Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf көрінісі
бет199/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   196   197   198   199   200   201   202   203   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

історичного 
прогресу.
Прогрес (від лат. ргодуеззиз рух уперед, успіх) — 
це напря
мок розвитку, що характеризується 
переходом від нижчого до вищого, від менш 
досконалого до більш досконалого. Про 
прогрес 
можна говорити стосовно суспільства в цілому, і тоді ми 
маємо на увазі соціальний прогрес, або ж стосовно 
окремих його елементів, структури чи інших параметрів 
суспільства, і тоді ми маємо науково-технічний прогрес, 
прогрес у духовній сфері, у сфері освіти, охорони 
здоров'я, у сфері захисту навколишнього середовища і т. 
ін. Прогрес за своєю суттю суперечливий, бо його зворот-
ний бік — регрес, тобто перехід від вищого до 
нижчого, від більш досконалого до менш 
досконалого. І якщо людство що-
небудь здобуває, то 
неминуче втрачає. Кожен крок уперед є і певним кроком 
назад. І тому тільки в найзагальніших рисах можна 
говорити про рух людства в напрямку прогресу або 
регресу.
Аналізуючи історію суспільства, можна зробити 
висновок, що досі воно рухалося в цілому шляхом 
прогресу, і з цим твердженням погоджується більшість 
філософів історії. Проте всі філософи вірять в ідею 
суспільного прогресу — деякі з них говорять про згубний 
вплив прогресу на розвиток цивілізації. Так, Ауреліо 
Печчеі наголошує на небезпеці прогресу — цього 
анархічного, за його сло-


вами, процесу, що не піддається ніякому зовнішньому регулюван-
ню і здійснює нові кроки вперед без будь-якого реального зв'язку з 
потребами суспільства, ніяк не зважаючи на можливі згубні наслідки 
для розвитку життя на планеті. У цьому переконаний і Олвін Тоф-
флер, який попереджає, що прогрес несе потік змін, які руйнують 
інститути, змінюють цінності і висушують наші життєві корені.
Дискусійним питанням теорії соціального прогресу є з'ясуван-
ня його критеріїв. Просвітителі XVII століття критерієм прогресу 
вважали людський розум. Пізніше таким критерієм став вважатися 
рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Сьогодні 
критеріями прогресу вважають соціально-політичний критерій, 
ідеологічний, гуманістичний тощо. З їх допомогою можна визначити 
прогресивність тих чи інших соціальних систем, політичних ре-
жимів, суспільних рухів.
Разом з тим усі названі критерії характеризують лише окремі 
сторони громадського життя і не дають повного уявлення про про-
грес суспільства в цілому. Загальним чи загальнофілософським 
критерієм розвитку суспільства, очевидно, можна вважати рівень 
гуманізації суспільства, місце в ньому особистості, рівень її духов-
ної і соціальної волі, якість задоволення її матеріальних і духовних 
потреб. Цей критерій показує, якою мірою людина в тому чи іншо-
му суспільстві має можливості для розвитку. З позиції цього крите-
рію кожне суспільство прогресивне, тією мірою, якою воно розши-
рює коло прав і свобод особи, створює умови для її самореалізації, 
розвитку її потреб і їх задоволення.
Висновки
1. Філософія історії — це розділ філософії, що займається пояс 
ненням змісту, закономірностей, основних напрямків історичного 
процесу, а також обґрунтовує методи його пізнання. її складовими 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   196   197   198   199   200   201   202   203   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет