Розділ 7
Діалектика як вчення про
розвиток та її
альтернативи
Для сучасної людини, яка вступає в еру
інформаційної
цивілізації,
уявлення
про
швидкоплинність процесів, що відбуваються у світі,
— є невід'ємним для її світогляду. Але створити
цілісний теоретичний образ багатомірного світу,
який постійно розвивається, — завдання складне і
трудомістке. Це завдання філософи вирішували
близько двох з половиною тисячоліть, в ході яких
формувалась і крок за кроком детально розроблялась
філософія розвитку, що дістала назву діалектики.
Що ж таке діалектика, у чому полягає її зміст, які
є альтернативи їй? Відповідь на це запитання і є
метою розділу.
Знання філософії розвитку, творче використання
її принципів, законів і категорій, виступає важливою
умовою чіткої світоглядної і методологічної
дисципліни спеціаліста будь-якого профілю.
Історичні форми і особливості діалектики
Слово «діалектика» (від грец. dialektike — мистецтво
вести бесіду) має багато спільного зі словом «діалог» (від
грец.dialogos — розмова між двома або кількома особами).
Спочатку діалектику розуміли як мистецтво вести дискусію,
маючи
на
увазі
дискусію,
спрямовану
на
взаємозацікавлене обговорення проблеми з метою
досягнення істини шляхом протиборства думок, поглядів.
Вважалося, що діалектик — це людина, яка вміє запитувати
й відповідати.
Потім
стародавні
мислителі
помітили,
що
суперечність і мінливість має місце не тільки в думках, але
й у реальному бутті. Одним із першовідкривачів цього був
Геракліт із Ефеса. Світ уявлявся йому в образі «живого
вогню» або потоку річки, в яку неможливо «увійти двічі». У
рухомому світі з часом все втрачає колишні риси, перехо-
дить у свою протилежність: вологе висихає, а сухе стає
вологим, переходить одне в одне холодне й гаряче, живе і
мертве. У цих думках сформульовані основи діалектики в
сучасному її розумінні. Тому вважають, що історично
Достарыңызбен бөлісу: |