Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Закон — це об'єктивний, суттєвий, необхідний
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
| Закон — це об'єктивний, суттєвий, необхідний,
стійкий, загальний зв'язок матеріальних та духовних явищ, який визначає характер і напрямок їхнього руху та розвитку. Слід взяти до уваги, що в науковій літературі, крім поняття «закон», вживається і поняття «закономірність». Це — не тотяжні поняття. Вони є однопорядковими, бо в них відображені необхідні, об'єктивні, загальні зв'язки, що існують в об'єктивній дійсності. Але закономірність є ширшим поняттям, ніж закон. Якщо закон проявляє себе твердо, невблаганно в конкретних умбвах, то закономірність проявляється як взаємозв'язок, взаємодія низки законів. Так, при аналізі суспільних явищ може йтися про конкретні прояви закону вартості чи закону відповідності продуктивних сил певному ступеню розвитку виробничих відносин, але може також йтися і про загальний поступальний розвиток суспільства як об'єктивної закономірності. Наведене вище визначення стосується всіх законів. Але закони бувають різні. Вони класифікуються на основні та неосновні, динамічні та статичні, природи і суспільства, специфічні, загальні та всезагальні. Діалектику як вчення про закони буття цікавлять всеза- гальні (універсальні) закони, оскільки вони, по-перше, притаманні усім сферам діяльності, тобто діють у природі, суспільстві й пізнанні; по-друге, вони розкривають глибинні основи руху й роз- витку, а саме, послідовно відповідають на найважливіші запитання: чому, яким чином, у якому напрямі відбувається розвиток? Діалектика як вчення про загальні закони буття виходить з того, що об'єктивний світ перебуває в постійному русі, зміні та розвитку. Це положення діалектики фіксується у другому її принципі — принципі розвитку. Проте бачити розвиток і визнавати його існування недостатньо. Необхідно розібратися в самому понятті «розвиток». Що ж таке розвиток? Як це поняття трактується у філософії? Визначити поняття «розвиток» можна шляхом його співвідношення з іншими уже відомими поняттями — «зміна» і «рух». Зміна — це перехід предметів, явищ з одного стану в інший. Вона протилежна «стійкості» і має спрямований характер — прогресивний чи регресивний. Прогрес — це поступова зміна до вищої організації, від простого до складного. Процес, який іде у зворотному напрямку, називають регресом. Поняття «рух» по відношенню до матерії діалектика визначає як ♦зміна взагалі», тобто рух охоплює всі процеси, що відбуваються у світі, незалежно від їх змісту. Рух за своїм обсягом значно ширший ніж розвиток, але розвиток за своїм конкретним змістом багатший ніж рух. Розвитку притаманні такі риси (саме вони і відрізняють його від феномена руху): а) скерованість у часі — від минулого через сучасність до май бутнього; б) незворотність процесу, тобто реальні предмети, явища, що змінюються, є неповторними у своїх індивідуальних рисах; . в) поява в процесі розвитку нового, тобто того, що не існувало раніше; г) закономірний характер розвитку, підпорядкованість його певним законам. Таким чином, розвиток являє собою певну жүктеу/скачать 7 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|