піричні знання,
норми й зразки поведінки, уявлення,
традиції. Це є розрізнені і несистематизовані уявлення і
знання
про явища, що лежать на поверхні життя і тому не
потребують
обґрунтування
і
доведення.
Теоретичнийжерівень суспільної свідомості виходить за
межі емпіричних умов буття
людей і виступає у вигляді
певної системи поглядів. Він прагне проникнути в суть
явищ об'єктивної дійсності,
розкрити закономірності
їхнього розвитку функціонування. Тільки теоретична
свідомість може виявляти закономірні тенденції і складну
діалектику розвитку суспільного життя у всій його складності
і багатогранності. Творцем теоретичних
знань є відносно
незначна професійно підготовлена частина суспільства —
наукова інтелігенція.
Чи потрібна буденна свідомість при наявності
теоретичної? Так, потрібна. Теоретична свідомість здатна
видозмінювати,
модифікувати,
окультурювати
повсякденну свідомість. Але хоч як би розвивалися знання,
наука, буденна свідомість завжди буде необхідна.
Проте
абсолютизація
буденної
свідомості
веде
до
виникнення ілюзій і помилок у суспільній свідомості.
Важливо, щоб науки, утому числі і суспільні, залишалися
на
теоретичному рівні, щоб наукові поняття не
підмінювались буденними поняттями і уявленнями,
оскільки в цьому разі система знань втрачає свій науковий
статус.
Розглянемо тепер соціологічний
аспект структури
суспільної свідомості За цим аспектом у структурі
суспільної свідомості визначають дві сфери — суспільну
психологію і ідеологію.
Суспільна психологія — це
сукупність соціальних настроїв і почуттів, звичаїв,
Достарыңызбен бөлісу: 
