13
в Івано-Франківську. Нехай не всі туристи, що приїжджають сю-
ди, є екотуристами, але їх справді дуже багато. Люди, які їдуть у
Карпати, свідомо вибирають цей регіон з огляду на його природні
багатства. Тут є змога не лише відпочити на природі, а й отрима-
ти нові знання про неї. Подібні приклади можна навести і щодо
інших регіонів Землі. Завдяки екотуризму відбулися позитивні
перетворення у федеральній землі Тіроль на заході Австрії, яка
раніше в економічному розвитку пасла задніх.
По-друге, працевлаштування у сфері туризму, зокрема еко-
туризму, буває єдиною можливістю знайти роботуі. Це стосуєть-
ся працевлаштування не лише в туристичних фірмах, а й в уста-
новах природно-заповідного фонду: заповідниках,
національних
природних парках та ін. Приміром, біосферний заповідник “Ас-
канія-Нова” — одне з небагатьох місць працевлаштування меш-
канців однойменного селища. До того ж саме в заповіднику
працює наукова та культурна еліта селища.
Різноманітними є аспекти виховної функції, до якої нале-
жить виховання гуманізму і патріотизму. Значною мірою це зу-
мовлено тим, що туристи відкривають для себе те, наскільки
багата природа Землі і, зокрема, батьківщини. Тим самим фор-
мується уявлення про велич країни — не лише економічну, а й
культурну та природну. Відсутність знань про природу батьків-
щини збіднює уявлення про неї. Окремим різновидом виховної
функції можна вважати естетичний — формування уявлення
про прекрасне.
Доволі своєрідною є природоохоронна функція екотуризму.
З одного боку, ця діяльність, як і будь-яка інша, чинить негатив-
ний вплив на природу, хоч і незначний. Людина, яка йде, зали-
шає слід, а сто людей залишають стежку. З іншого боку, екоту-
ризм відіграє й позитивну роль, зокрема через уже згадані вихо-
вну, економічну та інші функції. Так, у
районах, які відвідують
туристи, залишаються певні кошти. Їх отримання дає змогу на-
лагодити прибирання сміття. Однак це лише один з небагатьох
аспектів. З появою туристів в якійсь місцевості з’являється мож-
ливість змінити господарську діяльність з екологічно небезпечної
на таку, що на природу практично не впливає. Це стосується
економіки в цілому, роботи не лише окремих підприємств, а й
громадян. Туристичний попит здатен змінити господарську дія-
льність з домінування матеріального
виробництва на сферу по-
слуг, а саме туризм.
Важливим є те, що привабливість природи може бути дже-
релом прибутків. Наприклад, у певній місцевості кілька оленів
14
або козуль можуть стати мисливським трофеєм місцевих жите-
лів чи представників так званого мисливського туризму. Зиск
від полювання на цих звірів короткочасний. Разом з тим ті самі
тварини можуть дати більший зиск, якщо привертатимуть увагу
туристів протягом кількох років.
Якщо згадати про корали Червоного моря, стає зрозумі-
лим, що їх збереження є дуже важливим чинником нинішніх і
майбутніх валютних надходжень Єгипту від туризму. Зрозуміло,
що для цих надходжень корали (як, власне, й інші багатства
природи) прагнуть зберігати.
Не обходить увага до природи й туроператорів,
які почи-
нають вбачати у ній джерело своїх прибутків. Інколи туропе-
ратор навіть швидше за місцеве населення починає розуміти
цінність незайманої природи і пропагує бережливе ставлення
до неї.
Отже, туризм, і зокрема екологічний, формує світогляд у
напрямку доцільності збереження природи, від стану якої зале-
жить добробут як країни, так і окремих її громадян. У свою
чергу, це зумовлює реалізацію практичних заходів щодо захисту
природи від негативного впливу.
Додамо, що елементи екологічного
виховання та освіти,
отримані під час екотурів, спрацьовують за межами місць їх
проведення, стають невід’ємною складовою поведінки людини.
Вочевидь, що все висловлене стосується України. Тривалий
час економічний розвиток країни відбувався на засадах пріори-
тетного розвитку промисловості та сільського господарства.
Причому стан довкілля майже не враховували. Наслідком цього
було створення величезних водосховищ, будівництво екологіч-
но небезпечних об’єктів, накопичення мільярдів тонн відходів.
Утім поступово світоглядні цінності змінюються, усе більш по-
ширеним стає бажання людей милуватися природою. Попри
значні втрати, в Україні збереглися величезні природні ціннос-
ті, якими гріх не користатися. До речі, природа завжди бореть-
ся з наслідками негативного впливу на неї. Так, терикони в
Донбасі поступово заростають: спочатку травою,
потім чагар-
ником, а згодом деревами. Те, що лякало людей своїм виглядом
ще кілька десятків років тому, поступово, завдячуючи силам
природи, набуває певної привабливості.
Підводячи підсумок, можна зазначити, що екотуризм є тією
формою природокористування, за якої природі завдається мі-
німальна шкода. Водночас суспільство від цього виду діяльності
отримує значну користь.