круглі столи», ділові та рольові ігри, творчі звіти, захист ідей.

Учителі мають змогу не лише обговорити теоретичні питання, але і відвідати уроки та виховні заходи своїх колег, поділитися досвідом. Слід відзначити проведення таких методичних заходів у 2012−2013 н.р.:

• 
  дискусія «Пріоритети інноваційного навчання» (міжшкільні методичні об’єднання вчителів суспільного циклу);
  
• 
  ділова гра «Застосування різноманітних прийомів, методів і форм у процесі навчання» (міжшкільні методичні об’єднання вчителів природничого циклу);
  
• 
  «круглий стіл» «Творча діяльність вчителя на уроках фізичної культури» (міжшкільні методичні об’єднання вчителів фізичної культури та ЗВ).
  

Сформовано певний досвід проведення науково-практичних конференцій у межах освітнього округу. Захід розглядається як своєрідне підбиття підсумків роботи педагогічних колективів округу над актуальною освітньою проблемою, як форма виявлення та узагальнення найкращого практичного освітянського досвіду. У 2012 році проведено міжшкільну науково-практичну конференцію з проблеми «Використання досягнень науки у системі роботи вчителя – основа творчої педагогічної діяльності».

Підвищенню професійної компетентності педагогів округу сприяє використання у роботі ІКТ. Більшість педагогів має особисті сайти. Погорєла Т.М є переможцем конкурсу «Найкращий авторський освітній Інтернет-сайт» у номінації «Сайти заступників директорів шкіл». В усіх школах округу створені сайти та електронні скриньки, що дає змогу вчасно отримувати потрібну інформацію. Володимирівська ЗШ І−ІІІ ступенів одна із шести шкіл району, в якій впроваджується національний проект «Відкритий світ». Учителі Дудник Н.В. та Лазарчук Г.О. нагороджені дипломами у номінаціях «Історія, 7 клас», «Математика, 7 клас» за науково-методичну розробку уроків для 7 класу з використанням презентацій, Інтернет-ресурсів, мультимедійних дошок тощо.

Учителі навчальних закладів округу Лазарчук Г.О., Галіба О.А. брали активну участь в Інтернет-конференціях «Інформаційно-комунікаційні технології навчання: психолого-педагогічний та дидактичний аспекти впровадження» та «Методологічні аспекти використання ІКТ у навчально-виховному процесі за програмою «Intel®. Навчання для майбутнього». Матеріали розміщено на сайті кафедри теорії та методики середньої освіти КОІППО імені Василя Сухомлинського та упорядковано в електронний збірник за результатами роботи конференції.

Упродовж 2011−2012 років на порталі «Учительський журнал он-лайн» розміщено матеріали з досвіду роботи 8 педагогічних працівників округу (Погорєла Т.М. – 3, Іванова О.В., Дудник Н.В., Іщенко І.В., Лазарчук Г.О., Шефер Л.М., Кращенко О.В., Прошко О.В.). Учитель Бондарєва Н.П. отримала посвідчення та сертифікати за публікації науково-методичних розробок уроків на сторінках веб-ресурсу videouroki.net та на «Методичному порталі».

Педагоги Володимирівської та Іскрівської ЗШ І−ІІІ ступенів брали активну участь у рейтинговому конкурсі професійної та громадської активності «Я – активний освітянин».

Методичні заходи, які проводять в окрузі, спрямовані на вдосконалення навчально-виховного процесу, надання практичної допомоги педагогам в оволодінні сучасними методами навчання і виховання.

Кадровий потенціал та матеріально-технічна база навчальних закладів округу ефективно використовується методичним кабінетом при проведенні районних та обласних заходів. Зокрема, на базі Іскрівської ЗШ І-ІІІ ступенів проведено семінар ЗДНВР з проблеми «Роль міжшкільного методичного об’єднання у формуванні компетентності вчителя», у рамках якого відбулося підсумкове засідання міжшкільного методичного об’єднання вчителів фізико-математичного циклу («круглий стіл» «Яким має бути урок, на який чекають діти?», презентація «Творчі здобутки вчителів»), міжшкільний конкурс педагогічної майстерності «Учитель року – 2011».

На семінарі вчителів географії з проблеми «Професійний саморозвиток учителя як складова його творчого потенціалу» висвітлено досвід роботи учасників міжшкільного методичного об’єднання вчителів природничого циклу з науково-методичної проблеми «Реалізація творчої особистості у системі міжшкільної роботи» (2012 р.).

На базі Володимирівської ЗШ І−ІІІ ступенів організовано педагогічну практику слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів духовно-морального спрямування «Компетентнісний підхід до вивчення предметів духовно-морального спрямування».

Отже, на сучасному етапі методичні служби області працюють над пошуком ефективних форм і методів методичного просвітництва, навчання та консалтингу як вагомих структурних компонентів оновлюваної на територіальних засадах методичної системи. Освітній округ як інноваційна система, в основу якої покладено принцип інтегративної взаємодії суб’єктів освітньої діяльності, потребує методологічного підгрунтя, розробки та реалізації на територіальному рівні нової (окружної) моделі методичної роботи з учасниками освітньо-виховного процесу. Пріоритетної ваги набуває потреба формування цільового комплексу науково-методичних дій в межах освітніх округів, зміст яких визначається як загальними завданнями і проблемами розбудови національної школи, так і конкретикою професійної діяльності педагогів у певному територіальному освітньому просторі.

Додаток

2. Ознайомити з досвідом роботи Долинського МК та навчальних закладів Долинського району.

Інноваційний розвиток освітнього простору Долинського регіону.

Гадірова О.В., начальник відділу освіти райдержадміністрації.

Нові ресурси та можливості у виборі складових профільного навчання у районі.

Данилюк В.І., завідувач методичного кабінету відділу освіти Долинської райдержадміністрації.

Методичний супровід фізико-математичної освіти в умовах компетентнісно орієнтованого підходу.

Мелецька С.А, методист МК відділу освіти.

Роль технологічного профілю у становленні молодої особистості, зорієнтованої на аграрний регіон.

Копаниця О.М., методист МК відділу освіти.

Створення умов для впровадження допрофільного навчання в початковій школі.

Григораш Н.В., методист МК відділу освіти.

ІІ Блок. В об’єктиві – опорна школа

Презентація досвіду роботи Долинської ЗШ №4 І−ІІІ ступенів, з питань профільного навчання.

Мигуль С.М., директор Долинської ЗШ І−ІІІ ст № 4.

Перегляд фрагмента засідання педагогічної ради «Вибір складових профілю навчання та напрямів профільної освіти».

Матвійчук Т.В., заступник директора з навчально-виховної роботи Долинської ЗШ І−ІІІ ст № 4.

ІІІ Блок. Творчий майданчик на базі НВК «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І−ІІІ ступенів №3»

Підвищення якості допрофільної освіти та профільного навчання – стратегічний орієнтир діяльності педагогічного колективу.

Тарасова І.А., заступник директора з навчально-виховної роботи НВК.

Фрагменти роботи засідань творчих груп з проблеми «Впровадження сучасних форм організації навчального процесу в умовах профільності».

Олійник Т.М., заступник директора з науково-методичної роботи НВК.

Майстер-клас «Проблеми психологічного супроводу самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання».

Ніколенко Н.І., психолог НВК.

ІV Блок. Впровадження районної програми «Освітній округ»

Презентація діяльності освітнього округу № 3 з питань впровадження спортивного профілю.

Сердюк В.М., директор Кіровської ЗШ І−ІІІ ступенів.

Залізняк І.В., заступник директора з навчально-виховної роботи Кіровської ЗШ І−ІІІ ступенів.

Оздоровчі системи на уроках фізичного виховання у профільних класах. Громов І.Б., учитель фізичної культури Кіровської ЗШ І−ІІІ ступенів. Відеофільм «Формування соціокультурних та життєвих компетентностей учнів в умовах спортивного профілю».

Гриценко Н.В., учитель Кіровської ЗШ І-ІІІ ступенів.

Краєзнавчий проект «Сім чудес села Кірове».

Турпак Т.М., вчитель історії Кіровської ЗШ І-ІІІ ступенів.

Література:

1. Віднічук М. Освітні округи. / М. Віднічук, Н. Мельник– К:. «Шкільний світ», 2010. – С.125.

2. Мельник Н. А. Управління освітнім округом: теоретичний аспект: Наук.-метод. посіб. / Н. А. Мельник. – Рівне, 2012. – 180 с.

3. Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр) / Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2009.– № 13. – С.18- 25.

4. Програма «Освітній округ 2011-2015», затверджена рішенням дев’ятої сесії шостого скликання Кіровоградської обласної ради від 19 серпня 2011 року №167. – Режим доступу: www.oblrada.kirovograd.ua/news/1675.html

5. Старченко К. М. Управління інноваційним розвитком районного (міського) методичного кабінету (науково-методичний посібник). / К. М. Старченко, В. І. Пуцов, Ю. І., Завалевський, Г. М. Литвиненко – Чернівці, 2010. – С. 340.

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

Проаналізовано результати експериментальної роботи авторської творчої майстерні, як інноваційної форми організації та проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів математики.

Сучасний науковий педагогічний підхід полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці і реалізації на практиці нових педагогічних ідей, положень, методів і технологій, спрямованих на підвищення якості навчально-виховного процесу. Пріоритетним вбачається посилення зорієнтованості на запити конкретних навчальних закладів і самих педагогічних працівників на оволодіння та втілення в життя інновацій.

Сьогодні педагогу недостатньо просто поповнювати теоретичні знання, а треба уміти впроваджувати результати наукових досліджень у педагогічну діяльність. При цьому важлива роль відводиться талановитим і досвідченим учителям, які можуть суттєво впливати на зростання рівня педагогічної майстерності освітян.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблемам інноваційної діяльності педагогів та інноваційних процесів в освіті приділяється велика увага з боку філософів, психологів, педагогів. Філософські та соціальні аспекти проаналізували науковці: І.В. Бестужев-Лада, Ю. Вооглайд, М.І. Ляпін, А.І. Пригожин та інші. Аспекти підготовки до інноваційної діяльності у процесі професійної освіти розглядали такі вітчизняні науковці, як М.В. Артюшина, В.Й Бочелюк, Н.В.Василенко, Л.М.Ващенко, І.В.Гавриш, О.П. Соснюк та інші. Серед російських науковців цій проблемі приділяли увагу О.Ф Балакірєв, В.Н.Гуров, М.М. Маліванов, Ю.Г. Максимов, Г.М. Овчиннікова та інші. Але окремо питання інноваційних форм організації та проведення курсів підвищення кваліфікації педагогів у системі післядипломної освіти недостатньо висвітлювалися.

Будь-яка інноваційна діяльність завжди спрямована на створення, сприймання, оцінювання, засвоєння, використання педагогічних новацій.

Інноваційні підходи до організації та проведення курсів підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти здійснюються у різних напрямах: оновлення змісту, форм, методів, процедур організації навчання, а також у забезпеченні педагогів альтернативними формами проходження курсів підвищення кваліфікації, що дає можливість реалізувати особистісні та професійні інтереси. Підвищення кваліфікації педагогів сьогодні має бути: компенсаторним (отримання нових знань), технологічним (розширення спектра умінь і навичок), інноваційно-практичним (освоєння нового та передового досвіду), творчим (розвиток творчого потенціалу учасників освітнього процесу).

У сучасній педагогічній практиці на всіх рівнях освіти представлено широкий спектр інновацій – проблемних, імітаційних, дослідницьких, ігрових, комп’ютерних, проектних та інших моделей навчання. Так, у Харківській академії неперервної освіти на курсах підвищення кваліфікації впроваджуються такі інноваційні форми, як дистанційне навчання, кредитно-модульне навчання, авторські творчі майстерні тощо.

Авторська творча майстерня вчителів – добровільне об’єднання педагогів з високою творчою активністю, діяльність якого передбачає систематизацію та популяризацію педагогічного досвіду, розв’язання актуальних освітніх проблем та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Предметно-професійне підвищення кваліфікації пов'язане з поглибленням, удосконаленням та оновленням знань і умінь з предмета.

У роботі авторської творчої майстерні (АТМ) взяли участь 17 вчителів математики Харківської області та м. Харкова, які висловили власне бажання відвідувати майстерню. Серед них мають вищу кваліфікаційну категорію − 84 % , першу − 26% осіб; 4 особи мають звання «учитель-методист» і 4 особи звання – «старший учитель».

Авторська творча майстерня вчителів математики у 2012−2013 навчальному році працювала за навчальною програмою «Науково-методичний супровід роботи вчителя математики з академічно обдарованими учнями». Особливістю цієї навчальної програми є спрямованість на поглиблення знань учителів з питань методики розв’язування задач підвищеної складності та підготовку учнів до участі у математичних змаганнях, а також на активізацію роботи математичних гуртків.

Навчальний план розрахований на 144 години очно-заочно-дистанційного навчання. Соціально-гуманітарний модуль – дистанційне навчання (16 годин), професійний модуль – очне навчання (56 годин), питання психолого-педагогічного розділу – заочне навчання (72 години).

Під час роботи АТМ треба було з’ясовувати:

- чи може це бути формою підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- чи є це умовою розвитку інноваційної діяльності педагогів загальноосвітніх навчальних закладів?

Було передбачено, що результатом роботи учасників АТМ має стати створення методичних матеріалів з питань організації та підготовки учнів до участі у математичних турнірах та олімпіадах, а також впровадження в навчальний позаурочний процес системи нових педагогічних ідей, що виходять за межі стандарту та пов’язані з формуванням в учнів математичних компетентностей.

Аналіз результатів вхідного і вихідного діагностування учасників майстерні показує, що не всі педагоги були добре обізнані щодо методів і прийомів розв’язування задач, які пропонуються на олімпіадах і турнірах. Порівняльний аналіз щодо правильного виконання завдань подано на діаграмі:

Аналіз свідчить про те, що не всі вчителі-учасники АТМ раніше самостійно цілеспрямовано та системно вивчали теоретичні питання позапрограмного курсу з математики, що знаходять відображення в олімпіадних і турнірних задачах.

Результати вихідного діагностування показують, що активна підготовка до занять і під час виконання індивідуальних завдань за темами, які обговорювались на заняттях, сприяла набуттю вчителями нових практичних навичок розв’язування нестандартних задач з математики.

Під час роботи АТМ впроваджувались активні форми проведення занять: тренінг, майстер-клас, дискусія, «обери позицію», «знайдіть оригінальний метод розв’язання». Практикою стало звітування учасників про виконання поточних індивідуальних завдань та інше.

Упровадження такої альтернативної форми підвищення кваліфікації вчителів математики сприяє:

• 
  оновленню та поглибленню знань учителів з теоретичних питань математики, що застосовуються при розв’язуванні турнірних і олімпіадних задач;
  
• 
  формуванню в учителів внутрішньої мотивації та потреби у неперервній освіті та орієнтації на постійне професійне самовдосконалення;
  
• 
  набуттю вмінь творчої професійної взаємодії;
  
• 
  розвитку вмінь ефективно здійснювати пошук інформації та аналізувати її;
  
• 
  формуванню потреби аналізувати власний педагогічний досвід і впроваджувати педагогічний досвід інших, адаптуючи його до себе;
  
• 
  підвищенню ефективності організації та проведення позакласної роботи;
  
• 
  оволодінню вчителями різноманітними методами розв’язання нестандартних задач.
  

Література

1. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагога ринкової системи освіти. / І. П. Підласий – К., 2004.– С.13

2. Олійник В. Реформування післядипломної педагогічної освіти на засадах кредитно-модульної системи організації навчального процесу / В. В. Олійник // Післядипломна освіта в Україні. –¬ 2011. – № 1(18). – С. 3-7

3. Юсуфбекова Н.Р. Общие основы педагогической инноватики. Опыт разработки инновационних процессов в образовании (метод. пособ.) / Н.Р. Юсуфбекова. – М., 1991.– С. 10

Л. М. Колосова,

Науково-методичний центр

м. Вознесенська Миколаївської області
СПІВПРАЦЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ УСТАНОВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В РАМКАХ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ НОВАТОРСТВА ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАУКОВИХ ІДЕЙ В ПЕДАГОГІЧНУ ПРАКТИКУ
Сьогодні доцільно закцентувати увагу на співпраці науково-методичних установ різних рівнів у системі післядипломної педагогічної освіти в рамках Всеукраїнської школи новаторства. Важливим моментом, поштовхом до актуалізації цього питання став Всеукраїнський круглий стіл в м. Полтава, де розглядався досвід обласних координаторів Всеукраїнської школи новаторства, де було озвучено майже усіма учасниками необхідність створення Регіональних і Зональних шкіл новаторства. У рамках «круглого столу» ми отримали багато нової інформації, почули про цікаві знахідки, а також професійні ідеї, що звичайно спонукало до певного перезавантаження на місцях. На мою думку, такий досвід, дуже важливий і безцінний. Таке професійне спілкування необхідне, оскільки дає можливість по-новому осмислити процес підвищення фахової майстерності керівних і педагогічних працівників навчальних закладів. І, звичайно, цей момент надихнув на роздуми та подальші практичні кроки щодо створення Школи новаторства в нашому регіоні.

Як відомо, в останні роки кожен регіон наділяється правом і обов’язком визначати власну освітню стратегію і тактику, що полягає в розробці регіональних освітніх програм, формуванні обласних, міжрегіональних та регіональних ринків освітніх послуг, створенні регіональних експериментальних майданчиків для відпрацювання нових підходів до змісту й технології освіти відповідно до загальнодержавної стратегії розвитку освіти.

У цьому аспекті співпрацю науково-методичних установ У системі післядипломної педагогічної освіти як у вертикальній площині, так і в горизонтальній – регіональній – системі можна вважати одним з важливих напрямів діяльності на вирішення конкретних соціально-педагогічних та управлінських завдань, що в свою чергу актуалізує питання розширення мережі регіональних та зональних шкіл новаторства.

Вочевидь, що на рівні районної (міської) науково-методичної установи ці завдання припускають розробку проектів, цільових програм із запровадження зональних шкіл новаторства та внесення змін в існуючу практику організаційно-методичної роботи.

З огляду на це, нами активно підтримується ініціатива Університету менеджменту освіти щодо діяльності Всеукраїнської школи новаторства, до якої наш науково-методичний центр вже епізодично долучається.

Наша установа з 2010 року – експериментальний майданчик Університету менеджменту освіти як наукової установи НАПН України, яка здійснює консалтингову та експертну функцію щодо нашої діяльності з проблеми управління професійним розвитком методистів.

У цьому контексті спілкування з науковцями для нас дуже важливе. Корисним є досвід професійної співпраці з І. А. Зязюном, В. В. Олійником, В. Д. Шарко, Т. В. Івановою, О. М. Боровік; Є. Р. Чернишовою, Н. В. Любченко, Т. І. Бурлаєнко та іншими науковцями Університету менеджменту освіти в рамках щорічних серпневих освітянських конференцій, науково-практичних та навчальних семінарів, коли педагоги міста мають можливість поспілкуватися безпосередньо з науковцями, пересвідчитися ще раз у тому, що вони активно працюють на формування нової свідомості педагога, здатного здійснювати на високому рівні професійну діяльність.

Також беремо участь в обговоренні професійних проблем, обміні досвідом у всеукраїнських науково-практичних семінарах; ярмарках педагогічних інновацій, у «круглих столах» з питань інноваційного підходу до формування та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у системі неперервної освіти в рамках всеукраїнських та міжнародних освітянських виставок.

Ми також долучилися до серії видань «Бібліотечка Всеукраїнської школи новаторства», до якої включено розроблений нами навчально-методичний комплекс, що розкриває зміст і специфіку управління професійним розвитком методистів науково-методичних установ у регіональній неперервній педагогічній освіті.

Взаємодія в рамках Школи новаторства забезпечується також шляхом участі у науково-практичних семінарах та конференціях на базі закладів Консорціуму установ післядипломної освіти, створеного з ініціативи Університету менеджменту освіти.

Ми свідомі того, що важливими завданнями такої співпраці є забезпечення наступності в активному застосуванні у практичній педагогічній та методичній діяльності знань, набутих на семінарах, виставках, «круглих столах», конференціях в рамках Школи Новаторства, а також розширення організаційних форм методичної роботи, над чим ми і працюємо.

Це все не лише визначає темпи впровадження інновацій і перспективного педагогічного досвіду, а й сприяє створенню авторських методик творчого розвитку та соціалізації підростаючого покоління, що втілюється в узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду як на рівні міста, так і на обласному та всеукраїнському рівнях.

Наші методисти, а також педагогічні працівники навчальних закладів міста, координацію діяльності яких ми здійснюємо, постійно розкривають питання своїх досліджень у статтях в провідних наукових та фахових виданнях з педагогічних наук.

Результати теоретичних та практичних напрацювань нашого науково-методичного центру знайшли своє відображення у науково-методичному та навчально-методичних посібниках.

Також вже стало традицією презентувати результати практичної діяльності науково-методичного центру як експериментального майданчику Університету менеджменту освіти на всеукраїнських и міжнародних виставках-конкурсах науково-методичних розробок. Як правило, кожна участь є яскравим показником результативності спільної роботи з Університетом, оскільки в нашому заліку бронзові, срібні та золоті медалі.

На наше глибоке переконання, саме завдяки ефективній взаємодії і співпраці Університету менеджменту освіти, обласних ІППО, районних (міських) методичних кабінетів, педагогів-новаторів у рамках Всеукраїнської школи новаторства забезпечується поглиблення експериментальної, пошукової, науково-дослідної роботи в регіонах, трансформація наукових ідей в педагогічну практику. Саме у такий спосіб створюється єдиний всеукраїнський методичний простір, в якому відбувається апробація нових інноваційних моделей навчання і виховання, поєднується теорія і практика, впроваджується науковий підхід в освітянську практику. Тому, ми вже знаходимося на тому етапі, що готові до створення зональної школи новаторства і запрошуємо всіх бажаючих до співпраці.

Користуючись нагодою, хочеться висловити слова щирої вдячності Університету менеджменту освіти за надання можливості участі у такому професійному діалозі і побажати всім учасникам щирої радості, безхмарних благословенних днів, творчої наснаги, нових педагогічних звершень. Хай завжди щедрою буде освітянська нива, а у всіх Ваших починаннях будуть супутниками успіх та удача!

Хочу завершити розмову словами нашого ректора Віктора Васильовича Олійника, який сказав, що інвестиції в педагога – це інвестиції в майбутнє наших дітей, майбутнє України. Тож Школа новаторства то є дійсно інвестиція в майбутнє України.

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

Післядипломна освіта змушена сьогодні змінювати свою організаційну структуру, вносити корективи щодо змісту, форм і методів навчання педагогів, здійснювати вплив на зростання їхньої професійної майстерності. Виходячи з того, що на ринку педагогічних послуг головним продуктом стають технології в особистісному виконанні педагогів, тому опанування новітніми освітніми технологіями викладачами інститутів післядипломної освіти є сучасною вимогою часу.

Сучасний науковий педагогічний підхід полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробленні і реалізації на практиці нових педагогічних ідей, положень, методів і методик, спрямованих на підвищення якості навчально-виховного процесу. Розробка і впровадження інноваційних педагогічних технологій сьогодні набуває все більшої актуальності. Пріоритетним вбачається посилення зорієнтованості на запити конкретних навчальних закладів і самих педагогічних працівників на оволодіння та втілення інновацій.

Інноваційні підходи до організації та проведення курсів підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти здійснюються у різних напрямах: оновлення змісту, форм, методів, процедур організації навчання, а також у забезпеченні педагогів альтернативними формами проходження курсів підвищення кваліфікації, що дає змогу реалізувати особистісні та професійні інтереси. Підвищення кваліфікації педагогів сьогодні має бути компенсаторним (отримання нових знань), технологічним (розширення спектра умінь та навичок), інноваційно-практичним (освоєння нового та передового досвіду), творчим (розвиток творчого потенціалу учасників освітнього процесу).

У сучасній педагогічній практиці на всіх рівнях освіти представлено широкий спектр інновацій – проблемних, імітаційних, дослідницьких, ігрових, комп’ютерних, проектних, контекстних та інших моделей навчання. Так, у Харківській академії неперервної освіти на курсах підвищення кваліфікації впроваджуються такі інноваційні форми, як дистанційне навчання, кредитно-модульне навчання, авторські творчі майстерні тощо.

Цільове призначення авторської творчої майстерні (АТМ) можна розглядати як засіб і форму підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також як умову розвитку інноваційної діяльності педагогів загальноосвітніх навчальних закладів.

Головним завданням АТМ є формування і розвиток нового типу вчителя, спроможного впроваджувати інноваційні технології під час викладання предмету. Так, робота АТМ учителів математики було спрямовано на створення методичних матеріалів з питань організації та підготовки учнів до участі у математичних турнірах і олімпіадах, а також впровадження в навчальний позаурочний процес системи нових педагогічних ідей, що виходять за межі стандарту та пов’язані з формуванням в учнів предметних компетентностей.

Робота АТМ здійснюється за навчальними програмами, тематика яких відповідає запитам та професійним інтересам учасників майстерень. Навчальний план розрахований на 144 години очно-заочно-дистанційного навчання (очне навчання – 56 годин, заочне – 72 години, дистанційне – 16 годин). Заняття проводяться один раз на місяць.

Під час навчання учасникам АТМ пропонуються різні форми занять: семінари, практичні заняття, ділові та ролеві ігри, вебінари тощо.

АТМ передбачає використання таких проблемних методів: дослідницьких, пошукових, навчання у співпраці та спрямування на розв’язання цілого комплексу завдань, пов’язаних з оптимізацією навчально-виховного процесу, за умови дотримання певних вимог: виокремлення вагомої проблеми, яка вимагає дослідження (пошуку) та інтегрованого знання; наявність теоретичної, пізнавальної, практичної значущості прогнозованих (передбачуваних) результатів; здійснення самостійно-пізнавальної діяльності; структурування змістової складової проекту з поетапним узагальненням результатів; оприлюднення і впровадження отриманих результатів. Так, підсумком роботи учасників авторської творчої майстерності став посібник, що містить методичні поради щодо підготовки учнів до розв’язування олімпіадних і турнірних задач та проведення різноманітних математичних змагань.

Упровадження такої альтернативної форми підвищення кваліфікації вчителів, як авторська творча майстерня, сприяє удосконаленню професійної компетентності вчителів, формуванню їхньої внутрішньої мотивації, спрямованої на потребу в постійному професійному самовдосконаленні, здійсненні рефлексії власного педагогічного досвіду і впровадженні педагогічних інновацій, адаптуючи їх до власної творчої індивідуальності.

С. Ф. Клепко,

Полтавський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

ім. М. В. Остроградського