О. І. Цибульська Юридичні терміни. Тлумачний словник
жүктеу/скачать 1.67 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- ПРЕДСТАВНИК ВЛАДИ
- ПРЕЗУМПЦІЯ НЕВИНУВАТОСТІ
- ПРЕРОГАТИВА
- ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК З ГРОМАДЯН
- ПРИВЛАСНЕННЯ АБО РОЗТРАТА
- ПРИМИРЕННЯ СТОРІН
- ПРИНЦИП ПАРИТЕТУ
- ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
ПРАВОНАСТУПНІСТЬ - перехід права від однієї особи до іншої безпосередньо в силу закону або угоди. У П. новий суб'єкт у правовідношенні заступає місце попереднього, а передані йому права залишаються такими ж, =к і права попереднього суб'єкта. П. допускається лише стосовно майнових прав та обов'язків. Особисті права є ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРЕДСТАВНИК невідчужуваними від їх носіїв і не можуть передаватись іншим особам. Розрізняють П. загальну (універсальну) та окрему (сингулярну). За загальної П. до правонаступника переходять усі права та обов'язки попередника. Окрема П полягає в переході лише окремого права від однієї особі: до іншої (напр., уступка вимоги, перехід права оперативного управління тощо). ПРАВОПОРУШЕННЯ - протиправне діяння, шс спричиняє шкоду суспільству і карається за законом. П поділяються на цивільні, адміністративні, дисциплінарні тощо. Найнебезпечнішим П. є злочин. ПРАВОПОРЯДОК — відповідність суспільних відносин приписам норм права. П. встановлюється здійснюється на підставі правових норм і характеризується рівнем дотримання законності всіма громадянам.. і службовими особами, забезпечення та реалізації суб'єктивних прав. П. передбачає також рішуче реагування на будь-яке порушення правових норм і конституційних принципів. ПРАВОСВІДОМІСТЬ — сукупність поглядів, ідей, які відображають ставлення окремих людей, соціальних груп до права, законності, правосуддя, їхнє уявлення про те. що є правомірним чи неправомірним. Психологічний бік П. складають звички, почуття, емоції людей стосовне правових явищ. П. містить у собі знання чинного права, його основних принципів і вимог, але не зводиться до нього; для П. не менш важливим є оціночний момент та установки поведінки. П. випливає з загальних закономірностей розвитку суспільної свідомості й виступає специфічним відображенням економічних, політичних та інших відносин даного суспільства в системі суспільного виробництва й соціально-політичної структури. ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ - наявність у особи водночас правоздатності й дієздатності (праводієздатності). тобто здатності не лише отримувати права та обов'язки, а й своїми діями набувати прав і створювати для себе юридичні обов'язки, а також нести відповідальність за скоєні правопорушення. Набуття П. фізичними особами прямо передбачається законом, тобто встановлюється, коли саме правоздатна особа набуває дієздатності (право брати •часть у виборах, право брати шлюб, можливість кримінальної відповідальності тощо). Юридичні особи назувають П. завжди з моменту їх утворення. ПРАВОСУДЦЯ — форма державної діяльності, яка полягає в розгляді й вирішенні судом кримінальних справ, цивільних спорів та ін., що належать до його компетенції. Конституційні принципи П: а) здійснення П. лише судом; б) відкритий розгляд справ у всіх судах (винятки зизначаються законом); в) заочний розгляд кримінальних справ не допускається (винятки визначаються законом); п судочинство здійснюється на основі рівноправності сторін. ПРАВОЧЙННІСТЬ — передбачена законом можливість учасника правовідносин виконувати визначені дії або вимагати певних дій від іншого учасника правовідносин. ПРЕАМБУЛА (від лат. ргаеатЬиІиз — той, що передує) — вступна частина законодавчого або іншого правового акта, декларації, міжнародної угоди тощо. У П. стисло викладено мету, завдання даного акта, умови, мотиви, шо спонукали до його написання та прийняття. У П. міжнародних актів найчастіше вказують на держави — сторони цієї міжнародної угоди та ін. ПРЕДСТАВНИК — особа, яка від імені іншої особи, яку вона представляє в силу повноважень, що грунтуються на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку представляє. Повноваження П. можуть випливати з обстановки, в якій він діє. П. не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні стосовно себе особисто, ні щодо іншої особи, П. якої він є одночасно. П. повинен особисто здійснювати дії, передоручати їх можна лише в силу закону або угоди з особою, яку він представляє, з обов'язковим сповіщенням останнього про особу (замісника), якій передоручені повноваження. Невиконання такого обов'язку тягне за собою відповідальність П. за дії особи, якій П. передав повноваження, як за свої власні. Повноваження П. за довіреністю не може перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не вказаний, вона ПРЕДСТАВНИК ВЛАДИ ПРЕТЕНЗІЯ зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Відсутність дати вчинення призводить до недійсності довіреності. Не допускається укладення через П. угоди, яка за своїм характером може бути укладена лише особисто, та інших, передбачених законом угод. ПРЕДСТАВНИК ВЛАДИ — службова особа органів державної влади, а також інша посадова особа, яка в установленому порядку наділена розпорядчими повноваженнями стосовно осіб, що не перебувають від неї в службовій залежності. ПРЕДСТАВНИК ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ (виборчого блоку політичних партій) у Центральній виборчій комісії — громадянин України, який володіє активним виборчим правом, не є кандидатом у народні депутати України, і для забезпечення об'єктивності й запобігання іншим порушенням виборчого законодавства представляє у Центральній виборчій комісії політичну партію, виборчий блок політичних партій. ПРЕДСТАВНИЦТВО — 1) відносини, за яких угода, укладена однією особою (представником) від імені іншої особи (яку представляють), створює права та обов'язки безпосередньо для особи, яку представляють; 2) окремий підрозділ юридичної особи, котрий перебуває поза місцем її розташування і представляє її інтереси. П. не є юридичними особами. Вони одержують майно від юридичних осіб, діють на основі положень, затверджених юридичними особами. Керівники П. призначаються юридичними особами і працюють за дорученням. П. зазначаються в установчих документах юридичної особи, яка їх створила. ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ - процесуальна дія, яка полягає в тому, шо слідчий оголошує певній особі мотивовану постанову про притягнення цієї особі: як обвинуваченого. Цим до процесу вводиться один із його основних учасників — обвинувачений. При П. о. слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому суп. обвинувачення, всі надані йому законом процесуальні права на слідстві, вручити йому копію постанови пре притягнення як обвинуваченого. ПРЕЗУМПЦІЯ НЕВИНУВАТОСТІ (лат. ргаештрііо -припущення) — правове положення, за яким обвинуваче- ний (підсудний) вважається невинуватим, поки його вину не буде доведено в установленому законом порядку, причому винуватою особа може бути визнана в обвинувальному вироку суду, що набрав законної сили. Важливими постулатами П. н. є положення про те, що усякий сумнів щодо доведення обвинувачення, який не можна усунути, тлумачиться на користь обвинуваченого; обвинувальний строк не може грунтуватись на припущеннях; не доведена винуватість є доведеною невинуватістю; обов'язок доведення лежить на органах обвинувачення й не може перекладатися на обвинуваченого та його захисника; визнання обвинуваченим своєї' вини може бути покладено в основу обвинувачення лише в сукупності з іншими доказами. Однією з важливих гарантій здійснення принципу П. н. є конституційне право на захист. ПРЕКУРСОРИ — речовини та їхні солі, що використовуються у виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин. Незаконні дії з П. передбачають кримінальну відповідальність (контрабанда, виготовлення, збут, підроблення документів на отримання тощо). ПРЕМІЮВАННЯ — додаткова матеріальна винагорода працівникам понад основну заробітну плату за високі результати праці; міра заохочення за особливі досягнення чи заслуги в будь-якій галузі діяльності. Премії бувають персональні та колективні. ПРЕРОГАТИВА (лат. ргаего§аІіуа — переважне право) — виключне право, що належить державному органові чи повдовій особі. ПРЕТЕНЗІЙНИЙ ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ — такий порядок врегулювання спірних питань між сторонами був до судової реформи 2001 р. Після відповідних змін у ГПК такий порядок дістав назву Досу-говий порядок врегулювання спорів. Див. Досудовий порядок врегулювання спорів. ПРЕТЕНЗІЯ (фр. ргеїепііоп, від лат. ргаеіапсіо — ви-■равдовуюсь) — вимога кредитора до боржника з приво-щ неналежного виконання або невиконання ним зо--•:в 'язання. Змістом П. може бути вимога щодо сплати 223  ПРЕЦЕДЕНТ
боргу, відшкодування збитків, сплати штрафу, усунення недоліків поставленої продукції, проданої речі, виконаних робіт, наданих послуг тощо. . ПРЕЦЕДЕНТ (лат. ргаеседепхіз — попередній) — у суді рішення в конкретній справі, яке в одних країнах є обов'язковим для судів тієї ж або нижчої інстанції під час вирішення аналогічних спорів, а в інших — приблизним зразком тлумачення закону, що не має обов'язкової сили. У країнах, які прийняли т. з. загальне право (Велика Британія, США, Канада, Австралія та ін.), судовий П. є джерелом права. У інших країнах, до яких належить і Україна, судовий П. не є джерелом права, а судове рішення вважається обов'язковим тільки для даної справи.
224 ^^
ПРИВАТНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ Залежно від джерела одержання доходу розрізняються такі групи платників: громадяни, які одержують доходи за місцем основної роботи; громадяни, які одержують доходи за межами основного місця роботи (за сумісництвом); особи, які ведуть підприємницьку діяльність; громадяни без постійного місця проживання в Україні; іноземні громадяни; особи без громадянства. Ставки П. п. є прогресивними й коливаються залежно від збільшення розміру щомісячного сукупного оподатковуваного доходу. П. п. нараховується щомісячно і один раз — за підсумками року. Сума податку нараховується двічі: протягом року — у джерелах виплати, за підсумками року — податковою адміністрацією за місцем проживання платника на підставі поданої ним декларації про доходи. ПРИВАТИЗАЦІЯ — відчуження майна, що знаходиться в державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, комунального майна на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 19 лютого 1997 р.), з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ - одна з форм власності (приватна, державна, комунальна), що означає абсолютне, захищене законом право громадянина або юридичної особи на конкретне майно, в т. ч. засоби виробництва. Право П. в. є непорушним. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. ПРИВАТНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ - форма провадження в кримінальних справах, які порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого і підлягають закриттю за примиренням потерпілого з обвинуваченим. У порядку ТІ. о. розглядають справи про умисне легке тілесне ушкодження, умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і те спричинили тілесних ушкоджень, а також про самоправство. Обвинувачення в таких справах підтримує в :уді потерпілий особисто. Справи П. о. порушуються суддею: дізнання і слідство в них не провадяться. Примирен- * 5-558 ^^^= 225 ^^^^ ПРИВАТНЕ ПРАВО ня можливе до видалення судді в нарадчу кімнату для постановлений вироку. ПРИВАТНЕ ПРАВО — складова права, що регулює відносини, які забезпечують приватні інтереси, автономію та ініціативу індивідуальних власників і об'єднань у їхній майновій діяльності та особистих відносинах. До П. п. належать цивільне право, сімейне право. Ідея поді.т> права на публічне і приватне була сформульовані: давньоримським юристом Ульпіаном, який визначив П. п. як таке, що слугує інтересам окремих осіб. Цей поділ є певною мірою штучним і якогось істотного теоретичного та особливо практичного значення не має. ПРИВІД — у КПК України примусове доставленк; підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого чи свідка де слідчого працівником органів внутрішніх справ за мотивованою постановою слідчого у разі неявки до слідчого бе: поважних причин. П. обвинуваченого без попереднього виклику може застосовуватись лише в тому разі, коли обвинувачений ухиляється від слідства або не має постійного місця проживання. Крім виняткових випадків, П здійснюється удень. ПРИВЛАСНЕННЯ АБО РОЗТРАТА - форми розкра-дання майна, які полягають у незаконному отримань:: особою на свою користь чи користь інших осіб майна, що перебувало у її правомочному володінні, або протиправному витрачанні такого майна (продаж, дарування. споживання тощо). ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ —здійснюється укладанням трудового договору (контракту). Згідно з Конституцією України (ст. 24) будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при П. на р., залежно від походження, соціального та майнового стану, расової належності, статі, мови і т. п., не допускається. Відмова у П. на р. мусить відповідати законодавству. Забороняється П. на р. осіб, які не досягли 16 років (як виняток — 15 років): осіб, яким не виповнилося 18 років, на роботу зі шкідливими чи небезпечними умовами праці. Як правило, забороняється спільна робота родичів, якщо вона підконтрольна або пов'язана з підлеглістю. Забороняється відмовляти жінкам у П. на р. з причин вагітності, наяв- ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ності дітей віком до трьох років, одиноким матерям, які мають дітей до 14 років або дитину-інваліда. Забороняється відмовляти у П. на р. з мотивів інвалідності, за винятком тих інвалідів, чий стан здоров'я, за висновками медико-соціальної експертизи, не дає змоги професійно виконувати обов'язки. При П. на р., що вимагає спеціальних знань, подається документ про спеціальну освіту. Укладання трудового договору оформляється наказом, який оголошується працівникові під розписку. При П. на р. може за згодою сторін обумовлене випробування. Умова про випробування зазначається в наказі про П. на р. Трудові відносини виникають і тоді, коли наказ не виданий, а працівник приступив до виконання трудових обов'язків за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу чи з їх відома. ПРИЙНЯТТІ СПАДЩИНИ — односторонній право-чин, у результаті якого спадкоємець набуває право власності належного спадкодавцю майна, стає суб'єктом інших його прав та обов'язків, які переходять в порядку спадкування. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Способи здійснення акту П. с: вступ у володіння чи управління майном, подання відповідної заяви до нотаріальної контори. Загальний строк для П. с. — шість місяців, він починається з дня відкриття спадщини і може бути подо-зжений судом, якщо він визнає причини пропуску поважними. Спадщина може бути прийнята після шестимісячного строку за наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. Відмова від спадщини є майновим правом, яке може переходити за правом спадкування. Тому спадкоємці особи, закликаної до спадкування, яка померла, не встигнувши прийняти спадщину, можуть зробити це за неї (трансмісія). ПРИМИРЕННЯ СТОРІН - угода сторін про "рипинення судового спору, в результаті якої справа припиняється. ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ - заходи, які суд може застосовувати до осіб, що вчинили суспільно небезпечні діяння в стані неосудності або в стані осудності, але захворіли до винесення вироку або піл час відбування покарання на психічну хворобу, що поз- ===== 227 ======
певну статтю (пункт) відповідного законодавчого акта. Незаконне П. т. д. чи неправильне формулювання причини звільнення працівник може оскаржити в органи з розгляду трудових спорів. ПРИРОДНЕ ПРАВО — поняття політичної і правової думки, що означає сукупність принципів і прав, які випливають з природи людини і є незалежними від соціальних умов. Ідеї П. п. розвивали Арістотель, Локк, Руссо, Монтеск'є та ін. Безпосереднього юридичного значення ідеї П. п. не мають. Проте в законотворчості та в, застосуванні законів, керуючись принципом верховенства права, безумовно, слід враховувати пріоритет людини в суспільстві з її невідчужуваними, притаманними їй правами, насамперед правом на життя, правом на свободу і правом на честь. ПРИСАДИБНА ДІЛЯНКА — земельна ділянка, надана громадянам України у власність чи користування для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у розмірах, передбачених Земельним кодексом України. ПРИЧИНОВИЙ ЗВ'ЯЗОК - необхідний зв'язок явищ, коли одне з них є причиною настання іншого. В кримінальному праві — зв'язок між дією (або бездіяльністю) особи і злочинним результатом. Питання про П. з. вирішується тоді, коли особа притягається до відповідальності за злочини, об'єктивною ознакою яких є настання шкідливих наслідків. У цивільному праві — зв'язок між протиправною поведінкою боржника й невигідними наслідками, що настали для кредитора. ПРІОРИТЕТ ЗАЯВКИ (нім. РгіотіШі, від лат. ргіог -перший) — першість у поданні заявки на реєстрацію об'єктів промислової власності до відповідного національного відомства. Строк пріоритету встановлюється Паризькою конвенцією з охорони промислової зласності. ПРОГАЛИНИ у праві — повна або часткова зідсутність правових норм, на підставі яких можна було б «рішити питання про застосування права у випадку, що підлягає правовому регулюванню і може бути врегульоване гтравом. Див. Аналогія закону та Аналогія права. ПРОДАЖ У КРЕДИТ ПРОКУРОР
ПРОДАЖ У КРЕДИТ — надання відстрочки платежу продавцем товару покупцеві; здійснюється відповідно до Правил продажу товарів тривалого користування. П. у к. провадиться господарюючими суб'єктами усіх форм власності, які здійснюють роздрібний продаж товарів через підприємства роздрібної торгівлі. П. у к. застосовується лише до товарів тривалого користування, до яких належать непродовольчі товари, шо мають тривалі строки служби (придатності). Відносини сторін регулюються договором-зобов'язанням, відповідно до якого господарюючий суб'єкт зобов'язується продати обумовлений договором товар належної якості, а громадянин-покупець — провести розрахунки за товар у строки і в розмірах, передбачених договором. Ціна договору включає вартість проданого товару і проценти за суму наданого кредиту, які покупець сплачує продавцю. П. у к. і сплата внесків провадяться за цінами, що діють на день продажу. Наступна зміна цін на товари, аналогічні проданим у кредит, не тягне за собою перерахунку. Передача покупцеві товарів у кредит здійснюється з оплатою не менш як 25 % їхньої вартості, а товарів за цінок понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — не менш як 50 %. Решта вартості товарів сплачується покупцем у строк від 6 до 12 місяців, а товарІЕ. ціна яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, — у строк до двох років. Сума кредиту, що надається, не повинна перевищуваті: тримісячної зарплати (заробітку, стипендії, пенсії) в раз: продажу товарів на виплат строком на б місяців, шестимісячної — на 12 місяців, 12-місячної — на 24 місяи: За несвоєчасне внесення чергових платежів покупець повинен сплатити обумовлену договором пеню. На товари, придбані в кредит, поширюються гарантій;-": строки користування і порядок обміну, встановлені дл* товарів, що купуються в роздрібній торговельній мережі з розрахунком на місці. ПРОКАТ ПОБУТОВИЙ — різновид договору майнового найму, за яким державні кооперативні та інші громадські організації надають громадянам у тимчасове користування за плату предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар та інше майно. При уі - ладенні договору П. п. організація зобов'язана в присутності наймача перевірити справність майна, що дається напрокат. Умови й порядок надання майна за договором П. п. визначаються загальними правилами про договір майнового найму. За деякими видами П. п. урядом затверджені типові договори. Відступи від умов типових договорів, що обмежують права користувачів, є недійсними. Речі надаються у П. п. за плату, розмір якої визначається відповідно до встановлених тарифів. Договір П. п. укладається в усній формі, крім випадків, коли типові договори вимагають укладення його письмово. По закінченні строку договору користувач має повернути майно справним, а в разі пошкодження відшкодувати вартість ремонту. Здавання в піднайом майна, одержаного за договором П. п., не дозволяється. ПРОКУРАТУРА (лат. ргосигаге — піклуватися) — спеціальний державний орган (єдина система органів), до компетенції якого входять порушення кримінальних справ, підтримання обвинувачення, представництво інтересів громадян і держави в судовому процесі, нагляд за дотриманням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання й досудове слідство, нагляд за дотриманням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Функції, організація і порядок діяльності регулюються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», КПК України. ПРОКУРОР (фр. ргосигеиг, від лат. ргосиго — піклуюсь, керую) — посадова особа органів прокуратури, ■цілена певними повноваженнями. Відповідно до Зако--гу України «Про прокуратуру», процесуального законодавства П. підтримує державне обвинувачення в суді, вино-:ить подання на ухвали, рішення, вироки судів, що супере--ггь законам. В Україні діють П. районів, міжрайонні П., П. міст і областей, П. Автономної Республіки Крим, Ге--;ральний прокурор України. Кожний із них очолює іиповідний орган прокуратури. На посаду П. призначаться громадяни України, що мають вищу юридичну хзіту, необхідні ділові й моральні якості. Прокурори
ПРОЛОНГАЦІЯ ПРОЦЕНТИ
призначаються на посаду Генеральним прокурором України. Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою Верховної Ради України і звільняється з посади Президентом України. Строк повноважень Генерального прокурора України — п'ять років. ПРОЛОНГАЦІЯ (лат. ргоіоиао — подовжувати) — продовження дії будь-якого договору, угоди, позики, векселя тощо. ПРОМУЛЬГАЦІЯ (лат. ргоши1§агіо — оголошення) — офіційне обнародування закону, прийнятого парламентом. Означає санкціонування законопроекту главою держави в установлені конституцією строки, а також опублікування закону в офіційному виданні. Лише після П. закон набуває обов'язкової сили. ПРОСТРОЧЕННЯ — невиконання зобов язання однією з сторін у певний строк. Згідно з ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані П., а також за неможливість виконання, що випадково сталася після П. Якщо внаслідок П. боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання й вимагати відшкодування збитків. Боржник не визнається таким, що прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок П. кредитора. Кредитор визнається таким, що прострочив, якшо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, але не зробив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання. П. кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих П. збитків, якщо кредитор не доведе, що П. не викликане умислом або необережністю його самого чи тих осіб, на яких в силу закону або доручення кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення П. кредитора боржник відповідає на загальних підставах. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час П. З % річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. В разі П. кредиторе боржник звільняється від сплати процентів за час П. кредитора. ПРОСТУПОК — протиправна поведінка, що тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову чи адміністративну відповідальність. ПРОТЕСТ (лат. ргоїезіагі — заперечення) — у праві України до останнього часу одна із форм здійснення нагляду за дотриманням законності; мотивоване заперечення відповідних прокурора, голови суду та їхніх заступників проти судового акта. У чинному законодавстві України така форма реагування відсутня. Див. Касаційне подання. ПРОТИЗАКОННА УГОДА - у цивільному праві будь-яка угода, укладена з порушенням вимог закону, вважається недійсною, тобто такою, шо не створює тих юридичних наслідків, на які її було спрямовано. ПРОТОКОЛИ — процесуальні документи, в яких у письмовій формі фіксуються хід і результати процесуальних дій, що здійснюються слідчим, особою, яка проводить дізнання при розслідуванні кримінальних справ, і судом при розгляді кримінальних і цивільних справ, а також господарським судом при розгляді господарських справ. ПРОФЕСІЙНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ - захворювання, що виникло внаслідок характеру праці та її умов. Перелік П. з. затверджується МОЗ. ПРОЦЕНТИ (лат. рго сепіит — за сотню, на сотню) — в цивіїьному праві плата за користування взятими в кредит фінансовими коштами або матеріальними цінностями, шо стягуються кредитором із позичальника. П. визначаються розміром, формою, видом та терміном позики. Як економічна категорія, П. являють собою частину прибутку, яку позичальник сплачує за взятий у позику грошоі капітал. Джерело П. — додаткова вартість, що створюється у процесі продуктивного використання позикового капіталу. Процентна ставка — ціна грошової суми, шо ви: чається відношенням суми грошей, що сплачуються одиницю часу як плата за позику, до величини і На процентну ставку впливають: рівень попиту та г зиції на позиковий капітал; масштаби вире": розміри грошових нагромаджень та заощаджень: ии*^:1 коливання виробництва; його сезонні умови: інфляції; державне регулювання процентних ст= жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|