Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Перша група — біологізаторські концепції.
- Психологізм.
- Волюнтаризм.
| На початку XX століття у філософії здійснюється
своєрідний антропологічний поворот — проблема людини стає невід'ємною частиною досліджень практично усіх філософських напрямків, зокрема і тих, що раніше виводили її за свої межі. З'явилось безліч концепцій людини. Залежно від того, що слід вважати суто людським у людині (природне, соціальне, духовне), їх умовно об'єднують в три групи (схема 13.1.). Перша група — біологізаторські концепції. Домінуючою рисою цих концепцій є уявлення про людину як про переважно природну істоту, життя і поведінка, індивідуальні і суспільні якості, духовні властивості якої обумовлені природними (біологічними) чинниками. До таких концепцій належать: психологізм, натуралізм, волюнтаризм, натуралістичний дуалізм. Психологізм. Тут перебільшується психологічна природа людини. Вона розглядається поза зв'язком з конкретно-історичною системою суспільних відносин. Наприклад, прихильник цього напрямку австрійський філософ АпьфредЩюц стверджує, що люди за своєю природою різні. їх слід сприймати такими, якими вони є, і не нав'язувати їм один для всіх ідеал. Схема 12.1. Філософські концепції людини Натуралізм намагається пояснити сутність людини законами природи (кліматичними умовами, географічним середовищем, біологічними і расовими особливостями). Перебільшення ролі природних чинників притаманне сучасному соціобіологізму. Його сповідують такі відомі вчені, як Нобелівський лауреат Жан Моно (Франція), професор Гарвардського університету Беррес Скіннер, австрійський фізіолог, лауреат Нобелівської преміїКонрадЛоренц та багато інших. Удосконалення людини з їх точки зору зводиться до удосконалювання її генетичних основ. Волюнтаризм. Він проголошує першоосновою людського буття волю. Як філософська концепція волюнтаризм сформувався у працях Артура Шопенгауера, який проголошував основою світу ірраціональну волю, недосяжну для пізнання розумом. Його послідовник Фрідріх Ніцше твердив, що сутність людини — в нестримній «волі до влади». «Воля до влади» — основа права сильного, найзначніший критерій будь- якого типу поведінки. Саме цим повинна керуватися справжня людина. На цій основі Ніцше обґрунтовує культ надлюдини. жүктеу/скачать 7 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|