Навчальний посібник Київ "Інтерпрес лтд" 2015 ±¢¨
жүктеу/скачать 2.89 Mb. Pdf көрінісі
|
частина вкрита грабо- вим лісом. Крім того, тут багато дубів — причому деяким по 200—300 років. Отже, не випадково, що ця територія належить до об’єктів ПЗФ — регіонального ландшафтного парку. Місцем зустрічі екскурсантів може бути станція метро “Ви- дубичі”, звідки група рухається в напрямку Лисої гори. Не дохо- дячи до неї, доцільно відхилитися трохи ліворуч, аби побачити те місце, де з-під землі виринає річка Либідь. Поряд знаходиться єдина її ділянка, де Либідь має природне русло. Її довжина — близько 400 м. Цікаво, що хоч вода в річці забруднена, тут є ри- ба. Інколи можна побачити і качок. За 100—200 м від цього місця починається Лиса гора. Опинившись на ній, бажано знайти майданчик, що височить над Столичним шосе (його координати: 50°23'46" пн. ш. і 30°33'23" сх. д.). Насправді таких майданчиків навіть два, при- чому з обох відкривається панорама значної частини Києва. Видно навіть Трипільську ТЕС, що знаходиться за 32 км на південь або південний схід. Рис. 3.4. Схема екскурсійного маршруту “Лисою горою”: 1 — місце появи Либеді на денній поверхні, 2 — оглядові майданчики, 3 — галявина з каменем, 4 — капище, 5 — метеорогічний майданчик 130 На шляху, що огинає глибокий яр, є велика галявина, де встановлено гранітну брилу з висіченими словами про заснуван- ня тут у 1982 р. природного парку. Наступний об’єкт на маршру- ті — язичницьке капище з кількома культовими спорудами. Під час перебування на горі неодмінно впадає в око Лисогір- ський форт — оборонна споруда, зведена в ХІХ ст. Аби вийти за його межі необхідно пройти однією з потерн, наприклад № 3. Це похилений тунель крізь захисний вал форту. За кількасот метрів ліс, що панує на горі, закінчується. Останнім місцем уваги на ма- ршруті є метеорологічний майданчик метеостанції “Київ”, де прово- дять спостереження за погодними умовами. Закінчення маршруту — зупинка “Гідрометерологічна” на проспекті Науки. Наступний маршрут може бу- ти названий “Трухановим остро- вом”. Довжина маршруту 7 км, тривалість проходження — 3 год (рис. 3.5). Місце збору екскурсантів — перед будівлею Філармонії, що бі- ля Європейської площі. Неподалік починаються сходи, які ведуть до монумента, який часто скорочено називають “Магдебурзькому пра- ву”. Колись на дні наявного тут Хрещатицького ярка біг досить повноводний струмок, в якому, за переказами, князь Володимир хре- стив своїх дітей. Cаме цей факт і зумовив зведення тут монумента Хрещення Русі з нагоди повернен- ня Києву Магдебурзького права. Далі група Парковим мостом перетинає Дніпро та опиняється на Трухановому острові, що є складо- вою регіонального ландшафтного парку “Дніпровські острови”. За кількасот метрів від мосту по праву руку можна побачити монумент, який засвідчує, що під час Другої світової війни, а точніше 27 вересня 1943 р. німецькі війська, що відсупали, спалили розташоване тут селище. По закінченні війни його ви- рішили не відновлювати. Разом з тим для мешканців селища, які Рис. 3.5. Схема екскурсійно- го маршруту “Трухановим островом” 131 залишилися живими, стало традицією зустрічатися вересневими днями на острові. Далі екскурсійна група виходить до Подільсько- Воскресенського мостового переходу, що будується. Тут бажано йти уздовж місця будівництва убік головного русла Дніпра. На цьому шляху трапляться два мости над відрогами оз. Бабине. Далі маршрут пролягає берегом Дніпра. Тут увагу екскурсан- тів необхідно звернути на кам’яне кріплення берега. Його вико- нали напередодні пуску Ланцюгового мосту (1853 р.). Це зроблено з метою закриття протоки Чорторий, яка тут починалася і злива- лася з іншим рукавом Дніпра безпосередньо перед мостом, який тоді будували. З часу, що минув (понад 160 років), крізь щілини між каменями де-не-де проросли дерева. Деякі великі камені вро- сли в дерева і підняті ними над землею — інколи на 0,5 м. Далі маршрут проходить під Петрівським залізничним мостом і закінчується на зупинці громадського транспорту біля Москов- ського мосту. Наступний маршрут — “Оріхуватською долиною”. Місце зустрічі — станція метро “Голосіївська”. Три- валість екскурсії — 1,5 год, довжина лінійного маршру- ту — 2,4 км (рис. 3.6). Практично весь мар- шрут проходить Голосіїв- ським парком імені Мак- сима Рильського, який було створено в 1957 р. Першим об’єктом на маршруті є Голосіївський ставок на р. Оріхуватка (Горіхуватка). Вона є пра- вою притокою Либеді, її довжина — 5,3 км. Загалом на р. Оріхуватка створено 5 ставків, з яких верхній повністю за- мулився. Цікаво, що в нижній частині Оріхуватської долини рос- те багато горіха чорного. Залежно від погодних умов можна вибрати два варіанти ма- ршруту вздовж річки. За гарної сухої погоди можна почати руха- тися її правим берегом. Проте зручнішим є маршрут заасфальто- Рис. 3.6. Схема екскурсійного маршруту “Оріхуватською долиною” 132 ваною стежкою по лівому березі. У верхній частині парку зручні стежки є на обох берегах річки. Закінчується маршрут на зупин- ці громадського транспорту біля Московського універмагу. У межах Голосіївського парку можливий й інший маршрут, а саме уздовж Дідорівського струмка. Початком маршруту може бути перехрестя вулиць Героїв Оборони та Генерала Родимцева. Останньою група рухається вниз до оз. Дідорівка, яке насправді є ставком. По лівий бік руху лежить територія Ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування. Поряд з оз. Дідорівка збудовано офісний будинок Національного природного парку “Голосіївський”. Далі шлях проходить уздовж Голосіївського струмка, на якому створено ще два ставки — “Озеро Голубе” та “Гниле”. Поряд з ними привертає увагу так звана Голосіївська пустинь з кількома культовими спорудами. Закінчується маршрут на проспекті Науки. Наступний маршрут можна назвати “Венеціанським остро- вом”. Порівняно з іншими він має кілька особливостей. По- перше, в теплу пору року частину його можна виконати на човні. По-друге, маршрут нерозривно пов’язаний з островами Дніпра — починається і закінчується на о. Венеціанський. За формою мар- шрут є кільцевим. Довжина маршруту — 5,0 км по суші та 1,5 км по воді, тривалість екскурсії — 3 год (рис. 3.7). Зустріч екскурсантів — станція метро “Гідропарк”. Звідси група виходить у південно- му напрямку і рухається убік Русанівської протоки, на якій є прокат човнів і катамаранів. Водна частина маршру- ту, триває близько 1 год., проходить навколо так зва- ного Малого Венеціанського острова. У протоці між ост- ровами добре збереглася природа, зокрема, тут багато водної та повітряно-водної рослинності, можна побачи- ти і коловодних птахів. Після повернення човна на пункт прокату екскурсан- ти продовжують свій рух Рис. 3.7. Схема екскурсійного марш- руту “Венеціанським островом” 133 пішки Венеціанським островом. Зазначимо, що ця територія не завжди була островом. У середині XIX ст. вона була з’єднана з рештою суші. На місці Русанівської протоки існував ланцюжок озер. У 1877 р. внаслідок сильної повені на Дніпрі на місці цих озер утворилася протока, а відтак, і новий острів. Окультурена частина острова з доріжками, закладами харчу- вання тяжіє до станції метро. Вже за кілометр від неї острів стає малолюдним, і місцевість нагадує справжній ліс. Наблизившись до мосту імені Патона, група повертає до ос- новного русла Дніпра і рухається берегом до станції метро “Гід- ропарк”, звідки екскурсія почалася. Наступний екскурсійний маршрут має назву “До Десни”, адже саме туди екскурсанти мають дістатися. З-поміж усіх запро- понованих у місті маршрутів цей найдовший — 12,5 км. Три- валість його проходження — 3,5 год. Схема лінійного маршруту подана на рис. 3.8. Пропонована екскурсія, як і згадані вище, за способом пересування є пішохідною. На більшій частині маршруту не- має прихистку від дощу. Тож екскурсію проводять лише за умов гарної погоди. Починається рух неподалік Московського мосту від зупин- ки громадського транспорту на проспекті Генерала Ватутіна. Звідси у північному напрямку веде заасфальтована дорога до парку Дружби народів. Далі група рухається стежкою у пів- нічному напрямку — до бетонного містка через протоку Бобрівня. Таку саме назву (“Бобрівня”) має заповідне урочище за протокою. Одразу за містком є розгалуження, на якому доцільно по- вернути праворуч — ближче до Десенки — рукаву Дніпра, що тягнеться паралельно його основному руслу. Ідучи цим марш- рутом, можна побачити, що він проходить між двома житлови- ми масивами: ліворуч видніються будинки Оболоні, праворуч — Рис. 3.8. Схема екскурсійного маршруту “До Десни” Троєщини. Сама ж природа на острові така, що важко повіри- ти, що це міська територія, адже все навкруги являє собою природний ландшафт. Загалом тут домінує лучна рослинність — насамперед по ліву руку від напрямку руху. В озерцях трапля- ються латаття біле і глечики жовті. З дерев поширені тополя біла і сосна звичайна. У північній частині острова функціонують дві бази відпочинку: одна на березі Десенки, інша — на березі Десни. Варто звернути увагу, що будиночки цих баз стоять на палях. Поясненням цього є можливість великих підйомів рівня води і затоплення цієї території. Проминувши згадані бази, екскурсанти виходять до Десни та дамби, що з’єднує острів Муромець з рештою суші. Трохи да- лі — на березі Десни — можна побачити водозабірну споруду Де- снянської водопровідної станції, звідки забирають воду для пит- них потреб Києва. За дамбою потрібно прямувати у напрямку житлового маси- ву Троєщина. Вулицею Деснянська екскурсанти доходять до с. Троєщина, що лежить між однойменним житловим масивом і Десенкою. Ідучи через село, можна орієнтуватися на Свято- Троїцьку церкву. Поряд із нею є автобусна зупинка — це кінцева точка екскурсійного маршруту. Запропонуємо екскурсійний маршрут і в Криму. Доволі ві- домим і водночас цікавим місцем на півострові є так звані Чор- тові сходи, якими можна пішки перетнути Кримські гори. Це місце розташовано біля селища Санаторне приблизно посереди- ні між Севастополем та Алупкою. Отже, автобусну екскурсію можна почати з обох цих міст. Через с. Орлине автобус довозить екскурсантів до західної околиці с. Родниківське, звідки почина- ється пішохідна частина екскурсії. Спочатку зручною стежкою відбувається сходження вгору, де, поміж іншого, є туристична стоянка. Отже, у разі негоди тут можна знайти прихисток. Непо- далік від перевалу на краєчку гір є майданчик, з якого відкрива- ються чудові краєвиди Південного берегу Криму. За цим почи- нається спуск кам’янистою стежкою, яка і має назву “Чортові сходи”. Протягом цього спуску автобус через згадане с. Орлине переїжджає до того місця, де пройшовши сходи, екскурсанти опиняються на Старій севастопольській дорозі. Звідси автобус доставляє їх до початкового місця подорожі. |