Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Завдання 1. Інвентар пасіки
жүктеу/скачать 9.52 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Табл. 80. Потрібно інвентарю для пасік різного розміру
- Завдання 2. Інвентар для навощування рамок
- Завдання 3. Інвентар для одержання бджолиної продукції
- Мал. 122. Універсальна хордіально-радіальна медогонка Мал. 123. Сонячна воскотопка
- Мал. 124. Малогабаритна парова воскотопка Мал. 125. Решітки роздільні
- АГРОТЕХНІКА
- АЗОТОБАКТЕРІЇ
- БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ ГРУНТУ
- Бонітет ґрунту
- БОНІТУВАННЯ ґ РУНТІВ
- БУЛЬБОЧКОВІ БАКТЕРІЇ
- Буферність ґрунту
- ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ
- ВИВІТРЮВАННЯ
- Вид ґрунтів
Завдання 1. Інвентар пасіки Згідно таблиць, макетів, зразків ознайомитися та замалювати інвентар та будівлі для бджолиних сімей розміщених на точках. Табл. 80. Потрібно інвентарю для пасік різного розміру
Завдання 2. Інвентар для навощування рамок Ознайомитися з інвентарем для навощування рамок, замалювати його та набути практичних навичок по навощуванню рамок. Завдання 3. Інвентар для одержання бджолиної продукції Ознайомитися з інвентарем для бджолиної продукції, замалювати його та набути практичних навичок по одержанню бджолиної продукції.
Завдання 4. Спостереження на пасіці Проводити спостереження на пасіці краще, маючи спеціальний спостережний вулик. Нині застосовують три типи спостережних вуликів: на одну рамку; на 4-6 рамок і вулики з поперечними стільниками. Найпоширеніший спостережний вулик на одну рамку. У нього скляні бокові стінки, глухе дерев'яне дно і фанерна кришка, що знімається. Скляні стінки закриваються глухими фанерними дверцями. Унизу передньої стінки роблять льоток на всю її ширину, з протилежного боку – отвір для годівниці на всю довжину вулика. До льотка приставляють лійку завдовжки близько 50 см, за допомогою якої можна спостерігати за роботою бджіл біля льотка. Внутрішні розміри вулика розраховують на стандартну рамку. Потрібно обов'язково додержувати відстані між скляними стінками вулика (48 мм). Якщо відстань буде більшою, бджоли її забудують, меншою – не збудують нормальних стільників на рамці. Спостережний вулик установлюють на відкритому повітрі, але обов'язково під навісом, який захистить його від дощу. Для зберігання тепла вулик на ніч і вдень накривають ватяним чохлом. Для заселення спостережного вулика потрібно рамку з розплодом різного віку і бджолами поставити у вулик, добавити ще нельотних бджіл, а потім підсадити плідну чи неплідну матку або зрілий маточник. Вулик можна заселити також невеликим роєм (0,4-0,5 кг), а рамку навощити штучною вощиною. Скляні стінки дають можливість спостерігати за виходом матки, відкладанням яєць, відбудовою стільника. Якщо сім'я швидко збільшується, а матка заповнює яйцями всі вільні комірки, треба періодично замінювати рамку новою. Спостережний вулик на 4-6 рамок, розміщених в одній площині, за скляними стінками заселяють нормальною сім'єю бджіл. Зовнішні фанерні дверцята утеплюють ватником. Вулик ставлять під спеціальним навісом. Такий вулик з поперечними стільниками дає можливість спостерігати за роботою бджіл усередині комірок. У ньому добре видно процес обробки пилку, годування личинок, санітарні роботи у вулику тощо. Будова його така сама, як і вулика на одну рамку, але відстань між скляними стінками збільшують до 6-7 см. Для обладнання такого вулика вирізають смужки стільника, ширина ,яких дорівнює відстані між склом, і вставляють у вулик так, щоб ребра стільників були повернені до скла. Відстань між стільниками звичайна – 12 мм. На зимівлю бджіл переводять у звичайний вулик. Таким чином, завдяки спостережному вулику є можливість зібрати цікаві дані біології бджолиної сім'ї в конкретних умовах. Провести слідуючі спостереження на пасіці і виконати такі завдання. 1. Встановити строки початку і закінчення відкладання яєць маткою. 2. Встановити час появи личинок. 3. Провести спостереження за будівництвом стільників бджолами. Установити, які типи комірок будують бджоли для робочих бджіл, трутнів, маток. 4. Провести спостереження за передаванням робочими бджолами корму іншим особинам. 5. Спостерігати за життям матки та її «свити». 6. Визначити початок і кінець головного взятку. 7. Провести спостереження за поведінкою робочих бджіл відносно трутнів на початку серпня. 8. Ознайомитися за допомогою мікроскопа або збільшувального скла з особливостями зовнішньої будови робочих бджіл, трутнів, матки. У щоденнику спостережень відзначають початок льоту робочих бджіл за взятком і час повернення їх у вулик, особливості поведінки бджіл, Пов'язані зі змінами атмосферних процесів у природі. 
Контрольні питання 1. Що таке вулик? 2. Назвіть основні функції вулика. 3. Які типи вуликів Ви знаєте? 4. Поясніть термін “лежак на звичайну рамку”. 5. Чим відрізняється український вулик від вулика-лежака? 6. Що таке багатокорпусний вулик? 7. Які вимоги до вуликів? 8. Назвіть інвентар загальнопасічного користування. 9. Перелічіть інвентар по догляду за бджолиними сім’ями. 10.Яким інвентарем корситуються бджолярі для розпечатування стільників? 11. Назвіть інвентар для навощування рамок 12. Вкажіть основний пасічницький інвентар. термінологічний словник 
а Агрономічні властивості ґрунту – властивості, сукупністю яких визначається родючість ґрунту, тобто агрономічні властивості ґрунту забезпечують рослину поживою, водою, повітрям, теплом і т. ін. АГРО (гр. агрос – поле) – перша частина складних слів, що відповідає слову агрономічний, напр.: агробаза, агрогурток, агроділянка, агрозахід, агрокурси, агронавчання і та ін. У складних словах агро... відповідає поняттям „земля”, „землеробський”. АГРОНОМІЯ – наукові основи сільськогосподарського виробництва. Сукупність теоретичних і практичних знань про вирощування рослин, розведення тварин, організацію виробництва і первинну переробку сільськогосподарської продукції. АГРОТЕХНІКА – система заходів (прийомів) для вирощування сільськогосподарських культур. АГРОХІМІЯ – наука, яка вивчає процеси живлення рослин і способи застосування добрив з метою поліпшення якості врожаю. АЗОТОБАКТЕРІЇ (від нітробактер – ґрунтова бактерія) – група аеробних бактерій, які засвоюють нітроген із повітря і збагачують ним ґрунт. АРЕАЛ – природне поширення тварин, яке в залежності від величини території поділяється на космополітичне (значна частина земної кулі), ендемічне (невелика місцевість) та реліктове (залишкове). б Бал – умовна одиниця для кількісної і якісної оцінки і бонітування тварин. БАЛЬНА ОЦІНКА – оцінка ознак тварин в балах. Для кожної ознаки встановлюється максимально можливий бал, а за сумою балів оцінюється тварина. Сума для дорослих тварин не повинна перевищувати 100, а для молодняка – 50 балів. Відповідно до кількості одержаних балів тварини розподіляються на класи: еліта-рекорд, еліта, перший і другий. БІЛОК – високомолекулярна органічна речовина, що побудована з 20 різних амінокислот і лежить в основі процесів життєдіяльності всіх організмів. Розрізняють білки прості (протеїни) і складні (протеїди), які крім амінокислот містять небілковий компонент. ВИВІТРЮВАННЯ_ГРУНТУ'>БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ ГРУНТУ – механічне руйнування і біохімічна зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин. БОГАРА (перс. бехар – весна) – ґрунти в районах зрошувального землеробства, на яких сільськогосподарські культури вирощують без поливу. Іноді богарними називають взагалі неполивні землі. Бонітет ґрунту – сумарний показник родючості і властивостей ґрунту, виражений у балах. БОНІТЕТ ґРУНТУ (лат. бонітас – доброякісний) – економічно значуща якісна характеристика природних властивостей земельної ділянки і рівень урожайності на ній сільськогосподарських культур як сумарний показник її родючості. БОНІТУВАННЯ ґРУНТІВ – якісна оцінка природних ресурсів, територіальних сполучень або сукупностей (ландшафтів, угідь, заповідних ділянок і т. п.) за найважливішими агрономічними властивостями. бонітування ґрунту – порівняльна оцінка (в балах) якості ґрунту як засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві, основана на обліку властивостей ґрунту і рівня урожайності. Потрібна для економічної характеристики земель. БУЛЬБОЧКОВІ БАКТЕРІЇ – бактерії-симбіонти, які розвиваються на тканинах коренів бобових рослин і здатні зв’язувати вільний нітроген повітря в доступні сполуки для вищих рослин. БУР`ЯНИ – сукупність рослин, крім культурних, що проростають на ораних землях і забур’янюють сільськогосподарські угіддя. Бур’яном може бути й культурна рослина, яка не культивується в даному місті, але росте разом із висіяними і конкурує з ними за світло, вологу і мінеральне живлення, внаслідок чого знижує урожай висіяної культури. Буферність ґрунту – здатність ґрунту зберігати реакцію середовища (рН), протистояти дії кислот і лугів. в ВАГІТНІСТЬ – фізіологічний стан організму самок під час розвитку плоду. Середня її тривалість (у днях): у кролиць і зайчих – 30, білок – 35, норок – 42, лисиць – 52, кішок – 58, сук і вовчиць – 62, свиноматок – 115, нутрій – 135, овець і кіз – 150, яків – 250, корів – 285, буйволиць – 307, кобил – 340, верблюдиць – 365, ослиць – 380, жираф – 420 і слоних – 660. Вбирна здатність ґрунту – здатність ґрунту затримувати ті чи інші речовини із навколишнього середовища. Ґрунт поглинає воду, гази, пари, розчинені речовини, суспензії, масла, фарби, мікроорганізми, молекули і окремі іони, міцели. За схемою К.К.Гедройця розрізняють такі види вбирання: механічне, фізичне, фізико – хімічне та біологічне. ВГОДОВАНІСТЬ – стан організму, що характеризується ступенем розвитку м’язів і співвідношенням м’язової і жирової тканини; визначається візуально та промацуванням. ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ – розмноження рослин безстатевим шляхом, при якому новий організм утворюється із окремих частин біля материнської особини. ВЕГЕТАЦІЯ (лат. вегетаціо – оживлення, виростання) – стан активної життєдіяльності рослин, її ріст, розвиток і живлення. ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ – закономірність поширення ґрунтів, яка зумовлена різними кліматичними умовами і рослинністю гірських районів. Закон поширення ґрунтів встановив В.В. Докучаєв. Вивітрювання – сукупність змін, які відбуваються з гірськими породами і мінералами, що їх складають, у термодинамічних умовах земної поверхні під впливом природних факторів. Розрізняють: фізичне, хімічне та біологічне вивітрювання. ВИВІТРЮВАННЯ – утворення ґрунту з гірських порід унаслідок механічного руйнування і хімічної зміни їх. Вивітрювання внутрішньоґрунтове – процеси вивітрювання, які відбуваються в товщі ґрунту. ВИД – сукупність морфологічно подібних організмів, які мають спільне походження і потенційно здатні до схрещування між собою в природних умовах. Характерною біологічною особливістю виду свійських тварин є висока мінливість, що дозволяє ефективно проводити селекцію. ВИД – якісно відособлена форма живої речовини, основна одиниця еволюційного процесу. Сукупність особин із спільними морфо-фізіологічними ознаками, здатних у природних умовах взаємо схрещуватись і давати потомство. Вид ґрунтів – таксономічна одиниця класифікації ґрунтів; група ґрунтів у межах роду, що відрізняються за ступенем розвитку основного ґрунтотворного процесу. ВИМ’Я – молочна залоза самок, що продукує молоко. У кобил, вівцематок і кіз вим’я має по 2 дійки, корів – 4, у свиноматок – 12-16 дійок. Кожна дійка має вивідні канали: у корів, кіз та вівцематок по одному каналу, кобил – 2, свиноматок – 2-3, у собак – 6-12. жүктеу/скачать 9.52 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
