додаткові зусилля, спрямовані на перетворення
інформації на знання — суб'єктивне надбання.
Завершує логічний цикл свідомості
особисгості
регулятивна (управлінська) функція. На підставі оцінки
факторів і відповідно до поставленої мети свідомість
регулює, упорядковує дії людини, а
потім і дії людських
колективів. Регулятивна функція свідомості вплетена у
взаємодію людини з навколишнім середовищем і виступає
у двох формах: спонукальної та виконавчої регуляції.
Ідейний зміст спонукальних мотивів поведінки та
діяльності людей має дуже важливе значення. В міру того
як ідеї набувають спонукальної сили, людина здійснює
вчинки
свідомо,
цілеспрямовано,
за
своїми
переконаннями. Виконавча регуляція приводить діяльність
людей у відповідність з їх потребами,
забезпечує
розміреність мети й реальних засобів її регуляції.
Такі головні функції свідомості. Лише гармонійний їх
розвиток формує справді цілісну в інтелектуальному та
духовному плані особистість. На початок XXI століття
вчені багато зробили для того, щоб передати окремі
функції інтелекту інформаційним машинам.
Вже сьо-
годні
комп'ютери
виконують
складну
роботу:
перекладають з однієї мови на іншу, керують літаками,
ведуть потяги, грають у шахи і т. ін., вони здійснюють
деякі логічні операції, властиві людському мозку.
Виникає питання: чи не можна створити таку машину,
яка б могла повністю замінити людський розум?
З точки зору технічних можливостей і справді не слід
встановл ю-Г вати межу
вдосконалення інформаційних
машин. Проте аналогія між тими операціями, що їх
здійснюють машини, і тими, що відбуваються в мозку
людини, не дає підстав для визнання за машинами
здатності мислити. По суті, машина відтворює тільки
один аспект нашого мислення — формально-логічний,
тоді як реальне мислення людини — це і воля, і емоції, і
інтуїція, мрія, фантазія та інші складові. Багатство
внутрішнього світу людини є наслідком багатства і
різнобічності її суспільних зв'язків. Отже, щоб повністю
змоделюва-;■ ти свідомість людини, її структури і всі її
функції, не досить відтворен-: ня тільки структури мозку.
Для цього треба було б відтворити весь і. історичний
шлях розвитку людини, забезпечити її всіма потребами, і,
р тому числі і потребами політичними, моральними,
естетичними. :■ Все це свідчить про обмеженість
можливостей сучасних кібернетич-і
них пристроїв у
вирішенні складних пізнавальних завдань. Вони є | чимось
більшим, ніж засіб механізації та автоматизації тих
сторін г інтелектуальної діяльності, що пов'язані з чіткими
правилами пере-ї . робки інформації. І саме в цьому полягає
їх значення.
Достарыңызбен бөлісу: