глядів, почуттів, уявлень, а також процеси
виробництва суспільних та індивідуальних ідей і їх
засвоєння. Духовне життя -
це не тільки ідеальні явища, але
і його суб'єкти; у яких є певні потреби, інтереси, ідеали і які
мають соціальні інститути, що займаються виробництвом,
розподілом і зберіганням духовних цінностей (клуби, бібліо-
теки, театри, музеї,
навчальні заклади, релігійні та суспільні
організації тощо).
Духовне виробництво — це вид трудової
діяльності, сутністю якої є творення предметів для
духовних потреб людей.
Духовне
виробництво
розвивається на основі матеріального
виробництва і має з
ним спільні риси. Проте для духовного виробництва властиві
специфічні риси. Основними є такі:
а) якщо результатом матеріального виробництва є
матеріальні
цінності, світ речей, то результат духовного виробництва —
духовні
цінності, світ ідей;
б) якщо матеріальне виробництво спрямоване на
створення безпо
середньо значущих цінностей, то виробництво духовне — це
цінності,
що тільки в кінцевому результаті стають суспільно
корисними;
в) якщо в матеріальному виробництві предмет
використовуєть
ся як речовинна форма — поглинається або додається до
чогось,
тобто зникає як самостійний, — то в процесі духовного
виробни
цтва відбувається інформаційне використання предмета
безвіднос
но до його матеріальної форми, тобто
предмет не тільки не
зникає,
а може набувати більшого обсягу.
Як важливий складник суспільного виробництва,
духовне виробництво постає як
виробництво суспільної
свідомості, в якій зосереджений основний зміст духовного
життя суспільства. Це ядро,
квінтесенція духовного
життя.
Достарыңызбен бөлісу: 
