Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
це ідеалізована потреба людини, яка знайшла свій
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
| це ідеалізована потреба людини, яка знайшла свій
предмет; це такий суб'єктивний образ предмета діяльності, в ідеальній формі якого передбачається результат діяльності людини. Цілі формуються на базі всього сукупного досвіду людства і сягають вищих форм прояву у вигляді соціальних, етичних, естетичних та інших ідеалів. Цілеспрямована діяльність людини обґрунтована невдоволеністю людини світом і потребою змінити його, надати йому такої форми, яка необхідна людині, суспільству. Вищі можливості свідомості виявляються у творчій (конструктивній) функції. Цілепокладання, тобто усвідомлення того, «для чого» і «заради чого» людина здійснює свої дії, — необхідна умова будь-якого свідомого вчинку. Проте, як зазначав ще Гегель, суть справи вичерпується не своєю ціллю, а своїм здійсненням. Реалізація цілі передбачає застосування певних засобів, тобто того, що створюється і існує заради досягнення цілі. Людина створює те, що природа до неї не породжувала. Вона створює принципово нове, будує новий світ. Поет Микола Заболоцький з цього приводу пише так: Два мира єсть у человека — Один, которьій нас творил, Друтой, которнй мьі от века Творим по мере наших сил. Масштаби, форми і властивості перетворених і створених людьми речей продиктовані потребами людей, їх цілями; у них втілені людські задуми, ідеї. Дуже важливою функцією є функція комунікативна (зв'язку). Вона зумовлена тим, що люди беруть участь у спільній праці і потребують постійного спілкування. Цей зв'язок думок здійснюється через мову (звукову), технічні засоби (тексти, закодовану інформацію). Слід мати на увазі, що в письмових текстах (книгах, журналах, газетах і т. ін.) викладені не знання, а лише інформація. Щоб інфор- мація стала знаннями, вона повинна бути суб'єктивованою. Ось чому поширення газет, журналів є лише умовою, але не гарантією того, що викладена в них інформація стане знаннями. Необхідні додаткові зусилля, спрямовані на перетворення інформації на знання — суб'єктивне надбання. Завершує логічний цикл свідомості особисгості регулятивна (управлінська) функція. На підставі оцінки факторів і відповідно до поставленої мети свідомість регулює, упорядковує дії людини, а потім і дії людських колективів. Регулятивна функція свідомості вплетена у взаємодію людини з навколишнім середовищем і виступає у двох формах: спонукальної та виконавчої регуляції. Ідейний зміст спонукальних мотивів поведінки та діяльності людей має дуже важливе значення. В міру того як ідеї набувають спонукальної сили, людина здійснює вчинки свідомо, цілеспрямовано, за своїми переконаннями. Виконавча регуляція приводить діяльність людей у відповідність з їх потребами, забезпечує розміреність мети й реальних засобів її регуляції. Такі головні функції свідомості. Лише гармонійний їх розвиток формує справді цілісну в інтелектуальному та духовному плані особистість. На початок XXI століття вчені багато зробили для того, щоб передати окремі функції інтелекту інформаційним машинам. Вже сьо- годні комп'ютери виконують складну роботу: перекладають з однієї мови на іншу, керують літаками, ведуть потяги, грають у шахи і т. ін., вони здійснюють деякі логічні операції, властиві людському мозку. Виникає питання: чи не можна створити таку машину, яка б могла повністю замінити людський розум? З точки зору технічних можливостей і справді не слід встановл ю-Г вати межу вдосконалення інформаційних машин. Проте аналогія між тими операціями, що їх здійснюють машини, і тими, що відбуваються в мозку людини, не дає підстав для визнання за машинами здатності мислити. По суті, машина відтворює тільки один аспект нашого мислення — формально-логічний, тоді як реальне мислення людини — це і воля, і емоції, і інтуїція, мрія, фантазія та інші складові. Багатство внутрішнього світу людини є наслідком багатства і різнобічності її суспільних зв'язків. Отже, щоб повністю змоделюва-;■ ти свідомість людини, її структури і всі її функції, не досить відтворен-: ня тільки структури мозку. Для цього треба було б відтворити весь і. історичний шлях розвитку людини, забезпечити її всіма потребами, і, р тому числі і потребами політичними, моральними, естетичними. :■ Все це свідчить про обмеженість можливостей сучасних кібернетич-і них пристроїв у вирішенні складних пізнавальних завдань. Вони є | чимось більшим, ніж засіб механізації та автоматизації тих сторін г інтелектуальної діяльності, що пов'язані з чіткими правилами пере-ї . робки інформації. І саме в цьому полягає їх значення. жүктеу/скачать 7 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|